CC BY
21яе тдтриманню слухово! труби в закритому ста-hí. Тяжi з мiофасцiальними ТТ в цоьму m^3Í мо-жуть блокувати функщю м'яза, що напружуе ш-днебiнну фiранку i блокувати вщкривання слухово! труби. При обстеженш хворих з цим симптомом у вшх була виявлена болючють в медiаль-ного крилоподiбному м'язв. Найбшьш характерна локалiзацiя ТТ: передш вiддiли скроневого м'яза; шжнезовшшш вiддiли власне жувальних м'язiв, медшний крилоподiбний м'яз у мiсцi при-крiплення до внутршньо! поверхнi кута нижньо! щелепи.
Висновки. -При пальпацп м'язiв на сторонi болю звертали на себе увагу щшьна консистенцiя i напруга м'язiв, особливо жувальних i мiмiчних, а також виражена !х болючiсть. У цих м'язах па-льпувались безлiч активних МТП, роздратування яких дозволяло вiдтворити бiль, на який скаржи-лися пацiенти.
-Пальпащя м'язiв протилежного боку, була безболюною або помiрно болючою. Також вияв-лялися безболiснi ущiльнення (латентнi МТП), роздратування яких викликало помiрну болючють, без iррадiацi!.
-Пальпацiя м'язiв, що опускають нижню ще-лепу (щелепно-тд'язикова, двочеревна м'язи), була менш болючою у всiх хворих. При !х пальпацп бiль iррадiюе в язик, глотку, шию.
- Окклюзшш порушення не тiльки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебiг. Слiд зазначити висо-ку частоту розвитку МФБСО шсля зубного про-тезування, коли функщя жувальних м'язiв не встигае адаптуватися до незвично! оклюзи.
-Змши оклюзи можуть викликати мiнiмальнi порушення в СНЩС, але в результат тривалих незвичайних рухiв нижньо! щелепи в подальшо-му можуть призвести до дегенеративних змш в одному або обох суглобах.
REFERENCES
1. Simons DG, Travell JG, Simons LS. Travell and Simons' myofascial pain and dysfunction; the trigger point manual. 2 ed. Baltimore: Williams & Wilkins; 1999.
2. Simons DG. Review of enigmatic MTrPs as a common cause of enigmatic musculoskeletal pain and dysfunction. J.Electromyogr Kinesiol 2004;in press.
3. Janda V. Muscle spasm: a proposed procedure for differential diagnosis. J Manual Med 1991;6:136-13.
4. Harden RN, Bruehl SP, Gass S, Niemiec C, Barbick B. Signs and symptoms of the myofascial pain syndrome: a national survey of pain management providers. Clin J Pain 2000;16(1):64-72.
Надшшла 14.02.2020
, № 1 (110), Т 35 - 2020 DOI 10.35220/2078-8916-2020-35-1-86-УДК 616.716.8+617.52]-003.92-053.2-07-08
Л.М. Яковенко, д.мед.н., О.Б. Шафета, 1.Л.
Чехова, к.мед.наук, Т.О. Ковтун, *Н.Ю. Жила
Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О.Богомольця Дитяча кттчна лкарня №7 м. Киева, вщдшення функцiональноi дiагностики
РУБЦ1 ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ (КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНА ОЦ1НКА ТА PRP-ТЕРАПIЯ)
Актуальтсть. За даними ргзних авторгв тсля опера-цш на обличчi у 30 % випадюв формуються гтерт-роф1чт рубцi, у 35 % одтею з причин виникнення ве-лофарингеальног недостатностi (ВФН) е деформуючi рубцi в дiлянцi м 'якого пiднебiння. Серед багатьох ei-домих на сьогодш методiв регенеративног терапИ найбшьш ефективним е введення в рубц плазми, зба-гаченог тромбоцитами (PRP).
Мета досл^ження. Провести кттко-лабораторну оцтку гiпертрофiчних рубцiв шюри обличчя пкля хейлоринопластики, велопластики та визначити ефе-ктивтсть внутрiшньорубцевого введення PRP. Матерiали та методи. Проведено обстеження та л^вання 11 дiтей вiком вiд 4 до 17 ротв, з них 6 дi-тей з гiпертрофiчними рубцями обличчя пся пер-винног хейлоринопластики та 5 дiтей з рубцями м 'якого пiднебiння пiсля велопластики. Клтко-лабораторне обстеження рубцiв проводилось за мо-дифiкованою Ванкуверською шкалою, результатами допплерографИ, МРТ на 8 i 15-й день застосування PRP терапИ.
Результати. Анализ показнитв виявив, що до введення плазми показники рубцiв коливались в межах вiд 10 до 13 балiв. За даними допплерографИ щшь-тсть тканин в зон рубця в 67% випадюв була гiпере-хогенною, в 33% - гiпоехогенною. Середн лiнiйнi роз-мiри рубця в мм дорiвнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм2), кровотк в рубцях не вгзуалгзу-вався, а в дотичних тканинах у 100% випадюв реест-рувались поодиною локуси кровотоку. Через 8 дтв т-сля першого сеансу плазмотерапИ загальна юльюсть балiв показниюв рубця були в межах вiд 8 до 10. Ана-л1з результатiв допплерографИ показав незначне зме-ншення лiнiйних розмiрiв рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм), середш лiнiйнi ро■змiри дорiвнювали 9,4х2,51 мм (площа рубця становила 23,59мм2); вгзуа-л1зовано посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збшьшення локуав кровотоку. Шсля другого сеансу PRP у вах пацiентiв середня ю-льюсть балiв складала 9. За результатами допплеро-графп лiнiйнi розмiри рубця зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00 мм (площа рубця 12,54мм2). У 50% випадюв визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збшьшен-ня локуав кровотоку та кiлькостi судин.
© Яковенко Л.М., Шафета О.Б., Чехова 1.Л., Ковтун Т.О.,
Жила Н.Ю., 2020.
У 5 na^enmie тсля велопластики клтчно виявлено слабку pyxoMicmb м 'якого niднебiння, шемгзовану слизову оболонку. У ecix dimeu визначався гтерттен-сивний сигнал (HU 438±21.12) рубцево' тканини в di-лянцi м 'язового апоневрозу м 'якого niднeбiння, неправильно! форми з чimкими межами. Шсля першо' iн 'екцП PRP на 7 день у вах дimeй вiдмiчeно часткове вiдновлeння кольору слизовоi оболонки м 'якого тдне-бтня над рубцем до блiдо-рожeвого. На МРТ виявлено зменшення iнmeнсивносmi сигналу до HU 352±15.71, мeжi рубця стали нечтю. Друге введення PRP в рубцеву тканину м 'якого niднeбiння було проведено через 7-8 дтв. Клiнiчнe та логопедичне об-стеження не показало значних змт nорiвняно з ефек-том пся першого введення. Iнmeнсивнiсmь сигналу тсля другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказуе на статистичну нeдосmовiрнiсmь мiж ними.
Висновки. Вiдмiчeно позитивний результат викори-стання iн'екцшноi форми PRP -терапи при гтерт-рофiчних рубцях шюри та м 'якого тднебтня. Структура рубцево'1' тканини тсля введення PRP в рyбцi шюри зазнае незначних змт переважно за рахунок зменшення його товщини, збшьшення локуав кровотоку та кiлькосmi судин в дотичних тканинах. За отриманими клiнiчними, логопедичними, МРТ даними для зменшення щiльносmi рубцевоi тканини у дimeй з ВФН достатньо одного введення PRP. Ключов1 слова: PRP-тератя, гineрmрофiчнi рубщ, щелепно-лицева дшянка, дти.
Л.Н. Яковенко, О.Б. Шафета, И.Л. Чехова, Т.А. Ковтун, *Н.Ю. Жила
Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца * Детская клиническая больница №7 г. Киев, отделение функциональной диагностики
РУБЦЫ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ У ДЕТЕЙ (КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА И PRP-ТЕРАПИЯ)
Актуальность. По данным разных авторов после операций на лице в 30% случаев формируются гипертрофические рубцы, у 35% одной из причин возникновения велофарингеальной недостаточности (ВФН) являются деформирующие рубцы в области мягкого неба. Среди многих известных сегодня методов регенеративной терапии наиболее эффективным является введение в рубцы плазмы, обогащенной тромбоцитами (PRP).
Цель исследования. Провести клинико-лабораторную оценку гипертрофических рубцов кожи лица после хейлоринопластики, велопластики и определить эффективность внутрирубцового введения PRP.
Материалы и методы. Проведено обследование и лечение 11 детей в возрасте от 4 до 17 лет, из них 6 детей с гипертрофическими рубцами лица после первичной хейлоринопластики и 5 детей с рубцами мягкого неба после велопластики. Клинико-лабораторное обследование рубцов проводилось по модифицирован-
ной Ванкуверской шкале, результатами допплеро-графии, МРТ на 8 и 15-й день применения PRP терапии.
Результаты. Анализ показал, что до введения плазмы показатели рубцов колебались в пределах от 10 до 13 баллов. По данным допплерографии плотность тканей в зоне рубца в 67% случаев была гиперэхоген-ной, в 33% - гипоэхогенной. Средние линейные размеры рубца в мм равнялись 9,4х3,01 (площадь рубца составила 28,29мм2), кровоток в рубцах не визуализировался, а в прилежащих тканях в 100% случаев регистрировались единичные локусы кровотока. Через 8 дней после первого сеанса плазмотерапии общее количество баллов показателей рубца было в пределах от 8 до 10. Анализ результатов допплерографии показал незначительное уменьшение линейных размеров рубца за счет толщины (на 0,5 мм), средние линейные размеры равнялись 9,4х2,51 мм (площадь рубца 23,59мм2), визуализировано усиление кровотока в прилежащих тканях за счет незначительного увеличения локусов кровотока. После второго сеанса PRP у всех пациентов общее количество баллов показателей рубца составило 9. По результатам допплерографии линейные размеры рубца уменьшились в основном за счет толщины и равнялись 6,27х2,00 мм (площадь рубца 12,54мм2). В 50% случаев определено усиление кровотока в прилежащих тканях за счет увеличения локусов кровотока и количества сосудов. У 5 пациентов после велопластики клинически обнаружена слабая подвижность мягкого неба, ишемизи-рованная слизистая оболочка его. У всех детей определялся гиперинтенсивный сигнал (HU 438±21.12) рубцовой ткани в области мышечного апоневроза мягкого неба неправильной формы с четкими границами. После первой инъекции PRP на 7 день у всех детей отмечено частичное восстановление цвета слизистой оболочки мягкого неба над рубцом до бледно-розового. На МРТ выявлено уменьшение интенсивности сигнала HU=352±15.71, границы рубца стали нечеткими. Второе введение PRP в рубцовую ткань мягкого неба было проведено через 7-8 дней. Клиническое и логопедические обследование не показало значительных изменений по сравнению с эффектом после первого введения. Интенсивность сигнала после второго введения была в пределах HU=348±22.14, что указывало на статистическую недостоверность между ними.
Выводы. Отмечен положительный результат использования инъекционной формы PRP-терапии при гипертрофических рубцах лица и мягкого неба. Структура рубцовой ткани после введения PRP претерпевает незначительные изменения в основном за счет уменьшения толщины рубца, увеличения локусов кровотока и количества сосудов в прилежащих тканях. По полученным клиническим, логопедическими, МРТ данным для уменьшения плотности рубцовой ткани у детей с ВФН достаточно одного введения PRP.
Ключевые слова: PRP-терапия, гипертрофические рубцы, челюстно-лицевая область, дети.
L. M. Iakovenko, O. B. Shafeta, I. L. Chekhova, T.
O. Kovtun, N. Yu. Zhila
National medical University named after O. O. Bogomolets * Children's clinical hospital no. 7, Kiev, Department of functional diagnostics
SCARS OF THE MAXILLOFACIAL REGION IN CHILDREN (CLINICAL AND LABORATORY ASSESSMENT AND PRP THERAPY)
ABSTRACT
Actuality. According to various authors, hypertrophic scars are formed in 30% of cases after facial operations, in 35% causes of velopharyngeal insufficiency (VPI) are deforming scars in the soft palate area. Among the many known methods of regenerative therapy, the most effective is the introduction of platelet-rich plasma (PRP). Materials and methods. Performed examination and treatment of 11 children aged 4 to 17 years, including 6 children with hypertrophic scars after primary cheilorhynoplasty and 5 children with soft palate scarring after veloplasty. Clinical and laboratory examination of the scars was performed on a modified Vancouver scale, the results of Doppler ultrasound, MRI on the 8th and 15 th day of application of PRP therapy. Results and Discussion. The analysis of the indicators revealed that before the plasma injection the scar values ranged from 10 to 13 points. According to Doppler imaging, tissue density in the scar area was hyperechogenic in 67% of cases, hypoechogenic in 33%. The mean linear size of the scar in mm was 9.4x3.01 (the area of the scar was 28.29mm2), the blood flow in the scars was not visualized, and in tangent tissues in 100% of cases, single loci of blood flow were recorded. 8 days after the first session ofplasmotherapy, the total score of scar indicators was in the range from 8 to 10. The analysis of Doppler results showed a slight decrease in the linear size of the scar due to the thickness (by 0.5 mm), the average linear dimensions were equal to 9.4 x 2.51 mm. (the area of the scar was 23.59mm2); the enhancement of blood flow in the tangent tissues due to a slight increase in blood flow loci was visualized. After the second PRP session, all patients had an average score of 9. According to the results of Doppler ultrasound, the linear dimensions of the scar decreased mainly due to thickness and amounted to 6.27x2.00 mm (area of the scar 12.54mm2). In 50% of cases, increased blood flow in the tangent tissues due to an increase in blood flow loci and the number of vessels. In 5 patients after veloplasty, clinically, mild mobility of the soft palate, ischemic mucous membrane was found. All children were diagnosed with a hyperintense signal (HU 438 ± 21.12) of scar tissue in the area of the muscular aponeurosis of the soft palate, irregularly shaped with clear borders. After the first injection of PRP on 7th day, all children had a partial recovery of the color of the soft palate over the scar. MRI revealed a decrease in signal intensity to HU=352±15.71, scar borders became unclear. The second injection of PRP into the scar tissue was performed after 7-8 days. Clinical and speech-therapy examination showed no significant change com-
pared to the effect after the first injection. The signal intensity after the second injection was within HU=348±22.14, indicating statistical inaccuracy between them.
Conclusions. There was a positive result of the use of injectable form of PRP therapy in hypertrophic scars of the skin and soft palate. The structure of scar tissue after PRP in the skin scar undergoes slight changes mainly due to the reduction of its thickness, the increase of blood flow loci and the number of vessels in the tissues. According to the received clinical, speech-therapy, MRI data, one injection of PRP is sufficient to reduce scar tissue density in children with VPI.
Keywords. PRP-therapy, hypertrophic scars, maxillofa-cial area, children.
Актуальтсть. Xipypri4m втручання на м'яких тканинах будь-яко! локалiзацii передба-чають формування piзноi якосп рубцево! ткани-ни. За даними piзних автоpiв тсля операцш на обличчi у 30 % випадюв формуються гшертрофь чш рубщ , як мають не тшьки естетичш, а й фу-нкщональш недолши [1-4]. У 35 % одшею з причин виникнення велофарингеально! недостатнос-т (ВФН) е дефоpмyючi рубщ в дшянщ м'якого шднебшня [5,6,7].
Серед багатьох вщомих на сьогодш методiв регенеративно! терапп найбшьш ефективним для отримання позитивного ефекту змши якюних характеристик рубщв обличчя е введення плазми, збагачено! тромбоцитами (PRP) [8-15].
Великий спектр показань до застосування, безпека введення, вщсутшсть ускладнень та але-рпчних реакцш стали мотивуючим фактором для використання PRP в практищ дитячого хipypга стоматолога.
Мета досл1дження. Провести клшко-лабораторну ощнку гiпеpтpофiчних рубщв ще-лепно-лицево! дшянки тсля хейлоринопластики, велопластики та визначити ефектившсть внут-ршньорубцевого введення PRP.
Матер1али та методи. Проведено обсте-ження та лшування 11 дггей вшом вщ 4 до 17 ро-юв, як знаходились на клшчнш базi кафедри xi-рурпчно! стоматологи та щелепно-лицево! хГру-ргп дитячого вшу. З них 6 дггей з гiпеpтpофiчни-ми рубцями обличчя тсля первинно! хейлоринопластики та 5 дггей з рубцями м'якого шднебшня тсля велопластики.
Клшко-лабораторне обстеження гшертрофь чних рубщв шюри обличчя проводилось за роз-робленою картою з включенням модифшовано! Ванкуверсько! шкали та допплерографп до лшу-вання, на 8 i 15-й день застосування PRP терапп (табл.).
Показники оцшки рубця в балах ^апсоиуег Scar Scale, VSS)
Показники Опис Бали
Консистенц1я еластична 1 2
податлива 3 4
ущшьнена 5
спаяний з навколишн1ми тканинами
контрактура
П1гментац1я не вiдрiзняеться в1д оточуючо! шшри г1поп1гментац1я г1перп1гмента1я 1 2 3
Васкуляризац1я кол1р не в1др1зняеться в1д оточуючо! шк1ри б1лий 0 1 2
рожевий 3 4
червоний
синюшний
Вмиошсиия до повер- на р1вн1 0
хн1 шк1ри нижче вище 1 2
Всього бал1в:
Перед проведенням процедури визначали к1-лькють тромбоцитiв у кровi всiм пащентам. За-бiр кровi для РЯР здiйснювали з л1ктьово! вени вакуумним методом у одноразовi стерильнi ва-куумнi пробiрки BD Vacutainer® (США). Для отримання PRP - ш'екцшно1 форми використо-вували пробiрки з 3,8 % розчином цитрату на-трда в об'емi 9,0 мл та виготовляли плазму за вь дповщним протоколом [8,9,10,11,12,13,14,15]. Пiсля антисептично! обробки шкiри плазма вводилась в рубець голкою 0,3х13 мм, в кшькосп до 1,0 мл .
Проведено морфометричне обстеження ве-лофарингеального комплексу (ВФК) за запропо-нованою методикою (Патент Украши (на 20р.) №120685 вщ 10.01.2020, бюл. №1/2020). Визна-чеш розмiр, форма, положення, iнтенсивнiсть МР сигналу рубцево! тканини в дшянщ м'якого пiднебiння та основнi показники ВФК. Тромбо-цитарну аутоплазму вводили по 0,3 мл в сформо-ваний рубець через кожш 0,5 см та в верхнш, се-реднiй сегменти м'якого шднебшня по ходу м'язових волокон м'яза тдшмача м'якого шднебшня та нижньому сегменту по ходу м'яза натя-гувача м'якого шднебшня, симетрично вщсту-паючи вiд серединно! сагiтально! лшп на 1 см. Курс лшування складався з 1-2 сеанс1в, iнтервал мiж сеансами становив 8-9 дiб.
Результати. За дiагнозами дiти з рубцями обличчя розподшилися наступним чином: 5 (83%) з гiпертрофiчними рубцями верхньо! губи тсля хейлоринопластики з приводу вродженого незрощення губи, одна дитина (17 %) з келощним рубцем.
Клiнiчну ощнку рубцiв здiйснювали за модифiкованою Ванкуверською шкалою. Аналiз показникiв виявив, що до введення плазми
показники рубщв коливались в межах вiд 10 до 13 батв i в середньому становили 12 балiв. Консистенщя рубця у трьох дiтей була ущшьнена i оцiнена у 3 бали, а iншi мали рубець, який був спаяним з навколишшми тканинами, що оцшено у 4 бали. Трое дггей мали гшо-пiгментованi рубцi - 2 бали, трое - гшершгмен-товаш - 3 бали. Щодо васкулярiзацil рубця, вiд-мiчено, що у двох дггей вiн був червоним - оцш-ка 3 бали, у чотирьох - рожевим - 2 бали. По вь дношенню до поверхш шкiри тшьки у однiеl ди-тини рубець був на рiвнi шкiрi( 0 батв), у п'ятьох - вище И поверхнi та оцiнювався у 2 бали.
Перед початком лшування допплерографiя рубця та навколишшх тканин показала наступнi результати: щшьнють рубця в 67% випадкiв була гшерехогенною, в 33% - гшоехогенною. Середнi лiнiйнi розмiри рубця в мм дорiвнювали 9,4х3,01 (площа рубця становила 28,29мм2), кровотш в рубцях не вiзуалiзувався, а в дотичних тканинах у 100% випадюв рееструвались поодиною локу-си кровотоку.
За кiлькiстю тромбоцита в периферичнш кровi всi пащенти мали результати, що вклада-лись в межi фiзiологiчноl норми (180-32 х109 /L). Одна дитина мала показник тромбоцита по зага-льному аналiзу кровi (ЗАК) 190 х 109/Ъ, решта -вщ 235 до 338 х 109 /Ъ (середне значення - 263,3 х 109 /Ъ), що дало тдстави для проведення РRP-терапи.
Через 8 днiв пiсля першого сеансу плазмоте-рапil загальна кшьюсть балiв показникiв рубця була в межах вщ 8 до 10 (середнш показник 9), що на 3 бали нижче, нiж до лшування. З шести пацiентiв у 4 (66,6%) щшьнють рубця зменши-
лась на 1 бал, у двох вона не змшилась. Серед трьох дггей зi спаянютю рубця з навколишшми тканинами в одше! дитини цей показник змен-шився на 1,5 бали. У трьох дггей з гшошгменто-ваними рубцями колiр став бiльш рожевим. У трьох дггей з гiперпiгментацieю рубщв пiсля сеансу вiдмiчено зменшення И в дiлянцi рубця; у одше! дитини цей показник не змшився. 1нтен-сивнiсть васкуляризацп рубця тсля першого сеансу в ушх дiтей знизилась на 1 бал.
Аналiз результатiв допплерографп показав, що у пацieнтiв з гiпертрофiчними рубцями вщмь ченi незначнi змши лiнiйних розмiрiв рубця за рахунок товщини (на 0,5 мм) та середш лiнiйнi розмiри рубця в мм дорiвнювали 9,4х2,51 (площа рубця становила 23,59мм2); вiзуалiзовано поси-лення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок незначного збшьшення локусiв кровотоку. На 15-й день було проведено 2-й сеанс РЯ^-терапи.
Пiсля другого сеансу РЯР у всiх пацieнтiв з гiпертрофiчними рубцями обстеження рубцiв за
Ванкуверською шкалою не виявило змш, серед-ня кiлькiсть балiв складала 9. За результатами доплерографп вiдмiчено змiни лiнiйних розмiрiв рубця - вони зменшились переважно за рахунок товщини та становили 6,27х2,00мм (площа рубця 12,5 4мм2). У 50 % випадюв визначено посилення кровотоку в дотичних тканинах за рахунок збь льшення локушв кровотоку та кшькосп судин.
Слiд зазначити, що РЯР-терашя при рубцях шири обличчя показала переваги впливу И на дотичш тканини, що оточують рубець. Вона мо-же бути використана в якосп пiдготовки до оперативно! корекци рубцiв.
Наводимо приклад результату РЯ^-терапи у пацieнта з гiпертрофiчним рубцем верхньо! губи пiсля хейлоринопластики з приводу вродженого незрощення губи (рис.1).
Допплерографiчне обстеження рубця у ще! ж дитини показало збшьшення локушв кровотоку та зменшення гшерехогенно! площi рубця (рис. 2).
'Щ* -
Рис.1. Фото пациента з гшертроф1чним рубцем верхньо! губи тсля хейлопластики: а - до РКР-терапл (загальна сума балш за VSS -13); б - на 8 добу тсля введення РКР (сума бал1в за VSS склала 10); в - на 15 добу тсля введення РКР ( показник рубця в балах не змшився - 10 бал1в).
Рис. 2. Допплерограма ппертроф1чного рубця шюри: а -до лжування; б - тсля 2-го сеансу РКР-терапи.
У 5 пащенпв пiсля велопластики клшчно женi виявлена назалiзацiя та надмiрна активнiсть
виявлено слабку рухомiсть м'якого шднебшня, лобово!, вилицевих та носово! груп мiмiчноi му-
iшемiзовану слизову оболонку з незмшеним ре- скулатури при мовленнi. На МРТ у вшх дiтей ви-
льефом. При клшчному, логопедичному обсте- значено збшьшення розмiрiв глибини (РЬБ) в
1.3-1,8 рази та ширини (РИ') мезофарингсу в
1.4-1,6 раз1в. У 4-х 1з них збережеш розм1ри м'якого шднебшня (УЪ) та вщсташ в1д м'якого шднебшня до валика Пасавана (УРЯ) в верхшх межах норми, що не потребувало попереднього х1рурпчного втручання. Одному пащенту, який мав зменшення УЪ та збшьшення УРЯ в 1,9 та 1,6 рази необхщно було проведення реоперацп на шднебшш. У вс1х д1тей визначався гшерште-нсивний сигнал (Ни 438±21.12) рубцево! ткани-ни в дшянщ м'язового апоневрозу м'якого шднебшня, неправильно! форми з чгткими межами, розм1рами в середньому 2,5х3,4х3,1 см, який ви-повняв майже весь об'ем в проксимальнш дшян-щ м'якого шднебшня (рис. 3).
Пюля першо! ш'екци РЯР на 7 день у вс1х дгтей в1дм1чено часткове вщновлення кольору слизово! оболонки м'якого шднебшня над руб-цем до блщо-рожевого. Клшчш та логопедичш тести показали шдвищення рухомосп м'якого шднебшня. При вимов1 вс групи м1м1чних м'яз1в обличчя були неактивними, в1дм1чалося зменшення назал1зацп. При дослщженш змш рубцево! тканини на МРТ виявлено зменшення штен-сивносп сигналу до Ни 352±15.71, меж1 рубця стали нечпта (рис. 4).
Змши штенсивносп МР сигналу в дшянщ м'якого шднебшня шсля РЯР-терапп св1дчать про зменшення показниюв на 20%, що вказуе на пом'якшення рубцево! тканини (рис. 5).
Рис. 3. МРТ показники ВФК до РРР- терап1!.
Рис.4 Деформуючий рубець м'якого п1днеб1ння: а-до РЯР-терапп; б- п1сля РЯР-терапп.
——729
663,5
............. ■ ■ ЬЬ 52 1 —|-513 ,\\\\m\\\\\\\\\\\\\m\\\\ A62,5
§68
□ До введения н гПсля введения
Рис. 5. Змши щшьносл рубця у дггей до та пiсля PRP- терапл
Друге введения PRP в рубцеву тканину м'якого шднебшня було проведено через 7-8 днгв. Клшгчне та логопедичне обстеження не показало значних змгн поpiвняно з ефектом тсля першого введення. Результата клгшчних та лого-педичних тестгв не вiдpiзнялися вiд peзультaтiв тсля першого введення. МРТ дослгдження подтвердило отpимaнi клiнiчнi дaнi, за якими штен-сивнiсть сигналу тсля другого введення була в межах HU 348±22.14, що вказуе на статистичну нeдостовipнiсть мiж ними. Тому ефективтсть використання PRP терапп була обмежена до одного введення.
Висновки. 1. Вiдмiчeно позитивний результат використання ш'екцшно! форми PRP -терапп при гiпepтpофiчних рубцях лиця та м'якого шднебшня.
2. Структура рубцево! тканини тсля введення PRP в рубцг лиця зазнае незначних змш пере-важно за рахунок зменшення його товщини, збг-льшення локусiв кровотоку та кiлькостi судин в дотичних тканинах.
3. За отриманими клшгчними, логопедични-ми, МРТ даними для зменшення щшьносп рубце-во! тканини у дггей з ВФН достатньо одного введення PRP. Ефективтсть другого введення поргв-няно з першим статистично не тдтверджена.
REFERENCES
1. Anitua E., Pino A., Orive G. Plasma rich in growth factors promotes dermal fibroblast proliferation, migration and biosynthetic activity, JOURNAL OF WOUND CARE VOL 25, NO 11, NOVEMBER 2016.
2. Jin Kyung Chae, Jeong Hee Kim1, Eun Jung Kim, Kun Park. Values of a Patient and Observer Scar Assessment Scale to Evaluate the Facial Skin Graft Scar. Ann Dermatol Vol. 28, No. 5, 2016 http://dx.doi.org/10.5021/ad.2016.28.5.615
3. Sullivan T, Smith J, Kermode J, McIver E, Courtemanche DJ. Rating the burn scar. J Burn Care Rehabil 1990; 11:256-260.
4. Anitua E, Troya M, Pino A. A novel protein-based autologous topical serum for skin regeneration. J Cosmet Dermatol. 2019; 00:1-9. https://doi.org/10.llll/jocd.13075.
5. Kharkov L. V., Yakovenko L. M., Vaskivska M. O.
Antropometrichnl pokazniki m'yakogo pIdneblnnya I mezofaringsa u dItey z nezroschennyami yogo do uranostaflloplastiki// SvIt meditsini ta blologlYi. 2016;3;91-94.
6. Bhuskute, A., Skirko, J. R., Roth, C., Bayoumi, A., Durbin-Johnson, B., & Tollefson, T. T. Association of Velopharyngeal Insufficiency With Quality of Life and Patient-Reported Outcomes After Speech Surgery. JAMA Facial Plastic Surgery, 2017; 19(5): 406. https: //doi.org/10.1001/jamafacial.2017.0639.
7. Yamaguchi, K., Lonic, D., Lee, C.-H., Wang, S.-H., Yun, C., & Lo, L.-J. A Treatment Protocol for Velopharyngeal Insufficiency and the Outcome. Plastic and Reconstructive Surgery, 2016;138(2), 290e-299e. https://doi.org/10.1097/prs.0000000000002386
8. Anitua E, Pino A, Orive G. Opening new horizons in regenerative dermatology using platelet-based autologous therapies. International Journal of Dermatology 2017, 56, 247-25
9. S Padilla, G Orive & E Anitua (2017): Shedding light on biosafety of platelet rich plasma, Expert Opinion on Biological Therapy, https://doi.org10.1080/14712598.2017.1349487
10. Anitua E., Orive G. Platelet-rich plasma therapies: Building the path to evidence. Letter to the Editor / Journal of Orthopaedics 14 (2017) 68-69.
11. Anitua E., Prado R., Nurden A.T., Nurden P. Characterization of Plasma Rich in Growth Factors (PRGF): Components and Formulations, CHAPTER 2. Field E. Anitua et al. (eds.), Platelet Rich Plasma in Orthopaedics and Sports Medicine, 99. https://doi.org/10.1007/978-3-319-63730-3_6
12. Fedyakova E, Pino A, Kogan L, Eganova C, Troya M, Anitua E. An autologous protein gel for soft tissue augmentation: in vitro characterization and clinical evaluation. J Cosmet Dermatol. 2018;00:1-11. https://doi.org/10.1111/jocd.12771
13. Anitua E, Prado R., Padilla S., Orive G. Platelet-rich plasma therapy: another appealing technology for regenerative medicine? Regen. Med. (2016) 11(4), 355-35710.2217/rme-2015-0058 © 2016 Future Medicine Ltd
14. Pavlenko O. V., Bida R. Ju. Plasma is enriched with platelets: from basic science to clinical practice. Visnyk problem biologii'i medycyny. 2016;1 (128): 241-244.
15. Biloklyc'ka G.F., Kopchak O.V. Evaluation of the clinical effectiveness of a modified method for the treatment of inflammatory and dystrophic diseases of periodontal tissues using an injectable form of platelet autoplasm. Zb. nauk. prac' spivrobit. NMAPO imeni P.L.Shupyka. 2015; 24 (1): 482-488.
Haainm^a 19.02.2020
