CC BY
9
7. Проблемы, связанные с выводом из эксплуатации старой системы. Для уменьшения рисков, связанных с остановкой старой системы АСУП, новая система вводится поэтапно: тестирование, опытная эксплуатация, а только после этого - ввод новой системы в промышленную эксплуатацию и закрытие старой системы.
ERP-системы внедряют в первую очередь для того, чтобы обеспечить руководство компании достоверными данными о состоянии бизнеса. Основные искажения информации возникают в результате нечеткого или несвоевременного выполнения конечными исполнителями своих обязанностей, поэтому все управленческие изменения должны быть направлены на создание непрерывной четкой цепочки последовательных процедур, то есть на создание бизнес-процессов. Зачастую предприятиям достаточно тяжело по шагам формализовать свою деятельность, но как только они начинают этим заниматься, то обнаруживают, что поток информации у них рвется или совершает петли, люди выполняют одинаковую работу и так далее. Управленческий реинжиниринг позволяет оптимизировать эту цепочку, формализуя функции исполнителей.
Разумно ранжировать проблемы в определенной последовательности и действовать по шагам, потому что сразу все закрыть системой не удастся. В принципе, можно объявить проект, закрывающий все проблемы, но когда люди недоговариваются о приоритетности, они получают очень длительный срок и из-за слабой формализуемости процессов - безумную стоимость проекта.
ЛИТЕРАТУРА
1. Джеймс Д., Вульф М. Второе дыхание ERP. www.mckinsevguarterlv.com.
2. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии. - М. Финансы и статистика, 1997. - 336 с.
3. Риск-анализ инвестиционного проекта. Под. Ред. М.В. Грачевой. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 352 с.
Стаття надЮшла до редакцГи 29.12.2001 р.
УДК 338.43.02
М.П. Сахацький, Г.М. Запша
РОЗВИТОК ВЩ РОДЖУВАЛЬНИХ ПРОЦЕС1В В СШЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1
В стагп викладено теоретико-методолопчж та приклады аспекти розвитку вщроджувапьних процеав в сшьському господарств1. Рис. 1, дж. 6.
Необхщнють науково-прикладного опрацювання проблеми розвитку вщроджувальних процеав в сшьському господарств1 зумовлена тим, що з велико! низки об'ективних I суб'ективних причин визначальна для ваеТ економки галузь опинилася в надзвичайно складному, а за деякими аспектами нав1ть в загрозливому становища В зв'язку з цим подолання допущеного в останж роки занепаду I виведення аграрного сектора на якюно вищий ртень функц'юнування на прогресивнш основ1 стало об'ективною необхщнютю.
Науково-прикладний характер даноТ проблеми вимагае попереднього науково-фундаментального та теоретико-економнного забезпечення. Адже дослщження явища вщродження, яю в минулому проводилися фундаментальною наукою (В. Вернадським - наукового вщродження, О.Блаватською - косммних
вщроджень, О. Чижевським - органнноТ едносп косм1чних 1 планетарних процеав) не мають вщповщного сучасним науковим здобуткам узагальнення. А започатковаж французьким економютом Франсуа Кене дослщження вщроджувальних процеав в економщК яю стверджувапи об'ективний характер прюритетного вщродження стьського господарства, не зайняли провщних позиц1й в економнчжй теори \ були призупиненк Вказан1 обставини визначили лопку I послщовнють розробки теоретичних та методолопчних основ вщродження.
Досл1дження трактування вщродження, що подаються в л1тературних джерелах, показали застосування цього слова у досить широкому дюпазонк Дослщники через своУ сприйняття вщчуття описують вщроджувальн!' процеси об'еючв неживо'1 1 живоТ природи та сфер життедтльност1 сусптьства, демонструючи р1зноманп"нють та багатограннють емп1рн вщродження. Але його подання у виданнях не виходить за меж1 конкретного досвщу. Це спонукало провести систематизац1ю трактування вщродження, на основ1 якоТ \ було сформовано вихщы положення даного явища. Вони наведем на рис. 1.
Масштаби вщродження
1
Сфери вщродження
Нежива природа
Сусптьна природа
Жива
природа Бюлопчна природа
Економнна Соц1альна Наукова... Рослинний св1т Тваринний св1т Бюсфера Людина
1
1
Вихщн1 положення вщродження
Загальнк
яюсн1 внутршж зм1ни;
формування сприятливого оточуючого середовища для ¡снування нового;
циклнна перюдичнють.
Сусптьнк
необхщнють подолання соц1ально-економ1чного занепаду; безальтернативнють дмового звернення до людини як початку буття; наявнють стратепчно важливо! консолщуючоТ мети; використання найновп^ших здобутюв науки \ практики; пщнесення духовность
Рис. 1. Систематизацт трактовок вщродження "УправлЫня проектами та розвиток виробництва"
Здобутки сучасних наук св'щчать, що вщродження притаманне для вах прояв1в Природи: неживоТ, живоУ, свщомосл. Вщбуваеться воно пщ час перехщного перюду, коли старе 1 вщжиле занепадае, даючи життя новому. Масштаби та особливост1 пропкання явища визначаються об'ектом, де вщроджувальш процеси мають м1сце. ЗмЫи, яю вщбуваються, характеризують перехщ якосл вщ нижчого до вищого р1вня, а ¡снування та розвиток новоУ якост1 залежить вщ умов оточуючого середовища. Таким чином, вщродження як поняття являе собою цтюне явище перехщного перюду, пщ час якого одночасно долаеться занепад, виникае нове вищоТ якосп, формуються умови, що сприяють юнуванню та становлению нового. Будучи загальним, це поняття вщображае най1стотшин та найсуттевЫ властивостч об'ективноУ реальност1 \ законом1рност1 розвитку Всесв1ту, що дае пщстави вщнести його до наукових категорм.
Розкриття сутиостп вщродження стьського господарства грунтувалося на тому, що виведення украУнського села на свтовий р1вень розвитку вимагае якюно вищого соц1ально-економ1чного пщгрунтя. Його сформувати може вщповщна сучасним св1товим вимогам система розвитку аграрного виробництва. Вона повинна в соц1ально-економ1чному 1 науково-технолопчному вщношеннях принципово вщр1знятися вщ староТ, яка глибоко порушена й залишае арену економнного розвитку. Тому пщ вщродженням галуз1 слщ розум™ побудову новоУ соц1ально-економ1чноУ системи стьського господарства, функцюнування якоУ зд|"йснюватиметься на сучасному свпчэвому р|'вж вщповщно до стратеп'чних ¡нтереав селян, галуз1 та сустльства з врахуванням ¡сторично зумовлених рис I особливостей украТнського селянства.
Суттевою рисою вщродження стьського господарства е його якюна змЫа, яка вщбуваеться в процеа занепаду старого та формування нового способу виробництва. Свщченням розвитку нових соц1ально-економ1чних основ стьського господарства е те, що в аграрнм сфер1 завершено паювання земл1 та майна ! прискорено йде Тх персон1ф1кац1я; тут функцюнують агропщприемства р1зних форм власност1, розвиваються фермеров господарства, розширюються особист1 пщсобш господарства, формуються р1зного типу господарсью товариства та об'сднання. Формування на мюц1 вщжилих нових оргаызацмно-правових форм, соц1ально-економ1чних мехаызм1в, управлЫських принципа, функцм тощо, дае пщстави для узагальнюючого висновку - в краТы створюеться пщфунтя для реал1заци нового способу аграрного виробництва.
Вщродження стьського господарства неможливе без духовного вщродження села I селянства. Це теоретичне положения пщтверджуеться тим, що в процеа сучасноТ аграрноУ кризи проявилися ознаки прискорення духовного занепаду. Фтософт вщродження грунтуеться на ствердженн1 цЫност1 людини через делегування Тй прав, обов'язшв I вщповщальносгп, можпивють вести господарство, покладаючись на своТ знания, силу розуму, винах1дпивють \ мужнють. Осктьки духовысть уособлюе собою не ттьки свщомють, а й дмсну силу людини, то через усвщомлення селянами своУх ¡нтереав та засоб1в Ух задоволення можливий перехщ до нового св1тогляду, який формуватиме на сел1 ¡ндивщуальний та сусптьний дух вщродження.
Важливим методолопчним положениям е те, що вщродження альського господарства е складовою вщроджувального процесу цивт1зацм, яка в межах певноУ територп \ конкретного ¡сторичного часу проявляеться результатами господарськоУ дтльносл людей. Тому розробка методологи розвитку вщроджувальних процеав базувалася на узагальнениях св1товоУ та в1тчизняноУ практики I наукових напрацювань щодо цього явища. Методолопчний висновок полягае в тому, що соц1ально-економ1чне вщродження в значим м1р1 залежить вщ сусптьно-пол1тичного устрою, державноТ пол1тики, засад функцюнування
економжи, гуманютичносгп свтогляду та духовносл сусптьства, особистих якостей i професюнал1зму нацюнальних лщерт, морально!' та вольовоУ зртосгп населения, нацюнальноТ ментальное™, м!сця i poni стьського господарства в нацюнальнм економщк
Стратегий корективи системи ведения агровиробництва спрямовують його рух на вщповщний св1товим вимогам р1вень. Останнм характеризуеться динамнним розвитком форм господарювання, ефективним маркетингом, активною зовншньоекономмною д1яльнютю. Все це започатковано повсемюно i проявляеться в адмнютративно-територ1альних одиницях. Звщси виткае лопка дослщження вщповщних процеа'в на матер1алах конкретно!' обласп.
За аграрним потенщалом Одещина - одна з найпотужн1ших областей в Укра'1'Hi. IT земельна площа (3,3 млн. га) за розм1рами переважае територн таких европейських держав, як Бельпя, Люксембург, Албаыя. Площа стьськогосподарських угщь становить 2,5 млн. га, або 3/4 yciei територи. За чисельнютю стьського населения (870 тис. чол.) вона поещае третю позицто в кра'1'Hi.
Практика аграрного виробництва Одещини здмснюеться виробниками р1зних форм власност!' й господарювання. Динамка обсяпв виробництва основних вид1в агропродукцп показуе, що за одних i тих же умов розвиток господарств р1зних категорм мав pi3Hi тенденцм. Але останжм часом починають дещо полюшувати економ1чне положения стьськогосподарсью пщприемства. Абсолютне дом1нування у виробництв1 зерна, цукрових буряюв, соняшнику i в'щеутнють реально!' альтернативи тут великим агроформуванням дае пщетави для ствердження про fx перспективнють щодо учасп у вщродженн1 стьського господарства. Висновок полягас в тому, що вони будуть доповнюватися середыми та др|'бними агровиробниками, i кожний виконуватиме своТ функцп зпдно з подтом npaqi як на внутршньому, так i зовншньому аграрних ринках.
Ринок е фактором, що чинить виршальний вплив на ефективнють функцюнування суб'екпв р1зних оргашзацмно-правових форм. Тому вони повинн|' пристосовуватися до ринкових вимог. Нова функц1я адаптацп вимагас вщ менеджменту агроформувань вщповщноТ профеайностк Для и забезпечення рекомендуемо стьськогосподарським пщприемствам брати участь у формуванн1 маркетингових структур.
Д1яльн|'сть останн|'х не повинна обмежуватися ттьки внутршым ринком, бо в1тчизняне минуле та сучасы ceiTOBi ор1ентири е досить переконливими аргументами того, що ефективна зовн1шньоеконом1чна д1яльнють сприятиме посиленню вщроджувальних процеав у стьському господарства Одещина у ц|'й сфер1 мае значж перспективи. Проте на область приходиться всього 5% вщ yciei ктькосл експортер1в краТни, а товарного експорту ще менше. На аграрн'| райони в самм обласл приходиться лише 16% вщ загальноТ кшькосл експортер1в. Зростання ¡мпорту живих тварин i тютюну, а також вщ'емы сальдо з вовни, хутряноТ сировини, саджанщв, тр'я та пуху св'щчать про рух валютних kouitib за меж1 краТни, стимулюючи тим самим розвиток вщповщних галузей за кордоном. Водночас наявний аграрний потенщал не використовуеться i навпъ зменшуеться. В обласп вщ'емн| сальдо щодо вироб1в ¡з шюри, тод1 як сировина для них продаеться за кордон, тому рекомендуеться здмснити посилення обласноТ бази промисловоТ переробки стьськогосподарськоТ' продукцп та сформувати мехаызм взаемовщносин М1ж учасниками АПК, який був би економ1чно вигщним i з позицш Тх спшьноТ зовн1шньоеконом1чноТ д1яльносп.
Узагальнюючи сучасну практику ведения стьського господарства, можна зробити висновок, що Ti зм1ни, яю вщбуваються на репональному та нацюнальному р1внях для вщродження галуз1, е досить обнадмливими.
Пщставою слугуе те, що, по-перше, у 2000 р. в краУж перервано не ттьки тенденцга зростання збитковосл аграрного виробництва, а й подолано ланцюг збитковост!, який руйнував соц'1ально-економ1чний фундамент функцюнування галуз1. Так, за попереджми даними на Одещиж у 2000 р. прибуток отримали 489 альськогосподарських пщприемств, або 64% Тх загальноТ юлькосл.
По-друге, подолання занепаду ствпало ¡з завершениям в краУж глибинноУ земельно!' реформи та переходом в стад1ю завершения реформи майнових вщносин. Характер зм1н свщчить про усвщомлення сусптьством права власносл селян на землю 1 майно, та нагальноТ потреби пол1тико-правового забезпечення безповоротносл соц'гально-економ'нноУ трансформаци на сел1.
По-трете, внаслщок персожфкаци права власносл на землю \ майно актив'юуеться розвиток вщносин власносл й форм господарювання. В Одесьюй обласл про початок гпсляприватизац1йного етапу розвитку стьського господарства свщчить те, що у 2000 р. ¡з 769 альськогосподарських пщприемств залишилося лише 2 колективних. Абсолютна бшьшгсть тепер належить стьськогосподарським виробничим кооперативам (39%) та стьськогосподарським товариствам з обмеженою в'щповщальжстю (34%). Цтюнють господарських комплекс1в в основному було збережено, але базуеться агровиробництво тепер на нових соц1ально-економ1чних засадах.
По-четверте, ниж приб1чники р1зних пол1тичних пщход1в щодо подальшого розвитку стьського господарства отримали можливгсть продемонструвати переваги свое!' позицм на практик. Трансформац1я пол1тичного змагання в площину ринкового задоволення потреб споживач1в консолщуватиме в чаа зусилля нашого народу, що важливо для вщродження як стьського господарства, так 1 ¡нших сфер життед1яльносл людей.
По-п'яте, вже ниж маемо практику започаткування вщроджувальних процеав агроформуваннями галузг Прикладом подолання сукупного негативного впливу чинник1в зовн1шнього та внутр'шнього середовищ може слугувати асоц1ац1я альськогосподарських кооператив1в "Прогрес" 1змаТльського району на Одещин'|. Як в ринкових умовах можна ефективно вести менеджмент стьськогосподарського виробництва в обласл, демонструють агроформування "Дружба" Саратського району, "Над1я УкраТни" МиколаУвського району, ¡м. Чапаева 1змаУльського району, "Ком1нтержвська птахофабрика" КомЫтержвського району та ¡ншк Тх кер1вники наочно показують, що в галуз1 йде активний пошук виходу з кризи, вщдзеркалюючи властивий украУнському селянину потяг до матергального та духовного комфорту.
По-шосте, прискорення реформування в стьському господарств1 та проведення ряду оргажзацмних заход ¡в з формування нових мехажзм1в в цжов'м, фЫансовм, кредитив, податковм та ¡нших сферах показують, що макроеконом1чна пол ¡тика влади змжюеться. Вектор и руху спрямовуеться вщ декларативно'! до практично!' пщтримки аграрноУ галуз1, зближуючи позицм селянства, репональних та найвищих оргажв державно! влади. Розум'|ння I зближення ¡нтереав влади, населения та науки сприятиме вщродженню стьського господарства.
Здмснюючи особисте духовне вщродження, людина демонструе свою можпив'ють керувати вщроджувальними процесами. Започатковане вщродження стьського господарства може розглядатися як крок на шляху управлшня вщроджувальними процесами в масштабах галузк Якщо врахувати майбутж потреби щодо глибинних перетворень сусптьства \ цивтЬаци, а також необхщнють забезпечувати ¡снування свщомосл та живоУ природи, то даний напрям наукових дослщжень мае велим перспективи як такий, що виходитиме за меж1 сучасносл й прикладноУ економ1чноТ науки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Блаватская Е.П. Тайная доктрина. - М.: Прогресс-Культура, 1992. - 576 с.
2. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. - М.: Наука, 1991. - 271 с.
3. Чижевский А.Л., Шишина Ю.Г. В ритме солнца. -М.: Наука, 1969. - 111с.
4. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения. - М.: Издательство социально-экономической литературы, 1960.-551 с.
5. Сахацький М.П., Новаковський А.Г. Напрями вщродження сшьського господарства Одещини. - Одеса: Одеський державний стьськогосподарський ¡нститут, 2000. - 57 с.
6. Миндру М.Г., Сахацький М.П. Соц1ально-економ1чне вщродження стьськогосподарського пщприемства // Економка АПК. - 1999. - №12. - С. 62-66.
Стаття надмшла до редакцГн 09.07.2002 р.
УДК 631.1
C.B. Постников
ПРОЕКТ ПОСТРОЕНИЯ МОДЕЛИ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ ДОНЕЦКОГО РЕГИОНА
Изложена методика прогнозирования и оптимизации производственной и организационной структуры сельского хозяйства на примере Донецкой области. Рис. 1, табл. 8, ист. 3.
Разработка и экономическое обоснование проектного развития систем сельскохозяйственного производства любого региона представляет сложную многофакторную задачу. Для ее решения целесообразно применять экономико-математическое моделирование.
Сложность структуры агропромышленного комплекса Донецкого региона не позволяет достаточно полно решать все необходимые вопросы прогнозирования в рамках единой экономико-математической модели. Поэтому АПК региона должен описываться системой экономико-математических моделей, которая реализуется поэтапно [1].
Построение прогноза развития АПК региона, который позволяет определить основные пропорции и взаимосвязи отраслей агропромышленного комплекса в укрупненном виде осуществляется на первом этапе. На втором -оптимизируются планы развития продуктовых подкомплексов в разрезе субъектов предпринимательства, входящих в состав регионального АПК. Построение оптимизационных экономических задач второго этапа основывается на выходной информации, полученной при реализации задачи первого этапа (в частности, размеры производственных ресурсов для данного подкомплекса, уровни производства главных видов конечной продукции и т. д.). При этом обеспечивается информационная и логическая преемственность задач первого и второго этапов планирования.
На первом этапе при построении экономико-математической модели был использован подход выделения трех состояний влияния окружающей среды на результаты работы агропромышленного комплекса в целом [3]. Основными внешними элементами воздействия являются природные и экономические факторы. Для каждой из групп факторов на основании статистической информации или экспериментальным способом определяются соответствующие технико-экономические показатели. Определено три варианта состояния факторов: неблагоприятный, средний, благоприятный.
