CC BY
49
УДК 618.33-008.6:616-005.6 Т. О. Лоскутова
РОЗВИТОК УСКЛАДНЕНЬ ГЕСТАЦП У ВАГ1ТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСКЮ, АСОЦ1ЙОВАНОЮ З ТРОМБОФ!Л!еЮ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра акушерства та гiнекологii
(зав. - д. мед. н., проф. В. О. Потапов)
вул. Дзержинсъкого 9, Дтпропетровсък, 49044, Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Obstetrics and Gynecology
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: loskutovata@gmail.com
Ключовi слова: вагттстъ, прееклампая, акушерсъю та перинаталът ускладнення, полiморфiзм гетв, антифосфолiпiднi антитела, гомоцисте'т
Key words: pregnancy, pre-eclampsia, obstetric and perinatal complications, gene polymorphism, antiphospholipid antibodies, homocysteine
Реферат. Развитие осложнений гестации у беременных с преэклампсией, ассоциированной с тромбофилией. Лоскутова Т.А. С целъю определения влияния приобретенных, наследственных, мулътигенных и комбинированных форм тромбофилии на развитие акушерских и перинаталъных осложнений при преэклампсии было обследовано 133 женщины во втором и третъем триместрах беременности. 46 беременных с преэклампсией и акушерскими и/или перинаталъными осложнениями составили основную группу. Как осложнения рассматривалисъ: преждевременная отслойка нормалъно расположенной плаценты - 8,7%, эклампсия - 2,17%, HELLP- синдром - 2,17%, ЗРП - 50,0%, антенаталъная гибелъ плода - 13,04%, дистресс плода во время беременности - 45,65%. Группу сравнения сформировали 87 беременных с преэклампсией, но без вышеперечисленных осложнений. Методом аллелъ специфической полимеразной цепной реакции проводили определение полиморфизмов в генах фактора V Leiden 1691 G — A, протромбина 20210 G — A, ингибитора активатора плазминогена-1 типа 5G / 4G, фибриногена в 455 G — A, параоксоназы-1 192 Q—R, ме-тилентетрагидрофолатредуктазы 677 C — T и ангиотензиногена 235 M — T. Для определения приобретенных причин тромбофилии изучали уровенъ антифосфолипидных антител и концентрацию гомоцистеина в плазме крови (ИФА). Было определено, что факторами, которые увеличивают относителъный риск развития акушерских и перинаталъных осложнений у беременных с преэклампсией, являются: первые роды, появление симптомов преэклампсии в сроке менее 28 неделъ беременности, преэклампсия тяжелой или средней степени тяжести, длителъностъ преэклампсии более 5 неделъ. Маркерами предрасположенности к развитию акушерских и перинаталъных осложнений у беременных с преэклампсией естъ такие генотипы: 1691 GA фактора V Leiden - повышает риск в 2,9 раза (95% ДИ 1,94-4,33); 20210 GA протромбина - в 2,36 раза (95% ДИ 1,543,6); 20210 АА протромбина - в 3,12 раза (95% ДИ 2,4-4,0), комбинация из трех и более патологических полиморфизмов - в 2,58 раза (95% ДИ 1,64-4,05); патологический уровенъ АФА - в 1,7раза (95% ДИ 1,08-2,67); комбинированные тромбофилии - в 1,76 раза (95% ДИ 1,12-2,76); концентрация гомоцистеина более 15 мкмолъ /л - в 2,31 раза (95% ДИ 1,5-3,5).
Abstract. Development of complications of gestation in pregnant women with preeclampsia associated with thrombophilia. Loskutova T.O. In order to determine the impact of acquired, inherited, and combined multigenic thrombophilia in the development of obstetric and perinatal complications in preeclampsia, 133 women in the second and third trimesters of pregnancy were examined. 46 pregnant women with pre-eclampsia and obstetric and/or perinatal complications were included in the main group. Placentae abruption - 8.7%, eclampsia - 2,17%, HELLP-syndrome - 2.17%, FGR - 50.0%, antenatal fetal death - 13.04%, fetal distress during pregnancy - 45.65% were considered as complications. 87 pregnant women with preeclampsia, but without above mentioned complications formed group of comparison. The method of allele-specific polymerase chain reaction was performed to determine polymorphisms in the genes of factor V Leiden 1691 G — A, prothrombin 20210 G — A, plasminogen activator inhibitor type-1 5G / 4G, fibrinogen в 455 G ^ A, paraoxonase-1 192 Q ^ R, methylenetetrahydrofolate reductase (MTHFR) 677 C —> T and angiotensinogen 235 M ^ T. To determine the causes of acquired thrombophilia antiphospholipid antibody level and concentration of homocysteine in plasma (ELISA) were studied. There were determined factors that increase relative risk of obstetric and perinatal complications in pregnant women with pre-eclampsia: first delivery, the onset of symptoms of preeclampsia at term less than 28 weeks of pregnancy, severe or moderately severe forms of preeclampsia, the duration of pre-eclampsia more than 5 weeks. Such genotypes as 1691
GA of Factor VLeiden - increases the risk by in 2.9 times (95% CI 1,94-4,33); prothrombin 20210 GA - by 2.36 times (95% CI: 1,54-3,6); prothrombin 20210 AA - by 3.12 times (95% CI 2,4-4,0) a combination of three or more pathologic polymorphisms - by 2.58 times (95% CI 1,64-4,05); pathological level of AFA - by 1.7 times (95% CI 1,082,67); combined thrombophilia - by 1.76 times (95% CI 1,12-2,76); homocysteine concentration of more than 15 fimol/l - by 2.31 times (95% CI 1.5-3.5) are markers of predisposition to the development of obstetric and perinatal complications in pregnant women with pre-eclampsia
Прееклампшя е одшею з найважливших проблем сучасного акушерства. 1снуе думка, що природа прееклампси (ПЕ) pi3rn в p^i !! початку до або тсля 34 тижня ваптносп. Раннш початок ПЕ корелюе з високою неонатальною захворю-ванютю i смертшстю, материнськими ускладнен-нями. Прееклампшя, будучи мультифакто-piальним захворюванням, мае цший ряд гешв схильносп, яю залучеш у складний процес регулювання piзноманiтних функцiй ендотелiю [2,6,7]. 1снування генетично! схильностi до ендо-телюпати, пiдвищеного тромбоутворення, аpтеpiально! гшертензи е причиною порушено! швази трофобласта, що призводить до розвитку самого захворювання, а також пов'язаних з ним ускладнень як з боку плода (затримка розвитку плода (ЗРП), дистрес, антенатальна загибель), так i з боку матеpi (передчасне вщшарування нормально розташовано! плаценти, HELLP -синдром, еклампшя). У розвинених кра!нах у 1218% ПЕ е другою безпосередньою причиною анте- i постнатально! смеpтностi, впливаючи на перинатальну смеpтнiсть у 20-25% випадках [8]. Пpееклампсiя за кордоном розпод^еться на легку i тяжкого ступеня. У бшьшосп реко-мендацш тяжка пpееклампсiя визначаеться, коли присутня будь-яка з таких умов: тяжка гшер-тензiя, тяжка пpотеlнуpiя, органна дисфункщя [9]. Раннiй початок (до 32-34 тижшв вагiтностi) i захворюванють плода також використовуються як незалежш критери для визначення тяжко! прееклампси в деяких частинах св^у. Iснуючi в Укpа!нi настанови щодо ведення вагiтних з гiпеpтензивними розладами не враховують роз-виток ускладнень з боку матеpi та плода як додатковий обтяжуючий фактор, який шдвищуе тяжкiсть прееклампси. Хоча саме розвиток таких ускладнень вимагае перегляду тактики ведення та способу розродження.
Мета дослщження - визначити вплив набутих, генетичних, мультигенних та комбшованих тpомбофiлiй на розвиток акушерських i пери-натальних ускладнень при прееклампси.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 133 жшки в другому i третьому триместрах вагiтностi. 46 ваптних з преек-лампсiею та ютотними акушерськими й перина-тальними ускладненнями склали основну групу
(О). Як ускладнення розглядались: передчасне вщшарування нормально розташовано! плаценти
- 8,7%, еклампая - 2,17%, HELLP- синдром -2,17%, ЗРП - 50,0%, антенатальна загибель плода - 13,04 %, дистрес плода тд час ваптносп
- 45,65%. Групу порiвняння (П) сформували 87 ваптних з прееклампшею, але без вищепере-рахованих ускладнень. Ппертензивш розлади та стутнь тяжкостi прееклампси було дiагносто-вано на пiдставi величини артерiального тиску, рiвня проте!нурп, додаткових ускладнень i вщповщно до клiнiчного протоколу МОЗ Укра!ни № 676 [3].
У всiх групах методом алель специфiчно! полiмеразно! ланцюгово! реакци, з наступною детекцiею методом електрофорезу в 3% ага-розному гелi, проводили визначення полiмор-фiзмiв у генах фактора V Leiden 1691 G^A, иротромб^ 20210 G^A, iнгiбiтора активатора плазмшогену 1 типу (РА1-1) 5G/4G, фiбриногену в 455 G^A, параоксонази-1 192 Q^R, метилен-тетрагiдрофолатредуктази (MTHFR) 677 C^T i полiморфiзм 235 M^T у генi ангiотензиногену (AGT). Використовувався комплект реагеипв «SNP-експрес» виробництва НВФ «Лтех» (Росiя). Геномна ДНК видшялась з лейкоцитiв цiльно! кровi за допомогою реагенту «ДНК-експрес-кров» («Л^ех», Росiя).
Визначення сумарних антитiл до кардюлшну проводилось за допомогою iмуноферментно! тест-системи виробництва «Гранум», м. Харюв. Визначення Ig M i Ig G до P2 глiкопроте!ну-1, протромбiну й анексину V проводили методом непрямого твердофазного iмуноферментного аналiзу (ELISA) у сироватщ кровi за допомогою реагенпв виробництва «Orgentec Diagnostica GmbH» (Кмеччина) на iмуноферментному ана-лiзаторi «Stat-Fax» (США). Визначення кон-центраци гомоцисте!ну в плазмi кровi проводили iмуноферментним методом з використанням реактивiв «Axis» виробництва «Axis - Shield AS» (Норвегiя).
Для оцiнки стану плода проводили ультра-звукову фетометрда, плацентометрiю, викону-вали кардiотокографiю (КТГ). При оцшщ по-казникiв КТГ використовувалась шкала W.Fisher. Для оцшки стану мiкроциркуляцi! в плодовiй частит плаценти виконували допплерометрiю
16/ Том XXI/1
65
швидкост кровотоку в артери пуповини. До-слiдження проводились вщповщно до наказiв МОЗ Украши № 900 вщ 27.12.2006 та № 782 вщ 29.12.2005.
Статистичний аналiз проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 i GrafPad Prism 5 для Windows. Для порiвняння якiсних показникiв використовували критерш %2. Для порiвняння кiлькiсних - непарний критерш t. Для ощнки сили зв'язку мiж явищами роз-раховували коефiцieнт кореляцiï Спiрмена (r). Для оцiнки ризику впливу прееклампси на розвиток ускладнень розраховували показник вщ-носного ризику (RR - relative risk) iз значенням 95% довiрчого iнтервалу (Д1). Як значущий брали рiвень достовiрностi р<0,05 [4,5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У О групi прееклампсiю легкого ступеня мали 7 (15,22%) жшок, що переважно менше, нiж у груш порiвняння (57 (65,52%), р<0,001; 0R=0,09; 95% Д1 0,04-0,25). У груш з ускладненнями пре-еклампсда середнього або тяжкого ступеня мали 39 (84,78%) жшок, що бшьше, шж у групi П - 30 (34,48%) (р<0,001; 0R=10,59; 95% Д1 4,23-26,5, RR=2,46, 95% Д1 1,79-3,37). Середнiй строк початку захворювання становив у О групi 29,02±0,55 тижня, що в 1,19 разу менше, шж у групi порiвняння 34,45±0,25 тижня (р<0,001). Тривалiсть юнування ПЕ в групi з ускладненнями (4,48±0,47 тижня) була бшьше в 1,7 разу, шж у П груш (2,63±0,18 тижня, р<0,001). Дебют прееклампси в термш 28 тижшв гестаци або ра-нiше збшьшуе вiдносний ризик розвитку ускладнень у 34,04 разу (р<0,001, RR=34,04, 95% Д1 4,69-247,1), а тривалють iснування ПЕ бiльша нiж 5 тижшв збшьшуе вщносний ризик розвитку ускладнень у 3,57 разу (95% Д1 1,73-7,38).
Аналiз результатiв тестування гешв-регуля-торiв системи гемостазу, «ендотелiальноï системи» i генiв, що регулюють рiвень артерiального тиску, показав, що хоча частота генетичних полiморфiзмiв i мутацш генiв-регуляторiв системи гемостазу, «ендотелiальноï системи» i генiв, що регулюють рiвень артерiального тиску, у ваптних з наявшстю i без ускладнень була однаково високою: 100% та 96,5% (р>0,05) вiдповiдно, мiж цими групами знайдено вщ-мшносп у складi та кiлькостi патолопчних полiморфiзмiв. У групi вагiтних з прееклампшею та ускладненнями порiвняно з групою без ускладнень (р<0,05) встановлено: в 1,62 разу зни-жено частоту нормального генотипу GG у геш фактора V Leiden 1691 (56,52% проти 91,95%), у 5,13 разу шдвищено частоту генотипу GA в геш
фактора V Leiden 1691 (41,3% проти 8,05%); у 4,73 разу - кшьюсть носив гетерозиготних форм GA (21,74% проти 4,6%) i знижено, в 1,42 разу, кшьюсть нормальних гомозигот GG (67,39% проти 95,42%) у геш протромб^ 20210; в 1,5 рази знижена частота нормального генотипу СС у геш MTHFR 677 (45,65% проти 68,97%). Алельш полiморфiзми ангютензиногену II 235 М^Т, PAI-1 5G/4G, фiбриногену ß 455 G^A, параоксонази-1 192 Q^R однаково часто зустрiчались незалежно вiд наявностi ускладнень. Тобто, саме наявшсть найбiльш патогенних полiморфiзмiв та ix поеднана дiя вщшрають роль у виникненнi ускладнень при ПЕ. Це шд-тверджуеться дослщженням M. Kupfermine еt al. (2004), в якому, порiвнюючи групу з аку-шерськими ускладненнями i множинними спад-ковими та набутими тромбофшями з групою з такими ж ускладненнями й одиничними тромбо-фшями, показано, що в груш з множинними тромбофшями ускладнення виникають рашше i чинять бшьш виражений ефект на перинатальш наслщки [6]. Подiбнi даш мiстяться i в iншиx дослщженнях [1, 2]. 1снування спадкових форм тромбофши (мутацiя протромбiну, фактора V Leiden, MTHFR) е додатковим чинником, що шдтримуе та посилюе знижену перфузда плаценти, внаслiдок ïï тромбування, що на раншх етапах веде до розвитку дистресу плода, ЗРП, а по^м i до ПВНРП, АЗП. Генералiзована блокада мшроциркуляци призводить до HEELP-синдро-му, еклампсiï, полiорганноï недостатностi [30].
Мiж несприятливими генотипами (гомо- i гетерозиготш мутацiï в геш протромбшу 20210 GA, АА, в геш FV Leiden 1691 GA, АА, гомо- i гетерозиготш полiморфiзми в геш PAI-1 5G/4G, 4G/4G, у геш FGB 455 GA, AA, монозиготш полiморфiзми PON-1 192RR, ANG 235 TT, MTHFR 677 TT мутащями в геш протромб^ 20210 G^A, фактора V Leiden, MTHFR 677 С^-T) розвитком ускладнень, кшьюсними характеристиками стану плода був визначений кореляцшний зв'язок (табл. 2) та встановлено, що найбшьше значення для розвитку ускладнень мають полiморфiзми FV Leiden 1691 G^A, протромбшу 20210 G^A, MTHFR 677 C^T. Несприятливий вплив патолопчних полiмор-фiзмiв на розвиток перинатальних ускладнень пояснюемо порушеннями в ^CT^i гемостазу: пiдвищення агрегацiï, адгезiï тромбоципв, згор-таючих властивостей кровi, що призводить до порушення мiкроциркуляцiï в матково-плацентарнiй системi.
Таблиця 1
Частота генотишв та алел1в у вагггних досл1джуваних груп, п (Р %)
Групи досл1дження Генотип Алел1
ANG 235 М ^ Т
ММ МТ ТТ 235М 235Т
О (п=46) 10 (21,74) 22 (47,83) 14 (30,43) 42 (45,65) 50 (54,35)
П (п=87) 31 (35,63) 34 (39,08) 22 (25,29) 96 (55,17) 78 (44,83)
Протромб1н 20210 G ^ А
GG GA АА 20210G 20210А
О (п=46) 31 (67,39)* 10 (21,74)* 5 (10,87)* 72 (78,26)* 20 (21,74)*
П (п=87) 83 (95,4) 4 (4,6) 0 (0,0) 170 (97,7) 4 (2,3)
Leiden 1691 G^A
GG GA АА 169Ш 1691А
О (п=46) 26 (56,52)* 19 (41,3)* 1 (2,17) 71 (77,17)* 21 (22,83)*
П (п=87) 80 (91,95) 7 (8,05) 0 (0,0) 160 (91,95) 14 (8,05)
РА1-1 5G/4G
5G/5G 5G/4G 4G/4G 5G 4G
О (п=46) 7 (15,22) 30 (65,22) 9 (19,56) 44 (47,83) 48 (52,17)
П (п=87) 22 (25,29) 44 (50,57) 21 (24,14) 88 (50,57) 86 (49,43)
Ф1бриноген р 455 G^A
GG GA АА 455G 455А
О (п=46) 16 (34,78) 26 (56,52) 4 (8,7) 58 (63,04) 34 (36,96)
П (п=87) 39 (44,83) 37 (42,53) 11 (12,64) 115 (66,09) 59 (33,91)
MTHFR 677С- Т
СС СТ ТТ 677С 677Т
О (п=46) 21 (45,65)* 17 (36,96) 8 (17,39) 59 (64,13)* 33 (35,87)*
П (п=87) 60 (68,97) 19 (21,84) 8 (9,2) 139 (79,89) 35 (20,11)
Параоксоназа 1 192 Q^R
QQ QR RR= 192Q 192R
О (п=46) 28 (60,87) 13 (28,26) 5 (10,87) 69 (75,0) 23 (25,0)
П (п=87) 41 (47,13) 31 (35,63) 15 (17,24) 113 (64,94) 61 (35,06)
Примiтка.* - рiзниця показникiв статистично вiрогiдна з П групою (р<0,05).
16/ Том XXI/1
67
Таблиця 2
Анал1з взаемозв'язк1в полЬшрфпмпв ген1в з розвитком ускладнень та характеристиками стану плода (коефщ1енти кореляцп Сп1рмена)
Показники PON-1 192Q^R PAI-1 5G/4G ANG 235 M^T FGB 455 G^A протромбш 20210 G^A MTHFR 677 C^T FVL 1691 G^A
Розвиток ускладнень (т-0, так - 1) Маса новонародженого, кг -0,134 0,087 0,039 -0,011 0,121 -0,122 0,06 -0,11 0,387* -0,469* 0,225* -0,185* 0,421* -0,405*
Зр1ст новонародженого, см Оцшка за шкалою Апгар на 1 хв., бали Оцшка за шкалою Апгар на 5 хв., бали 0,088 0,043 0,027 0,002 0,009 0,049 -0,109 -0,019 -0,01 -0,061 0,022 0,034 -0,452* -0,273* -0,346* -0,131 -0,076 -0,08 -0,340* -0,233* -0,277*
1Р АП -0,171 -0,009 0,1 0,252 0,308* 0,22 0,573*
СДС АП -0,158 -0,105 0,162 0,227 0,307* 0,228 0,372*
Оцшка децелерацш, бали -0,034 -0,027 -0,261* -0,106 -0,262* -0,267* -0,279*
Сумарна оцшка КТГ, бали -0,003 -0,123 -0,242* -0,181 -0,273* -0,115 -0,240*
Примiтка. * - оцшка статистично! значущосп коефiцieнта кореляци (р<0,05).
Доведено, що для виникнення ускладнень у ваптних з прееклампшею важливим е юнування декшькох патолопчних гешв або пол1морф1зм1в, 1'х патолопчний ефект шдсумовуеться. Три i бшыле поеднаних полiморфiзми здебiльшого (в 2,78 разу) визначено за наявносп ускладнень (54,3%), шж у групi без ускладнень - 19,5% (р<0,001).
Встановлено, що генетичними маркерами схилыностi до розвитку акушерсыких i перина-талыних ускладнень у вагiтних з прееклампшею е полiморфiзми: 1691 GA за геном фактора V Leiden - тдвищуе ризик у 2,9 разу (95%Д1 1,944,33); 20210 GA за геном протромбшу - у 2,36 разу (95%Д1 1,54-3,6), 20210 АА - пiдвищуе ризик у 3,12 разу (95% Д1 2,4-4,0); комбшащя з трьох i бшьше патологiчних полiморфiзмiв - у 2,58 разу (95%Д1 1,64-4,05).
Аналiзуючи набут форми тромбофшп, доведено, що для розвитку ускладнень тд час ПЕ притаманне (р<0,05) пiдвищення кшькост антитiл до протромбiну в 1,64 разу (7,54±0,5 проти 4,61±0,33 Од/мл) та рiвня гомоцисте!ну в 1,23 разу ((19,41±1,42) мкмоль/л проти (15,72±0,98) мкмоль/л).
Наявнiсты патологiчного рiвня АФА пiдвищуе ризик розвитку ускладнень тд час ПЕ в 1,7 разу (95% Д1 1,08-2,67), комбшованих тромбофiлiй -в 1,76 разу (95% Д1 1,12-2,76), концентрацп го-
моцисте!ну бiлыше нiж 15 мкмоль/л - у 2,31 разу (95% Д1 1,5-3,5).
Результата ваптносп жшок з ускладненнями при ПЕ вiдрiзнялисы вiд групи порiвняння таким (р<0,05): середнiй строк розродження в 1,1 разу менше (33,5±0,57 проти 36,94±0,22 тижня), кiлыкiсты передчасних пологiв в 2,1 разу бшьша (71,74% проти 34,48%), кшьюсть пологiв у строк менша в 2,28 разу (28,26% проти 64,37%), кшь-кiсть оперативного розродження бшьша в 2,2 разу (60,87% проти 27,59%), кшьюсть полопв природним шляхом в 2,08 рази менша (34,78% проти 72,41%), кiлькiсть дострокових полопв шляхом кесаревого розтину бшьша в 6,48 разу (52,17% проти 8,05%). Пологи в О груш, по-рiвняно з П групою, в 3,78 разу частше були ускладнеш дистресом плода (17,39% проти 4,6%, р<0,05) та передчасним вщшаруванням нормально розташовано! плаценти (8,7% проти 0,0%, р<0,05).
Середня маса новонароджених у О групi, по-рiвняно з групою П (р<0,05), була в 1,79 разу менша (1647±103,2 проти 2951±71,68 г), зрiст но-вонароджених в 1,18 разу менше (42,5±0,85 про-ти 50,25±0,41 см), оцiнка за шкалою Апгар на 1 хвилиш в 1,28 разу менша (5,1±0,32 проти 5,53±0,24 бала), а на 5 хвилиш в 1,25 разу менша (6,07±0,36 проти 7,64±0,06 бала). Переважно (в 13,23 разу) в основнш груш зареестровано
недоношенють III ступеня, порiвняно з групою П (30,43% проти 2,3%, р<0,001), та недоношенють IV ступеня (19,57% проти 0%, р<0,001). Ново-народжеш основно1' групи у зв'язку з ix морфо-функцiональною незрiлiстю в 5,4 разу бiльше потребували лшування у вiддiленнi iнтенсивноï терапн та в 4,54 разу частше на наступному етат надання медичноï допомоги (р<0,001).
Пiдсумовуючи вищезазначене, слiд припусти-ти, що необxiдно видiляти два види гшертен-зивних розладiв тд час вагiтностi: перший - це ПЕ середнього або тяжкого ступеня, яка рано розпочинаеться та супроводжуеться загрозли-вими для життя матерi та дитини ускладненнями, i другий - це легка ПЕ, у шзш термши ваптносп та без супутшх ускладнень. У розвитку цих, рiзниx за термшом i перебiгом, видiв гшер-тензивних розладiв лежать рiзнi етiологiчнi та патофiзiологiчнi змiни. Розвиток ПЕ на фон iснування набутих та спадкових видiв ТФ по-в'язаний з бiльш тяжким перебшом, раннiм початком та розвитком загрозливих для життя матерi та плода ускладнень. Наша думка уз-годжуеться з роботами G. Mello et al (2005) [7].
ВИСНОВКИ
1. Клшко-анамнестичними чинниками, що збшьшують вiдносний ризик розвитку акушерсь-ких i перинатальних ускладнень у вагiтниx з пре-еклампсiею е: першi пологи, поява симптомiв прееклампси в термiнi менше шж 28 тижнiв ваптносп, прееклампсiя тяжкого або середнього ступеня тяжкосп, тривалiсть прееклампси бшь-ше шж 5 тижнiв.
2. Маркерами схильност до розвитку аку-шерських i перинатальних ускладнень у ваптних з прееклампшею е таю генотипи: 1691 GА фактора V Leiden - тдвищуе ризик у 2,9 разу (95% Д! 1,94-4,33); 20210 GA протромбшу - в 2,36 разу (95% ДI 1,54-3,6); 20210 АA протромбша - в 3,12 разу (95% ДI 2,4-4,0); комбшащя з трьох i бшьше патолопчних полiморфiзмiв - у 2,58 разу (95% ДI 1,64-4,05); патолопчний рiвень АФА - в 1,7 разу (95% ДI 1,08-2,67); комбшоваш тром-бофiлiï - в 1,76 разу (95% ДI 1,12-2,76); кон-центрацiя гомоцистеïну бiльше нiж 15 мкмоль/л - в 2,31 разу (95% ДI 1,5-3,5).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Определение наследственной предрасположенности к некоторым частым заболеваниям при беременности: методические рекомендации / В.С. Баранов, Т.Э. Иващенко, А.С. Глотов [и др.]; под ред.
B.С. Баранова и Э.К. Айламазяна. - СПб.: «Изд-во Н-Л», 2009. - 68 с.
2. Профилактика повторных осложнений беременности в условиях тромбофилии: Руководство для врачей / А.Д Макацария, В.О. Бицадзе, С.М. Байму-радова, Е.Б. Передеряева [и др.] - Москва: Триада -Х, 2008. - 152 с.
3. Про затвердження клшчних протоколiв з аку-шерсько! та пнеколопчно! допомоги: Наказ вщ 31.12.2004 р. № 676. / Мшютерство охорони здоров'я Украши. - Кив, 2004.
4. Риски и их оценка в медико-биологических исследованиях: метод. рекомендации / С.А. Максимов,
C.Ф. Зинчук, Е.А. Давыдова, В.Г. Зинчук. - Кемерово, 2010. - 28 с.
5. Турчин В.Н. Теория вероятностей и математическая статистика. Основные понятия, примеры и задачи / В.Н. Турчин. - Днепропетровск: ИМА-ПРЕСС, 2012. - 576 с.
6. Perinatal outcome in women with severe pregnancy complications and multiple thrombophilias / M. Kupferminc, E. Rimon, J. Ascher-Landsberg [et al.] // J. Perinat. Med. - 2004. - Vol. 32, N 3. - P. 225-227.
7. Thrombophilia is significantly associated with severe preeclampsia. Results of a large scale, case-controlled study / G. Mello, E. Paretti, L. Marozio [et al.] // Hypertension. - 2005. - Vol. 46. - P. 1270-1274.
8. WHO analysis of causes of maternal death: a systematic review / K.S. Khan, D. Wojdyla, L. Say [et al.] // Lancet. - 2006. - Vol. 367. - P. 1066-1074.
9. WHO recommendations for Prevention and treatment of pre-eclampsia and eclampsia - Geneva. Switzerland: World Health Organization, 2011. - 38 p.
REFERENCES
1. Baranov VS, Ivashchenko TE, Glotov AS. [Definition of genetic predisposition to certain common diseases in pregnancy: guidelines]. SPb.: Izdatelstvo N-L, 2009;68. Russian.
2. Makatsariya AD, Bitsadze VO. [Thrombophilia and antithrombotic therapy in obstetric practice]. M.: Triada Kh. 2003;904. Russian.
3. [On approval of clinical protocols for obstetric and gynecological care: Order from 31.12.2004 N 676]. Ministerstvo okhoroni zdorov'ya Ukraini; 2004. Ukrainian.
4. Maksimov SA, Zinchuk SF, Davydova EA, Zin-chuk VG. [Risks and their evaluation in biomedical research: guidelines]. Kemerovo. 2010;28. Russian.
5. Turchin VN. [Probability theory and mathematical statistics. Basic concepts, examples and problems]. Dnepropetrovsk: IMA-PRESS. 2012;576. Russian.
6. Kupferminc M, Rimon E, Ascher-Landsberg J. Perinatal outcome in women with severe pregnancy
16/ Том XXI/1
69
complications and multiple thrombophilias. J. Perinat Med. 2004;32(3):225-7.
7. Mello G, Paretti E, Marozio L. Thrombophilia is significantly associated with severe preeclampsia. Results of a large scale, case-controlled study. Hypertension. 2005;46:1270-74.
8. Khan KS, Wojdyla D, Say L. WHO analysis of causes of maternal death: a systematic review. Lancet. 2006;367:1066-74.
9. WHO recommendations for Prevention and treatment of pre-eclampsia and eclampsia. Geneva. Switzerland: World Health Organization. 2011;38.
Crana Hagmm^a go pega^ii' 08.12.2015
♦
УДК 616-003.8:616.361-002-036:613.25
О.Ю. ФШппова КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
НА СТЕАТОЗ ПЕЧ1НКИ ТА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ У ПОеДНАНШ З ОЖИР1ННЯМ I ПАТОЛОГ1еЮ Б1Л1АРНОГО ТРАКТУ ЗАЛЕЖНО В1Д 1НДЕКСУ МАСИ Т1ЛА
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ Украти»
кафедра внутрiшнъоi медицини № 2 та профпатологи
(зав. - д. мед. н., проф. О. В. Курята)
пл. Жовтнева, 14, Днтропетровсък, 49005, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Internal Medicine N 2 and occupational disease
Oktyabrskay Sq., 14, Dnipropetrovsk, 49005, Ukraine
e-mail: Filippova-dma@i.ua
Ключовi слова: стеатоз печтки, неалкоголъний стеатогепатит, ожиртня, тдекс маси тша, бтарний тракт, клнка, дiагностика
Key words: steatosis, non-alcoholic steatohepatitis, obesity, body mass index, biliary tract, clinical findings, diagnostics
Реферат. Клиническая характеристика больных стеатозом печени и неалкогольним стеатогепатитом в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта в зависимости от индекса массы тела. Филиппова А.Ю. Неалкоголъная жировая болезнъ печени сегодня рассматривается в рамках коморбидного течения. Около трети общей популяции страдает стеатозом печени и неалкоголъным стеатогепатитом, что становится серъезной проблемой XXI века, учитывая растущую распространенностъ ожирения, которое приводит к накоплению жира в печени. Целъю нашего исследования было изучитъ клинико-функционалъные проявления стеатоза печени и неалкоголъного стеатогепатита у болъных с ожирением и патологией билиарного тракта в зависимости от индекса массы тела. Обследовано 200 болъных с неалкоголъной жировой болезнъю печени (НАЖБП) в сочетании с ожирением (ОЖ) и патологией билиарного тракта (БТ), из них 100 болъных стеатозом печени и 100 с неалкоголъным стеатогепатитом. Возраст обследованных от 24 до 73 лет (средний возраст 42,1±2,02 года). Контролъная группа состояла из 30 практически здоровых особ. В зависимости от индекса массы тела (ИМТ) каждая из групп разделена на подгруппы: с избыточной массой тела (ИМТ 25-29,9 кг/м2), с ожирением I степени (ИМТ 30-34,9 кг/м2), с ожирением II степени (ИМТ 35-39,9 кг/м2). Оценивалисъ основные клинико-биохимические синдромы (болевой, диспептический, астенический, холестатический, цитолитический, мезенхималъно-воспалителъный, печеночно-клеточной недостаточности). Установлено, что болъшинство достоверных клинико-функционалъных параметров наблюдается уже на первой стадии НАЖБП, на стадии ее стеатоза, с отложения жира в печени, что свидетелъствует о том,
