CC BY
32
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8
потенциала предприятия с учетом особенностей адаптации к внешней среде. Следовательно, результаты целевого анализа потенциала, а также отдельных его элементов является основой для выбора стратегий и изменения структуры производства.
Dyda S.T., Gerega Kh.M. Analysis of production potential as factor of providing of competitiveness of enterprise
Theoretical principles are reflected in relation to determination of category of "production potential of enterprise", and factors which influence on forming of production potential of enterprise are considered. Described that an analysis enables to form general strategy of development of production potential of enterprise taking into account the features of adaptation to the external environment. Consequently, results of having a special purpose analysis of potential, and also his separate elements is basis for the choice of strategies and change of pattern of production._
УДК 636.2:637.2 Здобувач В.В. Гачкова; асист. О.Р. Жидяк -
ЛНУ ветеринарногмедицини та бютехнологт iM. С.З. Гжицького
РОЗВИТОК ТВАРИННИЦТВА В УКРАШ1 ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЗБАЛАНСОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ РИНКУ ЗЕРНА
Обгрунтовано доцшьшсть використання перевиробництва зерна в м'ясному скотарста. Застосування методу математичного моделювання i використання комп'ютерно'1 техшки забезпечуе системний тдхщ, за якого якнайпсшше збалансо-вуеться не лише виробництво i використання кормiв, але й забезпечусться рацюналь-не використання земельних, трудових, матерiальних i фшансових ресурсов.
Ключов1 слова: м'ясне скотарство, кормова база, iмпорт зерна, експорт зерна, динамика.
Вступ. Розвиток галуз1 тваринництва, збшьшення виробництва продукций шдвищення ïï якост1 i ефективност1 залежать в1д кормово1 бази, науко-во обгрунтованоï системи год1вл1 тварин. Через кормову базу здшснюеться безпосереднш зв'язок тваринницьких i рослинницьких галузей. Останш е ос-новними постачальниками корм1в, i ïx розвиток визначае розвиток галузей тваринництва як безпосередньо, так i через переробну промисловють.
П1д кормовою базою розумшть склад, кшьюсть i якiсть кормiв, ïxне виробництво, загот1влю, зберiгання i використання. Ус1 заходи щодо створен-ня кормово1' бази об'еднують у систему кормовиробництва. Створити мщну кормову базу шдприемства можна за чiткого дотримання принцитв ïï рац1-ональноï органiзацiï, основними з яких е:
• дотримання в1дпов1дност1 природно-економ1чним умовам рац1онально1 спе-ц1ал1заци п1дприемства;
• ефективне використання головного засобу виробництва - земл1, рацюнальна органiзацiя пос1вного i лукопасовищного кормовиробництва;
• пропорщйне ствв1дношення мiж кормовими ресурсами i перспективами ефективного розвитку галузей тваринництва в1дпов1дно до потреб господар-ства в 1хнш продукци. План трансформацп земельних уг1дь мае передбачати полшшення 1х за допомогою системи орган1зац1йно-економ1чних заxод1в з метою забезпечення випереджувальних темп1в зростання кормово1 бази темпам збшьшення погол1в'я тварин при досягнент 1хньо1 продуктивност1 зг1д-но з породними характеристиками;
• рацюнальне використання трудових ресурсiв, засобiв виробництва як у ви-робництвi кормiв, так i в галузях тваринництва. Дотримання цього принципу можливе за впровадження прогресивних форм оргатзаци виробництва i пра-ц1, системи машин для забезпечення комплексно! мехатзаци виробничих процесiв на всiх стадiях кормовиробництва;
• висока економiчна ефективнiсть за повного забезпечення тваринництва висо-кояшсними кормами i науково обгрунтованих нормативних витратах на оди-ницю продукцй [5, с. 340].
Високу ефектившсть кормовиробництва забезпечуе оргашзащя його на штенсивнш основ!. Додатков! каштальш вкладення мають бути пов'язаш ¿з впровадженням наукових досягнень, досвщу кращих шдприемств. Застосу-вання врожайних сорт1в кормових культур, розмщення !хшх поЫв!в у науково обгрунтованих Ывозмшах шсля належних попередниюв, рацюнальне т-дживлення грунту, боротьба з шюдниками { хворобами сприяють отриманню необхщно! обсягу продукцй високо! якост за зниження трудових { матер1аль-них витрат.
Мета дослвдження - обгрунтувати напрямки оптим!заци та розвитку кормово! бази у галуз! м'ясного скотарства.
Виклад основного матерiалу. Ус заходи щодо створення мщно! кормово! бази, як уже зазначалося, поеднуються у систем! кормовиробництва. Система кормовиробництва - це науково обгрунтований комплекс оргашза-цшно-економ!чних, технолог!чних ! техн!чних заход!в, спрямованих на створення мщно! кормово! бази, рац!ональне використання земельних упдь, удосконалення процес!в загот!вл!, збер!гання, приготування ! використання корм!в, зниження затрат пращ та засоб!в виробництва на одиницю продукцй [4, с. 32].
Система кормовиробництва виршуе вс! питання щодо забезпечення тваринництва високояюсними, збалансованими за поживн!стю кормами за зниження сумарних затрат на !х одиницю на основ! впровадження ресурсо-ощадно! технолог!!' та науково! оргашзаци прац!. Необх!дною умовою шдви-щення ефективност! системи кормовиробництва е рацюнальне поеднання джерел надходження корм!в як завдяки внутршньогосподарськш д!яльност! (вис!вання кормових культур, використання лук ! пасовищ), так ! м!жгоспо-дарськ!й коопераци ! агропромислов!й штеграци (куп!вля, обмш та !н.).
Треба зазначити, що перспективи для розвитку галуз! тваринництва невщ'емно пов'язан! з розвитком галуз! рослинництва, а саме виробництва зерново! продукцй. Якщо взяти для прикладу баланс виробництва та спожи-вання м'яса (одного з головних напрям!в ефективного використання зерна), то можна зробити цшком обгрунтований висновок, що понад твмшьйона тонн ¿мпорту - це не укра!нський виб!р, а скорше, вимушений пол!тичний зах!д боротьби з шфлящею (табл. 1). Такий обсяг недорогого м'яса ! високо! якост! в змоз! за 2-3 роки наростити вггчизняш виробники, використовуючи для цього близько 2-3 млн т зерна щор!чно гарантовано.
Нарощуючи в подальшому пер!од! виробництво м'ясно! сировини до науково обгрунтованих обсяпв споживання, можна ефективно "зшмати" з ринку ще не менше 5-7 млн т зернофуражу щор!чно [2, с. 640].
Шуковий itíciiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 2G.8
Табл. 1. Баланс м 'яса та м 'ясних п
podyKmie (за календарний pík), тис. т
Пoкaзник 2004 2005 2006 2007 2008
Bиpoбництвo 1600 1597 1723 1912 1906
Змiнa зaпaciв na кiнeць po^ 16 -11 -2 -20 76
Iмпopт 366 325 278 245 550
Уcьoгo pecypciв 1950 1933 2003 2177 2380
Екcпopт 110 82 29 45 28
Пepepoбкa na кoppмoвi цш 13 7 7 7 12
Фoнд cпoживaння 1827 1844 1967 2125 2340
1з poзpaxyнкy na 1 ocoбy, кг 38,5 39,1 42,0 45,7 50,6
Тeндeнцiï, шр cпocтepiгaютьcя ^стягом ocтaннix poкiв у бaлaнci ви-poбництвa тa викopиcтaння зepнa, e мaйжe нeзмiнними зa пoкaзникoм галав-ниx нaпpямiв внyтpiшньoгo викopиcтaння - нa кopмoвi тa пpoдoвoльчi цiлi. Тoмy для пoтpeб Укpaïни в нaйближчий пepioд дocтaтньo 25-27 млн т збiжжя щopiчнo. Ane oчeвиднo, Щ0 oбcяги виpoбництвa нa пepcпeктивy пepeвишyвa-тимуть внyтpiшнi пoтpeби. Biд 8 дo 15 млн т зepнa - ^ тoй нaдлишoк, який пocтiйнo пpoвoкyвaтимe нaпpyгy нa pинкy, дoпoки да пoдoлae глибoкy кpизy гaлyзь твapинництвa.
Бeзyмoвнo, пoки Щ0 цe "зaйвe збiжжя пiдлягae eкcпopтy. Нapiжний га-мiнь пpoблeми - кoли тa зa якoю цiнoю. Рeaлiзaцiя вiдpaзy пicля збиpaння, уникнувши бaгaтьoм клoпoтiв - цiлкoм мoжливий, a для бaгaтьox eкoнoмiчнo cлaбкиx пiдпpиeмcтв - i едида вимyшeний peaльний шляx oдepжaти oбiгoвi кoшти. Ane eкoнoмiчний зиcк вiд тaкoï peaлiзaцiï для ^лян - мiнiмaльний. Свiтoвий pинoк cфopмyeтьcя й зaпpoпoнye цiнy в 1,5-2,0 paзи вищу чepeз 45 мicяцiв (гpyдeнь - кви^нь). У цiй cитyaцiï дoпoмoгти aгpapiям пoвиннa гнyчкa дepжaвнa пoлiтикa пiдтpимки.
Aнaлiз основних дocлiджeнь. Koливaння пpoпopцiй cвiтoвoгo виpoб-ництвa зepнa зyмoвлюe нaпpyгy нe лишe в гaлyзяx aгpapнoï cфepи, ane й шщ-aльнoï, Щ0 пoтpeбye пocтiйнoгo мoнiтopингy динaмiки змiн йoгo oбcягiв й aнaлiзy тeндeнцiй poзвиткy pинкiв зepнa oкpeмими кpaïнaми-виpoбникaми. Цю пpoблeмy дocлiджeнo у пpaцяx тaкиx yчeниx: П.Т. Сaблyкa, B.I. Bлacoвa, В.Я. Мeceль-Beceлякa, С.М. Kвaшi, Ю.Ф. Мeльникa, B.I. Бoйкa, A.Д Дiбpoви, r.A. Kaлieвa, С.М. Чмиpя, G.M. Лeбeдя.
Нecтaбiльний xapaктep poзвиткy pинкy зepнa, зyмoвлeний oднoчacним впливoм бaгaтьox чинникiв, змшив дiлoвy aктивнicть тoвapoвиpoбникiв зep-нoвoï пpoдyкцiï, ycклaднив пpoгнoзyвaння eкoнoмiчниx цикшв i вiдкpив ши-poкe кoлo питaнь для нayкoвoгo пoшyкy.
У cyчacнiй eкoнoмiчнiй пpaктицi для aнaлiзy гaлyзeвиx pинкiв вига-pиcтoвyють тeopiю i мeтoдoлoгiю гaлyзeвиx pинкoвиx cтpyктyp. Пpeдмeтoм aнaлiзy е pинкoвi ^o^ot, a зaвдaнням тeopiï - дocлiджeння ïxньoгo впливу нa дiяльнicть виpoбникiв, cпpямoвaнy нa зaдoвoлeння пoпитy cпoживaчiв. Ta-кий пiдxiд у paмкax тeopiï cтpyктypи гaлyзeвиx pинкiв oтpимaв нaзвy mpa-дигми "cтpyктypa -> пoвeдiнкa -> peзyльтaтивнicть". Taким чидам, вщпйвщ-нo дo мeтoдoлoгiï aнaлiзy гaлyзeвиx cтpyктyp, мaeмo нa мeтi дocлiдити cтpyк-тypнi xapaктepиcтики cвiтoвoгo pинкy зepнa, нaпpями змiни cтpyктypи й ^o-
порцiй основних груп зерново1" продукци (пшеницi, рису, фуражного зерна) у свт та його регюнах (крашах Свропи, Америки. Ази. Африки). Результати дослiджень мають стати шдгрунтям для майбутнього прогнозування показни-юв свiтовоï торгiвлi на ринку зерна.
Потреба в зерновш продукци на сучасному мiжнародному ринку фор-муеться пiд впливом невпинного зростання чисельност населення планети. За ощнками експертiв, чисельнiсть населення св^у зростае в середньому на 1,4 % на рж i досягне у 2015 р. - 7,2 млрд ошб, що на 15 %о бiльше, нiж у 2000 р. У матерiалах Всесвiтньоï конференци з питань харчування, яка вщбулася у Римi в листопадi 1996 р., наголошено, що для забезпечення населення планети хар-човими продуктами у найближче десяташття потрiбно збшьшити 1'хне виробництво як мшмум на 75 %. При цьому виробництво продовольства до 40 % прямо або опосередковано пов'язано з використанням зернових ресуршв.
На думку фахiвцiв, одшею з причин продовольчоï кризи на початку XXI ст. став експортний сегмент зернового ринку. Цей факт зумовлюе необ-хщшсть аналiзу ринкових змiн для виявлення чинниюв i наслiдкiв кризи. Результати розрахунюв, здiйснених за даними ФАО (табл. 1), засвщчують, що за 1990-2006 рр. вщбулися значш змiни в експортному сегментi зернового ринку. У свт спостер^алася загальна тенденцiя зростання експорту зерна. Фiзичнi обсяги його свiтового експорту збшьшилися в середньому на 13,5 % (вщ 226,2 до 256,9 млн т), частка якого вщ глобального виробництва стано-вить 11,5 %. У структурi свiтового експорту у 2006 р. чшьне мiсце належало зерну фуражних культур, обсяги якого збшьшились у середньому на 13,8 % i досягли 144,9 млн т. Експорт пшениц зрю на 11,8 % i становив 110,3 млн т, експорт рису збшьшився в 6,4 раза i дорiвнював 1,71 млн т. Однак загальнос-вггова тенденщя експорту зернових рiзниться з тенденщями окремих реп-ошв. Результати аналiзу свщчать, що вщбулася переорiентацiя експорту зерна вщ краïн Свропи, якi зменшили його обсяги на 41,6 %, до краш Ази та Африки, як збшьшили експорт вiдповiдно в 1.5 i 2.7 раза.
Краши Америки - лщери свiтового експорту зерна. Тенденщя до його зростання збер^аеться. Вони експортували у 2006 р. 156,6 млн т зерна, тобто на 23 % бшьше, тж у 1990 р., зокрема: пшенищ - на 10,6 %, фуражного зерна - 29,8 %, рису - майже у 8 разiв. ïхня частка в св^овш структурi експорту у 1990-2006 рр. становила: пшенищ - 49,8-52,4 %, рису - 75,3-92,8 %, фуражного зерна - 49,6-67,5 %. Пропорци мiж видами зерна у структурi експорту краш Америки (пшениця/рис/фуражне зерно, %) встановилися таю: 1990 р. -40,7/0.2/59Д; 2000 р. - 42,8 /1,03/56,2; 2006 р. - 36,5/1,01/62,4. Як бачимо, ю-нуе тенденщя до скорочення обсяпв експорту продовольчо!" пшенищ та наро-щування обсяпв фуражного зерна. У табл. 2 наведено структуру зернових в експорт кожного окремого регюну у 2006 р.
Краши Свропи у 1990-2000 рр. були другими за обсягами експорту зерна. Однак у 2006 р. вони зменшили його вивезення майже в 2 рази - до 37,7 млн т. У св^овш структурi експорту зерна частка Свропи за видами становила: пшенищ - 34,2 % (1990); 28,4 % (2000): 24,3 % (2006 р.); рису - вщ-повщно 24,2 %; 4,4; 4,5 %; фуражного зерна - 24,1 %; 26,1; 7,5 %.
Шуковий iticiiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 2G.8
Як бaчимo, зa вciмa гpyпaми зepнoвиx вiдбyлocя змeншeння ïx-нix чacтoк у cвiтoвiй cтpyктypi e^ cпopтy, cтpiмкe змeншeння вaлoвo-гo виpoбництвa кopмiв у гocпoдap-cтвax вcix кaтeгopiй, пoгipшeння cтpyктypнoгo cклaдy фypaжниx фoндiв, знижeння piвня кopмoзa-бeзпeчeнocтi твapин.
Вишовки. По-neршe, тeн-дeнцiï, щ^ cпocтepiгaютьcя пpoтя-гoм ocтaннix po^ у бaлaнci виpoб-ництвa тa викopиcтaння зepнa, e мaйжe дазмшними зa пoкaзникoм гoлoвниx нaпpямiв внyтpiшньoгo викopиcтaння: нa кopмoвi тa пpoдo-вoльчi цiлi. Toмy для пoтpeб Укpa-1'ни в нaйближчий пepioд дocтaтньo 25-27 млн т збiжжя шopiчнo. Ane oчeвиднo, шo oбcяги виpoбництвa нa пepcпeктивy пepeвишyвaтимyть внyтpiшнi пoтpeби. Bid 8 do 15 млн т зeрна - щ "той наdлишoк, який шстШно nрoвoкуватимe налругу на ринку, donoки нe заnрацюютъ на швну штужн^тъ програми з ви-робництва бютам. Пo-dругe, бeзy-мoвнo, покы що щ "зайвe збiжжя nidлягаe eксnoрту. Нарiжний ка-мшъ nрoблeми - коли та за якою цшою. Рeaлiзaцiя вiдpaзy пюля зби-paння, уникнувши бaгaтьoм клoпo-тiв, - цшкйм мoжливий, a для бa-гaтьox eкoнoмiчнo cлaбкиx шд-^жмотв - i eдинo вимyшeний pe-aльний шляx oдepжaти oбiгoвi ^ш-ти. Aлe eкoнoмiчний зиcк вщ тaкoï peaлiзaцiï для ceлян - мiнiмaльний. Свтовий ринок сформуетъся й за^ошнуе цму в 1,5-2 рази вищу чeрeз 4-5 м^ящв (гpyдeнь - квь тeнь). У цш cитyaцiï дoпoмoгти a^ papiям швинта гнyчкa дepжaвнa пoлiтикa пiдтpимки. Пo-трeте, нaйдoцiльнiшe, нa нaш пoгляд, op-
ганiзувати ïï таким чином: у грудш ухвалити ршення Уряду про початок форвардних закутвелъ зерна, зазвичай, eid тдприемств, що не здатт отри-мати банювсъкий кредит на весняний комплекс; до травня забезпечити пов-не повернення коштiв Аграрному фонду, реашзувавши все наявне на його базах збершання зерно. Найоптимальшший мехашзм вже усшшно апробував Урядом навесш 2009 р.: вс зернотрейдери отримали заборговаш обсяги ПДВ за умови, що щ кошти були спрямоваш на закушвлю зерна в Аграрному фон-дц у червт ухвалити ршення, а в липт розпочати операци за заставними за-к^влями зерна в обсягах i за видами, що забезпечатъ повну стабтъшстъ на ринку. В урожайм роки обсяги закутвелъ повинм бути проголошем як необ-межеш. Насправд^ вони не перевищать обсяпв надлишку, а щна питання для держбюджету становитиме 5-6 млрд грн максимально, до того ж - на умовах щорiчного повернення, а, отже, це одноразовi видатки бюджету одно-го-двох роюв. За шше зерно (близько 25 млн т) можна не турбуватися, бо во-но "зв'язане" багаторiчними зв'язками з хлiбопереробною галуззю (продо-вольче) й великими виробниками тваринниць^ продукци (фуражне), а та-кож значна його частина вщразу шсля жнив буде видiлена на поЫвш цiлi та особистим господарствам громадян -власникам земельних rnï^ - як орендна плата, i також буде використана на продовольчi й кормовi цш) й великими виробниками тваринниць^' продукцiï (фуражне), а також значна його частина вщразу шсля жнив буде видшена на поЫвш цiлi та особистим господарствам громадян - власникам земельних rnï^ - як орендна плата, i також буде використана на продовольчi й кормовi цш.
Основною причиною занепаду тваринницьких галузей е значне змен-шення валового виробництва кормiв у господарствах всiх категорш, погiр-шення структурного складу фуражних фондiв, зниження рiвня кормозабезпе-ченост тварин. Значно зменшилась частка концентрованих кормiв, особливо комбiкормiв. Для ефективного розвитку тваринництва в кожному сшьськогос-подарському пiдприемствi повинна бути науково обгрунтована стабiльна кор-мова база, основою я^' е власне кормовиробництво. Оскшьки подальше роз-ширення площ пiд кормовими культурами е проблематичним, то надзвичайно важливим питанням штенсифжаци кормовиробництва на сучасному етапi е оптимiзацiя структури кормовоï площi, виробництва i використання кормiв. Планування кормовиробництва мае базуватися на використанш методу мате-матичного моделювання, який забезпечуе баланс виробництва кормiв та ix потреби на основi наукових вимог щодо годiвлi тварин з врахуванням особли-востей вмiсту iнгредiентiв поживносл в рацiонаx рiзниx видiв i груп тварин
Застосування методу математичного моделювання i використання комп,ютерноï теxнiки забезпечуе системний шдхщ, за якого якнайтюшше збалансовуеться не лише виробництво i використання кормiв, але й забезпе-чуеться рацiональне використання земельних, трудових, матерiальниx i фi-нансових ресурЫв.
Л1тература
1. Осташко Т.О. Ринкова трансформащя аграрного сектора / Т.О. Осташко. - К. : Вид-во "Фенкс", 2004. - 280 с.
Науковий iticiiiiK НЛТУ УкраГни. - 2010. - Вип. 20.8
2. Шерер Ф.М. Структура отраслевых рынков : пер. з англ. / Ф.М. Шерер, Д. Росс. - М. : Изд-во "1нфра-М", 1997. - 698 с.
3. Месель-Веселяк В.Я. Аграрна реформа i органiзацiйно-економiчнi трансформаци у сiльському господарствi / В.Я. Марсель-Веселяк. - К. : Нац. наук. центр "1н-т аграрно'1 еконо-мiки", 2010. - 57 с.
4. ГаланецьВ.Г. Ощнка економiчноi ситуацл в АПК // Вiсник Львiвського державного аграрного ун-ту. - Сер.: Економша АПК. - 2000. - № 7(1). - С. 30-35.
5. Бере'нвський П.С. Фiнансовi аспекти державного регулювання ринку продукци ско-тарства // Вiсник Львiвського державного аграрного ун-ту. - Сер.: Економша АПК. - 1999. -№ 6. - С. 239-243.
Гачкова В.В., Жидяк О.Р. Развитие скотоводства в Украине через призму сбалансированного использования рынка зерна
Обоснована целесообразность использования перепроизводства зерна в мясном скотоводстве. Применение метода математического моделирования и использования компьютерной техники обеспечивает системный подход, который тесно балансирует не только производство и использование кормов, но и обеспечивается рациональное использование земельных, трудовых, материальных и финансовых ресурсов.
Ключевые слова: мясное скотоводство, кормовая база, импорт зерна, экспорт зерна, динамика.
Gachkova V.V., Zhydyak A.R. Development of cattle breeding is in Ukraine through prism of the balanced use of wheat market
Development meat-cattle in Ukraine through the prism of sustainable use of the grain market. Application of method of mathematical design and use of computer technique provides approach of the systems, what tide not only a production and use of forages balansed for but also the rational use of the labour, financial and financial resources landed, is provided.
Keywords: meat-cattle, food base, imports of grain, grain export, dynamics
УДК 331.2 Acnip. Б.Б. Комарницька1 - НУ "RbeiecbKa полтехмка "
МОТИВУВАННЯ ПРАЦ1ВНИК1В МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ У СИСТЕМ1 "ПОСТАЧАННЯ -ВИРОБНИЦТВО - ЗБУТ"
Дослщжено р1вень, форми та методи мотивування пращвниюв на сучасних маши-нобуд1вних пщприемствах. Запропоновано тдхщ щодо покращення мотивування пращвниюв машинобуд1вних тдприемств. Для покращення р1вня мотивування пращвниюв запропоновано розглядати мотиващю в систем! "постачання - виробництво - збут".
Постановка проблеми. Питання мотивування пращвниюв до трудо-воï активност е актуальним у сучасних умовах функщонування тдприемств, зокрема машинобудiвноï галузь Причинами цьому е: низький рiвень розвит-ку економжи краши, незначна державна шдтримка функщонування тдприемств, перехщ до приватноï власност^ незадовiльний фшансовий стан пiдприемства, застарiлiсть теxнiки та технологш виробництва, низька швес-тицшна привабливiсть пiдприемств цiеï галузi, недосконалють планування дь яльност пiдприемства та низький рiвень узгодженостi стратеги шдприемства з системою мотиваци працiвникiв тощо. Багато наведених вище iндикаторiв
1 Наук. кер1вник: проф. О.С. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полтгехшка"
