CC BY
54
УДК 339: 633. 1
Колодшчук В.А., к.е.н.1, Колодшчук I.A., к.е.н.2® 1Львгвський нацгональний аграрнийунгверситет, Дублями, Украгна 21нститутреггональних досл1дженъ HAH Украгни, Льв1в, Украгна
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ СВР01НТЕГРАЦ11 ЗЕРНОВИРОБНИК1В УКРА1НИ
Проведено анал1з розвитку свтового зернового ринку та визначено м1сце Украгни на ньому. Розглянуто тенденцИ ceimoeoso виробництва зерна та перспектившстъ домтування Украгни як одного гз ceimoeux eKcnopmepie, чому noeuHHi сприяти европеисъю торг1велъш преференцгг. Акцептовано увагу на складнт соц1алъно-економ\чнт та полтичтй ситуацИ'в Украгш та ггнасл\дках для функцюнування зернового ринку. Проведено анал1з наявност1 та проблем використання транспортног г складсъког тфраструктури зернового ринку та визначено перспективирозвитку цих тфраструктурних елемент1в.
Ключое1 слова: зерновии ринок, Свропейсъкий Союз, експорт, логжтична тфраструктура, елеватор, система збер1гання зерна, зерносховища, гнвестицИ, деривативи, конкуренцгя.
УДК 339: 633. 1
Колодийчук В., к.е.н.1, Колодийчук И., к.э.н.2 1 Львовский национальный аграрныйуниверситет, Дубляны,Украина 2Институтрегионалъных исследований HAH Украины, Львов, Украина
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ ЗЕРНОПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ УКРАИНЫ
Проведен анализ развития мирового зернового рынка и определено место Украины на нем. Рассмотрены тенденции мирового производства зерна и перспективность доминирования Украины как одного из мировых экспортеров, чему должны способствовать европейские торговые преференции. Акцентировано внимание на сложной социально-экономической и политической ситуации в Украине и ее последствиях для функционирования зернового рынка. Проведен анализ наличия и проблем использования транспортной и складской инфраструктуры зернового рынка и определены перспективыразвития этих инфраструктурных элементов.
Ключевые слова: зерновой рынок, Европейский Союз, экспорт, логистическая инфраструктура, элеватор, система хранения зерна, зернохранилища, инвестиции, деривативы, конкуренция.
© Колодшчук В.А., Колодшчук I.A., 2014
97
UDC 339: 633. 1
Kolodiychuk V., Ph.D in Economics.1, Kolodiychuk I., Ph.D in Economics2.
1Lviv National Agrarian University, Dublyany, Ukraine 2Institute for Regional Studies of the NAS of Ukraine,Lviv,Ukraine
ACTUAL PROBLEMS OF EUROPEAN INTEGRATION OF UKRAINE
GRAIN PRODUCERS
The analysis of the global grain market and the place Ukraine on it. Tendencies of world grain production prospects and dominance Ukraine as one of the world's exporters, why promote European trade preferences. Attention is focused on the complex socio-economic and political situation in Ukraine and its implications for the functioning of the grain market. The analysis of the availability and use of transportation problems and warehouse grain market infrastructure and identified prospects of development of these infrastructure elements.
Key words: grain market, the European Union, export, logistics infrastructure, elevator, grain storage systems, silos, investments, derivatives, competition.
Вступ. Низка сприятливих передумов для зерновиробництва в Укра!ш створюе потужну експортноор1ентовану галузь, яка може забезпечити стабшьне джерело надходження валюти. Кризов1 явища в багатьох галузях в1тчизняно! економжи вже частково компенсуються за рахунок експорту зерна, що у значнш Mipi збалансовуе плат1жний баланс держави. Складш сощально-економ!чн! умови в Укра!ш на фош напружено! вшськово-пол1тично! ситуаци та анекси Криму, втрати контролю над зерновими термшалами швострова i нестабшьшстю в твденно-схщних perioHax держави, а також тимчасова вщкритшть европейського ринку для укра!нсько! продукци, ставить HOBi вимоги до нацюнально! економжи ¿з врахуванням принцишв функцюнування св1тового ринку. Зауважимо, що Свропейський Союз, вщповщно до заяви Свропейсько! KoMicii' вщ 11.03.2014 р., в одностороннему порядку плануе надання Укра!ш автономних торговельних преференцш i метою зазначених заход1в е односторонне зменшення або скасування митних збор1в GC на товари з Укра!ни. Застосування автономних торговельних преференций ор1ентовно розпочнеться з травня 2014 р. та триватиме до 1 листопада 2014 року.
Сучасш економ1чш та пол1тичш виклики вимагають вщ Укра!ни ресурсно! мобшзаци та швидких системних змш, а зернова галузь мае Bci шанси бути локомотивом експортно! д1яльносп, системоутворювальним елементом ycie! зовшшньо! торгово-економ1чно! пол1тики. Досягненню цих цшей сприятиме реал1защя напрацьованих св1товою практикою мехашзм1в, що дадуть змогу Укра!ш повноцшно штегруватися у св1товий ринок зерна та спод1ватися на домшуюч1 позици найближчим часом.
Матер1ал i методи. Економ1чш проблеми зерновиробництва широко висв1тлюються у в1тчизнянш й заруб1жнш л1тератур1, а перспективш напрями розвитку ще! галуз1 втшеш у багатьох загальнодержавних та галузевих програмах. Незважаючи на значний науково-прикладний доробок таких в1тчизняних вчених, як B.I. Бойка, П.1. Гайдуцького, М.Г. Лобаса, I.I. Луюнова,
98
В.Ф. Сайко, П.Т. Саблука, Л.М. Худол1я, О.М. Шпичака та шших щодо проблем розвитку зернового господарства, невиршеними залишаються питания ефективно! експортно! пол1тики та рацюнального використання шфраструктурних елемент1в у процеа управлшня матер1альними потоками на зерновому ринку ¿з врахуванням сучасних складних пол1тичних \ економ1чних умов в Укра!ш.
Для виршення низки наукових проблем щодо формування ефективно! експортно! пол1тики як шструмента актив1заци економ1чного розвитку держави потр1бш подальш1 дослщження. У стата ми розглянемо окрем1 елементи мехашзму прискорення штеграцшних процеЫв для Украши й запропонуемо першочергов1 та д1ев1, на наш погляд, кроки щодо посилення позицш на перспективному св1товому ринку зерна.
Виклад основного матер1алу Св1товий ринок зерна е одним ¿з наймасштабшших \ найрозвинутших продовольчих ринюв, оскшьки зернов1 культури у свт займають у середньому 61,8% ршл1, тобто бшьше, шж решта сшьськогосподарських культур [3]. Завдяки використанню штенсивних технологш вирощування зернових культур та екстенсивним заходам вщбулося зростання валових збор1в зерна у свт з 624 млн. т у 50-х роках до 2 млрд. т у 90-х роках, тобто в понад утричг Фактично цими обсягами на св1товому зерновому ринку оперують { впродовж наступних рок1в.
На св1товому ринку зерна Украша з'явилася у 1998/1999 маркетинговому рощ (МР) I, починаючи з 2002/2003 маркетингового року, зайняла достатньо мщну позицш рейтингу найпотужшших св1тових експортер1в (табл. 1). Поряд з цим, визначати Укра!ну як стабшьного св1тового експортера зерна не можна, що пояснюеться значною зарегульовашстю зернового ринку краши, вщсутшстю у бшьшост1 випадюв урядових оперативних ефективних ршень та корупцшними схемами доступу обраних зернотрейдер1в до св1тових зернових торпвельних майданчиюв.
Таблиця 1
Обсяги експорту зерна найбшьшими свгговими експортерами*
Рейт инг Краша Експорт, млн т Краша Експорт, млн т Краша Експорт, млн т
2002/2003 маркетинговый рш 2005/2006 маркетинговий рш 2011/2012 маркетинговий рш
1 США 80,2 США 82,1 США 82,7
2 Австрал1я 24,4 Австрал1я 21,3 Аргентина 25,9
3 Аргентина 20,5 ее 19,5 Австрал1я 22,8
4 Канада 18,0 Аргентина 19,4 Украша 22,4
5 ее 12,9 Канада 18,6 Канада 21,1
6 Роая 5,4 Украша 13,3 СС-27 17,8
7 Казахстан 4,8 Роая 12,4 Роая 11,6
8 Бразитя 4,4 Бразил1я 4,5 Бразил1я 9,8
Всього сви; експорт 238,9 - 252,5 - 242,9
*Джерело: Мшстерство сшьського господарства США (и8БА) На сьогодш ¿мпортерами укра!нського зерна е Сгипет, 1спашя, 1зра!ль, Сир1я, 1ран та ш. Територ1альна наближешсть до ринюв Швшчно! Африки I
99
Близького Сходу визначае конкуренты! переваги Украши на цих ринках перед найпотужшшими св1товими експортерами зерна (кр1м експортер1в з £С) за рахунок встановлення нижних фрахтових ставок \ вщносно нижчою соб1вартктю зерновиробництва.
Неврожай зернових в окрем1 сезони дещо уповшьнюють розвиток експортного ринку зерна Украши та змусили уряд у 2006/07 та 2010/11 МР ввести квоти на 1х експорт.
Ситуащя у 2013/14 маркетинговому рощ кардинально змшила позици Украши як учасника св1тового ринку зерна. У минулому рощ тут вирощено 63 млн т зернових, що стало рекордним показником за всю кторш незалежност1 краши. Однак значний урожай ще бшьше загострив проблему лопстики зерна I пашвною була думка експерт1в щодо неможливост1 забезпечити експорт цих обсяпв. Цд заяви не безпщставш - недостатня кшьккть вагошв-зерновоз1в, елеваторних потужностей, проблеми з перевалкою в портах I в далеко не рекордш для урожаю зернових роки були значними проблемами для експортер1в. Незважаючи на щ песимктичш прогнози, зернова шфраструктура Укра!ни подолала труднощ1, пов'язан1 з небувалими обсягами експорту та загостренням ситуац11 в Автономий Республ1ц1 Крим, порти яко! фактично стали недоступними для украшських експортер1в. Укра!на на першу декаду травня вже експортувала 29971 тис. т. Кр1м цього, у припортових елеваторах знаходиться 1092 тис. тонн зернових культур (пшенищ - 458 тис. тонн, ячменю
- 71 тис. тонн, кукурудзи - 554 тис. тонн), завантажено на корабл1 - 233 тис. тонн.
Враховуючи, що внутршнш попит Укра!ни на зерно складае 28,5 млн т, то на експорт у цьому маркетинговому роц1 можна в1дправити бшьше 30 млн т I за швтора м1сяця, що залишились до кшця сезону, проблем ¿з вщвантаженням 2
- 3 млн т зернових бути не може.
Сьогодн1 в Укра!н1 через недостатньо розвинену матер1ально-техн1чну базу з переробки та збер1гання урожаю, втрачаеться близько 12 млн. т зерна на суму майже 1,5 млрд. дол. США. Ця проблема показово загострилась у високоврожайному 2008 р., коли за недостатшстю зерносховищ, з 53,3 млн. т зерна майже половина врожаю постраждала.
Врахувавши помилки попередн1х перюд1в, у 2013/14 маркетинговому роц1 лопстична ¿нфраструктура Укра!ни забезпечила рекордн1 експортш зернов1 потоки I в наступному, 2014/15, сезон1 проблем з експортом не повинно виникнути, оск1льки прогнозовано оч1куеться скорочення урожаю. Причинами цього е пог1ршення ф1нансового стану зерновиробниюв. Низька рентабельн1сть виробництва зернових в минулому рощ (1,7%) на тл1 кризово! економ1чно! ситуац11 в Укра1ш, девальвац11 гривн1 I скороченн1 банк1вських програм кредитування агроб1знесу зумовили обмежеш обсяги матер1ально-техн1чних ресурс1в для проведения поЫвно! кампан11. Звичайно, це зменшить експортний зерновий потенц1ал Укра!ни I знизить навантаження на ¿нфраструктурне забезпечення лог1стики, однак ситуац1я е набагато складн1шою I стратег1чним завданням е створення умов для багатом1льярдних вкладень у систему зерново! лог1стики. Адже в новому сезон1 укра!нським виробникам I експортерам зерна доведеться працювати в дещо нових умовах. Проблеми з тимчасовою втратою
100
кримських портов, агресивними д1ями Росшсько! Федераци на сход1 Украши та сепаратиськими намаганнями дестабшзувати ситуацш на твдш держави, де зосереджеш найпотужшш1 в1тчизняш зернов1 термшали, все це може вщлякувати потенцшних покупщв зерна.
Сьогодш актуальным \ важливим питаниям е забезпечення якюного збер1гання \ первинно! обробки зернових, круп'яних та олшних культур безпосередньо у виробника. Через невчасну обробку та недотримання режим1в { терммв збер1гання знижуеться також яюсть, поавш та продовольч1 кондицп зерна. Найбшьш1 втрати зерна у тих господарствах, де немае сушильно-збер1гаючого обладнання. Водночас у крашах Свропи та Америки з високим р1внем тслязбирально! технолог!! та розвиненою шфраструктурою збер1гання зерна втрати врожаю доведено до техшчного мммуму — 1-2% [5].
Вихщ Украши на св1товий ринок зерна зумовив в елеваторнш галуз1 низку змш: державш закушвл1 зерна були значно зменшеш, а саму галузь почали реструктуризовувати за рахунок швестицш потужних ТНК у буд1вництво зерносховищ. Цьому сприяло \ розповсюдження ново! технолог!! збер1гання зерна — у металевих силосах. Буд1вництво перевальних зернових комплекЫв почалося одразу у деюлькох мюцях: у Реншському, Бердянському, Херсонському, 1лл1ч1вському, Одеському морських торпвельних портах. Якщо загальна юльюсть елеватор1в у 1998 р. становила 543 (а портових елеватор1в було тшьки два — Одеський та Миколатський), то у 2006 р. 1х кшьюсть зросла до 755.
3 точки зору функцюнування зернового ринку Украши, тимчасова втрата кримських шфраструктурних об'ект1в не е катастроф1чною для експортного потенщалу нашо! держави. Через порти Криму вщправлялось не бшьше 5% зерна, призначеного на експорт, { спрямувати щ зернов1 потоки з швострова в порти Одеси I Миколаева не викликае труднощ1в. Кр1м цього, зауважимо, що експорт через кримсью порти традицшно був найдорожчим як правило, обслуговував зерновиробниюв Лугансько! I Донецько! областей. Тому анекшя Криму шяким чином не вплинула на експортний зерновий потенщал та його лопстичне забезпечення в Укра!ш I не призведе до здорожчання послуг щодо перевалки зерна як у цьому сезош, так I в наступному.
Одшею з основних компанш, яка займаеться збер1ганням зерна в Укра!ш е Державна акцюнерна компашя (ДАК) «Хл1б Украши». До И складу входить 81 пщприемство, що надае послуги з приймання, доведения до базових кондицш, збер1гання та вщвантаження зернових I олшних культур. Загальна потужшсть зернозбер1гаючих пщприемств системи ДАК «Хл1б Украши» становить понад 6 млн. тонн.
В Укра!ш основна маса зерна збер1гаеться на державних великотоннажних зал1зобетонних елеваторах, обладнання яких морально I ф1зично застаршо, через що знижуеться яюсть зерна та пропускна здатшсть елеватор1в. Елеватори переважно вщдалеш вщ зерно виробника й варткть збер1гання зерна в них дуже висока. Одним ¿з шлях1в зменшення втрат I пщвищення якост1 продукци е безумовне забезпечення кожного господарства власним сучасним зерносховищем. Св1товий досвщ свщчить, що в аграрно розвинених крашах до 80% урожаю збер1гаеться в його виробника. У свт
101
перевагу надають баштовим (силосним) сховищам. Технологш збер1гання зерна у баштових сховищах з активною вентилящею широко застосовують у США та Канад1, а також останш десятир1ччя в Сврош [1]. Зб1рш металев1 зерносховища мають таю переваги: знижують каттальш витрати при монтаж! вдв1ч1-втрич1 I трудомктккть монтажу вчетверо-вп'ятеро; дають змогу максимально наблизити сховища до мшця збирання I використання фуражного зерна; уможливлюють впровадження щодо повно! мехашзаци та автоматизацп процесу збер1гання зерна.
Для зерносховищ аграрив важливими е оснащешсть лаборатор1ями якост1 I можливост! щодо вщвантаження зерна. За даними мошторингу [2], близько 79% сшьгоспвиробнимв в Укра!ш не забезпечеш можливостями лабораторного анал1зу якост1 зерна ¿, вщповщно, не можуть оперативно вщстежувати стан збережених зернових мае та !х вщповщшеть кондищям, що, в свою чергу, ускладнюе вихщ на б1ржовий ринок. При цьому найменшу забезпечешеть мають пщприемства ¿з земельним банком менше 1000 га.
Ситуащя, за яко! на автотранспорт забезпечуеться 100-вщсоткове вщвантаження зерна ¿з зерносховищ, а у зал1зничш вагони - лише 15% [4], ускладнюе лопстику зернопотомв I вимагае використання бшьш витратних мультимодальних схем перевезення. Це характерно I для водного транспорту, який забезпечуе лише 1% штермодального завантаження зерна.
Беручи до уваги сучасш св1тов1 вимоги до якост1 зерна, прюритетного значения набувае реал!защя проекив буд1вництва сучасних зерносховищ ¿з урахуванням найновших техшчних (буд1вельних, протипожежних тощо), технолопчних, експлуатацшних I економ1чних стандарив.
Висновки. Формування стабшьного експортного статусу Украши на св1товому ринку зерна, на наш погляд, передбачае низку системних заход1в на р1зних р1внях управлшня, передуам на загальнодержавному:
1. Необхщно защкавити безпосередшх виробниюв зерна р1зних форм власност! I форм господарювання у виробництв! високояюсного зерна, застосовуючи нов!тш технологи, ефективш системи його збер1гання, та ознайомити 1х ¿з вщповщним шструментр!ем штеграци у св1товий зерновий ринок. Идеться про повноцшний ринок товарних дериватив1в (ф'ючерсних I форвардних контракив тощо) в Укра!ш, що дозволить укра!нським виробникам здшенювати бшьш передбачувану виробничу д1яльшсть.
2. Зусилля Укра!ни щодо повноцшно! штеграци у св1тову економжу не можуть бути реал1зованими без реально! участ! шоземного катталу. Першочерговий захист в1тчизняних оператор1в зернового ринку не виключае участ1 св1тових транснацюнальних зернових компанш.
Позитивним у сшвпращ з такими зерновими компашями для украшсько! сторони е те, що вони мають:
• доступ до значних кредитних ресурЫв, наявшеть яких е необхщною умовою ведения цього сезонного б1знесу;
• доступ до св1тових товарних б1рж;
• багатор1чний доевщ торпвл! на св1товому ринку з вщповщною юридич-ною, лопстичною та шшою шфраструктурною пщтримкою (портов! елеватори, торговий флот тощо);
102
• досвщ з експорту великих партш зерна (вщ 40 тис. т), що вимагае складних системних управлшських pimeHb i hîtkoctî ïx виконання.
Для багатьох украшських виробниюв це дасть змогу ор1ентуватися на св1товий ринок i cbîtobî стандарти якост1 зерна, стимулюючи впровадження сучасних технологш виробництва зерна та лопстичного забезпечення його реал1зацп. Для др1бних виробниюв зерна це буде додатковим стимулом консолщацп збутових зусиль створенням вщповщних кооператив1в.
Перспективи подальших дослщжень. Таким чином, попит на зерно нееластичний, а отже, прогнозований щодо обсяпв споживання. 1снуюча кореляцшна залежшсть м1ж юльюстю населения, яке постшно зростае, спричинюватиме й надал1 зростання св1тового споживання зерна. Маючи вигщне геопол1тичне розташування та потужний ресурсний потенщал, Украша мае bei шанси стати одним i3 cbîtobhx лщер1в експорту зерна. Ця галузь повинна бути локомотивом експортно! д1яльносп, системоутворювальним елементом ycieï зовшшньо! торгово-економ1чно1 пол1тики. Однак для цього варто реал1зувати низку першочергових заход1в, яю дозволять забезпечити нацюнальш штереси на св1товому ринку зерна. Це — буд1вництво вщповщно! матер1ально-техшчно1 бази для збер1гання зерна, забезпечення д1ево1 системи контролю його якост1 та створення лопстично!шфраструктури для ефективного перемщення матер1альних потоюв на внутршньому i зовшшньому зерновому ринку. Необхщно також стимулювати виробниюв зерна, надавши ïm вщповщш важел1 та повноцшний шструментарш входження у цившзоваш ринков1 вщносини. 1нструменти ф'ючерсного ринку е елементом стабшьност1 й прогнозованост1 дш зерновиробниюв, а отже, впевненост1 та усунення прояв1в неефективного втручання адмшютративного ресурсу.
Л1тература
1. Завдання номер два - зберегти з1бране [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/17-2010-06-11-12-52-32/1182-2012-08-18-12-49-47.html.
2. IA «АПК-1нформ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. apk-inform.com/ru/harvest2012.
3. Статистичний щор1чник GC [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://epp. eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/
4. Системи збер1гання зерна в Украм та Pociï: загальний стан та перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://svitagro.com/
5. Цши на продовольство у свт продовжують зростати [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/detail/122069.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
103
