CC BY
93
УДК 338.433:633.1
Ткаченко К.В., астрантка* © Бглоцерювсъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
особливост1 збут0в01д1яльност1 С1льськогосподарських шдприемств 3 виробництва
зернових
У cmammi систематизовано та проранжовано чинники, що впливаютъ на eu6ip xananie реал1зацп зерна стъсъкогосподарсъкими тдприемствами та забезпечуютъ ефективтстъ ix функщонування. Дослгджено трансформацию змти у формуванш збутовог полтики при продажу зернових культур сшъсъкогосподарсъкими тдприемствами. Узагалънено втчизнянии та заруб1жнии doceid оргашзацп збер1гання зерновог продукцп та обгрунтовано перспективт напрями розвитку об'ектгв розподтъчо! лог1стики. Визначено MapxemuHSoei функцИ каналу учаснитв товароруху зерна eid виробника до споживача.
Ключое1 слова: сшъсъкогосподарсъке тдприемство, канали збуту, mopsoeiysodu, зерно, елеватори, товарорух, функцп, фермери, ринок, AG-BAG.
Постановка проблеми. Б1знесова д1яльшсть будь-якого пщприемства вимагае одержання прибутку. У цьому питанш основною ланкою на пщприемств1 е збутова д1яльшсть як заключний етап в усш д1яльносп 3i створення, виробництва i доведения до споживач1в кшцево! продукцп. Вщ стратеги збуту залежить cnoci6, яким пщприемство контактуе i3 cboim цшьовим ринком. Ефективний канал збуту забезпечуе пщприемствам, що формують його, важливу стратепчну перевагу над конкуруючими каналами.
Зважаючи на те, що вщ ефективно! оргашзаци збуту залежить виробнича ирограма пщприемства i результати його господарсько! д1яльност1, можна констатувати надзвичайну актуальшсть дослщження цих процеав.
Анал1з останн1х дослщжень. Питания анал1зу збутово! д1яльност1 дослщжено у працях таких заруб1жних учених: K.P. Макконнелл, У. Петп, Дж. Сакс, П.А. Самюельсон, А. См1т О. Гаджинський, Ю.Ф. £л1заров, Ф. Котлер, Дж. Коул Дж. Долан, Дж. К. Ерроу та ш.
Фундаментальш теоретичш та методичш основи одержали подальший розвиток у дослщженнях багатьох вщомих в1тчизняних науковщв, зокрема: В. Г. Андршчука [1], G.C. Барвшсько! [2], Ф.В. Горбоноса [3], Т.Г. Дударя [4], В.В. Зшовчука [5], I.M. Паски [6], C.I. Поперечного [7] та ш. Проте м1нливкть ринкового середовища та внутршш можливост1 сщьськогосподарських пщприемств щодо забезпечення ефективного збуту зерново! продукцп вимагають проведения подальших дослщжень, яю б ураховували змши середовища ix функщонування.
* Науковий KepiBHHK - д.е.н, професор Варченко О.М. ©Ткаченко К.В., 2014
185
Метою статт! е вивчити науков1 засади функцюнування системи збуту зерна I виявити сутшсть та ефектившсть р1зних канал1в збуту, визначити прюритети шституцшних перетворень I запропонувати напрями !х удосконалення.
Виклад основного матер1алу. Ефектившсть виробництва та реал1заци зернових I зернобобових культур залежить вщ умшня реал1зувати вироблену продукцш. Виб1р каналу реал1заци зерна визначаеться р1зними чинниками, до яких, зокрема, можна вщнести: обсяги товарних партш, споживч1 властивост1 зерна, р1вень цш та умови розрахунку, транспортш витрати на перевезення тощо.
Протягом останшх роюв вщбулися певш трансформацшш змши щодо канал1в збуту та реал1заци вирощеного врожаю зернових культур сшьськогосподарськими пщприемствами Кшвсько! област1 (рис. 1).
Основним каналом збуту для бшьшост1 сшьськогосподарських товаровиробниюв Ки!всько1 област1 стала реал1защя за «шшими каналами збуту», оскшьки за двадцятир1чний перюд ринкових перетворень б1ржова торпвля зерном не отримала належного розвитку в Укра!ш, тому основний обсяг товарного зерна реал1зуеться за ринковими каналами збуту, минаючи б1ржг Для цих канал1в характерш неоргашзовашсть, кшькюна та цшова шформацшна непрозор1сть, висою трансакцшш витрати, недостатне використання принцишв лопстики.
тис. т
3000,00 2500,00 2000,00 1500,00 1000,00 500,00 0,00
2008 2009 2010 2011 2012 Роки
□ Переробним тдприемствам
О На ринку
■ Населению в рахунок оплати пращ та пайовикам в рахунок орендно! плати
Ш За шшими иапрямами
Рис. 1. Структура реал1зацй' зернових 1 зернобобових культур сшьськогосподарськими пщприсмствами Ки1всько*1 обласл
Для бшьшост1 суб'ект1в господарювання основним документом, що пщтверджуе торгов! угоди, е договори кутвльпродажу зерна, зм1ст яких часто мае довшьну форму, створюючи таким чином певш труднощ1 при виршенш сторонами стрних питань. Частина зерна реал1зуеться I без укладання
186
договор1в, оскшьки багато сшьськогосподарських товаровиробниюв не мають власних зерносховищ I не об'еднаш в збутов1 кооперативи, що давало б !м можливкть формувати велик! товарш партп зерна вищо! якосп, знижувати витрати об1гу. Кр1м того, вони слабо оснащеш зерноочисною I зерносушильною техшкою, що не дозволяе !м у перюд збирання врожаю зернових культур доводити зерно до базисних кондицш, а при можливост1 тслязбирально! доробки, в умовах вщсутносп б1ржово! торпвл1 зерном за стандартизованим контрактами - реал1зувати його за цшою, що вщшкодовуе додатков1 витрати за пщвищення якост1 зерна. Тому основний обсяг товарного зерна сшьськогосподарсью товаровиробники змушеш продавати в сезон збирання врожаю за зниженими цшами торговим посередникам або агентам великих зернових компанш за гот1вковий розрахунок, не витрачаючи при цьому кошти на транспортування 1 доробку зерна. Певною м1рою ор1ентацш на вищеназваний канал сприяв I значно вищий р1вень закутвельних цш.
Частково регульованими каналами продажу зерна сшьськогосподарськими товаровиробниками е реал1защя його загот1вельним оргашзащям, населению, шляхом продажу та видач1 зерна в рахунок оплати пращ. Частка цих канал1в збуту зерна неухильно скорочуеться, вщповщно збшьшуеться обсяг чисто ринкових напрям1в його реал1зацп: за «шшими каналами збуту». Це свщчить про ч1тко виражену змшу структури реал1зацп зерна в напрям1 дедал1 бшьшого домшування суто ринкового сегмента, навпъ незважаючи на те, що цши реал1зацп зерна загот1вельним оргашзащям за вс1 щ роки були значно вищими, як I по окремих видах зерна. У роки ринкових перетворень втрачено не тшьки керовашсть, але I стабшьшсть зернового ринку, що знайшло вщображення в р1зкш динамщ ринкових щн на зерно та продукта його переробки, посиленш спекулятивних тенденцш у торпвл1 ним, прихованому адмшктративному обмеженш ринкового руху зерна в окремих суб'ектах.
Встановлено значне коливання щн в межах одше! обласп свщчить про недостатню розвинешсть ринково! шфраструктури та непристосовашсть товаровиробниюв до ведения ефективних торговельних операцш. Таким чином, проблема цшово! пол1тики залишаеться неврегульованою, а характер формування середшх реал1зацшних щн на зерно сшьськогосподарських пщприемств формуеться довшьно комерцшними структурами.
Ще одним вагомим стримуючим фактором у розвитку зернового ринку та збуту зерна е робота елеватор1в I хл1боприймальних пщприемств. Постшне акцюнування пщприемств збер1гання зерна здебшьшого р1зко попршило стан 1х матер1ально-техшчно! бази, яка в дореформений перюд постшно пщтримувалася переважно шляхом нового буд1вництва за рахунок централ1зованих державних каштальних вкладень. Тшьки одна п'ята частина елеватор1в з техшчного забезпечення наближаеться до св1тового р1вня, а шша 1хня частина потребуе модершзаци, без яко! неможливо ютотно полшшити умови збер1гання зерна та пщвищити його якють [8]. При цьому близько десяти провщних компанш контролюють майже четверту частину елеватор1в.
187
Водночас збер1гаеться висока соб1вартють збер1гання зерна, оскшьки елеватори завантажеш менш шж наполовину. Як наслщок, значна частина врожаю зернових культур залишаеться в господарствах, яю мають одну третину загально! емност1, бшьшють з яких не спроможш самостшно збер1гати зерно за вщповщних умов, що призводить до необгрунтованих його втрат, зниження якост1 i високих витрат.
У зв'язку 3i скороченням державних закушвель зерна та приватизащею елеватор1в i хл1боприймальних пщприемств перед сшьськогосподарськими товаровиробниками гостро постала проблема збер1гання зерна. Якщо рашше майже Bci витрати на його збер1гання i транспортування на елеватор або хл1боприймальний пункт здшснювалися державою, то тепер ix змушеш оплачувати сшьськогосподарсью товаровиробники, збер1гаючи зерно у власних, часто непристосованих зерносховищах, або оплачуючи оренду емностей елеватор1в i хл1боприймальних пщприемств. Проте, отримавши право самостшного ведения господарсько! д1яльност1, елеватори i хл1боприймальш пщприемства в умовах зниження обсяпв заготовленого зерна р1зко збшьшили плату за його збер1гання, тому оренда е невигщною для бшьшост1 виробниюв товарного зерна. За наявност1 фшансових можливостей деяю сшьськогосподарсью товаровиробники почали будувати cboi зерносховища. Як свщчать результати дослщжень, протягом 2010-2011 pp. не було введено в дш жодного зерносховища.
Практика оргашзаци сховищ на самих фермерських господарствах е розповсюджена в деяких крашах - вщомих виробництвом зерна. Так, наприклад в Канад1 близько 70-80% зерна, яке виробляеться фермерами може збер1гатись у власних сховищах, яю являють собою металев1 емкост1 («банки») мютюстю в середньому 50-200 тонн. Для фермер1в це означав незалежшсть в вибор1 часу коли продавати свое зерно.
Ниш е доступними rnmi технолог!! яю дозволяють збер1гати зерно. Одна з них це AG-BAG (або "6ir-6er", "silo-bag") - збер1гання в пол1етиленов1 тришарових рукавах мютюстю 200-240 т. зернових та бшя 130 т. соняшнику термшом до 18 мюящв (при дотриманш належних умов завантаження та збер1гання).
Як у першому, так i в другому випадках це вщбуваеться за наявност1 незаповнених майже наполовину емностей елеватор1в i хл1боприймальних пщприемств i з позицп держави е неефективним, осюльки збшьшуються втрати зерна, знижуеться його яюсть, пщвищуеться варткть зерна, нерацюнально витрачаються матер1альш, трудов! та фшансов1 ресурси. Ще бшьш складна ситуащя склалася з транспортуванням зерна, особливо при його м1жрегюнальних перевезеннях, здшснюваних в основному зал1зничним транспортом. Перехщ зал1зничного транспорту на ринков1 вщносини спричинив р1зке пщвищення тариф1в за перевезення 1 тонни зерна i значне зниження обсяпв перевезень зернових вантаж1в.
У зв'язку з цим провщш arpapHi компанп переор1ентовуються на р1чковий транспорт, споруджуючи pi4KOBi термшали за власш кошти. Так.
188
варткть термшалу фшп «Переяславський» компанп «Шбулон» становить 170 млн. гривень. Об'ект розташовуеться на земельнш д1лянщ площею понад 5 га. Колектив фшп нал1чуе майже 100 сшвроб1тник1в. Об'ем збер1гання зерна складае 75,6 тис. тонн, потужшсть сушарок - 3 тис. тонн на добу. Потужшсть вщвантаження на водний транспорт складае 10 тис. тонн на добу.
Як I рашше, складною проблемою розвитку зернового ринку залишаеться оргашзащя оформления, укладення та виконання договор1в, як1 е основним правовим документом, що пщтверджуе акт передач!. На в1тчизняному зерновому ринку фактично вщсутнш комплекс затверджених торгових правил зерном I продуктами його переробки, що спричиняе численш порушення при укладенш та виконанш угод. Не зад1яш також повною м1рою узгоджеш типов! контракти (договори) на закушвлю зерна (за винятком контракту на закушвлю його до державного та штервенцшного фонд1в) з ушфшованим понятшним апаратом, що створюе додатков1 труднощ1 при розгляд1 спор1в у арб1тражному судг Не налагоджений мехашзм справляння заборгованост1 з неплатеж1в, немае спещал1зованого арб1тражного суду, а наявна ушверсальна система державного арб1тражу не волод1е вЫма тонкощами ведения зерново! торпвл1 та тривала за часом, нема едност1 в стандартах на зерно. Тому додатков1 труднощ1 зумовлюють численш порушення у визначенш якюних показниюв зерна в б1к 1х занижения з боку елеватор1в I хл1боприймальних пщприемств. Як I рашше, багато сшьськогосподарських товаровиробник1в не мають необхщного лабораторного обладнання для проведения аналопчних анал1з1в. 3 розвитком зовшшньоеконом1чних зв'язюв багато складнощ1в виникае в питаниях вщповщност1 нормативних документ1в р1зних заруб1жних кра!н. Проходження зерна вщ виробника до споживача, тобто канал товароруху, пов'язаний ¿з ф1зичним перемщенням зерна I передачею права власност1 на нього вщ одного власника шшому. 3 позици маркетингу цей канал виконуе вгам функцш, пщпорядкованих однш метк усунення тривалих розрив1в у чаЫ, мющ та прав1 власност1 на зерно [9]. Цими функщями е анал1тична, функщя взаемозв'язку, стимулююча, пристосування, узгодження, оргашзацшна, фшансова, ризику.
Анал1тична функщя каналу товароруху передбачае безперервний зб1р, анал1з та розповсюдження ринково! шформацп про вЫ питания розвитку зернового ринку. Тому виконання ще! функци безпосередньо пов'язано з наявшстю шформацшно! бази, яка б об'ективно I оперативно характеризувала стан зернового ринку та оргашзацш шформацшного обслуговування його учасниюв. Виконання анал1тично! функци вимагае розширення державно! анал1тично! шформацп за окремими показниками характеристики зернового ринку та його сегментах, а також вдосконалення шформацшного забезпечення та своечасного обслуговування вЫх учасниюв зернового ринку. Функцш взаемозв'язку можна розглядати як виб1р товаровиробником свого каналу збуту зерна, а також р1вень товару. Розр1зняють прям1 й непрям! канали руху товару. За прямими каналами зерно перемщаеться безпосередньо вщ виробника до споживача (канал нульового р1вня). Непрям! канали пов'язаш ¿з залученням незалежних посередниюв, до яких зерно перемщаеться вщ виробниюв I як1
189
поим реал1зують його споживачам (одно-, дво- I трир1внев1 канали). У сучасних умовах б1рж1, як уже зазначалося, е найбшьш ефективною формою зерново! торпвл!, що забезпечуе необхщну концентрацш споживач1в I продавщв для об'ективного виявлення попиту I пропозици, а також визначення р1вня ринково! цши на зерно. При б1ржовш торпвл! зерном забезпечуеться вщкриткть здшснюваних операцш, ушфшацш правил 1 порядку зерново! торпвл!, пор1вняно оперативне поширення необхщно! й об'ективно! шформацп. Тому формування цившзованих форм реал1заци зерна передбачае розвиток б1ржово! торпвл!, а також оргашзацш виробничо-збутових кооператив1в, рацюнальне поеднання прямих I непрямих канал1в збуту зерна [10].
Стимулююча функщя каналу товароруху припускае використання покупцями зерна системи заход1в, спрямованих на скорочення часу його проходження з того чи шшого каналу збуту, результат яко! визначаеться використанням р1зного поеднання цих заход1в у канал!, !х р1внем, гнучкктю. При цьому основною стимулюючою функщею по вЫх каналах реал!зацп зерна е цша. Поряд ¿з згаданою функщею цша виконуе функци обл1ку витрат I вщповщност! попиту та пропозици. Пщвищення стимулюючо! функци безпосередньо пов'язано з1 зростанням рол! цши на зерно, а також посиленням И взаемозв'язку з якюними показниками зерна. Наприклад, пщвищення економ1чно! защкавленост! сшьськогосподарських товаровиробниюв у виробництв! та реал1зацп пшениц! з вищим вмютом клейковини (бшка) буде сприяти встановленню прогресивно! шкали цш за кожний вщсоток И пщвищення. Такий самий пщхщ, що передбачае бшьш диференцшовану залежшсть цши вщ споживчих властивостей зерна, можна використовувати I до цш на ячмшь (за змштом протешу) I жито.
Функщя пристосування - це процес досягнення вщповщност! обсягу, якост! та асортименту виробленого зерна вимогам його споживач1в. Якщо у крашах з розвиненим зерновим ринком основним шструментом виявлення попиту на зерно е б1рж1, то украшсью б1рж1 за двадцятир1чний перюд ринкових перетворень не спромоглися осво!ти цившзоваш форми торпвл! зерном I виконати властив! !м функци виявлення попиту, пропозици та р1вня ринково! цши на окрем! види зерна. Внаслщок цього с!льськогосподарськ! товаровиробники опиняються в умовах невизначеност! при вибор! структури пос!вних площ зернових культур, нерацюнально витрачають трудов!, матер!альн! та фшансов! ресурси на виробництво тих вид!в зерна, як! найчаст!ше були незатребуваними.
Реал!зац!я функц!! пристосування вимагае оргашзаци системи ор!ентац!! с!льськогосподарських товаровиробник!в щодо сп!вв!дношення попиту та пропозиц!! на окрем! види зерна, що гарантуватиме збут зерна та сприятиме стшкост! його виробництва. Водночас необх!дно сприяти розвитку б!ржово! торг!вл! зерном, проходженню через б!рж! не менше 5-8% обсягу товарного зерна. Одним ¿з завдань системи ор!ентац!! повинна стати розробка ц!льових програм за видами зерна, як! мають загальнонац!ональне значения, або за тими з них, за якими кра!на в!дчувае дефщит. Орган!зац!я системи ор!ентац!! сприяла
190
б розвитку стшких прямих зв'язюв м1ж виробниками I споживачами зерна, функцюнування штегрованих об'еднань вертикального I горизонтального тишв. Так1 вщносини максимально могли б пристосувати видову структуру виробництва зерна до асортиментно! потреби в ньому, сприяти пщвищенню якост1 зерна з урахуванням цшьового використання.
Функщя погодження передбачае узгодження м1ж продавцем I покупцем для здшснення акта передач! власност1 на зерно з питань його здавання-приймання, транспортування, збер1гання, визначення кшькост1 та якост1 зерна, заход1в матер1ального стимулювання I вщповщальност1 за виконання або порушення прийнятих зобов'язань. Правила зерново! торпвл1 слщ узгоджувати м1ж учасниками зернового ринку, постшно доповнювати необхщними нормативними правовими актами, удосконалюватися в м1ру змши внутршшх I зовшшшх фактор1в, що впливають на розвиток зернового ринку [11].
Оргашзацшна функщя каналу товароруху полягае у вибор1 системи збер1гання I транспортування зерна. Якщо в радянський перюд все товарне зерно вивозили на елеватори I хл1боприймальш пщприемства, що належали держав^ яка вщшкодовувала вс1 витрати з його збер1гання, то з приватизащею загот1вельних пщприемств I лжвщащею державно! монополп на товарне зерно сшьськогосподарсью товаровиробники отримали право самостшно визначати термши реал1заци зерна, що поставило перед ними проблему вимушеного його збер1гання у власних непристосованих примщеннях. Складна ситуащя склалася I з транспортуванням зерна, особливо при його м1жрегюнальних перевезеннях, здшснюваних в основному зал1зничним транспортом, оскшьки перехщ зал1знищ на ринков1 вщносини спричинив р1зке зниження обсяпв вантажних перевезень I р1зке пщвищення тариф1в на перевезення зерна та зернових вантаж1в. У сукупност1 це вимагае удосконалення тарифно! пол1тики в економ1чних вщносинах м1ж сшьськогосподарськими товаровиробниками з елеваторами I хл1боприймальними пщприемствами, а також в сфер1 тариф1в в умовах збереження монопол1зму зал1знищ в напрямку пщвищення !х гнучкост1 та диференщаци.
На вщмшу вщ др1бних I середшх сшьськогосподарських пщприемств агрохолдингам доступш р1зш вар1анти продажу I страхування ризиюв падшня щн на свою продукцш. Для того щоб вигщно реал1зувати свою продукцш, необхщно мати власш емност1 для збер1гання зерна в очжуванш бшьш вигщно! кон'юнктури ринку без втрат якост1 зерна I займатися трейдингом, тобто скуповувати у др1бних сшьськогосподарських товаровиробниюв врожай теля збирання I реал1зовувати в перюд найвищих щн. Дедал1 бшьше великих в1тчизняних компанш-виробниюв зернових культур швестують кошти в буд1вництво елеватор1в.
Висновок. Зерно за своею видовою структурою багатоасортиментний продукт, який достатньо добре транспортуеться I збер1гае свою якють при перевезеннях на вщдалеш вщсташ. Продукти переробки зерна менш транспортабельш, тому !х доцшьно виробляти у мкцях споживання. Майже половини урожаю зернових не залучаеться у сфер1 товарного об1гу, а
191
використовуеться на корм худоба Низька товаршсть зерна багато в чому визначае специфжу його товарорух та обмежуе коло потенцшних канал1в збуту. Серед основних напрям1в удосконалення системи збуту зерна можна видшити розширення канал1в збуту зерна та продукт1в його переробки. 3 метою удосконалення системи збуту зерна доцшьно створення структур у двох напрямах. Перший - зернов1 асощацп, членами яких е крупш товаровиробники товарного зерна, яю мали б можливють збер1гати та збувати продукцш на основ! використання найбшьш вигщно! кон'юнктури ринкових цш. Другий -постачальницько-збутов1 кооиеративи середшх та др1бних товаровиробниюв з продажу незначних обсяпв зерна.
Л1тература
1. Андршчук В. Г. Ефектившсть д1яльност1 аграрних пщприемств: теор1я, методика, анал1з / В. Г. Андршчук; 2-ге вид. - К.: КНЕУ, 2006. - 292 с.
2. Барвшська С.С., Крайник О.П., Економжа пщприемства: навч. пос1б. / С.С Барвшська., О.П. Крайник - Льв1в: „1нтелект-3ахщ", 2005. - 296 с.
3. Горбонос Ф. В. Економка п1дприемств: п1дручник / Ф. В. Горбонос. -К.: Знания, 2010. - 463 с.
4. Дудар Т. Г. Основи лопстики: навч. пос1б./ Т.Г. Дудар, Р.В. Волошин. - К.: Центр учб. л1т-ри, 2012. - 171с.
5.3шовчук В.В та ¿н. Основи сшьськогосподарсько! обслуговуючо! кооперац11: навч. поЫбник / В.В. 31новчук, Л.В. Молдаван, В.Б. Моссаковський та1н.; заред. В.В. Зшовчука. - К.: Вища освп-а, 2001.
6. Паска 1.М. Економжо-оргашзацшш засади функц1онування збутово! д1яльност1 сшьськогосподарських п1дприемств: монограф ¿я/ I. М. Паска. - Бша Церква: Б1лоцерк1вський нацюнальний аграрний ун1верситет, 2012. - 344 с.
7. Поперечний С. I. Удосконалення оргашзаци використання основних фонд1в сшьськогосподарських пщприемств / С. I. Поперечний, О. Л. Клебан // Науковий вкник нац. аграрного ушверситету. - 2009. - №120 - С. 216-221.
8. Чмирь С.М. Особливост1 формування ринку продовольчого зерна у твденному рег1он1 / С.М. Чмирь // Економша АПК. - 2004. - № 3. - С. 56-58.
9. Дебат1з М. Нова стратепя маркетингу укра!нського зерна / М. Дебат1зя, В. Орех1вський, В. Ремб1жа, Р. Розвадовський // Пропозищя. - 2012. -№ 5. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.propozitsiya.com/page=149&itemid=1767&number=54.
10. Шевченко Г. Биржевой лабиринт: спрос и предложение на сельхозпродукцию далеки от сбалансированности: торговля зерновыми культурами на биржевом рынке Украины / Г. Шевченко // Власть и политика. -2001. - № 6. - С. 5-11.
11. Шпикуляк О. Г. Формування I розвиток ринку зерна в Укра1ш / О. Г. Шпикуляк, Ю. Г. Воскобойшк, Р. П. Саблук, О. В. Овсяников. - К.: ННЦ 1АЕ, 2008. - 190 с.
192
Аннотация
В статье систематизированы и ранжированы факторы, влияющие на выбор каналов реализации зерна сельскохозяйственными предприятиями и обеспечивающие эффективность их функционирования. Исследованы трансформационные изменения в формировании сбытовой политики при продаже зерновых культур сельскохозяйственными предприятиями. Обобщены отечественный и зарубежный опыт организации хранения зерновой продукции и обоснованы перспективные направления развития объектов распределительной логистики. Определены маркетинговые функции канала участников товародвижения зерна от производителя к потребителю.
Ключевые слова: сельскохозяйственное предприятие, каналы сбыта, торговые соглашения, зерно, элеваторы, товародвижение, функции, фермеры, рынок, AG-BAG.
Summary
This paper systematically ranged the factors influencing the choice of distribution channels grain farms and ensure their effective functioning. Transformations in the formation of marketing policy on the sale of crops farms are studied. National and international experience in storage of grain production are generalized and the promising directions of development of distribution logistics are determined. Marketing channel participant's goods movement function of grain from producer to consumer is defined.
Key words: agricultural business, marketing channels, trade agreements, grain elevators, goods movement, function, farmers, market, AG-BAG.
Рецензент - к.е.н., доцент Поперечний C.I.
193
