Розвиток передсердного відділу серця при дії ретиноєвої кислоти Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

ЩДСУМОК

Одержат в результат дослщження данi показали, що рилутек, рилузол та амдифлузол сут-тево гальмують процеси проведення збудження на входi спинного мозку. При цьому амдифлузол мае достовiрно бшьший пригнiчуючий ефект, нiж рилутек та рилузол. Припускаеться, що галь-

муюча дiя усiх трьох препаратiв базуеться при-наймнi на двох мехашзмах: 1) пригнiчення глута-матерпчно! передачi (головний механiзм); 2) по-рушення проведення збудження в аферентних нервових волокнах (допомiжний механiзм).

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Беспалов А.Ю., Звартау Э.Э. Нейропсихофар-макология антагонистов NMDA-рецепторов. - СПб.: Невский диалект, 2000. - 297 с.

2. Иванов Ю.И., Погорелюк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам. - М.: Медицина, 1996. - 224 с.

3. Комиссаров И.В. Глутаматергические синапсы в свете концепции „химического супа" и познавательная деятельность // Нейрофизиология = Neurophysiology. - 2004. - Т.36, №2. - С. 161-172

4. Макий Е.А., Неруш П.А., Родинский А.Г. Параметры потенциала дорсальной поверхности спинного мезга крыс при экспериментальном гипертиреозе //

Нейрофизиология = Neurophysiology. - 2001. - Т.33, №4. - С. 279-285

5. Науково-практичш рекомендаций з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю.М. Коже-мяшн, О.С. Хромов, М.А. Фшоненко, Т.А. Сайретдь нова. - К.: 2002. - 155 с.

6. Флоров А.К. О происхождении потенциала дорсальной поверхности спинного мозга: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Днепропетровск, 1966. - 17с

7. Show P.J., Ince P.J. Glutamate, excitotoxicity and amyotrophic lateral sclerosis // J.Neurol. - 1997. - Vol. 244, Suppl.2. - S.3-S.14

8. Willis W.O., Coggeshall R.E. Sensory mechanisms of the spinal cord. - New Jork:, London: Plenum Press, 1991. - 575 p.

УДК .611.12:611.013.9-02:577.161.1]-092.9

М.А. Mammanip

РОЗВИТОК ПЕРЕДСЕРДНОГО В1ДД1ЛУ СЕРЦЯ ПРИ Д11 РЕТИНОеВО! КИСЛОТИ

Дтпропетровська державна медична академiя кафедра анатомИ людини

(зав. - засл. дiяч науки i технки Укра'ти, д. мед. н., проф. В.О.Козлов)

Ключовi слова: курячий зародок, серце, передсердя, ретиноева кислота

Key words: chick embryo, heart, atria, retinoic acid

Резюме. Изучено развитие предсердного отдела сердца у куриных зародышей в норме и после введения полного трансизомера ретиноевой кислоты на 15 стадии развития по НН в дозе 1 мкг. При нормальном развитии наблюдалась неоднородность в развитии стенок предсердий, формирование вторичного межпредсердного отверстия, а также прогрессивное формирование трабекул в течение 4-5 суток эмбриогенеза. У эмбрионов, обработанных ретиноевой кислотой, происходили существенные изменения в толщине стенок правого и левого предсердий, а также межпредсердной перегородки, увеличение размеров первичного межпредсердного отверстия, нарушения в процессах трабекуляции предсердий. В целом эти изменения отражают расширение предсердного отдела сердца как часть общего дисформогенеза сердца вследствие нарушенной гемодинамики, что также наблюдалось при удалении нервного гребня.

Summary. The development of the atrial part of the heart of chick embryo in the norm and after all transisomer of retinoic acid treatment on the 15 stage of development by HH in the dosage of 1 mkg was studied. In the norm the heterogenity of the atrial walls development, the formation of the secondary interatrial opening, and progressive development of the trabeculae were observed during 4-5 embryonic days.

The great changes in the thickness of the walls of the right and left atria and the interatrial septum, the increase of the ostium primum size, the alteration of the trabeculae formation occured in the embryos after retinoic acid treatment. As a whole, these changes reflect the dilatation of the atrial chambers as the part of the common process of the heart dysmorphogenesis due to altered circulation of the blood, which was also observed after ablation of the neural crest.

Аномали розвитку передсердного вщдшу сер-ця у людини рiзноманiтнi, можуть зустрiчатися самостiйно чи супроводжувати iншi форми уро-джених порокiв серця. Добре вiдомi основнi ета-пи пренатального розвитку передсердь та мiжпе-редсердно! перегородки (МПП) у лабораторних тварин та людини у нормi [3,4]. У моделях по-рушень розвитку серця на тваринах основна ува-га дослiдникiв придiляeться шлуночковому та конусно-стовбуровому вiддiлам серця, iнодi атр> овентрикулярному каналовi [2,5]. У цих роботах започатковано дослiдження впливу на розвиток серця птах1в ретиноево! кислоти (РК). У подаль-ших дослiдженнях було визначено порушення формування серцево! петлi, рiст мiокарда правого шлуночка та тканини подушок атрювентри-кулярного каналу [6,8], але перебудова передсердного вщдшу серця шсля впливу тератогенного чинника дос не розглядалася детально. Метою роботи було вивчення морфогенезу правого та лiвого передсердь та мiжпередсердно!' перегородки при нормальному розвитку серця, а також пiсля введення ретиноево! кислоти.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Яйця курей породи бший леггорн шкубували при 38оС та за вщносно! вологостi 80% до кiнця 4-!, 4,5-ю, 5-! та 5,5-ю доби та визначали стади розвитку за Hamburger, Hamilton (НН) iз змшами за [1]. Пiсля розкриття яець зародки вилучали i помiщали у фшсуючу рiдину Буена. Ембрiони вилучали та здшснювали стандартну процедуру фшсацл, проводки та заливки у парафш. Екс-периментальним зародкам був введений повний трансiзомер РК у дозi 1 мкг у 1 мкл 2 %-ного диметилсульфоксиду на стади 15 за НН [5]. Зрiзи завтовшки 5 мкм забарвлювали гематоксилш-еозином, залiзним гематоксилiном за Гейден-гайном. Морфометричнi дослiдження проводили за допомогою окуляр-мiкрометра. Проведена стандартна статистична обробка даних. Усього було вивчено 12 нормально розвинутих сердець i 19 шсля порушення розвитку серця.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Нормальний розвиток. Венозний синус на 4-ту добу розвитку (стадiя 24-25 за НН) розта-шований з правого боку вщ передсердного вщ-дiлу серця. Дорсо-вентральна послiдовнiсть впа-дiння вен така: права загальна кардинальна вена,

лiва загальна кардинальна вена та зачаток ниж-ньо! порожнисто! вени - печшково-серцева протока. Вентрально-нижня частина синусу форму-еться за рахунок об'еднання двох останнiх вен. Крашальний та каудальний кiнцi устя синусу звужуються, тому форма отвору синусу наближа-еться до листоподiбно!. Напрямок устя синусу кранiо-каудальний. Лiво! стулки клапану венозного синусу немае, права iснуe лише у каудаль-ному кiнцi синусу як складка мюкарда, яка нал> чуе до 3 рядiв кардiомiоцитiв. Напроти право! стулки сформований еткард iз субеmкардiаль-ною тканиною, де почали розвиватися венозт судини. На 4,5 добу (стадiя 26 за НН) зберь гаеться положення вен, що формують венозний синус. З лiвого боку синус оточений стулкою, що мае рiвномiрну товщину. Стулка мае форму шв-кола, ступiнь випинання !! у порожнину серця зменшуеться поблизу кранiального та каудаль-ного кшщв синусу. На 5 добу (стащя 27 за НН) положення устя синусу пом^но змiнюеться на косе. Значно збшьшуеться лiва стулка клапану венозного синусу. Права границя устя синусу, як i на попередшх стадiях, представлена складкою мюкарда. Змшюеться топографiя мiсця впадiння вен у венозний синус: центральне положення займае печшково-серцева протока, нижче вщ не! впадае лiва загальна кардинальна вша, права займае найбшьш крашальне положення. На 5,5 добу розвитку (стащя 28 за НН) венозний синус займае косе положення у ПП з вюсю, що проходить зверху униз справа налiво. Напроти устя синусу знаходиться печшково-серцева протока. Лiва загальна кардинальна вена впадае у синус у найнижчому вщдш з лiвого боку вщ мюця впа-дiння печiнково-серцево! протоки. Права загальна кардинальна вена заходить з правого боку та зливаеться з центральною частиною синусу. Права стулка вщсутня, таким чином, права межа устя синусу мае вигляд складки, що складаеться з двох шарiв передсердного мюкарда та розпов-сюджуеться по усш довжин устя. Лiва стулка мае пiвмiсяцеву форму, !! найбiльш видовжена центральна частина випинае у порожнину ПП у середньому на 750 мкм. Тканина, що складае стулку, потоншена в основi та потовщуеться у дистальному напрямку. М'язовi кл^ини, що складають стулку, наближаються до стшки ПП

05/ Том X /1

29

за будовою, але вони розташоваш бiльш пухко. Орiентацiя кл^ин вентро-дорсальна.

На 4 добу порожнина правого передсердя (ПП) на горизонтальному зрiзi мае видовжену форму вздовж фронтально! вю. У просторi ПП мае форму, що наближаеться до куба iз заокру-гленими краями. Таким чином, у ньому можна видiлити 6 стшок: вентральну, дорсальну, лате-ральну, верхню, нижню та МПП. Стiнка ПП мае неоднорщну товщину. Вона значно збшьшуеться

у дорсальнiй частинi, поблизу МПП та венозного синусу (табл.). Орiентацiя клггин у стiнцi обох передсердь коса чи повздовжня. Частина задньо! стiнки ПП зливаеться з мезенхiмою задньо! стш-ки тулуба. Трабекули лише починають форму-ватися, !х зачатки можна побачити на переднш стiнцi ПП. Форма порожнини лiвого передсердя (ЛП) на горизонтальному зрiзi наближаеться до трикутно!, але в ньому можна видшити т ж самi стiнки, що й у ПП.

Морфометричш показники розвитку передсердного вщдшу серця ембрюшв курей у норм1 та п1сля впливу ретиноевоТ кислоти (М±т)

Параметри (мкм, окр1м вказаних) Строки шкубаци (стадТ для нормального розвитку)

4 доб. (24-25 НН) 4,5 доб. (26 НН) 5 доб. (27 НН) 5,5 доб. (28 НН)

Н РК Н РК Н РК Н РК

Максимальний право-л1вий розм1р передсердного вщдлу

1352±53 1630±131 1483±71 1776±112 1627±75 2321±295* 1890±69 2444±243

Максимальний передньо-задн1й розм1р передсердного вщдлу

303±31 376±42* 360±29 392±51 420±47

482±59 521±38 636± 55*

Максимальна довжина л1воТ стулки

Мшмальна товщина стулки

Максимальна товщина стулки

62±5 291±24* 110±14

18±3

22±3

12±2*

18±4

32±2

34±3

256±21*

12±3*

14±2*

750±38 630±42

9±2

55±6

16±2*

21±4*

Максимальна ширина устя венозного синусу

Трабекули ПП

максимальна довжина

122±12 268±39* 248±33 374±51* 370±31

6±1

12±2

424±41 179± 61 440±34*

6±2*

65±7

16±4*

Трабекули ЛП

максимальна ширина

максимальна довжина

6±2

7±2

16±3

121±13

4±1*

24±7*

9±3

141±10

6±2

55±6*

максимальна ширина

Максимальна товщина МПП

3±2

105±12 46±6* 130±9 61±15*

24±5

153±13

8±3*

75±4*

11±3

9±3

210±18 115±19*

Максимальний передньо-заднт розм1р МПП

Площа д1лянки вторинного МПО, мкм2103

612±21 707±42* 684±29 843±45* 821±41

943±86 860±52 1241±117*

29,3±3,1 36,4±2,2 42,8±4,1 98,5±8,1* 68,3±5,3 130,9±12,4* 96,2±4,2 148,6±12,2*

П р и м [ т к а : величини, позначен з1рочкою, статистично вщр1зняються вщ норми (* - р<0,05)

2

2

Товщина стшки ЛП бiльш piвномipнa, шж y ПП. Споcтepiгaетьcя потовщення вeнтpaльноï cтiнки ЛП y кpaнiaльномy на^ямку до 24 мкм. Розпочинаеться фоpмyвaння тpaбeкyл. Лeгeнeвi вени об'еднуються поблизу cepця та y ЛП вщ-кpивaютьcя як одна судина лiвоpyч вiд мiжпe-peдcepдноï пepeгоpодки.

На 4,5 добу вiдбyвaетьcя незначне потовщення стшки ПП та ЛП y вeнтpaльномy вщдш та зpоcтaння пpaво-лiвого та пepeдньо-зaднього pозмipiв пepeдcepдного вiддiлy. У cтiнцi ПП зус-тpiчaютьcя дiлянки з максимальною товщиною та, як i на попepeднiй cтaдiï, cтiнкa ПП бiльш ва-piaтивнa за товщиною, нiж стшка ЛП. Тpaбeкyли в обоx пepeдcepдяx нeвeликi та мають однaковi pозмipи. На 5 добу iнкyбaцiï зpоcтaють yci pоз-мipи пepeдcepдного вщдшу. Haйтовcтiшою зали-шаеться вeнтpaльнa стшка обоx пepeдcepдь, особливо поблизу MI II I. Значно зpоcтaе довжина та ш^ина тpaбeкyл, по циx покaзникax ЛП суттево випepeджyе ПП, xочa загальна кiлькicть тpaбeкyл y ПП значно бшьша.

На 5,5 добу шкубаци лaтepaльнa cтiнкa ПП збepiгaе мiнiмaльнy товщину (пpиблизно 12 мкм) на ютотнш площi, тодi як нижня cтiнкa, що y де-якиx дiльницяx найтонша, y cepeдньомy досягае значно1' товщини. Bepxня (^ашальна) cтiнкa мае максимальну товщину, особливо y цeнтpaльниx (поблизу MHH) вiддiлax. Kоpоткi, щiльно pозтa-шовaнi тpaбeкyли цeнтpaльниx вiддiлiв пepeд-cepдя бepyть початок саме з цiеï потовщено1' час-тини ПП. Bзaгaлi, поpожнинa ПП починае запов-нюватися тpaбeкyлaми з лaтepaльниx бокiв, де вони p^ra y поpiвняннi з цeнтpaльними вщ-дiлaми пepeдcepдя та найбшьш видовжeнi, дeякi з ниx пepeтинaють поpожнинy ПП вiд cтiнки до стшки. На нижнш та заднш cтiнкax тpaбeкyл ще немае. Фоpмa тpaбeкyл кpaплиноподiбнa чи па-льцeподiбнa. Товщина cтiнок ЛП бiльш piвно-мipнa. Стiнкa ЛП не мае тaкиx видовжeниx зон зi значним потоншенням, як cтiнкa ПП. Це може бути пов'язано з тим, що ПП ^иймае значно бшьший об'ем кpовi та pоcтe бшьш iнтeнcивно. Фоpмyвaння тpaбeкyл y ЛП вщстае вiд тeмпiв ïx pозвиткy y ПП. Бiльшicть тpaбeкyл с^ямоваш доцeнтpово. Легенева вена вiдкpивaетьcя y поpо-жнину ЛП одpaзy з лiвого боку вiд MHH.

На cтaдiï 24 за НН м'язова частина M1Ü1 y зонi втоpинного мiжпepeдcepдного отвоpy (MПO) та вище за нього фоpмyе складки. Kpam-альний кiнeць мeзeнxiмноï частини MIHI знaxо-диться дещо вище втоpинного MПO, де шиpинa цiеï частини MUI мiнiмaльнa. Bонa pозшиpю-еться y каудальному нaпpямкy (табл. 1) та збшь-шуеться y довжину та на piвнi кpaнiaльного кш-

ця пepвинного MПO мае найбшьшу шиpинy. Me-зeнxiмy, що знaxодитьcя нижче за цю дiлянкy, ми вважаемо кpaнiaльним кiнцeм задньо1' AB подушки, бо немае бшьш чiткиx мapкepiв, що вщ-мiчaли б пepexiд MHH y задню AB подушку.

На вcix piвняx мeзeнxiмнa частина MHH на гоpизонтaльниx зpiзax мае вигляд тpикyтникa. На певному пpотязi cпоcтepiгaетьcя контакт мезен-xiми MHH з мeзeнxiмою задньо1' cтiнки тулуба, y мicцi контакту ^исутня незначна кiлькicть м'я-зовиx eлeмeнтiв. На cтaдiяx 26-27 за НН зpоcтaе площа втоpинного ЫПО, пepeдньо-зaднiй pозмip MHH та товщина ЫПП в ycix дiлянкax.

На стади 28 за НН уся ЫПП складаеться з м'язово1' тканини внаслщок злиття AB подушок. Цeнтpaльнi вiддiли MHH навколо втоpинного MHO piвномipно тонкi и досягають 20 мкм y товщину. Поблизу стшки пepeдcepдного вщдшу товщина MNÜ зpоcтaе по усьому колу, де вона пepexодить y cтiнкy. Pозшиpeнi вщдши MU досягають 50 мкм y товщину. Дiлянкa втоpинного MTO пpeдcтaвляе собою, як i на попepeднiй ста-дiï pозвиткy, p^ra тpaбeкyли, якi за товщиною наближаються до товщини MIHI. Ыiж ними вия-вляються вeликi пpоcтоpи, що саме i cтвоpюють отвip.

Pозвиток пicля дiï PK. У пepeвaжноï бiльшоcтi зapодкiв на ycix CTa^x pозвиткy cпоcтepiгaетьcя pозшиpeння пepeдcepдного вщдшу cep^ iз зpоc-танням лшшнж pозмipiв (пepeдньо-зaднього та пpaво-лiвого). У зв'язку з цим вiдбyвaетьcя зpоc-тання шиpини устя венозного синусу. Змшю-еться топогpaфiя мicць впадшня вен y венозний синус. У частини зapодкiв нaйдоpcaльнiшa частина синуса yтвоpюетьcя злиттям пpaвоï загаль-но1' вени та пeчiнково-cepцeвоï потоки. Bпaдiн-ня лiвоï загально1' кapдинaльноï вени бiльш вен-тpaльнe, що вказуе на змiнeнy поcлiдовнicть впадшня вен y венозний синус. Сам вш вбудований y ПП таким чином, що найбшьш ^а^альи вщдши ПП зайнят венозним синусом. ^удальш частини синусу y бшьшосп зapодкiв фоpмyють нeтиповi кaмepи. За paxyнок нaдмipноï подов-женосп синусного вiддiлy cepця можна crocrepi-гати впaдiння окpeмиx cинycоïдiв печшки з зад-нього боку синусу. Kpaï устя синусу вiддiляють поpожнинy ПП вiд поpожнини синусу нетипово, тому вони мають нaдмipнy довжину та pозтa-шовaнi не на^оти один одного, а на певнш вiд-cтaнi. Ыожливa вiдcyтнicть стулки клапану синусу внacлiдок фоpмyвaння нeтиповиx кaмep. Довжина лiвоï стулки, яка може бути вщсутня, змен-шена на ycix вивчeниx cтaдiяx pозвиткy. Стiнкa пepeдcepдь потоншуеться y вcix вiддiлax, але збepiгaетьcя cпiввiдношeння товщини y piзниx

GS/ Том X /1

З1

дшянках таке ж саме, як i у норм^ з найбшьшою товщиною у дiлянках вентрально!, верхньо! та дорсально! стiнки (табл.1). Затримуеться розви-ток трабекул, яю починають з'являтися пiсля 5 доби шкубаци. Розмiри трабекул на Bcix вивче-них стадiях значно вiдрiзняються вiд норми. Ви-явленi змши з боку передсердного вiддiлу серця е наслщком впливу тератогену на весь орган, тому що аномалп спостерiгалися у всiх вiддiлах ембрюнального серця. Подiбнi змiни у морфологи серця, що були викликаш гемодинамiчними вiдхиленнями, спостерiгалися пiсля видалення нервового гребеня [7]. Отриманi результати свщ-чать про неоднорiднiсть у формуванш стiнок пе-редсердь та складний характер морфогенезу мiж-передсердно! перегородки серця та венозного синусу у нормь Морфогенез уроджених пороюв

серця курячого зародка при пренатальнш дil ре-тиноево! кислоти безпосередньо зв'язаний з гемо-динамiчними порушеннями, якi впливають на орган в цшому. Подальшi дослiдження повиннi виявити молекулярш i цитологiчнi закономiрнос-т порушень, що виникають при формуванш ано-малiй розвитку серця.

ЩДСУМОК

Вiдхилення вiд нормального розвитку перед-сердь пiсля впливу тератогену зумовлеш загаль-ним впливом на серце. Пюля впливу тератогенного чинника - ретиноево! кислоти - вщбуваю-ться збiльшення лiнiйних розмiрiв передсердь, порушення у формуваннi трабекул, змши у топо-графil венозного синусу, що вказуе на дилатащю цього вiддiлу серця з потоншенням ушх стiнок та МПП.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Рагозина М.Н. Курица Gallus domesticus L. // Объекты биологии развития.- М.: Наука, 1975.- С.463-504.

2. Altered distribution of collagen type I and hyaluronic acid in the cardiac outflow tract of mouse embryos destined to develop transposition of the great arteries / Yasui H., Nakazawa M., Morishima M., Aika-wa E.T. // Heart Vessels.- 1997.- Vol.12, N 4.- P.171-178.

3 Anderson R.H., Brown N.A., Webb S. Development and structure of the atrial septum // Heart.- 2002.-Vol. 88.- P. 104-110.

4. Anderson R.H., Lamers W.H. Development of the myocardium of the atrioventricular canal and the vestibular spine in the human heart / Kim J.-S., Viragh S., Moorman A.F.M. et al. // Circ.Res.-2001.-Vol.88.- P.395-408.

5. Davis L.A., Sadler T.W. Effects of vitamin A on endocardial cushion development in the mouse heart // Teratology.- 1981.- Vol. 24, N 10.- P. 139-148.

6. Diminished growth of atrioventricular cushion tissue in stage 24 retinoic acid-treated chicken embryos / Bouman H.G., Broekhuizen M.L., Baasten A.M. et al. // Dev. Dyn .- 1998.- Vol. 213, N 9.- P. 50-58.

7. Kirby M.L., Waldo K.L. Neural crest and cardiovascular patterning // Circ. Res.- 1995.- Vol. 77.- P. 211215.

8. Stereological study of stage 34 chicken hearts with looping disturbances after retinoic acid treatment: disturbed growth of myocardium and atrioventricular cushion tissue / Bouman H.G., Broekhuizen M.L., Baasten A.M. et al. // Anat. Rec.- 1997.- Vol. 248, N 6.- P. 242-250.

УДК 616.314-002.4:612.014.46-092.4 1.В. Ковач

ПРОЦЕСИ М1НЕРАЛ1ЗАЦ11 В ЗУБАХ ЩУР1В П1Д ВПЛИВОМ ТОКСИЧНИХ ФАКТОР1В

Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячо'1 стоматологИ та стоматологИ iHmepHie (зав. - д. мед. н., проф. А.В.Самойленко)

Ключовi слова: мiнералiзацiя, щурi, пульпа зуба, кисла та лужна фосфатаза, токсичнi фактори Key words: mineralization, rats, dental pulp, acid and alkaline phosphatase, toxic factors

Резюме. Проведенное биохимическое исследование пульпы зубов у крыс позволило установить, что при хроническом поступлении токсических веществ в организм снижается активность щелочной фосфатазы, повышается активность кислой фосфатазы, что приводит к снижению интенсивности минерализации твердых тканей зубов. Корригирует величину этих показателей комплекс, состоящий из антиоксиданта, антидота токсических веществ, адаптогена и пробиотиков.