CC BY
21«ШУУШШШУМ-ЛШГМаИ» #34(121), 2©21 / ECONOMIC SCIENCES
61
Таблица
Инновационные меры по повышению эффективности управления персоналом на предприятиях и
в организациях
№ Мероприятия Ожидаемые результаты
1 Обеспечение финансовой заинтересованности трудового коллектива в конечном результате • Повышает производительность труда и снижает контроль; • Усиливает личную ответственность; • Повышает преданность сотрудников
2 Стимулирование инновационных процессов • Увеличение объема и качества продукции; • Повышение производительности труда; • Выпускается конкурентоспособный продукт.
3 Формирование у рабочих и служащих чувства предпринимательства и инициативности вместо иждивеческого духа • Повышает уровень мотивации; • Повышает производительность труда; • Гарантирует выполнение бизнес-плана.
Реализация вышеперечисленных мер требует от руководства предприятий и организаций разработки специальных программ и мероприятий. В этом плане необходимо научное сотрудничество с высшими учебными заведениями.
Подводя итог вышесказанному, можно сказать, что Президент Узбекистана Шавкат Мирзиёев также заявил, важнейшая цель и главный приоритет социально-экономического развития - «решительно идти и углублять путь масштабных реформ, инноваций и модернизации» развитие активного предпринимательства и поддержка, принятие необходимых мер по устранению барьеров и препятствий на пути к быстрому и устойчивому развитию хозяйствующих субъектов, и на этой основе обеспечение эффективности как высоких, так и устойчивых темпов экономического развития и макроэкономической сбалансированности [1.8].
Список литературы / References:
1. Послание Президента Республики Узбекистан Шавката Мирзиёева Олий Мажлису. www.my.gov.uz
2. Абдурахмонов К., А. Сотволдиев и др. Управление персоналом. Учебное пособие. Коллектив авторов: -Т .: «Шарк», 1998 г.
3. Питер Э. Ленд. Менеджмент-искусство управлять. -Москва: «Инфра-М»,1999
4. Поршнев А. Г. и другие. Управление организацией. Учебник. 2-е изд. -М.: «Инфра - М», 1999
5. Румянцева З. П., Саломатина М.А. Менеджмент организации. Учебное пособие. - М.: «Инфра - М», 1997
6. Русинов Ф. и другие. Менеджмент. Учебник. -М.: "ФБК - Пресс", 1999
7. Тухтабоев А.Т., Эралиев А.А. Организационное поведение. Учебное пособие.-Андижан: «Жизнь», 2001 г
8. Abraham Maslow, "A Theory of Human Motivation", Psychological Review, №. 50 (1943).
УДК 330.366:65.01
Торохтш Богдан Григорович Народний депутат Укра'ши, Верховна Рада Украти DOI: 10.24412/2520-6990-2021-34121-61-65 РОЗУМ1ННЯ ПОНЯТТЯ "ЕКОНОМ1ЧНА СТШЮСТЬ" В СИСТЕМ1 НАУКОВИХ КАТЕГОР1Й
Torokhtii Bohdan
People's Deputy of Ukraine, Verkhovna Rada of Ukraine
UNDERSTANDING THE CONCEPT OF "ECONOMIC SUSTAINABILITY" IN THE SYSTEM OF
SCIENTIFIC CATEGORIES
Анотацш.
У статтi проаналiзовано науковий доробок cymHocmi дефтщп «економiчна стшюсть тдприемс-тва» та запропоновано авторське його визначення. До^джено icнуючi концепци вчених-економicтiв щодо cутноcтi економiчноi стшкост^ видтено основт тдходи з приводу трактування даного поняття. Так, економiчна стшюсть тдприемства розглядаеться науковцями як стан, як процес, як влаcтивicть, як здатнicть та як фактор. Запропоновано розглядати економiчну стшюсть пiдприемcтва як систему, яка здатна нiвелювати вплив внутрШнього та зовншнього середовища для забезпечення ефективно'1' i стабшьно'1' дiяльноcтi пiдприемcтва, шляхом збалансованого та яюсного функцюнування ii елементiв. Видшено елементи економiчноi ^mm^i тдприемства, зокрема: фшансову, виробничу, кадрову, маркети-нгову та iнвеcтицiйну cкладовi. Доведено необхiднicть врахування факторiв внутрШнього (виробничi, управлтсью та трудовi) та зовншнього середовища (полiтичнi, адмiнicтративнi, правовi, cоцiальнi, де-мографiчнi, екологiчнi), що впливають на економiчну стшюсть тдприемства.
62
ECONOMIC SCIENCES / «ШУШМУМ-ЛЩУГМак» #34И)), 2©21
Abstract.
The main existing approaches of economists to the interpretation of the concept of "economic stability of the enterprise" are studied, the main ones are highlighted, in particular the economic stability of the enterprise is considered as a state, as a process, as a property, as a factor.
The own vision of the concept of "economic stability of the enterprise " is offered - the system which is capable to level influence of internal and external environment for maintenance of effective and stable activity of the enterprise, by balanced and qualitative functioning of its elements. Among the elements of economic stability of the enterprise are financial, production, personnel, marketing and investment components. The essence of the financial component of economic stability is determined by the effective formation, distribution and use of financial resources in the management of the enterprise. The production component of economic stability is the ability of the enterprise to adapt to changes in the external environment, by constantly responding to changes in consumer needs and demandfor products to ensure its own competitiveness in the market. Ensuring the personnel component of economic stability is to realize the intellectual potential of managers and specialists of the appropriate level of qualifications and abilities and their proper use. The marketing component of economic stability is to ensure the optimal ratio between demand and supply of products, the current range, achieving the most appropriate speed of movement of goods on the way from producer to end consumer. under modern conditions, an important component of economic stability is the investment component, which provides for the stability of investments, long-term investments, which are factors that potential investors take into account when assessing the possibility of maximizing profits with minimal investment risk. Emphasis is placed on the need to take into account the factors of internal and external environment that affect the economic stability of the enterprise. The factors of the external environment include political, administrative, legal, social, demographic, environmental. The factors of the internal environment that have an impact on the economic stability of the enterprise: production, management and labor.
Ключовi слова: економгчна стшюсть, економгчна система, економгчнаргвновага, економгчна стабг-льнгсть.
Key words: economic stability, economic system, economic equilibrium, economic stability.
Постановка проблеми. В сучасних умовах ви-вчення питань стшкосл щодо рiзних систем - ме-ханчних, бюлопчних, фiзичних, економiчних - на-було широкого поширення. За перюд останшх роив вивчення стшкосп стосовно пщприемств бшьшою мiрою орieнтоване на розширення уявлень про не! з позици видш. При цьому основним видами стшкосл пвдприемства е економiчна, сощальна, еколопчна, iншi види е другорядними, дозволяють наповнити додатковим змктом основш види стшкосл. Бшьше того, дослвдження стшкосл саме в да-ному аспекл е дощльним для формування уявлень про сталий розвиток щдприемств. У зв'язку з цим принципове значення мае виявлення ключових пвд-ходш до розумшня основних видш стшкосл та еко-номiчноl зокрема.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Проблематицi економiчноl стiйкостi було присвя-чено значний пласт робiт як зарубiжних, так i вгт-чизняних вчених, зокрема значну увагу придали такi науковцi як: I. Ансоф, В. Андрiйчук, А. Азрь лiян, В. Аранчiй, О. Ареф'ева, А. Бабенко, А. Барканов, А. Белоу, О. Березш, I. Бланк, В. Борисова, I. Богданов, С. Васильчак, I. В1шченко, В. Вгглшсь-кий, П. Гайдуцький, Ю. Губеш, Д. Городинська, О. Гудзь, М. Дем'яненко, М. Корецький, Н. Лобова, М. Малк, П. Макаренко, Л. Мельник, В. Месель-Веселяк, П. Окладський, I. Омельченко, В. Плаксь енко, П. Саблук, А. Севастьянова, Ю. Сiмех, Г. Ста-нслер, О. Ульянченко, Н. Шандова, А. Циганюк, В. Юрчишин та ш. [1-8]. Незважаючи на те, що еконо-мiчна стшшсть займае провщне мiсце як об'ект до-слвджень серед шших видiв стiйкостi пвдприемств, досi едино! точки зору щодо и розумшня не вироб-лено, що зумовлюе актуальнiсть теми дослвдження.
Метою CTaTTi: обгрунтувати cyTHicTb поняття "eKOHOMÍ4Ha стшшсть" в системi наукових катего-рш, зокрема встановити ochobhí И CKiaAOBi та фак-тори впливу.
Виклад основного матерiалу. Для того щоб розкрити сyтнiсть категори економiчноl стiйкостi, варто звернутися до ктори li становлення. Споча-тку поняття "стшшсть" використовувалося в приро-дничих науках i означало здатшсть системи зберь гати стaбiльний стан або поновлювати його пiсля усунення дестaбiлiзyючого фактору. В резyльтaтi росту ймовiрностi виникнення кризових явищ в економщ, викликаних динaмiчнiстю суспшьного розвитку, виникла необхiднiсть використовувати цю категорш щодо економiчних систем. В еконо-мiчнiй теорй' поняття стiйкостi господарювання вперше виникло в другш половиш Х1Х - першiй че-тверл ХХ ст. в кра1нах Захвдно! Свропи, коли в сiльськомy господарсга цих кра1н почали швидко розвиватися кашталютичш ввдносини. Проте, не зважаючи на бiльше, нiж вшову кторш концепция економiчноl стiйкостi продовжуе розвиватися як в Украш, так i закордоном.
Дослвджено основнi iснyючi пвдходи вчених-економiстiв з приводу трактування поняття "еконо-мiчнa стiйкiсть пщприемства", видiлено основнi з них, зокрема економiчнy стiйкiсть пвдприемства ро-зглядають як стан, як процес, як властивкть, як зда-тнiсть та як фактор.
Як стан пщприемства група авторш розглядае економiчнy стшшсть як стан пвдприемства, при якому забезпечуеться його цiлiснiсть, тобто вщпо-вiднiсть покaзникiв дiяльностi умовам внутрш-нього та зовшшнього середовища. В. Сумш у сво1х роботах зазначае, що економiчнa стaбiльнiсть - це
«ШУУШШШУМ-ЛШГМаИ» #34(121), 2©21 / БСОШМТС 8С1Б1ЧСБ8
63
стан економiчноl системи, яка мае бути збалансова-ною. Н розвиток здшснюеться на основi зршнова-жування двох рiзноспрямованих фактор1в (попит i пропозищя, витрати i дохвд тощо). Також пд станом стабшьносл розумшть здатнiсть економiчноl системи, що зазнала несприятливого вщхилення за меж1 И припустимого значення, повернутися у стан р1вноваги за рахунок власних ресурс1в [1]. Класич-ним можна вважати визначення, що наводиться А. Гатаулшим, який характеризуе стшшсть як стан системи або постшшсть послiдовностi з'еднання пев-них ц елементiв у часi в процесi 11 перетворень [2].
Економiчна стшшсть як процес розглядаеться багатьма науковцями, при цьому вони в бшьшш мiрi трактують економiчну стiйкiсть з позици уп-равлшня нею, а нж пояснюють сутшсть ще1 категорий. Наприклад Алексеева Т.В. вважае економiчну стiйкiсть процесом протиди пщприемством негати-вним зовшшнш обставинам, тобто його реакцiею на фактори, що виводять суб'ект господарювання зi стану р1вноваги [3]. На наш погляд, економiчна стiйкiсть е результатом «процесу протиди», але не самим цим процесом. На думку низки дослщниюв (Солоу, С.Анохш, I. Бланк, А. Загорулькш, Б. Ко-лас, О. Колодiзев, К. Нужний, В. Рощин, Ю. Сiмех та ш.) термш «стшшсть» характеризують як процес, пов'язаний з р1вновагою, але не тотожний 1й
[4].
Ще один пщхвд полягае у тому, що економiчна стiйкiсть пвдприемства розглядають як властивiсть виробничо! системи збертати основнi параметри функцiонування (рентабельшсть, витрати та плато-спроможнiсть), на р1вш, достатньому для протиди негативному впливу фактор1в зовншнього середо-вища. Деяк1 економiсти пвд стшшстю розумшть такi властивостi пвдприемств, як1 дають 1м можли-вiсть в рiзних умовах, незалежно вщ ступеню вщ-хилення 1хшх характеристик в1д оптимальних, ви-готовити задану кiлькiсть кожного виду продукци необх1дно! якостi з найменшими витратами. 1накше кажучи, стшшсть п1дприемств це 1хня здатнiсть протистояти негативним внутршнш i зовнiшнiм впливам та ум1ння пристосуватися до змшних умов. У такому визначеннi враховуеться також не-обхiднiсть створення комплексу умов достатнього для того, щоб зменшити негативш насл1дки можли-во! нестабiльностi внутр1шньогалузевого i м1жгалу-зевого зв'язшв [5].
Ще одна концепщя полягае у трактуваннi еко-номiчноl стiйкостi як здатнiсть п1дприемства. Це найбшьш поширена думка серед вчених-економк-т1в. При цьому маеться на уваз^ що економiчна
стiйкiсть е здаттстю п1дприемства збер1гати пев-ний, заздалегщь заданий р1вень досягнення цшей в умовах впливу зовн1шнього та внутршнього сере-довища. Так, А. Василенко зазначае, що економiчна стшшсть - це здатнiсть системи збертати св1й фун-кцiональний стан по досягненню запланованих ре-зультат1в при наявносп рiзних м1нливих вплив1в [6]. В свою чергу, В. 1ванов характеризуе цю еконо-мiчну категор1ю як здатнiсть економiчноl системи не вщхилятися в1д свого стану (статистичного або динамiчного) при рiзних внутрiшнiх i зовнiшнiх де-стабшзуючих впливах на рахунок ефективного фо-рмування, використання ф1нансових та шших меха-нiзмiв» [7]. В. Бугай вказуе, що економiчною ст1й-шстю е здатнiсть поглинати зовнiшнi i внутрiшнi дестабiлiзуючi фактори, ефективне застосування сво1х ресурсiв за рахунок використання економiч-ного потенцiалу [8].
Також економiчну стiйкiсть розглядають як фактор загально1 стiйкостi п1дприемства або ж ок-ремих складових, наприклад як фактор конкуренто-спроможносп. Наприклад, В. Васильев щд еконо-мiчною стiйкiстю розумiе складну системну характеристику, що виражае здатнiсть об'екта управл1ння адаптуватися до негативних вплив1в не тшьки загальних, а й специфiчних фактор1в, забез-печуючи збереження динамiчноl цшсносп та зба-лансованостi системи при яшсному покращеннi фу-нкцiонування И структурних елемент1в, що сприяе формуванню ст1йких конкурентних переваг. Оск1-льки здатнiсть до адаптацil дозволяе шдприемству через як1сне пол1пшення структурних елемент (подсистем, функцiональних елемент1в) формувати стшш конкурентнi переваги, можна зробити висно-вок, що автор не просто комбшуе п1дх1д до стiйко-сп як здiбностi з п1дходом економiчна стiйкiсть як фактор, але вибирае останнш як основний. 1накше кажучи, економiчна стiйкiсть е, у його розумшш, чинник конкурентоспроможностi п1дприемства [5].
На пщстаи критичного аналiзу наукових пози-ц1й проведенi досл1дження дозволили запропону-вати власне бачення поняття "економiчноl стiйкостi п1дприемства" - це система, яка здатна н1велювати вплив внутршнього та зовн1шнього середовища для забезпечення ефективно1 i стаб1льно1 д1яльносп п1дприемства, шляхом збалансованого та яшсного функцiонування И елемент1в. Серед елемент еко-номiчноl стiйкостi п1дприемства видшено фiнан-сову, виробничу, кадрову, маркетингову та швести-ц1йну складовi.
Загальна концепц1я авторського бачення еко-номiчноl стiйкостi п1дприемства зображено на рис. 1.
64
ECONOMIC SCIENCES / «ШУШМУМ-ЛЩУГМак» 2
Рис. 1. Концепцгя економ1чноЧ cmiüKocmi тдприемства
Сутшсть фiнанCOBOÏ склад0в01 eK0H0Mi4H0Ï стiйкостi визначаеться ефективним формуванням, розподшом i використанням фiнансових pecypciB у процесi управлшсько1 дiяльностi пщприемства. Ви-робнича складова економiчноï стшкосл полягае у здатностi пщприемства пристосовуватися до змш зовн1шнього середовища, шляхом постшного реа-гування на змши споживчих потреб i попиту на продукцш для забезпечення власноï конкуренто-спроможностi на ринку. Забезпечення кадровоï складово1 економiчноï стiйкостi полягае у реалiза-цiï iнтелектyального потенцiалy кершнишв та спе-цiалiстiв вщповщного ршня квалiфiкацiï i здiбнос-тей та правильне ïx використання. Маркетингова складова економiчноï стiйкостi полягае у забезпе-ченнi оптимального спшвщношення м1ж попитом i пропозищею продyкцiï, актуального асортименту, досягнення найдоцшьн1шо1 швидкосл просування товарш на шляху вщ виробника до кнцевого спо-живача. за сучасних умов важливою складовою економiчноï стiйкостi е швестицшна складова, яка передбачае стабшьшсть капiталовкладень, довго-строкових вкладень кошлв, що е факторами, як1 враховують потенцшш iнвестори при оцiнцi мож-ливостi отримання максимального прибутку при мшшальному ризику вкладення коштш. Видшяють також й iншi складовi економiчноï стiйкостi, зокрема шформацшну, управлшську, соцально-пси-xологiчнy, комуншацшну, теxнiчнy, технолопчну та ш. Проте на нашу думку, дан складовi е похщ-ними вш основних, перелiчениx вище.
Вщповщно до шших класифiкацiйниx ознак в економiчнiй лiтератyрi видiляють також статичну й динамiчнy стiйкiсть пщприемств [9]. Статична стш-ксть передбачае стаб1льний стан фyнкцiонyвання пвдприемства, стан ршноваги його елементш, вщсу-тнiсть розвитку, тобто ототожнюеться зi спокоем, пасивнiстю. Динамiчна стiйкiсть - це процес змши
елементш його системи та ï\ спшввдношення, тобто його стшкий економiчний розвиток. Проте, на думку бшьшосл науковцш, традицшною формою стiйкостi як економiчноï категорiï е стан ршноваги пщприемства, який збершаеться, незважаючи на вплив дестабшзуючих внyтрiшнix та зовнiшнix чинникш [2].
Наступний под1л за вщповщною класифшацш-ною ознакою передбачае видшення внутр1шньо1, зовнiшньоï та успадковано1 стшкосп [9]. Внутрь шню стшшсть пщприемства характеризують за за-гальним фшансовим станом пщприемства, трудо-вим потенщалом, натуральною й грошовою структурою виробництва, тобто це така к динамiка, за якоï забезпечуються стабшьно висок1 економiчнi результати фyнкцiонyвання пщприемства. Досягнення внyтрiшньоï стiйкостi успшно реалiзовy-еться за умови активного реагування на змшу вну-тршшх i зовнiшнix чинникiв. Зовншня стшшсть пщприемства визначаеться через стабшьшсть еко-номiчного середовища, у межах якого здшснюеться пщприемницька дiяльнiсть. Вона досягаеться за-вдяки вщповщнш системi управлшня економшою у масштабах всiеï краши. Успадковану стiйкiсть ви-значають наявшсть певного запасу мiцностi, що за-хищае пщприемство вщ несприятливих дестабшзуючих виробничих умов та несподшаних змш зов-нiшнix чиннишв. В цьому ракyрсi вид1ляють також загальну стшшсть пщприемства, яка передбачае його здаттсть до управлшня внyтрiшнiми чинни-ками та пристосування до зовншшх чиннишв д1я-льностi завдяки чому пщтримуються оптимальнi умови ефективного господарювання [2].
Також при дослвдженш економiчноï стiйкостi пщприемства необхщно враховувати фактори вну-тршнього та зовншнього середовища. До факторш зовн1шнього середовища вщнесено полiтичнi, адмi-
«ШУУШШШУМ-ЛШГМаИ» #34Ш)), 2©21 / ECONOMIC SCIENCES
65
н^тратив^, правовi, соцiальнi, демографiчнi, еко-логiчнi. Видiлено фактори внутршнього середо-вища, що мають вплив на економiчну стiйкiсть пщ-приемства: виробнич! управлiнськi та трудовi.
Пд час аналiзу зовнiшнiх фактор1в варто звер-нути увагу на державну полiтику, як на вагомий елемент впливу. Адже прийняття неочшуваних нормативно-правових акт, часта змша податково1, митно1, фшансово1 системи ускладнюе швидшсть реагування пщприемства на цi змши. А розхитана ситуац1я та неяснить у принципах застосування оновлених державних норм вибивае падприемство iз коли стабшьного розвитку. Тому ефективне за-безпечення економiчноl стiйкостi повинно базува-тися та пристосовуватись до змш у державному ре-гулюваннi. Не менш важливими факторами еконо-мiчноl стiйкостi е р1вень безробiття, середня зарплата та заборгованiсть iз виплати заробпно1 плати. Адже вони докладно характеризують соща-льну частину зовншнього середовища [10].
Щодо показникiв, яш ввдображають вплив вну-тршнього середовища, то виробничо-господарсьш фактори е найвагомшим серед низки iснуючих фа-ктор1в, адже економiчний результат, екологiчний збиток залежать саме кiлькостi та якосп вироблено1 продукцп чи наданих послуг пщприемством. Безу-мовний вплив на ефективнкть забезпечення еконо-мiчноl стшкосл в частинi виробничо-господарсь-ких фактор1в здшснюе органiзацiйно-структурний чинник, який характеризуемся рiвнем квалiфiкова-ностi персоналу, загальною стратегiею розвитку пщприемства, штелектуальним потенщалом п1дп-риемства, продуктивнiстю працi, органзадшною структурою та методами управлшня. Фшансовий фактор впливу внутршнього середовища представ-ляе собою наявнiсть вск фшансових резерв1в, залу-чених коштв та р1вень прибутковостi дiяльностi пщприемства. Р1вень ефективностi забезпечення економiчноl стiйкостi залежить у значнш мiрi ввд умшого управлшня фiнансовими ресурсами. Роль швестицшно1 дiяльностi у забезпеченнi економiч-но! стiйкостi полягае у замiщеннi спрацьованих чинникiв виробництва й тим самим тдтримщ ста-бiльностi надходження в господарський об1г насам-перед ввдтворювальних ресурсiв, а також створення нових можливостей для росту й збшьшення фшан-с1в пщприемства [10].
Висновки. Таким чином, не зважаючи на те, що економiчна стiйкiсть пщприемства розгляда-еться науковцями як стан, як процес, як властивють, як зда^сте та як фактор, вважаемо, що економiчна
стшшсть пщприемства - це система, яка здатна т-велювати вплив BHyTpimHboro та зовшшнього середовища для забезпечення ефективно! i стабшьно! дiяльностi пщприемства, шляхом збалансованого та якiсного функцюнування ii елемент (фшан-сову, виробничу, кадрову, маркетингову та швести-цшну складов!). Важливим поняттям в концепцй' економ!чно! стiйкостi пщприемства вдаграють фактори внутршнього (виробничi, yправлiнськi та трудов!) та зовшшнього середовища (полiтичнi, ад-мiнiстративнi, правовi, соцiальнi, демографiчнi, еколопчш ).
Список використаних джерел
1. Сумин В.А. Устойчивость системы управления предприятием в условиях его экономической безопасности. Материалы международной научно-практической конференции. Донецк: Дон НТУ, 2001. C. 159-161.
2. Ткаченко С.М. Сутшсть економ!чно! стшкосл пщприемств та ii складов! Ефективна еконо-мка. № 5. 2011. URL: http://www.economy. nayka. co m.ua/?op= 1&z= 1350.
3. Алексеева Т.В. Управление экономической устойчивостью промышленных предприятий региона на основе факторного прогнозирования. ав-тореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.05. Орел: ОГТУ, 2005. 23 с.
4. Савченко М. Розвиток категорiального базису «економiчна стшшсть». Галицький економ!ч-ний вкник. Т. : ТНТУ, 2019. Том 57. № 2. С. 5-17.
5. Арошидзе А.А. Особенности подходов к пониманию экономической устойчивости в контексте устойчивого развития предприятий. Экономика, предпринимательство и право. 2021. Том 11. № 4. С. 785-798.
6. Василенко А.В. Менеджмент устойчивого раз вития предприятий: монография. К.: Центр учебной литературы. 2005. 648 с.
7. 1ванов В.Л. Управлшня економiчною стшкь стю промислових щдприемств (на прикладi пвдпри-емств машинобуд1вного комплексу): монограф1я. Луганськ: СНУ 1м. В. Даля, 2005. 268 с.
8. Бугай В.З., Омельченко В.М. Анал!з та ощ-нка фшансово! стшкосл пщприемства. Держава та регюни. 2008. № 1. С. 34-39.
9. Швиданенко Г.О., Олексюк О.1. Сучасна те-хнолог1я дiагностики фшансово-економ!чно1 д!яль-носп пщприемства. К.: КНЕУ, 2002. 192с.
10. Сабадаш Л.О. Оцшювання фактор1в впливу на економ!чну стшшсть пщприемства в кризових умовах. 1нновацшна економша. № 1-2. 2020. С. 117124.
