CC BY
18
Упродовж наступних 25-35 дшв було сформовано вщ 2 до 8 штук па-гошв. По досягненню ними довжини 3-5 см ix вiддiляли вiд експланта та роз-дшяли на частинки довжиною 10-15 мм для подальшого мiкрoклoнальнoгo розмноження. При одержанш неoбxiднoi кiлькoстi мiкрoклoнiв плануеться дoслiдити вплив ауксинoвмiстниx речовин на шдукщю ризогенезу.
Висновки:
1. Для отримання максимально! юлькосп вихщного матер1алу при введент у культуру in vitro оптимальним строком збирання була третя декада жов-тня, при якому енерпя проростання становила 60 %, а схожють - 87 %.
2. Встановлено, що для актив1зацп морфогенезу необхщно використовува-ти живильне середовище MS, доповнене фггогормонами: БАП - 1,5 мг/л, НОК - 0,5 мг/л.
Лггература
1. Биотехнология растений: культура клеток/ Пер. с англ. В.И. Негурка; С предисл. Р.Р. Бутенко. - М.: Агропромиздат, 1989. - 280 с.
2. Слш Ю.Я., Зерова МЯ., Лушпа В.1., Шабарова С.1. Дари лiсiв. - К.: Урожай, 1979. - 392 с.
3. Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук В.Е. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии растений. - К.: Наук. думка, 1980. - 487 с.
4. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология: Навч. поаб. - К.: Вища шк., 2003. - 200 с.
5. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В. А. Бютехнолопя рослин. - К.: Пол^афКон-салтинг, 2003. - 520 с.
6. Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures// Phusiol. Plant., 1962, 15, N 13, P. 473-497.
УДК 630 Проф. др. габ. Збкнев Лаурув - Головна школа
стьського господарства, Варшава
РОЗТОЧАНСЬКИЙ КАМ'ЯНИЙ Л1С
Ресурси розточанських скам'яншостей слабо дослщжено. Дос ми були переко-наш, що це скам'яншосп винятково голонасшних видiв, спорщнених iз сьoгoднiшнi-ми секвоями й кипарисами.
У багатьох скам'яншостях стверджено iснування мниткoпoдiбниxм утворень, яю перетинають пoдiбнi до деревини структури скам'янiлoстей. Сxoжi зображення пщ електронним, сканинговим мiкрoскoпoм спoстерiгаемo в сучаснш деревинi, зараже-нiй грибами, наприклад, синява. Отже, можна стверджувати без побоювання поми-литися, що в цьому випадку спостер^аеться скам'янший мiцелiй.
Структуральнi елементи давнього дерева у скам'яншостях було замшено мше-ралами, яю майже iдеальнo вщображають структуру дерева. Навiть у багатьох ви-падках уклад мiнералiв характеризуеться давньою субмшроскотчною будовою кль тинних стiнoк. Пiд час проведення рентгешвських i дерватoграфiчниx дoслiджень виявлено, що мшералами, якi вiдoбражають давню будову дерева, зокрема е кварц й халцедон, що досить щшьно наповнюють давш структуральш елементи деревини. Найслабше напoвненi ними давнi смoлянi ходи.
Prof. dr hab. Zbigniew Laurow - Main school of agriculture, Warsaw Stoning forest of Rostochya
Resources of fossils in Rostochya poorly research. We are convinced until now, that this the fossils exceptionally coniferous types of family with present sequoia and cypresses.
In many fossils existence of "threadlike" educations is ratified which cross the structures of fossils similar to wood. Alike images under electronically and scanning microscope, we look after in a presents wood, what overcame by mushrooms, for example, blue stain. Consequently, it is possible to offer without the fear doing of mistake, that is in this case observed petrified mycelium.
The structural elements of old wood in fossils it was transferable by minerals which straight ideally represent the structure of wood. In even many cases the mode of minerals is characterized by the old submicroscopic structure of cellular walls. It is ratified during researches, by x-ray photographies and derivate-graphical researches, that by minerals which represent the structure of old wood is, in particular, quartz and chalcedony, that densely enough fill the old structural elements of wood. Weaker in all old resins motions are filled with them.
У свт досить широко вщомий Нащональний парк "Кам'яний лю" у США в Аризош [2]. На досить великих територiях тут можна спостерiгати щ-лi скам'янiлi стовбури дерев, яким мшьйотв рокiв. Парк цей привабливий для турислв, дбайливо впорядкований i е джерелом чималого прибутку. Не-багато людей у наших крашах знае про те, що на польсько-украшському пог-раниччi, на Розточч^ можемо спробувати створити подiбний, мабуть, дещо скромнiший об'ект [3, 6, 8-13].
Ще 500 рокiв тому польський хрошст Длугош писав, що в околищ Гребенного, на полях та болотах знайдено велик вiдрiзки скам'янiлих стов-бурiв. Длугош вважав, що це сосновi стовбури. Цьому твердженню супере-чить означення скам'яншого дерева, знайденого у повоенний перюд в околи-цях Горая, зпдно з яким це Taxodioxylon sequoianum Goth [1, 17]. Звичайно, важко припустити, що колись на тш територп рю тiльки один вид дерев. На жаль, у пошуках ютини виникають труднощi. Головною перешкодою е брак кош^в: палеоботанiчних дослщжень не поспiшають фiнансувати. На жаль в процес силiфiкацiï часто вщбуваеться значне затирання натурально: структу-ри дерева, що заважае визначити вид дерев. Як вщомо, на польських землях маемо справу з вторинними вщкладами, у яких частше можна сподiватися на вщнайдення частин дерев, шж цiлого дерева. Поеднання зусиль польських та украшських науковцiв могло б дати добрi вислiди, тому що ймовiрно в око-лицях Жовкви маемо справу з первинним покладом, у якому можна сподiва-тися щонайменше на виявлення пилюв, як полегшують визначення порiд.
На польському Розточчi завжди знаходили чимало скам'янiлоï дереви-ни, яку використовували навiть у будiвництвi. У селi Селиська, на фундамен-тi з цього матерiалу, насаджено дзвiницю бшя церкви. Розточанський Нащ-ональний парк у Звежинщ закупив фундамент з розiбраноï стодоли, яка скла-далася з 36 "колод" скам'янiлого дерева. У наш час заможш люди часто ску-повують в околицях скам'яншост^ i роблять з них шдлоги, стiни чи димарi. Зусилля обмежити цей промисел переважно невдал^ що пов'язано з великою бщтстю та безробггтям мiсцевих людей, яю прагнуть грошей для задоволен-ня найбшьш необхiдних потреб. I сьогодш закони не спроможнi захистити щ пам'ятки природи вiд знищення.
Звичайно, вважають, що силiфiкацiï пiдлягали тшьки голонасiннi ви-ди, деревина яких насичена смолою, не шддаеться швидкому розкладовi. Правда може бути дещо шшою. Серед дослiджуваних експонатiв найчастше
натрапляемо на скам,янiлу деревину саме цих видiв, але нерiдко маемо справу зi скам,янiлою деревиною покритонасшних. Про наявнiсть видiв листяних порщ у давнiх лiсах цього перюду, що й описуванi скам,янiлостi з Розточчя, знаемо з опиЫв 1хтх зелених частин, вiдбитих у вщкладах бурого вугiлля у Польщi. Пов'язувати скам,янiлостi деревини у третинних вщкладах з Розточчя тiльки з секвоями, кипарисами чи ялiвцями проблематично, тому що ви-ди, яю ростуть сьогоднi, не мають смоляних ходiв у деревинi, а отже, смоли, яка консервуе, в нш не може бути багато. Дослщження дерев'яних стовбурiв з шахти в Турошовi довели брак смоляних ходiв у 1хнш деревинi, а отже, i смоли. У дослщжуваних сьогоднi зразках скам,янiлостей найбiльш iмовiрно, що смолянi ходи таки виступають. Сьогоднi смолянi ходи спостерiгаемо в дере-винi сосен, модрин, ялин i кедiв. Метасекво! можуть мати скупчення клггин смоляних ходiв у деревиш, а в кипарисiв смола школи може виступати в сер-цевинних променях. До того ж шдтверджено, що в третинних люах росли та-кож сосни. На поточний момент потрiбно достовiрно щентифжувати види скам,янiлого дерева або необхщно з'ясувати причини скшфшаци майже ви-нятково деревини голонасiнних видiв. Це однак проблема палеоботашюв.
Широке використання засобiв дослiдження скам'яшло1 деревини, яки-ми володiемо, вимагае використання сучасно! апаратури. Самi описи зов-шшнього вигляду скам,янiлостей - це надто мало. Означення видiв скам'яш-лих дерев вимагае мжроскопних дослiджень. До тепер користувалися переду-сiм оптичною мiкроскопiею, завдяки якiй можна спостер^ати тiльки тонкий зрiз скам,янiлостей. Однак багато структурних елеменлв пiддаеться руйну-ванню. Сьогоднi науковцi користуються шшим, коштовним iнструментом: сканинговим мiкроскопом, який дае художш образи, близькi до тривимiрних, що характеризуються майже непорушеною структурою матерiалу.
Виявляеться, що структури скам,янiлостей та сучасного дерева подiбнi, майже iдентичнi, а отже, не тддаеться надто далекiй деформаци в процес си-л1фшаци. Звичайно, хiмiчний склад скам,янiлого й сучасного дерев - рiзний.
У всiх дослщжуваних сьогоднi зразках скам,янiлостей, виявлено наяв-нiсть лiйкоподiбних отворiв, уставлених подiбних до дренажу сосни (фото 1 i 2). Дуже часто видно, що вигляд торуса у скам'яншостях залишився незмш-ним, подiбно як у природнш деревинi. Цiкавi на вигляд скам'яншост^ де лiйкоподiбнi ямки у трахе1 розмiщенi по двi одна бiля одно1. Так виглядае соснова деревина, коли вона походить з болотяних лiсiв. Серед сучасних ви-дiв, подiбно до скам'яншостей, ямки розмiщенi в кипарисiв та метасекво1.
Отриманi завдяки сканiнговому мжроскопу зображення показують, що серед третинних лiсiв Розточчя росли види зi смоляними ходами. На фо-тографiях деяких експонатiв чiтко видно сам хщ як i супровiднi кштини (фото 3). Подiбний образ отримуеться у випадку соснового дерева (фото 4). В обох випадках ходи розмщет бшя серцевинних промешв, до того ж, у скам'яншосл середина ходу викладена кристалами швкоштовних каменiв (аметист, халцедон, опал або кварц). Дуже часто на фотографiях поздовжшх перерiзiв видно, що вони далi наповненi смолою, мабуть вже перетвореною на бурштин (фото 5).
Рис. 2. nepepi3 сepцeвиннoгo пpoмeня œсни звичайнoï
Рис. 3. Пoпepeчний nepepb смoляних xodie скам Янiлoгo дepeва
Однак трeбa визнати, що отримаш зобрaжeння e доодть цiкaвi. З до^ лiджeнь В. Гeфлiкa [4] випливае, що трeтиннi cкaм,янiлоcтi мають ознаки наб-лижeнi до дeрeвa cьогоднiшньоï ceквоï, кипaриciв або ялiвцiв. У лiгнiтax з Ту-рошова, якi поxодять з того caмого пeрiодy, М. Коcтинюк [7] пiдтвeрдив тшь-ки icнyвaння клiтин "cмоляноï пaрeнxiмим на грaницi прироcтiв, розтягнeниx
у протилежному напрямку, а отже, радше паренхiми приповерхнево1, а не поздовжшх смоляних ходiв. Щоправда, знавець третинно1 флори Б. Бжицький [3] стверджуе, що в бурому вугiллi е й сосни, а отже, радше види з багатьма смоляними ходами в деревиш. До таких висновюв дшшла i А. Смульська [18]. Отже, виникае питання: як по шшому трактувати отриманi зображення зi ска-нинга? Вирiшити це можуть подальшi сканинговi дослiди.
Рис. 4. Поперечний nерерiз Рис. 5. Поздовжнй перерЬ смоляного ходу, смоляних ходiв сосни заповнений живицею
У багатьох скам'яншостях видно на промшних перерiзах ч^ю де-рев,янi променi (фото 6); менше вони вiдрiзняються на залишених двох пере-рiзах. Своею будовою нагадують промеш секво1 та кипариЫв. У небагатьох скам,янiлостях на поздовжшх перерiзах видно, навiть без збшьшення, широкi променi в деревиш, а в прожилках - чггюше спостер^аеться бiльша участь шзньо1 деревин шж ранньо1. Це доказ, що маемо справу зi скам,янiлостями дерев покритонасшних видiв, якi можна буде позначити шсля проведення ре-тельних дослщжень.
Рис. 6. Поперечний перерЬ серцевинного променя
У багатьох випадках у скам'яншостях залишилася збережена система субмжроскопно1 клггинно1 стiнки (фото 7). Нагадуе вона систему фiбрил, ха-рактерну для сучасно1 сосни (фото 8). У багатьох скам'яншостях, яю мають чiткi слiди трухлявини, ще перед силiфiкацiею, на сканингових фотографiях видно скам'янiлi ниткоподiбнi утворення (фото 9), яю нагадують грибнi пфи
в сучасному деревi (фото 10). Часто можна спостерегти мюця жирування личинок метелиюв чи вусачiв. На деяких з них е також слщи жирування морсь-ких мoлюскiв - дрiбнi отвори, якi е доказом того, що дерево перед силiфiка-цiею неoдмiннo знаходилося в морському середовишд. Ближчi шформаци на цю тему буде пoданi в шзшше з наведенням результатiв дoслiджень скам'яш-лостей за допомогою кoмп'ютернoi томографп.
Рис. 7. В1дтворення субмжроскотчпоХ кльтиппоХ будови стти дерева у скам 'япШй деревиш (CD-R № 9 i 32)
Рис. 8. Субмжроскотчпа клтиппа будова стти соснового дерева (CD-R № 49)
У процес силiфiкацii дерева шдтверджено вщкладання в ньому таких мшерашв: опал, халцедон, кварц, аметист [5, 6, 14-16]. Ус щ мшерали з xiмiч-нoi точки зору - двоокис кремнш; рiзняться внутрiшньoю будовою. Отримаш завдяки сканинговому мiкрoскoпу зображення показують, що вони не запов-нюють шдльно порожнин в елементах будови давнього дерева. У багатьох ви-падках ч^ко видно, що процес сишфшаци вiдбувався шляхом перетворення мiнералiв на елементи деревини, що у виглядi давало кристали з дещо бшьши-ми краями (фото 11). З часом, в мiру перетворення натуральних кoмпoнентiв деревини, з них утворилися, за принципом проникання, дрiбнoкристалiчнi елементи, розташоваш в середиш траxеi вiялoпoдiбнo, що е характерно для халцедону (фото 12). Елементи будови скам'яншостей, як нагадують пoздoвжнi смoлянi ходи, не мають пoмiтнoi кристалiчнoi будови або порожш всерединi.
Рис. 10. Мщелш синяви в деревиш сосни звичайноХ (CD-R № 1)
Рис. 11. Структуральш елементи скам 'янтостей, заповнеш кристалами кварцу
(CD-R № 22 i 25)
Рис. 12. Структуральт елементи скам'янтостей, заповнеш кристалами
халцедону (CD-R № 26)
Для щентифшаци мшераив, OKpiM мiкроскопних методiв, прийнятнi також: рентгенiвський дифракцiйний та термiчний аналiзи [4, 5, 16]. Метод рентгешвського дифракцiйного аналiзу дае змогу визначити склад мiнералу на 0CH0Bi зображення дифракцiйного розпорошення рентгешвських проме-шв. Основою приблизного кшьюсного, рентгенiвського, дифракцiйного ана-лiзу е абсолютна штенсившсть вибраного рефлексу такого зв'язку, величина яко! залежить вщ вмiсту цього компонента в дослщженому зразку. Термiчний диференцiйний аналiз, позначений мiжнародним скороченням DTA - Differential Thermal Analysis, полягае у реестрацп енергетичних ефегав, прита-манних для дослщжуваного зразка пiд час на^вання чи охолоджування, ок-реслених у вщношенш до субстанци, яка термiчно нейтральна.
Табл. 1. Сумарш дат, як стосуються суми iнтенсивностi абсолютних
№ Позначення зразка Сума штенсивносп вибраних рефлекшв, умовн одинищ Ввдношення штенсивносп вибраних рефлекшв зразшв до штенсивносп кварциту, прийнято! за 100 %
1 Кварцит 26218 100
2 С1ра 17417 66
3 Чорна 16613 63
4 Червона 14442 55
5 Жовта 11458 44
6 Опал 7811 30
У робот^ у встуш дослщжено методом рентгенiвського дифракцшно-го й термiчного аналiзiв (DTG, DTA й TG) чотири зразки скам'яншого дерева з Розточчя з диференцшованим забарвленням. Були це скам'яншосл з забар-вленнями: сiрим, чорним, червоним i жовтим. Для порiвняння зроблено ана-лiз натурального опалу зi Шкляр з бiлим забарвленням та кварциту з Буково! Гори з Ырим забарвленням. На всiх дифрактограмах дослщжених скам'яш-лостей виступають тшьки рефлекси кварцу. Дифрактограми окремих дослщ-жених зразкiв скам,янiлостей вiдрiзнялися мiж собою iнтенсивнiстю окремих
рефлекЫв кварцу. Для виявлення рiзницi у складi дослiджених зразкiв про-анаизовано iнтенсивнiсть вибраних рефлексiв на !х дифрактограмах порiвня-но з дифрактограмами кварцу й опалу. Для аналiзу вибрано такi рефлекси з ё=4,26 А, 3,343 А, 1,817 А та 1, 541 А. Сумарш даш помiщено в табл. 1.
Як випливае з даних, наведених у табл. 1, вмют кварцу був найбшь-ший у зразку з Ырим та чорним забарвленням, а виразно бшьший у червоно-му та жовтому зразках.
Щ самi зразки пiддано термiчному аналiзу. Термограми, отриманi з дослщжених зразкiв, показали ендотермiчний ефект за температури близько 570°С, пов'язаний зi змiною полiморфiчного в-кварцу в а-кварц. Показник цього ефекту був дуже наближений в зразках скам'яншостей Ыро1, чорно1 й червоно1 та становив 6 мм, у жовтiй тшьки 3 мм, в опалi 2 мм; найбшьший був у зразку кварциту, бо становив 13 мм. На термограмах зразюв скам'яш-лостей залишився також екзотермiчний ефект iз максимумом за температури 340°С; найчггюше цей ефект виявлявся у червоному та жовтому зразках. Ймовiрно, пов'язаний вш зi спаленням залишково1 оргашчно1 субстанци, яка створена пiсля первинно1 оргашчно1 структури скам'янiлостей. На термогра-мi кварциту не пiдтверджено наявност цього ефекту. Дослiдженi зразки ха-рактеризувалися також рiзким значенням втрат впалювання. Вибранi резуль-тати дослщжень iз термiчного аналiзу зразкiв помщено в табл. 2.
Табл. 2. Вибрат результати досл'кджень iз термiчного аналiзу
№ Позначення зразка Загальна втрата на впалювання, % м/м Висота тку, пов'язаного з1 змшою кварцу в в а
1 Кварцит 0,3 13
2 С1ра 0,9 6
3 Чорна 0,7 6
4 Червона 1,1 6
5 Жовта 1,7 3
6 Опал 3,6 2
Як видно, зразки скам'яншостей ютотно рiзнилися значенням втрат впалювання. Найбiльшi втрати мали зразки жовтий та червоний, найменшi -Ырий та чорний. Порiвняльнi зразки кварциту та опалу характеризувалися вщ-повщно найменшим вмiстом втрат впалювання - кварцит, а найбшьшим опал.
Беручи до уваги результати дослщжень рентгешвським методом диф-ракцiйного й термiчного аналiзiв, найбiльшим вмiстом кварцу характеризувалися зразки скам'яншостей з Ырим та чорним забарвленням, меншим - з чер-воним забарвленням, а найменшим - з жовтим забарвленням.
Застосоваш в дослщах методи мжроскопних аналiзiв пiдтвердили, що вщкладеш у скам'янiлому деревi неоргашчш субстанцil показали майже на досконалому рiвнi анатомiчну будову дерева. Результати дають шдставу для твердження, що в бшьшос^ випадкiв силiфiкацil шдлягали види деревини порiд, спорiднених iз секвоями й кипарисами. Будова деяких зразюв дае змо-гу, однак, на твердження, що дерево, яке скам'яншо, iнодi мiстило смолянi ходи, а отже, було правдоподiбно спорщнене iз сьогоднiшнiми видами з ро-дини Ртасеае (фото 7 i 8).
З дослщжень скам,янiлостей рентгенiвським методом дифракцiйного анашзу, а також TepMi4Horo aHanÏ3y (DTG, DTA i TG) випливае, що у складi виступають кварц i опал. ïxHrn bmïct у зразках з рiзним забарвленням може вiдрiзнятися бiльше. Нaйбiльший вмiст кварцу шдтверджено в сiрiй скам'яш-лостi, а найменше - у жовтiй. Це може свщчити про рiзнi умови творення цих скам'яншостей.
Л1тература
1. Aren B. 1992: Taxodioxylon sequorenum Goth. Przegl. Geol., vol. 40.
2. Ash S. 1998: Petrified Forest. Petrified Forest Museum Association, Arizona, USA.
3. Brzyski B. 2000: Skamieniale drzewa sprzed milionow lat na Roztoczu. Roztoczanskie spotkania T. II. Wyd. Roztoczanski Park Narodowy, Zwierzyniec 2000.
4. Heflik W. 1996: Badania skamienialych pni drzew z Roztocza. Prace Muzeum Ziemi, № 3.
5. Holzer Z., Pawlikowski M. 1994: Badania mineralogiczne skamionkowanych pni i arkozy kwaczalskiej. Archiwum mineralogiczne, T. I, z. 1.
6. Киевленко Е.Я. Декоративные разновигности цветного камня СССР "Надра". - Москва, 1989.
7. Kostyniuk M. 1967: Pnie drzew iglastych z gornego pokladu wçgla brunatnego w Turoszo-wie. Prace Muzeum Ziemi Nr 10
8. Кудрин Л.Н. Стратиграфия фалии и экологический анализ фауны палеогеновых и неогеновых отложений Подкарпатия. - Изд. Львовського Университета, 1966.
9. Laurow Z. 2002: Drzewo z odchlani wiekow. Gazeta Drzewna Nr 5
10. Laurow Z. 2002: Kamienny Las. Poznajmy Las Nr 1
11. Laurow Z. 2002: Przeslanie z archaicznych lasow. Glos Lasu Nr 7
12. Laurow Z. 2004: Mikrostruktura skamienialego drewna. Las Polski Nr 24
13. Laurow Z. 2005: Wspolczesna technika w badaniach skamienialosci drewna: analiza struktury i skladu mineralnego (cz. I). Przemysl Drzewny Nr 2
14. Maruszczak H. 2001: Skamieniale szcz^tki drzew na Roztoczu (Polska SE, Ukraina NW). Przegl^d Geologiczny, vol. 49, Nr 6
15. Pitera H. 1995: Araukarity - drzewa skamieniale z okolic Chrzanowa. Wszechswiat, tom 69, Nr 10
16. Pitera H. 1996: Mineralogia skamienialych pni drzewnych okolic Chrzanowa. Przegl^d Geologiczny, vol. 44, Nr 7
17. Raniecka-Bobrowska J. 1951: Taxodioxylon sequorenum Goth. Probka drewna skamienialego z Goraja pod Frampolem. CAG Panstw. Inst. Geolog.
18. Smolska A. 1959: W jakich drewnach kopalnych kryj^. siç sosny koninskie. Prace Inst. Geolog. T 19. _
УДК634.0.174.752 Ст. наук. ствроб. О.В. БЫик, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -
НДП "Софивка" НАН Украти
ЯЛИНА КОЛЮЧА (PICEA PUNGENS ENGELM.)
У НАСАДЖЕННЯХ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРА1НИ (1НТРОДУКЦ1Я, РОЗМНОЖЕННЯ, КУЛЬТИВУВАННЯ)
Подано характеристику Picea pungens Engelm. та ii декоративних форм, що ш-тродуковаш в Нащональному дендролопчному парку "Софпвка" НАН Украши. Ав-тори дають шформащю щодо основних способiв ix розмноження та можливосп культури в Укршш.
Ключов1 слова: ялина, розмноження, щеплення, живцювання, культивування.
