CC BY
31
ecosystems, habitats of the connecting areas. However, almost no analysis is conducted for compliance as natural kernels, buffer zones, reducing territories, and areas of recreational use. Ranking 27 administrative districts of protected areas on site, the number of protected areas, the distribution of protected objects in number, size and relevance to the physiographic and geobotany zoning is done. The proposed analysis is required to form a coherent, functional and completed structurally-representative, social network aimed at territories and objects of natural reserve fund that solves not only the problem of preservation of biological and landscape diversity, but also provides ongoing system of environmental services population, for it is the socio-economic benefits, improve living conditions, thus providing a balanced development of the territory. The analysis is based on the functional and spatial analysis of the ways of its optimization.
Key words: biological and landscape diversity, functional and spatial analysis, nature reserve fund, regional ecological network, sustainable development.
УДК 630*431:614.841 Доц. А.Д. Кузик, д-р с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
РОСЛИНИ НАЗЕМНОГО ЯРУСА ЯК ФАКТОР ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ
Описано результати дослщжень пожежно! небезпеки рослин наземного ярусу в ль сах рiзних тишв люорослинних умов. Пожежну небезпеку рослин визначено за шкалою Мелехова (пожежонебезпечш, слабкозаймист та вогнестшю), розширеною представни-ками, поширеними в люах Малого Полюся. Шд час польових дослщжень пожежну небезпеку пробних дшянок оцшено за волопстю верхнього шару шдстилки та дiаметром й вигоряння. Цi показники залежать вiд загально! кiлькостi рослин наземного ярусу на 1 м2 та проективного покриття. З урахуванням цього та пожежно! небезпеки рослин встановлено, що пожежна небезпека дшянок зменшуеться iз зростанням iндексiв троф-ностi та вологостi.
Ключовi слова: тип люорослинних умов, пожежна небезпека, наземний ярус рос-
лин.
Постановка проблеми. Пожежну небезпеку лку зумовлюють вщповвд-нi властивостi його компонентiв - лкового горючого матерiалу. Окр1м дерев, ят мають неоднакову здатнiсть до займання i поширення пожежi, ктотне значения мають рослини наземного ярусу, ят пiд час низово! пожежi можуть 1й сприяти або перешкоджати. Видове рiзноманiття i проективне покриття таких рослин залежить ввд типiв лiсорослинних умов, iндикаторами яких е трав'янi рослини, дрiбнi чагарники, мохи та лишайники. 1С. Мелехов [1] подшяе !х на пожежонебезпечш, слабкозаймисп та вогнестiйкi. У [2-5] наведено перелш вог-нестiйких рослин, рекомендованих для ландшафтiв i присадибних територiй по-руч iз лком з метою захисту вiд поширення пожеж! У [3] займистими вважа-ють рослини за такими ознаками: вiчнозелене листя або голки; мале або мере-живне жорстке листя; вмкт летких олив, терпенiв, ароматизаторiв; випрямленi та сухЦ будь-якi трави у сухому сташ; такi, що горять, а не тлдать, шд час наг-ршання сiрником. У [4] до них вщносять рослини з тонким твердим листям (склерофии), представниками яких е рiзноманiтнi злаки. А сповшьнюють горш-ня рослини, вкрип широким м'ясистим листям, з високим вмiстом солi. Окр1м цього, пожежна небезпека рослин залежить ввд !х видово! належностi, сухого стану, мкця зростання i кiлькостi дшв без дощу [6].
Метою роботи е встановлення залежностей мiж пожежонебезпекою ль сових насаджень в рiзних едафотопах i рослинами наземного ярусу лку.
Прилади i методи. Дослщження проведено в лiсових насадженнях Малого Полкся у межах Львшсько!' областi. Тип лiсорослинних умов встановлено на основi едафiчноí сiтки Алексеева-Погребняка за рослинами-iндикаторами [79] та фiзичними властивостями фунпв. Розпiзнавання рослин здшснено за методикою [8-10]. Пожежну небезпеку на пробних дшянках оцiнено за вологiстю верхнього шару шдстилки та дiаметром ii вигоряння внаслiдок займання вiд таблетки гексамшу як джерела запалювання.
Виклад основного MaTepiany. З метою аналiзу пожежонебезпеки наземного ярусу в едафотопах проаналiзовано ареали поширення пожежонебезпечних, слабкозаймистих i вогнестiйких рослин за класифшащею [1]. Пожежоне-безпечнi рослини притаманш майже вс1м едафотопам. Але 1х небезпека е сезон-ною та найбшьше виявляеться у сухих i свiжих борових та суборових типах, яким притаманнi й iншi фактори, якi сприяють виникненню й поширенню по-жеж. Слабкозаймистi та вогнеспйю рослини трапляються у вах типах лкорос-линних умов, проте !'х наявнiсть у лiсах борових i подекуди суборових тишв iз недостатшм зволоженням через незначну ряснкть не може повнiстю знизити небезпеку пожеж. Взаемно однозначно! ввдповвдносп мiж пожежонебезпечними властивостями трав'яних рослин та едафотопами немае. Для виявлення залеж-ностi пожежно!' небезпеки вiд видового складу наземно!' рослинностi спочатку висунуто гiпотезу про зв'язок пожежно!' небезпеки рослин з !'х потребами до во-логи та родючост! груштв, тобто небезпека зменшуеться з переходом ввд олкот-рофiв до мезо- та мегатрофiв, а також ввд ксерофiтiв до мезо- i пгрофтв. Цю ri-потезу шдтверджено лише частково, оскшьки i серед пгрофтв та мегатроф!в трапляються пожежонебезпечш рослини, а слабкозаймистими та вогнеспйкими е i ксерофии, i олкотрофи. У лках з шдексами вологост! 4 та 5, яш належать до трофотошв С i D, вплив таких рослин значно послаблюе пожежну небезпеку.
Наведена в [1] класифжащя рослин за пожежною небезпекою е непов-ною i не дае можливосп ощнити пожежну небезпеку дшянки лку. Тому перелш пожежонебезпечних, слабкозаймистих та вогнестшких рослин, як! зростають у лках Малого Полкся [8, 11], розширено. Окр!м толерантноси до зволоження та багатства фунтв, основними ознаками пожежонебезпечносп трав'яних рослин вважали, з урахуванням [4], товщину стебла та листкш, 1х м'ясисткть, а також видову належнкть за аналопею з [1]. Враховано також пожежонебезпечш характеристики найпоширешших рослин [6] та результати власних досл!джень.
До пожежонебезпечних трав'яних рослин в!дносимо насамперед р!зно-маштш види тонконогових, для яких характерним е високе та тонке стебло-соломинка, яке швидко висихае на корен! шсля завершения вегетацшного перь оду, особливо за умов посухи. Тонконогов! небезпечш не лише в сухому стан!, але й у вегетацшний перюд, оскшьки шд час пожеж! швидко висушуються i займаються. Проте ряснкть злакш у сухих борах Малого Полкся е невисокою, оскшьки вони потребують достатнього зволоження та (або) шдживлення. Найпоширешшими тонконогов! е в суборових умовах, особливо у В3-В5, однак !'х зустр!чаемо i в шших лкорослинних умовах з шдексами вологосп 3-5. До
пожежонебезпечних вДдносимо рослини родини осокових. Незважаючи на те, що осокам характерна дещо вища температура займання, порДвняно 3i злаками, в сухому станi ïx небезпека е значною через тоню довгД листки i зростання зде-бiльшого щiльними групами. Ареалами ïx поширення е переважно груди та да-лянки в едафотопах В5. Пожежонебезпечними е деякi види вересових (верес, чорниця, брусниця, буяхи та Дн.), якi трапляються в А2, А3, В2, В3, С2 i С3. Вони швидко висихають i легко займаються в живому станД, оскДльки мiстять горючi ефiрнi олп. Зеленi мохи та лишайники, поширенД в сухих, свiжиx та вологих олiгомезотрофниx умовах (А1, В1, А2, В2, А3, В3), пiд час посухи швидко висихають i можуть легко займатися. Найбiльш пожежонебезпечними мохами е пло-комiй блискучий, дикран багатонiжковий, плевроцiй Шребера, птилш пДрчас-тий. До пожежонебезпечних лишайникДв вiдносимо кладонДю звичайну, кладо-нДю м'яку, кладонДю оленячу, кладонiю струнку.
СлабкозаймистД рослини набагато повiльнiше висихають та гДрше займаються. Наприклад толокнянка не займаеться вiд сДрника [1], оскiльки мiстить достатнiй запас вологи у стеблi та листках. До слабкозаймистих переважно належать рослини-мезофгги, якi е здебiльшого мезотрофами. 1нтенсивне горiння таких рослин можливе лише за умов високо1 ДнтенсивностД пожеж i сильно1 посухи. У Малому Полка представниками ще1 групи е золотарник, безсмертник, звiробiй, деревiй, суниця, кислиця, вовче тДло та iн.
Вогнестiйкi рослини мають товстiшi стебла та листя, порДвняно з пожежонебезпечними та слабкозаймистими, що сповДльнюе ïx висушування перед займанням i горiнням. До них належать трав'яш рослини рядДв: бобовоцвт, гу-боцвiтi, зонтичнi, плауновиднi, папоротеподiбнi, xвощевиднi, деякi розовоцвгг-нi, вересоцвггш та жовтецевоцвiтнi. З мохДв вогнестДйкими е сфагнум i зозулин льон. Шд час комплексних польових дослДджень визначено видовий склад наземного ярусу рослин, 1х екологiчнi та пожежонебезпечш властивостД, кiлькiсть особин на 1 м2, загальне проективне покриття i юльккть видав. Мiж загальною кiлькiстю особин i вологДстю верхнього шару шдстилки е ткний кореляцДйний зв'язок rxy = -0,46 з рДвнем значущостi 0,05. Зв'язок з аналогДчною тДснотою встановлено мДж загальним проективним покриттям i вологДстю верхнього шару шдстилки (rxy = -0,51), а також дiаметром вигоряння (rxy = 0,39).
Для визначення пожежно1 небезпеки на пробних дДлянках за рослинним складом побудовано розподДл за видовою пожежною небезпекою (рис. 1). НайбДльшД абсолютнi та ввдносш кДлькостД пожежонебезпечних рослин харак-терш для борових типДв, сирих сугрудДв (дДлянки 4, 5) та ДнодД вологих суборДв (дал. 10-12).
Слабкозаймистих рослин найбДльше на деяких дДлянках у вологих субо-рах (дал. 19), вологих сугрудах (дДл. 3), свДжих сугрудах (дДл. 22) та вологих грудах (дДл. 31-33). Вогнестшю рослини найчастДше трапляються на пробних делянках Дз сирими, мокрими та шода вологими едафотопами. Переважають вони i у свДжих грудах (дДл. 13-15) та подекуди у свДжих сугрудах (дал. 23-24). ВДднос-но висока частка вогнестДйких рослин у свДжих суборових типах (дш. 16-18) зу-мовлюе низькД пожежонебезпечш показники - малД дДаметри вигоряння (3,53,8 см) i високу вологДсть верхнього шару шдстилки (7,6-9,1 %).
Рис. 1. Розподт на пробних дтянках ктькостей рослин наземного ярусу на 1 м2 за пожежною небезпекою
Застосувавши кластерний аналiз до кшькостей рослин за пожежною небезпекою на пробних дтянках (середнi зв'язки), отримано розподiл пробних дь лянок за трьома групами (рис. 2).
Рис. 2. Дeндрoграма прoбних дмяшк за тльтстями пoжeжoнeбeзпeчних, слабкoзаймисmих та вoгнeсmiйкихpom^ на 1 м2:1) пожежонебезпечш;
2) слa6K03aÜMUcmi; 3) вогнестшю
Дo ^упи пoжeжoнeбeзпeчниx дшяшк (1 бал нeбeзпeки) за видoвим cкладoм pocлин назeмнoгo яpycy в^те^ш вci дocлiджeнi пpoбнi дiлянки в 6o-poвиx типах, дiлянки 10 i 12 y cвiжиx cyбopoвиx типах та 4 i 5 y rapm: cyгpyдаx (двi ocтаннi - чepeз дoмiнyвання ocoк). Пopiвнянo нeвeликy гpyпy а^аб^-займиcтиx дшяшк (2 бали нeбeзпeки) виявлeнo за дoпoмoгoю клаcтepнoгo ана-лiзy в piзнoманiтниx eдафoтoпаx (дiлянка 31 вiднocитьcя дo D3, 22 - дo С2, 19 i 20 - дo ВЗ i 3 - дo СЗ). Рeштy дiлянoк вiднeceнo дo вoгнecтiйкиx i oцiнeнo 3-ма балами нeбeзпeки. Аналoгiчнi peзyльтати oтpиманo i за cepeднiми значeннями пoжeжoнeбeзпeки дiлянoк (y балах) (таблиця).
Табл. Cepeda пoжeжна нeбeзпeка дeяких eдафomoпiв i œpedrn значeння бальнoï
A B C D
1 - - - -
2 1,00 I 1,00 2,63 I 3,00 2,66 I 2,67 2,77 I 3,00
3 1,03 I 1,00 1,93 I 1,67 2,68 I 2,67 2,34 I 2,67
4 1,22 I 1,00 2,73 I 3,00 1,64 I 1,67 2,96 I 3,00
5 - 2,62 I 3,00 - -
Вiдмiннocтi мiж oцiнками - cepeдньoю пoжeжнoю нeбeзпeкoю eдафoтo-пiв i cepeдньoю бальнoю oцiнкoю - e жзначними. За кoжнoю з них пoжeжна те-бeзпeка назeмнoгo яpycy pocлин зpocтаe iз змeншeнням тpoфнocтi та вoлoгocтi.
Висновки. Важливою характеристикою пожежно!' небезпеки едафотошв е видова та юльккна структура наземного ярусу, який формуеться з пожежонебезпечних, слабкозаймистих i вогнестшких рослин, а також !х проективне покриття. 1з збiльшенням вологостi та трофносп кiлькiсть видiв слабкозаймистих i вогнестiйких рослин зростае, а пожежонебезпечних - зменшуеться. Загалом по-жежостшккть наземного ярусу залежить в1д едафотошв, зростаючи 1з збшь-шенням вологосп та трофност!
Лiтература
1. Мелехов И.С. Влияние пожаров на лес / И.С. Мелехов. - М.-Л. : Государственное лесотехническое издательство, 1948. - 126 с.
2. Detweiler A.J. Fire-resistant plants for home landscapes / A.J. Detweiler, S. Fitzgerald. - PNW, 2006. - 590. - 42 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.firefree.org/images/uploads/ FIR_FireResPlants_07.pdf.
3. Fire - Wildland / Urban Interface / University of California Cooperative Extension of the Central Sierra. [Electronic resource]. - Mode of access http://cecentralsierra.ucanr.org/Resources _Pub-lications/Publications/Fire_-_Wildland_Urban_Interface/.
4. Fire retardantp plants / Community fire safe: Wildfire fact sheet. - 2000. - No 16. - 2 p. - Режим доступу: www.cfs.sa.gov.au/public/download.jsp? id=1949.
5. Moore-Gough C. Fire-Resistant Plants for Montana Landscapes / C. Moore-Gough, R.E. Go-ugh, J. Lamb // Montana State University extension MT200101AG, Reviewed 5/10. - 2001. - 4 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://msuextension.org/publications/YardandGarden/ MT200101AG.pdf.
6. Серебренников П.П. Лесные пожары и борьба с ними / П.П. Серебренников, В.В. Матре-нинский. - Л. : Гослестехиздат, 1937. - 184 с.
7. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во АН УССР, 1963. - 452 с.
8. Горшенин Н.М. Определение типов условий местопроизрастания / Н.М. Горшенин, А.И. Бутейко. - Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1962. - 232 с.
9. Краснов В.П. Атлас рослин-шдикаторш i тишв люорослпнних умов Украшського Полю-ся / В.П. Краснов, О.О. Орлов, М.М. Ведмщь. - Новоград-Волинський : Вид-во Новоград, 2009.
- 488 с.
10. Гроздова Н.Б. Деревья, кустарники и лианы : справ. пособ. / Н.Б. Гроздова, В.И. Некрасов, Д. А. Глоба-Михайленко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 349 с.
11. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана / М.Т. Гончар.
- Львш : Вид-во "Вища шк.", 1983. - 168 с.
Кузык А.Д. Растения наземного яруса как фактор пожарной опасности лесных насаждений различных типов лесорастительных условий
Описаны результаты исследований пожарной опасности растений наземного яруса в лесах различных типов лесорастительных условий. Пожарная опасность растений определена по шкале Мелехова (пожароопасные, слабовоспламеняющиеся и огнестойкие), расширенной представителями, распространенными в лесах Малого Полесья. Во время полевых исследований пожарная опасность пробных участков оценена по влажности верхнего слоя подстилки и диаметра ее выгорания. Эти показатели зависят от общего количества растений наземного яруса на 1 ми проективного покрытия. С учетом этого и пожарной опасности растений установлено, что пожарная опасность участков уменьшается с ростом индексов трофности и влажности.
Ключевые слова: тип лесорастительных условий, пожарная опасность, наземный ярус растений.
Kuzyk A.D. Ground Layer Plants as the Factor of the Fire Hazard of Forest Stands of Different Edafotopes
Some results of fire danger studies of the ground layer plants in forests of different eda-fotopes are described. Plant fire hazard was determined on a Melehov scale (flammable, poor
flammable and fire-resistant), extended by representatives, which growth in the forests of Male Polissya. During fieldwork fire hazard of test sites was evaluated by moisture of the upper layer of litter and its burnout diameter. These values are proved to depend on the total number of ground layer plants on 1 m2 and a projective cover. Concerning the facts mentioned above and plant fire hazard of forest areas is estimated to decrease with trophic and humidity indexes increasing.
Key words: edafotop, fire hazard, plant ground layer, forest stand, moisture.
УДК 652:12.5 Здобув. 1.М. Бузта1 -
Харшвський нацюнальтй аграрний утверситет iM. В.В. Докучаева
ЗАСТОСУВАННЯ Ф1ТОРЕМЕД1АЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ ГРУНТ1В З МОНОМЕТАЛ1ЧНИМ ЗАБРУДНЕННЯМ
Розглянуто вплив звалищ побутових вiдходiв на стан прилеглих територш, навко-лишнього середовища та здоров'я людей. Ситуацш з грунтами не е критичною, що за-безпечено збалансованим використанням та грунтозбер^аючими технолопями. Потрiб-но прикласти максимум зусиль, аби не допустити попршення природного стану терито-ри до незадовiльного рiвня. Для цього необхiдно розробити та забезпечити виконання низки заходiв за допомогою фтотехнологш, дослiдити, якi культурнi рослини забезпе-чать покращення стану грунтiв та не будуть накопичувати шкiдливi речовини у сво!х споживаних частинах, а також створити екологiчнi карти територи для спостереження та моделювання перспектив стану навколо смтезвалища. На прикладi конкретного господарства визначено основнi забруднювальш елементи та запропоновано шляхи бо-ротьби за допомогою фiторемедiацiйних технологий.
Ключовi слова: грунти, забруднювальнi елементи, звалища побутових вiдходiв, здоров'я людей, монометалiчне забруднення, стан навколишнього середовища, технологи для грунпв, фiторемедiацiйнi технологи.
Вступ. Одним з основних аспектов захисту довкiлля е утилiзацiя побутових вiдходiв, а також ткввдацш нacлiдкiв !х тривалого перебування на однiй те-риторií. Фшьтрат cмiттезвaлищ поciдaе одне з перших мкць серед забруднюва-чiв навколишнього природного середовища. Проникаючи у грунт, а також грун-товi, повeрхнeвi та пiдзeмнi води, вiн забруднюе 1х, спричиняе забруднення ко-лодяз1в, cтaвкiв, рiчок. Крш цього, з ним у довкшля потрапляе багато шкщли-вих речовин. Вaжкi метали через грунти проникають до рослин, а попм надхо-дять до нашого столу через продукти харчування, вирощeнi на забруднених те-риторiях [1-3].
Вихiднi передумови. Увагу вчених-еколопв до техногенних джерел надходження важких мeтaлiв у бiоcфeру пояснюють збшьшенням об'ем1в про-мислових викид1в i вiдходiв.
Як зазначае В.М. Боронос, проблема звалищ побутових вiдходiв - це проблема великих мкт. Шд час збeрiгaння вiдходи зазнають змш, внacлiдок чо-го на звалищах утворюються новi eкологiчно нeбeзпeчнi сполуки, що станов-лять серйозну загрозу для навколишнього середовища та здоров'я населения [2]. Тривале накопичення ТПВ на звалищах, як зазначають А.М. Прищепа та О.А. Бережицька, призводить до виникнення непередбачуваних фiзико-хiмiч-них чи бiохiмiчних рeaкцiй, продуктами яких можуть бути чиcлeннi токcичнi
1 Наук. кергвник: проф. В.К. Пузгк, д-р с.-г. наук, член-кор. НААН Украши, ректор
