CC BY
77
ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ
УДК: 378:159.057.87
Д. Р. ЩЕПОВА
РОЛЬ Ц1НН1СНИХ ОР16НТАЦ1Й В УТВЕРДЖЕНН1 ЖИТТ6ВИХ ПР1ОРИТЕТ1В СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1
Акцентовано увагу на цттсних орieнтацiях, як е духовным ядром кожно! oco6ucmocmi i сприяють внутршнш злагодженостi та самовпевненостi. Аргументовано, що формування позитивных цттсних орiентацiй в студентському вщ е важливою запорукою розвитку гармотйноi особистостi молодоi людини. Виявлено залежтсть мiж рiзними об'ектами, яю потрапляють у сферу цттсноi орiентацii молодi, що дозволяе окреслити деяк загальш тенденцИ процесу ix формування. Встановлено вплив факторiв, як визначають ix поведтку. Розглянуто спiввiдношення прiоритетiв особистостi з цттсними орiентацiями та ix зв 'язок з дiяльнiстю.
Ключовi слова: цттсш орiентацii, розвиток, студент, особистiсть, духовтсть.
Д. Р. ЩЕПОВА
РОЛЬ ЦЕННОСТНЫХ ОРИЕНТАЦИЙ В УТВЕРЖДЕНИИ ЖИЗНЕННЫХ ПРИОРИТЕТОВ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ
Акцентируется внимание на ценностных ориентациях, которые являются духовным ядром каждой личности и способствуют установлению внутреннего благополучия и самоуверенности. Представлена аргументация того, что формирование позитивных ценностных ориентаций в студенческом возрасте является основой развития гармоничной личности. Раскрыта зависимость между разными объектами, которые попадают в сферу ценностных ориентаций молодежи, что позволяет определить некоторые общие тенденции процесса их формирования. Установлено влияние факторов, которые определяют поведение молодежи. Рассмотрено соотношение приоритетов личности с ценностными ориентациями и их связь с деятельностью.
Ключевые слова: ценностные ориентации, развитие, студент, личность, духовность.
D. R. SHEPOVA
ROLE OF VALUE ORIENTATIONS IN FORMATION OF STUDENT'S LIFE
PRIORITY
The author touches upon the problem of value orientations as the main point in inner world of every person. They also promote for establishment of inner prosperity and self-assurance. The author underlines that forming of positive value orientations in students' age is basis for development of harmonious personality of young people. She analyses dependence between different objects, which get to the sphere of valuable youth orientation, let's to note some general tendencies of the process of their formation. Establishing the influence of factors which define their behaviour. Considering the correlation of personal priorities with valuable orientations, their connexion with activity can be traced.
Key words: value orientations, development, student, personality, cultural wealth. HayKOBi записки. Серiя: Педагогша. — 2011. — № 2.
Проблеми, пов'язаш з людськими цшностями, належать до найважливiших у кожнш iз наук, в центрi яких перебувають людина i суспiльство, оскшьки цiнностi е iнтегративним стрижнем як для окремого взятого шдиввда, так i для мало! або велико! сощально! групи, культури, нацii' i людства загалом. Зруйнування щншсно! основи обов'язково призводить до кризи, вихвд з яко! можливий тiльки шляхом набуття нових щнностей.
Метою статп е визначення ролi цiннiсних орiентацiй в утвердженнi життевих прiоритетiв студентсько! молодi.
У соцiально-фiлософськiй, педагогiчнiй та психолопчнш лiтературi проблема цiннiсних орiентацiй особистостi розглядаеться в дослiдженнях, Г. О. Балла, М. Й. Боришевського, В. О. Василенко, С. I. Головахи, Г. Я. Головних, Г. С. Костюка, С.Д.Максименка, А. О. Ручки, В. В. Сусленко, А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла та ш. Вивченню особливостей формування щншсних орiентацiй у юнацькому вщ присвяченi працi Е. О. Васшо!, Н. О. Волково!, I. В. Дубровшо!, Д. Й. Фельдштейна та шших вчених. Багато дослiдникiв (М. I. Алексеева, Б. Г. Ананьев, Н. I. 1ванцев, Н. О. Коваль, Н. М. Мачурова, В. I. Слободчиков та ш.) ввдзначають важливiсть вузiвського етапу становления особистосп, сенситивнiсть цього перiоду для духовного розвитку особистостi, !! цiннiсних орiентацiй, настановлень тощо.
У дослiджениях встановлено, що цiннiснi орiентацi!, виражаючи характер ставлення людини до рiзних аспекпв матерiального i духовного свiту, посвдають iстотне мiсце у структурi особистосп, вiдображають рiвень !! розвитку, здшснюють регуляцiю дiяльностi та поведiнки. Разом з тим у психолопчнш та педагопчнш лiтературi досi немае достатшх даних про змiстовнi i структурно-динамiчнi характеристики системи цiннiсних орiентацiй студенпв рiзних спецiальностей, про взаемозв'язок щншсних орiентацiй з iншими особистiсними якостями студенпв. Це ускладнюе отримання цшсного уявлення про особистiсть i духовний потенцiал майбутнiх фахiвцiв. Недостатньо даних також про те, як впливае навчально-виховний процес вузу на особиспсне зростання студенпв, на формування професшно-значущо! iерархi! !х цiннiсних орiентацiй.
Одним iз наслiдкiв краху тоталпарно! вдеологи е цiннiсна криза, поглиблена тим фактором, що мюце втрачених цiнностей залишилось незаповненим новими щншсними орiентацiями, якi хоч якоюсь мiрою спiввiдноснi з попереднiми. Так1 умови стали сприятливим Грунтом для багатьох сощальних проблем, що сьогоднi постають перед суспшьством: криза моралi i правосвiдомостi, соцiальна нестабiльнiсть, полiтична дезорiентацiя i демократизацiя суспiльства, зниження щнносп людського життя i багато шшого. Тривалий час панував погляд, зпдно з яким особиспсть розглядалась як пасивний об'ект навчально-виховного процесу. Але практика стверджуе, що сучасне життя вимагае необхвдносп змiщения акцентiв з процесу виховання на процес самовиховання, тобто на змiну самого себе. Саме в цей час у сввдомосп молодо! людини ввдбуваються змши i вона з об'екта перетворюеться на суб'ект самовиховання. Тому на сучасному етат реформування життя суспшьства висунуто висок1 вимоги до системи освпи, iснуе нагальна потреба не тшьки ретельно! фахово! пiдготовки студентсько! молод^ а й розширення свиогляду, сучасного професiйного мислення, високо! освiченостi, iндивiдуального усвiдомления значення загальнолюдських щнностей.
У процеи отримання вищо! освии сучасний майбутнiй фахiвець знайомиться з тим, що принцип прюритету загальнолюдських щнностей закладено в стратегiю i тактику реформування системи освiти. Нова iерархiя цiнностей, у як1й загальнолюдське сто!ть на першому мiсцi, - це методолопчна iдея, закладена в нащональш закони, концепцi!, програми в сферi виховання й освiти. Це, зокрема, випливае з Конституцп Укра!ни, де пiдтверджено прiоритетнiсть загальнолюдських щнностей. Постановка проблеми загальнолюдських щнностей виникае як ввдповвдь на виклик часу. Тому гумаштарний бiк освiти е одщею зi складових процесу виховання шдив^альних якостей фахiвця. Гуманiзацiя е складовою сфери формування майбутнього професюнала, забезпечуючи розвиток особистостi [1].
Оскшьки нинi, як i ранiше, на молоде поколшня покладаються надi!, пов'язаш з подальшою долею Укра!ни, доцшьно зосередити увагу владним структурам на реалiзацi! молодiжно! державно! полiтики. Серцевиною тако! багатофункцiонально! полiтики повинно стати формування у молодi всiх нащональностей високих гуманiстичних i патрiотичних почутпв. Однак треба прийняти до уваги, що разом iз соцiальними цшностями особливо! уваги заслуговують особистiснi щнносп. Вони, як i соцiальнi, юнують у вигляд1 iдеалiв, взiрця
досконалосл й остаточно орieшуютъ шдивщуальну дiяльнiсть кожного конкретного суб'екта. Особиспсно цiннiстъ може бути визначена як ставлення до предметiв i явищ дiйсностi, що спрямовуе людину до ютинного блага, розкривае перед нею можливосп життя, сповненого щастя. Залежшсть мiж рiзними об'ектами, як1 входять у сферу щншсно! орiентащ! молод^ дае змогу визначити деяк1 загальш тенденцп процесу !х формування, встановити вплив факторiв, як1 визначають !хню поведiнку. Тi чи iншi щншсш орiентащ! особистостi зумовленi тим, що прюритети студентсько! молодi як суб'екта сустльно! поведiнки в багатограннiй сощальнш дiялъностi е складовою ставлення студентства до рiзноманiтних видiв дiялъностi, а також до само! себе, установок i спонукань, якими вона керуеться, щнностей, на як1 спрямована !! дiялънiстъ.
Як основний показник аналiзу вивчення к1льк1сних i як1сних характеристик ролi цiннiсних орiентацiй в утвердженш життевих прiоритетiв визначимо насамперед понятшний апарат. Особливу увагу треба звернути на поняття «життевий прюритет», що розглядаеться як вираження системи домшантних цiннiсних орiентацiй. Це визначае спрямовашсть 11 дiялъностi. Розглядаючи спiввiдношення прюрителв особистостi з цiннiсними орiентацiями, прослщжуеться !хнш зв'язок з дiялънiстю, що мае суттеве значення в справi дiагностики формування активних життевих прюритепв. Коли мова йде про щлеспрямовану дiялънiстъ особистосп, вона завжди буде орiентована стосовно цiнностей, тому в системi цiнностей виражаеться ставлення людини, суспiлъства до свiту. Цiннiсна сввдомють творить власний свiт, свiт емощйних переживань, цiннiсних образ1в. У щншснш формi людина не об'ективуе, а суб'ективуе зовнiшню дiйснiстъ, привласнюючи 11, надаючи «людського» значення, стверджуючи тотожшсть з собою. Свiт цiнностей - це сви практично! дальноси [2 с. 19-23]. Наше емощйне становище до явищ зовшшнього буття, !х оцiнка здшснюеться в практичному житп.
У змiст категорп «щнносп» закладет об'ективнi i суб'ективнi моменти. За своею суттю цiнностi е об'ективними, оск1льки визначенi певними якостями незалежно! вiд особистосл об'ективно! природи i соцiалъно-економiчними умовами суспiлъного розвитку. Ввдношення ж будь-яких явищ до щнностей означае вказiвку на !хне значення для людини, на необхвдшсть оволодшня ними, на мету дiялъностi. Ощнне вiдношення завжди припускае наявнiстъ суб'екта, який виражае свое ставлення до об'екта. Тому щнносл одночасно i суб'ективнi, оск1льки однi i п ж реалънi явища i предмети дiйсностi, а також iдеали, до яких прагне людина, можуть бути ототожнеш з багатьма цiннiсними критерiями. Все залежить вiд того, котрим з них особистiстъ надае перевагу. Суб'ектившсть цiнностi, ймовiрно, виражаеться в його щншсних орiентацiях, як1 не е окремими повтореннями, що юнують вiдокремлено один вiд одного, створюють цшсну систему взаемодiючих елементiв. Отже, щншсш орiентащ! - це системно пов'язаш соцiалъно значущi уявлення, реально детермiнуючi вчинки та дИ, як виявляють себе в практичнiй поведшщ особистостi з И як1сною своервдшстю життедiялъностi, способом життя.
Методологiчною основою аналiзу впливу цiннiсних орiентацiй на формування активних життевих прюрителв студентсько! молодi е розумiння едност1 тзнавального i цiннiсного вiдношенъ: природно-iсторичного, тобто об'ективного стану, i реального переб^у процесу, а також цiннiсного, тобто нормативного, певного перебиу процесу з точки зору значущосп. Цiннiсний аспект дае уявлення про напрямки життедiяльностi особистостi, !х збiг чи розбiжностi з основною тенденцiею суспiлъного розвитку [3 с. 215]. Жишеи прюритети особистосп розглядаються як система категорш: свiтогляд, мотиви, потреби, iнтереси, переконання, установки, самореалiзацiя. Дуже важливе мюце тут належить створенню iдеалу, який сприяе усвiдомленостi особист1стю сво!х дш i вчинк1в.
Змiна цiннiсних орiентацiй, iдеалу, до якого прагне молодь, е засобом для здшснення чогось зовш позитивного, протилежного !й. Це призвело до уявлення про цей вдеал та цiнностi на р1вш буденно! свiдомостi як про якусь надприродну силу, що надiлена iрреальним iснуванням. Зворотний бiк цiе! проблеми - зосередження суттевих характеристик життедiяльностi молодого поколiння на боцi вдеалу, метафiзично вiдiрваного вiд дiйсностi, призводить до того, що розумiютъ реальшсть у викривленому виглядi. Молодь починае жити в iрреалъному просторi, не орiентуючись в дiйсному часi, в розумшш якого у не! не виникае потреби: орiентацiя на щнносп перетворюеться у фетиш, що сприймаеться метафiзично i не сприяе суспшьному розвитковi. Подолання такого протирiччя мiж iдеалом, цiнностями i дiйснiстю полягае не в протиставлент сфери даного i сущого, а в подоланш цього стану, адже
молодь не просто реагуе на ту чи шшу ситуащю, а визначае !!, одночасно «визначаючи» i себе в цiй ситуацi!. Щншсш орiентацi! настшьки усвiдомлюються особистiстю, насшльки свiтогляд адекватно вiдображае дiйснiсть i на цьому обгрунтовуе реальнi, ввдповвдш законам розвитку природи i суспшьства, iдеали людини i шляхи !х досягнення.
Якщо вважати свпоглядними лише п цiнностi внутрiшнього свiту особистосп, як1 е соцiально значущими, то залишаеться ще невiдомим, чи значать вони те ж саме для не! само!. Тому порiвняння пе! чи шшо! системи цiнностей з шшими цiнностями може вiдрiзняти один свпогляд вiд iншого як щнне i прогресивне. Iдейна стабiльнiсть щншсних орiентацiй залежить вiд того, що забезпечуе еднiсть мислення, переконання i дiй. Узагальнена орiентацiя свiтоглядно! сввдомосп полягае в !! претензi! визначити позищю. Це означае, що в найважливших життевих питаннях кожен суб'ект у змозi обгрунтувати особистi прюритети як загальнi вимоги, що визначають суть особистосп. На основi свпогляду цiннiснi орiентацi! фiксують перевагу певного виду дiяльностi, але вiдображення в нш можуть не знайти. Осшльки цiннiснi орiентацi! визнають поведiнку i причини соцiально! дiяльностi молодi, на перший план виступае не те, що необхвдно, без неможливостi юнування (це вирiшуеться на рiвнi потреб), не те, що випдно з точки зору матерiальних умов життя (на рiвнi зацiкавлень), а те, що ввдповвдае уявленням про призначенням людини [4, с. 65]. Отже, п норми i iдеали, як е результатом дiяльностi особистостi, визнають розвиток !! цiнностей (цiннiснi орiентацi!). Тому, !хия наявнiсть становить основу для формування життевих прiоритетiв. У зв'язку з цим навiть спещально зосередженi на особистостi виховнi та iншi впливи можуть бути ефективними лише в тому разi, якщо вони опосередковаш особистiстю. Об'ективно ощнюючи себе, молодь свiдомо, враховуючи умови, що склалися, спрямовуе розвиток i реалiзацiю сво!х сутнiсних сил, яш визначають р1вень активносп !! життевих прюритепв. Тому цiннiснi орiентацi! мають велике значения для розвитку особистосп, оскшьки засвоений життевий досвiд, який пройшов крiзь призму внутрiшнього св^ особистостi, оцiнюеться, критично переробляеться нею i переходить у дiйсну позищю, умову самореалiзацi!.
Як акумулятор шдив^ального досвiду, механiзми цiннiсних орiентацiй надають дiяльностi i поведiнцi людини особиспсного сенсу, що розкриваеться через спрямовашсть на задоволения найбiльш фундаментальних потреб у пращ, творчосп тощо. Разом з тим прагнения особистостi до реалiзацi! цих потреб перебувае в едносп з потребою у реалiзацi! свое! iндивiдуальностi. Цi двi тенденци людсько! особистостi взаемопов'язанi i нерозривш. Якщо ж iнтереси i потреби особистосп недостатньо враховаш, вона дiе на примiтивному рiвнi, щоб уникнути санкцi!. Отже, зацiкавленiсть студентiв процесами i результатами навчально! дiяльностi забезпечуеться не окремими фрагментам, заходами, а яшсною оргашзащею всiх компоненпв навчально-виховного процесу у вузi: цiльового, стимулюючого, мотивацiйного, оцiнно-результативного. А в педагопчнш майстерностi студент е суб'ектом формування сустльних вiдносин, а не лише як !х результат. У його поведшщ за цих умов проявляеться вольовий чинник: iнiцiативнiсть пошуку, самостшшсть при здобуттi знань, принциповiсть, вшьне самовизначения iндивiда в культурному просторi свiтоглядiв. Тому спрямованiсть молодi на реалiзацiю потреб формуе цiннiснi орiентацi!. Останнi ж формують стиль життя особистосп, який проявляеться в !! активносп.
Цiлком очевидно, що мiж системою цiнностей i стратегiею виховання юнуе взаемозалежиiсть. Цiнностi визначають змют вихования, а вихования прагне прищепити вiру у прийиятi цiнностi. Але в цьому симбiозi переважае система щнностей, оск1льки вона йде ввд життя народу, цього iсторичного досввду, полiтично! ситуацi!, вiри, потреб i прагнень до самореалiзацi! тощо. I, власне, в цьому значенш стосовно стратеги система щнностей е визначальною, життедайною. Тому, на нашу думку, тшьки аксюлопчний пiдхiд до вивчення життевих прiоритетiв студентства допомагае i конкретизувати змiстовний бiк освiти, визначити як першочергове завдания формування щншсних вiдносин до моральних принципiв i норм, що в концевому результап сприяе становлению гуманного свiтогляду. Реалiзацiя аксiологiчного пiдходу передбачае таку постановку навчально-виховного процесу, при якому студенти вчаться поступати морально, оцiнювати i акцентувати сво! вчинки i вчинки iнших.
Радикальнi змiни, що ввдбуваються в державi, спричиненi ними гумашстичш й демократичнi зрушения в свпогляд^ iдеологi!, науцi та культурi, потребують формування та впровадження ново! концепцп гуманiтарно! освiти, яка мае стати основою тдготовки
стyдeнтськoï мoлoдi до сaмoстiйнoï, активно!' та твopчoï сaмoдiяльнoстi в новж сoцiaльниx та кyльтypниx yмoвax, важливим чинником фopмyвaния oсoбистoстi сyчaснoгo типу, сввдомого гpoмaдянинa Укpaïни. Пoтpeбa y впpoвaджeннi тaкoï кoнцeпцiï зyмoвлeнa нaсaмпepeд нeoбxiднiстю пpивeдeння гyмaнiтapнoï oсвiти i вжования стyдeнтiв y вiдпoвiднiсть до iieï систeми цiннiсниx opieнтaцiй та сощальнж нopмaтивiв, якi визначають поступ людськoï цивiлiзaцiï пpoтягoм III тисячолитя. Вона фopмaльнo нe зopieнтoвaнa на знання як peзyльтaт, ïï змют i сила - y ^овдс пiзнaния, який вiдбyвaeться y фopмi дiaлoгy: викладача зi стyдeнтoм, вчигеля з yчнeм i нapeштi чepeз фopмy внyтpiшньoгo дiaлoгy стyдeнтa [5, с. 186]. За такого пiдxoдy ютина нe мoжe 6ути eдинoю, вона y кожного своя, кoжeн мae пpaвo на свoe бaчeння свiтy i його пiзнaния, на твopчiсть власним шляxoм. Гyмaнiстичнa пapaдигмa oсвiти пepeдбaчae poзвитoк piзнoмaнiтниx фopм мислeния.
Гyмaнiзaцiю oсвiти в poзyмiннi нayкoвo-пeдaгoгiчнoгo кoлeктивy oзнaчae ствopeния умов для виpiшeння пepшoчepгoвиx завдань: оволодшня кyльтypнoю спадщиною гyмaнiстичнoгo спpямyвaния; зaбeзпeчeння систeмoю iнтeгpoвaниx знань пpo суспшьство, якi би, paзoм з набутими вмшнями стали основою сaмoпiзнaния, самоосвии oсoбистoстi, виявлeния та poзвиткy ïï твopчoгo пoтeнцiaлy; aдaптaцiя oсoбистoстi до навколишнього свiтy як peзyльтaт зaсвoeння нeoбxiдниx знань, так i фopмyвaння навичок i вмiнь спiлкyвaния з шшими людьми на гyмaнiстичнiй основу opгaнiзaцiï влaснoï' дiяльнoстi тощо. Сьогодш нaцioнaльнa систeмa виxoвaния покликана вiдтвopити в молодому пoкoлiннi гeнeтичний код peroro нapoдy, його мову, нащональний xapaктep, свoepiднiсть свiтoспpийияття, нaцioнaльний споиб мислeния, сaмoсвiдoмiсть, дyxoвнiсть. А для цього звepнyтися до суп щишснж opieнтaцiй
yкpaïнськoгo нapoдy i тpaдицiй ïx фopмyвaния в iстopичнoмy poзвиткoвi нaцiï. Гyмaнiзaцiя oсвiти пoтpeбye oсoбистiснoгo висвiтлeния й спpийияття минулого на oснoвi спiввiднoшeния сyб'eктивниx ощнок iз загальнолюдськими цiннoстями, що мae дoкopiннo змiнити мeтy викладания гyмaнiтapниx дисциплiн у вyзi. Taкe стaвлeння вiдoбpaжae цiннiсний пiдxiд до об^кта i вiдбивaeться в oцiнниx сyджeнняx.
У пpoцeсi навчания у кожного стyдeнтa фopмyeться систeмa iндивiдyaльнoгo стaвлeння до кyльтypниx надбань. Його нeiдeнтичнiсть визнaчaeться нe тiльки сoцiaльнoю нaлeжнiстю, а й piзнoмaнiтним yсвiдoмлeниям цж цiннoстeй. Спpямoвaнiсть свiдoмoстi й пoвeдiнки мoлoдиx людeй на пeвнi мopaльнi та гyмaнiстичнi цiлi й установки виявляeться в цiннiсниx opieнтaцiяx ïx свггогляду, i як поияття «щнносп» вiдбивae eтичний бiк вiднoшeния людини до свггу. Алe цe ш лишe набуття знань, цe й пepeживaння, в якиx кoнцeнтpyeться впeвнeнiсть людини в iстиннoстi пoглядiв, кoтpi вона пoдiляe. Тому загальний на^ямок цiннiсниx opieнтaцiй, ядpo його життeвoï пoзицiï становить пepeкoнaння. Вони e основою дyxoвнoгo свiтy людини, фopмyють сyспiльнo-пoлiтичнy пoзицiю, кpитepiï та оцшки свoï'x вчинк1в, бажань. Як наслвдок, нaявнiсть пepeживaния нeсyмiснa з пасивним спогляданиям св1ту. Чим бiльшa пepeкoнaнiсть осо6истост1, тим aктивнiшa ïï житгева позиц1я.
ц1нн1сн1 opieнтaцiï нaстiльки усввдомлюються осо6ист1стю, насшльки св1тогляд aдeквaтнo вiдoбpaжae д1йсн1сть i на ц1й шдстав! oбгpyнтoвye peaльнi, в1дпов1дн1 закони poзвиткy пpиpoди i сyспiльствa iдeaлaми людини та шлжи ïx дoсягнeния. Коли вважати свтоглядними лишe т1 щнносп внyтpiшньoгo св1ту осо6истост1, як1 e сощально значущими, то зaлишaeться шввдомим, означають вони тe ж для reï само)! Тому пopiвияння iieï чи iншoï систeми цiннoстeй з шшими дae змогу вiдpiзнити один свтогляд в1д 1ншого. Iдeйнa стабшьшсть цiннiсниx opieнтaцiй визнaчaeться тим, наскшьки пeвнi погляди стали внyтpiшнiми ^инципами ïï св1тогляду, що зaбeзпeчyють eднiсть мислeния, пepeкoнaния та д1й. Haйзaгaльнiшa opieнтaцiя свiтoгляднoï' св1домост1 пoлягae в ïï здатност визначати позицию. Ц oзнaчae, що в нaйвaжливiшиx життeвo-смислoвиx питaнияx кoжeн сyб'eктy змоз1 обфунтувати особисту позиц1ю.
Отжe, можна ствepджyвaти, що осо6ист1сний пiдxiд пepeдбaчae iнтeлeктyaльний i дyxoвний poзвитoк стyдeнтiв чepeз спpийияття, yсвiдoмлeния i oсмислeния загальнолюдськж цiннoстeй, фopмyвaния мoтивaцiй, твopчoï д1яльност1 й сaмopeaлiзaцiï' осо6истост1. Тому стaвлeння до виxoвaнцiв, на нашу думку, повинно будуватися на спpийияттi ïx як вшьнж oсoбистoстeй, кoтpi poзвивaючись будуть здaтнi poбити сaмoстiйний вибip цiннoстeй у майбутньому.
_ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ_
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нформацшш системи. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.bdpu.org/scientific_published/pedagogics_1_net. - Загол. з екрану. - Мова укр.
2. Гончаренко С. Гумашзащя осв^и - запорука виховання творчо! та духовно багато! особистостi / С. Гончаренко // Дидактика професшно! школи: зб. наук. праць: Вип. 3. - Хмельницький: ХНУ, 2005. - С. 19-23.
3. Дiалог культур i духовний розвиток людини: матерiали Всеукра!нсько! науково-практично! конференци. - К., 1995. - 237 с.
4. Кафарський В. Нацш i держава: культура, вдеолопя, духовнiсть / В. Кафарський. - 1вано-Франювськ, 1999. - 78 с.
5. Корженко В. Фiлософiя виховання: змши орieнтацiй / В. Корженко. - К., 1998. - 304 с.
УДК 37.035.6.94 (477)
В. I. М1РОШН1ЧЕНКО
ПРОБЛЕМА МОТИВАЦИ ПАТР1ОТИЧНОГО САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В
Висвтлено pi3Ho6i4Hi аспекти проблеми мотивацй патрютичного виховання майбуттх офiцерiв-прикордонниюв. Описано та систематизовано групи мотивiв, ят можуть впроваджуватися в систему патрiотичного виховання курсантiв-прикордонникiв. Для цього пропонуеться спецкурс «Патрiотичне самовиховання особистостi майбутнього офщера-прикордонника». Визначено умови, що сприяли би покращенню мотивацй патрiотичного самовиховання курсантiв.
Ключовi слова: патрiотичне самовиховання, мотиви, особистiсть, майбутт офщери-прикордонники, педагогiчнi умови.
В. И. МИРОШНИЧЕНКО
ПРОБЛЕМА МОТИВАЦИИ ПАТРИОТИЧЕСКОГО САМОВОСПИТАНИЯ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ-ПОГРАНИЧНИКОВ
Освещены разносторонние аспекты проблемы мотивации патриотического воспитания будущих офицеров-пограничников. Описаны и систематизированы группы мотивов, которые могут внедряться в систему патриотического воспитания курсантов-пограничников. Для этого предлагается спецкурс «Патриотическое самовоспитание личности будущего офицера-пограничника». Определенны условия, которые могут способствовать улучшению мотивации патриотического самовоспитания курсантов.
Ключевые слова: патриотическое самовоспитание, мотивы, личность, будущие офицеры-пограничники, педагогические условия.
V. I. MIROSHNICHENKO
PROBLEM OF MOTIVATION OF PATRIOTIC SELF-EDUCATION OF FUTURE
BORDER OFFICERS-GUARDS
In the article light up scalene aspects of problem of motivation of patriotic education offuture border officers-guards light up In the article. An attempt to describe and systematize the groups of reasons which can be inculcated in the system of patriotic education of border students-guards is done. The special course is for this purpose offered the «Patriotic self-education of personality offuture border officer-guard». By an author certainly terms which would be instrumental in the improvement of motivation of patriotic self-education of students.
