Научная статья на тему 'Ценностно-мотивационная составляющая методической культуры учителя начальных классов: сущность и пути формирования'

Ценностно-мотивационная составляющая методической культуры учителя начальных классов: сущность и пути формирования Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
111
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕТОДИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ / ЦЕННОСТНО-МОТИВАЦИОННЫЙ КОМПОНЕНТ / ЦЕННОСТНЫЕ ОРИЕНТАЦИИ / ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ЛИЧНОСТНАЯ МОТИВАЦИЯ / METHODICAL CULTURE OF TEACHER / VALUES AND MOTIVATIONAL COMPONENT / VALUES / PROFESSIONAL AND PERSONAL MOTIVATION / МЕТОДИЧНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСіВ / ЦіННіСНО-МОТИВАЦіЙНИЙ КОМПОНЕНТ / ЦіННіСНі ОРієНТАЦії / ПРОФЕСіЙНО-ОСОБИСТіСНА МОТИВАЦіЯ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Никула Наталья

Обосновано, что одно из ведущих условий формирования методической культуры учителя начальных классов и фактором, который побуждает к усвоению эффективных моделей профессионально-методической деятельности, является ценностно-мотивационный компонент. С целью четкого понимания содержания указанного явления выделены его критерии: система ценностных ориентаций и профессионально-личностная мотивация. На основе анализа научных источников установлено, что ценностные ориентации это совокупность ценностей, направленных на профессионально-методическую деятельность, которая проявляется в индивидуальном положительном отношении студентов к ней, характеризуется осознанностью ее роли для формирования методической культуры. Определена сущность профессионально-личностной мотивации как индивидуального образования личности учителя, включающей в себя профессионально-личностные мотивы, интересы, потребности, формирование которых является четким ориентиром и внутренним толчком для формирования методической культуры. Обоснована система мер формирования ценностно-мотивационной составляющей, а именно: групповые и индивидуальные беседы, упражнения на целеполагание, тренинговые упражнения, дискуссии, коллективно-творческие обсуждения, ролевые игры, семинар-практикум.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам об образовании , автор научной работы — Никула Наталья

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

VALUE-MOTIVATIONAL COMPONENT OF METHODICAL CULTURE OF PRIMARY SCHOOL TEACHER: THE ESSENCE AND WAYS OF FORMATION

One of the main conditions of formation of methodological culture of primary school teacher, a factor that encourages the assimilation of effective models of professional and methodical activity is value-motivational component. In order to clearly understand the content of the phenomenon appointed its author selected criteria: system values orientation and professional and personal motivation. The value orientation as a set of values focus on professional and methodological activities which manifest themselves in individual positive attitude of students to it is determined on the base of the analysis of scientific and pedagogical sources. The indicators of value orientations are: human values (truth, goodness, beauty, life and health); personal values of teachers (humanity, justice, diligence, responsibility); teacher professional values (commitment, independence, initiative, organization), value orientation on professional and methodical activities. The essence of professional and personal motivation as individual education teacher's personality, which includes professional and personal motives, interests, needs, formation of which is a clear reference and internal impetus for the formation of methodological culture. The indicators of this criterion are: professional and methodical motivation; methodically-focused orientation teacher; interest in the success in professional and methodical work of the teacher; the need for professional self-realization and self-affirmation; desire career advancement; focus on student mastery of methodological culture. The system measure of the formation of values and motivational component: discussions, exercises, training exercises, collective creative discussion, a role play, a workshop is analysed.

Текст научной работы на тему «Ценностно-мотивационная составляющая методической культуры учителя начальных классов: сущность и пути формирования»

ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА

УДК 378.011.4

НАТАЛЯ Н1КУЛА

nikyla06@mail.ru асистент

Чернiвецький нацiональний ушверситет iменi Ю. Федьковича,

м. Чершвщ, вулиця Коцюбинського, 2

Ц1НН1СНО-МОТИВАЦ1ЙНА СКЛАДОВА МЕТОДИЧНО! КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В: СУТН1СТЬ I ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ

Обтрунтовано, що одтею з пров1дних умов формування методичное культури вчителя початкових класгв I фактором, який спонукае до засвоення ефективних моделей професгйно-методичног д1яльност1, е цттсно-мотивацшний компонент. З метою чгткого розумгння змгсту означеного явища визначено його критерИ: система цттсних ор1ентацш та професгйно-особистгсна мотивацгя. На основI аналгзу наукових джерел, встановлено, що цттст ор1ентацИ -це сукуптсть цгнностей, спрямованих на професгйно-методичну д1яльн1сть, яка проявляеться в 1ндив1дуальному позитивному ставленнI до нег, характеризуеться усвгдомлетстю гг рол1 для формування методичног культури. Визначено сутнгсть профес1йно-особист1сно1 мотивацИ як 1ндив1дуального утворення особистостг вчителя початкових класгв, що включае професшно-особистгснг мотиви, Iнтереси, потреби, сформовангсть яких е чгтким ор1ентиром I внутргшнгм поштовхом для формування методичног культури. Обтрунтовано систему заходгв формування цтнгсно-мотивацтног складовог, а саме: груповг та 1ндив1дуальн1 беади, вправи на цшепокладання, трентговI вправи, дискусИ, колективно-творчг обговорення, рольов11гри, семгнар-практикум.

Ключовi слова: методична культура вчителя початкових класгв, цгннгсно-мотивацгйний компонент, цгннгснг оргентацИ, професшно-особистгсна мотивацгя.

НАТАЛЬЯ НИКУЛА ассистент

Черновицкий национальный университет имени Ю. Федьковича,

г. Черновцы, ул. Коцюбинского, 2

ЦЕННОСТНО-МОТИВАЦИОННАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ МЕТОДИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ: СУЩНОСТЬ И ПУТИ

ФОРМИРОВАНИЯ

Обосновано, что одно из ведущих условий формирования методической культуры учителя начальных классов и фактором, который побуждает к усвоению эффективных моделей профессионально-методической деятельности, является ценностно-мотивационный компонент. С целью четкого понимания содержания указанного явления выделены его критерии: система ценностных ориентаций и профессионально-личностная мотивация. На основе анализа научных источников установлено, что ценностные ориентации - это совокупность ценностей, направленных на профессионально-методическую деятельность, которая проявляется в индивидуальном положительном отношении студентов к ней, характеризуется осознанностью ее роли для формирования методической культуры. Определена сущность профессионально-личностной мотивации как индивидуального образования личности учителя, включающей в себя профессионально-личностные мотивы, интересы, потребности, формирование которых является четким ориентиром и внутренним толчком для формирования методической культуры. Обоснована система мер формирования ценностно-мотивационной составляющей, а именно:

групповые и индивидуальные беседы, упражнения на целеполагание, тренинговые упражнения, дискуссии, коллективно-творческие обсуждения, ролевые игры, семинар-практикум.

Ключевые слова: методическая культура учителя начальных классов, ценностно-мотивационный компонент, ценностные ориентации, профессионально-личностная мотивация.

NATALIA NIKULA lecturer

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsy, Kotsiubynsky 2 Street

VALUE-MOTIVATIONAL COMPONENT OF METHODICAL CULTURE OF PRIMARY SCHOOL TEACHER: THE ESSENCE AND WAYS OF FORMATION

One of the main conditions of formation of methodological culture of primary school teacher, a factor that encourages the assimilation of effective models of professional and methodical activity is value-motivational component. In order to clearly understand the content of the phenomenon appointed its author selected criteria: system values orientation and professional and personal motivation. The value orientation as a set of values focus on professional and methodological activities which manifest themselves in individual positive attitude of students to it is determined on the base of the analysis of scientific and pedagogical sources. The indicators of value orientations are: human values (truth, goodness, beauty, life and health); personal values of teachers (humanity, justice, diligence, responsibility); teacher professional values (commitment, independence, initiative, organization), value orientation on professional and methodical activities. The essence of professional and personal motivation as individual education teacher's personality, which includes professional and personal motives, interests, needs, formation of which is a clear reference and internal impetus for the formation of methodological culture. The indicators of this criterion are: professional and methodical motivation; methodically-focused orientation teacher; interest in the success in professional and methodical work of the teacher; the need for professional self-realization and self-affirmation; desire career advancement; focus on student mastery of methodological culture. The system measure of the formation of values and motivational component: discussions, exercises, training exercises, collective creative discussion, a role play, a workshop is analysed.

Keywords: methodical culture of teacher, values and motivational component, values, professional and personal motivation.

Методична культура вчителя початкових клашв - це imeiparaBm яюсть особистосп педагога, що становить сукуптсть мотивiв, щнностей, компетенцш i вмшь оптимально використовувати piзноманiтm методи та засоби навчання i виховання у багатопредметному середовищ початково! школи, яю базуються на осжш рефлексивних дш i забезпечують високий piвень професшно! дiяльностi педагога, спрямований на творчють i самовдосконалення.

Процес формування методично! культури майбутнiх учителiв у ВНЗ вщбуваеться шд дieю piзних чинниюв i мае за мету досягнення piвня зpiлостi i стiйкостi всiх !! структурних компонентiв: цiннiсно-мотивацiйного, когнiтивно-пpаксеологiчного, особистюно-творчого i pефлексивно-оцiнного.

Цiннiсно-мотивацiйний компонент характеризуе спpямованiсть цiннiсних оpiентацiй, стшко! мотиващйно! сфери, професшно-методично! пiдготовки майбутнiх учит^в початкових класiв на формування в них методично! культури. Вш е одшею з провщних умов в цш спpавi, фактором, який спонукае до засвоення ефективних моделей профеайно-методично! дiяльностi.

Пpофесiйно-педагогiчну мотивацiю дослiджували Н. Гузш, I. Зязюн, Г. Сагач та iншi вченi. Мотивацiйну сферу вчителя вони розглядають як основу, навколо яко! формуеться система профеайно! дiяльностi вчителя. Проблема цiннiсних оpiентацiй учителя розкриваеться в працях I. Беха, I. 1саева, Г. Печерсько! тощо i розглядаеться як спрямованють вчителя на систему особистiсних смисшв, що визначае його ставлення до профеайно! дiяльностi i !! суб'екпв.

Враховуючи сустльну значимiсть заявлено! проблематики, вважаемо за необх1дне розкрити сутнють i шляхи формування цiннiсно-мотивацiйного компонента методично! культури вчителя початкових клашв. Як показуе аналiз piзних науково-педагопчних джерел, ця проблема не е достатньо досл1дженою, що посилюе !! актуальнiсть.

_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_

Мета статт полягае у розкритп сутносп щнтсно-мотиващйно! складово! методично! культури та визначенн основних шлях1в ïï формування в процеа профеайно! пiдготовки у ВНЗ майбуттх учител1в початкових клашв.

Для никого розумшня змюту щнтсно-мотиващйного компонента методично! культури педагога ми виокремили його критери та показники. При ïx в1дбор1 враховували те, що вони повинт вiдображати специфшу означеного компонента методично! культури вчителя початкових клашв як цшсного утворення, концентращю, едн1стъ та взаемозв'язок щнностей i мотив1в шильного педагога.

Критер1ями щншсно-мотиващйно! складово!' методично! культури вчителя початкових клашв визначен1 система цiннiсниx орiентацiй та професiйно-особистiсна мотивацiя.

У визначенн й описi цiннiсниx орiентацiй вчителя початкових клашв провщним е аксюлопчний пiдxiд. Вiдповiдно до нього визначаеться вмiст цiнностей як регулятора та орiентира загально! i професiйноï освии, цiнностi вiдповiдно визначають форми дiяльностi i поведiнки майбутнього педагога, за допомогою !х осмислення можна спрогнозувати формування його методично! культури в процеа професшно!' пiдготовки. На засадах аксюлопчного шдходу майбутнш педагог входить у контекст свиово!' культури через осмислення, засвоення та оволодiння системою вироблених цiнностей.

На думку Ю. Соловйово!, цiннiсть вiдiграе значущу роль в житп людини, оскiльки орiентуе i спрямовуе ïï до самовизначення та самореалiзацiï [5, с. 5]. Також, погоджуемось iз думкою автора, що система щнностей становить основу культури особистосп, яка зумовлюе ïï вчинки, формуе потреби, впливае на штереси.

Поняття «щншсть» трактуеться ученими як «система особистiсниx смисшв», «внутршня позицiя i спрямован1сть особистосп» тощо. У науковiй лiтературi вiдзначаеться, що спрямовашсть особистостi на певн1 щнносп е для неï' цiннiсними орiентацiями.

Професiйнi цiннiснi орiентацiï розглядаються в наущ як:

- система професiйноï' спрямованостi i ставлення вчителя до педагогiчноï' дiяльностi [4, с. 254];

- суб'ективне, iндивiдуальне вiдображення у свщомосп й псиxiцi вчителя сощальних цiнностей педагогiчноï професiï (З. Курлянд);

- система iнтегрованиx смислових установок вчителя, яка визначае його ставлення до важливих сторш педагогiчноï' дiяльностi та ïï суб'ектiв (О. Мартинюк).

Сформован1сть професiйниx цiнностей пробуджуе у майбутшх вчит^в вiдповiдальне ставлення до педагогiчноï та професiйно-методичноï дiяльностi, мотивуе ïx до творчосп, формуе в уявi модель методично! культури, що слугуе орiентиром у професiйно-методичному саморозвитку.

У фiлософi!' iснуе погляд на щнносп особистостi як системну ознаку, що вiдображае «функцiональний аспект особистюного значення у процесi дiяльностi, характеризуе специфiчнi аксiологiчнi вiдносини з боку особистосп, спрямоваш на реалiзацiю як особистюних потреб, iнтересiв, так й штереав системи до яко! належить певна особиспсть» [9, с. 35]. Також, важливою е думка, що щнносп мають соцiальний (зумовлен1 системою виховання, навчання, формуються i корегуються iнтересами i запитами суспiльства) та щцивщуальний (залежить вiд iндивiдуальниx особливостей особистостi, !! життевого досвiду, штересш, потреб, iдеалiв) характер.

Прийнятну класифшащю цiнностей обгрунтував i представив I. 1саев: цiнностi-цiлi (розкривають значення i сенс щлей професiйно-педагогiчно!' дiяльностi), щнносп-засоби (розкривають значення способiв i засобiв здiйснення професiйно-педагогiчно!' дiяльностi), щнносп-вщносини (розкривають значення i сенс ставлень як основного механ1зму функцiонування цшсно! педагогiчно!' дiяльностi), цiнностi-знання (розкривають значення i сенс психолого-педагопчних знань у процеа здiйснення педагогiчно!' дiяльностi), щнносп-якосп (розкривають значення i сенс якостей особистосп вчителя) [1, с. 145].

Дослджуючи професiйну культуру педагогiв, О. Цюняк називае так цiнностi: духовш, моральн1, iнформацiйнi, прогностичн1, дiагностичнi, аналлико-ощнш, науково-досшдницью, сукупн1сть яких мае цшсний i системний характер [8, с. 109].

Отже, цiннiснi орiентацi! - надзвичайно важливi у професiйно-методичнiй щяльносп сучасного вчителя, е його свщомим iндивiдуальним позитивним ставленням до вказано! дiяльностi, що виявляеться в усвщомлени i! важливосп для фахово! шдготовки та успiшностi майбугньо!' педагогiчно!' пращ.

З урахуванням вищесказаного можемо стверджувати, що цiннiсна орiентацiя педагога на професшно-методичну дiяльнiсть проявляеться в iндивiдуальному позитивному ставленн1 до не!, характеризуемся стiйкою усвiдомленiстю ïï ролi i значення для формування методично! культури майбуттх учит^в початкових класiв у процеа фахово! пiдготовки.

Узагальнивши погляди науковцiв на суттсть i класифiкацiю цiннiсних opiem^rn, виокремимо: загальнoлюдськi цiннoстi (ютина добро, краса, життя, здоров'я), oсoбистiснi цшносп вчителя (гуманнiсть, спpаведливiсть, пpацелюбнiсть, вщповщальтсть, вимoгливiсть до себе), пpoфесiйнi цшносп вчителя (цiннoстi-умiння, цiннoстi-знання, цiлеспpямoванiсть, самостшнють, iнiцiативнiсть, opганiзoванiсть), цiннiсну opieнтацiю на ^офе^йно-методичну дiяльнiсть.

Наступним кpитеpieм щнтсно-мотиващйного компонента e пpoфесiйнo-oсoбистiсна мoтивацiя. Для усвщомлення сутнoстi цього кpитеpiю та вио^емлення показниюв пpoаналiзуeмo поняття, яю лягли в його основу: «мотив» i «мотиващя».

Мотив - це внуфшне псих1чне явище, яке спонукае суб'ект до виконання ди; мотиващя визначаеться як система внутpiшнiх мoтивiв, що спонукае людину до кон^етних вчинив, фopм пoведiнки i дiяльнoстi [2, с. 58].

Пpoфесiйнo-метoдична мотивац1я майбутнiх учителiв початкових класiв е внутртшшм стимулом фopмування методично'' культуpи педагога i показником його г^фестно-особистсно!' мотивацй.

З метою oбIpунтування ви&ру показниюв пpoфесшнo-методичнoï мотивацй' звеpнемoсь до поняття «спpямoванiсть особисгосп», що в науковш лiтеpатуpi poзгляда£Iъся як система домшуючих мотив1в.

Спpямoванiсть особистосп включае iepаpхiчнo пoв'язанi м!ж собою фopми: потяг (найпpoстiша бioлoгiчна фopма спpямoванoстi), бажання (усвiдoмлена пoтpеба), пpагнення (бажання пpи включеннi вольового компонента), iнтеpес (тзнавальна фopма спpямoванoстi на певний пpедмет), схильтсть (iнтеpес пpи включенш вольового компонента), iдеал (пpедметна мета, кoнкpетизoвана в oбpазi чи уявленш), свпогляд (система фшософських, етичних, естетичних, пpиpoдничo-наукoвих й !нших поглядев на навколишнш свп), пеpекoнання (вища фopма спpямoванoстi як система мотив!в особистосп, що спонукають ïï чинити вщповщно до сво'х поглядев, пpинципiв, свпогляду).

I. Зязюн, Л. Кpамущенкo, I ^ивонос та шш! наукoвцi гoвopять пpo багатoаспектнiстъ спpямoванoстi особистосп педагога, а саме: на себе - самoутвеpдження (щоб бачили в меш квалiфiкoванoгo, вимогливого, спpавжньoгo вчителя); на засоби педагопчного впливу (коли найважливше для вчителя - ^о^ама заходи, способи 'х пpед'явлення); на шкoляpа (дитячий колектив в актуальних умовах - адаптащя); на мету педагопчно'' д!яльносп (на допомогу шкoляpевi в poзвитку - гуманiстична стpатегiя) [3, с. 26]. На основ! цих думок можемо вио^еми™ наступний показник: методично opieнтoвану спpямoванiсть вчителя.

Таким чином, пpoфесiйнo-oсoбистiсну мотиващю poзумieмo як ¡ндивщуальне утвopення особистосп вчителя, що фopмуeться тд д!ею зовтштх i внуфштх чинниюв i включае в себе щюфесшш й особиспсш мотиви, iнтеpеси, пoтpеби тощо, сфopмoванiстъ яких е чпким opieнтиpoм, спpямoванiстю i внуфштм поштовхом для фopмування методично'' культуpи майбутшх учител!в початкових клашв у пpoцесi ^офе^йно'' тдготовки.

Показниками цього кpитеpiю е: пpoфесiйнo-метoдична мотиващя; метoдичнo-opieнтoвана спpямoванiсть вчителя; його iнтеpес до устху в сво'й ^офе^йно-методичий д!яльносп; пoтpеба у пpoфесiйнiй самopеалiзацiï та самoутвеpдженнi; бажання каp'epнoгo зpoстання; спpямoванiсть педагога на оволодшня методичною культуpoю.

Шляхи фopмування щнтсно-мотиващйно'' складово'' пеpедбаченi в poзpoбленiй нами ^огра^ фopмування методично'' культуpи майбутшх учтелв початкових клашв. Вона спpямoвана на цшсне фopмування вах стpуктуpних компонента означеного явища i пеpедбачаe фупов! та шдивщуальш бесщи, впpави на цшепокладання, тpенiнгoвi впpави, дискуси, кoлективнo-твopчi oбгoвopення, poльoвi iгpи, семiнаp-пpактикум тощо.

Розглянемо вищевказаш заходи фopмування щнтсно-мотиващйно'' складово'' методично'' культуpи вчителя початкових клашв докладшше.

Мета гpупoвих та шдивщуальних бесд з елементами пфеконання i навшвання полягала у фopмуваннi у майбутнх вчиштв заггальнолюдських i пpoфесiйнo-oсoбистiсних ц1нностей. Ui ввди pc^rm спpияли фopмуванню потpеби ефективно виконувати методичну дiяльнiсIъ, пpагнути до усгаху в po6otî тощо.

Для посилення мотивацл студента до фopмування 'х методично'' культуpи, бажання вдосконалювати особиспсш та пpoфесiйнi pиси вчителя, фopмування щнтсних opieнтацiй на методичну д!яльтсть був пpoведений семiнаp-пpактикум «Мотиваця фopмування методично'' культуpи майбутнього вчителя початкових клашв». Пд час вказаного заходу студенти виконували piзнi впpави на цшепокладання, тpенiнгoвi впpави, poльoвi ^и, тощо. Досягнення його головно'' мети пеpедбачалo пpoдемoнстpувати майбуттм педагогам poль i значення методично'' культуpи в

_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_

педагогiчнiй дiяльностi за допомогою практичних вправ та рольових iгор та мотивувати студенпв до формування в них методично! культури шляхом реашзацл запропоновано! програми.

Виконання рiзниx практичних вправ, зокрема «Моя мотиващя» i «Машина часу», сприяли самостiйному визначенню учасниками власних цiнностей та мотивiв вибору профеайно-педагопчно!' дiяльностi. Для формування цього компонента проводились бесщи, дискуси, колективно-творчi обговорення особистостi вчителя з проявом педагопчно!' та методично! культури, способiв i результапв його дiяльностi. Дискусiя на тему «Методична культура вчителя - талант чи результат наполегливо! пращ» сприяла осмисленню цiнностей i формуванню стiйкоï мотивацл до досягнення необидного рiвня сформованостi методично! культури педагога.

З метою усвщомлення перешкод в досягненн свое! мри як мотиващйного стержня студентам пропонувалась вправа «Викрадення мри». Ï! результатом стало розумiння майбутн1ми вчителями ролi та значення наполегливосп, сили волi, бажання щодо реашзацл свое! мри. Вони вчилися шукати новi, ефективн1 шляхи i засоби для здiйснення власних плашв i задумiв, досягнення поставлено! мети.

Пропонувалося також студентам самостiйне виконання вправи, що полягало в поетапному заповненн1 таблицi «Знаю. Бажаю дiзнатися. Дiзнався». Виконання вправи слугувало як для формування спйко!' мотивацiйно!' сфери майбуттх учител1в, визначення та усвщомлення ïxrnx iнтересiв, так i для здшснення педагогiчноï рефлекси та складання плану саморозвитку i самоосвiти.

З метою подальшого формування цiннiсно-мотивацiйноï складово! методично! культури майбуттх учит^в початкових клашв за допомогою вправи «Мо! цiнностi» були виявлен1 наявн1 щнтсш орiентацi!' у студентiв. Вони могли усвщомити загальнолюдсью, особистiснi та профеайш цiнностi i визначити головн1 з них для педагопчно! професи, а також проанашзувати, як вказан1 щнносп реатзуються в !х особистому житп i сво!й педагогiчнiй дiяльностi.

Таким чином, щнтсно-мотиващйна складова е важливим компонентом методично! культури вчителя початкових клашв, включае в себе фаxовi й особистiснi цiнностi, мотиви, штереси i потреби, спрямована на формування означеного явища. Запропонован1 нами заходи сприятимуть яюсному формуванню цiннiсннiсно-мотивацiйноï складово! методично! культури сучасного вчителя початкових клашв загальноосвiтнъо!' школи.

Л1ТЕРАТУРА

1. 1саев I. Ф. Професшно-педагопчна культура як предмет наукового дослщження / I. Ф. 1саев // Теоретичш питання культури, освгти та виховання. - 2010. - № 42. - С. 143-147/

2. Лук'янова Л. Б. Освгта дорослих: короткий термшолопчний словник / Авт.-упоряд. Л. Б. Лук'янова, О. В. Анщенко. - К.; Шжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2014. - 108 с.

3. Педагопчна майстершсть: шдручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш. - 3-е вид., доп. i перероб. - К.: СПД Богданова А. М., 2008. - 376 с.

4. Печерська Г. О. Професшш цшшсш ор1ентаци вчител1в / Г. О. Печерська // Психолопчш науки: зб1рник наукових праць. - 2013. - Т. 2. - Вип. 10. - С. 252-257.

5. Соловйова Ю. О. Формування аксюлопчно!' культури майбутнього вчителя: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ю. О. Соловйова. - Харшв, 2006. - 21 с.

6. Цюняк О. П. Формування професшно! культури майбутшх мапстр1в початково! освгти у вищих навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. П. Цюняк. - К., 2015. - 220 с.

7. Ямницький О. В. Категор1я «цшносл» у психолопчному вим1р1 / О. В. Ямницький // Наука i освгта. - 2013. - № 4. - С. 34-37.

REFERENCES

1. Isaiev I. F. Profesijno-pedahohichna kul'tura iak predmet naukovoho doslidzhennia [Developmental and pedagogical psychology] Teoretychni pytannia kul'tury, osvity ta vykhovannia, 2010. # 42. P. 143-147.

2. Luk'ianova L. B. Osvita doroslykh: korotkyj terminolohichnyj slovnyk [Adult education: a brief glossary of terms] Avt.-uporiad. L. B. Luk'ianova, O. V. Anischenko., K.; Nizhyn: Vydavets' PP Lysenko M. M., 2014, 108 p.

3. Pedahohichna majsternist': pidruchnyk [Pedagogical skills: Textbook], I. A. Ziaziun, L. V. Kramuschenko, I. F. Kryvonos ta in. - 3-ie vyd., dop. i pererob., K. : SPD Bohdanova A. M., 2008, 376 p.

4. Pechers'ka H. O. Profesijni tsinnisni oriientatsii vchyteliv [Professional value orientation of teachers] Psykholohichni nauky: zbirnyk naukovykh prats, 2013. V. 2, # 10, P. 252-257.

5. Solovjova Yu. O. Formuvannia aksiolohichnoi kul'tury majbutn'oho vchytelia [Formation axiological culture of the future teacher], avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04, Kharkiv, 2006, 21p.

6. Tsiuniak O. P. Formuvannia profesijnoi kul'tury majbutnikh mahistriv pochatkovoi osvity u vyschykh navchal'nykh zakladakh [Formation of professional culture of future masters in elementary education in institutions of higher education], dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04, K., 2015, 220 p.

7. Yamnyts'kyj O. V. Katehoriia «tsinnosti» u psykholohichnomu vymiri [Category "values" in

psychological terms] Nauka i osvita, 2013. # 4, P. 34-37.

Стаття надтшла в редакцт 17.02.2017р.

УДК 378.147:373.3.011.3-051

ОКСАНА ТРЕТЯК

ksenijat2017@gmail.com кандидат педагопчних наук Рiвненський державний гумаштарний ушверситет м. Pîb^, вул. Степана Бандери, 12

ФОРМИ ТА МЕТОДИ РЕАЛ1ЗАЦИ ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ПОЧАТКОВИХ КААС1В

Розкрито структуру авторсько'1 технологи' формування професшно1 компетентностг майбутнього вчителя початкових класгв в умовах кредитно-модульног системи, яка включае три складовi: цгльову, оргатзацтну та результативну. Описано етапи формування професшно1 компетентностi майбутнього вчителя початкових кла^в: адаптацшно-репродуктивний (характеризуеться особливостями навчально-п1знавально'1 дiяльностi студентiв-першокурсникiв у вищих навчальних закладах та 1'х базовою потребою в адаптацИ' до кредитно-модульног системи навчання), активно-дiяльнiсний (спрямований на оволодiння системою педагогiчних знань, умiнь i навичок; усвiдомлення сво'1'х можливостей пiд час реалiзацiï педагогiчноï дiяльностi), рефлексивно-творчий (передбачае вироблення iндивiдуального стилю вчителя початкових класiв як активного суб'екта власно'1' дiяльностi, що володiе професшною компетенттстю). Охарактеризовано форми та методи, як застосовуються у до^дно-експериментальнШ роботi за спроектованою технологiею пiд час фахово'1' пiдготовки майбутнього вчителя початкових клаав: iнтерактивнi методи, тренiнговi технологи', насичення зм^ту освiти спецкурсами та темами для ознайомлення з означеною проблемою, зм^том i вимогами кредитно-модульноï системи, навчально-методичне забезпечення вiдповiдно до визначених вимог, робота кураторiв, педагогiчна практика, дiяльнiсть студентських наукових гурттв, науково-практичт конференцИ' та семiнари, конкурс педагогiчноï майстерностi тощо.

Ключовi слова: компетенттсть, професшна компетенттсть, технологiя формування професiйноï компетентностi майбутнього вчителя початкових класiв.

ОКСАНА ТРЕТЯК

кандидат педагогических наук Ровенский государственный гуманитарный университет, г. Ровно, ул. Степана Бандеры, 12

ФОРМЫ И МЕТОДЫ РЕАЛИЗАЦИИ ТЕХНОЛОГИИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ

НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ

Раскрыта структура авторской технологии формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов в условиях кредитно-модульной системы, которая включает три составляющие: целевую, организационную и результативную. Описаны этапы формирования профессиональной компетентности будущего учителя начальных классов: адаптационно-репродуктивный (характеризируется особенностями учебно-познавательной деятельности студентов-первокурсников в условиях вуза и их базовой потребностью в адаптации к кредитно-модульной системе обучения), активно-деятельностный (направленный на овладение системой педагогических знаний, умений и навыков; осознание своих возможностей во время реализации педагогической деятельности), рефлексивно-творческий (предусматривает выработку индивидуального стиля учителя начальных классов как активного субъекта собственной деятельности). Охарактеризованы формы и методы, применявшиеся в опытно-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.