CC BY
53
УДК 616.33 - 002.44
Скрипник I. М., Непорада К. С., Гопко О. Ф.
РОЛЬ СТРЕСУ В ПАТОГЕНЕЗ1 ПЕПТИЧНОТ ВИРАЗКИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОТ ЗОНИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
olgopko@gmail.com
Стаття мютить результати дослiджень НДР «Розробка нових методiв профiлактики, л^вання та реабiлiтацiI захворювань оргаыв травлення у хворих з полiморбiдною патолопею на пiдставi ви-вчення патогенетичних ланок формування синтро-nil», № державно! реестраци 0111 U 004881.
Пептична виразка (ПВ) шлунка та дванадцятипало! кишки вiдноситься до найбтьш актуальних проблем сучасно! гастроентерологи, займаючи одне з провiдних мюць серед гастроентерологiчних захворювань i мае надзвичайне медико-со^альне значення та виявляеться у 8-10% дорослого насе-лення працездатного вку. У кра!нах СНД за остан-нi 15 роюв рееструеться збiльшення абсолютного i вщносного числа хворих з ускладненим перебком пептично! виразки дванадцятипало! кишки бтьше, нiж у 2,5 рази [6,19,22].
З сучасних позицм, ПВ розглядаеться як полiе-тiологiчне, генетично та патогенетично неоднорщ-не захворювання. Основними етюлопчними факторами виразкоутворення в гастродуоденальнм зонi (ГДЗ) е спадкова схильнють до ПВ, iнфiкованiсть Helicobacter pylori (НР), типи нервово! та ендокрин-но! регуляци, iмунний статус цитоюнового профiлю, нейроiмуноендокриннi порушення [15].
Сучасн погляди на етiологiю та лкування цього захворювання визначенi доведенням ролi шфку-вання НР як основно! причини виразково! хвороби (ВХ). Це вщкриття пiдштовхнуло багатьох фахiвцiв до висновку, що психологiчнi фактори i, зокрема, гострий та хроычний стрес не е важливими ланками в патогенезi даного захворювання. Однак ста-тистичнi данi свщчать, що психоемоцiйний стрес може викликати ВХ нав^ь за вiдсутностi шфекцм НР, пiдтверджуючи полiетiологiчну модель етюлоги ПВ. Психологiчний стрес серед шших факторiв ризику може функцiонувати як кофактор з шфек^ею НР, посилюючи шф^вання та колонiзацiю шлунку НР. Так, у мишей, iнфiкованих НР, пщ впливом хроычно-го стресу встановлен бiльш тяжкi ураження слизо-во! оболонки ГДЗ, нiж у тварин пщ впливом стресу без шфкування НР [14-16].
Останнiми роками вщбуваеться ренесанс ви-вчення впливу психолопчного стресу як важливого фактору виразкоутворення ГДЗ, в патогенезi якого важливу роль займають психоемоцiйнi та психосо-цiальнi фактори, такi як фiзичнi (травма, тривалий больовий синдром) i психологiчнi (страх, занепоко-
ення, невпевненiсть, соцiальна дезадаптацiя), що характеризуются непередбачуванiстю та неконтр-ольованiстю [18,20]. Безпосереднм вплив стре-сорних чинниюв на перебiг виразково! хвороби пщ-тверджуеться значним зростанням дано! патологи пщ час вiйськових конфлiктiв, економiчно! депресi!, природних катаклiзмiв (пiсля землетрусу в Япони в 2011 роц кiлькiсть хворих на ВХ зросла бтьше ыж, у 2 рази) [17,19]. Проблема стресу в теперш нм час мае три пов'язаних мiж собою складових, а саме: стрес як ланка в механiзмi адаптацп, стрес як складова в патогенезi захворювань та адаптацiя до стресорних впливiв [2].
У св^ останнiх уявлень патогенез ПВ визна-чаеться як наслiдок дисбалансу внутршньокл^ин-них факторiв, трофiчних порушень в клггинах, що призводить до змщення шлункового гомеостазу. У зв'язку з цим необхщно зупинитись на деяких ме-таболiчних порушеннях, що розвиваються в стшц шлунка i дванадцятипало! кишки в умовах хроычно-го стресу, таких як: змши бюгенних амiнiв, дегра-дацiя мукопроте!нiв, актива^я перекисного окис-лення лiпiдiв (ПОЛ), порушення мiкроциркуляцi!, якi визначають фiзiологiчну резистентнiсть слизово! оболонки шлунка (СОШ).
СОШ постiйно пiдцаеться впливу потенцмно шкiдливих речовин таких як хлористоводнева кислота, пепсин, жовчн кислоти, харчовi iнгредiенти, бактерiальнi продукти та препарати, як визначають патогенез ПВ, за рахунок активаци кислотопродук-ци, секрецi! пепсину, пригнiчення мiкроциркуляцi! в СОШ, синтезу ендогенних простагландиыв, шпбу-вання продукцi! та пролiферацi! клггин на тлi порушення моторики шлунка.
В реалiзацi! стресорно! вщповщ провiдна роль належить гiпоталамо-ретикулярним структурам мозку, як тiсно взаемодiють з ппокампом i скла-дають едину гiпоталамо-гiпофiзарно-адренокор-тикальну систему, яка безпосередньо впливають на нейроендокринну регуляцт синтезу бюлопчно активних речовин, хлористоводнево! кислоти, про-цесiв мiкроциркуляцi! та iмунного захисту слизо-вого бар'ера ГДЗ, моторно! функцi! шлунка [12]. В патогенезi ПВ важливе мiсце належить вегетативна дисфункцi!, яка характеризуеться зниже-ною вагусною активнiстю на ™ зростання тонусу симпатичного в^ту вегетативно! нервово! сис-
теми, що сприяе порушенню нейрогуморально! та нейром'язово! активностi шлунка [1,11].
Надмiрний синтез хлористоводнево! кислоти вважаеться найважливiшим фактором ульцероге-незу, що визначае сучасну кислотосупресивну те-рапю Однак, ураження шлунка, зумовлене, зокре-ма, стресом, може розвиватися i при його зниженiй секреторнм функцiI. Це дозволяе припустити, що участь пстамшу в розвитку дистрофи в слизовiй оболонцi не залежить вщ секреторно! функцiI СОШ, а скорше зумовлено його дiею на метаболiзм в тканинах, враховуючи здатнiсть гiстамiну активiзувати аденiлциклазну систему i проникнiсть мембрани клiтини для йоыв водню [5].
Важливе значення в процесах цитопротекци за умов дм хронiчного стресу мае баланс захисних факторiв, серед яких одними з найбтьш важливих визнана продук^я повноцiнних муцинiв (глкопро-те!ыв), склад i властивостi яких визначае стан сли-зового бар'ера на поверхн епiтелiальних клiтин. Можливiсть протидiяти кислотно-пептичному впли-ву у гелю вища, нiж у самих клiтин, що визначае його важливе фiзiологiчне значення [21]. Склад шлун-кового слизу визначаеться речовинами двох груп: глкозамшоглканами (!х вмiст корелюе з секре^ею пепсину) та глкопроте!нами, якi розподтяються на нейтральнi (фукозу) та ки^ (сульфоглкопроте!ни та сiаломуцини) глкопроте!ни. Найбтьш важливою серед сiалових кислот е N-ацетилнейрамшова кислота (NANA), яка забезпечуе властивють шлунко-вого слизу утворювати водонерозчинне вюкозно-желатинове покриття СОШ та забезпечуе стмкють еттелто до ушкоджуючо! дм пептичного протеолiзу [13]. Пiд впливом стресорних факторiв вщбуваеть-ся деструкцiя сполучнотканинних структур СОШ, про що свщчить вiрогiдне зростання концентраци NANA в сироватц кровi [3,9]. Вiрогiдний характер змш рiвня екскреци NANA i фукози з сечею ймовiр-но зумовлений рiзним ступенем функцюнально! ак-тивност лiзосом сполучно! тканини, що пов'язано iз значно вираженими змiнами проникност мембран лiзосом до власних гщролаз внаслiдок деструк-ци захисних мукополюахаридних шарiв, а також синтезом дефектних гщрол^ичних ферментiв, що обумовлено актива^ею адрено- та холiноргiчних рецепторiв, впливом серотонiну, простагландинiв, секретину [10].
Подiбнi порушення бiосинтезу глкопроте!ыв пов'язан з секрецiею „незртих" глкопроте!ыв, що характеризуются низьким вмiстом гексозам^ ыв - моносахаридiв, якi забезпечують прикртлен-ня олiгосахаридного ланцюга до полтептидного корпусу. "НезршГ глкопроте!ни не забезпечують адекватний рiвень фiзико-хiмiчних властивостей глкопротешового гелю, який покривае поверхню слизово! оболонки, що сприяе !! ушкодженню агре-сивними факторами шлункового вмюту [21,22].
Оксидативний стрес - один з уыверсальних механiзмiв ушкодження кттин, але разом з тим це необхщна стадiя низки синтезiв i метаболiчних шляхiв 1х нормального функцюнування. Продукти ПОЛ за пiдвищення 1хньо1 концентрацiI в тканинах виступають у ролi первинного медiатора стресу, запускаючи весь мехаызм адаптацiйноI реакцiI ор-ганiзму на екстремальний вплив. З Ышого боку, за тривалих i тяжких стресiв рiзко виражена пперка-техоламiнемiя зумовлюе вторинну актива^ю ПОЛ в органах-мшенях i бiологiчних рщинах, зумовлюючи деструкцiю бiомембран та порушення 1хньо1 про-никностi [4].
У процесi розвитку експериментально! виразки шлунка рiзко пiдвищуеться iнтенсивнiсть лтопе-роксидацп, яка е унiверсальним механiзмом ушкодження кттинних мембран. Активацiя процеЫв пероксидацiI пiдтверджувалась вiрогiдним зрос-танням вмюту ТБК-активних продукпв на тл зни-ження антиоксидантно! активност внаслщок пере-розподiлу антиоксидантiв в оргаызм^ порушення !х всмоктування, пiдвищеного катаболiзму в вог-нищi ураження. Попередня адапта^я до стресорних впливiв за експериментально! виразки шлунка сприяе активаци антиоксидантних систем орга-ызму на тлi пригнiчення лiпопероксидацiI, що забезпечуе попередження ушкодження кттин СОШ, розвиток запального процесу, вазоконстрикцю i вiдповiдно, апоптоз клiтин [7].
Морфолопчним субстратом за експериментально! ПВ е значн ушкодження СОШ, що характеризуются деструкцiею i розширенням дiаметру фундальних залоз шлунка, дилатащею судин м^ кроциркуляторного русла та потовщенням стiнок судин пщслизово! основи i iнших оболонок. Вияв-лена значна кiлькiсть парiетальних кттин, що зна-ходяться в стан нерiзко вираженого некробiозу, вiдзначаеться розширення мiжзалозистого простору та наявнють в ньому сполучно! тканини. Ви-явленi структурнi змiни свiдчать про пригычення ре^онарно! мiкроциркуляцi!, що доводить суттеву роль ппокси в ульцерогенезi [8].
Таким чином, стресовi фактори в^грають важ-ливу роль в патогенезi ураження слизового бар'ера ГДЗ, впливаючи на головы фактори шлункового го-меостазу.
Перспектива подальших дослiджень: актив-не вивчення зв'язку мiж стресом та рiзними захво-рюваннями травно! системи, включаючи гастро-езофагеальну рефлюксну хворобу, функцюнальы порушення шлунка та кишечника, вщкривае безлiч терапевтичних шляхiв для майбутнього в гастроен-терологи.
Л^ература
1. Antonyan V.V. Osobennosty vehetatyvnoho statusa u bol'nykh hastroduodenal'nymy erozyyamy / V.V. Antonyan, A.A. Panov, S.V. Antonyan // Astrakhanskyy medytsynskyy zhurnal. - 2011. - T. 6, № 1. - S. 135-139.
2. Batyrova A.N. Rol' stressa y adaptatsyy v razvytyy erozyvno-yazvennykh povrezhdenyy zheludochno-kyshechnoho trakta (obzor lyteratury) / A.N. Batyrova, H.S. Berdalyna // Vestnyk KazNMU. - 2014. - № 2 (92). - S. 24-25.
3. Gopko O.F. Zakhysnyy efekt poperedn'oyi adaptatsiyi do stresornykh vplyviv na rezystentnist' slyzovoho bar"yera shlunka za eksperymental'noyi peptychnoyi vyrazky / O.F. Gopko // Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. - 2008. - T. 8, Vyp. 3 (23). - S. 77-78.
4. Zenkov N.K. Okyslytel'niy stress: Byokhymycheskyy y patofyzyolohycheskyy aspekti / N.K. Zenkov, V.Z. Lankyn, E.B. Men'shchykova. - M.: MAYK "Nauka ynterperyodyka", 2001. - 343 s.
5. Marakhovskyy Yu.Kh. Dostyzhenyya v tsytoprotektsyy slyzystoy obolochky zheludka (2016): analytycheskyy obzor / Yu.Kh. Marakhovskyy, K.Yu. Marakhovskyy // Lechebnoe delo. - 2016. - № 3 (49). - S. 47-55.
6. Nakaz MOZ Ukrayiny № 613 vid 03.09.2014 «Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy «Peptychna vyrazka shlunka ta dvanadtsyatypaloyi kyshky». - K., 2014. - 30 s.
7. Neporada K.S. Vplyv poperedn'oyi adaptatsiyi na patohenez peptychnoyi vyrazky / K.S. Neporada, O.F. Hopko, I.M. Skrypnyk // Zahal'na patolohiya ta patolohichna fiziolohiya. - 2007. - T. 2, № 3. - S. 38-41.
8. Skrypnyk I.M. Morfolohichni zminy slyzovoyi obolonky shlunka u shchuriv za poperedn'oyi adaptatsiyi do khronichnykh stresornykh chynnykiv / I.M. Skrypnyk, O.F. Gopko // Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. - 2010. - T. 10, Vyp. 1 (129). - S. 73-76.
9. Tarasenko L.M. Vplyv poperedn'oyi adaptatsiyi do korotkykh stresornykh chynnykiv / L.M. Tarasenko, K.S. Neporada, I.M. Skrypnyk, O.F. Hopko // Problemi, dostyzhenyya y perspektyvi razvytyya medyko-byolohycheskykh nauk y praktycheskoho zdravookhranenyya. Trudi Krymskoho hosud. med. unyversyteta ym. S.Y Heorhyevskoho. - 2006. - T. 142, ch. 3. - S. 252-253.
10. Tarasenko L.M. Korektsiya L-arhininom ushkodzhen' klityn shlunka za peptychnoyi vyrazky / L.M. Tarasenko, K.S. Neporada, I.M. Skrypnyk // Ukr. biokhim. zhurn. - 2002. - T. 74, № 4a. - 106 s. (dodatok 1).
11. Chyzhykov D.A. Yazvennaya bolezn' zheludka y dvenadtsatyperstnoy kyshky: fokus na ydyopatycheskye yazvy y vehetatyvnuyu rehulyatsyyu (obzor) / D.A. Chyzhykov, T.V. Kopytova, V.O. Borysov // Medytsynskyy al'manakh. - 2016. - № 1 (4). - S. 34-38.
12. Bhatia V. Stress and the gastrointestinal tract / V. Bhatia, R.K. Tandon // J. of Gastroenterology and Hepatology. - 2005. -Vol. 20 (3). - P. 332-339.
13. Brittan M. Gastrointestinal stem cell / M. Brittan, N.A. Wright // J. Pathol. - 2002. - Vol. 197. - P. 492-509.
14. Guo G. Psychological stress enhances the colonization of the stomach by Helicobacter pylori in the BALB/c mouse / G. Guo, K.R. Jia, Y Shi [et al.] // Stress: The International Journal on the biology of stress. - 2009. - Vol. 12 (6). - P. 478-485.
15. Hagymsi K. Helicobacter pylori infection: new pathogenetic and clinical aspects / K. Hagymsi, Z. Tulassay // World J. Gastroenterol. - 2014. - Vol. 20 (21). - P. 6386-6399.
16. Herszйnyi L. Peptic ulcer disease and stress / L. ^вдйпу^ M. Juh6sz, E. Mih6ly [et al.] // Orv Hetil. - 2015. - Vol. 156 (35). -P. 1426-1429.
17. Kanno T. Accommodation in a refugee shelter as a risk factor for peptic ulcer bleeding after the Great East Japan Earthquake: a case-control study of 329 patients / T. Kanno // J. Gastroenterol. - 2014. - Vol. 50 (1). - P. 1-10.
18. Koolhaas J.M. Stress revisited: a critical evaluation of the stress concept / J.M. Koolhaas, A. Bartolomucci, B. Buwalda [et al.] // Neuroscience and Biobehavioral Reviews. - 2011. - Vol. 35 (5). - P. 1291-1301.
19. Levenstein S. Psychological stress increases risk for peptic ulcer, regardless of Helicobacter pylori infection or use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs / S. Levenstein, S. Rosenstock, R.K. Jacobsen [et al.] // Clinical Gastroenterology and Hepatology. -2015. - Vol. 13. - P. 498-506.
20. Melinder C. Decreased stress resilience in young men significantly increases the of subsequent peptic ulcer disease - a prospective study of 233 093 men in Sweden / C. Melinder // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2015. - Vol. 41 (10). - P. 1005-1015.
21. Modlin I. Gastric stem cells: an update / I. Modlin, M. Kidd, K.D. Lye [et al.] // Keio J. Med. - 2003. - Vol. 52, № 2. - P. 134-137.
22. Modlin I.M. Acid-related diseases: biology and treatment / I.M. Modlin, G. Sachs. - Philadelphia, 2004. - 538 p.
23. dc09-0545 (last access 09.06.2017).
УДК 616.33 - 002.44
РОЛЬ СТРЕСУ В ПАТОГЕНЕЗ1 ПЕПТИЧНОТ ВИРАЗКИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОТ ЗОНИ Скрипник I. М., Непорада К. С., Гопко О. Ф.
Резюме. В статт наведен сучасн HayKOBi дан щодо ролi стресових чинниюв в naToreHe3i пептично! ви-разки шлунка та дванадцятипало! кишки. Висв^лен мехаызми ураження слизового бар'ера гастродуоде-нально! зони за рахунок порушення вегетативно! регуляци, деполiмерaцi! мукопроте!ыв слизового бар'ера шлунка, активаци оксидативного стресу на тл ураження мiкроциркyляторного русла. Наведен дан доводять суттеву роль стресу як кофактору ульцерогенезу на тл Ыф^вання Helicobacter pylori. Ключовi слова: стрес, пептична виразка, патогенез, слизовий бар'ер шлунка.
УДК 616.33 - 002.44
РОЛЬ СТРЕССА В ПАТОГЕНЕЗЕ ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЗОНЫ Скрипник И. Н., Непорада К. С., Гопко А. Ф.
Резюме. В статье приведены современные научные данные о роли стрессовых факторов в патогенезе язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. Освещены механизмы повреждения слизистого барьера гастродуоденальной зоны за счет нарушения вегетативной регуляции, деполимерации мукопро-теинов слизистого барьера желудка, активации оксидативного стресса на фоне поражения микроциркуля-
торного русла. Приведенные данные показывают существенную роль стресса как кофактора ульцерогенеза на фоне инфицирования Helicobacter pylori.
Ключевые слова: стресс, язва, патогенез, слизистый барьер желудка.
UDC 616.33 - 002.44
THE ROLE OF STRESS IN THE PATHOGENESIS OF PEPTIC ULCER OF THE GASTRODUODENAL ZONE
Skrypnyk I., Neporada K., Gopko O.
Abstract. Peptic ulcer (PU) of the stomach and duodenum refers to the most urgent problems of modern gastroenterology. The main etiological factors of ulcer formation in the gastroduodenal zone (GDZ) are hereditary predisposition to PV infection of Helicobacter pylori (HP), types of nervous and endocrine regulation, immune status of the cytokine profile, neuroimunuodocrine disorders. The direct influence of stress factors on the course of peptic ulcer is confirmed by the significant increase of this pathology during military conflicts, economic depression and natural disasters.
The article presents modern scientific data on the role of stress factors in the pathogenesis of PU of the stomach and duodenum. The mechanisms of damage to the mucous barrier of the GDZ due to the violation of autonomic regulation, depolymerization of mucoproteins of the mucous barrier of the stomach, activation of oxidative stress against the background of the lesion of the microcirculatory bed are discussed. The data presented show the essential role of stress as a cofactor of ulcerogenesis against the background of infection with HP
In the implementation of the stress response, the leading role belongs to the hypothalamo-reticular structures of the brain that interact closely with the hippocampus and form a single hypothalamic-pituitary-adrenocortical system that directly affects neuroendocrine regulation of the synthesis of biologically active substances, hydrochloric acid, microcirculation processes and immune defense of the mucous GDZ, motor function of the stomach. Important in the processes of cytoprotection under the conditions of chronic stress is the balance of protective factors, among which one of the most important recognized products of high-grade mucins (glycoproteins), the composition and properties of which determines the condition of the mucosal barrier on the surface of the epithelial cells. Under the influence of stress factors, the destruction of the connective tissue structures of GDZ occurs, as evidenced by the likely increase in the concentration of N-acetylneuramic acid (NANA) in serum.
In the process of development of an experimental ulcer of the stomach, the intensity of lipoperoxidation is sharply increased, which is a universal mechanism of damage to cell membranes. The activation of peroxidation processes was confirmed by the probable increase in the content of TBK-active products against the background of a decrease in antioxidant activity due to redistribution of antioxidants in the body, violation of their absorption, increased catabolism at the centre of the lesion. The previous adaptation to the stressful effects of an experimental ulcer of the stomach promotes the activation of antioxidant systems of the body against the suppression of lipoperoxidation, which prevents the damage to the cells of the SBP, the development of the inflammatory process, vasoconstriction, and, accordingly, cell apoptosis.
The morphological substrate for experimental PU is a significant damage to GDZ, characterized by destruction and expansion of the diameter of the fundus glands of the stomach, dilatation of the vessels of the microcirculatory bed and thickening of the vessels of the submucosal vessels and other membranes. A significant number of parietal cells found in a state of unsteadily expressed necrobiosis have been detected, and the expansion of the interstitite space and the presence of connective tissue in it. The revealed structural changes indicate the suppression of regional microcirculation, which proves the essential role of hypoxia in ulcerogenesis.
Thus, stress factors play an important role in the pathogenesis of defeat of the mucosal barrier of GDZ, affecting the main factors of gastric homeostasis.
Keywords: stress, ulcer, pathogenesis, mucous barrier of stomach.
Рецензент - проф. Потяженко М. М.
Стаття надшшла 10.08.2017 року
