CC BY
22чае, когда будут созданы все условия для устранения угроз [2]. Направлениями для стратегических решений могут стать:
- создание новой культуры труда, основанной на принципах сотрудничества и равных условий для всех, развитие более интегрированного на всех этапах трудовой деятельности;
- обеспечение совместимости новых технологических решений, приобретаемых у разных внешних поставщиков;
- интеграция целей системы обеспечения соблюдения нормативных требований с точки зрения контроля и подотчетности со стратегическими целями банка, включая обеспечение развития, упрощение операционной деятельности, управление рисками и оптимизацию затрат.
- введение упреждающего контроля за кибер-рисками в своей деятельности на постоянной основе.
Список литературы
1. Зорин, Г. Е. Искусственный интеллект и его применение в банковской сфере / Г. Е. Зорин // Вестник Российского университета кооперации. -2020. - № 1 (39). - С. 31-36.
2. Карпова, Е. Н. Цифровизация экономики как одна из угроз финансовой безопасности / Е. Н. Карпова, Б. И. Туаршева // Modemskiens. - 2019. - №2 101. - С. 47-50.
3. Казаренкова, Н. П. Трансформация банковской системы России под влиянием цифровизации экономики / Н. П. Казаренкова, Т. А. Световцева // Известия Юго-Западного государственного университета. Сер.: Экономика. Социология. Менеджмент. — 2018. — Т. 8, №4 (29). — С. 188-195.
4. Курчеева, Г. И. Информационные технологии в цифровой экономике [Электронный ресурс]:
учебное пособие / Г. И. Курчеева, И. Н. Томилов. — Электрон. текстовые данные. — Новосибирск: Новосибирский государственный технический университет, 2019. — 79 а — Режим доступа: http://www.iprbookshop.ru/98789.html
5. Лебедева, А. М. Перспективы внедрения биометрической идентификации в банковском секторе / А. М. Лебедева // Ростовский научный журнал. - 2019. - № 5- С. 45-51.
6. Митяева, М. А. Цифровизация российской экономики: влияние на банковский сектор / М. А. Митяева, А. И. Чечик // Вопросы экономики и управления. — 2019. — № 4 (20). — С. 4-7.
7. Цхададзе, Н. В. Развитие системы дистанционного банковского обслуживания: деньги уходят в онлайн / Н. В. Цхададзе // Вестник экономической безопасности. - 2018. - №2. - С. 357-364.
8. Официальный сайт банка «Росбанк» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.rosbank.ru/o-banke/press-sluzhba/o-tom-kak-iskusstvennyi-intellekt-pomogaet-sekonomit-vremya-ili-kak-my-vstraivali-ii-v-biznes-pшcess-otkrytiya-scheta/
9. Официальный сайт банка «Тинькофф» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https ://www.tinkoff. ru/about/news/13062019-tinkoff-intшduces-oleg-the-worlds-first-voice-assistant-in-lifestyle-and-finance/
10. Официальный сайт банка «Сбербанк» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https ://www.sberbank. ru/ru/person
11. Рейтинг Интернет-банков [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https ://markswebb. ru/report/internet-banking-rank-2019/
УДК 338.984
Амонс С.Е.
к.с.-г.н., доцент, доцент кафедри ботатки, генетики та захuстyрослин,
Втницький нацюнальний аграрний yнiверсuтет
Красняк О.П.
к.е.н., доцент, доцент кафедри аграрного менеджментy тамаркетuнгy, Вiннuцькuй нацюнальний аграрний yнiверсuтет DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3486-13-18 РОЛЬ СТРАТЕГ1ЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЯК ФАКТОРУ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 АГРАРНОГО ШДПРИСМСТВА
Amons S.
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Botany, Genetics and Plant Protection,
Vinnitsia National Agrarian University Krasnyak O.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department
Associate Professor of Agricultural Management and Marketing, Vinnitsia National Agrarian University
THE ROLE OF STRATEGIC PLANNING AS A FACTOR OF FORMING THE COMPETITIVENESS
OF AGRICULTURAL ENTERPRISE
АнотацЯ
У статтi визначено роль стратегiчного планyвання в забезпечент ефектuвностi дiяльностi аграрного тдприемства. Проаналiзовано проблеми оргашзацИ' стратегiчного nланyвання на тдприемствах при
«c@yl@qyiym-j©yrmal»#34î8â),2©2© а economic sciences
13
забезпеченнi ïx конкурентоспроможностг на втчизняному аграрному ринку в сучасних умовах господа-рювання.
Вiдзначено, що для досягнення стабiльностi та ефективностi дiяльностi аграрних тдприемств не-обxiдним тструментом управлтня тдприемствами галузi е стратегiчне планування, яке допомагае в прийняттi обтрунтованих доцшьних ршень щодо ïx мотивовано'1 поведiнки в умовах ринку, а успiшнiсть стратегiчного планування залежить вiд визначення складу i послiдовностi розробки стратеги.
Abstract
The article defines the role of strategic planning in ensuring the efficiency of the agricultural enterprise. The problems of the organization of strategic planning at the enterprises at maintenance of their competitiveness in the domestic agrarian market in modern conditions of managing are analyzed.
It is noted that to achieve stability and efficiency of agricultural enterprises, a necessary tool for managing enterprises in the industry is strategic planning, which helps to make informed decisions about their motivated behavior in market conditions, and the success of strategic planning depends on determining the composition and sequence of strategy development.
Ключовi слова: сшьське господарство, аграрний ринок, пiдприемство, конкурентоспроможтсть, стратегiчне планування, управлiння, система.
Keyword: agriculture, agrarian market, enterprise, competitiveness, strategic planning, management, system.
Постановка проблеми.
В умовах ринково! економiки для розвитку та устшно! дшльносп сучасного тдприемства великого значения набувае стратепчне планування. Да-ний вид планування надае тдприемству таю якосп, як визначетсть i iндивiдуальнiсть; забезпечуе пе-вну специф^ ведення господарсько! дiяльностi; створюе умови для виникнення, розвитку ряду важ-ливих та ютотних факторiв, яш позитивно вплива-ють на його подальшу дiяльнiсть.
Стратепчне планування - це ядро стратепч-ного управлшня. В основному це включае визначення довгострокових цшей оргатзаци. Основою для створення останнiх е реалютичт довгостроковi прогнози як найближчого, так i майбутнього перю-дiв [1].
Методолопя як прогнозiв, так i визначення довгострокових цiлей пiдприемства в рамках стра-тегiчного планування були встановлеш в основному на початку друго! половини 20 столггтя. 1снуе безл1ч методiв прогнозування, аналiзу та стратегiч-ного планування.
Вони створювалися в умовах добре структуро-ваного середовища ^ головне, досить стабiльного та передбачуваного економiчного розвитку. На жаль, щ умови були досить кумулятивними, а саме через турбулентносп в сучасному щдприемницькому се-редовищi цi методи зазнають невдачi при тдгото-вщ i, що найголовнiше, при реал1зацп довгострокових стратегiчних планiв тдприемства.
Деяш зарубiжнi та вiтчизнянi науковщ вважа-ють стратегiчне планування вже застаршим та нее-фективним тструментом, хоча вони нiчого не про-понують натомiсть [2].
Планування не лише забезпечуе конкурентоспроможтсть аграрного тдприемства, але й створюе та шдтримуе передумови його подальшого розвитку. Успiшнiсть сгратепчного планування тдп-риемства може бути досягнута при знаходженнi балансу у стратепчному управлiннi на мезо- i мак-рорiвнi.
Актуальнiсть теми роботи полягае в тому, що глобалiзацiя свиово! економiки, вiдкритiсть укра!н-ських ринкiв для зовнiшнiх товаровиробникiв: все це, з одного боку, pi3ra загострило конкуренцiю серед виробнишв, з iнШOГO - прискорило 3Mi™ спо-живчих переваг. Тому, в сучасних ринкових умовах, стратепчне планування в Укра!т набувае особливо! актуальности
Мета статт - аналiз iснуючих пiдходiв вчених до трактування поняття «стратепчне планування»; розгляд стану та рол1 стратегiчного планування як фактору формування конкурентоспроможностi аграрних тдприемства в Укрш'ш; визначення пере-лшу проблем щодо впровадження стратегiчного уп-равлiння економiчним розвитком впчизняних аграрних пiдприемств.
AHa4i3 останшх досл1джень та публiкацiй.
Дослвдженню проблем стратегiчного планування як фактору формування конкурентоспромож-ностi тдприемств присвячено багато праць вичиз-няних та закордонних науковцiв, серед яких М. Портер, Ф. Котлер, А.В. Кузнецова [2], В.Л. Дикань, П.В. Забелш, А.Н. Тищенко, А.А. Томпсон та шшг Проте, питання стратегiчного планування в аграрних тдприемствах дослiдженi мало.
Результати дослщження.
Конкуренцiя (ввд лат. сoncurentia - стикатися, змагатися) - це основний економiчний механiзм ринково! економ^. З економiчно! точки зору конку-ренщя направлена на максимiзацiю виручки вiд ре-ал1зацп господарюючими суб'ектами або вигоди ввд покупки товарiв i послуг.
Конкуренцiя змушуе суб'екпв тдприемниць-ко! дiяльностi не зупинятися на досягнутому, а по-стшно самовдосконалюватися, знижувати витрати на виробництво, покращувати як1сть продукцй' (послуг), що пропонуються на ринку, тдвищувати свою конкурентоспроможнiсть [3].
Таке трактування конкурентоспроможносп пiдприемства пов'язане iз певними особливостями стратегiчного планування дiяльностi тдприемств у сучасних умовах розвитку. Особливосп перетво-
рюються у вимоги на сучасному етат, так1 як: роз-ширення спектру важливих факторiв розвитку на основi виявлення багатостороннiх зв'язк1в i ввдно-син пiдприeмства та урахування фактору часу.
Особливютю сучасного стану господарювання аграрних пiдприeмств е все бшьша непередбачува-нiсть i складнiсть в оргашзацп процесу планування на тривалу перспективу. Це може стосуватися вах аспектiв життя, як людини, так i суспiльства в ць лому. 1м доводиться мати справу з проблемами тимчасовосп i непередбачуваностi. Сучасш щдп-риемства також мусять вести жорстку конкурентну боротьбу, i це, мабуть е самим головним аспектом в !х економiчнiй дiяльностi [4].
Робота в неспокойному, складному, мшливому, взаемозалежному i, як правило, невизначеному зо-внiшньому середовищi, серед постшно нових правил, нових виклишв i очiкувань вiд усiх суб'екпв призводить до того, що господарюючi щдприемс-тва повиннi вмiти швидко i ефективно адаптовува-тися до цих нових виклишв.
Все це поеднуеться з пошуком бiльш шнова-цiйних, бiльш ефективних i дiевих методiв планування i управлшня, вiдмовившись при цьому вiд старих, класичних методiв управл1ння, як1 не спра-вляються з новими економiчними вимогами.
В економiцi сiльського господарства, а також в загальних економiчних науках, досить тривалий час панувала теорiя неокласично! мiкроекономiки. При найближчому розглядi можна зробити висно-вок про вщсутшсть теоретично! можливостi засто-сування таких функцiй, як маркетинг або стратеп-чне управл1ння тдприемством.
Стратегiчне планування грунтуеться на прогнозах змши зовнiшнього середовища i власного розвитку щдприемства. Економiчний анал1з систематично досл1джуе i ощнюе змiннi чинники, на як1 шдприемство мае, або немае впливу.
Причини вщсутносп можливостi прогнозу-вання стану економiчного середовища i, вщпо-вщно, розвитку власного бiзнесу пiдприемств вини-кають в результатi зростаючо! динашки навколиш-нього середовища i бшьш сильного довгострокового впливу певних тенденцш в соща-льно-культурному, економiчному, технолопчному, екологiчному, а також у полггичному i правовому середовищ [5].
Сьогодшшшм щдприемствам доводиться мати справу з динашчним та невизначеним середови-щем. Щоб досягти успiху, вони повинш бути стра-тегiчно обiзнаними, повинш розумгга, як зм!ню-ються !хш конкурентнi умови. Пiдприемства повинш активно шукати можливостi використовувати сво! стратегiчнi здiбностi, адаптуватися та вдоско-налюватись в кожнiй галузi бiзнесу, спираючись на усвiдомлення та розумшня поточних стратегiй та успiхи.
На думку I. Ансоффа, стратепя це - один iз де-шлькох наборiв правил прийняття рiшень стосовно поведшки фiрми в умовах неповноти шформацп про майбутнiй розвиток тдприемства [6].
Професор юторп бiзнесу в Гарвардсьшй Школi Бiзнесу А. Дюпон Чандлер щд стратегiею розумiе
метод визначення довгострокових цiлей компанп, програми дiй i прiоритетних напрямк1в з викорис-танням ресурсiв [7].
Циганок В.В. розглядае стратегiчне пл!ну-вання з погляду двох аспектiв: перший - загальное-кономiчний, який розкриваеться через призму по-ложень загально! теори пвдприемства; i другий -конкретно-управлшський, який враховуе функцю-нальну характеристику менеджменту [8].
Як вважае Г. Мшцберг, стратегiя - це послвдо-вна, узгоджена i iнтегрована структура управлшсь-ких ршень. На його думку, головним у стратеги е складання планiв, як е основним засобом для контролю ефективносп досягнення стратегiчних цшей пiдприемств [9].
М. Мак-Дональд у пращ «Стратепчне планування маркетингу» дае таке визначення: «стратегi-чне планування» являе процес формулювання дов-гострокових цiлей та стратегiй для всього тдприемства чи його щдроздшу шляхом ствставлення наявних ресурсiв з ввдкритими можливостями, при-значенням якого е допомогти пiдприемству досягти реальних цiлей, а також зайняти бажану конкурен-тну позицш за визначений час [10].
Стратепчне планування це детальний всебiч-ний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здiйснення мюи оргашзацп й досягнення 1! цiлей [11].
Стратегiя повинна передбачати оргашзацш процесу И реал!зацп, що поеднуе окремi сегменти маркетингово! полгшки, як! вiдповiдають базовим складовим маркетингово! стратег!! [12].
Планування завжди ор!ентуеться на дан! мину-лого, але прагне визначити ! контролювати розвиток тдприемства в перспектив! [13].
В економ!чному словнику [14] поняття стратепчне планування - це р!зновид управлшсько! д!я-льносп, який полягае в реал!зацп комплексу захо-д!в, пов'язаних !з визначенням стратег!! д!яльносп оргашзацп, тобто комплексного плану перспективного розвитку оргашзацп. Процес стратепчного планування забезпечуе основу для ефективного ве-дення господарсько! д!яльносп тдприемств.
Щдвищення ефективносп складаеться з шно-вацш, кращо! стратег!! зростання та покращеного виконання управлшських функцш.
У сучасних ринкових умовах Укра!ни найваж-лившими факторами маркетингового середовища тдприемств ! одними з основних об'екпв маркети-нгових дослвджень е конкуренщя ! конкурентоспро-можшсть, як! представляють собою фундамента-льш ! невщ'емш атрибути будь-яко! ринково! еко-ном!ки, в тому числ! ! що розвиваеться, ! являються, в шнцевому пвдсумку, необхвдними умовами уст-шного розвитку п!дприемницько! д!яльност! [15].
Для п!двищення конкурентоспроможност! п!д-приемств стратег!чний план повинен визначати найкращу комбтацш для стабшьно! покращено! роботи, тобто план нац!лений на стратег!! зрос-тання, шновацп та покращене виконання вах управл!нських р!шень. Це робиться за допомогою двох оц!нок, стратег!чно! та внутр!шньо!.
Стратепчна оцiнка визначае прiоритетнi мож-ливосп та загрози для iнновацiй - зростання 6i3-несу. Результатом е перелш прiоритетних, викону-ваних стратегш зростання. Внутрiшня оцiнка визначае прюритетш можливостi для покращення результативносп за рахунок удосконалення якостi, кращо! послiдовностi, нижчих витрат, регулятивного морального стану, демократичного керiвниц-тва тощо.
Мета стратепчного планування - встановити спiльнi цiлi для тдприемства i розробити план 1х досягнення. Вiн включае в себе вшхщ вщ повсяк-денно! дiяльностi i питання про те, куди рухаеться пщприемства i якими повиннi бути його прюри-тети.
Стратегiчне планування для б№шосп тдпри-емств стало ключовим видом дiяльностi в забезпе-ченш успiху бiзнесу в бiльшiй мiрi, шж будь-коли ранiше. У той час як у минулому столгтп деякi пiд-приемства могли обходитись без нього, в умовах зростаючо! конкуренцп залишаеться мало мiсця для пiдприемств, що не мають стратеги виживання.
На нашу думку, стратепчне планування необ-хшно для визначення напрямку дiяльностi тдпри-емств, концентруе зусилля керiвникiв i гарантуе, що все в бiзнесi працюе для досягнення мети. Це та-кож допоможе тдприемствам:
- узгоджувати до, як1 сприятимуть зростанню бiзнесу;
- погоджувати ресурси для досягнення оптима-льних результатiв;
- розставити прюритети в фiнансових потребах;
- створити конкурентну перевагу;
- налагодити взаемовiдносини зi своши ствро-бiтниками i доводити, що потрiбно зробити.
Ще одна важлива мета стратегiчного планування - допомогти керiвникам пiдприемств управ-ляти бiзнес-ризиками i знижувати !х. Розвиток бiз-несу за своею суттю ризиковано. Детальне плану-вання може допомогти:
- усунути невпевненiсть;
- аналiзувати потенцшш ризики;
- впроваджувати заходи контролю ризишв;
- мiнiмiзувати вплив ризишв, якщо вони вiдбу-дуться.
Отже, процес стратегiчного планування поля-гае у визначенш напрямку, в якому тдприемства мае вести свш бiзнес. Це включае в себе визначення спшьних цшей для бiзнесу.
Перш шж сам процес стратегiчного планування зможе початися, необхвдно обов'язково спла-нувати процес планування. Це включае в себе орга-нiзацiю трудових, фiнансових i технiчних ресурсiв, а також розвиток комунiкацiй i шструменпв, як1 бу-дуть щдтримувати узгоджений процес планування на пiдприемствi. Неадекватна тдтримка стратепч-ного плану в масштабах всього тдприемства може знизити як процес, так i результати дiяльностi.
Стратепчне планування визначаеться як скоо-рдиноваш кошти, за допомогою яких пiдприемство ставить перед собою цш i завдання. Процес зазви-чай складаеться з аналiзу бачення, мiсil i постановки цшей. З цього створюеться органiзацiйна стра-тег1я планування.
Етапи стратегiчного планування для тдпри-емств необхiдно розглядати з врахуванням планування дш, скоординованого 1х впровадження (рис.1).
Оргашзацшна стратег!я планування на шдпрпсмств!
Рис.1. Етапи стратегiчного планування на nidnpueMcmei
Перший крок - збiр та аиалiз 1нформац!1. Цей крок складаеться з трьох компонентiв: зовнiшньоl оцшки, ринкова або складова оцiнка та внутршня оцiнка середовища.
Зовнiшия оцшка. Метою зовнiшнього оцiню-вання е виявлення та оцiнка змiн та тенденцш у на-вколишньому середовищи, враховуючи полггичш, економiчнi, технологiчнi, регуляторш, соцiальнi, стил1 життя, демографiчнi, конкурентоспромож-нiсть.
Наступним компонентом кроку збору та ана-л1зу iнформацil е оцшка ринку. Метою оцшки ринку е виявлення та оцшка змш у потребах та сприй-няття риншв як некомерцiйних органiзацiй. Для бь льшостi некомерцiйних органiзацiй вони включають клiентiв, волонтерiв, фiнансуючих до-норiв, найманих працiвникiв, керiвникiв, ствробгт-ник1в та конкурентiв.
Метою внутршньо! оцiнки е оцiнка внутрiш-ньо! структури, процесу та операцiй тдприемства i на основi цiеl оцшки визначення сильних та слаб-ких сторони п1дприемства.
Крок два - мгая та цiнностi пiдприемства - не-обхiднi складовi стратегiчного управлшня, визначення критичних стратегiчних питань. У процеа планування - визначення критичних стратепчних питань, вибору та
проблеми, що стоять перед тдприемствами. Критичнi питання - це основш проблеми пол1тики або програми, як1 визначають найважливiшi ситуа-цЦ та вибiр, з яким стикаеться пiдприемство зараз i в майбутньому.
Крок третiй - розробка стратепчного бачення, тобто мгая тдприемства. Стратепчне бачення фо-рмулювання забезпечуе пiдприемству напрямок та натхнення для постановки цшей. За допомогою
стратег!чного бачення або досягнення м!с!! п!дпри-емство описуе, як воно мае нашр реагувати на ос-новш виклики, що проявляються у форм! критич-них стратепчних питань.
Четвертий крок - розробка стратег!! для кож-но! ц!л!. У процес! планування розробка стратег!! для кожно! ц!л! це основний п!дх!д або метод дося-гнення ц!лей та вир!шення конкретних управл!нсь-ких питань свое! д!яльност!.
Заключний, п'ятий крок - формуеться р!чна ор-гашзацшна стратепя планування на тдприемств!. Мета цього кроку - формулювання загально! цш, тобто узгоджуються з ц!лями та стратег!ями страте-г!чного плану, це твердження того, що буде зроб-лено для досягнення мети, як правило протягом року.
Адекватне попередне планування необх!дне для забезпечення ефективного процесу з як!сними результатами. Протягом бшьш масштабного про-цесу планування щдприемщ можуть визначити до-датков! кроки, як! необхвдщ для досягнення цшей п!дприемства.
Розробка стратег!чного плану задае напрямок ! встановлюе пр!оритети для п!дприемств в сучасних умовах господарювання. Вш визначае погляд щдп-риемств на устх ! розставляе прюритети в д!ях.
Специф!ка с!льського господарства знахо-диться в прям!й залежност! в!д природно-кл!матич-них умов, а також ! в тому, що воно являе собою не т!льки виробництво продукц!!, а й спос!б життя с!льського населення. Необх!дно в!дзначити, що потенц!ал аграрного сектору економ!ки нашо! кра-!ни е значно бшьшим, шж використовуеться сього-дш. Укра!на волод!е значними ресурсами для ве-дення с!льського господарства, особливо природ-ними орними землями, що ставить нашу кра!ну в ряд найб!льших свггових експортер!в зерна ! рос-линно! ол!!.
Кр!м того, завдяки сво!м специф!чним власти-востям, таким як висока конкурентн!сть галуз! та значний експортний потенц!ал, с!льське господарс-тво в!д!грае важливу роль у розвитку в!тчизняно! економ!ки.
Ще одна особлив!сть с!льського господарства як галуз! матер!ального виробництва пов'язана з !ммоб!льн!стю ресурс!в, що не дозволяе перерозпо-д!лити !х в !нш! галуз! народного господарства. У с!льському господарств! економ!чн! процеси в!дт-ворення т!сно перепл!таються з природними (б!оло-г!чними) процесами, оск!льки основою виробниц-тва е жив! орган!зми, так! як рослини, тварини ! м!-крооргашзми [4].
Також сл!д в!дм!тити й !ншу природну особли-в!сть, яка характерна для с!льського господарства, а саме р!зноман!ття грунтово-кл!матичних умов, яке обумовлюе специф!ку ведення с!льського гос-подарства.
Специф!чною особлив!стю с!льського госпо-дарства е !снування взаемозалежност! ! взаемодопо-внюваност! окремих галузей, що вимагае всеб!ч-ного обгрунтування галузево! структури. Значна ча-стина продукц!! с!льського господарства не набувае товарно! форми, а використовуеться в наступних
циклах в!дтворення [16].
При розробц! системи стратег!чного плану-вання та управл!ння необх!дно передбачати в них наявн!сть п'яти основних елемент!в:
а) комплексне, системне моделювання ситуа-
ц!!;
б) визначення необх!дност! зм!н;
в) здатн!сть розробки стратег!й;
г) здатшсть використовувати надшш еконо-м!ко-математичн! методи в процес! вибору стратег!! ! !! оц!нки по в!дношенню до решти;
д) здатн!сть зд!йснення обрано! стратег!!.
Для Г! реал!заци необхщна розробка чпгсо стру-ктурованого механ!зму стратег!чного управл!ння ! планування, що передбачае можливють анал!зу р!з-них вар!ант!в в динам!ц!. У процес! стратег!чного управлшня поведшка вах видшених фактор!в про-гнозуеться. Прогнозоваш величини для кожного часового пер!оду пор!внюються з фактичними, ви-значаються !х вщхилення; якщо вщхилення переви-щують допустим! значення, ф!ксуються фактори, де необх!дно зд!йснювати зм!ни. У вид!лен!й точц! анал!зуеться ситуац!я ! вибираються альтернативн! стратеги !! змши [8].
Досл!дження показують, що стратег!чне пла-нування ! управл!ння в аграрних п!дприемствах поки не отримало широкого поширення. Причин такого становища дек!лька.
По-перше, нещдготовлешсть персоналу до стратепчного планування ! управлшня; по-друге, в!дсутн!сть необх!дних методичних матер!ал!в ! програмних продукт!в, що в!дображають специ-ф!ку аграрного виробництва; по-трете, складне фь нансово-економ!чне становище б!льшост! госпо-дарств, що ор!ентуе, на жаль, багатьох !хн!х кер!в-ник!в до вир!шення поточних, оперативних завдань; по-четверте, недов!ра до стратепчного плану, здатного забезпечити фшансове оздоров-лення тдприемства шляхом реал!зацп адаптацшно-антикризово! стратег!! [17].
Проведен! досл!дження показали, що одн!ею з основних проблем, що ускладнюе застосування стратепчного планування в альськогосподарських тдприемствах, е значна !х збитковють. У силу не-обх!дност! значних затрат часу та ресурс!в, страте-пчне планування перспективно! д!яльносп для них залишаеться поза межами можливого, оск!льки ос-новш зусилля спрямоваш на покриття збитшв, бор-пв ! розрахуншв з пращвниками.
При розробц! стратег!чного плану необх!дно керуватися наступними основними принципами: безперервн!сть (виражаеться в наступност! план!в), едн!сть (системний характер планування), гнуч-кють планування (ввдповщшсть внутршшх ! зовш-шн!х умов господарювання), едн!сть економ!ки ! пол!тики, едн!сть централ!зму ! самост!йност!, нау-кова обгрунтовашсть. Що стосуеться мюи оргашза-ц!!, то вона визначаеться поеднанням умов зовн!ш-нього середовища ! внутршшми !! складовими.
На наше глибоке переконання, для вибору ефе-ктивно! стратег!! розвитку або для формування вла-сного стратег!чного плану функц!онування аграрного п!дприемства необх!дно, щоб кер!вник, який
буде приймати CTpaTeri4He рiшення, володiв техно-логieю стратепчного управлiння. Bîh мае розумгти принципи побудови CTpaTeriï, аналiзувати фактори впливу внутрiшнього та зовшшнього середовища господарювання на дiяльнiсть; бути здiбним до стратегiчного мислення.
Висновки. Стратегiчне планування як фактор формування конкурентоспроможностi пiдприемств узгоджуе потребу щдприемств орiентацiï у динамь чному ринковому середовищi та прагненнi прогно-зувати потенцшш змши, що ввдбуваються у ньому та безпосередньо впливають на щдприемства, а та-кож дозволяе гнучко поеднувати внутрiшнi та зов-нiшнi аспекти пiдприемства.
Практична реалiзацiя стратегiчного пiдходу в управлiннi у бшьшосп аграрних пiдприемств не здшснюеться. Цьому причиною е низький рiвень iнформованостi, а унаслвдок чого, защкавленосп в побудовi й управлiннi стратепчним розвитком з боку керiвництва, застосування старих стилiв уп-равлiння. Все це сввдчить про те, що головний чин-ник, який стримуе розвиток стратегiчного управ-лiння та планування дiяльностi аграрних пвдпри-емств, носить суб'ективний характер.
Стратепчне планування аграрноï галузi мае носити комплексний i всеосяжний характер з ура-хуванням iснуючих умов i перспектив розвитку су-мiжних галузей для устшного розвитку i функцю-нування аграрного сектору в Украïнi.
Список лггератури
1. Мiщирiкова А. К. Стратепчне планування на щдприемста [Електронний ресурс] / А. К. Мщирь кова // Управлiння розвитком. - 2014. - № 13. - С. 60-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uproz_2014_13_27 .pdf
2. Кузнецова А.В. Застосування стратепчного планування на пвдприемствг переваги та недолiки / А. В. Кузнецова // Управлшня розвитком. - 2014. -№1. - С. 124-126.
3. Шершньова З. G. Стратепчне управлшня : Щдручник / Шершньова З. £. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К. : КНЕУ, 2004. - 699 с.
4. Контролювання та регулювання економiч-ного розвитку пiдприемства: проблеми, методоло-гiчнi та прикладнi аспекти: монографiя/ O.G. Кузь-мiн, С.В. Князь, Н.О. Шпак, В.А. Новицький. -Львiв: Видавництво Нацiонального ушверси-тету«Львiвська полиехшка», 2006. - 148 с.
5. Конкурентоспроможшсть пiдприемства:
навч. поаб. / Р.Л. Лупак, Т.Г. Васильщв. - Львiв: Видавництво ЛКА, 2016. - 484 с.
6. Ansoff H. I. Corporate Strategy / H. I. Ansoff.
- McGraw-Hill, N.Y., 1965. - 241 p.
7. Chandler A. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise / Alfred Chandler. - Massachusetts Institution of Technology: The Mit Press. - 1962, 1990. - 465 p.
8. Циганок В. В. 1нструментарш шдтримки прийняття ршень як зааб стратепчного планування / В.В. Циганок, С.В. Каденко, П.Т. Качанов, О. В. Андршчук, П. Д. Ро!к // Озброення та вшськ. техшка. - 2015. - № 3. - С. 59-66.
9. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минц-берг, Б. Альстренд, Д. Лэмпел. - СПб.: Питер, 2002.
- 330 с.
10. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга: Пер. с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 320 с. http://ecsocman.hse.ru/text/19183530/
11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента [пер. с англ. Л.И. Евенко]. - М.: Дело, 2000. - 701 с.
12. Мшяйленко 1.В., Гайжук О.В. Теоретичш аспекти стратепчного планування розвитку шдприемств. http://global-national.in.ua/archive/5-2015/105.pdf
13. Осовська Г.В., Юшкевич О.О., Завадський Й.С. Економiчний словник. - К.: Кондор, 2009. -358 с.
14. Красняк О.П., Амонс С.Е. Концептуальш шдходи до формування маркетингово! стратеги шдприемств бурякоцукрового шдкомплексу. Еко-номша. Фiнанси. Менеджмент: актуальш питання науки i практики. 2019. №9 (49). С.60-69.
15. 1ванов Ю. Б. Управлiння конкурентоспро-можнiстю пiдприемства / Ю. Б. 1ванов, М. О. Ки-зим, О. М. Тищенко. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2010. -320 с.
16. Банникова Н.В. Особенности стратегического планирования в аграрном секторе экономики. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. litres.ru/n-v-bannikova/osobennosti-strategicheskogoplanirovaniya-v-agrarnom-sektore-ekonomiki/
17. Нехланова А.М. Стратегическое управление сельскохозяйственным производством в АПК региона: монография / А.М. Нехланова, В. Г. Тка-ченко. - М.: РГАУ МСХА, 2008. - 100 с.
УДК 331.101.3
Amons S.
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Botany, Genetics and Plant Protection,
Vinnitsia National Agrarian University Krasnyak O.
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department
Associate Professor of Agricultural Management and Marketing, Vinnitsia National Agrarian University DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3486-18-23 FEATURES AND PRINCIPLES OF THE MODERN PERSONNEL MANAGEMENT SYSTEM
Abstract.
The article considers the essence and significance of the principles offormation of a modern personnel management system of domestic enterprises. The place of principles offormation of management system among the general principles of management is defined.
Research has shown that the object of management has changed in the personnel management system, and this leads to the need to revise the methods and content of management functions. The paradigm of personnel management is changing. Personnel is seen as an object of investment, the effectiveness of which must be calculated.
The need to use a new approach to personnel management in response to changes in the facility itself was emphasized. This approach should take into account the temporary nature of the assessment, as well as allow a systematic assessment of the effectiveness of the personnel management system.
Keyword: personnel management, personnel management system, management principles, efficiency of personnel management system.
Formulation of the problem.
Human resource management is a strategic, homogeneous and consistent method of managing the most valuable capital of any organization - people. It is people management that makes it possible to create the right conditions for employees to make full use of their creative potential to achieve the goals of the organization.
People are employees who directly influence the achievement of economic results and the achievement of enterprise goals. As the experience of both foreign and domestic shows, the main resource of a modern enterprise is human capital [1].
Therefore, human resource management is an organizational function that manages all the problems associated with people in the organization. These include, inter alia, compensation, recruitment and recruitment, performance management, organizational development, security, well-being, benefits, employee motivation, communication, policy administration and training.
In this regard, the construction of the company's competitive advantage in the environment, among other things, depends on how we plan, organize the recruitment process, which is needed to create opportunities for development and career growth of employees, what incentives we will use in work process and how we will control the performance of tasks by the employee.
Personnel management is a thorough and step-by-step work with professionals or employees of the organization, and then, people management through a joint connection between control and employees. And human resource management is a management function that helps managers plan, hire, select, train, develop, restore and support members of the organization [2].
It is important to monitor changes in the environment and use modern methods of selecting candidates so that the best reach us and not the competitors. However, we must remember that the process of selecting and signing an employment contract is only the beginning of the career of an employee who contributes to the capital of our organization.
In connection with the transition of the Ukrainian economy to an innovative type of development, the problem of effective personnel management, aimed at increasing the productivity and productivity of employees, is quite relevant. This is due to the fact that human capital is becoming one of the decisive intangible factors in the competitiveness of both the country as a whole and the individual enterprise. For this reason, the task of improving the efficiency of the personnel management system in a market economy is urgent.
The purpose of the article: analysis of the peculiarities of personnel management of domestic enterprises, development of methodological approaches and practical recommendations for solving the problems of the modern personnel management system.
Analysis of research and publications. The
study of features and principles of personnel management system, as one of the most important areas of enterprises, is devoted to the works of foreign and domestic economists such as: I. Ansoff, F. Becker, P. Drucker, G. Kunz, M. Mescon, F. Hedoury , S. Oddonel, S.I. Bandura, D.P. Goddess, O.A. Grishnova, V.M Danyuk, A.M. Kolot, I.D. Kruchko, O.V. Krushelnytska, N.D. Lukyanchenko, in their scientific works they considered the theoretical and applied aspects of the personnel management system at the enterprise. However, due to the complexity and multifaceted nature of this problem
