CC BY
13аесштестшЕ
УДК 721.02
Пилипчук О. Д.
Кандидат техтчних наук, доцент кафедри Дизайну
Полубок А.П.
Кандидат техтчних наук, доцент кафедри Дизайну Кшвський нацгональний унгверситет будгвництва I архтектури,
м. Кшв Украта Шсьмак М.Г. Маггстр, кафедри Дизайну, Кшвський нацгональний утверситет будгвництва I архтектури,
м. Кшв Украша Кисла Т.О. Маггстр, кафедри Дизайну, Кшвський нацгональний утверситет будгвництва I архтектури,
м. Кшв Украша РР!: 10.24412/2520-6990-2022-25148-3-7 РОЛЬ РЕВ1ТАЛ1ЗАЦП З УРАХУВАННЯМ ПРИНЦИП1В 1НКЛЮЗИВНОСТ1 У ПРОЕКТУВАНН1 ПРОМИСЛОВИХ ПРИМ1ЩЕНЬ ЩД КОВОРК1НГ ТА ОФ1С
Pylypchuk Oksana
PhD of Technical Sciences, Associate Professor, Department of Design, Kyiv National University of Construction and Architecture,
Kyiv, Ukraine Polubok Andrii
PhD of Technical Sciences, Associate Professor, Department of Design, Kyiv National University of Construction and Architecture,
Kyiv, Ukrain Kysla Tetiana Master, Department of Design, Kyiv National University of Construction and Architecture,
Kyiv, Ukraine Pismak Maryna Master, Department of Design, Kyiv National University of Construction and Architecture,
Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF REVITALIZATION TAKING INTO ACCOUNT THE PRINCIPLES OF INCLUSIVENESS IN THE DESIGN OF INDUSTRIAL PREMISES FOR CO-WORKING AND
OFFICES
Анотацш
У cmammi розглянуто симбюз понять ревiталiзацii та iнклюзивностi, Их едину систему взаемодш в умовах сучасностi, при проектуванн офiсiв та KoeopKi^ie, роль процесу ревiталiзацii в життевому циxni будiвель, особливостi ревiталiзацii будiвель тд коворктг. Проаналгзовано засоби впровадження iнклюзив-них норм будiвництва при проектуванн офiсних примiщень, а також вплив кольору i свтла на органи сприйняття людини. Представлен приклади ревталгзованих будiвель в Укра'Ы. Розглянуто способи створення середовища, яю будуть вiдповiдати запитам суспшьства у повоенний час.
Abstract
The article examines the symbiosis of the concepts of revitalization and inclusiveness, their unified system of interactions in modern conditions, when designing offices and co-working spaces, the role of the revitalization process in the life cycle of buildings, the peculiarities of the revitalization of co-working buildings. The means of implementing inclusive construction norms in the design of office premises, as well as the influence of color and light on human perception, were analyzed. Examples of revitalized buildings in Ukraine are presented. Methods of creating an environment that will meet the needs of society in the post-war period are considered.
Ключовi слова: ревталгза^я будiвель, коворктг, iнклюзивний i унiверсальний дизайн, колiр i свiтло в ттер 'ерi.
Key words: revitalization of buildings, coworking, inclusive and universal design, color and light in the interior.
Вступ. Процес урбашзаци поступово призво-дить до розширення меж великих мкт за рахунок нових житлових та промислових споруд. Через розбудову районш i центрш, розташованi колись на околицях, промисловi будiвлi поступово опиня-ються в густо заселених районах. Таке мюцезнаход-ження почало обмежувати функцiональну при-датнiсть тих чи шших споруд. Це пов'язано з еко-логiчними, санiтарними умовами, сощальними вимогами, тощо. Через змши економiчного способу виробництва чимало пвдприемств перестали бути конкурентоспроможними. Витрачати ресурси на !х модернiзацiю через розташування в мiськiй забу-довi не е правильним та рацiональним. Тому велика частка пвдприемств, що були розташованi поза межами мiста ранше, а нинi у центрi мкта зараз -закриваеться. Ревiталiзацiя передбачае рекон-струкцш промислових об'ектш, перепланування та реконструкцш примщень, змшу !х функцюналь-ного призначення з метою створення нових гро-мадських просторш та культурних об'ектш [1]. Ревтатзац1я промислових будшель е досить поширеною практикою в усьому свiтi. В Укра!ш цей процес тшьки набирае обертш [1]. Сьогоднi тема ревiталiзацil е дуже актуальною, оск1льки мкта з кожним роком збшьшуються, а промисловi споруди залишаються без цшьового використання.
Наразi кiлькiсть людей, що набули статусу ш-валвда в Украшу з кожним днем збшьшуеться. За-безпечення людей з швалвдшстю робочими мiсцями стане одним iз актуальних питань у по-военний час. Урахування принципш iнклюзивностi при проектуванш примщень офiсiв та коворшнпв сприятиме збшьшенню ступеня участi вах грома-дян у соцiумi.
1. Попереднш анал1з. Дослвджуючи питання ревiталiзацi!, неможливо не звернути увагу на ряд причин, як й слугували активнш популяризаци цього процесу в Укращ а саме в мютл Киевi. Од-
ним iз факторш, який вплинув на цей процес е об-межена кiлькiсть земельних дшянок в центральнш частинi мкта та щшьна забудова. Також ми не мо-жемо оминути розвиток проектш, якi пов'язанi з культурою, тобто защкавлетсть органзаци нових примщеннях з iсторiею. Не можна не ввдштити те, що технологи будь-яко! галузi не стоять на мкщ й розвиваються, це стосуеться й робгт, якi пов'язанi з реконструкщею. Це далеко не всi фактори, яш вплинули на таку популяризацш цього процесу, але тим не менш, вони стимулювали появу перших ревтатзованих об'ектш [1].
Нормативнi вимоги для офюв i для ко-воршнгш дуже схожi. Офiснi та примщення ко-воршнгш входять в категорш адмiнiстративних будшель як примщення громадського призначення. Вщповщний документ, який регулюе норми будшництва цього типу будiвель - [2]. Загалом гро-мадсьш примщення мають ввдповщати нормам iнклюзивного проектування. Основнi положення створення шклюзивного середовища зi схематич-ними зображеннями викладено у ДБН 1нклю-зивнiсть будшель i споруд [3]. Це стосуеться по-жежно1 безпеки, ергономжи простору i робочих мкць, враховуючи той факт, що серед працшникш можуть бути люди, яш пересуваються на колiсних крклах. Також це стосуеться освiтлення, саттарно-гiгiенiчних норм, колрно! гами тощо. Окрш вимог, як1 було зазначено вище, архггектори i дизайнери намагаються створити в офiсах i коворюнгах особ-ливу атмосферу, створюють лектори, розробляють цiкавi зони для ввдпочинку та харчування.
Промисловi примщення часто перебудовують пщ ТРЦ, таких прикладш достатньо i в Украш, i в Cвропi. Але окр1м торгшл^ данi споруди викори-стовують для створення офюш та коворкшгш. Яс-кравим прикладами ревiталiзованих об'ектш е завод Ыльшовик, який ниш е торгово-розважальним центром (Рис. 1 (а, б) i Рис. 2 (а, б)).
Рис. 1 (а, б). На чотирьох поверхах будгвл! розташоват: ктотеатр, боултг, ковзанка, сотш магазитв, ресторани та художня галерея [1]
а б
Рис. 1. Вигляд примгщень будгвлг заводу "Б1льшовик"до реконструкцИ (а) та тсля (б)
Рис. 2 (а, б). Kyiv food market. Площа будгвл! 2000 кв.м, eiH розташований у будгвл! № 5 колишнього вшськового арсеналу, побудованого наnрикiнцi XVIII ст. Будiвля е чудовим зразком промислово'1 архтектури [1]
а б
Рис. 2. Вигляд примщень будiвлi вшськового арсеналу, зараз Kyiv food market, до реконструкцИ (а) та пiсля (б)
3. Основна частина. Поняття peBn^i3a^i' е дивлячись на чималий свгговий практичний досвщ, досить розповсюдженим у свт та в Украши, але не стало! нормативно! бази подекуди бракуе.
Сьогодш, молодi, прогресивнi та талановип украш-ськ1 архiтектори активно працюють над ревiталiзацieю промислових споруд, створюючи об'екти, як1 стають вщомими в усьому свiтi. По-няття коворкшг виникло не так давно, це мюце можна назвати единим робочим простором, який об'еднуе людей з рiзним типом зайнятостi.
На перший погляд, робоче мiсце можна ство-рити в будь-яких умовах, але потрiбно враховувати, що люди працюють багато i довго, а працювати по-трiбно в належних i безпечних для здоров'я та життя умовах. Тому особливу увагу варто при-дшяти санiтарно-технiчним вимогам, ДБН та ерго-номiцi. Оцшивши кторичний досвщ, у повоенний перiод збшьшуеться частка людей з iнвалiднiстю. Впровадження принципiв iнклюзивностi у проекту-ванш будiвель набувае нового значення.
Одшею iз проблем громадських мiсць е немо-жливiсть самостшного вадвадування та викори-стання 1х людьми, що вщносяться до маломобшьно1 групи населения (далi МГН). МГН складають: люди, що ввдчувають труднощi при самостшному пересуваннi; орiентуваинi, отримаинi послуг та ш-формацii, зокрема особи з швалвдшстю; з тимчасо-вою втратою здоров'я; особи похилого вжу; вагин жшки; батьки з дитячими вiзочками.
Появi концепци ун1версального (шклюзив-ного) дизайну сприяли TaKi фактори: збшьшилась кiлькiсть людей з тимчасовими або постшними функцiонaльними порушеннями унаслвдок Друго! свггово! вшни, екологiчних катастроф, стихшних лих; тенденц1я до старшня населения, необхвдшсть урахувати потреби та функцюнальт порушення лiтнiх людей; збшьшення уваги до прав людини з боку держав, бiзнесу, неурядових оргaиiзaцiй у 40-50-их роках минулого столггтя, у результaтi яких були прийняп Загальна декларац1я прав людини (1948 р.) та Конвенщя ООН про захист прав людини i основоположних свобод (1950 р.) [4].
Зпдно з позицieю Центру з питань ун1версаль-ного дизайну в NCSU (NCSU - North Carolina State University - Державний унiверситет Швшчно! Ка-ролiии) видiляють сш принципiв iиклюзивностi
[5].
1. Рштсть та доступнiсть використання. Унiверсaльний дизайн - надавати однaковi можли-восл для всiх користувaчiв (рис. 3, 4). Виклю-чаеться уособлення певних груп, а простiр, середо-вище чи послуги створюються максимально зруч-ними для всiх.
Рис. 4 Влаштування поверхн стшьнищ в сантарному вузлi з можливктю обслуговування людей на ^iani колiсному, людей низького та високого зросту [6]
2. Гнучшсть використання. Користувач може обирати як скористатися предметом або послугою, пщлаштувати пвд власш потреби (рис 5).
Рис. 5. Стiльцi для профшактики захворювань хребта: а - ергономiчний стшець з 8 вузлами налаштувань (GT Chair MARRIT GT07-39X); б - стшець-адло (Salli -Twin); в - накладка сидтня-балансир (Humantool); г - колтний стшець (Jobri® Jazzy); д - стшець для роботи стоячи (Frapett Solo 7000) [6]
3. Простота й штуггавтсть використання. Дизайн продукту та послуги - простий та штугтивно зрозумший будь-якш особi незалежно вщ особи-стого досвщу, лшгвктичних навичок, освгга, вшу, ршня концентраци уваги на певний момент.
4. Сприйняття та доступнiсть iнформaцií. Незалежно вщ можливостей сприйняття або зовншшх умов користувач отримуе необхiдну ш-формaцiю завдяки використанню рiзних форматш для подання iнформaцií (грaфiчний, голосовий, так-тильний).
5. Терпимiсть до помилок. Дизайн мае забезпе-чити попередження про небезпеку або можливу по-милку, iзолювaти небезпечнi елементи, звести до мшшуму можливо! небезпеки та помилок.
6. Мaлi фiзичнi зусилля. Користування прила-дом або конструкщею не повинне вимагати вщ лю-дини великих зусиль. Дизайн не призводить до втоми.
7. Наявтсть необидного розмiру, мiсця, простору. Важливими факторами е використання рацюнальних шдходш до прикладання зусиль, мiнiмiзaцiя повторювання дй, надання можливостi користувачу пвдтримувати зручне положення тша (рис 6).
Також, потрiбно враховувати, що одними iз ос-новних важливих факторш в проектуваинi проми-слових та офкних примщень щд коворкшг е колр i свiтло. Колiр мае значення в орiентадii людини у простора передачi функцiонального змiсту, емоцшно-естетичного ефекту, i головне - фор-муваинi сприятливого психологiчного комфорту [7]. Загалом головна мета вае! конверсшно-функцюнально! системи кольор1в у просторi поля-гае в досягненнi комфортносп i задоволеннi пвд час сприйняття загального колiрного простору, в якому знаходиться людина. Психологiчний вплив кольору базуеться на фiзiологii нервово! системи - як вищо! (кори головного мозку), так i вегетативно!. Основ-ний закон роботи нервово! системи - взаемодая продень роздратування i гальмування. Змша стан1в роздратування i гальмування вщчуваеться людиною як змша емоцш або психiчного комфорту чи дискомфорту [8].
Свило - одна з найважливших характеристик простору. Функцюнальне освiтлення - це завдання свiтлотехиiкiв, а естетичнi питання, можливостi оп-тично деформувати або повшстю зруйнувати ар-хiтектурну форму, змшити кольорове виршення -завдання для архиектора та дизайнера. Свило впливае на сприйняття кольору i кольоросполу-чень, але i колiр впливае на освiтленiсть [9].
Отже, колр суттево впливае на функцюнальш процеси людини та И психолопчно-емоцшний стан.
Висновок. Вщповщно можна зробити висно-вок, що у сучасному дизайнi ревiталiзадiя проми-слових та офкних примщень пщ коворкшг е до-сить актуальною. Завдяки переформатуванню при-значення будiвлi, штер'ер набувае особливого вигляду та неповторно! самобутносл, поеднуючи естетичну дiинiсть об'екту з його функцюнальним значенням.
Вiдновленi будiвлi стають популярними, вони приваблюють своею автентичнютю орендар1в, як1 прагнуть створення особливого простору для свое! компани [10]. Сьогодення нам диктуе новi правила та умови. Ми маемо боротися за кожну цеглинку буд1вл^ маемо шанувати минуле i маемо зберегти його, обгорнувши в сучасну вуаль, для нових по-колшь. Зараз можна видшити декшька основних шлямв пристосування промислових споруд пвд ви-моги людей: модернгзацгя технолопчного обладна-ння з запровадженням пщвищених саниарно-еко-логiчних вимог сучасностi, знесення iснуючих промислових буд1вель та забудова вшьних дiлянок цившьними об'ектами, реконструкцгя промислових буд1вель пщ цившьш об'екти культури, торгiвлi, дозвшля та шше. Давати нове життя старш спорудi краще, н1ж знищити те, що було збудовано ранте i збудувати абсолютно нове, тому що процес реви^зацп передбачае збереження самобутносл
та автентичностi iсторичних будiвель, мкького се-редовища з кардинальною змшою !х функцюналь-ного призначення для потреб сусшльства. А впро-вадження принцип1в iнклюзивностi створюе без-бар'ерне середовище, в якому комфортно всш людям.
Список використаних джерел
1. Гнатюк Л.Р., Мельник М.В. Ревпалващя промислових об'екпв на приклада Киева // Теорш та практика дизайну. Ки!в: НАУ, 2019. Вип. № 16. С. 52-67.
2. Державний класифiкатор будiвель та споруд В.2.2-28:2010. Будинки адмiнiстративного та побуто-вого призначення // Розробники: В. Куцевич, Б. Губов, I. Чернядьева, О. Московських, Б. Польчук та ш. Ки!в: Мiнрегiонбуд Укра!ни, 2011. 48 с.
3. Державний класифшатор будiвель та споруд В.2.2-17:2006. Доступшсть будинк1в i споруд для мало-мобiльних груп населення. Введено вщ 02.11.2006, № 362. Кив: Мшрегюнбуд Укра!ни, 2011. 48 с.
4. Конвенцш про права оаб з швалщнютю [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_g71#Text; (дата звернення: 30.08.2022).
5. The Principles of Universal Design [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.ncsu.edu/ (дата звернення: 30.08.2022).
6. Унiверсальний дизайн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://issuu.com/undp37/do (дата звернення: 30.08.2022).
7. Пилипчук О.Д., Полубок А.П. Застосування естетичних можливостей колористики штер'еру в нав-чальному процеа пiдготовки художникiв-дизайнерiв // Сучаснi проблеми архiтектури та мiстобудування. Ки!в: КНУБА, 2021. Вип. № 61. С. 107-115. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2021.61.107-115.
8. Пилипчук О.Д Емоцiйний вплив колористич-ного простору при включеннi в штер'ер художньо-де-коративних засобiв // Сучасш проблеми архггектури та мютобудування. Ки!в: КНУбА, 2017. Вип. № 49. С. 182-188.
9. Pylypchuk, O., Polubok, A., Krivenko, O., Saf-ronova, O., Kosenko, D., Avdieieva, N. (2021). Developing an Approach to Colour Assessment of Works of Art with Aim to Creating a Comfortable and Harmonious Interior. Proceedings of the International Conference on Social Sciences and Big Data Application, Dec. 10-12, Xfan, China. J. of Advances in Social Science, Education and Humanities Research, Atlantis Press SARL, Springer Nature, Vol. 614, 181-187. DOI: https://doi.org/10.2991/assehr.k.211216.036.
10. Capdevila, I. (2015.) Coworking spaces and the localised dynamics of innovation in Barcelona. International Journal of Innovation Management, 19(03), 1-25. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.2502813.
