CC BY
7
БОТ: 10.15587/2312-8372.2018.85402
ВИБ1Р ТА ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМК1В П1ДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНО! ЕФЕКТИВНОСТ1 УКРАШСЬКИХ БУД1ВЕЛЬ I СПОРУД
Срьомш А. В., Колосов О. С.
1. Вступ
На сучасному етат розвитку суспiльства найбтьш енергоемним сектором бь льшостi промислово розвинених держав свпу е системи забезпечення комфортно! життед!яльност людини. Одним з основних завдань стало створення умов ефекти-вно! роботи систем життезабезпечення в стацюнарному i в змiнному експлуатацш-них режимах. Даний пiдхiд передбачае дослщжувати конкретну будiвлю чи спору-ду в комплексi i взаемозв'язку з 11 оточенням, тобто проводити системний аналiз.
За висновком Свгтово! енергетично! комiсii «.... сучаснi буrдiвлi володють величез-ними резервами пщвищення !х теплово! ефективносп, але дослщники недостатньо ви-вчили особливосп теплового режиму, а проектувальники не навчилися оптимзувати теплоту ! масу огороджувальних конструкл"'» [1]. Сшд констатувати, що варпсть (у грошовому еквгваленп) послуг опалення ! гарячого водопостачання стала «важкою ношею» для бюджету переважно! бтьшосп укра1нських родин. Причина - юнуюч буддвл! були побудован! без належно! уваги до економи енерги, оскльки колись ця енергтя була вщносно дешевою. Сьогодн! ж й варпсть висока ! й подальше зростання неминуче.
Вщповщно до державних буд!вельних норм (ДБН) [2], термомодерн!зац1я - це комплекс ремонтно-буд!вельних робгт, спрямованих на полшшення теплотехшчних показниюв огороджувальних конструкцш буд!вель, показниюв енергоспоживання шженерних систем та забезпечення енергетично! ефективносп буд!вл! не нижче мшмальних вимог, що висуваються до енергетично! ефективност буд!вель.
Таким чином, сутшсть комплексно! термомодерн!зац!! (термосанацп) багато-поверхово! або приватно! малоповерхово! буд!вл! полягае в розробщ та подаль-шому застосуванн! енергоефективних техшчних та технолопчних засоб!в (спосо-б!в ! пристро!в), як! приводять до значного скорочення енергоспоживання.
Поб!чним позитивним результатом термомодершзаци е покращення теплотехн!ч-них показниюв огороджувальних конструкцш буд1вель ! споруд. В результат! за оптимь стичного вар!анту при неминучому шдвищенш вартосп енергоносив оплата споживач!в за комунальш послуги зменшуеться, а !х як1сть полтшуеться. Тобто дослщжувана тер-момодерызаля може розглядатися як сучасна передова технологтя як в будшництш, так ! для комунального господарства, що щдтверджуе актуальшсть проведеного дослщжен-ня. Адже за оцшками м!жнародних експертав, в Укра!ш на утеплення щдивщуальних будинюв необхдно близько 300 млрд. грн, а багатоквартирних - 400 млрд. грн [3].
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об 'ект дослгдження - комплексна термомодертзап^ будгвл! чи споруди, а са-ме й системи опалення та фасадно! тепло!золяцп з урахуванням заруб!жного досвщу.
Зазвичай комплексну термомодершзацш реал!зують шляхом додаткового утеплення буд!вл! з обов'язковою модершзащею !! системи опалення [2]. Утеп-
лення будинку без модершзацп системи опалення часто не дае позитивного результату з економп енергii i нерiдко призводить навiть до негативного результату - до збшьшення енергоспоживання.
З одного боку, комплексна термомодершзащя вимагае значних фiнансових i матерiальних витрат. Але, при повному виявленнi всiх енерговитратних проблем будiвлi i виборi правильного методу iх усунення, комплексна термомодернiзацiя приводить до тдсумкового зменшення оплати за комунальш послуги. I отримувана економiя згодом перекривае початковi фiнансовi витрати на проведення комплексноi термомодернiзацii.
Головною причиною значного теплоспоживання при опаленш будiвель, як зазначено вище, е надмiрнi тепловтрати через зовнiшнi огороджувальш конструкцii будiвлi. Переважна бiльшiсть юнуючих будiвель вiдпочатку мають низькi показники тепловоi iзоляцii будiвельних конструкцiй, що призводить до значних втрат теплоти через них. Теплозахисш вимоги (вщповщш 1'м коефiцiенти) в старих (до 1991 р.) будiвельних нормах, що пред'являються до стiн, горищних перекрить тощо, були в декiлька разiв нижче сучасних вимог (вiдповiдних 1'м коефiцiентiв). Тому через будiвельнi конструкцii старих будiвель теплоти втрачаеться в кшька разiв бiльше, нiж у сучасних будiвлях.
1ншою не менш важливою причиною високого теплоспоживання е низька енергоефективнють старих систем опалення. Вони спочатку були запроектоваш з надмiрним (у кiлька разiв) теплоспоживанням. Морально i технiчно застарiлi тепловi пункти, гiдравлiчно розрегульованi системи теплопостачання внаслiдок несанкцiонованого втручання користувачiв (самостшна замiна радiаторiв, трубопроводiв i т. д.), засмiченi трубопроводи, вiдсутня 1'х теплоiзоляцiя в не-опалюваних тдвалах - це далеко не повний перелш недолiкiв старих систем опалення. З такими системами, навпъ утепливши будинок, неможливо еконо-мити енергш i створити комфортнi умови для проживання.
Сдиним методом скорочення матерiальних i фiнансових витрат на опалення сьогодш i в найближчому майбутньому е зменшення кшькост споживано!' теплово!' енергii. Цього можна досягти, оптимiзувавши систему комплексно1' термомодернiзацii будiвлi. Так, наприклад, в численних випадках погано теплоiзольованi зовнiшнi стiни в квартирi залишаються холодними.
Особливо необхщно видiлити необхiднiсть технiчноi модернiзацii системи опалення, що обумовлено наступними факторами. Багатоквартирш житловi бу-динки та громадськ будiвлi в переважнiй бшьшост оснащенi системами центрального водяного опалення - однотрубними, з нижньою або верхньою роз-водкою, i з елеватором, розташованим в тепловому пунктi. Найбiльш часто цi будiвлi приеднанi до тепломережi. Причому iснуючi системи опалення старих (до 1991 р. побудови) будiвель мають ряд конструктивних недолшв, якi спочатку не дозволяють економити теплову енергш i забезпечувати тепловий комфорт у примщеннях протягом всього опалювального перюду [2].
Для таких не нових будiвель оптимально пiдходила однотрубна система опалення, тому що, а це було важливим - труб потрiбно було в два рази менше, а значить, i коштувала така система в рази менше. Проте однотрубна система володша двома ютотними недолшами - и неможливо було регулювати, i прак-
тично неможливо порахувати кшьюсть спожитого тепла одним споживачем (квартирою). I до тих nip, поки вартють пгакалорп тепла була низькою (i часть ше вiдпускалась споживачам iстотно нижче ïï собiваpтостi), не було необхщно-стi проводити технiчну модеpнiзацiю iснуючоï однотpубноï системи.
Як показали проведет до^дження, для бiльш точного облку спожитого тепла i регулювання системи опалення необхiдно використовувати двотрубну систему опалення [2]. Однак при такш модеpнiзацiï (пеpехiд з однотpубноï на двотрубну систему опалення) виникае серйозна проблема, пов'язана з порушенням ю-нуючого (зробленого) ремонту всередиш квартир (пpимiщень), переважна кть-кiсть яких на момент проведення теpмомодеpнiзацiï була приватизована мешкан-цями i отримала статус приватно!' власносп.
Велике споживання теплово1' енергп в деякiй мipi також викликано вщсутшстю його облiку у кожного споживача (квартири/користувача), що також не стимулюе iндивiдуальне економне використання тепла. 1ндив^альний облiк теплоспоживання, в свою чергу, вимагае надання коpистувачевi можливостi iндивiдуального регулювання роботи кожного опалювального при-ладу (застосування автоматичних теpмоpегулятоpiв на pадiатоpах), тобто можливост впливу на зменшення споживання теплово1' енергп.
Опалювальнi прилади старих систем опалення житлових будинкiв таку можливють функцiонально не pеалiзують. Тiльки будiвля, теплоiзольована на-лежним чином, а також обладнана автоматичними терморегуляторами опалю-вальних пpиладiв i засобами шдивщуального облiку, в повнiй мipi забезпечуе максимальний результат у виглядi зниження енергоспоживання та комунальних платежiв. Часткове застосування енергоефективних заходiв вiдповiдно дае ча-стковий результат, i то тшьки в тому випадку, якщо е модеpнiзована система опалення, яка змогла адекватно «вщреагувати» на щ технiчнi piшення.
Таким чином, комплексна теpмомодеpнiзацiя включае розроблення i реашзацш iнновацiйних технiчних та технологiчних ршень, якi знижують енергоспоживання i, в кшцевому пiдсумку, «зменшують» pозмip комунальних платеж1в. Тому дослiдження таких техшчних piшень, що сприятимуть шдвищенню енергети-чно1' ефективностi украшських (i не тшьки) будiвель i споруд, е важливим.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослгдження - анашз наявних технiчних piшень з тдвищення енергетич-roï ефективностi укрш'нських будiвель i споруд iз врахуванням заpубiжного досвщу.
Для досягнення поставлено!' мети необхщно виpiшити такi задача
1. Окреслити невиpiшенi проблеми щодо комплексних технiчних ршень з термо-модеpнiзацü' будвель i споруд, що стосуються системи опалення та фасадно1' тешозоляци.
2. Обгрунтувати можливi шляхи виршення виявлених проблем, якi сут-тево знижують енергоспоживання.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
4.1. Аналiз сучасних напрямпв проведення термомодернiзацГí
Виршенню проблемних питань з теpмомодеpнiзацiï будiвель i споруд розг-лянуто присвячено багато наукових праць. Зокрема, у фундаментальны pоботi
[4] дослщжуються pi3Hi аспекти теплопередачi, що мають мiсце при здiйсненнi термомодершзацп. AHanÏ3 сучасних систем енергопостачання промислових ш-дприемств подано в робот [5]. Бaзовi рiшення щодо ремонту i реконструкцп цивiльних будiвель наводяться в робот [6]. Проте у цих роботах не зазначено як окрем^ так i комплексы техшчш рiшення з одночaсноï зaмiни юнуючих тру-бопроводiв системи центрального водяного опалення та здшснення теплоiзоля-цп фасаду. Також не вкaзaнi ефективш конструктивнi параметри елементiв системи термомодершзацп, що реaлiзують цi ршення.
Автори роботи [7] запропонували полюптимальний метод визначення схем термомодернiзaцiï будiвель на основi теорiï нечiтких множин. В якостi критерь 1'в оптимiзaцiï було враховано мiнiмiзaцiю зaгaльноï вартосп термомодершзацп та мaксимiзaцiï отримуваного енергетичного ефекту.
У робот [8] зазначаеться, що збiрнi, з несучими стшами, бaгaтоквaртирнi будинки являють собою значну групу об'еклв, що часто зустрiчaються в краь нах Центрально!' та Схщно1' Свропи. Адже вони були побудоваш в 50-х, 60-х i 70-х роюв 20 столiття. Сьогодш новi екологiчнi норми Свропейського Союзу примушують модернiзувaти тaкi будiвлi, в основному стосовно енергоефектив-ностi. Авторами чисельно оцшеш частоти природних коливань будiвель до i пiсля термомодершзацп, що були шдтверджеш експериментальними даними, отриманими для юнуючих споруд.
У робот [9] представлен методи випробування та результати оцшки да-них, необхщних для визначення споживання енергп в будiвництвi, на основi вимiрювaнь в типовому будинку для одше1' сiм'ï в Польщi. Термомодернiзaцiя будiвлi та ïï вплив на внутршнш мiкроклiмaт розлядаеться у роботi [10]. Публь кaцiя [11] присвячена питанням збереження юторично1' спадщини будiвель, що шддаються термомодернiзaцiï. Ефективнi шляхи тдвищення енергоемностi та термомодернiзaцiя iснуючих будинюв розглянут у роботi [12]. Анаиз вaрiaнтiв термомодернiзaцiï житлового будинку з точки зору оптимальних енергетичних вимог наведено у робот [13]. Дослщження [14] висвiтлюе майбутню проблему з попршення екологiчноï користi вiд зменшення енергозбереження будинкiв у системах центрaлiзовaного теплопостачання, оскiльки сторона пропозицiï стае «бшьш еколопчною» та енергоефективнiшою.
Комплексний aнaлiз динaмiчноï поведiнки системи центрaлiзовaного теплопостачання було виконано в робот [15] за допомогою розроблено1' математи-чно1' моделi. Модель складаеться зi спрощено1' системи центрaлiзовaного теплопостачання з трьома юнцевими користувачами i мережею трубопроводiв дов-жиною 9 км. Також дослiдження системи термомодершзацп доцшьно здшсню-вати iз застосуванням структурно-параметричних моделей [16], що е частиною комплексного шдходу, i яю дають можливiсть моделювати зв'язки мiж струк-турними елементами дослщжувано1' системи.
4.2. Аналiз патентнозахищених техшчних ршень з термомодернiзацГí
Проблемi термомодершзацп будiвель i споруд присвячено ряд техшчних ршень, у тому чи^ патентнозахищених, основнi з яких описуються нижче. Так, вщповщно до способу реконструкцп' системи опалення будинку [17], який
включае монтаж подавального i зворотного стояюв, сполучених з на^вальни-ми pадiатоpами окремих пpимiщень будинку, при цьому подавальний i зворот-ний стояки встановлюють ззовш стiни будинку. Пюля цього нагpiвальнi pадiа-тори шд'еднують до тpубопpоводiв стоякiв з подальшою тепловою iзоляцiею зовнiшнiх поверхонь трубних елеменлв.
Недолiком зазначеного способу [17] е вщсутнють оптимальних геометрич-них паpаметpiв та неефективне pозмiщення юнуючих елементiв системи тепло-постачання щодо фасадно1' стiни, а також складнють pеалiзацiï модеpнiзацiï тpубопpоводiв системи центрального водяного опалення, зокрема, внаслщок вщсутност ефективних процедур pеалiзацiï способу.
Також вщома (однотрубна) система теплопостачання, трубопроводи яко1' кpiпляться до зовнiшньоï стши та покриваються шаром комбiнованоï теплово1' iзоляцiï, сеpеднiй з яких е пшою, а кpайнiй - зйомною панеллю [18]. Недолша-ми ще1' системи е ïï недостатня ефективнють, а також необхiднiсть (при виник-неннi вiдповiдноï потреби) зйому крайньо1' панелi теплоiзоляцiйного шару ком-бшовано1' теплово1' iзоляцiï пiсля завершення монтажу, що викликае певнi труд-ношд, особливо для багатоповерхових будинкiв.
У робот [19] описуеться конструктивне кршлення комбiнованих теп^зо-ляцiйних фасадних елеменпв до фасадно1' стiни за допомогою дюбелiв та iнших кpiпильних елеменлв, якi, проте, не передбачають оптимальне pозмiщення все-pединi них тpубопpоводiв системи теплопостачання. А саме в iзоляцiï розмще-нi труби в област^ вiддаленiй вiд зовнiшньоï фасадно1' стiнки.
У pоботi [20] секщя стiни утворюе облицювання на внутршшх стiнах бу-дiвлi, закpiплених розчином до стши. Ця секцiя мютить стiнку i пластину з от-ворами однаково1' висоти i ширини, розташовану паралельно. Мiж ними розта-шований шар теплоiзоляцiйного матеpiалу i труба теплоношя. Останнiй з'еднаний мiж подаючою й зворотною трубами системи центрального опалення. Недолшами цього техшчного piшення е складна констpукцiя теп^золяцшного шару i складнiсть його кршлення до фасадно1' стiни.
1нша (однотрубна) система теплопостачання, що повсюдно застосовуеться в старих багатоквартирних будинках, мютить як мтмум один подаючий i зво-ротний стояки трубопроводу. Останш виконаш з можливiстю пiдключення до тдземних або наземних тpубопpоводiв центрального теплопостачання i постш-но тдключеш до цих тpубопpоводiв, а також квартирш опалювальнi прилади, що тдключеш до вщповщних стоякiв [21].
Недолшом вищевказано1' системи теплопостачання е необхщнють проведення повно1' реконструкцй' будiвлi з втручанням в iснуючi ремонти, попередньо зроблеш всеpединi пpимiщень, а також складнють ïï реаизацп.
Вщома також система теплопостачання багатоповерхового будинку, що включае подаючий i зворотний мапстральш колектори теплоносiя, по крайнш мipi одну пару подаючого та зворотного стояюв, з'еднаних з мапстральними колекто-рами, а також квартирш опалювальш прилади. При цьому в кожнш пiд'ïзнiй секцй' встановлена як мшмум одна пiд'ïзна пара подаючого та зворотного стояюв. У будь-якш данiй кваpтиpi встановленi прямий i зворотний колектори внутршньок-ваpтиpноï розводки, до яких приеднаш всi квартирш опалювальш прилади тшьки
дано1' квартири. Також встановлено квартирний вузол облжу, за допомогою якого колектори внутрiшньоквaртирноï розводки дано1' квартири з'еднаш з прилеглою до дано1' квартири шд'1'зною парою подаючого i зворотного стояюв [22].
Недолiком вищевказано1' системи е ïï обмежена ïï функцюнальнють, тобто неможливiсть застосування при комплексны термомодернiзaцiï будiвель з огляду на те, що немае можливост прокладання трубопроводiв всерединi при-мiщень з уже виконаним ремонтом.
Вщома система теплопостачання багатоквартирного будинку [23], яка мю-тить як мiнiмум один подаючий i зворотний стояки, квартирш опaлювaльнi при-лади, пiдключенi до вщповщних стоякiв, трубопроводи центрального теплопостачання, два зашрних елемента, призначених для пiдключення подаючого i зворотного стояюв до трубопроводiв центрального теплопостачання. Ця система також мютить контролер, призначений для автоматичного управлшня процесом теплопостачання, два додаткових зaпiрних елемента i як мшмум одну дахову або окре-мо стоячу газову опалювальну котельню установку. Потужнють останньо1' не пе-ревищуе 3 МВт. Установка мiстить газовий котел, циркуляцшний насос, розши-рювальний бак i регулюючий клапан, призначений для керовано1' контролером подaчi газу в котел. При цьому вихщ газового котла через один додатковий зашр-ний елемент подключений до подаючого стояка. Вихщ циркуляцiйного насоса з'еднаний з входом газового котла. Вхщ циркуляцiйного насоса з'еднаний з роз-ширювальним баком i через шший додатковий зaпiрний елемент зi зворотним стояком. Вищезгаданий котроллер виконаний з можливiстю автоматичного закри-вання додакових зaпiрних елементiв, вiдключення циркуляцшного насоса i вщк-ривання зашрних елеменпв, призначених для пiдключення подаючого i зворотного стояюв до трубопроводiв центрального теплопостачання [23].
Недолшом вищевказано1' системи теплопостачання е недостатня ïï ефекти-внiсть при проведенш комплексноï термомодернiзaцiï зазначеного будинку внаслщок вiдсутностi оптимальних геометричних пaрaметрiв i розмщення еле-ментiв системи теплопостачання щодо фaсaдноï стiни.
Вiдомий спошб енергозабезпечення будiвлi iз замкнутим циклом терморегу-ляцiï в процесi опалення будiвлi [24], що включае одержання тепла вiд низькопо-тенцiйного джерела, вiд якого передають тепло циркулюючому теплоносш в об'емнi рaдiaторнi системи кaнaлiв, розтaшовaнi в и-шaровiй стш. Крiм цього пе-редбачено, що одержання тепла вщ низькопотенцiйного джерела е додатковим, а основним джерелом одержання тепла е високопотенцшне джерело, встановлене всерединi будiвлi. Для цього температуру теплоношя об'емноï рaдiaторноï системи регулюють продуктивнютю циркуляцiйного насоса залежно вiд зaдaноï темпера-тури усередиш будiвлi i коливання температур зовшшнього повiтря.
Недолiком вiдомого способу [24] е його обмежена функцюнальнють.
Найбтьш вщома система i реaлiзуючий ïï спошб термомодернiзaцiï житлово-го будинку, що описаш в кaтaлозi фiрми Данфос (Danfos), i якi засноваш як на од-нотрубнiй, так i на двотрубнш системi опалення житлових примiщень [25]. Зазна-чена система термомодершзацп у випадку застосування двотрубноï системи скла-даеться з системи фасадного утеплення зовшшшх стш будiвель i споруд. Остання виконана у виглядi вентильованого фасаду, або одно- або бaгaтошaровоï констру-
кцп утеплювача, або у виглядi «мокрого» фасаду. При цьому фасад виконаний, наприклад, у фоpмi плит або рулошв. Вони пpикpiпленi за допомогою полiуpета-нових пен або клейових сумiшей i дюбелiв до юнуючо! зовнiшньоï стiни i покpитi шаром штукатурки по армуючш сiтцi. Остання виготовлена з високомiцного i од-ночасно iнеpтного матеpiалу, наприклад, скловолокона.
Система опалення пpимiщень будiвель i споруд системи термомодершзацп виконана у склащ джерел тепла, виконаних, наприклад, у виглядi автономно! котельнi, шдивщуального теплового пункту, теплоелектpоцентpалi або понов-люваних джерел енергп, системи центрального водяного опалення. В останнш вертикально i послщовно по стояку через зашрно-регулюючу арматуру шдклю-ченi опалювальш прилади. Ц прилади виконанi у виглядi pегiстpiв з гладких труб або pадiатоpiв, розташованих в опалювальних пpимiщеннях, i шдключе-них до системи центрального водяного опалення через термостатичш крани. При цьому вертикальна система центрального водяного опалення подключена з верхньою або нижньою розводкою до джерела тепла, яке подключено до мюце-во! або центрально! теплово! меpежi за залежною або за незалежною схемою.
У свою чергу, в процес pеалiзацiï процедур вищевказаного способу тер-момодеpнiзацiï житлового будинку [25] здiйснюють аналiз техшчного стану теpмомодеpнiзуемоï будiвлi на пiдставi сукупностi попередньо зiбpаних техшч-них паpаметpiв. Пiсля цього здiйснюють енергетичний аудит термомодершзуе-мо! будiвлi, наприклад, шляхом використання тепловiзiйного обстеження. Внаслщок цього виявляють мюця негерметичност будiвельноï конструкцп, i як на-слiдок пiдвищенi, у поpiвняннi з нормативними показниками, тепловi втрати з опалювальних примщень теpмомодеpнiзуемоï будiвлi назовш, а також значен-ня температури будiвельноï конструкций
Далi здiйснюють проектування окремих елеменлв i всiеï системи комплексно!' термомодершзацп будiвель i споруд. При цьому при проектуванш врахо-вують проектний або наперед заданий температурний режим експлуатацп тер-момодеpнiзуемоï будiвлi. Цей включае pозpахунковi температури, якi викорис-товуються для розрахунку навантаження системи центрального водяного опалення в дослщжуваному регюш, а також теплотехнiчний параметр стану, мате-piал i товщину стш теpмомодеpнiзуемоï будiвлi, що реконструюеться.
Дай встановлюють констpуктивно-технологiчний взаемозв'язок мiж окре-мими елементами системи i здшснюють компонування всiеï системи комплексно!' термомодершзацп будiвель i споруд в цшому. Пiсля цього здiйснюють ком-плексну теpмомодеpнiзацiю будiвель та споруд шляхом здшснення монтажу на юнуючш будiвлi елементiв системи комплексно! термомодершзацп з визначе-ними на попередньому еташ проектування параметрами та матеpiалами вико-нання складових конструктивних елеменлв системи.
Проте недолiком вищевказано! системи i реаизуючого ïï способу термомодершзацп житлового будинку е недостатня !х ефективнють при проведенш комплексно! термомодершзацп зазначеного будинку внаслщок вщсутносп оптимального складу, оптимальних геометричних паpаметpiв та неефективного pозмiщення юнуючих елеменлв системи теплопостачання щодо фасадно! стiни. Не менш важливим е геометричш параметри pозмiщення вiконних пpоpiзiв, ная-
внють декоративних елементв та зливостокiв на зовшшнш стiнi фасаду, а також товщина i мaтерiaл виконання е^валентно1' фасадно1' теплоiзоляцiï. Цi парамет-ри визначаються, як правило, розрахунково-експериментальним шляхом у кожному конкретному випадку.
4.3. Аспекти досл1дження фасадноУ теплоiзоляцГí будiвель i споруд
До^дженню фасадно1' теплоiзоляцiï будiвель i споруд, що е важливою ча-стиною системи термомодернiзaцiï, присвячено ряд робгг. Так, наприклад, в робот [26] акцентуеться на необхщнють глобального погляду на будiвлю, зокре-ма, на тому, що iнодi достатньо використовувати iнший iзоляцiйний мaтерiaл (що дозволяе дифузувати повiтрю). Автори ще1' роботи вiдзнaчaють, що такий тдхщ допоможе зменшити втрати тепла при збереженш теплового комфорту та уникнути синдрому хвороб для мешканщв.
У робот [27] анаизуються поточний стан теплоiзоляцiï стiн без пшополю-тиролу та iснуючих вiкон будiвель Alipasino polje в м. Сараево, Босшя i Герцеговина, на яких працюе котел К-5 через його тдстанцп, а також поточну витра-ту палива. У робот [28] описуеться новий тдхщ до моделювання на основi зо-бражень, що заснований на термогрaфiчних зображеннях, i який застосовуеться для дослщжень енергоефективност фaсaдiв будiвель. Цей тдхщ е автоматизо-ваним i дозволяе отримувати термогрaфiчнi 3D-моделi i ортозображення.
Результати роботи [29] показують, що найбшьш ефективним ршенням з теплоiзоляцiï е вентильований фасад у поеднанш з нaйбiльш удaромiцними iзо-ляцшними мaтерiaлaми, наприклад, з кам'яно1' вати i стненого полiстиролу. Також найбшьш доцшьним фасадом у вшх клiмaтичних зонах е зовнiшня система теплоiзоляцiï в поеднaннi з iзоляцiею будь-якого типу. Методологiчнa база для оцшки вaжливостi мiсцевоï дiяльностi зовшшньо1' теплоiзоляцiйноï компози-цiйноï системи дослщжена в роботi [30]. З точки зору споживaчiв, використан-ня ще1' фасадно1' системи забезпечуе високу термостшкють i може бути застосо-вано досить швидко за допомогою простих методiв роботи.
У робот [31] дослщжуеться розширене використання подвiйного фасаду в будiвлях рiзних типiв, пов'язаних зi споживанням енергiï i тепловим комфортом. Для цього була розроблена спрощена математична модель для динaмiчно-го моделювання теплових характеристик, зокрема, розрахунку теплово1' енергп через втрати конвекцп з зовшшнього фасадного шару, сонячно1' енергiï та внут-рiшнiх навантажень. У роботi [32] вщзначаеться, що так звaнi «зелеш» фасади можуть являти собою стшке рiшення для будiвництвa нових будiвель i для мо-дернiзaцiï юнуючих будiвель. Це робиться з метою зниження енергетичних потреб систем охолодження, зменшення мюького «теплового острова» (парникового ефекту) i полшшення теплових характеристик будiвель.
У робот [33] розглядаються випромiнюючi пaнелi, що являють собою енер-гоефективнi сенсорш системи опалення i пiдходять для будинюв з низькою енер-пею. Описано результати дослiджень з оптимiзaцiï теплоiзоляцiйних шaрiв будинку, нагрггого з використанням систем променевого опалення. У робот [34] вводиться нова модель перемикаемого iзоляцiйного так званого U-елемента, що скла-даеться з блоку подвшного скла з нашвпрозоро!' iзолюючоï пaнелi, встановлено!'
всередиш. Модель використовуеться для параметричного анашзу, де до^джуеть-ся вплив piзних теплофiзичних властивостей на U-значення.
Дослщження фiзико-механiчних властивостей ефективних теплоiзоляцiйних матеpiалiв з волоконних конопель проводилося в робот [35]. Основнi компоненти, як можна отримати пiд час переробки волокнисто! бiомаси конопель - волокна i шипи, що характеризуются низькою щшьнютю i пористою структурою. Тобто вони придатш для виробництва теп^золяцшних композитiв. Модель для будiвлi з вентильованим фасадом дослiджувалась у робот [36]. Авторами був проаналзо-ваний тепловий потiк зовнiшньоï стiнки, причому спостерюалися великi температури на зовшшньому шаpi i всеpединi порожнини. Модель дозволяе розрахувати енергетичну потребу фасаду будiвлi, пропонуючи i оцшюючи пасивнi стратеги.
Ефективним iнтенсифiкуючим методом виготовлення фасадних теп^зо-ляцiйних матеpiалiв з полiмеpних композицiйних матеpiалiв е низькочастотна ультразвукова обробка. Методика розрахунку конструктивно--технолопчних паpаметpiв ультразвукового пристрою з прямокутною випромшюючою пластиною до^джуеться в pоботi [37]. Результати ще! роботи доцiльно розповсюди-ти на виготовлення теплоiзоляцiйних елементiв.
4.4. Енергоаудит та технiко-економiчнi аспекти термомодершзацп
Технiко-економiчнi аспекти теpмомодеpнiзацiï житлових будiвель аналь зуються в pоботi [38]. У робот [39] описуються основш, з точки зору автоpiв, методи термомодершзацп та економiчна ефективнiсть !х впровадження, а також запропонована методика !х впровадження. Авторами було зроблено анаиз ю-нуючих способiв енергоаудиту та виявлеш !х недолiки, а також побудована гpафiчна залежнiсть змши теpмiчного опору стiни в залежност вiд типу ïï iзо-ляцп та товщини. Наголошено на необхщност проведення ряду подальших ек-спериментв та технiко-економiчного аналiзу використання енергосистем взага-лi. Проте тандем техшчних piшень «замiна iснуючих тpубопpоводiв системи центрального водяного опалення + здшснення теплоiзоляцiï фасаду» та його ефективнють у цiй pоботi не розглядалися.
Багато pобiт присвячено дослiдженню piзних аспектiв теpмомодеpнiзацiï, здiйснюваних, зокрема, у Польщу Вибpанi напрями пiдвищення ефективност у пiдтpимцi теpмомодеpнiзацiï будiвель за рахунок державного фшансування на приклащ Республiки Польща pозглянутi в робоп [40]. У pоботi [41] подано техш-ко-економiчний аналiз pобiт, проведених з теpмомодеpнiзацiï у багатоповерхових будинках та комунальних об'ектах, побудованих у Польщд до 1990 року. Проана-лiзованi 1441 будiвля, що розташоваш в 7 мiстах цiеï кра!ни. При цьому викорис-товувались як традицшш, так i iндустpiальнi технологи (збipний багатошаровий бетон, зеранська цегла). Енергоефективнють та економiчний аналiз термомодершзацп люових будинкiв у Нацюнальному парку Свентокржиський (Swiçtokrzyski) наведено у робоп [42]. Урахування екологiчних переваг iнвестицiй у термомодер-нiзацiю на приклащ кооперативного житла Захiдно-Помоpського воеводства дос-лiджуеться у дослiдженнi [43]. Оцшка теpмомодеpнiзацiï за допомогою методу глобальних витрат наведена у робоп [44]. Проблема упpавлiння споживанням енергп в будiвлях шляхом моделювання та управлшня основними електроприла-
дами розглядаеться в робот [45]. Розроблено симулятор, який моделюе спожи-вання енергп навантаження i допомагае зрозумгги, як вони сприяють максимальному попиту на теплову та електричну енергiю.
У роботi [46] представлений метод оцшки екологiчних ефектiв для швес-тицiй, заснований на теплоiзоляцiï зовнiшнiх стiн будiвлi з урахуванням чутли-востi вибраних змiнних. Методолопя оцiнки враховуе змiннi, якi е результатом типу зовшшньо1' стiни будiвлi, джерела нaгрiву, що застосовуеться, типу теплоь золяцiйного мaтерiaлу, а також киматично1' зони, в якiй розташована будiвля.
5. Методи дослiдження
Пщ час виконання роботи застосовано загальнонаукм та спец1альн1 методи досл1дження:
- економiчного aнaлiзу - при визначенш aктуaльностi теми дослiдження;
- статистичного aнaлiзу - для визначення та узагальнення тенденцiй змiн з проведення термомодершзацп на основi свiтового досвДду ïï реaлiзaцiï;
- aнaлiзу та синтезу результата i ретроспективи - для дослщження особливо-стей, стану розвитку термомодернiзaцiï iснуючих будвель i споруд в Украшц
- юторико-еволюцшний та лопчний - для здшснення теоретичних уза-гальнень наукових шдходДв щодо використання логютичних засад тдвищення енергетичноï ефективностi укрaïнських будiвель i споруд;
- теорп систем i системного aнaлiзу - для щентифшацп стрaтегiчних перспектив значного скорочення енергоспоживання юнуючих украшських будь вель i споруд та дисемшацп отриманих результaтiв на зaрубiжнi 6удДвлД i спо-руди, що мають аналопчш проблеми з енергоефективностi.
6. Результати дослщження
Анaлiз вищенаведених iнформaцiйних джерел дозволив окреслити ряд не-виршених завдань з комплексноï термомодернiзaцiï житлових споруд i будь вель, зокрема, ïï тандему у скидД системи центрального водяного опалення та фaсaдноï теплоiзоляцiï. Це, зокрема, може бути виршено введенням до складу системи комплексноï термомодернiзaцiï нових елементiв у виглядД нових транзи-тних трубопровод1в двотрубноï системи центрального водяного опалення. Не менш важливим завданням е оптимальне розмiщення нових транзитних трубоп-роводДв двотрубноï системи центрального водяного опалення з прив'язкою до мюць розмщення юнуючих опалювальних прилaдiв.
Ця прив'язка здiйснюеться в зaлежностi вДд багатьох фaкторiв, зокрема, то-вщини юнуючих зовшшшх стш, геометричних пaрaметрiв розмiщення вшонних прорДзДв, нaявностi декоративних елеменлв та зливостоюв на зовшшнш стДнД фасаду, вДд заданого температурного режиму експлуатацп, фДзичних i теплотехшч-них пaрaметрiв, мaтерiaлу виконання i товщини юнуючих зовшшшх стш термо-модернiзуемоï 6удДвлД. Не менш важливою е оптимiзaцiя конструктивних пара-метрiв i взаемне розмiщення нових транзитних трубопровод1в двотрубноï системи центрального водяного опалення, виб1р оптимaльноï товщини i ефективного мaтерiaлу виконання еквiвaлентноï трубноï теплоiзоляцiï.
Вирiшення цих завдань щодо термомодершзацп, зокрема, дозволить:
- забезпечити можливють облшу i регулювання споживання тепла спожи-вачами з урахуванням експлуатацiйних фактоpiв пiдтpимання заданого температурного режиму всеpединi опалювальних примщень;
- збiльшити коефiцiент опору теплопеpедачi iснуючоï зовнiшньоï стiни до мтмально необхiдного значення, визначеного вщповщно до ДБН;
- можливiсть глушшня iснуючих труб системи центрального водяного опалення i нескладно! замни опалювальних приладв у випадку тако! техшчно! необхщносп без втрати працездатносп вше! запропоновано! системи центрального водяного опалення;
- полшшити гiдpавлiчний режим руху теплоносiя i забезпечити можли-вють застосування як високо-, так i низькотемпературного теплоношя;
- запобiгти замерзанню використовуваного теплоносiя навiть при повному припиненш його руху протягом заданого часу;
- щдвищити ефективнiсть використання теплово! енергт! в запропонован1й систем центрального водяного опалення примщень i знизити витрату теплово! енергт! на тдтри-мання в житловому примщент оптимальних для житгещяльносп температурних умов;
- буде сприяти тдвищенню ефективност процесу комплексно! термомо-деpнiзацiï будiвель i споруд при нескладност удосконалення системи [47] i реа-лiзацiï способу [48], до того ж фактично без порушення юнуючого ремонту в примщеннях, розташованих всеpединi будiвель i споруд;
- застосовувати розроблюваш iнновацiйнi piшення практично в ушх кль матiчних зонах, де виникае необхщнють в термомодершзацп, особливо житлового фонду, переважно перюду спорудження до 90-х роюв минулого столпгя.
Саме щ зазначен напрями формують вектори подальшого розвитку дослщжень.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. У пор1внянш з аналогами позитивна д!я об'екта дослщжень у ви-гляд! системи термомодершзацп на сво! внутршш чинники (складов! елементи) полягае в довгостроковш оптимОзацп оргашзацшшх та техшчних ршень з пщ-вищення енергетчно! ефеклвност укра!нських будОвель i споруд.
Weaknesses. До слабких сторш пропонованого комплексу оргашзацшно-техшчних ршень з термомодершзацп можна вщнести необхщнють початкових каштальних вкладень в систему нових транзитних трубопроводов водяного опалення i в фасадну теплоОзоляцш, а також в !х монтаж за мюцем розмщення будОвель i споруд. Також до слабких сторш пропонованих оргашзацшно-техшчних ршень можна вщнести !х локальнють по вщношенню до вше! комплексно! систем! термомодершзацп та вщсутнють розгляду взаемодп ус!х складаючих елеменлв системи термомодершзацп. Адже остання також включае свплопрозор! конструкцп, систему автоматики, теплов! пункти, теплоелектроцентрал! чи поновлюваш джерела енергп та шш! елементи.
Opportunities. Кшцевим пщсумком практичного застосування пропонованого комплексу органзацОйнОх та техшчних ршень з пщвищення енергетчно! ефеклвност будОвель i споруд е отримання прибутку у вигляд! зменшення сум комунальних платежОв за опалення як для населення, так i для промислових шдприемств. Причому це можливо без втручання у вже зроблеш ремонти всере-
диш примщень. Цей прибуток прогнозуеться отримати приблизно через 2-3 роки в залежносп вДд ктькосл термомодернiзуемих об'еклв.
Threats. ВДд пiдприемствa чи експлуатуючо1' оргaнiзaцiï будуть потрД6нД почaтковi каштальш вкладення в систему нових транзитних трубопровод1в водяного опалення i в фасадну теплоiзоляцiю, а також у ïx монтаж за мюцем розмiщення термомодернiзуемих будiвель i споруд.
Негативна дш на об'ект дослщження зовнДшнДх чинниюв у виглядД зовшшнього середовища обумовленi нормативним термшом експлуатацп фасадно1' теплоiзоляцiï та системи нових транзитних трубопровод^ водяного опалення, як залежать вДд за-стосовуваних мaтерiaлiв i клiмaтичних зон розмiщення термомодертзуемих будiвель i споруд. Однак цей термш становить не менше 20 роюв, що бтьш нДж достатньо для самоокупносп термомодернДзацй'. Пропонований комплекс органДзацДйно-технДчних рДшень з термомодерызацп охороняеться патентами Укрaïни на спосДб i пристрДй, а проведений патентно-шформащйний пошук подтвердив ïx шноващйнють.
8. Висновки
1. ДослДджено стан проблеми та проаналДзовано наявнД органДзацДйнД та техшчш рДшення з шдвищення енергетично1' ефективносп будДвель i споруд. Зазначено, що основними недолшами юнуючих технiчних ршень щодо системи термомодернiзaцiï е вщсутнють ефективного складу, оптимальних геометрич-них пaрaметрiв та неефективне розмiщення юнуючих елеменлв системи теплопостачання щодо фасадно1' стши.
Також до причин, що перешкоджають шдвищенню енергетично1' ефективносп будшель i споруд, можна вщнести склaднiсть реaлiзaцiï технiчноï процедури модерш-зацй' трубопровод^ системи центрального водяного опалення. А також необхщшсть «грубого» втручання в уже юнуюга ремонти, виконaнi всерединi будшель i споруд.
2. В якосл альтернативи запропоновано:
- введення до складу системи комплексно!' термомодершзацп нових елеменлв у виглядД нових транзитних трубопровод1в двотрубно1' системи центрального водяного опалення;
- взаемне розмщення нових транзитних тру6опроводДв з прив'язкою до мюць розмiщення юнуючих опалювальних прилaдiв.
Ця прив'язка повинна враховувати ряд техшчних фaкторiв, серед яких:
- товщина, фДзичнД i теплотехшчш параметри фасадно1' стши;
- мaтерiaл виконання юнуючих зовшшшх стш будiвель i споруд;
- геометричш параметри розмiщення вшонних прорДзДв;
- наявшсть декоративних елеменпв та зливостоюв на зовншнш стш фасаду;
- заданий температурний режим експлуатацп;
- ефективний мат^а^ виконання та товщина екивалентно1' трубно1' теплоiзоляцiï; оптимальна товщина й ефективний мaтерiaл виконання еквiвaлентноï
фасадно1' теплоiзоляцiï.
Лiтература
1. Pyrkov V. V. Gidravlicheskoe regulirovanie sistem otopleniia i ohlazhdeniia: teoriia i praktika. Kyiv: Taki spravy, 2010. P. 5.
2. DSTU B V.3.2-3:2014. Nastanova z vykonannia termomodernizatsii zhytlovykh budynkiv. Introduced: 01.10.2015. Kyiv: Minrehion Ukrainy, 2014. 70 p.
3. V termomodernizatsii nuzhdaetsia 80 % zhilogo fonda Ukrainy // Informatsionnoe agentstvo LIGABiznesInform 08.10.2015. URL: http://bizliganet/al]/nedvizhimost/novosti/3127248-v-termomodernizatsii-nuzhdaetsya-80-zhilogo-fonda-ukrainy.htm (Last accessed: 12.01.2018).
4. Isachenko V. P., Osipova V. A., Sukomel A. S. Teploperedacha. Moscow: En-ergiia, 1975. 423 p.
5. Tytar S. S. Systemy enerhopostachannia promyslovykh pidpryiemstv. Odesa: AT BAKhVA, 2002. 356 p.
6. Saviovskii V. V., Bolotskih O. N. Remont i rekonstruktsiia grazhdanskih zdanii. Kharkov: Vaterpas, 1999. 287 p.
7. Weglarz A., Gilewski P. G. A Method of Evaluation of Polioptimal Thermo-modernization Schemes of Buildings // Procedia Engineering. 2016. Vol. 153. P. 862865. doi: 10.1016/j.proeng.2016.08.194
8. Kuzniar K., Zajac M. Numerical evaluation of natural vibration frequencies of thermo-modernized apartment buildings subjected to mining tremors // Procedia Engineering. 2017. Vol. 199. P. 296-301. doi:10.1016/j.proeng.2017.09.039
9. Assessment of single-family house thermal renovation based on comprehensive on-site diagnostics / Hurnik M. et al. // Energy and Buildings. 2018. Vol. 158. P. 162171. doi: 10.1016/j. enbuild.2017.09.069
10. Zender-Swiercz E., Piotrowski J. Z. Thermomodernization a building and its impact on the indoor microclimate // Structure and Environment: Architecture, Civil Engineering, Environmental Engineering and Energy. 2013. Vol. 5, No. 3. P. 37-40.
11. Jaworska-Michalowska M. Ochrona historycznej elewacji w procesie termomodernizacji - wybrane zagadnienia // Czasopismo Techniczne. Budownictwo. 2009. Vol. 106, No. 2-B. P. 151-161.
12. Sadowska B., Sarosiek W. Efficiency of raising low-energy buildings and thermomodernization of existing ones // Biuletyn Wojskowej Akademii Technicznej.
2014. Vol. 63, No. 1. P. 179-191.
13. Rutkowska G., Wojnowski D. Analysis of variants thermomodernization of a dwelling house from a point of view of optimal energetic demands // Inzynieria Eko-logiczna. 2014. Vol. 37. P. 162-173.
14. Lundström L., Wallin F. Heat demand profiles of energy conservation measures in buildings and their impact on a district heating system // Applied Energy. 2016. Vol. 161. P. 290-299. doi: 10.1016/j.apenergy.2015.10.024
15. Balic D., Maljkovic D., Loncar D. Multi-criteria analysis of district heating system operation strategy // Energy Conversion and Management. 2017. Vol. 144. P. 414428. doi: 10.1016/j. enconman.2017.04.072
16. Kolosov A. E., Virchenko G. A., Kolosova E. P., Virchenko G. I. Structural and Technological Design of Ways for Preparing Reactoplastic Composite Fiber Materials Based on Structural Parametric Modeling // Chemical and Petroleum Engineering.
2015. Vol. 51, No. 7-8. P. 493-500. doi:10.1007/s 10556-015-0075-3
17. Churylo O. V. Sposib rekonstruktsii systemy opalennia budynku: pat. UA 11514 U, MPK F24D3/00, F16L9/00, E04G23/00. Appl. No. u200507560; Filed 29.07.2005; Publ. 15.12.2005, Bull. No. 12.
18. Moulding Prefabricated Wall or Roof Panels. UK Patent applicaton GB 2039819A, Int. Cl. B29D3/02, Publ. 20.08.1980.
19. Tuerk M., assignee: Diedrichsen Jens Dipl. Ing. Building wall insulation section refurbishing and heating older buildings: pat. DE 19740074 A1, Int. Cl. E04B1/78. Publ. 11.03.1999.
20. Jansen H. Two-panel wall cladding section - has heat insulating layer and heating pipe between panels: pat. DE 4031483 A1, Int. Cl. E04B2/72. Publ. 04.07.1991.
21. Hamkokov R. M., Panibratov Yu. P., Krutikov P. G. Sistema teplosnabzheniia mnogoetazhnogo zdaniia: pat. RU 12155 U1, MPK E03S1/04. Publ. 16.12.1999.
22. Kasianov N. M. Sistema teplosnabzheniia mnogokvartirnogo zdaniia s kak minimum odnoi podiezdnoi sektsiei: pat. RU 105720 U1, MPK E24D3/00. Publ. 20.06.2011, Bull. No. 17.
23. Kasianov N. M. Sistema teplosnabzheniia mnogokvartirnogo doma: pat. RU 151295 U1, MPK E24D3/02. Publ. 27.03.2015, Bull. No. 9.
24. Orlov D. P. Sposob otopleniia zdanii: pat. RU 2301944 S1, MPK F24D15/00. Publ. 27.06.2007, Bull. No. 18.
25. Robakiewicz M, Panek A. Termomodernizatsiia zhilogo doma. Kyiv, 2014. URL: http://teplydim.com.ua/static/storage/filesfiles/Danfoss_manual_Thermal_Moderniz_2014_Rus.pdf (Last accessed: 12.01.2018).
26. Zender-Swiercz E., Telejko M Impact of Insulation Building on the Work of Ventilation // Procedia Engineering. 2016. Vol. 161. P. 1731-1737. doi: 10.1016/i.proeng.2016.08.766
27. Optimization of Thermal Insulation and Regression Analysis of Fuel Consumption / Lu-lic H. et al. // Procedia Engineering. 2014. Vol. 69. P. 902-910. doi: 10.1016/i.proeng.2014.03.069
28. Image-based thermographic modeling for assessing energy efficiency of buildings façades / González-Aguilera D. et al. // Energy and Buildings. 2013. Vol. 65. P. 2936. doi: 10.1016/j.enbuild.2013.05.040
29. Sierra-Pérez J., Boschmonart-Rives J., Gabarrell X. Environmental assessment of façade-building systems and thermal insulation materials for different climatic conditions // Journal of Cleaner Production. 2016. Vol. 113. P. 102-113. doi: 10.1016/i.iclepro.2015.11.090
30. Sulakatko V., Lill I., Witt E. Methodological Framework to Assess the Significance of External Thermal Insulation Composite System (ETICS) on-site Activities // Energy Procedia. 2016. Vol. 96. P. 446-454. doi:10.1016/i.egypro.2016.09.176
31. Elarga H., De Carli M., Zarrella A. A simplified mathematical model for transient simulation of thermal performance and energy assessment for active facades // Energy and Buildings. 2015. Vol. 104. P. 97-107. doi:10.1016/i.enbuild.2015.07.007
32. Vox G., Blanco I., Schettini E. Green façades to control wall surface temperature in buildings // Building and Environment. 2018. Vol. 129. P. 154-166. doi: 10.1016/i.buildenv.2017.12.002
33. CvetkoviC D., Bojic M Optimization of thermal insulation of a house heated by using radiant panels // Energy and Buildings. 2014. Vol. 85. P. 329-336. doi: 10.1016/i.enbuild.2014.09.043
34. Modeling of facade elements with switchable U-value / Pflug T. et al. // Energy and Buildings. 2018. Vol. 164. P. 1-13. doi:10.1016/i.enbuild.2017.12.044
35. Investigations on Physical-mechanical Properties of Effective Thermal Insulation Materials from Fibrous Hemp / Kremensas A. et al. // Procedia Engineering. 2017. Vol. 172. P. 586-594. doi:10.1016/i.proeng.2017.02.069
36. Energy performance of a ventilated façade by simulation with experimental validation / Aparicio-Fernández C. et al. // Applied Thermal Engineering. 2014. Vol. 66, No. 1-2. P. 563-570. doi: 10.1016/i. applthermaleng.2014.02.041
37. Kolosov A. E., Sivetskii V. I., Kolosova E. P., Lugovskaya E. A. Procedure for analysis of ultrasonic cavitator with radiative plate // Chemical and Petroleum Engineering. 2013. Vol. 48, No. 11-12. P. 662-672. doi:10.1007/s10556-013-9677-9
38. Klychnikov R. Yu., Ezerskii V. A., Monastyrev P. V. Tehniko-ekonomicheskaia otsenka termomodernizatsii zhilyh zdanii. Moscow: ASV, 2011. 176 p.
39. Zaitsev D. V., Klymchuk O. A., Balasanian H. A. Analiz osnovnykh sposobiv termomodernizatsii budivel ta metodyka yikh vprovadzhennia // Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Enerhetychni ta teplotekhnichni protsesy y ustatku-vannia. 2015. Vol. 17. P. 156-160.
40. Borys G. Selected directions of increasing efficiency in supporting thermomodernization in buildings from public funding // Prace Naukowe Uniwersytetu Eko-nomicznego we Wroclawiu. 2015. No. 397. P. 68-77. doi:10.15611/pn.2015.397.05
41. Ickiewicz I. Building thermomodernization and reducing air pollution // Ecological Chemistry and Engineering S. 2013. Vol. 20, No. 4. P. 805-816. doi: 10.2478/eces-2013-0056
42. Wcislik S. Energy efficiency and economic analysis of the thermomodernization of forest lodges in the Swiçtokrzyski National Park // EPJ Web of Conferences. 2017. Vol. 143. P. 2144. doi:10.1051/epiconf/201714302144
43. Kryk B. Rachunek korzysci ekologicznych z inwestycji termomodernizacyjnych na przykladzie spoldzielni mieszkaniowych wojewodztwa zachodniopomorskiego/Account of environmental benefits from thermomodernization investment on the example of cooperative housing of West Pomeranian Voivodeship // Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wroclawiu. 2016. No. 454. P. 92-101. doi: 10.15611/pn.2016.454.08
44. Basinska M., Koczyk H., Kosmowski A. Assessment of Thermo Modernization Using the Global Cost Method // Energy Procedia. 2015. Vol. 78. P. 2040-2045. doi:10.1016/i.egypro.2015.11.204
45. Fanti M. P., Mangini A. M., Roccotelli M. A simulation and control model for building energy management // Control Engineering Practice. 2018. Vol. 72. P. 192205. doi: 10.1016/i.conengprac.2017.11.010
46. Adamczyk J., Dylewski R. Analysis of the sensitivity of the ecological effects for the investment based on the thermal insulation of the building: A Polish case study // Journal of Cleaner Production. 2017. Vol. 162. P. 856-864. doi: 10.1016/i.iclepro.2017.06.123
47. Yeromin A. V. Systema kompleksnoi termomodernizatsii budivel i sporud za Yerominym: pat UA 121347 U, MPK F24D3/00, F16L59/00. Publ. 27.11.2017, Bull. No. 22.
48. Yeromin A. V. Sposib kompleksnoi termomodernizatsii budivel i sporud za Yerominym: pat UA 121348 U, MPKF24D 3/00, F16L59/00. Publ. 27.11.2017, Bull. No. 22.
