CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.41 УДК 616.717.4-001.5-089 Кононенко С.В.
РОЛЬ ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЛАНУВАННЯ В ПОКРАЩЕНН1 ЕФЕКТИВНОСТ1
Л1КУВАННЯ ПЕРЕЛОМ1В Д1АФ1ЗУ ПЛЕЧОВОÏ К1СТКИ
Полтавський державний медичний уыверситет
Переломи дафзу плечовоУ кстки досить часта проблема, з якою стикаються в свой повсякденнш практиц лкар-травматологи. З розвитком Ыдустр'ал'заци суспльства характер травм у па^е-нт'т працездатного вку змнюеться: низькоенергетична травма замнюеться високоенергетич-ною. У забезпеченнi ефективностi лкування пацiентiв з переломами д'аф'зу плечовоУ кстки значну роль в'д'грае ретельне передопера^йне планування. Для його виконання користуються такими додатковими методами досл'дження, як рентгенологiчний та комп'ютерноУ томографу. Мета ро-боти: визначення рол!' передопера^йного планування в покращенн ефективностi лкування пере-ломiв д'аф'зу плечовоУ кстки. Матер!али та методи. Об'ектом досл'дження стали 49 пац!ент'!в в-ком в'д 19 до 75 рок'т з багатоуламковими переломами д'аф'зу плечовоУ кютки. За вковим розподi-лом переважали па^енти працездатного вку, за гендерним - чоловки. У бiльшостi випадк'в (81,6%) причиною перелому була високоенергетична травма. За класифiкацiею АО 20,4% складали переломи типу 12В, 79,6% - типу 12С. Методи консервативного лкування були застосован у 18,4% пацiентiв, оперативного - у 81,6%. У 42,9% випадк'в було виконано комп'ютерну томографю пошкодженоУ д'аф'зарно'У длянки плечовоУ кстки з подальшою УУ оц!нкою та створенням анатом'чноУ цифровоУ 3D модел1. У 61,2% пацiентiв для розробки оптимальноï тактики репозицУ ксткових фра-гмент'в при переломi д'аф'зу плечовоУ кстки було використану схему типових контактних взаемо-в'дносин м!ж кстковою та м'язовою тканинами досл'джуваноУ длянки плечовоУ кстки. Результати досл'дження та Ух обговорення. Видлено 4 групи пацiентiв в залежностi в'д застосованих метод'т досл'дження та обраноУ тактики передопера^йного планування. Першу групу складали па^енти, яким з метою передопера^йного планування було виконано лише стандартi рентгенограми у двох проек^ях. До другоУ групи увiйшли па^енти, яким в поеднанн зi стандартними рентгенограмами було виконано комп'ютерну томографiю з анатом'чним 3D моделюванням. Третю групу склали па-центи, яким було виконано стандартну рентгенографю в поеднанн !з застосуванням схеми типових контактних взаемов'дносин м!ж юстково'У та м'язовою тканинами. До четвертоУ групи увiйшли па^енти, яким з метою передопера^йного планування було виконано рентгенограми, комп'ютерну томографiю з анатом'чним 3D моделюванням та застосовано схему типових контактних взаемов'дносин. Додатковi методи досл'дження, а саме ндив'дуальне анатом'чне 3D моде-лювання перелому на основi результат'в комп'ютерноУ томографИ, у поеднанн !з урахуванням бю-механ1'чних особливостей змiщення ксткових в/'дламк/'в дозволяють пiдвищити яксть передопера-цйного планування, розробити алгоритм анатомо-функ^ональноУ нтраопера^йно'У репозицУ кст-кових в'дламк'т, скоротити час виконання оперативного втручання та знизити ризики ятрогенно-го пошкодження важливих м'якотканинних структур.
Ключов1 слова: рентгенолопчне дослщження, комп'ютерна томограф1я, комп'ютерне медичне моделювання, високоенергетична травма, лкування перелом1в д1аф1зу плечово' кютки.
Робота виконана в рамках науково-дослiдноУ роботи кафедри дитячоУх'рурги з травматологiею та ортопедiею «Фуницона-льне лкування переломiв плечовоУ юстки» 2017-2021 рр. (№ держреестрацп 0117u004682).
Вступ
Переломи дiафiзу плечовоТ кютки досить часта проблема, з якою стикаються в своТй повсякденнш практик лкарнтравматологи [1, 2]. З розвитком iндустрiалiзацiТ сусптьства характер травм у па^етчв працездатного вку змшюеться: низькоенергетична травма замшюеться високо-енергетичною [3]. Високоенергетичн травми характеризуются значним пошкодженням м'якотканинних структур, багатоуламковютю перелому та великим ступенем змщення кюткових фрагменпв [4, 5]. Це вимагае вщ лкаря досяг-нення максимально!' ефективност на кожному з еташв майбутнього лкування.
Базисним фактором для устху виконання вах етатв лкування па^етчв з переломами дн афiзарно! дтянки плечовоТ кютки е ретельне та продуктивне передоперацшне планування. Для забезпечення його ефективност протягом бага-
тьох рош травматологи використовували лише результати класичних рентгенограм у двох про-ек^ях: прямш та боковш. Незважаючи на зага-льнодоступнють та простоту виконання даного дослщження воно мае деяк недолги, а саме: стандартна рентгенограма не надае лкарю по-вноТ просторовоТ картини про вектор змщення кюткових вщламюв. Також за рахунок накладан-ня м'якотканинних структур та кютковоТ' тканини на зображення можливе викривлення кшцевого результату та неможливють вiзуалiзацiï вах кюткових фрагменпв [6].
Спорщненою за принципом дм до класичних рентгенограм е комп'ютерна томографiя. З ïï до-помогою можна отримати багатозрiзовi та бага-топлощинн скани ушкоджено' дiафiзарноï дтянки плечово'|' кютки. Також за умови використання технологи анатомiчного 3D моделювання на еташ передоперацшного планування стае мож-ливим оцшити стушнь та вектор зм^ення кют-
кових вщламш, обрати тактику оптимально!' анатомiчно!' репозици та, за умови оперативного лкування, малотравматичного позицiонування металофiксаторiв [7, 8].
Мета дослщження
Визначення ролi передоперацшного плану-вання в покращеннi ефективност лiкування пе-реломiв дiафiзу плечово! кiстки.
Матерiали та методи дослщження
Об'ектом дослiдження стали 49 пацieнтiв вн ком вiд 19 до 75 рош з багатоуламковими переломами дiафiзу плечово! кiстки. Серед них за гендерним розподтом переважали чоловки -57%. За вковим розподiлом переважали па^ен-ти вком вiд 19 до 59 рош - 77,5%.
У 81,6% випадш причиною перелому була високоенергетична травма - у результат падш-ня з висоти, ДТП та нещасного випадку на виро-бництв^ серед них у 22,4% - у складi пол^рав-ми. У 18,4% па^етчв вiдбулася низькоенергети-чна травма - в результат падiння з висоти вла-сного зросту.
Термш госпiталiзацil складав вiд 35 хвилин до 25 дiб з моменту впливу травмуючого чинни-ка. У перюд до 6 годин з моменту отримання травми госпiталiзовано 47% па^етчв. У перiод з 6 до 24 годин - 38,7%. Бтьше одше! доби з моменту травми - 14,3% па^енти.
У 10,2% па^етчв було дiагностовано вщкри-тий перелом дiафiзу плечово! кiстки. За класифн кацiею АО розподт переломiв було проведено наступним чином:
- 12В - 20,4%;
- 12С - 79,6%.
У 2% па^ен^в з метою передоперацшно! пщ-готовки було застосовано метод скелетного ви-тягнення за лiктьовий вщросток.
Методи консервативного лiкування було за-стосовано у 18,4% пацiентiв. У вах було викори-стано розроблений авторами реклшаторний стн лець для закрито! репозици переломiв дiафiзу плечово! кютки з подальшою iммобiлiзацiею фу-нкцiональною фiксуючою пов'язкою.
Методи оперативного лкування було засто-совано у 81,6% па^ен^в. Традицiйний накютко-вий остеосинтез пластинами виконано у 16,3% па^етчв, малошвазивний накiстковий остеосинтез пластинами - у 12,2%, антеградний блокую-чий штрамедулярний остеосинтез стрижнями -36,8%, ретроградний блокуючий штрамедулярний остеосинтез стрижнями - 6,1%, позавогни-щевий остеосинтез апаратами зовшшньо! фк-саци - у 10,2%.
На еташ передоперацiйного планування з метою дiагностики та розробки оптимального плану лкування всiм пацiентам було виконано рентгенограми пошкодженого сегменту у двох проек^ях. З них у 42,9% випадюв було виконано комп'ютерну томографiю пошкоджено! дiафiзар-но! дтянки плечово! кiстки з подальшою и оцш-
кою та створенням анатомiчно!' цифрово! 3D мо-делi.
Окрiм того, у 61,2% пацiентiв для розробки оптимально! тактики репозици кюткових фраг-ментiв при переломi дiафiзу плечово! кiстки було використано схему типових контактних взаемо-вiдносин мiж кiстковою та м'язовою тканинами дослщжувано! дiлянки плечово! кiстки [9].
Результати дослщження та 1х обговорення
Пюля детально! обробки та аналiзу штраопе-рацiйних даних, оцiнки раннiх та вщдалених пю-ляоперацiйних та поспммоб^зацшних резуль-татiв видiлено 4 групи па^етчв в залежностi вiд застосованих додаткових методiв дослiдження та вщ обрано! тактики передоперацiйного планування. Загальна характеристика кл^чних груп в залежност вiд статi, типу перелому за класи-фiкацiею АО та методом передоперацшно! подготовки наведена в таблиц 1. Характеристика кл^чних груп в залежностi вiд застосованого методу лкування наведена в таблиц 2.
До 1-! групи увшшло 10 (20,4%) пацiентiв з високо- та низькоенергетичними травмами. Переломи типу 12В було дiагностовано у 2 па^ен-^в (4,1%), типу 12С - у 8 (16,3%). Методи консервативного функцюнального лкування було за-стосовано у 1 патента (2%). Оперативне лку-вання було виконано 9 (18,4%) патентам, з них традицшний накiстковий остеосинтез пластинами - у 2 (4,1%) па^етчв, малошвазивний накют-ковий остеосинтез - у 1 патента (2%), антеградний блокуючий остеосинтез стрижнем - у 3 па-^етчв (6,1%), стаб^за^я перелому апаратом зовшшньо! фксацп - у 2 па^етчв (4,1%). У всiх кл^чних випадках дано! групи на еташ передоперацшного планування було використано лише результати рентгенолопчних дослщжень у двох проек^ях.
До 2-! групи увшшло 9 (18,4%) па^етчв. Серед них переломи типу 12В виявлено у 2 випад-ках (4,1%), типу 12С - у 7 (14,3%). Консервативш методи лкування були застосоваш у 2 (4,1%) па^етчв. Оперативне лiкування виконано 7 (14,3%) патентам, серед них: накютковий остеосинтез пластинами - 1 (2%), малошвазивний накютковий остеосинтез пластинами - 2 (4,1%), проксимальний штрамедулярний блокуючий остеосинтез - 4 (8,2%). Кожному з па^етчв дано! групи на еташ передоперацшного планування було виконано рентгенографш ушкодженого сегменту та комп'ютерну томографш з подальшим цифровим 3D моделюванням.
До 3-! групи увiйшло 18 (36,7%) па^ен^в. Переломи типу 12В зус^чалися у 1 (2%) випадку, типу 12С - у 17 (34,7%) випадш. Консервативне лкування проводилося 4 (8,2%) патентам. Оперативне лкування - 14 (28,5%), серед них: традицшний накютковий металоостеосинтез - 3 (6,1%), малошвазивний накютковий металоостеосинтез - 1 (2%), антеградний блокуючий штрамедулярний остеосинтез - 8 (16,3%), позавог-
нищева стаб^за^я перелому апаратом зовшш-ньо! фксацп - 3 (6,1%). У передоперацшному перiодi пацiентам третьо! клiнiчно! групи було виконано рентгенографш у двох проек^ях та планування виконання репозици кiсткових вщ-ламкiв за допомогою схеми типових контактних взаемовщносин мiж кiстковою та м'язовою тканинами.
До 4-! групи увшшло 12 (24,5%) випадш пе-реломiв дiафiзу плечово! кiстки. Серед них по-шкодження типу 12В - 5 (10,2%), 12С - 7 (14,3%). Консервативне лкування за допомогою
Розподл хворих за статтю, типом перел
функцюнальних фксуючих пов'язок здшснюва-лося 2 (4,1%) патентам. Оперативне лкування - 10 (20,4%), серед них: традицшний металоос-теосинтез пластинами - 2 (4,1%), малошвазив-ний накютковий остеосинтез - 2 (4,1%), антегра-дний блокуючий iнтрамедулярний остеосинтез -3 (6,1%), ретроградний блокуючий штрамедуля-рний остеосинтез - 3 (6,1%). Патентам 4-! клшн чно! групи було виконано рентгенографш по-шкодженого сегменту, комп'ютерну томографш з подальшою !"! оцiнкою та створенням анатомiч-но! цифрово! 3D моделi.
Таблиця 1
та використаними методами передоперацйного планування
№ групи Загальна юль-юсть па^енпв у груш, оЫб (%) Чоловки, П (%) Жшки, П (%) Перелом типу 12В за кпасифка^ею АО, оЫб Перелом типу 12С за кпасифка^ею АО, оЫб Тип дослщ-ження
1 10 (20,4) 6 (12,2) 4 (8,2) 2 (4,1) 8 (16,3) Рентген.
2 9 (18,4) 5 (10,2) 4 (8,2) 2 (4,1) 7 (14,3) Рентген., 3D КТ
3 18 (36,7) 10 (20,4) 8 (16,4) 1 (2) 17 (34,7) Рентген., м'язова модель
4 12 (24,5) 7 (14,2) 5 (10,2) 5 (10,2) 7 (14,3) Рентген., 3D КТ, м'язова модель
Таблиця 2
Розподл хворих в залежностi вiд проведеного лкування
№ групи Консервативне функцю-нальне, оЫб (%) ORIF, оЫб (%) М1РО, оЫб (%) Антеградний Б1МОС, оЫб (%) Ретроградний Б1МОС, осiб (%) АЗФ, оЫб (%)
1 1 (2) 2 (4,1) 1 (2) 3 (6,1) 0 2 (4,1)
2 2 (4,1) 1 (2) 2 (4,1) 4 (8,2) 0 0
3 4 (8,2) 3 (6,1) 1 (2) 8 (16,3) 0 3 (6,1)
4 2 (4,1) 2 (4,1) 2 (4,1) 3 (6,1) 3 (6,1) 0
В результат дослщження виявлено ключовi фактори, що характеризують якють виконано! передоперацшно! подготовки при лiкуваннi пацн ентiв з переломами дiафiзу плечово! кютки. У разi консервативного лкування - анатомiчнiсть репозици кiсткових вщламюв та вiдсутнiсть ятро-генного пошкодження важливих м'якотканинних структур. У випадку застосування методiв опе-
Оц/нка яко^ передопера^й,
ративного лкування - анатомiчнiсть репозици та фiксацi! кiсткових вщламш, час виконання оперативного втручання, пошкодження важливих м'якотканинних структур кютковими вщламками пiд час виконання !х репозици або метолофкса-торами пщ час !х iмплантацi!. Загальнi результа-ти оцiнки передоперацiйного планування наведет в таблиц 3, 4.
Таблиця 3
планування при консервативному функциональному лiкуваннi
№ групи Анатс^чнють репозици юсткових вщламюв (%) Пошкодження м'якотканинних структур
1 83 0
2 87 0
3 91 0
4 94 0
Таблиця 4
Оценка яко^ передоперацйного планування за умови оперативного лкування
№ групи Анатс^чнють фшсацп юсткових вщла-мюв (%) Середня тривалють оперативного втручання (хвилин) Пошкодження м'якотканинних структур
1 85 92 1
2 89 78 0
3 94 65 0
4 97 52 0
За умови консервативного лкування при за-стосуванн рентгенолопчного методу та методу анатомiчного 3D-моделювання на основi ре-зультатiв комп'ютерно! томографи та викорис-таннi реклшаторного стiльця вдалося досягти задовiльно! анатомiчно!' репозици кiсткових вщ-
ламкiв у па^етчв 1-! та 2-! груп - 83% та 87% вщповщно. У разi застосування на етап планування схеми типових контактних взаемовщносин мiж кiстковою та м'язовою тканинами в поеднан-нi з вищевказаними методиками у па^етчв 3-! та 4-! груп анатомiчнiсть репозици вдалося пщ-
вищити на 8% та 7% вщповщно. зазначен методи дозволяють пiдвищити якiсть
За умови виконання рентгенограм та закрито''' репозицп. Це вiдiграe значну роль в по-
комп'ютерно' томографи з анатомiчним 3D- дальшому лiкуваннi та реаб^тацп пацieнтiв з
моделюванням дтянки перелому анатомiчнiсть переломами дiафiзу плечовоТ кiстки. фiксацiТ кiсткових вiдламкiв сягала 85% та 89% Лггемтом вщповщно. Час оперативного втручання у порiв- р ур
нянн 1 Т тя 2 Т ктнмних груп зменШивСя в Сере 1 Schoch BS' Padegimas EM. Ma|tenfori M, et a1. Humera| shaft няннi I-' та 2-' KЛiнiчних фуп зменшився в сере- fractures: national trends in management. J Orthop Traumatol.
дньому на 14 хвилин. Застосування схеми типо- 2017;18(з):259-6з.
вих контактних взаемовщносин мiж KiCTKOBOЮ та 2. ftlN^ UmWeetrta-Mnaiyestisa^n^RsIyFstVeemsaUisc Me«
м'язовою тканинами дозволило пiдвищити ана- randomized clinical trials and observational studies. Injury.
томiчнiсть фксацп кюткових вiдламкiв при вико- „ 2021;52(4):653-63.
. 3. Pipkorn B, Iraeus J, Lindkvist M, et al. Occupant injuries in light
ристанш однакових MеTOДiB д0слiдження на ета- passenger vehicles-A NASS study to enable priorities for
п передоперацшно'Т пiдготовки на 9% та 8% вщ- development of injury prediction capabilities of human body
, ^ м ^ ч M M models. Accid Anal Prev. 2020;138(105443):105443.
п0BiДн0, зменшити час оперативного втручання 4. Olson JJ, Entezari V, Vallier HA. Risk factors for nonunion after на 24 та 26 хвилин вщповщно traumatic humeral shaft fractures in adults. JSES Int.
2020;4(4):734-8.
ВИСНОВКИ 5. Ferrara F, Biancardi E, Touloupakis G, et al. Residual
interfragmentary gap after intramedullary nailing of fragility Д0датк0вi методи дослщження, а саме жди- fractures of the humeral diaphysis: short and midterm term results.
вщуальне ана^чне 3D моделювання перело- к Acta B-omBed. 2019'90(1):432-f. .
"J . . r 6. Valencia-Ramon EA, Hazan-Lasri E, Pineda-Gomez E, et al.
му на 0CH0Bi ре3ультатiв комп ютерно' томогра- Alteration of X-ray measurements in proximal humerus
фи, у поeднаннi iз урахуванням бiомеханiчних ^З^з^with intramedullary nail. Acta Ortop Mex.
особливостей Змiщення кiстк0вих вщламш до- 7. Wang С, Zhu Y, Long H, Lin Z, Zhao R, Sun B, et al. Three-
зволяють пiдвищити якють перед0перацiйн0г0 dimensional mapping of distal humerus fracture. J Orthop Surg
с Res. 2021 ;16(1):545.
плануванн^ розробити алгоритм анат0м0- з. Pe|ypenko'O(Kovalov O. Analysis of the causes of mechanical
функцюнально' iнтра0перацiйн0' реп03ицi' кют- complications after osteosynthesis of the limbs. The problems of
кових вщламмв, скоротити час виконання опера- п and osteosynthesis. 2020;(1(19»:47-59.
9. Kononenko SV, Pelypenko OV. Biomechanical features of
тивного втручання та знизити ризики ятрогенно- comminuted humeral shaft fractures. Act Probl of the Modern Med.
го пошкодження важливих м'якотканинних струк- 2021;21(1):26-9.
тур. За умови консервативного лкування вище-
Реферат
РОЛЬ ПРЕДОПЕРАЦИОННОГО ПЛАНИРОВАНИЯ В ПОВЫШЕНИИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ПЕРЕЛОМОВ ДИАФИЗА ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ Кононенко С.В.
Ключевые слова: рентгенологическое исследование, компьютерная томография, компьютерное медицинское моделирование, высокоэнергетическая травма, лечение переломов диафиза плечевой кости.
Переломы диафиза плечевой кости достаточно частая проблема, с которой сталкиваются в своей повседневной практике врачи-травматологи. С развитием индустриализации общества характер травм у пациентов трудоспособного возраста изменился: низкоэнергетическая травма заменяется высокоэнергетической. В обеспечении эффективности лечения пациентов с переломами диафиза плечевой кости значительную роль играет тщательное предоперационное планирование. Для его выполнения используют такие дополнительные методы исследования, как рентгенологический и компьютерной томографии. Цель работы: определение роли предоперационного планирования в улучшении эффективности лечения переломов диафиза плечевой кости. Материалы и методы. Объектом исследования стали 49 пациентов в возрасте от 19 до 75 лет с многооскольчатыми переломами диафиза плечевой кости. По возрастному распределению преобладали пациенты трудоспособного возраста, по гендерному - мужчины. В большинстве случаев (81,6%) причиной перелома была высокоэнергетическая травма. По классификации АО 20,4% составляли переломы типа 12В, 79,6% - типа 12С. Методы консервативного лечения были применены у 18,4% пациентов, оперативного - в 81,6%. В 42,9% случаев было выполнено компьютерную томографию поврежденного диафизарного участка плечевой кости с последующей ее оценкой и созданием анатомической цифровой 3D модели. У 61,2% пациентов для разработки оптимальной тактики репозиции костных фрагментов при переломе диафиза плечевой кости было использовано схему типичных контактных взаимоотношений между костной и мышечной тканями исследуемого участка плечевой кости. Результаты исследования и их обсуждение. Выделено 4 группы пациентов в зависимости от применяемых методов исследования и выбранной тактики предоперационного планирования. Первую группу составляли пациенты, которым с целью предоперационного планирования было выполнено лишь стандартные рентгенограммы в двух проекциях. Во вторую группу вошли пациенты, которым в сочетании со стандартными рентгенограммами было выполнено компьютерную томографию с анатомическим 3D моделированием. Третью группу составили пациенты, которым была выполнена стандартная рентгенография в сочетании с применением схемы типичных контактных взаимоотношений между костной и мышечной тканями. В четвертую группу вошли пациенты, которым с целью предоперационного планирования было выполнено рентгенограммы, компьютерную томографию с анатомическим 3D моделированием и применена
схема типичных контактных взаимоотношений. Дополнительные методы исследования, а именно индивидуальное анатомическое 3D моделирование перелома на основании результатов компьютерной томографии, в сочетании с учетом биомеханических особенностей смещение костных отломков позволяют повысить качество предоперационного планирования, разработать алгоритм анатомо-функциональной интраоперационной репозиции костных отломков, сократить время выполнения оперативного вмешательства и снизить риски ятрогенного повреждения важных мягкотканных структур.
Summary
THE ROLE OF PREOPERATIVE PLANNING IN INCREASING IN THE TREATMENT EFFICIENCY OF HUMERUS SHAFT
FRACTURES
Kononenko S.V.
Key words: X-ray examination, CT scan, computer medical modelling, high-energy injury, treatment of humeral shaft fractures.
Fractures of the humeral diaphysis often cause problems traumatologists encounter in their daily practice. With the development of industrialized society, the nature of injury in patients of working age has changed: low-energy injury is replaced by high-energy one. To ensure the treatment efficiency to patients with humeral fractures, thorough preoperative planning is mandatory. It often includes additional imaging methods as X-ray and computed tomography. The purpose of this study is to determine the role of preoperative planning in improving the efficiency of the treatment of humeral shaft fractures. Materials and methods. The study involved 49 patients aged from 19 to 75 years with comminuted fractures of the humeral shaft. By the age distribution, patients of working age prevailed, by the sex distribution, men dominated. In most of the cases (81.6%), there were high-energy traumas. According to the AO classification, 20.4% of fractures were assessed as type 12B, 79.6% of the traumas belonged to the type 12C. 18.4% of the patients received conservative treatment, 81.6% of the patients underwent surgical treatment. In 42.9% of cases, CT with three-dimensional reconstruction was performed to provide precise anatomical information of the humeral fractures. In 61.2% of cases, in order to develop optimal tactical repositions of bone fragments, we used a scheme of typical contact relationships between bone and various tissue of the studied area of the humerus.
Results and discussion. All patients were divided into 4 groups depending on the examination methods applied and the chosen tactics of preoperative planning. The first group consisted of the patients who, for preoperative planning purposes, were performed on only standard radiographic in two projections. The second group included patients who received CT with anatomical 3D models in combination with standard radiographs. The third group consisted of patients who underwent standard radiography in combination with the schemes of typical contact relationships between bone and possible tissue. The patients in the fourth group received radiographs, computed tomography with anatomical 3D models, and an applied scheme of typical contact relationships for preoperative planning. Additional research methods, namely some anatomical 3D modelling based on the CT findings, in combination with biomechanical features of changes in bone fragments contribute to the improvement in the quality of preoperative planning, the development of the algorithm of anatomical and functional intraoperative reposition, as well as reduce the risk of iatrogenic damage to important soft tissue structures.
