CC BY
23
Огляд
Review
равма
УДК 615.3:539.163:616.61-053.2
DOI: 10.22141/1608-1706.4.19.2018.142112
Король П.0.12, Ткаченко М.М.1
''Нащональний медичний унверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки!в, Укра'на 2Ки!вська мська клiнiчна лкарня № 12, м. Ки!в, Укра'на
Роль пбридноТ ОФЕКТ/КТ^зуа^зацп в дiагностичному мониторингу пащенпв i3 патолопею кiсток нижнiх кiнцiвок (огляд лiтератури)
Резюме. В огляд1 лтератури розглянуто ключов1 питання клЫчного застосування пбридно! ОФЕКТ/КТ-в1зуал1зацИ ухворихз ураженнями ю'сток нижн1хк1нц1вок. Розвиток пбридно!'в1зуал1зацИзд1йснив революц1ю в дагностиц хворих¡з широким спектром патолопчних процесв юсток нижн1хюнц1вок на всх етапахрозвитку та вд1грае важливу роль у сучасному монторингу пац1ент1в. Синтез функцюнально! ¡нформацИ, отримано! за допомогою ОФЕКТ у комплексi з КТ ¡з високою роздльною здатн'ютю, дозволяе ефективно дагностувати патолопчний мeтаболiзм в ураженй^лянц юстки з одночасною о^нкою сп'в'юнуючихструктурнихзмн. Ключовi слова: однофотонна ем'юйна комп'ютерна томограф'я; радофармпрепарат; остеосцинти-графiя; юстки нижнх юн^вок; огляд
Вступ
Останшми десятирiччями набувае значно! актуальной! питання патолопчних уражень исток та суглобiв нижшх инщвок. Це пов'язано, по-перше, з штенсифь кащею статичного навантаження на истки нижшх инщвок, по-друге, iз попршенням демографiчноí ситуаци в крашах бвропи та збiльшенням частки ошб пенсш-ного вiку, яи становлять основний масив хворих з ураженнями исток та суглобiв нижшх инщвок.
Занадто часто цей патолопчний процес зумовлюе застосування каскаду неефективних вiзуалiзацiй-них дослiджень, таких як рентгенографiя, планарна сцинтиграфiя исток, що призводить до необГрунто-вано високих витрат i пiзнього встановлення остаточного дiагнозу. Запровадження в практику пбридно! однофотонно! емюшно! комп'ютерно! томографи'/ комп'ютерно! томографи (ОФЕКТ/КТ) рiзко змiнило уявлення щодо дiагностичного потенщалу планарно! остеосцинтиграфи в пацiентiв iз патологiею кiсток та суглобiв нижшх инщвок. В оглядi лiтератури буде коротко викладено питання дiагностичноl ролi ОФЕКТ/ КТ-вiзуалiзащí в дiагностично-лiкувальному монгго-рингу пацiентiв iз патолопею исток нижшх инщвок (табл. 1).
I. Кульшовi суглоби
Кульшовий суглоб пщдаеться значному наванта-женню шд час повсякденного життя. Тому не дивно, що бтьше нiж 40 % дорослих людей вшэм понад 65 роив вщчувають бть в дiлянцi проекцй' кульшового су-глоба у певний момент фiзичного навантаження. Слiд також зазначити, що щорiчно близько 5—10 % профе-сiйних спортсменiв повiдомляють про ешзод болю в да-лянцi стегна, який виникав п!д час тренувального про-цесу або змагань. Щ цифри красномовно iлюструють, що больовий синдром в дтянщ кульшового суглоба е дуже поширеною та актуальною проблемою.
Ретельне вивчення юторп та кшшчне обстеження мають вирiшальне значення в дiагностичнiй оцiнцi пацiента з больовим синдромом. Кшшчне обстеження кульшового суглоба в поеднанш з iсторiею захворювання забезпечуе клiнiциста первинним дiагнозом приблизно у 80 % випадив [7]. У 10—20 % пащенпв, у яких неможливо встановити первин-ний дiагноз за кшшчними ознаками, необхiдно за-стосовувати додатковi дiагностичнi процедури [4]. Опублiковано алгорт^чш пiдходи, якi можна за-стосувати в умовах первинно! медично! допомоги, у них рекомендоване застосування магштно-резо-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Король Павло Олександрович, доктор медичних наук, асистент кафедри радюлогн, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Pavlo Korol, MD, PhD, Assistant of the Department of radiology, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
Таблиця 1. Огляд характеристик дiагностично'i в1зуал1зацИ при потенцйному застосуванн ОФЕКТ/КТ у хворих з ураженням к1стково/ системи нижн!х к!нц1вок
Дiaгноз КТ-вiзуалiзацiя ОФЕКТ-вiзуалiзацiя
1 2 3
Анктозуючий спондил^ Ерозií, склеротичнi змши, субхондральнi змiни кiсток, кiстковi утворення [26] Пщвищення включення радiофармпрепарату (РФП) у зв'язках хребта, фасщях, кютково-трансверзальних та юстково-вертебральних з'еднаннях [2]
Артропластика/остеосин-тез Диференцiальна дiагностика пара-протезних переломiв, зношування компонентiв ендопротезу, апаратне по-шкодження, гетеротопiчних осифiкацiй, дислокацш, м'якотканинних утворень [44] Збтьшення фокусного поглинан-ня РФП у дтянках парапротезних переломiв; дифузне поглинання РФП навколо фксацмних гвинтiв [24]
Аваскулярний некроз кульшового суглоба Вiдсутнiсть патологи в раннм фазi. Остео-пороз е першою ознакою ураження, iз подальшим скупченням i спотворенням центральних трабекул [49]. На рентгено-грамах — знак твмюяця е криволшшною субхондральною лiнiею, що вiдповiдае субхондральному перелому Гостра фаза: фотопеычна дiлянка. Фаза вщновлення кровотоку: iнтенсивне поглинання РФП, що вказуе на наявнють репаративних змш [25]
Доброякюы кютозы пухлини Вiзуалiзацiя залежить вiд пстопатологп. Важлива Кт-ознака — розташування патолопчного процесу в межах кiстки, матрична пролiферацiя та перiостальна реакцiя [3] Поглинання РФП може бути дуже змЫним, залежно вiд типу ураження. Погане поглинання РФП характерне для одиночно)' кютково'| кiсти, енхон-дроми; часткове поглинання РФП — для аневризми кютково! тканини; збтьшене поглинання РФП — для волокнисто1 дисплазií, остеобластоми [22]
Пiдошовний фасцiíт Кюткова шпора характеризуеться вiзуалiзацiею затшення на знiмку зобра-ження пщошовно)' фасцií [23] Фокальна гiперемiя на зображен-нях судинноí фази дослщження, що простягаеться до проксимально! пiдошовноí фасцií [12]
Гетеротопiчна осифка^я Набряк м'язiв, у яких наявна кальцифкащя: аморфний (без трабекулярно'| структури), незрiлий (початковi трабекулярн формування з погано визначеними полями) або зртий (чiтко визначена церебральна юстка з кортикальним контуром) [58] Затримка РФП вщбуваеться через 1 тиждень пiсля травми. Пiкова активнiсть включення РФП вщбуваеться через ктька мюя^в пiсля травми, з поступовим зменшен-ням поглинання iндикатора [47]
Стрес-перелом ЛЫмний склероз iз тонким фокальним кортикальним перериванням [37] Поява пперемп з iнтенсивним по-глинанням РФП у вщстроченм фазi вiзуалiзацií в проекцií локалiзацií травми [23]
Остеоартрит Звуження суглобового простору, суб-хондральний склероз, остеоф™ та субхондральнi кiсти; вiдсутнiсть остео-порозу, анкiлоз та ерозií [25] Вiдсутнiсть пперемп. На вщстрочених зображеннях — поеднання дифузного суглобового поглинання залежно вщ ступеня тяжкостi захворювання та фокусне поглинання рФп у проекцií суглобово1 кромки [6]
Остеохондрит Субхондральн зони пiдвищеноí та знижено'| щiльностi з нормальним або ерозованим суглобовим хрящем [45] Поглинання РФП залежить вщ давностi патологiчного процесу. При гострому ураженн — тонка фокальна гiперемiя; бiльш iнтенсивне затримання рФп в проекцп локалiзацií травми — у вщстрочену фазу дослiдженя [13]
Остеоíдна остеома Остеочутливий фокус у зон ураження або вщсутнють щiльного центрального мiнералiзованого фокусу. Оточуючий фузиформний склероз характерний для довгих кюток [37] Типовi знахiдки показують ураження судин при аналiзi судинноí фази доотдження та iнтенсивне фокусне поглинання РФП у вщстроченм фазi [13]
Заюнчення табл. 1
1 2 3
Остеонекроз колшних cymo6iB Немае патолопчних змш на раннiх фазах захворювання. На тзых стадiях вiзуалiзуеться радiолюцентна дiлянка (у виглядi твмюяця або знаку обода) iз сегментарним некрозом субхондрально1 кiстки 1нтенсивне поглинання РФП у судиннм фазi дослiдження та ранне поглинання рФп у вщстроченм фазi, що супроводжуеться поступовим зменшенням судинного пулу поглинання РФП, при збереженн позитив-них пiзнiх фазових зображень [10]
Тендинопатп Загальний або локалiзований набряк сухожилка може спостер^атися при КТ-вiзуалiзацií. У випадках частково-го розриву сухожилкiв — вогнищева неоднорiдность зображення порiвняно з оточуючими тканинами стае очевидною [20] Збтьшення поглинання РФП у судиннм фазi зображення [41]
Подагра Парасуглобовi ерози з нависаючими краями. Некальцифковаы щiльнi тофуси в м'якiй тканинг Тендонове потовщення може виникнути [37] У судинну та вщстрочену фазу доотдження типовою е затрим-ка включення РФП та iнтенсивне збiльшення поглинання РФП у проекци постраждалих суглобiв [53]
Транзиторний остеопороз Дифузна остеопеыя ураженоí дiлянки або колапс головки стегново1 кiстки У судиннiй та вщстроченм фазi зображення — збтьшення поглинання РФП рiзноí iнтенсивностi у голову стегново! кiстки, що простягаеться до шийки стегново! кiстки [13]
нансно! томографи (МРТ) за умов неефективност консервативно! терапп [31]. Широке застосування в ядернiй медицинi пбридно! вiзуалiзацi! перетворило остеосцинтиграфiю в комплексний шструмент, що не тшьки забезпечуе оцiнку скелета всього тша, на вiдмiну вiд МРТ, але також дозволяе проводи-ти детальну репональну оцiнку, використовуючи ОФЕКТ/КТ-компоненти вiзуалiзацi! [34]. Поточнi показання до застосування ОФЕКТ/КТ уражених кульшових суглобiв включають дiагностичну оцш-ку iнфекцiйних процеав, гетеротопно! осифшацп, стрес-переломiв, аваскулярного некрозу, больового синдрому в проекци кульшового суглоба, а також виключення метастатичного ураження або системно! артропатп [9] (рис. 1).
Вiдповiдно до рекомендацш бвропейсько! асоцiацií ядерно! медицини, для остеосцинтиграфи на першому дiагностичному етапi рекомендуеться використання планарно! вiзуалiзацií в статичному режимi (256 х 256 матриця, колiматори LEHR або LEGP), за якими сль дують планарнi зображення у вiдстроченому режимi да-лянки стегон (256 х 256 матриця, колiматори LEHR). Типовi технiчнi параметри ОФЕКТ/КТ-вiзуалiзацií такк для ОФЕКТ (128 х 128 матриця, 128 кутiв, 20 с/кут) у поеднанш з вiзуалiзацiею КТ (2,5—40 мА, 80-130 кеВ) або дiагностичною КТ 40-335 мА, 80130 кеВ), але вони можуть змшюватися й повиннi бути оптимiзованi вщповщно до типу гiбридного пристрою (наприклад, дефектоскоп iз плоско! панелi, доступш методи зниження дози тощо) [56]. Якщо це можливо, при вiзуалiзацií ендопротезiв суглобiв рекомендовано використання технологи зменшення артефактури ме-талiв [1].
Застосування ОФЕКТ/КТ
Протезування суглобiв
Ускладнення, такi як розхитування компонентiв ендопротезiв або iнфекцiйнi процеси, е загальними проблемами пiсля ендопротезування суглобiв. Каткова ОФЕКТ/КТ все частiше використовуються як модальнють зображення другого ступеня, якщо при звичайнш рентгенографи отриманий неоднозначний результат [51]. Зображення, що отримано з судинних басейнiв, надають цшну дiагностичну iнформацiю, яка допомагае диференцшвати розхитування компонен-тiв ендопротезу вщ iнфекцiйного процесу. Вiдсутнiсть збтьшення поглинання РФП у судинних басейнах су-перечить наявностi вiдкрито! шфекци, хоча неможли-во повнiстю виключити низькопродуктивнi процеси [27]. Крiм того, КТ-частина дiагностично! вiзуалiза-ци може також забезпечити цшною iнформацiею, що свщчить про iнфекцiйну причину ускладнення, наприклад сусщш розширення м'яко! тканини, фiстули. По-дiбним чином шдвищене поглинання РФП у проекци кiсткового протезування на вiдмiну в!д поглинання в оточуючiй кiстцi в дтянках, пов'язаних iз фiксацiею ендопротезу, вимагае ретельного аналiзу появи даних КТ [52]. Таким чином, ОФЕКТ/КТ исток може ви-значити джерело болю та забезпечити управлшня даа-гностичним процесом приблизно у 65 % хворих, яы страждають вiд болю шсля артропластики та негативно! конфиураци суглобових компонентiв [4, 9].
Ацетабулярне ураження
Не тiльки рутинний дегенеративний процес, але й анатомiчна структурна аномалия ацетабулярно! чашечки або головки стегново! кiстки може призвести до
прискореного зношування. Незважаючи на те, що МР-артрографiя залишаеться методикою вибору для даа-гностики ураження, оск1льки це також дае змогу ощ-нити хрящовi структури суглоба, ОФЕКТ/КТ ыстково1 системи може бути альтернативним методом досль дження у випадках, коли застосування МР-артрографи обмежене [29].
Остеовдна остеома
Остеощна остеома — це доброяшсне ураження кютково!' тканини, зазвичай виникае в молодих людей i характеризуеться збшьшенням фокусного поглинання РФП при скануванш кютково!' тканини на шзнш фазi остеосцинтиграфи, при склеротичному набряку на КТ та збшьшенш вас-куляризаци у судиннiй фазi дослiдження. Зазна-ченi патологiчнi змши iз високою точнiстю ви-значаються шляхом застосування ОФЕКТ/КТ (рис. 2б), у той час як при МРТ остеощна остеома може бути помилково дiагностована, особливо в складних анатомiчних дiлянках, таких як хребет та стопа, через набряк оточуючих тканин та бшьш складну оцiнку дiагностичних даних порiвняно з ОФЕКТ/КТ.
Стрес-переломи
Хрошчне застосування бюфосфонапв, зокре-ма для лiкування та профшактики остеопорозу, пов'язане з низькоенергетичними атиповими суб-трохантерiальними i проксимальними дiафiзарни-ми переломами стегново! истки [40]. 1м можуть
передувати хрошчш переломи напруження, якi легко щентифшуються за допомогою ОФЕКТ/КТ кютково'' системи (рис. 2в).
Аваскулярний некроз головки стегново!" кiстки
У пацiентiв iз протипоказаннями до МРТ та мета-левими iмплантатами зазвичай застосовують ОФЕКТ/ КТ, що мае дуже добрi дiагностичнi властивостi для дiагностики аваскулярного некрозу головки стегново'1 кiстки порiвняно з ОФЕКТ-вiзуалiзацiею (рис. 2г) [30].
Гетеротопна осифжащя
Хоча зазвичай рекомендуеться чекати як мiнiмум 1 рк: пiсля артропластики перед виконанням остеосцинтиграфи, виняток може бути зроблений, коли е тдозра на гетеротопну осифшацш, оскiльки ця ста-дiя впливае на сусiднi м'якi тканини, де не очшуеть-ся фiзiологiчного поглинання РФП [46]. ОФЕКТ/КТ ыстково! системи може мати додаткову цшнють, щоб продемонструвати псевдоартроз гетеротопно'1 дтян-ки осифiкацií з сусiднiми ыстками. Бiльше того, остео-сцинтиграфiя допомагае оцшити ступiнь та активнiсть захворювання, що важливо для планування та синхро-нiзацií хiрургiчного лiкування [47].
Транзиторний остеопороз
Транзиторний остеопороз стегново'1 ыстки — iдi-опатичний, самообмежуючий синдром, що харак-теризуеться прогресуючим або раптовим початком, зменшенням рухливосп стегна й локалiзованою рент-генографiчною остеопенiею. Транзиторний процес за-
Рисунок 1. Алгоритм д1агностично/ в1зуал1зацИ хрон1чних захворювань кульшових суглоб'в
звичай свщчить про спонтанне в!дновлення протягом 2—9 мюящв [13]. Звичайш рентгенограми дозволяють дiагностувати остеопенiю приблизно в 70 % випадыв, без будь-яких ознак ерозй' або субхондрального колап-су. Типов! закономiрностi патологiчних змiн у ыст-ковiй тканинi за даними ОФЕКТ та КТ узагальнеш в табл. 1. МРТ класично демонструе схему дифузного набряку ысткового мозку, про що свщчить альтернативна назва цього стану — тимчасовий синдром набряку ысткового мозку.
II. Колшш суглоби
Колiнний суглоб — це синов!альне модифiковане шарнiрне з'еднання, що складаеться з трьох артикуля-цiй. На сьогоднi МРТ-дослiдження е дуже потужним iнструментом для оцшки патологiчних змiн колiнного суглоба, зокрема, воно забезпечуе в!зуал!зацш др!б-них деталей хрестоподiбних зв'язок, бiчних зв'язок, мешсыв, синов!альних оболонок та хрящiв. МРТ-в!зуал!защя при остеоартритi може чггко диференцш-вати кiстковий набряк, ураження хрящiв, дегенератив-нi змши в мешсках та ознаки патолопчного випоту в колiнному суглобi. МРТ також регулярно застосову-еться для локально! оцшки злояысних пухлин исток, таких як остеосаркома, а також з метою оцшки поши-рення остеомiелiту. Проте МРТ-досл!дження також мае ряд протипоказань: клаустрофобiя, наявнiсть у тш пацiента деяких кардiостимуляторiв, металевих сто-роннiх предметiв, ниркова недостатшсть, що потребуе застосування контрасту гадолшш. Крiм того, МРТ-в!зуал!защя може суттево попршуватися артефактами у зв'язку з наявнiстю в тiлi пащента металевих !мплан-тiв, що ускладнюе диференщально-д!агностичну оцш-ку при ендопротезуванш [16]. Незважаючи на те, що МРТ мае можливють надавати анатомо-морфолопчну оцiнку органiв та систем усього тла, у повсякденнiй практицi дана методика в бшьшосп свiтових медичних центр!в застосовуеться рiдко. Хоча МРТ дуже шфор-мативна при анатомо-морфолопчнш оцiнцi ыстково-го мозку, вона обмежуеться оцшкою лише кiркового шару истки.
Сильш сторони остеосцинтиграфй' та ОФЕКТ/ КТ — це отримання як морфолопчно!, так i метабол!ч-но! дiагностичноï iнформацiï. Бiльше того, дослщжен-ня всього тiла можна легко об'еднати iз спецiальним протоколом ОФЕКТ/КТ для вiзуалiзацiï колiнного суглоба, що передбачае виконання дослщження при наявност металевих iмплантатiв, а також можливють детально! оцшки структур ыстково! системи. Нещо-давно ОФЕКТ/КТ ыстково! системи була запропоно-вана як метод друго! ланки дослiджень для д!агностич-но! оцiнки больового синдрому при ендопротезуванш колшного суглоба (рис. 3). Поглинання РФП при остеосцинтиграфй' та наявнють набряку тсткового мозку при МРТ надають незалежну дiагностичну шфор-мацiю та представляють рiзнi бiологiчнi процеси [50]. Отже, один метод не е взаемозамшним шшим, про що свщчить дослiдження [8], як! вважають сцинтиграфш бiльш чутливим методом пор!вняно з МРТ для вияв-
лення мехашчного перевантаження кусток у хворих !з хрошчним мед!альним болем у колш (рис. 4а). 6 данi авторiв про перевагу методiв радiонуклiдноï в!зуал!зацй' колшних суглоб!в в епоху МРТ, основними ознаками яко! е отримання дiагностичного конвенцiонального зображення або вщсутнють можливост проведення МРТ шсля артропластики, при iнфекцiйному та пух-линному процеш ыстково! системи. Для досягнення цих переваг надзвичайно важливо використовувати повний спектр дiагностичних можливостей КТ як час-тини методу ОФЕКТ/КТ.
У контекст застосування ОФЕКТ/КТ ыстково! тканини, щоб повнютю конкурувати з МРТ, необхщ-но досягти КТ-зображення колшних суглоб!в високо! роздтьно! здатность З цiею метою значення в нижньо-му дiапазонi параметрiв товщини комп'ютерного зр!зу, запропоноване керiвним принципом бвропейсько! асоцiацiï ядерно! медицини, для остеосцинтиграфй' до-рiвнюватиме 0,33 мм, е необхщним налаштування томографа на бшьш висок! значення дiапазону напруги [56]. Однак це не обов'язково означае, що протягом досл!дження пашент отримае бшьш високу дозу юш-зуючого опромшення, осыльки в склад! сучасних то-мограф!в е спещальш конструкцй' детектор!в (напри-клад, КТ плоско! панел!) та методики зниження дози (наприклад, гтеративш алгоритми реконструкцй'). Ви-користовуючи щ досягнення, адитивне опромшення, що отримане при остеосцинтиграфй', може становити лише 10 % (у верхнш частиш д!апазону дози).
Застосування ОФЕКТ/КТ
Артропластика
З лггературних джерел вщомо, що в проекцп' ураження колшного суглоба можна в!зуал!зувати стшке поступове залишкове включенния РФП за даними сцинтиграфп' через багато роыв шсля артропластики, зокрема, в проекцй' оточуючих тканин гомшки, на-виь у пашенпв без клШчних симптом!в [17]. Проте впровадження ОФЕКТ/КТ призвело до значного шд-вищення д!агностично! шформативносп, стало дуже цшним шструментом оцшки больового синдрому при здшсненш артропластики колшного суглоба. Наприклад, КТ в!ропдно виявляе гранульомний процес, який визначаеться за даними остеосцинтиграфй' у ви-гляд! неспециф!чного дифузного поглинання РФП (рис. 4б). Як показано на рис. 3, ыстка в ОФЕКТ/КТ не е основною модальнютю в!зуал!зацй', а застосовуеться шсля проведення традицшно! рентгенографп' та ретельного клШчного обстеження, що не дае до-статньо д!агностично! шформацп' для встановлення д!агнозу [17]. 1нш! д!агностичш методи в!зуал!зацп' можуть застосовуватись шсля ОФЕКТ/КТ ыстково! системи, наприклад, !з метою виключення шфекцш-ного процесу або клМчно! оцшки м'якотканинних структур та зв'язок. ОФЕКТ/КТ ыстково! системи е надшною методикою для виявлення прогресування пателофеморального остеоартрозу [2, 18], що суттево впливае на результати лшування у 85 % хворих. Д!агностика шфекцшного процесу !з застосуванням
Рисунок 2. ОФЕКТ/КТ^агностична в!зуал!зац1я патолопчних процес!в кульшових суглоб'1в: а) ацетабулярне ураження правого кульшового суглоба; б) вертлюгова остео/дна остеома лiвоi стегновоi к!стки; в) хрошчний 61сфосфонатно-1ндукований стрес-перелом л!во)' стегновоi кстки; г) аваскулярний некроз головки стегновоi кстки (фаза репараци)
Рисунок 4. ОФЕКТ/КТ^агностична в'зуал'зац'я патолопчних проце^в колнних суглоб'в:
а) перевантаження мед!ального виростка;
б) артропластичне гранульомне ураження кол!нного суглоба; в) остеохондрит 1з фрагментарним розривом виростка;
г) комплексний остеосинтез проксимального в'1ддшу великогомлковоi кстки внаслдок стрес-перелому дистального в!дд!лу стегновоi' кстки
Рисунок 3. Алгоритм дiагностичноi в1зуал1зац1! параендопротезних ускладнень колнних суглоб1в
Рисунок 5. Алгоритм дiагностичноí в!зуал1зацИ патолопчних процесв гомлковостопових суглоб'ш
а д \ J л- Wf / 611 4 is £ > Ч AJ К
в Г г* ■ф t> ) к J V ■ г *ч у f
Рисунок 6. ОФЕКТ/КТ ксток гомлковостопових суглоб'в та стоп: а) дегенеративш зм!ни в дистальному великогомлково-малогомлковому синдесмоз! тсля травматичного процесу; б) частковий анклоз правого субталярного суглоба; синдесмоз iз субхондральним склерозом лiвого субталярного суглоба в пац!ента з анклозуючим спондилтом; в) п'ятковий фасцИт; г) синдром задньоI компресИ (os Мдопе-синдром)
антигранулоцитарних антитш також сприяла впрова-дженню ОФЕКТ/КТ ыстково! системи, що збтьшуе загальну точшсть вiзуалiзацif порiвняно з планар-ною остеосцинтиграфiею або застосуванням тть-ки ОФЕКТ [14]. Слщ зазначити, що нововведенням е застосування кiстковоf ОФЕКТ/КТ, що поеднана з артрографiею, особливо в пащенпв iз металевими структурами в тiлi, що перешкоджае правильному зо-браженню при МРТ. При введенш в колшний суглоб контрастного матерiалу, що мютить йод, можлива детальна оцiнка цшсносп хряща та первинна оцiнка структури мешсыв та зв'язок [19].
Остеохондрит
Для дiагностичноf оцiнки остеохондритiв необхщ-ний кореляцiйний зв'язок мiж дiагностичними даними ОФЕКТ та анатомiчною шформащею КТ. Слiд зазначити, що метод КТ може бути використаний для де-талiзацif дiагностичноf оцшки хрящових структур, але може також виявити будь-яы промiжки мiж втьним фрагментом кiсткових структур та сушдшми кустками (рис. 4в).
Остеосинтез
Шсля остеотомif ОФЕКТ/КТ кiстковоf системи може бути використана з метою оцшки ефективност оптимальноf iнтеграцif фрагментiв исток. Крiм того, рентгенологiчне дослiдження може бути складним для iнтерпретацif дiагностичних даних пiсля остео-синтезу травматичних уражень, тодi як ОФЕКТ/КТ може спрямувати штерпретацш зображення до дтя-нок патологiчного прискорення метаболiчного об-мiну в уражених кiсткових структурах (рис. 4г) [19].
Доброяюсш пухлини юсток
Незважаючи на те, що ПЕТ/КТ та ПЕТ/МРТ Í3 фтордизоксиглюкозою, ймовiрно, бiльш дiагнос-тично iнформативнi для оцшки злоякiсних пухлин кiсток, таких як остеосаркома, ОФЕКТ/КТ kíc-ток може бути корисним для характеристики фо-кальних дшянок пiдвищеного поглинання РФП як ознаки доброяшсних пухлин шстково! системи. На-приклад, типовий вигляд неосифшуючо! фiброми за даними КТ позбавить клшщиста необхiдностi в подальших дослiдженнях. Разом iз тим вш може до-повнити дiагностичну картину даними МРТ у тому випадку, коли цшсшсть кiркового шару шстки, що прилягае до аневризматично! шстково! кiсти, не може бути адекватно оцшена.
Спонтанний остеонекроз колша
Спонтанний остеонекроз колiна (СОК) дiагносту-еться переважно в жiнок вшом понад 60 рокiв, най-частше виникае в односторонньому порядку в дшян-цi медiального виростка стегново! кiстки, хоча може визначатись i в будь-якш iншiй частинi колшного суглоба. Клiнiчна картина СОК характеризуеться рiз-ким больовим синдромом в проекцп колiнного суглоба, наявшстю випоту та обмеженням рухово! актив-ностi в суглобi [10]. Щ особливостi вiдрiзняють СОК вiд вторинних форм остеонекрозу, вщ яких стражда-ють переважно пацiенти молодшого вшу, що характеризуются менш тяжкою клШчною симптоматикою та мають двостороннш характер. Точний патогенез залишаеться незрозумшим, але наявнiсть переломiв в остеопешчнш кiстцi може iнiцiювати каскад набряку ысткового мозку, що призводить до фокально! шеми [55]. Хоча початковi стадй' даного клiнiчного стану вважаються оборотними при вiдсутностi рентгеноло-пчно! симптоматики, бiльш пiзнi стадй' патолопчного процесу асоцiюються з необоротними хрящовими змь нами та руйнуванням субхондрально! кiстки, що призводить до суглобового колапсу. Остеосцинтиграфiя в артерiальну фазу дослiдження показуе пiдвищене включення РФП у пухлиннiй тканинi, iз подальшим поступовим зменшенням поглинання РФП у вщ-строчену фазу, але збереженням позитивного сцин-тиграфiчного зображення в пiзнiй фазi дослiдження протягом 2 роыв. Через 3—6 мiсяцiв тсля рентгено-логiчних та КТ-ознак патолопчного ураження (швмь сяць або знак обода), що вказують на сегментарний некроз субхондрально! ыстки, ОФЕКТ/КТ ыстково! системи найбшьш корисна для керування дiагнос-тично-лiкувальним процесом на раншх етапах СОК. МР-зображення на раншх стадiях остеонекрозу вважаються неспецифiчними, але на бiльш пiзнiх етапах патолопчного процесу на МРТ вiзуалiзуються зазви-чай типовi ознаки, що характерш для остеонекрозу.
Синовiт та запальш захворювання суглобiв
Синовiт, обумовлений багатьма рiзними запаль-ними станами, зокрема ревмато!дним артритом або навпь остеоартрозом, зазвичай впливае на анато-
мiчно-функцiональний стан колiнних суглобiв. 1з посиленням тяжкостi патологiчного процесу рент-генологiчнi змiни характеризуються наявнiстю суглобового випоту, субхондрального остеолiзу, еро-зiй, утворення кiст та анкшозу. Проте роль КТ при оцшщ ревмато'дного артриту та синовiту обмежена, оскшьки перевага вiддаеться УЗД та МРТ [48]. Вiзу-алiзацiя в судинну фазу дослщження е незамшним iнструментом для оцiнки синовiту при остеосцин-тиграфП та зазвичай демонструе шдвищене сино-вiальне поглинання РФП, навггь на дуже раннiх стадiях сцинтиграфП, коли радiографiчнi знахiдки можуть бути вщсутшми. Вiдстрочена фаза досль дження мае тенденцiю вiдображати субхондральне та внутршньосекреторне поглинання РФП [15]. ОФЕКТ/КТ шстково! системи повинно бути одним iз вагомих методiв диференщально! дiагностики хворих на запальнi захворювання суглобiв, особливо при виявленш патологiчного процесу в раннiй стадп [35].
III. Стопа
Пaтологiя стоп зустрiчаеться в 10—20 % уах па-цiентiв iз захворюванням нижшх кiнцiвок. Больо-вий синдром у шстках стоп та суглобiв може бути пов'язаний iз мехaнiчними станами або нетрав-матичними системними захворюваннями (ревма-то'дним артритом). Крiм того, стопа являе собою складну aнaтомiчно-функцiонaльну дiлянку. Поряд iз звичайною рентгеногрaфiею МРТ-вiзуaлiзaцiя е прiоритетним методом для морфолопчно! оцiнки структур стоп та гомшковостопних суглобiв завдяки ефективнш вiзуaлiзaцií' кiсток i м'яких тканин. 1с-торично склалося так, що внесок остеосцинтигра-фП в диференшально^агностичний процес захво-рювань кiсток стопи та гомшковостопних суглобiв був обмеженим у зв'язку з низькою специфiчнiстю. Проте пбридна ОФЕКТ/КТ-вiзуaлiзaцiя кiстковоí' системи значно шдвищила дiaгностичне значення радюнуклщно! дiaгностики цiеi aнaтомiчноi облас-ri, що пiдтверджуе його перевагу над планарною остеосцинтигрaфiею [54]. Поточне застосування ОФЕКТ/КТ у диференшальнш дiaгностицi патоло-гiчних процесiв стоп та гомшковостопних суглобiв зазвичай включае випадки хрошчних уражень, якi недостатньо поясненi клМчними висновками та трaдицiйними методами дiaгностичноi вiзуaлiзaцii. До даних клiнiчних випадшв вiдносяться aктивнi дiлянки остеоартриту, остеощно! остеоми, переломи при окультному стрем, тендинпи, пiдошовнi фасцй'ти [11, 41, 57]. Оцшка терапевтично!' вщповш пiсля хiрургiчних втручань, таких як артродез, е по-дальшим перспективним сегментом застосування пбридно'' ОФЕКТ/КТ-вiзуaлiзaцii. Остaннi клiнiчнi дослiдження дозволяють припустити, що методика ОФЕКТ/КТ мае порiвнянну дiaгностичну здaтнiсть iз МРТ-вiзуaлiзaцiею для симптоматичних уражень пашенпв з ураженнями шсток стоп та гомiлково-стопних суглобiв, залежно вiд клiнiчного контек-
сту. ОФЕКТ/КТ у даних хворих може бути запропо-нована як модальшсть в1зуаизаци друго! або третьо! лши (рис. 5) [15, 21].
Що стосуеться будь-якого радюнуклщного до-слiдження, то наявнють достатньо! клШчно! шфор-маци та широкого спектра даних шших методiв вь зуалiзацri е необхiдною умовою для застосування та впровадження ОФЕКТ/КТ ыстково! системи. 1з тех-шчно! точки зору оптимальне позицiонування пащ-ента й iммобiлiзацiя нижнiх ынщвок е найважливь шими факторами при проведенш ОФЕКТ/КТ. Що стосуеться зображення колшних суглобiв, то прю-ритетним е використання в реконструкци отрима-них даних тонких аксiальних зрiзiв КТ (наприклад, 1,25 мм) [56]. З огляду на складну регюнальну ана-томiю колiних суглобiв судинну фазу дослщження також доцiльно здшснювати за допомогою ОФЕКТ у поеднанш з КТ. Це може бути особливо ефектив-ним для виявлення ушкоджень зв'язок, яы зазвичай спостер^аються при збiльшеному поглинаннi РФП у судинну фазу ОФЕКТ, тодi як зображення у шзню фазу дослщження не вiдображають патологiчне ура-ження [35]. У даному випадку необхщно додаткове застосування модальност КТ, осыльки на сьогоднi неможливо надiйно об'еднати серiю ОФЕКТ судинно! та шзньо! фази дослiдження. Слiд зазначити, що методи об'емного рендерингу можуть бути дуже ко-рисними в контекст визначення патолопчного про-цесу вщносно вше! анатоми стопи [15].
Застосування ОФЕКТ/КТ
Остеоартрит
Патологiчнi ураження ысток стоп зазвичай е по-казанням до виконання ОФЕКТ/КТ-дослiдження [38]. Слщ зазначити, що дiагностичне виявлення дегенеративних змш у велико-малогомшкових синдесмозах шсля травматичних уражень покращилося за рахунок застосування ОФЕКТ/КТ (рис. 6а). Крiм того, ця методика може бути використана з метою пошуку оптимально! локалiзацií для внутршньосу-глобових шфшьтрацш [39]. Нарештi, даш лггерату-ри пiдтверджують успiшне застосування ОФЕКТ/ КТ ыстково! системи у випадках рецидиву больово-го синдрому шсля артропластики або артродезу при дегенеративних ураженнях суглобiв [5, 32].
Остеохондральш ураження
При остеохондральних ураженнях ОФЕКТ/КТ ыстково! системи може надавати важливу дiагностич-ну iнформацiю, на додаток до МРТ, стосовно ступеня патолопчного процесу, пошуку найбшьш активного ураження в разi мультифокального захворювання та вiдбору пацiентiв для хiрургiчного втручання [33].
Посттравматичнi ураження
Посттравматичш ураження включають невиявленi розтягнення в дтянках синдесмозiв, остеохондр^ьнi ураження ысток стоп та стрес-переломи, якi можна дiагностувати за допомогою ОФЕКТ/КТ [41].
Анюлозуючий спондилiт
Больовий синдром у ысточщ може бути передвi-сником системних запальних захворювань, таких як анылозуючий спондилiт. В основному пiдвищення включення РФП у суглобах стоп при застосуванш ОФЕКТ, що корелюе з частковим анылозом з суб-хондральним склерозом за даними КТ, може забез-печити виявлення важливих ознак системного за-хворювання (рис. 6б).
ГИдошовний фасцГ1*т
Типовий сцинтиграфiчний рисунок складаеться iз збiльшення поглинання РФП та фокально! гшереми на зображеннях судинно! фази ОФЕКТ [28], що простяга-еться до проксимально! пiдошовноí фасци та корелюе з кiстковою шпорою, яка характеризуется вiзу^iзацiею затiнення на зшмку КТ (рис. 6в).
Теддином™
ДисфункцГ! сухожилкiв задньо! гомiлковоí дшянки характеризуються больовим синдромом i набряком в проекци навiкулярноí вставки [41]. Це може бути наслщком повторних травм, що виникають зазвичай у спортсмешв та провокують запальну реакцш. Вi-зуалiзацiя судинно! фази ОФЕКТ характеризуе по-силення поглинання РФП уздовж сухожилыв, що простягаеться до дшянки локал1зацп набряку [42]. Ще однiею частою причиною больового синдрому в проекци задньо! дшянки стопи е травма ахшового сухожилка.
Подагра
При пода^ внаслщок вiдкладення уратiв утво-рюються тофуси, що е вузликами м'яких тканин, яы з'являються в перiартикулярних м'яких тканинах i виникають разом iз кiстковими ерозiями зi склеротичними краями, що призводять до типових уражень з нависаючими ырковими краями. На вiд-мiну вщ iнших артропатiй, таких як ревмато!дний артрит, товщина суглобового простору та мшераль-на щiльнiсть кiсток добре збер^аються до кiнця хвороби. Слщ звернути увагу на необхiднiсть про-ведення диференцiальноí дiагностики з пухлинним кальцинозом у зв'язку з тим, що кристали урапв не демонструють поглинання РФП на вщмшу вщ вiд-кладень кальцiю.
Незважаючи на те, що останшми роками з'яви-лось багато перспективних результатiв, що висвп-люють потенцiал ОФЕКТ/КТ ыстково! системи, низка питань потребуе подальшого з'ясування. Необхщна наявнiсть вiрогiдноí доказово! бази для визначення можливостi застосування ОФЕКТ/КТ-вiзуалiзацií з метою ранньо! дiагностичноí оцiн-ки морфологiчно-функцiонального стану ысток i суглобiв. Даний аспект вимагатиме подальших науково-технiчних досягнень, спрямованих на зменшення радiацiйного опромiнення пащенпв у процесi гiбридноí вiзуалiзацií. Техшчний прогрес методики ОФЕКТ/КТ протягом останшх рокiв
був вражаючим, зокрема, можливють кшькюно1 оцiнки поглинання РФП в абсолютних одиницях, впровадження нашвпровщникових детекторiв та розробка методологи реконструкци мультимодаль-них зображень [43]. Даних лиературних джерел щодо клшчно1 щнносп цих технологiй при роз-ладах, що впливають на кiсткову систему, все ще недостатньо, але вони становлять штерес для по-дальшого пiдвищення дiагностичноl шформатив-ностi ОФЕКТ/КТ пащенпв i3 патологieю кiсток нижшх кiнцiвок.
Висновки
Лiтературний огляд шдсумовуе останнi досль дження науково'1 сшльноти стосовно застосування пбридно1 ОФЕКТ/КТ-вiзуалiзацil в пащенпв iз па-тологieю исток нижшх кшшвок. Розвиток пбридно1 вiзуалiзацií зробив революцiю в дiагностицi хворих iз широким спектром патологiчних процешв кiсток нижнiх кiнцiвок на вшх етапах розвитку та вiдiграe важливу роль у сучасному монiторингу даних паш-eнтiв [28, 36]. Синтез функцюнально!' iнформацií, отримано1 за допомогою ОФЕКТ у комплексi з КТ високо!' роздiльноí' здатностi, дозволяе ефективно дiагностувати патологiчний метаболiзм в ураженш дiлянцi з одночасною оцiнкою сшвюнуючих струк-турних змiн. Проте е необхщними подальшi досль дження з метою безпосереднього порiвняння нових лиавддв в однакових клiнiчних умовах та в бшьш численних дiагностичних групах, що сприятиме ви-рiшенню питань щодо пошуку найбiльш чутливих маркерiв та умов його кращого використання в ядер-нiй медицинi.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ даноí' статтi.
Список лiтератури
1. Abdoli M, Mehranian A., Ailianou A. et al. Assessment of metal artifact reduction methods in pelvic CT// Med Phys. 2016; 43(4): 1588.
2. Abele J.T., Swami V.G., Russell G. et al. The accuracy of single photon emission computed tomography/computed tomography Arthrography in evaluating aseptic loosening of hip and knee prostheses // J Arthroplast. 2015; 30(9): 1647-1651.
3. Al-Riyami K, Gnanasegaran G, Van den Wyngaert T. et al. Bone SPECT/CT in the postoperative spine: a focus on spinal fusion // Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2017; 44(12): 2094-2104.
4. Berber R, Henckel J., Khoo M. et al. Clinical usefulness of SPECT-CT in patients with an unexplained pain in metal on metal (MOM) Total hip Arthroplasty // J Arthroplast. 2015; 30(4): 687-694.
5. Biersack H.J., Wingenfeld C, Hinterthaner B. et al. SPECT-CT of the foot // Nuklearmedizin. 2012; 51(1): 26-31.
6. Boegard T., Rudling O, Dahlstrom J. et al. Bone scintigraphy in chronic knee pain: comparison with mag-
netic resonance imaging // Ann Rheum Dis. 1999; 58(1): 20-26.
7. Braly B.A., Beall D.P., Martin H.D. Clinical examination of the athletic hip // Clin Sports Med. 2006; 25(2): 199-210.
8. Buck F.M., Hoffmann A., Hofer B. et al. Chronic medial knee pain without history of prior trauma: correlation of pain at rest and during exercise using bone scintigraphy and MR imaging // Skelet Radiol. 2009; 38(4): 339-347.
9. Dobrindt O, Amthauer H, Krueger A. et al. Hybrid SPECT/CT for the assessment of a painful hip after uncemented total hip arthroplasty // BMC Med Imaging. 2015; 15:18.
10. Elgazzar A.H. Distinctive forms of osteonecrosis // Orthopedic nuclear medicine. 2004; 1: 204.
11. Farid K, El-Deeb G, Caillat V.N. SPECT-CT improves scintigraphic accuracy of osteoid osteoma diagnosis. Clin Nucl Med. 2010; 35(3): 170-171.
12. Frater C, Vu D., Van der Wall H. et al. Bone scintigraphy predicts outcome of steroidinjection for plantar fasciitis // J Nucl Med. 2006; 47(10): 1577-1580.
13. Gemmel F, Van Der Veen H.C., Van Schelven W.D. Multi-modality imaging of transient osteoporosis of the hip // Acta Orthop Belg. 2012; 78(5): 619-627.
14. Graute V., Feist M, Lehner S. et al. Detection of low-grade prosthetic joint infections using 99mTc-antigranulocyte SPECT/CT: initial clinical results // Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2010; 37(9): 1751-1759.
15. Ha S, Hong S.H., Paeng J.C. et al. Comparison of SPECT/CT and MRI in diagnosing symptomatic lesions in ankle and foot pain patients: diagnostic performance and relation to lesion type // PLoS One. 2015; 10(2): e0117583.
16. Hayter C.L, KoffM.F., Shah P. et al. MRI after arthroplasty: comparison of MAVRIC and conventional fast spin-echo techniques // AJR Am J Roentgenol. 2011; 97(3): 405-411.
17. Hirschmann M.T., Amsler F, Rasch H. et al. Clinical value of SPECT/CT in the painful total knee arthroplasty (TKA): a prospective study in a consecutive series of 100 TKA//Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2015; 42(12): 18691882.
18. Hirschmann M.T., Henckel J., Rasch H. SPECT/CT in patients with painful knee arthroplasty-what is the evidence? // Skelet Radiol. 2013; 42(9): 1201-1207.
19. Huellner M.W., Strobel K. Clinical applications of SPECT/CT in imaging the extremities // Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2014; 41(1): 50-58.
20. Kalebo P., Goksor L.A., Sward L. et al. Soft-tissue radiography, computed tomography, and ultrasonographyof partial Achilles tendon ruptures // Acta Radiol. 1990; 31(6): 565-570.
21. Kannangara S, Bruce W, Hutabarat S.R. et al. Scin-tigraphy in severe tenosynovitis of the tibialis posterior tendon // Clin Nucl Med. 1999; 24(9): 694-695.
22. Korol P., Tkachenko M. Diagnostic parameters of bone scintigraphy for knee arthroplasty in patients with rheumatoid arthritis // East European Scientific Journal. 2016; 10: 38-39.
23. Korol p.al., Ponomarenko N.N., Shinkarenko N.V. Diagnostic use of osteoscintigraphy and X-ray examination in revision hip arthroplasty // Promeneva diagnostika, promeneva terapiya. 2012; 2-3: 77-79.
24. Korol P., Tkachenko M. The main surgical criteria of bone scintigraphy at the hip arthroplasty // Science in the modern information society. 2015; 1: 42-44.
25. Korol P., Tkachenko M. The role of bone scintigraphy in differential diagnosis of knee inflammatory processes // Fundamental and applied sciences today. 2014; 1: 53-55.
26. Lacout A, Rousselin B, Pelage J.P. CT and MRI of spine and sacroiliac involvement in spondyloarthropathy //AJR Am J Roentgenol. 2008; 191(4): 1016-1023.
27. Latremoliere A., Woolf C.J. Central sensitization: a generator of pain hypersensitivity by central neural plasticity // JPain. 2009; 10(9): 895-926.
28. Lawrence D.A., Rolen M.F., Haims A.H. et al. Tarsal coalitions: radiographic, CT, and MR imaging findings // HSS J. 2014; 10(2): 153-166.
29. Lee A., Emmett L., Van der Wall H. et al. SPECT/CT of femeroacetabular impingement // Clin Nucl Med. 2008; 33(11): 757-762.
30. Luk W.H., Au-Yeung A.W., Yang M.K. Diagnostic value of SPECT versus SPECT/CT in femoral avascular necrosis: preliminary results // Nucl Med Commun. 2010; 31(11): 958-961.
31. Margo K, Drezner J., Motzkin D. Evaluation and management of hip pain: an algorithmic approach // J Fam Pract. 2003; 52(8): 607-617.
32. Mason L.W., Wyatt J., Butcher C. et al. Single-photonemission computed tomography in painful total ankle replacements //Foot Ankle Int. 2015; 36(6): 635-640.
33. Meftah M, Katchis S.D., Scharf S.C. et al. SPECT/CT in the management of osteochondral lesions of the talus // Foot Ankle Int. 2011; 32(3): 233-238.
34. Mintz D.N., Roberts C.C., Bencardino J.T. et al. ACR appropriateness criteria (R) chronic hip pain // J Am Coll Radiol. 2017; 14: 90-102.
35. Mohan H.K., Gnanasegaran G., Vijayanathan S. et al. SPECT/CT in imaging foot and ankle pathology-the demise of other coregistration techniques // Semin Nucl Med. 2010; 40(1): 41-51.
36. Mohan H.K., Strobel K., Van der Bruggen W. et al. The role of hybrid bone SPECT/CT imaging in the work-up of the limping patient: a symptom-based and joint-oriented review // European Journal of Hybrid Imaging. 2018; 2: 2-18.
37. MotamediK., SeegerL.L. Benign bone tumors//Radiol Clin N Am. 2011; 49(6): 1115-1134.
38. Pagenstert G.I., Barg A., Leumann A.G. et al. SPECT-CT imaging in degenerative joint disease of the foot and ankle // J Bone Joint Surg Br. 2009; 91(9): 1191-1196.
39. Parthipun A., Moser J, Mok W. et al. 99mTc-HDP SPECT-CT aids localization of joint injections in degenerative joint disease of the foot and ankle // Foot Ankle Int. 2015; 36(8): 928-935.
40. Patel R.N., Ashraf A., Sundaram M. Atypical fractures following Bisphosphonate therapy // Semin Musculoskelet Radiol. 2016; 20(4): 376-381.
41. Pelletier-Galarneau M., Martineau P., Gaudreault M. et al. Review of running injuries of the foot and ankle: clinical
presentation and SPECT-CT imaging patterns //Am J Nucl Med Mol Imaging. 2015; 5(4): 305-316.
42. Pneumaticos S.G., Chatziioannou S.N., Hipp J.A. et al. Low back pain: prediction of short-term outcome offacet joint injection with bone scintigraphy // Radiology. 2006; 238(2): 693-698.
43. Ritt P., Sanders J, Kuwert T. SPECT/CT technology // Clin Transl Imaging. 2014; 2(6): 445-457.
44. Roth T.D., Maertz N.A., Parr J.A. et al. CTofthe hip prosthesis: appearance of components, fixation, and complications //Radiographics. 2012; 32(4): 1089-1107.
45. Roussel N.A., Nijs J., Meeus M. et al. Central sensiti-zation and altered central pain processing in chronic low back pain: fact or myth? //Clin J Pain. 2013; 29(7): 625-638.
46. Shawgi M. Heterotopic ossification of the hips in a patient with Guillain Barre syndrome demonstrated on SPECT/CT// Clin Nucl Med. 2012; 37(10): 253-254.
47. Shehab D, Elgazzar A.H, Collier B.D. Heterotopic ossification // J Nucl Med. 2002; 43(3): 346-353.
48. Sommer O.J., Kladosek A, Weiler V. et al. Rheumatoid arthritis: a practical guide to state-of-the-art imaging, image interpretation, and clinical implications // Radiographics. 2005; 25(2): 381-398.
49. Stoica Z., Dumitrescu D, Popescu M. et al. Imaging of avascular necrosis of femoral head: familiar methods and newer trends // Curr Health Sci J. 2009; 35(1): 23-28.
50. Strobel K, Steurer-Dober I., Da Silva A.J. et al. Feasibility and preliminary results of SPECT/CT arthrography of the wrist in comparison with MR arthrography in patients with suspected ulnocarpal impaction // Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2014; 41(3): 548-555.
51. Strobel K, Steurer-Dober I., Huellner M.W. et al. Importance of SPECT/CTfor knee and hip joint prostheses // Radiologe. 2012; 52(7): 629-635.
52. Tam H.H., Bhaludin B, Rahman F. et al. SPECT-CT in total hip arthroplasty // Clin Radiol. 2014; 69(1): 82-95.
53. Tkachenko M.N., Korol P.A. Preorities for the selection of instrumental methods of examination in diagnostic screening in hip arthroplasty // Promeneva diagnostika, promeneva terapiya. 2015; 2: 34-36.
54. Upadhyay B., Mo J., Beadsmoore C. et al. Technetium-99m Methylene Diphosphonate single-photon emission computed tomography/computed tomography of the foot and ankle // World J Nucl Med. 2017; 16(2): 88-100.
55. Van der Bruggen W., Bleeker-Rovers C.P., Boer-man O.C. et al. PET and SPECT in osteomyelitis and prosthetic bone and joint infections: a systematic review // Semin Nucl Med. 2010; 40(1): 3-15.
56. Van den Wyngaert T., Strobel K., Kampen W.U. et al. The EANMpractice guidelines for bone scintigraphy // Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2016; 43(9): 1723-1738.
57. Williams T, Cullen N, Goldberg A. et al. SPECT-CT imaging of obscure foot and ankle pain // Foot Ankle Surg. 2012; 18(1): 30-33.
58. Zagarella A., Impellizzeri E., Maiolino R. et al. Pelvic heterotopic ossification: when CT comes to the aid of MR imaging // Insights Imaging. 2013; 4(5): 595-603.
OmpuMaHO 10.06.2018
Король ПА.12, Ткаченко М.Н.1
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Киевская городская клиническая больница № 12, г. Киев, Украина
Роль гибридной ОФЭКТ/КТ-визуализации в диагностическом мониторинге пациентов с патологией костей нижних конечностей (обзор литературы)
Резюме. В обзоре литературы рассмотрены ключевые вопросы клинического применения гибридной ОФЭКТ/КТ-визуализации у больных с поражениями костей нижних конечностей. Развитие гибридной визуализации произвело революцию в диагностике больных с широким спектром патологических процессов костей нижних конечностей на всех этапах развития и играет важную роль в современном мониторинге пациентов. Синтез функциональной информации,
полученной с помощью ОФЭКТ в комплексе с КТ с высоким разрешением, позволяет эффективно диагностировать патологический метаболизм в пораженном участке кости с одновременной оценкой сосуществующих структурных изменений.
Ключевые слова: однофотонная эмиссионная компьютерная томография; радиофармпрепарат; остеосцинтиграфия; кости нижних конечностей; обзор
P.O. Korol12, M.M. Tkachenko1
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 2Kyiv Clinical City Hospital 12, Kyiv, Ukraine
The role of hybrid SPECT/CT imaging in the diagnostic monitoring of patients with pathology of the bones of the lower limbs (review of literature)
Abstract. The review of the literature considers the key issues of the clinical application of hybrid SPECT/CT imaging in patients with lesions of bone of the lower extremities. The development of hybrid imaging has revolutionized the diagnosis of patients with a wide range of pathological processes of the bones of the lower extremities at all stages of development and plays an important role in modern monitoring of patients. Synthesis of functional information obtained
with the help of SPECT in combination with a high-resolution CT allows for efficient diagnosis of pathological metabolism in the affected area of the bone with simultaneous evaluation of coexisting structural changes.
Keywords: single-photon emission computed tomography; ra-diopharmaceutical; bone scintigraphy; bones of lower limbs;
