Научная статья на тему 'Рівень жирних кислот загальних ліпідів у тканинах черевця медоносних бджіл за різного рівня техногенного навантаження на довкілля'

Рівень жирних кислот загальних ліпідів у тканинах черевця медоносних бджіл за різного рівня техногенного навантаження на довкілля Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
47
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЖИРНі КИСЛОТИ / ТКАНИНИ ЧЕРЕВЦЯ / МЕДОНОСНі БДЖОЛИ / ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВКіЛЛЯ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Віщур В. Я.

It is found out that the amount of iron, zinc, nickel, lead and cadmium decreases in the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with middle or low technogenic load compared to the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with high technogenic load. These abdomen tissues undergo the reduction of content of saturated fatty acids with even and odd number of carbon atoms in the chain, monounsaturated fatty acids n-9 family and the family of polyunsaturated fatty acids n-6, but the amount of polyunsaturated fatty acids of n-3 family increases. The bee abdomen tissues which are farmed in the places with low technogenic load undergo the most significant changes in content of fatty acids of common lipids and heavy metals.It is found out that the amount of iron, zinc, nickel, lead and cadmium decreases in the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with middle or low technogenic load compared to the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with high technogenic load. These abdomen tissues undergo the reduction of content of saturated fatty acids with even and odd number of carbon atoms in the chain, monounsaturated fatty acids n-9 family and the family of polyunsaturated fatty acids n-6, but the amount of polyunsaturated fatty acids of n-3 family increases. The bee abdomen tissues which are farmed in the places with low technogenic load undergo the most significant changes in content of fatty acids of common lipids and heavy metals.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Рівень жирних кислот загальних ліпідів у тканинах черевця медоносних бджіл за різного рівня техногенного навантаження на довкілля»

УДК 546.3:577.1:638

Вщур В. Я. ©

1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Лъвгв

Р1ВЕНЬ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗАГАЛЬНИХ Л1ПЩ1В У ТКАНИНАХ ЧЕРЕВЦЯ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ДОВК1ЛЛЯ

Встановлено, що в тканинах черевця медоносных бджгл, ят утримуютъся на територ1ях з середшм г низъким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджгл, як\ вирощуютъся на територп з високим р1внем техногенного навантаження, зменшуетъся вм1ст зал1за, цинку, нгкелю, свинцю та кадмгю. В гх тканинах черевця зменшуетъся вм1ст насичених жирних кислот з парною та непарною тлътстю вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родини п-9 г полтенасичених жирних кислот родини п-6, але зростае -полгненасичених жирних кислот родини п-3. Найбыъше змшюетъся емкт жирних кислот загалъних лгпгдгв г важких метал1в у тканинах черевця медоносних бджгл, якг утримуютъся на територИ з низъким р1внем техногенного навантаження.

Ключов1 слова: жирт кислоти, тканини черевця, медоноснг бджоли, техногенне навантаження на довкглля.

Вступ. Розвиток промисловосп, сшьського господарства, енергетики та транспорту, штенсивне видобування корисних копалин — все це призводить до зростання надходження важких метал1в в пов1тря, воду, грунт, рослини та рослинний пилок [1]. Тим самим, важю метали стали штенсивно нагромаджуватися у тканинах медоносних бджш I продуктах бджшьництва [2].

Обмш жирних кислот в оргашзм1 медоносних бджш тюно пов'язаний з обмшом мшеральних елемешгв. Зокрема, вщ мщ1 та цинку залежить актившсть ряду фермешгв, як1 приймають участь у видовженш вуглецевого ланцюга жирно! кислоти та утворенш у ньому ненасичених зв'язюв[2]. Вщ основних мшеральних елеменив, в т.ч. важких метал1в, а найбшьше вщ двовалентних, залежить кшькють жирних кислот, яю знаходяться у пилку, тканинах медоносних бджш I бджолинш продукцп в анюннш формг Останш впливають на бюлопчну цшшсть корму та продукцп бджшьництва, насамперед пилку, перги та бджолиних стшьниюв [3]. 3 огляду на наведене вище науково-практичний штерес становить дослщження вмкту жирних кислот загальних лшвдв I важких метал1в у тканинах черевця медоносних бджш залежно вщ р1вня техногенного навантаження на довкшля.

Метою роботи було встановити вмкт жирних кислот загальних лшвдв I важких метал1в у тканинах черевця медоносних бджш залежно вщ р1вня техногенного навантаження на довкшля.

© Науковий кер1вник -ВщурВ. Я., 2012

доктор сшьськогосподарських наук Й. Ф. Р1в1с 195

Матер1али i методика дослвджень. Р1вень техногенного навантаження на довкшля визначали за вмютом у пилку з кульбаби лжарсько! (Taraxacum officinale Wigg.) важких метал1в (зал1за, цинку, мщ1, хрому, шкелю, свинцю, миш'яку та кадмш).

Пилок з кульбаби лжарсько! та карпатських медоносних бджш для лабораторних дослщжень вщбирали на naciKax, розмщених на територ1ях з р1зною штенсивнютю руху транспорту та роботи промислових пщприемств: на навчальнш пасщ1 Льв1всько1 нацюнально! академп ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького (територ1я з дуже штенсивним рухом транспорту та роботи промислових пщприемств) та в приватних паачних господарствах м. Винники та с. Чижиюв Пустомит1вського району Льв1всько! област1 (територп з меншою штенсивнютю руху транспорту та роботи промислових пщприемств). Причому Bei пас1ки розмщеш на автотраа Льв1в-Тернопшь.

Для лабораторних дослщжень на вказаних територ1ях вщбирали зразки пилку з кульбаби лжарсько! та тканин черевця медоносних бджш з трьох naciK, на кожнш пасщ1 з трьох вулиюв. Для уточнения видово! належност1 пилку з кульбаби лжарсько! проводили щентифжацшш дослщження за допомогою комп'ютерних програм «LUCIA» (Laboratory Colour Image Analysis) i «Pollen Data Bank».

У вщ1браних зразках бджолиного обшжжя визначали вмкт важких метал1в методом газорщинно! хроматографп [4]. Вмют важких метал1в (зал1за, цинку, мщ1, хрому, шкелю, свинцю, миш'яку та кадмш) у дослщжуваному бюлопчному матер1ал1 визначали на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! С-115 ПК [5].

Отриманий цифровий матер1ал опрацьовували методом вар1ацшно! статистики з використанням критерш Стьюдента.

Результати дослщжень. Встановлено, що в тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм i низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, в1рогщно знижуеться р1вень зал1за, цинку, шкелю, свинцю та кадмш (табл. 1). 3 наведено! вище таблиц! видно, що в тканинах черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з низьким р1внем техногенного навантаження, в1рогщно зменшуеться вмют також хрому.

Мшеральш елементи в тканинах медоносних бджш тюно зв'язаш з обмшом жирних кислот. Так, вщ мщ1 та цинку залежить актившсть фермешгв, яю приймають участь у видовженш вуглецевого ланцюга жирно! кислоти та утворенн! у ньому ненасичених зв'язюв. Нами встановлено, що в тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм i низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, змшюеться вмкт жирних кислот загальних лшщ1в. Це впливае на !х енергетичну, функцюнально-метабол1чну та бюлопчну цшшсть для оргашзму медоносних бджш.

196

Таблиця 1

Концентращя важких меташв у тканинах черевця бджш, __мг/кг натурально! масн (М±ш, п=3)_

Важк1 метали Р1вень техногенного навантаження на довшлля

Високий Середн1й Низький

Зал1зо, Бе 78,62±3,581 64,48±3,654* 60,95±4,576*

Цинк, 2п 102,25±4,549 43,75±2,483*** 34,59±2,028***

М1дь, Си 0,58±0,026 0,53±0,029 0,52±0,023

Хром, Сг 3,74±0,196 3,36±0,205 2,78±0,127**

Нжель, N1 4,14±0,163 1,61±0,081*** 0,94±0,043***

Свинець, РЬ 1,50±0,078 1,09±0,093* 0,97±0,049**

Кадм1й, Cd 0,22±0,012 0,16±0,011* 0,15±0,009**

Примака: у цш та наступних таблицях * — р< 0,05-0,02; ** — р< 0,01; *** — р< 0,001

Нами встановлено, що загальний вмкт жирних кислот загальних лшвдв у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм \ низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територи з високим р1внем техногенного навантаження, мае тенденцш до зменшення (табл. 2). Найменший загальний вмют жирних кислот загальних лшвдв виявлено у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територи з низьким р1внем техногенного навантаження.

Менша загальна юльюсть жирних кислот загальних лшвдв у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм { низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територи з високим р1внем техногенниого навантаження, зумовлена в основному насиченими жирними кислотами з парною (вщповщно 2,18 1 1,98 проти 2,77 г/кг натурально! маси) 1 непарною (0,08 1 0,07 проти 0,11) та мононенасиченими жирними кислотами родини п-9 (вщповщно 3,40 I 2,83 проти 3,99 г/кг натурально! маси). При цьому р1вень пол1ненасичених жирних кислот родини п-6 (в1дпов1дно 6,73 I 6,75 проти 7,97 г/кг натурально! маси) мае тенденцш до зниження, а полшенасичених жирних кислот родини п-3 (вщповщно 7,74 I 7,86 проти 7,51 г/кг натурально! маси) - до пщвищення. Одночасно зростае вщношення пол1ненасичених жирних кислот родини п-3 до неетерифжованих форм пол1ненасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 2). Разом з тим, у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм I низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно до тканин черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територ1! з високим техногенним навантаженням, зростае штенсившсть перетворень л1нолево! (в1дпов1дно 0,49 1 0,46 проти 0,51) та лшоленово! (в1дпов1дно 0,72 1 0,66 проти 1,07) кислот загальних лшдав в !х б1льш довголанцюгов1 та бшьш ненасичен1 пох1дн1. Останне вказуе на те, що ¿з зменшенням техногенного навантаження на територш зростае актившсть десатураз у тканинах черевця медоносних бджш.

Жирш кислоти проявляють антибактер1альну та антигрибкову активн1сть. Чим коротший вуглецевий ланцюг насичених жирних кислот тим бшьше вони забезпечують антибактер1альний та антигрибковий захист

197

оргашзму бджш. Антибактер1альна та антигрибкова актившсть жирних кислот зростае також ¿з збшьшенням юлькост! ненасичених зв'язюв у !х вуглецевому ланцюгу. Тому щ жирш кислоти вадграють важливу роль у ппеш медоносних бджш .

Таблиця 2

Вмкт жирних кислот загальних лшщ1в у тканинах черевця бджш,

г/кг натурально! маси (М±ш, п=3)

Жирн1 кислоти та 1х код Р1вень техногенного навантаження на довкшля

Високий Середн1й Низький

Каприлова, 8:0 0,08±0,006 0,06±0,006 0,05±0,006*

Капринова, 10:0 0,04±0,006 0,02±0,006 0,02±0,003*

Лауринова, 12:0 0,05±0,006 0,03±0,006 0,02±0,006*

М1ристинова, 14:0 0,05±0,006 0,03±0,006 0,02±0,006*

Пентадеканова, 15:0 0,11±0,006 0,08±0,006* 0,07±0,006**

Пальм1тинова, 16:0 1,15±0,048 0,92±0,046* 0,89±0,043**

Пальттоолешова, 16:1 0,07±0,006 0,09±0,006 0,10±0,006*

Стеаринова, 18:0 1,24±0,070 1,00±0,055* 0,87±0,040**

Олешова, 18:1 3,76±0,151 3,14±0,171* 2,56±0,142**

Л1нолева, 18:2 2,68±0,122 2,21±0,118* 2,12±0,099*

Л1ноленова, 18:3 3,89±0,188 3,24±0,145* 3,12±0,141*

Арахшова, 20:0 0,16±0,014 0,12±0,006* 0,11±0,006*

Ейкозаенова, 20:1 0,23±0,006 0,26±0,006* 0,27±0,006**

Ейкозадиенова, 20:2 0,26±0,006 0,30±0,009* 0,32±0,011**

Ейкозатриенова, 20:3 0,12±0,006 0,16±0,006** 0,17±0,006**

Арах1донова, 20:4 3,08±0,156 3,74±0,168* 3,81±0,167*

Ейкозапентаенова, 20:5 2,05±0,087 2,60±0,141* 2,67±0,142**

Докозадиенова, 22:2 0,26±0,011 0,32±0,011** 0,33±0,009**

Докозатриенова, 22:3 0,29±0,011 0,35±0,011** 0,37±0,009**

Докозатетраенова, 22:4 0,30±0,011 0,36±0,011** 0,38±0,011**

Докозапентаенова, 22:5 0,47±0,023 0,58±0,026* 0,61±0,026**

Докозагексаенова, 22:6 0,51±0,017 0,61±0,027* 0,71±0,023***

Загальний вм1ст жирних кислот 21,02 20,22 19,59

в т. ч. насичеш 2,88 2,26 2,05

мононенасичен1 4,06 3,49 2,93

иол1ненасичен1 13,91 14,47 14,61

п-3/п-6 0,94 1,15 1,16

Нами встановлено, що загальний вмют коротколанцюгових насичених жирних кислот (10 I менше вуглецевих атом1в у ланцюгу) I полшенасичених жирних кислот (18 I бшьше вуглецевих атом1в у ланцюгу), яю забезпечують антибактер1альний та антигрибковий захист оргашзму, у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм I низьким техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, мае тенденцш до зменшення (вщповщно 18,07 I 17,62 проти 18,35 г/кг натурально! маси). Найбшьше в1н зменшуеться у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територп з низьким р1внем техногенного навантаження.

198

У тканинах черевця медоносних бджш е дуже високий загальний вмют ненасичених жирних кислот загальних лшвдв — пальм!тооле!ново!, оле!ново!, ейкозаеново!, лшолево!, лшоленово!, ейкозадиеново!, ейкозатриеново!, ейкозатетраеново! (арахщоново!), ейкозапентаеново!, докозадиеново!, докозатриеново!, докозатетраеново!, докозапентаеново! та докозагексаеново! . Дуже високий вмют ненасичених жирних кислот у тканинах медоносних бджш може сприяти зростанню проникливост! !х структурних складових для води та водорозчинних речовин .

Нами встановлено, що загальний вмют ненасичених жирних кислот загальних лшвдв у тканинах медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм { низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, суттево не змшюеться (вщповщно 17,96 \ 17,54 проти 17,97 г/кг натурально! маси).

3 таблиц! 2 видно, що у тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, в!рогщно зменшуеться вмют таких насичених жирних кислот загальних лшвдв, як пентадеканова, пальм1тинова, стеаринова та арах1нова, тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як олешова ! таких полшенасичених жирних кислот, як лшолева та л1ноленова, але зростае — тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як ейкозаенова ! таких пол1ненасичених жирних кислот, як ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арах1донова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова.

Наведене вище вказуе на те, що в результат! зменшення техногенного навантаження на довкшля дещо зменшуеться енергетична цшнють жирних кислот загальних л!п!д1в для тканин черевця медоносних бджш, але зростае -функцюнально-метабол1чна та, особливо, бюлопчна.

Висновки:

1. У тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середн1м ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територИ з високим р1внем техногенного навантаження, зменшуеться вмют зал1за, цинку, н1келю, свинцю та кадм1ю.

2. У тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середн1м ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територИ з високим р1внем техногенного навантаження, зменшуеться вмют насичених жирних кислот з парною та непарною юльюстю вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родини п-9 ! полшенасичених жирних кислот родини п-6, але зростае - полшенасичених жирних кислот родини п-3.

3. У тканинах черевця медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно до тканин черевця медоносних бджш, яю вирощуються на територИ з високим

199

техногенним навантаженням, зростае штенсившсть перетворень лшолево! та лшоленово! кислот в ix бшьш довголанцюгов1 та бшьш ненасичеш похщш. Останне вказуе на те, що i3 зменшенням техногенного навантаження на територш зростае актившсть десатураз у тканинах черевця медоносних бджш.

4. Найбшьше змшюеться вмкт важких метал1в, анюнних i неетерифшованих жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджш, як1 утримуються на територи з низьким р1внем техногенного навантаження.

Л1тература

1. Карпов О. В. Аерозол1 на основ! наночастинок техногенного походження та 1хнш вплив на екологш урбашзованого довкшля / О. В. Карпов, С. В. Верьовка // Укр. 6ioxiM. журнал. Матер1али X Украшського бюх1м1чного з'1зду 13-17 вересня 2010 р., м. Одеса. — 2010. — Т. 82, № 4 (додаток 2). — С. 258.

2. Conti M. E. Honeybees and their products as potential bioindicators of heavy metals contamination / M. E. Conti, F. Botre // Environ. Monit. Assess. — 2001. — Vol. 69, № 3. — P. 267-282.

3. Саранчук I. I. Вплив еколопчних умов довкшля на вмкт р1зних форм жирних кислот у тканинах черевця медоносних бджш / I. I. Саранчук, Й. Ф. PiBic // Технолопя виробництва i переробки продукцп тваринництва : 36. наук. праць. — Б1ла Церква, 2009. — Вип. 1 (67). — С. 62-67.

4. PiBic Й. Ф. Метод визначення ан1онних високомолекулярних жирних кислот у б1олог1чному Marepiani [Текст] / Й. Ф. PiBic, Б. Б. Данилюк, Я. М. Проник // В1сник аграрно! науки. — 1996. — №8. — С. 46-47.

5. Хавезов И. Атомно-абсорбционный анализ : Пер. с болг. / И. Хавезов, Д. Цалев — Л. : Химия, 1983. — 144 с ейнека С. Пилок як джерело бшюв та в1там1н1в / С. Дейнека // Укра!нський пас1чник. — 1997. — № 8. — С. 30-31

Summary V.Y. Vishchur

LEVEL OF FATTY ACIDS OF COMMON LIPIDS IN THE TISSUES OF THE BEE ABDOMEN TAKING INTO ACCOUNT DIFFERENT LEVELS OF TECHNOGENIC LOAD OF THE ENVIRONMENT

It is found out that the amount of iron, zinc, nickel, lead and cadmium decreases in the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with middle or low technogenic load compared to the tissues of the bee abdomen which are farmed in the places with high technogenic load. These abdomen tissues undergo the reduction of content of saturated fatty acids with even and odd number of carbon atoms in the chain, monounsaturated fatty acids n-9 family and the family of polyunsaturated fatty acids n-6, but the amount of polyunsaturated fatty acids of n-3 family increases. The bee abdomen tissues which are farmed in the places with low technogenic load undergo the most significant changes in content of fatty acids of common lipids and heavy metals.

Рецензент - к.с.-г.н., доцент Ковальський Ю.В.

200

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.