CC BY
11
УДК 595.799:661.732:577.4
Саранчук I. I., асшрант (ivanvet@mail.ru), Р1вк Й. Ф., д-р с.-г. наук © 1нститут бюлогп тварин УААН, м. Львгв
ВМ1СТ Р1ЗНИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ТКАНИНАХ ГРУДЕЙ МЕДОНОСНИХ БДЖ1Л ЗА ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВ ДОВК1ЛЛЯ
Показано, що в тканинах грудей медоносних бджт, як1 утримуються на екологгчно забруднених територ1ях, на початку лтнього перюду метиться быьша ктьюсть таких важких метал1в, як зал1зо та свинець. У наведений вище перюд року нашнтенсившше зменшуеться вм1ст неетерифжованих форм насичених, мононенасичених I полтенасичених жирних кислот I, навпаки, збыьшуеться концентращя атонних форм насичених, мононенасичених I полтенасичених жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджгл, як\ утримуються на територИ з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Ключовi слова: медоност бджоли, важкг метали, жирш кислоти.
Одним з основних джерел енерги [1, 2, 6] i бюлопчно активних речовин [1, 7] для медоносних бджш е жирш кислоти пилку та перги. Незамшш полшенасичеш жирш кислоти життево необхщш для тканин бджш [2]. Вони необхщш в тканинах для побудови кл^инних мембран [2, 5]. Крiм того, у тканинах бджш iз незамшних полтенасичених жирних кислот синтезуються бюлопчно активш речовини — простагландини, лейкотриени та тромбоксани [1, 4, 5]. Треба вщм^ити, що жирш кислоти у тканинах грудей медоносних бджш знаходяться в етерифжованш (у ефiрному зв'язку з спиртами), неетерифжованш та анюннш (зв'язаш з катюнами) формах [2, 4]. Рiвень неетерифшованих форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш залежить вщ штенсивност процеав 1х обмiну (етерифжаци, окиснення, зв'язування з катюнами) [4], а анюнних — вщ вмюту в них катюшв [1]. У лiтературi вщсутш даш щодо впливу екологiчних умов довкiлля на вмют рiзних форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш. У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було дослщження вмюту неетерифжовано! та анюнно! форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш залежно вщ екологiчних умов довкшля.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проведет у рiзних екологiчних зонах Львiвщини. Контролем слугувала умовно еколопчна чиста зона, в якiй спостершався помiрний рух транспорту та були вщсутш промисловi пiдприемства (с. Перегно1в Золочiвського району). Дослiдними були еколопчно забрудненi зони iнтенсивного руху електро- i автотранспорту та роботи промислових пщприемств (м. Львiв), дiяльностi вугшьних шахт i збагачувальних комбiнатiв (м. Червоноград Сокальського району) та прничо-
© Саранчук I. I., Р1в1с Й. Ф., 2009
120
видобувного комбшату i цементного заводу (с. Po3BaAÎB Микола1вського району). У кожнш i3 наведених вище екологiчних зон Львiвщини на початку л^нього перiоду вiдбирaли зразки медоносних бджш. Вiдбiр зрaзкiв бджш проводили у трьох повторностях.
У ввдбраних тканинах грудей медоносних бджш методом газорщинно! хроматографа визначали концентрацш неетерифiковaних [8] i aнiонних [9] форм жирних кислот. Отримaнi результати дослщжень оброблено за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.
Результати та обговорення. Встановлено, що у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на екологiчно забруднених територiях, порiвняно iз тканинами грудей бджш, яю утримуються на умовно еколопчно чистiй територи, на початку л^нього перiоду мiститься бiльшa юльюсть таких важких метaлiв, як зaлiзо та свинець. Вмiст цинку, мвд та нiкелю е бiльшим у тканинах грудей бджш, яю утримуються на територiях з iнтенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств i бiля вугiльних шахт i прничо-збагачувальних комбiнaтiв. Вмiст кaдмiю е бшьшим у тканинах грудей бджш, яю утримуються бiля вугiльних шахт, прничо-збагачувального та гiрничо-видобувного комбiнaтiв i цементного заводу. Разом з тим, у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiях, на початку л^нього перюду змшюеться вмiст неетерифiковaних i анюнних форм жирних кислот. Це впливае на енергетичну [1, 2], функцiонaльно-метaболiчну [1, 2, 10, 11, 12] та бюлопчну цiннiсть [1, 2, 10, 11] жирних кислот для оргашзму медоносних бджш
Нами встановлено, що еколопчш умови довюлля впливають на загальний вмiст неетерифiковaних форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш Так, загальний вмют неетерифжованих форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiях, е меншим, шж у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються в умовно еколопчно чистш зон (табл. 1). Зменшення загального вмшту неетерифiковaних форм жирних кислот у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiях, може вказувати на зниження забезпеченост ix оргaнiзму легкодоступною енергiею [1, 4]. Найменший вмiст неетерифiковaниx форм насичених, мононенасичених i, особливо, полшенасичених жирних кислот виявлено у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територи з iнтенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Менша концентращя неетерифiковaниx форм насичених жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, порiвняно з тканинами грудей бджш, яю утримуються на умовно еколопчно чистш територи (табл. 1), зумовлена меншим вмютом у ïx склaдi жирних кислот з парним (998,4-1023,5 проти 1045,9 г-3/кг натурально! маси) i непарним (26,7-28,7 проти 29,7 г-3/кг натурально! маси) числом вуглецевих aтомiв у ланцюгу. Як видно iз наведено! вище таблищ, менша кiлькiсть неетерифiковaниx форм мононенасичених жирних кислот у тканинах
121
грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з тканинами грудей бджш, яю утримуються на умовно еколопчно чистш територи, зумовлена меншим вмiстом у 1х складi жирних кислот родин п-7 (52,4-53,6 проти 54,7 г-3/кг натурально! маси) i п-9 (1814,61834,6 проти 1854,4), а полшенасичених жирних кислот — родин п-3 (4129,14201,0 проти 4251,3) i п-6 (3387,7-3429,0 проти 3457,1 г-3/кг натурально! маси).
Таблиця 1
Концентращя неетерифжованих форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш на початку лгтнього першду,
г-3/кг натурально! маси, (М±т, п=3)
НЕЖК та !х код ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗОНИ
територ1я з пом1рним рухом транспорту та вщсуттстю промислових щдприемств територш з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пвдприемств територ1я б1ля вупльних шахт 1 збагачувальних комбшапв територ1я бшя прничо-видобувного комбшату та цементного заводу
Каприлова, 8:0 сл1ди сл1ди сл1ди сл1ди
Капринова, 10:0 сл1ди слвди сл1ди сл1ди
Лауринова, 12:0 10,4±1,03 8,3±0,72 9,1±0,72 9,6±0,89
М1ристинова, 14:0 21,7±0,75 17,9±0,49** 18,9±0,61* 20,1±0,68
Пентадеканова, 15:0 29,7±0,74 26,7±0,59* 27,6±0,58 28,7±0,67
Пальмгганова, 16:0 490,6±4,88 467,8±4,11* 474,9±3,49* 481,8±4,61
Пальмгтоолешова, 16:1 54,7±0,66 52,4±0,39* 52,9±0,46 53,6±0,40
Стеаринова, 18:0 467,8±3,62 457,4±3,39 462,3±3,10 460,1±4,20
Оле!нова, 18:1 1711,7±4,98 1684,3±6,15* 1693,2±8,55 1699,6±7,37
Лшолева, 18:2 1399,5±7,20 1374,6±6,35* 1381,9±6,85 1390,5±6,38
Лшоленова, 18:3 1694,8±5,13 1672,9±3,76* 1680,2±4,21 1687,1±4,58
Арахшова, 20:0 55,4±2,09 47,0±1,11* 49,6±1,62 51,9±1,87
Ейкозаенова, 20:1 142,7±2,84 130,3±3,12* 132,5±3,29 135,0±3,70
Ейкозадиенова, 20:2 136,2±2,74 127,2±2,48 129,1±2,56 132,2±3,03
Ейкозатриенова, 20:3 87,0±1,60 80,3±1,38* 82,7±1,53 84,7±1,68
Арахвдонова, 20:4 1679,2±6,62 1658,8±5,05* 1662,7±5,13 1669,5±5,37
Ейкозапентаенова, 20:5 1227,6±8,43 1198,9±11,78 1207,6±10,86 1216,1±9,37
Докозадиенова, 22:2 155,2±2,55 146,8±2,55 149,2±2,54 152,1±2,32
Докозатриенова, 22:3 174,4±2,20 160,6±1,76** 164,9±2,67* 168,0±2,85
Докозатетраенова, 22:4 238,7±5,44 220,9±5,22 227,7±5,50 231,1±5,77
Докозапентаенова, 22:5 427,3±3,69 410,4±3,17* 415,1±3,80 419,7±4,16
Докозагексаенова, 22:6 488,5±4,73 465,4±5,92* 471,8±6,38 479,0±5,70
Загальна концентращя НЕЖК 10693,1 10408,9 10493,9 10570,4
в т. ч. насичеш 1075,6 1025,1 1042,4 1052,2
мононенасичеш 1909,1 1867,0 1878,6 1888,2
полшенасичеш 7708,4 7516,8 7572,9 7630,0
п-3/п-6 1,23 1,22 1,22 1,22
Примгтка: в цт I наступнт таблицI *—р<0,05-0,02; **—р<0,01; *** — р<0,001.
Вщношення неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до неетерифшованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-6 при цьому не змшюеться (табл. 1). Одночасно, у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з тканинами
122
грудей бджш, яю утримуються в умовно еколопчно чистш зош, зменшуеться штенсившсть перетворень неетерифжовано1 форми лшоленово1 кислоти (0,670,68 проти 0,66) та не змшюеться — лшолево1 (однозначно 0,68 проти 0,68) кислот у ïx бшьш довголанцюговi та бiльш ненасиченi похвдш. Зниження рiвня неетерифiкованиx форм полтенасичених жирних кислот у тканинах грудей бджш може вказувати на зменшення ïx забезпеченост структурними [4] та бюлопчно активними [4, 11] компонентами. Найбшьше зменшуеться концентращя неетерифiкованиx форм мононенасичених i полiненасичениx жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пiдприемств.
Неетерифiкованi форми жирних кислот у тканинах бджш мають здатшсть зв'язувати важкi метали [11]. Причому, неетерифiкованi форми довголанцюгових жирних кислот (18 i бшьше атомiв вуглецю в ланцюгу) у тканинах бджш мають максимальну здатнiсть зв'язувати важю метали, насамперед двовалентнi [1, 11]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають вплив на вмют наведених вище жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш. Так, вмют неетерифжованих форм довголанцюгових жирних кислот у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, порiвняно з тканинами грудей медоносних бджш, яю утримуються на умовно еколопчно чистш територи, е менший (9888,2-10030,2 проти 10140,7 г-3/кг натуральноï маси). Найбiльше вш зменшуеться у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
З таблиц 1 видно, що у тканинах грудей бджш, яю утримуються на територiяx з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств i бшя вугшьних шахт та збагачувальних комбшаив, вiрогiдно зменшуеться концентращя неетерифжованих форм мiристиновоï, пальмiтиновоï та докозатриеновох' кислот. До того ж, у тканинах грудей бджш, яю утримуються на територiяx з iнтенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств, вiрогiдно знижуеться рiвень неетерифiкованиx форм пентадеканово!, пальмiтоолеïновоï, олеïновоï, лiнолевоï, лiноленовоï, араxiновоï, ейкозаеново1, ейкозатриеново1, ейкозатетраеновоï-араxiдоновоï, докозапентаеновоï та докозагексаеновоï кислот.
Наведене вище вказуе на те, що в тканинах медоносних бджш проходить зв'язування неетерифжованих форм жирних кислот з катюнами, зокрема з важкими металами. При цьому утворюються анюнш форми жирних кислот. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля впливають на загальний вмют анюнних форм жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш. Так, загальний вмют анюнних форм жирних кислот у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, е бшьшим, шж у тканинах грудей бджш, яю утримуються в умовно еколопчно чистш зош (табл. 2).
123
Таблиця 2
Концентращя аншнних форм жирних кислот у тканинах грудей
медоносних бджш на початку лгтнього першду, _г-3/кг натурально!' маси, (M1±in, n=3)_
Анюнш жирш кислоти та ïx код ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗОНИ
територш з пом1рним рухом транспорту та вщсуттстю промислових тдприемств територ1я з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пвдприемств територш бшя вугшьних шахт i збагачувальних комбшапв територш бшя прничо-видобувного комбшату та цементного заводу
Каприлова, 8:0 сл1ди сл1ди слвди слвди
Капринова, 10:0 слвди сл1ди слвди сл1ди
Лауринова, 12:0 9,2±0,46 11,3±0,57* 10,6±0,55 9,9±0,46
М1ристинова, 14:0 19,3±0,52 22,3±0,46** 21,4±0,32* 20,7±0,37
Пентадеканова, 15:0 26,8±1,10 30,9±0,81* 29,8±0,95 28,5±0,71
Пальмгтинова, 16:0 479,9±4,36 497,0±2,16* 491,8±3,32 486,7±3,64
Пальмггоолешова, 16:1 51,9±0,77 56,3±0,68** 54,9±0,55* 53,4±0,72
Стеаринова, 18:0 455,6±2,58 471,8±1,67** 467,4±1,50** 462,5±2,65
Олеïнова, 18:1 1691,0±2,93 1711,7±2,10** 1706,1±1,92** 1698,4±2,22
Лшолева, 18:2 1378,2±7,44 1404,4±4,18* 1395,2±6,96 1386,8±7,36
Лшоленова, 18:3 1679,7±4,66 1715,7±4,14** 1704,9±5,02* 1686,4±11,35
Арахшова, 20:0 50,3±1,09 54,7±0,69* 53,1±1,04 51,8±1,15
Ейкозаенова, 20:1 134,3±1,76 149,0±1,30*** 145,3±1,74** 139,8±1,63
Ейкозадиенова, 20:2 128,5±2,20 142,2±2,08** 137,5±2,19* 133,5±2,31
Ейкозатриенова, 20:3 82,4±1,33 92,1±1,04** 89,3±1,37* 86,2±1,44
Арахвдонова, 20:4 1613,6±4,92 1650,7±2,76*** 1639,0±2,97** 1625,9±4,04
Ейкозапентаенова, 20:5 1214,3±3,20 1236,2±2,65** 1230,3±2,86** 1222,6±2,54
Докозадиенова, 22:2 144,4±2,17 155,2±1,13** 152,2±1,85* 148,4±1,73
Докозатриенова, 22:3 160,6±2,14 177,0±1,59*** 171,5±1,88** 166,6±1,96
Докозатетраенова, 22:4 230,3±2,11 245,6±1,77** 242,2±1,82** 237,1±2,07
Докозапентаенова, 22:5 394,3±3,92 423,0±3,80** 417,2±3,83** 405,7±3,43
Докозагексаенова, 22:6 458,1±5,45 481,3±4,54* 474,3±5,93 467,7±5,67
Загальна концентращя анюнних жирних кислот 10402,7 10728,4 10634,0 10518,6
в т. ч. насичеш 1041,1 1088,0 1074,1 1060,1
мононенасичеш 1877,2 1917,0 1906,3 1891,6
полшенасичеш 7484,4 7723,4 7653,6 7566,9
n-3/n-6 1,24 1,24 1,24 1,24
124
Найбшьший вмшт анюнних форм жирних кислот виявлено у тканинах грудей бджш, яю утримуються на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств. Бшьша кiлькiсть aнiонниx насичених жирних кислот у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, порiвняно з тканинами грудей бджш, яю утримуються на умовно еколопчно чистш територи, зумовлена бшьшим вмютом у ïx склaдi насичених жирних кислот (табл. 2) з парним (1060,1-1088,0 проти 1041,1 г-3/кг нaтурaльноï маси) i непарним (28,5-30,9 проти 26,8 г-3/кг нaтурaльноï маси) числом aтомiв вуглецю в ланцюгу. Вона зумовлена також бшьшим вмштом в ïx склaдi aнiонниx мононенасичених жирних кислот (табл. 2) родин n-7 (53,4-56,3 проти 51,9 г-3/кг нaтурaльноï маси) i n-9 (1838,2-1860,7 проти 1825,3 г-3/кг нaтурaльноï маси). У тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, також е бшьша концентращя анюнних полшенасичених жирних кислот (табл. 2) родин n-3 (4186,1-4278,8 проти 4137,3 г-3/кг натуральное' маси) i n-6 (3380,8-3444,6 проти 3347,1 г-3/кг натуральное' маси). При цьому, у тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, порiвняно з тканинами грудей бджш, яю утримуються в умовно еколопчно чистш зош, дещо зростае iнтенсивнiсть перетворень анюнних форм лiнолевоï (однозначно 0,69 проти 0,70) та лiноленовоï (однозначно 0,67 проти 0,68) кислот у ïx бшьш довголaнцюговi та бшьш ненaсиченi поxiднi. Вiдношення aнiонниx форм полшенасичених жирних кислот родини n-3 до анюнних форм полшенасичених жирних кислот родини n-6 при цьому не змшюеться (табл. 2). Найбшьше зростае вмют анюнних насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств.
З таблиц 2 видно, що у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територшх з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств i бшя вугшьних шахт i збагачувальних комбшаив, порiвняно з тканинами грудей бджш, яю утримуються в умовно чистш зош, вiрогiдно зростае вмют таких анюнних форм жирних кислот, як мiристиновa, пальмпоолешова, стеаринова, олешова, лшоленова, ейкозаенова, ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова-арахщонова,
ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова та докозапентаенова. Крiм того, у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територiяx з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств, вiрогiдно збшьшуеться концентращя анюнних форм лауриново^ пентадеканово^ пaльмiтиновоï, лшолево^ aрaxiновоï та докозaгексaеновоï кислот.
Висновки:
1. На початку л^нього перiоду в тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, мютиться бiльшa кiлькiсть таких важких метaлiв, як зaлiзо та свинець. Вмют цинку, мiдi та нiкелю е бшьшим у тканинах грудей бджш, яю утримуються на територiяx з штенсивним
125
рухом транспорту та роботою промислових тдприемств i бшя вугшьних шахт i прничо-збагачувальних комбтаив. Вмют кадмш е бшьшим у тканинах грудей бджш, яю утримуються бшя вугшьних шахт, прничо-збагачувального та прничо-видобувного комбтаив i цементного заводiв.
2. У тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, на початку л^нього перюду зменшуеться загальний вмiст неетерифшованих форм насичених жирних кислот з парним i непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
3. На початку л^нього перiоду в тканинах грудей бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, зменшуеться штенсившсть перетворень неетерифiкованоï форми лiнолевоï кислоти у ïï бiльш довголанцюговi та бшьш ненасиченi поxiднi.
4. У тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на еколопчно забруднених територiяx, на початку л^нього перiоду збшьшуеться загальна концентрацiя анiонниx форм насичених жирних кислот з парним та непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
5. На початку л^нього перюду найттенсившше зменшуеться вмют неетерифжованих форм насичених, мононенасичених i полтенасичених жирних кислот i, навпаки, збшьшуеться концентращя анюнних форм насичених, мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у тканинах грудей медоносних бджш, яю утримуються на територи з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Лгтература
1. Бюлопчна ощнка бджолиного обшжжя / Богданов Г. О., Полiщук В. П., Рiвiс Й. Ф., Локутова О. А. // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С. З. Гжицького. — 2005. — Т. 7 (№ 1), Ч. 2. — С. 227-239.
2. Жирш кислоти пилку рослин (бджолиного обшжжя) та ïx роль в метаболiчниx процесах i життедiяльностi бджш / Богданов Г. О., Полщук В. П., Рiвiс Й. Ф., Локутова О. А. // Бюлопя тварин. — 2003. — Т. 5, № 1-2. — С. 149158.
3. Кононський О. I. Бiоxiмiя тварин: Пщручник. — 2-ге вид., переробл. i допов. / Кононський О. I. — Кшв : Вища школа, 2006. — 454 с.
4. Ленинджер А. Биохимия. Молекулярные основы структуры и функций клетки / А. Ленинджер ; пер. с англ., под ред. А. А. Баева и Я. М. Варшавского. — М.: Мир, 1974. — 957 с.
5. Мецлер Д. Биохимия. Химические реакции в живой клетке / Д. Мецлер ; пер. с англ. под ред. А. Е. Браунштейна, Л. М. Гинодмана, Е. С. Северина. — М.: Мир, 1980. — Т. 1. — 408 с.
6. Полщук В. П. Бджшьництво / Вжтор Петрович Полщук. — Львiв : Укратський паачник, 2001. — 296 с.
126
7. Полiщук В. П. Бюлопчш особливост живлення бджш i збирання квпкового пилку в умовах полiфлорного взятку / В. П. Полщук, О. А. Локутова // Бюлопя тварин. — 2002. — Т. 4, № 1-2. — С. 236-242.
8. Рiвiс Й. Ф. Газoхрoматoграфiчне визначення високомолекулярних неетерифiкoваних жирних кислот в бюлопчному матерiалi / Й. Ф. Рiвiс, Б. Б. Данилик // Укра!нський бioхiмiчний журнал. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 79-83.
9. Рiвiс Й. Ф. Метод визначення анюнних високомолекулярних жирних кислот у бюлопчному матерiалi / Й. Ф. Рiвiс, Б. Б. Данилик, Я. М. Процик // Вшник аграрно! науки. — 1996. — № 8. — С. 46-47.
10. Howton D. R. Metabolism of essential fatty acids / D. R. Howton, J. F. Mead // J. Biol. Chem. — 1991. — Vol. 235. — P. 3385-3389.
11. Jenkins T. C. Effect of added fat and calcium on in vitro formation of insoluble fatty acid soaps and cell wall digestibility / T. C. Jenkins, D. L. Palmquist // J. of Anim. Sci. — 1982. — Vol. 55. — P. 957-963.
12. Manning R. Fatty acids in pollen : a revive of their importance for honey bees / R. Manning // Bee World. — 2001. — Vol. 82 (2). — P. 60-75.
Summary Saranchuk I. I., Rivis J. F.
Institute of Animal Biology, Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Lviv CONTENT OF DIFFERENT FORMS OF FAT ACIDS IN BREAST TISSUES OF MELLIFEROUS BEES AT DIFFERENT ECOLOGICAL CONDITION OF ENVIRONMENT
It is shown, that in tissues of melliferous bees' breasts which are contained in ecologically polluted territories at the beginning of summer period there is the greater quantity of such heavy metals, as iron and lead is. In the above-mentioned period of year most intensive decreases the contentent of non-etherified of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fat acids and, to the opposite, concentration of anion forms of the saturated, monounsaturated and polyunsaturated fat acids in tissues of breasts of melliferous bees which are kept on the territory with intensive motion of transport and work of industrial factories.
Key words: melliferous bees, heavy metals, fatty acids.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2009
127
