CC BY
16
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 330.322:332.1:336 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел, канд. екон. наук -
1нститут РД НАН УкраТни
Р1ВЕНЬ ОХОРОНИ ДОВК1ЛЛЯ ЯК ЧИННИК ДИФЕРЕНЦ1АЦ11 1НВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 РЕГ1ОН1В
Проаналiзовано стан довкiлля, йдеться про оргашзащю фiнансування захисту довкiлля, забезпечешсть природними ресурсами мiсцевого видобутку, ефектившсть 1'х використання, запропоновано органiзацiю мониторингу стану довкiлля у областях За-xiдного регiону з метою диференщацп швестицшнох привабливостi областей i вибору галузi iнвестування.
Ключов1 слова. 1нвестицшна привабливiсть, витрати на охорону довкшля, стан довкiлля, оцiнка природно-ресурсного потенщалу, монiторинг рiвня охорони довкшля.
Серед критерив iнвестицiйноi привабливосп репону одним з найбшьш важливих е стан довкшля. Щодо репошв Украiни привабливими для швестора можна назвати найнижч1 у свт витрати на охорону довкшля, найнижч1 витрати шдприемщв на штрафи, найнижч1 платеж за використання природних ресуршв, але цього не можна сказати про стан довкшля. Треба визнати, що полгтика про-мислових тдприемств щодо охорони довкшля мала б бшьше зб^атися з принципами екологiчноi политики. Низький р1вень охорони довкшля означае низьку кон-курентшсть економiки, незначний притж закордонного капiталу. Конкурентнiсть економiки, швестицшна привабливiсть регiону, краiни, зокрема, залежать вiд ве-личини природних ресуршв, екологiчного стану довкшля. Проблеми охорони довкшля мають щораз бшьше значення у соцiально-економiчному розвитку репошв. У крашах Свропи 1'х значення зросло у перюд входження до Свросоюзу. Черговим збудником для тдвищення рiвня охорони довкшля стало впровадження евро-пейських законiв i стандартов у сферi охорони довкшля. Обов'язковють 1'х дотри-мання спонукае, особливо промислових iнвесторiв, збiльшувати iнвестицiйнi кат-таловкладення, необxiднi для спорудження вщповщио' iнфраструктури охорони довкшля, чи вносити вишу плату за використання уже юнуючо! шфраструктури.
Потенцiйно це може бути чинником, який обмежуе швестицшну приваб-ливiсть, але це не стосуеться областей Украши, чи Захщного регiону Украши, а-дже на територи Украши так вимоги поки що не дiють. Бiльшiсть закордонного швестицшного капiталу в Украшу надходить з краш, де обмежувальне право у сферi охорони довкiлля е нормою, але порiвняно значно меншi витрати на охорону довкшля в Украш роблять цей чинник не бар'ером, а навпаки привабливим для швестора.
Як видно з табл. 1, у вшх областях Захщного репону Украши протягом 2004-2008 рр. каштальш iнвестицii на охорону навколишнього природного сере-довища становили менше одного вiдсотка вiд ВРП (валового репонального продукту) обл., Iвано-Франкiвськоi обл. у 2008 р., Рiвненськоi обл. i Чершвець-ко1' обл. у 2007-2008 рр. Натомють у Польщi, починаючи з 2005 р., цей вщсоток був бшьшим вiд 1 % вщ ВРП. Сума екологiчниx платеж1в за забруднення навколишнього середовища, фактично сплачених протягом 2004-2008 рр., як е одним з
джерел формування капiтальних iнвестицiй на охорону навколишнього природного середовища, зростала у вшх областях Захiдного регiону, i була у 5-8 разiв меншою вiд суми капiтальних iнвестицiй на охорону навколишнього природного середовища, ^м Волинсько! обл. Якби штрафи платили вiддовiдно до збитюв, завданих навколишньому середовищу, то сума екологiчних платеж1в була б знач-но вищою, це з одного боку, змушувало б шдприемщв дбати про довюлля, а з ш-шого - держава мала б з чого формувати фшансування захисту довюлля.
Табл. 1. Витрати на охорону довктля у областях Захьдного регюну Украти, _в Укра'ии та Польщьу 2004-2008 рр._
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008
Волинська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 5,96 7,41 29,27 39,07 49,9
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як ввдсоток у ВРП, % 0,12 0,11 0,38 0,31 0,36
Еколопчт платеж! за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 0,68 0,89 1,71 1,86 2,08
Закарпатська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 8,3 17,2 4,4 4,7 6,6
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як ввдсоток у ВРП, % 0,16 0,26 0,05 0,04 0,05
Еколопчт платеж! за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн х х х х х
1вано-Франювська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 59,3 41,2 108,3 111,2 315,3
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як ввдсоток у ВРП, % 0,81 0,43 0,96 0,78 1,98
Еколопчт платеж! за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 17,4 22,77 36,11 83,70 56,70
Льв1вська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 40,4 19,6 26,7 37,7 110,3
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як ввдсоток у ВРП, % 0,29 0,11 0,12 0,13 0,14
Еколопчт платеж! за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 6,76 7,76 10,90 17,50 23,33
Р1вненська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 106,29 43,59 24,47 38,44 39,56
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як ввдсоток у ВРП, % 1,90 0,60 0,27 3,75 2,90
Еколопчт платеж! за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 1,72 1,77 3,29 4,17 5,99
Тернотльська область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 0,36 0,57 9,64 23,88 19,25
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як вщсоток у ВРП, % 0,01 0,01 0,15 0,29 0,22
Еколопчт платеж1 за забруднення иавколишиього природного середовища фактично сплачет, млн грн 0,96 0,95 1,60 2,09 2,65
Чершвецька область
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 9,1 4,6 9,1 124,9 80,0
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як вщсоток у ВРП, % 0,28 0,11 0,18 1,87 1,85
Еколопчт платежi за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 0,65 0,74 1,56 2,78 2,92
Украша
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 1835,5 1775,6 2194,2 3080,7 3731,4
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як вщсоток у ВРП, % 0,53 0,40 0,40 0,43 0,39
Еколопчт платежi за забруднення навколишнього природного середовища фактично сплачет, млн грн 293,24 365,61 737,43 981,50 1041,86
Польща
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, млрд грн 236,16 73 50,32 21 24 25,0
В Р П, млрд грн 1240,33 1350,66 1468,15 1541,55 1907,26
Каттальт швестици на охорону навколишнього природного середовища, як вщсоток у ВРП, % 0,6 1,3 1,5 3,4 1,7
Джерело: [1-8, 10].
Рiвень охорони довюлля е чинником, що рiзко диференцше регiони. У цiй працi ми вимiрюемо його вiдсотком територiй, що охороняються законом. Наявнiсть територiй пiд охороною значно напружуе умови iнвестування у регь онi, особливо у випадку промислово! дiяльностi. У нацiональних парках i при-родних заповiдниках ведення будь-яких iнвестицiйних дiй, що виходять поза меж потреб охорони природи, е забороненими. Своею чергою, у ландшафтних парках економiчна дiяльнiсть, особливо промислова, пiдлягае сильним обмежен-ням. Проблемою, з огляду на можливу колiзiю функцiй, може бути також локаль зацiя промислових швестицш по сусiдству з територiями тд охороною. Еконо-мiчний розвиток таких територш щораз бiльшою мiрою грунтуеться на турис-тичнiй дiяльностi. Промисловi швестици, що мають навiть мiзерний реальний вплив на стан окремих компоненпв довкшля, можуть бути причиною попршен-ня ландшафтних характеристик. К^м того, це може негативно вплинути на стан довкiлля регiону, що внаслщок спричинить зниження туристичного руху. Така колiзiя функцiй часто е причиною конфлшту мiж iнвестором та мюцевою гро-мадськiстю, на фош господарювання довкшьними благами.
У зв'язку з цим потрiбно визнати, що високий рiвень охорони природи е несприятливим з погляду швестицшно! привабливосп для промислово! дiяль-ностi. Обернена залежшсть стосуеться натомiсть послуг та сектору високих тех-нологiй. Високий вщсоток територiй пiд охороною е одним з визначниюв доброго стану довюлля, який потрiбно визнати як сприятливий для швестицшно! привабливосп для цих двох видiв дiяльностi. Це випливае з факту, що добрий стан довкшля е одшею зi складових умов життя. Так територи, пропонуючи хорошi
умови життя, притягують жителiв. З огляду на кошти мцраци, вони притягують здебшьшого мешканцiв краще освiчених i забезпечених, а отже потенцшних пра-щвниюв сектору послуг вищого рангу чи дiяльностi високих технологiй. Яюсть життя мае ключове значення також для кадрового персоналу, менеджерiв, що пе-ремiшуеться разом з iнвестицiями. Ощнюючи стан довюлля, окрiм вiдсотка пло-щi пiд охороною, до уваги беруть також рiвень забруднення вод та атмосферного повпря, обсяги стоюв без очищення, що скидаються безпосередньо у водш об'екти або в землю, а також величина викидiв пилiв i газiв у атмосферу.
Покращення стану довкiлля впливае на покращення стану здоров'я насе-лення. Це мае свш економiчний вимiр, дае змогу зменшити безпосереднi i додат-ковi витрати за вщсутност на роботi через захворювання. У крайшх випадках високий рiвень забруднення повпря може викликати пришвидшення корозй i по-гане функцiонування деяких технiчних пристро!в, що також тягне зростання кошт^в ведення економiчноl дiяльностi. Поганий стан вод, окрiм негативного впливу на здоров'я, обмежуе рекреацшний потенцiал територи, а отже, також негативно впливае на умови життя. Роль стану довюлля, як чинника швестицшно! привабливост е виршальною також у зв'язку iз зростанням еколопчно! свщо-мостi суспiльства. Характеристики стану довюлля областей Захщного регюну представленi у табл. 2.
Табл. 2. Стан довктляу областях Зах'кдного регюну Украти у 2004-2008 рр.
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008
Волинська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 геритори, млн м3 0,04 0,04 0,03 0,20 0,22
Викиди шквдливих речовин у атмосферне пов1тря на 1 км2 територи, т 2,50 2,50 2,80 3,30 3,15
Територи п1д охороною, тис. га 52,0 52,0 52,0 52,0 52,0
Ввдсоток територ1й п1д охороною, % 2,59 2,59 2,59 2,59 2,59
Закарпатська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територИ, млн м3 1,17 1,02 1,02 0,94 0,94
Викиди шквдливих речовин у атмосферне иов1тря на 1 км2 територи, т 2,55 5,15 5,52 6,89 7,14
Територи пвд охороною, тис. га 133,5 133,5 133,5 133,5 133,5
Ввдсоток територш пвд охороною, % 10,43 10,43 10,43 10,43 10,43
1вано-Франювська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територи, млн м3 2,16 2,19 1,89 1,50 1,34
Викиди шквдливих речовин у атмосферне пов1тря на 1 км2 територи, т 17,59 18,14 22,91 23,40 21,46
Територи пвд охороною, тис. га 88,1 102,8 102,8 102,8 102,8
Ввдсоток територш пвд охороною, % 6,33 7,40 7,40 7,40 7,40
Льв1вська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територИ, млн м3 3,57 8,87 8,24 8,65 2,75
Викиди шквдливих речовин у атмосферне пов1тря на 1 км2 територи, т 8,31 8,61 11,15 11,61 12,24
Територи пiд охороною, тис. га 44,45 44,45 44,45 44,45 44,45
Ввдсоток територiй пiд охороною, % 2,04 2,04 2,04 2,04 2,04
Р1вненська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територи, млн м3 1,19 1,49 1,24 0,75 0,72
Викиди шквдливих речовин у атмосферне пов^я на 1 км2 територи, т 3,00 3,00 2,90 3,30 0,81
Територи тд охороною, тис. га 150,33 150,33 155,96 155,96 155,96
Ввдсоток територш пвд охороною, % 7,46 7,46 7,76 7,76 7,76
Тернотльська область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територи, млн м3 0,22 0,20 0,20 0,20 0,19
Викиди шквдливих речовин у атмосферне иовгтря на 1 км2 територи, т 3,31 3,46 3,88 4,79 4,69
Територи тд охороною, тис. га 10,521 10,521 10,521 10,521 10,521
Ввдсоток територш пвд охороною, % 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72
Чершвецька область
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територи, млн м3 0,91 1,14 0,86 1,01 1,36
Викиди шквдливих речовин у атмосферне иовгтря на 1 км2 територи, т 4,20 4,10 4,00 5,70 5,40
Територи тд охороною, тис. га 7,928 7,928 7,928 11,238 11,238
Ввдсоток територш пвд охороною, % 0,98 0,98 0,98 0,70 0,70
Украгна
Ввдведено зворотних вод, забруднених на 1 км2 територи, млн м3 0,06 0,06 0,06 0,06 0,05
Викиди шквдливих речовин у атмосферне иовгтря на 1 км2 територи, т 10,48 10,96 11,65 12,22 11,95
Територи тд охороною, тис. га 10,5 11,0 11,6 12,2 11,5
Ввдсоток територш пвд охороною, % 0,02 0,02 0,02 0,02 0,02
Джерело: [1-8].
З табл. 2 видно, що серед областей Захщного регюну у 2004-2008 рр. найбшьше зворотних забруднених вод вiдводили в Iвано-Франкiвськiй - 1,34, Львiвськiй - 2,75, Тернопшьськш - 4, Чершвецькш обл. - 1,36 млн м3 на 1 км2 територи. Вщведення зворотних забруднених вод зменшувалось у вс1х областях, кр1м Волинсько! { Чершвецько!. Викиди шкiдливих речовин у атмосферне пов1т-ря зростали у вс1х областях, { у 2008 р. були найвищими в 1вано-Франювськш обл. - 21,46, Льв1вськш обл. - 12,24 1 тис. т на 1 км2 територи. Територи тд охо-роною у областях Захщного регюну становлять вщ 0,7 до 10 %, це бшьше шж в Укршт загалом. Також важливим для швестора е р1вень очищення викид1в, сто-юв, очищення виконуеться по-р1зному залежно вщ обласп, очисш споруди зат-римують б1ля 30 % забруднюючих речовин.
Р1вень охорони довкшля охоплюе також забезпечешсть природними ресурсами, наявшсть вщновних природних ресурс1в напряму залежить вщ стану довкшля. Прийняття ршення про розмщення швестицш значною м1рою залежить вщ забезпеченост природними ресурсами обраного для швестування регь ону. Для вибору регюну швестування за природно-ресурсним потенщалом, зок-рема, швестору важливо знати про величину видобутку природних ресуршв, ць
ни, за якими видобувш пiдприемства !х продають, кiлькiсть та ефективнiсть ви-користання природних ресурсiв галузями економiки регюну (табл. 3).
Табл. 3. Оцьнка природно-ресурсного потенщалу галузь економжи регюну для характеристики швестицшно'1 привабливост1 тдприемств галуз1 регюну
Наявтсть природних ресуршв Стан природних ресуршв Ефективтсть використання природних ресурс1в
Видобуток природних ресуршв Динамша цш виробнишв про-дукци добувно1 промисловос- т1 (шдекси цш виробнишв продукци добувно1 промисло-вост1 (грудень до грудня по-переднього року, ввдсотшв) Кшьшсть використаних природних ресуршв у галузях Ефективтсть використання енер-горесуршв (вироб1ток валовой додано: вартост на одиницю використаних енергоресуршв)
Природно-ресурсний потенщал (ПРП) розглядаеться як сукупшсть ушх природних можливостей, засобiв, запасiв, джерел, що використовуються (або можуть використовуватись) за цього рiвня розвитку продуктивних сил для до-сягнення певно! мети. До складу ПРП входять природш умови i ресурси. Природш ресурси, на вiдмiну вiд природних умов, беруть безпосередню участь у ма-терiальному виробництвi й невиробничш дiяльностi. Найчiткiше визначення природних умов i ресурсiв дав О.О. Мшц. На його погляд, природнi умови (у вузькому розумшш) - це тша й сили природи, яю за певного рiвня розвитку продуктивних сил е ютотними для життя та дiяльностi людського суспшьства у ви-робничiй i невиробничш сферах. Природш ресурси - це тша й сили, яю на певно-му рiвнi розвитку продуктивних сил i вивченостi можуть бути використанi для задоволення потреб людського суспшьства у формi безпосередньо! участ в мате-рiальнiй дiяльностi. Придатш для використання, але за наявного рiвня вивченостi територи ще не до^джеш ресурси називаються потенцiйними. Принципова вщ-мiннiсть мiж природними умовами i ресурсами полягае в тому, що першi розгля-даються як сукупшсть властивостей, яю полегшують або ускладнюють розвиток виробництва, а iншi - беруть участь у процес виробництва i вiдповiдно виступа-ють предметами пращ.
Природно-ресурсний потенщал е одним з важливих чинниюв, вщ якого залежить iнвестицiйна привабливiсть регюну. Рiвень забезпеченостi природними ресурсами мюцевого видобутку характеризуе економiчну безпеку регюну. Рiвень забезпеченост мiсцевими невiдновними природними ресурсами залежить вщ рiв-ня забезпеченост паливно-енергетичними ресурсами, це частка вуплля мiсцевого видобутку, частка нафти мюцевого видобутку, частка природного газу мюцевого видобутку, частка нафтопродукпв мюцевого виробництва, що використовуються у загальному обсязi спожитих вiдповiдних енергоресурсiв. Це свдаить про рiвень енергодефiцитностi регюну, тобто насюльки регiон задовольняе сво! потреби вуг-леводнево1 сировини за рахунок власного видобутку. К^м споживання окремих видiв палива, важливо знати споживання основних видав палива за напрямками використання (на перетворення, на неенергетичш цiлi, на юнцеве споживання, втрати). Важливим показником е також структура споживання енергоресуршв за величиною складових вугiлля, нафти, газу та нафтопродукпв. Для швестищйно1 привабливостi регюну важливе значення мае забезпеченiсть рудами багатьох чор-них i кольорових металiв. У Захiдному регiонi сировинна база металiв повнiстю
вщсутня, тому едина можливють - це використання у виробнищта замiнникiв первинно1 мшерально1 сировини в1дходами метал1в, металобрухтом.
У зв'язку з попередшм важливим також е в1дповщь на питання енергомю-ткосп, ресурсомюткосп економ1ки, промисловост регюну. Недостатнш р1вень ресурсоощадност позначаеться на економ1чних показниках роботи тдприемств (зниження фондов1ддач1, якост вироблено1 продукци). Тому важливою е шфор-мащя про стан паливно-енергетичних галузей (вугшьна, нафтова, { газова), при-родш запаси, видобуток вугшля та умови його видобутку, розвщаш запаси, видо-буток нафти { газу. До природноресурсного потенщалу у Зах1дному регюш вносимо забезпечешсть територи регюну видобутком невщновних паливних ресур-с1в, нафтопродуктами, виробленими нафтопереробними заводами з врахуванням ефективност перероблення, в1дновними природними ресурсами, зокрема, люови-ми насадженнями, забором води. Важливо також враховувати щну паливних ре-сурс1в та вироблених нафтопродукпв. Забезпечешсть видобутими, заготовлени-ми природними ресурсами областей Зах1дного регюну представлено у табл. 4.
Табл. 4. Видобуток природних ресурс'ш у областях Захiдного регюну у 2004-2008 рр.
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008
Волинська область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива 321,0 329,25 272,25 332,25 417
видобуток вугшля, тис. т 428,0 439,0 363,0 443,0 556,0
Забiр води (спожито свiжоl води), млн м3 79,9 70,6 76,8 79,7 77,8
Загопвля лшвщно1 деревини, тис. м3 891 877 976 1023 907
Закарпатська область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива 0,75 0,75 0,75 0,075 3,0
видобуток вугшля, тис. т 1,0 1,0 0,5 0,1 4,0
Забiр води (спожито свiжоl води), млн м 3 48 44 42 38 37
Загопвля лшввдно1 деревини, тис. м3 504,8 478,0 464,2 439,8 912,9
1вано-Франювська область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива 1105,94 1128,48 1128,83 952,79 1006,45
видобуток природного газу, млн м3 369,4 358,2 354,0 334,2 332,5
видобуток нафти сиро1, тис. т 476,2 491,7 495,3 475,2 428,1
Забiр води (спожито свiжоl води), млн м 3 111,9 117,6 116,1 117,6 111,7
Загопвля лшвщно1 деревини, тис. м3 747,7 784,6 826,3 950,7 864,7
Льв1вська область
Видобуток енергоресурсiв, тис. т умовного палива 1414,71 1530,24 1681,84 2106,7 1641,32
видобуток вугшля, тис. т 1645 1806 2012 2575 1957
видобуток нафти сиро1, тис. т 124,8 121,2 119,2 121,0 119,7
Забiр води (спожито свiжоl води), млн м3 208,9 202,8 195,4 191,2 190,1
Загопвля лшвщно1 деревини, тис. м3 1035 1036 1127 1245 1166
Р1вненська область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива - - - - -
Забiр води (спожито свiжоl води), млн м3 149 160 159 167 174
Загопвля лшввдно! деревини, тис. м3 11121,9 1191,3 1262,7 1341,9 1320,6
Тернотльська область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива - - - - -
Забiр води (спожито свiжоi води), млн м3 73,6 66,1 64,2 65,7 58,6
Загопвля лшввдно! деревини, тис. м3 287,7 260,5 278,5 288,6 262,5
Чершвецька область
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива - - - - -
Забiр води (спожито свiжоi води), млн м3 63,60 67,70 68,80 59,90 60,0
Загопвля лшввдно! деревини, тис. м3 834,4 804,3 826,0 920,9 866,1
Украша
Видобуток енергоресуршв, тис. т умовного палива 71636 72879 74376 72392 73161
видобуток вугшля, тис. т 59400 60400 61700 58900 59500
видобуток нафти сиро!, тис. т 3000 3100 3300 3300 3200
видобуток газу природного, млн м3 19600 19900 20100 20200 20600
Забiр води (спожито свiжоi води), млн м3 9973 10188 10245 10995 10265
Загопвля лшввдно! деревини, тис. м3 15431,6 15244,3 15848,6 16884,3 15724
Джерело: [1-8]
З табл. 4 видно, що у Волинськш обл. протягом 2004-2008 рр. видобуток вугшля збшьшувався, у 2008 р. видобуто у 1,3 раза бшьше, шж у 2004 р. Заб1р води залишався приблизно на тому ж р1вш Заготвля л1кшдно! деревини у Волинськш обл. протягом 2004-2008 рр. зростала, у 2008 р. було заготовлено у 1,02 раза бшьше деревини, шж у 2004 р. У Закарпатськш обл. протягом 2004-2008 рр. видобуток вугшля зрю у 2008 р. у 40 раз1в в1дносно 2004 р. Заб1р води зменшувався, { у 2008 р. був у 1,3 раза меншим, шж у 2004 р. Заготвля лшшдно! деревини у Закарпатськш обл. протягом 2004-2008 рр. зменшувалась, але у 2008 р. зросла у 1,8 раза вщносно 2004 р. В 1вано-Франювськш обл. протягом 2004-2008 рр. видобуток газу природного зменшувався, { у 2008 р. було видобуто у 1,11 раза менше вщносно 2004 р., видобуток нафти сиро! зменшувався, { у 2008 р. було видобуто у 1,13 раза менше, шж у 2004 р. Заб1р води залишався на тому ж р1вш. Заготвля л1кшдно1 деревини у 1вано-Франювськш обл. протягом 2004-2008 рр. зростала, { у 2008 р. було заготовлено у 1,16 раза бшьше вщносно 2004 р. У Льв1вськш обл. протягом 2004-2008 рр. видобуток вуплля зростав, { у 2008 р. було видобуто у 1,18 раза бшьше в1дносно 2004 р., видобуток сиро! нафти зменшувався, { у 2008 р. було видобуто у 1,04 раза менше, шж у 2004 р. Заб1р води поступово зменшувався, { у 2008 р. було спожито св1жо! води у 1,1 раза менше, шж у 2004 р. Заготвля лкшдно! деревини у Льв1вськш обл. протягом 2004-2008 рр. зростала, { у 2008 р. було заготовлено у 1,13 раза бшьше вщносно 2004 р. У Р1вненськш обл. протягом 2004-2008 рр. енергоресуршв не видобувалось. Заб1р води поступово зростав, { у 2008 р. було спожито св1жо! води у 1,17 раза бшьше, шж у 2004 р. Заготвля лш-вщно! деревини у Р1вненськш обл. протягом 2004-2008 рр. зростала, { у 2008 р. було заготовлено у 1,18 раза бшьше вщносно 2004 р. У Тернопшьськш обл. протягом 2004-2008 рр. енергоресуршв не видобували. Заб1р води поступово зменшувався, { у 2008 р. було спожито св1жо! води у 1,26 раза менше, шж у 2004 р. Заго-т1вля л1кшдно! деревини у Тернопшьськш обл. протягом 2004-2008 рр. зменшува-
лась, 1 у 2008 р. було заготовлено у 1,1 раза менше вщносно 2004 р. У Чершвець-кш обл. протягом 2004-2008 рр. енергоресуршв не видобувалось. Забiр води спо-чатку поступово зростав, але у 2008 р. було спожито сб1жо! води у 1,06 раза менше, шж у 2004 р. Загопвля лшвщно! деревини у Чершвецькш обл. протягом 20042008 рр. спочатку зменшувалась, але у 2008 р. було заготовлено у 1,04 раза бшь-ше б1дносно 2004 р. В Укра!ш протягом 2004-2008 рр. видобуток енергоресуршв зростав. Зокрема, протягом 2004-2006 рр. видобуток вуплля зростав, у 2008 р. вуплля було видобуто приблизно стшьки ж що у 2004 р., нафти сиро! було видобу-то у 1,07 раза бшьше, шж у 2004 р., газу природного - у 1,05 раза бшьше. Заб!р води плавно зростав, i у 2008 р. було спожито сб1жо! води у 1,03 раза бшьше, шж у 2004 р. Загопвля л1кб1дно! деревини в Укра!ш протягом 2004-2007 рр. зростала, у 2008 р. було заготовлено у 1,02 раза бшьше б1дносно 2004 р. Динам!ку цш ви-робниюв промислово! продукци добування паливно-енергетичних корисних ко-палин представлено у табл. 5.
Табл. 5. Динамша цш виробникв продукци добувно'1 промисловосmiу областях _Захiдногорегюнуу 2004-2008рр.*_
Показники
Роки
2004 2005 2006 2007 2008
Волинська область
1ндекси цш виробниив продукцц добувио! промисловосп 1127,4 114,3 120,0 116,6 121,3
Закарпатська область
1ндекси цш БиробниюБ продукцц добувио! промисловосп1118,4 123,1 107,5 117,0 128,8
1вано-Франкгвська область
1ндекси цш БиробниюБ продукцц добувио! промисловосп | 70,7 212,5 58,2 133,8 133,1
Льв\вська область
1ндекси цш БиробниюБ продукцц добувио! промисловосп1149,2 102,1 127,3 96,2 133,8
Р1вненська область
1ндекси цж виробниив продукцц добуБио! промисловосп 1109,5 150,3 128,4
Тернотльська область
1ндекси цж виробникш продукцц добуБио! промисловосп
153,6
Чершвецька область
1ндекси цш виробник1в продукцц добувиоí промисловосп 1120,9| 143,5 125,6 137,5 136,8
_Украгна_
1ндекси цш виробникш продукци до6убио1' промисловосп | 126,0| 127,7 | 120,6 | 127,3 | 122,3
*шдекси цш виробниюв промислово! продукци добування паливно-енергетичних корисних копалин; **для добувно! промисловосп; iндекси цш виробииюв продукци добувно! промисловосп взято як грудень до грудня попереднього року. Джере-ло: [1-8]
З табл. 5 видно, що шдекси цш виробниюв продукци добувно! промисловосп у енергодобувних областях протягом 2004-2008 рр. були приблизно одна-ковими, лише в 1вано-Франювськш обл. на початку перюду вони були нижчими. Ефектившсть використання енергоресуршв у галузях сшьського господарства, промисловосп, будiвництва, транспорту i зв'язку областей Захщного регюну представлено у табл. 6.
З табл. 6 видно, що виробництво валово! додано! вартосп на одиницю ви-користаних енергоресуршв у економщ зростало у бс1х областях Захщного регь ону, причому за галузями це зростання найшвидше вщбувалось у галузi промис-
ловосп, приблизно у 4 рази зрю цей показник у промисловост областей Захщно-го регюну, кр1м Тернопшьсько! { Чершвецько! областей.
Табл. 6. Ефектившсть використання енергоресурЫв у галузях економши _областей Захiдного регюну у 2004-2008 рр.*_
Показники Роки
2004 2005 2006 2007 2008
Волинська область
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у економiцi, грн/т 5939,7 7796,7 9063,9 12699,1 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi сiльського господарства, грн/т 133205,6 20155,04 20277,92 24194,41 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi промисловостi, грн/т 1138,39 1750,81 2479,50 4440,705 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi будiвництвi, грн/т 8537,03 10495,84 12635,83 13366,73 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у галузi транспорту i зв'язку, грн/т 13322,09 14823,01 14917,72 20016,13 -
Закарпатська область
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у економiцi, грн/т 11193,05 14857,76 18735,75 29095,48 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi сшьського господарства, грн/т 57558,14 73513,51 125666,7 181333,3 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у галузi промисловостi, грн/т 3439,17 4816,92 11951,01 12777,2 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi будiвництва, грн/т 22026,14 18109,76 19653,47 37441,86 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi транспорту в зв'язку, грн/т 11176,47 17893,52 23315,36 32631,58 -
1вано-Франювська область
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у економiцi, грн/т 764,34 926,56 1221,97 1720,26 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi сiльського господарства, грн/т 42194,24 47810,07 48683,3 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi промисловостi, грн/т 400,03 511,52 695,63 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi будiвництва, грн/т 17877,7 75798,53 25502,43 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi транспорту i зв'язку, грн/т 762,14 966,00 1200,85 -
Льв1вська область
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у економiцi, грн/т 1580,41 2370,45 3076,97 3943,14 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi сiльського господарства, грн/т 26304,75 41826,92 46342,98 58333,33 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi промисловостi, грн/т 477,31 874,44 1242,29 1844,19 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi будiвництва, грн/т 15711,4 14745,08 17097,9 22579,71 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi транспорту i зв'язку, грн/т 3926,64 4491,11 5232,60 6110,41 -
Р1вненська область
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у економщ, грн/т 2631,50 3149,05 5027,50 6020,59 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у галузi сiльського господарства, грн/т 16953,13 20047,62 16053,92 15686,27 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi промисловостi, грн/т 757,02 1053,41 1728,64 1720,745 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресуршв у галузi будiвництва, грн/т 18611,11 22857,14 17083,33 31568,63 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi транспорту i зв'язку, грн/т 6265,96 7909,41 9021,23 12624,43 -
Тернотльська область
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у економщ, грн/т 5496,77 3527,34 4376,25 5632,42 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi сiльського господарства, грн/т 11484,87 18135,4 18552,68 20520,06 -
Вироблено валово! додано! вартостi на одиницю використаних енергоресуршв у галузi промисловоси, грн/т 1719,911 752,5551 1006,454 1452,031 -
Вироблено валово! додано! вартост на одиницю використаних енергоресурсiв у галузi будiвництва, грн/т 6715,403 8519,565 10029,09 11450,87 -
Вироблено валово! додано! вартосп на одиницю використаних енергоресурсш у галузi горгiвлi i ремонту автомобiлiв, грн/т -
Вироблеио валовоí додаио! вартосп иа одиницю використаиих еиергоресуршв у галуз! транспорту i зв'язку, грн/т 10647,78 7406,236 9199,881 14550,71 -
Чершвецька область
Вироблеио валово! додано! вартосп иа одиницю використаиих енергоресуршв у економщ, гри/т 3742,4 4647,5 6309,76 7258,08 -
Вироблеио валово! додаио! вартостi иа одииицю використаиих енергоресуршв у галузi сшьського господарства, гри/т 12820,0 19620,0 15908,3 25560,0 -
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у галуз! промисловосп, гри/т 2050,0 2800,0 3830,25 2806,20 -
Вироблеио валово! додаио! вартостi иа одииицю використаиих енергоресуршв у галузi будiвиицтва, гри/т 11950,0 18060,0 16988,0 23929,86 -
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих еиергоресурсш у галуз! горпвт i ремонту автомобшв, гри/т -
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у галуз! транспорту i зв'язку, гри/т 10230,0 12540,0 14067,08 14875,5 -
Украгна
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у економщ, гри/т 1469,01 1890,08 2282,73 3012,79 4252,92
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у галуз! сшьського господарства, гри/т 9713,228 11599,34 13161,93 16074,65 20660,99
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергорешв у га-луз! промисловосп, гри/т 457,27 639,12 926,45 1197,80 1740,28
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у галуз! 6уд1биицтб1, гри/т 9695,65 11374,37 14559,46 13140,61 25516,71
Вироблеио валово! додаио! вартосп иа одииицю використаиих енергоресуршв у галуз! транспорту ! зв'язку, гри/т 4886,52 5493,21 7101,97 8987,16 11435,58
Джерело: [1-8].
Для визначення швестицшно! привабливосп регiону за р!внем охорони довкшля iнвестору необхiдно проанашзувати показники, що характеризують стан довкшля, витрати на охорону довкшля, як йому треба буде внести, забезпе-ченiсть регiону та ефективнiсть використання енергоресуршв, для чого необхщ-но проводити мониторинг р!вня охорони довюлля у регiонi [9].
На основ! запропонованого мониторингу р!вня охорони довюлля як чин-ника швестицшно! привабливосп регiону iнвестор може прийняти рiшення про регiон i галузь розмiщення iнвестицiй. Отже, за таким чинником швестицшно! привабливосп як рiвень охорони довкшля обл. Захiдного регюну можна проди-ференцiювати так: Закарпатська, Рiвненська, Волинська, Тернопiльська, Черш-вецька, 1вано-Франювська, Львiвська. Враховуючи те, що област Захiдного регь
ону мають порiвняно високий вiдсоток територiй шд охороною, за умови кращо! роботи очисних споруд, i, вiдповiдно, кращого стану довюлля, особливо це сто-суеться 1вано-Франювсько1 та Льв1всько! областей, вони е iнвестицiйно приваб-ливими для тако! дiяльностi, як висок технологи, сiльське господарство, рекре-ащя, туризм, будiвництво.
Мотторингр'итя охорони довкшляяк чинника швестицшшИпривабливост1 регюну
Стан довкшля та ефективтсть очисних споруд Територи, що охороняються законом, км кв.
Ввдсоток територiй, що охороняються законом
Рiвень забруднення вод та атмосферного повггря, обсяги стошв без очищения, що скидаються безпосередньо у воднi об'екти, або в землю, величина викидiв пилiв i газiв у атмосферу
Рiвень очистки очисиими спорудами забруднювальних речовии, що вiдходять вiд тдприемств
Витрати на охо-рону довкшля з боку швестора Витрати на споруджеиия очисних споруд, платежi за забруднення навколишнього середовища
Платежi за природиi ресуршв
Наявтсть природних ресуршв мю-цевого видобутку Мiсцевий видобуток, заготiвля природних ресуршв
Ефективиiсть використання еиергоресурсiв у галузях екоиомiки
Лггература
1. Статистичний щор1чник Волинь-2008 // Держком. статистики Украши. Головне уп-равлiння статистики у Волинськш областi / за ред. М.1. Мотиль. - Луцьк, 2009. - 598 с.
2. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2008 рш // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Закарпатськш областi / за ред. Г. Д. Гриника. - Ужгород, 2009. -558 с.
3. Статистичний щор1чник 1вано-Франювсько! области за 2008 рiк // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у 1вано-Франювськш област / за ред. М.М. Ко-лiмбровського. - Iвано-Франкiвськ, 2009. - 532 с.
4. Статистичний щор1чник Львiвськоi областi за 2008 рiк // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп / за ред. С.О. Матковського. - Львiв, 2009. - 532 с.
5. Статистичний щор1чник Рiвненськоi област за 2008 рiк // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Рiвненськiй обласп / за ред. Ю.В. Мороза. - Рiвне, 2009. - 532 с.
6. Статистичний щор1чник Тернопшьсько! областi за 2008 рiк // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Тернопшьськш област / за ред. В.Г. Кирича. - Тер-нотль, 2009. - 53 с.
7. Статистичний щор1чник Чершвецько! областi за 2008 рiк // Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Чершвецькш област / за ред. А.В. Ротаря. - Чершвщ, 2009. - 53 с.
8. Статистичний щор1чник Украши за 2008 рш // Держком. статистики Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во Держ. п-во "1нформацшно-анал^ичне агентство", 2009. - 566 с.
9. Андел 1.В. Оцшка використання мюцевих природних ресурсiв у промисловому комплекс Захiдного регюну / I.B. Андел // Оцiнка тенденцiй розвитку промислових територiаль-них систем регюну / наук. ред. С.О. 1щук. - Львiв : 1РД НАН Украши, 2008. - 188 с.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.google.com.ua/search
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.realia.com.pl/dzial_6/artykul_54.html
Андел И.В. Уровень охраны окружающей среды как фактор дифференциации инвестиционной привлекательности регионов
Проведен анализ состояния окружающей среды, рассмотрены организация финансирования защиты окружающей среды, обеспеченность природными ресурсами местной
добычи, эффективность их использования, предложена организация мониторинга состояния окружающей среды в областях Западного региона с целью дифференциации инвестиционной привлекательности областей и выбора отрасли инвестирования.
Ключевые слова, инвестиционная привлекательность, расходы на охрану окружающей среды, состояние окружающей среды, оценка естественно-ресурсного потенциала, мониторинг уровня охраны окружающей среды.
Andel 1.В. Level of guard of environment as factor of differentiation investment attractiveness of regions
It is conducted analysis of the state of environment, organization of financing of defence of environment, material well-being, efficiency of their use, the natural resources of local booty, offered organization of monitoring of the state of environment in the areas of the Western region with the aim of differentiation of investment attractiveness of areas and choice of industry of investing.
Keywords. investment attractiveness, charges on the guard of environment, state of environment, estimation of naturally-resource potential, monitoring of level of guard of environment.
УДК 54(075.8) Acnip. В.В. Гобела1 - НЛТУ Украти, м. ЛьвЬв
ОГЛЯД ЕКОНОМ1ЧНИХ, СОЦ1АЛЬНИХ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАГ-
РОЗ КАРПАТСЬКОМУ РЕГ1ОНУ
Визначено основш еколопчш, економiчнi та сощальш загрози. Розглянуто геог-рафiчнi особливосп територи, проаналiзовано соцiально-економiчний розвиток та еколопчну ситуащю, що склалися в регюш. Обгрунтовано необхвдшсть проведення комплексно!' еколопчно'', економiчноi та сощально'1 пол^ики в Карпатському регюш.
Ключов1 слова: Карпатський регюн, еколопчна безпека, загрози, проблеми.
Проблема рацюнального використання та вщтворення природних ресур-шв е актуальним та мае не тшьки глобальний, а й регюнальний характер. Для того, щоб уникнути серйозних негативних наошдюв нерацюнального в1дношення до природи, необх1дно використовувати методи рацюнального управлшня при-родокористуванням, з урахуванням вшх можливих наслщюв антропогенного впливу, !'х обл1ку та м1н1м1зац1''. Важливим е перехщ на нов1, екологоор1ентован1 технологи виробництва, використання енерго- та ресурсозбер1гаючих техноло-гш, повторне перероблення та уташзащя вщходав, пошук альтернативних дже-рел палива та енерги тощо.
Сучасний стан еколого-економ1чно'' системи потребуе посилення уваги до виршення проблем еколопчно" та економ1чно'' безпеки регюну й обгрунту-вання основних напрям1в збереження, використання та в1дтворення природних ресуршв на засадах сталого розвитку. А також формування в1дпов1дно'' регь онально'' полггики, спрямовано'' на запоб1гання i реагування на надзвичайш ситу-аци природного характеру та обгрунтування системи ефективного використання й вщтворення природного ресурсного потенщалу краю [1].
Особливо'' уваги потребуе стан еколопчних та економiчних проблем гiрських райошв, оскiльки вони вiдзначаються значно бшьшою, порiвняно з рiв-нинними регюнами, крутизною схилiв, що прискорюе розвиток ерозшних проце-сiв i зумовлюе необхiднiсть органiзацii спецiальних природозберiгаючих систем
1 Наук. кер1вник: доц. В.С. Дудюк - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
2. Екологiя довкiлля
81
