CC BY
17
УДК: 619:612.1:636.2.084
Фаршшк Т.В., к.вет.н., доцент © ([email protected]) Втницъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
РШЕНЬ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У КРОВ1 БУГАЙЦ1В ЗА КОРЕКЦ11 РАЦЮН1В ДЕФ1ЦИТНИМИ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ
У дангй статт1 описано згодовування дефщитних мтроелемент1в / гх хелатних сполук (Ев, Си, Мп,Со, 2п).
Ключое1 слова: мшроелементи, бугаиц1, ВРХ
Постановка проблеми. Встановлено, що грунти областей центрального регюну бщш на рухом1 форми мшеральних речовин, що сприяло формуванню численних бюгеох1м1чних зон \ понад десять провшцш за вмктом у них \ нестачею в кормах м1кроелемент1в.
Тому з вищевказаних причин, все бшьше набирае оберт1в широке застосування в практищ тваринництва мжроелемешгв, в1тамш1в та шших бюлопчно активних речовин, з одного боку, з метою пщвищення продуктивное^ тварин, профшактики та л1кування 1хшх хвороб, з шшого -надходження ксенобютиюв ланцюгами живлення ¿з навколишнього середовища в оргашзм. Оптимальний вмют \ сшввщношення життево необхщних м1кроелемент1в в оргашзм1 сшьськогосподарських тварин зумовлюе нормальний переб1г обмшних процеЫв, добрий стан 1х здоров'я \ високу продуктившсть. При нестач1 або надлишку мжроелемешгв в оргашзм1 виникають захворювання, яю називають мжроелементозами. Найбшьш поширеш гшомжроелементози, що виникають при нестач1 в оргашзм1 тварин найважливших м1кроелемент1в. Значно рщше зустр1чаються гшермжроелементози як наслщок надлишку мжроелемешгв в оргашзмг Ц1 захворювання як у нашш кра!ш, так \ за рубежем ще недостатньо вивчеш, особливо питания патогенезу, кшшчно! д1агностики { профшактики.
Мжроелементози у тварин вщносять до ензоотичних (мкцевих) захворювань, оскшьки вони зумовлеш недостатшм або надлишковим вмктом рухомих форм м1кроелемент1в у грунтах, водних джерелах \ рослинах вщповщних мюцевостей. Вони зустр1чаються у сшьськогосподарських тварин частше в бюгеох1м1чних зонах \ провшщях. Захворювання завдають значних економ1чних збитюв тваринництву. У тварин, яю хворшть мжроелементозами, внаслщок порушення обмшу речовин в оргашзм1 не тшьки знижуеться продуктившсть, айрезистентшсть [1].
Матер1ал 1 методи. Неадекватшсть стандартних премжЫв до господарських \ бюгеох1м1чних особливостей регюну стае одшею з причин низько! продуктивное^ тварин та якост1 продукцп. 3 цього приводу ставиться питания про яккть \ безпеку продукцп тваринництва. Попередшми нашими дослщженнями було виявлено нестачу окремих м1кроелемент1в, зокрема зал1за,
©Фарютк Т.В., 2013
410
кобальту, марганцю, мщ1 та цинку, на комплекс! та у рацюнах бугайщв на вщгод1вл1 в СФГ „Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вшницько! области
Ц1 та шш1 життево необхвдш мжроелементи входять до складу фермешгв, гормошв, в1тамш1в або актив1зують 1х. У оргашзм1 вони виконують роль катал1затор1в обмшних процеав [6].
Таблиця 1.
Схема проведения дослщу_
Групи тварин Кшьшсть гол1в у груш Характер тдгод1вл1 мг/кг ж.м.
I контрольна 10 ОР (основний рацюн)
II дослщна 10 ОР+сол1 МЕ Си804(0,1), Мп804(0,05), гп804(0,1), Бе804(0,05)
III дослщна 10 ОР+сол1 МЕ Си804(0,05), Мп804(0,05), ги804(0,1), Бе804(0,05), Со804(0,03)
IV дослщна 10 ОР+МЕ метюнапв СиМег(0,05), МпМег(0,1), 2пМег(0,1), БеМег(0,05), СоМег(0,03)
Метою наших дослщжень було виявити вплив збагачення рацюшв дефщитними МЕ в поеднанш з хелатними сполуками (метюнатами) на продуктившсть дослщних бугайщв.
Мжроелементи ввдграють важливу роль в обмшних процесах тваринного оргашзму не тшьки як джерело енерги, але також виконують важлив1 структурш функци, також беруть участь у метабол1чних процесах. 1нтенсивна вщгод1вля тварин, !хнш швидкий ркт та ф1зюлопчний стан визначають переб1г обмшних процеав. У результат! цього можуть вщбуватися змши р1вноваги м1ж штенсившстю пероксидних процеЫв та функщональною актившстю антиоксидантно! системи [6].
Залишаеться маловивченим питания про вплив окремих мшроелеменив на процеси жирового обмшу у жуйних тварин на вщгод1вл1 у взаемозв'язку з 1х ф1зюлопчним станом, продуктивними та м'ясними якостями.
Таблиця 2
Вмкт мжроелемент1в у кров! бугайщв на ввдгод1вл1 у пщготовчому
першди мг/л, М±т, п=5
Групи тварин Си РЬ Мп Со гп Са N1 Бе
I-кoнтpoльнa 0,27± 0,05 0,22± 0,03 0,21± 0,01 0,22± 0,04 1,85± 0,12 0,02± 0,01 0,66± 0,21 3,22± 0,32
П-дослщна 0,25± 0,21± 0,23± 0,19± 1,28± 0,01± 0,66± 3,25±
0,09 0,07 0,06 0,02 0,17 0,02 0,24 0,22
Ш-дослщна 0,20± 0,23± 0,18± 0,21± 1,90± 0,01± 0,58± 3,20±
0,01 0,4 0,05 0,07 0,02 0,02 0,17 0,19
IV-дocлiднa 0,21± 0,22± 0,22± 0,22± 1,45± 0,03± 0,60± 2,99±
0,03 0,02 0,07 0,03 0,09 0,02 0,06 0,96
Р<0,05-*, Р<0,02-**, Р<0,01-***, Р<0,001-****;
Результата дослщження та 1*х обговорення. Анал1з отриманих результат показав, що вмкт м1кроелемент1в у кров1 вс1х груп тварин у пщготовчому перюд1 знаходився приблизно в однакових межах (табл.2).
411
За даними у таблиц! можна сказати, що мжроелементний склад кров1 тварин е досить бщними, це свщчить про пщтвердження нестач1 вище згаданих мжроелеменив. На основ! цих дослщжень ми розробили рецепт i дози дефщитних мкроелеменив.
Для цього було сформовано чотири групи по десять гол1в у кожнш, контрольна та II-IV дослщш. Тварини контрольно! групи отримували основний рацюн (ОР), тваринам дослщних груп щоденно до складу основного рацюну додавали cyMimi дефщитних м1кроелемент1в у форм1 неоргашчних солей II-III, та i'x хелатних сполук IV з розрахунку мг на 1 кг живо! маси тша у р1зному сшввщношенш.
Через 3 мюящ введения до рацюну дефщитних м1кроелемент1в та i'xHix хелатних сполук (метюнат1в) призвело до пщвищення вмкту дефщитних МЕ, що пщтверджуе статистична обробкаданих, тобто в1рогщшсть (табл.3).
Таблиця 3
BiviicT мжроелемент1в у Kpoßi бугайщв на ввдгод1вл1 через 3 мкящ,
мг/л, M ±m, n=5
Групи тварин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контрольна 0,30± 0,12 0,01± 0,02 0,19± 0,04 0,21± 0,09 0,29± 0,12 0,01± 0,01 0,007± 0,01 3,01± 0,03
П-дослщна 19,5± 0,04 **** 0,01± 0,02 14,5± 0,09 **** 13,5± 0,55 **** 19,3± 0,07 **** 0,02± 0,01 0,002± 0,01 10,2± 0,09 ****
Ш-дослщна 34,0± 0,07 **** 0,004± 0,01 35,5± 0,77 **** 25,6± 0,25 **** 26,1± 0,06 **** 0,01± 0,02 0,007± 0,002 11,2± 0,11 ****
IV-дocлiднa 33,4± 1,04 **** 0,11± 0,1 42,8± 0,09 **** 44,0± 0,98 **** 46,5± 0,90 **** 0,1± 0,1 0,01± 0,02 18,7± 0,15 ****
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****; Кращий результат виявлений у Bcix дослщних групах, при згодовуванш неоргашчних солей i хелатних сполук (метюнат1в) дефщитних м1кроелемент1в (табл.4). Таблиця 4 BiviicT м1кроелемент1в у Kpoßi бугайщв на ввдгод1вл1 через 6 мкящв, мг/л, M±m, n=5
Групи тварин Cu Pb Mn Co Zn Cd Ni Fe
I-контрольна 0,33± 0,13 0,02± 0,01 0,24± 0,05 0,23± 0,08 1,34± 0,15 0,01± 0,01 0,03± 0,01 3,55± 0,08
П-дослщна 34,2± 0,08 **** 0,03± 0,01 23,4± 0,11 **** 13,6± 0,44 **** 28,2± 0,19 **** 0,01± 0,02 0,02± 0,01 25,9± 0,13 ****
Ш-дослщна 48,9± 0,15 **** 0,12± 0,02 *** 39,5± 0,19 **** 38,7± 0,17 **** 42,6± 0,13 **** 0,01± 0,01 0,003± 0,001 38,7± 0,21 ****
^-дослщна 54,1± 0,22 **** 0,21± 0,2 58,6± 0,25 **** 68,9± 0,24 **** 52,5± 0,29 **** 0,02± 0,01 0,01± 0,01 37,4± 0,09 ****
P<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-***, P<0,001-****;
412
Протягом вщгод1вл1 вмют м1кроелемент1в у кров1 дослщних тварин поступово пщвищився I найвищ1 результати показала четверта група дослщних тварин, яка отримувала з кормом хелатш сполуки (метюнати) МЕ: СиМе1:(0,05), МпМе1(0,1), гпМе^0,1), БеМе1(0,05), СоМе1(0,03) мг/кг живо! маси тша. 3 анал1зу наведених результапв дослщження можна побачити, що корекщя рацюшв вщгод1вельних бугайщв дефщитними МЕ посилюе гемопоез та регулюе процеси поповнення в тканинах I в кров1 дефщитних м1кроелемент1в [2].
Отримаш результати показують, що р1вень м1кроелемент1в дещо пщвищувався у тварин 2-1, 3-11 особливо 4-1 дослщно! групи (табл. 5).
Так, при завершенш дослщу вмкт м1кроелемент1в у бугайщв дослщних груп був вищим, шж у контрольних тварин. Найбшьша кшьккть м1кроелемент1в у кров1 спостерюалась у четвертш дослщнш груш, якш згодовували хелатш сполуки м1кроелемент1в (метюнати) в таких дозах: СиМе1:(0,05), МпМе1(0,1), 2пМе1(0,1), БеМе1(0,05), СоМе1(0,03) мг/кг живо! маси тша. Вщомо, що найбшьше посилення процеав перекисного окиснення вщбуваеться в мжросомах I м1тохондр1ях. Пошкодження мембран призводить до порушення 1х структури I виходу кл1тин [4,5].
Таблиця 5
Вмкт мжроелемент1в у кров1 бугайщв на ввдгод1вл1 через 9 мкящв,
мг/л, М±т, п=5
Групи тварин Си РЬ Мп Со гп Са Ni Бе
1-контрольна 0,32± 0,15 0,01± 0,01 0,18± 0,04 0,25± 0,09 1,22± 0,13 0,01± 0,01 0,01± 0,01 3,87± 0,10
П-дослщна 64,1± 0,23 **** 0,21± 0,03 **** 44,1± 0,14 **** 14,8± 0,35 **** 45,6± 0,25 **** 0,01± 0,01 0,01± 0,01 36,6± 0,24 ****
Ш-дослщна 50,3± 0,28 **** 0,11± 0,04 * 45,3± 0,31 **** 59,5± 0,44 **** 51,3± 0,37 **** 0,01± 0,01 0,005± 0,002 54,8± 0,27 ****
1У-дослщна 58,7± 0,31 **** 0,13± 0,01 **** 65,3± 0,42 **** 77,4± 0,48 **** 59,4± 0,28 **** 0,01± 0,01 0,02± 0,01 62,2± 0,38 ****
Р<0,05-*, Р<0,02-**, Р<0,01-***, Р<0,001-****;
Висновки. В значних кшькостях це призводить до деструкцп, що здатш окиснювати тюли, 8И-групи бшюв, викликаючи 1х денатурацш, шактивувати ферменти, гальмувати гл1кол1з I цикл трикарбонових кислот, що може призводити до значних порушень метабол1зму, зниження продуктивное^ бугайщв та якост1 1хньо! продукцп - яловичини [3]. Таким чином, видно, що коригувальш добавки дефщитних м1кроелемент1в, зокрема 1х метюнати впливали на пщвищення вмюту мшроелеменив у кров1, останш сприяли зменшенню деструктивно! дп на мембрани кл1тин I гальмування процеав обмшу в оргашзмг Отримаш результати дослщжень показали, що коригувальна добавка дефщитних м1кроелемент1в у форм1 неоргашчних солей I !х хелатних сполук (метюнат1в) у рацюнах для бугайщв покращують морфолопчний склад
413
туш та органолептичну оцшку вареного м'яса i бульйону, що буде описано у наступит науковт пращ.
Л1тература
1. Авцын А.П., Жаворонков А. А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроелементозы человека. М.: Медицина, 1999. - 495 с.
2. Виноградова Р.П., Кучеренко Н.Е., Литвиненко А.Р., Бюлопчна х1м1я. К., 1977.
3. Кравщв Р.Й., Ключковська М.В. Компоненти бшкового обмшу та м'ясна продуктившсть бичюв при пщгод1вл1 м1кроелементно-в1тамшними премжсами. Експериментальна та клмчна ф1зюлопя i бюх1м1я. Льв1в, 1997. Т.2.
4. Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания. Автореф. дис.-д-ра биол. наук. Л.,1992.
5. Кравщв Р.Й., Hobîkob В.П., Стадник A.M. Хелатш комплекси м1кроелемент1в (метюнати): синтез, бюлопчна д1я, продуктившсть худоби i птищ // Сучасш проблеми бюлогп, ветеринарно! медицини, зоотженерп та технологт продукт1в тваринництва / Зб1рник статей м1жнародно1 науково-практично! конференций Льв1в, 1997.
6. Корми: ощнка, використання, продукщя тваринництва, еколопя /За ред.М.Ф.Кулика, Р.И.Кравщва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка. - Вшниця: ПП „Видавництво „Тезис", 2003.-334 с.
Summary.
Farionik T. V.
TABLE OF CONTENTS OF TRACE ELEMENTS IN BLOOD OF CATTLE FOR CORRECTIONS OF RATIONS BY SCARCE TRACE ELEMENTS AND THEIR CHELATES CONNECTIONS (METHIONINE)
In this article згодовування of scarce trace elements is described and their chelates connections (Fe, Cu, Mn,Co, Zn).
Key words: trace elements, cattle, BCA.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
414
