CC BY
49
I
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
Травма
УДК 616-06:616.72:617.3 Ф1Л1ПЧУК В.В.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедП НАМН Укра'ни», м. Кив
PETPOBEPCiq КУЛЬШОВО''' ЗАПАДИНИ Y nAUieHTiB ДИТЯЧОГО, ПiДЛiTКOBOГO TA ЮНАЦЬКОГО BiKY У PA3i СИНДРОМУ ФЕМОРОАЦЕТАБУЛЯРНОГО КОНФЛШУ
Резюме. Робота грунтуеться на вивченн даних 274 патент дитячого, пдлткового та юнацького вiку з рiзни-ми захворюваннями кульшового суглоба, що ускладнюються синдромом фемороацетабулярного конфлк-ту: хвороба Легга—Кальве — Пертеса, юнацький епiфiзеолiз головки стегновоI юстки, дисплаш кульшового суглоба. Встановлено дiагностичну валднсть рентгенолопчноI семотики ретроверсПкульшовоI западини. Визначено частоту симптомiв ретроверсП за рiзних нозолопй. Результати досл^кення вказують на те, що в патент дитячого, ^длткового та юнацького вкку ретроверая кульшовоI западини здебльшого е результатом, а не чинником синдрому фемороацетабулярного конфлiкту.
Ключов слова: кульшовий суглоб, ретроверая кульшовоI западини, хвороба Легга — Кальве — Пертеса, юнацький епiфiзеолiз головки стегновоI юстки, дисплаш кульшового суглоба, фемороацетабулярний конф^кт.
Вступ
У 1984 рощ шмецьким ортопедом Dietrich Tonnis вперше був описаний больовий синдром у дiвчини-пiд-лггка з аномальною орieнтацieю западини — ретровер-шею. Вщтак актуальнють вивчення «саптального» роз-ташування западини зросла через сщмкий розвиток концепци' фемороацетабулярного конфлкту (ФАК), що потребуе нових даних про особливост розладiв фор-мування кульшового суглоба, вщмшних вщ «класично! дисплази'». Розлади формування за типом «гшерзану-рення» (в англомовних джерелах медично! iнформацii «pincer») та «ретроверси западини» привертають усе бтьшу увагу через встановлення впливу на розвиток коксартрозу. Орieнтацiю площини входу в кульшову западину вщносно сагiтальноï площини прийнято нази-вати версieю кульшово! западини. За норму вважаеться передньолатеральний напрямок входу з кутом у 20° ± 7 [1]. Актуальним залишаеться вивчення розладiв верси' кульшового суглоба за рентгенограмами таза. Це зумов-лено чинниками, що наведеш далi. Наразi рентгенiвська комп'ютерна (РК) томографiя — найточшший метод вивчення орieнтацii кульшово'1 западини [2], у кранах iз розвиненою медициною для дослiдження кульшового суглоба в дтей та пщлптав вона застосовуeться лише за житгевими показаннями [3]. Оскiльки магнiтно-резонансна (МР) томография — безпечний, але дорогий метод, вона не e оптимальною для простеження динамiки перебiгу та скринiнгових дослiджень.
Актуальнють дослщження зумовлена i тим, що аномальна вершя зустрiчаeться в разi багатьох як уро-джених, так i набутих патолопчних станiв кульшового
суглоба. Тому назртою е вщповщь на запитання: рет-роверсiя кульшового суглоба це причина чи результат синдрому ФАК?
Мета
Довiвши валщнють рентгенолопчно! семютики верси кульшово! западини, встановити нозолопчш та причинно-наслiдковi залежност !х розладiв у пацiентiв дитячого, шдлггкового та юнацького вiку з синдромом ФАК.
Матер1ал та методи досл1дження
Робота Грунтуеться на вивченнi рентгенограм, ви-конаних на етапах лкування 274 дiтей, пiдлiткiв, юна-ыв iз захворюваннями кульшового суглоба: хворобою Легга — Кальве — Пертеса (ЛКП) (125 пащентав, у 8 — процес двобiчний), юнацьким епiфiзеолiзом головки стегново! кiстки (ЮЕГСК) (51 пащент, у 18 — змщен-ня з обох сторiн), дисплази кульшового суглоба (КС) (98 пащенпв, у 22 — уражено 1 суглоб). Серед пащентав було 165 (60,2 %) жшок та 109 (39,8 %) чоловтв. У 17 випадках у пащентав за мюцем проживання виконано РК-томографiю. У 32 ошб виконано МР-томографiю. Приклад вимiрювання кута верси кульшово! западини на МР-томограмi зображено на рис. 1.
З огляду на те, що зазначений метод вiзуалiзацil' не набрав масового застосування, важливо встановити
© Фшпчук В.В., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
можливостi рентгенографи в дiагностицi розладiв opi-ентаци западини у дггей та пiдлiткiв, а саме валщносп рентгенолопчно! семioтики ретроверси кульшово! западини.
Задля цього було вивчено чутливють, специфiч-нють та загальну тoчнiсть pентгенoлoгiчних симптoмiв ретроверси кульшово! западини. За золотий стандарт (еталон) було взято результати РК-томографи1 (17) i МР-томографи (32), проведених у 49 oсiб (98 суглoбiв). Сеpеднiй вiк становив 13,50 ± 3,45. Меж 8—20 poкiв. Спiввiднoшення статей в дoслiджуванiй шдгрупк жшо-ча — 21 особа (42,9 %), чoлoвiча — 28 (57,1 %).
Ознаки стандартно! рентгенолопчно! укладки та ретроверси кульшово! западини наведеш нижче.
На рис. 2 зображення задньо! рентгенограми таза та кульшових суглoбiв пацiентки Т., 17 роив, iз рези-дуальною дисплазiею правого кульшового суглоба та пoстiшемiчними розладами формування проксимального вшдшу стегново! кустки 3-го типу за Kalamchi. Для oцiнки pентгенoлoгiчних маpкеpiв ретроверси западини необхщними умовами е симетричнють затуль-них oтвopiв та нейтральний нахил таза. K.A. Siebenrock та iн. [4] (2003), ввiвши поняття нейтрального нахилу таза, дають pефеpентнi значення вiдстанi мiж веpхнiм краем лобкового симфiзу та крижово-куприковим з'еднанням (стршка 1, рис. 2) 32 мм у чоловтв та 47 мм у жшок. Бшьш сучаснi дoслiдження вказують на меж вiд 8 до 50 мм в ошб чoлoвiчo! стаи та 15—72 мм — жшо-чо! [5]. У дiтей до 8 роив включно ця вшстань у межах
Avanto 1.50Т pdjie_fi_1fa„p2 Scan $
8—35 мм без вшповшносп статi [6]. На рис. 2 стршка 2 вказуе на контур переднього ацетабулярного краю, а стршка 3 — заднього. Як було вже зазначено, у нopмi латерально-переднш напрямок opiентацi! западини зу-мовлюе, що контур переднього краю лежить медiальнi-ше вiд заднього. У pазi вiдсутнoстi ретроверси западини не спостериаеться симптом перехресту (cross-over sign) зазначених кoнтуpiв. Наступна pентгенoлoгiчна озна-ка ретроверси западини — це симптом задньо! стшки. Вш вважаеться позитивним, якщо контур краю задньо! стшки кульшово! западини проектуеться медiальнiше точки центру головки (стршка 4). Випинання задньо! осп сшнично! кiстки (стршка 5) — це третш рентгено-лoгiчний симптом ретроверси кульшово! западини [7]. На задшх рентгенограмах задня ость сшнично'! истки — це рентгенконтрастне утворення трикутно! фор-ми, що простягаеться медiальнo з задньо! межi верхньо-го краю на piвнi нижнього краю кульшово! западини. У випадку ретроверси западини задня ость контуруеться медiальнo вш внутршнього краю западини.
Результати досл1дження та IX обговорення
На вшмшу вiд стегново! кустки нoменклатуpнi ви-значення верси кульшово! западини недостатньо ви-свiтленi. Тому ми вважаемо за можливе спочатку сфор-мулювати наше бачення поняття «верси кульшово! западини». За тригонометричною аналопею з вершею та торшею стегново! истки [8, 9] для вивчення верси
DC MEDEX 06.01.1998 AD 0543 07.03.2013
сК
TR2 430,00
TE:29,0fVEI 3.00 tfrik/ 4.20SP
W 843 L 407 Nlmax-viewer.com
Avarto 1.50Т localizer Scar NT: 5
R iff^f»
TR:6,00 TE:2,3WEf B.OOWik/ iZOOsp 1 J L 1 1 1 С
1
Рисунок 1. Вим'рювання верси' (кут АСВ) правоI кульшовоI западини на МРТ-зображенш, зваженому за часом релаксацп Т1. О — центр головки стегновоI кстки, через який проведено площину вим!рювання (акс!альний зр!з). А — переднй край западини, В — заднй край западини, ВС — л!н!я, паралельна саг!тальн!й площин!
1 РКТ виконано за мюцем попередньоУ дiагностики та л^вання.
кульшово! западини необхiдно розрiзняти кут мiж дво-ма площинами (сагiтальною та входу) та кут мiж са-гiтальною площиною та лшею, що проходить через дiаметр входу в горизонтальнiй (аксiальнiй) площиш. Саме зазначений кут визначають для числового вимь рювання верси кульшово! западини, осктьки вiн не за-лежить вiд Г! iнклiнацi!. На заднш рентгенограмi у стан-дартнш укладцi пацiента у випадку значення кута, що менше 10 градушв, проявляеться симптом перехресту.
Розподiл результат виявлення симптомiв ретроверси унаслток рентгенологiчного обстеження 49 пащенпв (98 суглобiв) наведений у табл. 1.
Результати вивчення чутливосл, специфiчностi та загально! точностi валiдностi рентгенолопчно! семю-тики ретроверси кульшово! западини надаш в табл. 2
Отримаш показники дiагностично! валiдностi рентгенолопчно! семiотики ретроверси кульшово! западини у пащенпв дитячого, пiдлiткового та юнацького вiку дещо вiдрiзняються вщ отриманих у дорослих пащенпв [7, 10].
Отриманi нами результати вказують, що у пацiентiв зазначених вшових груп меншi показники чутливосп за досить високих показник1в специфiчностi. Насампе-ред ми пояснюемо це особливостями будови передньо! i задньо! стiнки кульшово! западини в цей вшовий пе-рiод та сповтьненням енхондрально! осифiкацi! за на-явносп синдрому фемороацетабулярного конфлiкту.
Пiдсумовуючи ощнку валiдностi рентгенолопч-но! семiотики верси кульшово! западини, необх1дно наголосити, що передушм зазначенi симптоми е дiа-гностичними, а не скринiнговими, тому вищi значення специфiчностi порiвняно з чутливютю е прийнятними.
За нашими результатами та даними, отриманими вищезазначеними авторами, незалежно вiд вiкових
Рисунок 2. Симптоми ретроверси на рентген-зображенн! таза та кульшових суглоб'в пац!ентки Т., 17ро^в, 1з резидуальною дисплаз!ею правого кульшового суглоба та постiшемiчними розладами формування проксимального в'1дд'шу стегновоI кстки (3-й тип за Ка1атсЫ). Вдстань 1 (~ 45 мм) мiж верхшм краем лобкового симфiзу та крижово-куприковим з'еднанням (стрлка 1) вказуе на нейтральний нахил таза. Пояснення в текст
особливостей симптом стнично! осп е найбтьш точ-ним симптомом у дiагностицi ретроверси кульшово! западини.
Таким чином, беручи до уваги показники загально! точносп симптомiв, використавши !х одночасно, мож-на значно покращити дiагностичну валщнють.
Необидно враховувати, що в деяких випадках ми спо-стерiгали «хибш» симптоми ретроверси кульшово! западини (рис. 3), зумовлеш розворотом уше! половини таза (тазово! кустки). Такий розворот тазово! кустки може бути викликаний травмою або ж аномалiею крижового вщдту хребта. На рис. 3 рентген-зображення пащента з перехт-ним люмбосакральним хребцем iз повним односторон-шм злиттям поперечного вщростка з крижою.
Нами була вивчена частота симптомiв ретроверси кульшово! западини у 274 пащенпв iз найбiльш поши-реними захворюваннями КС у дiтей та шдлггюв. Наяв-нiсть, частоту та розподт зазначених рентгенологiчних маркерiв у 548 суглобах наведено в табл. 3.
Найбтьш частими рентгенологiчнi симптоми ретроверси западини е в разi хвороби ЛКП. У пащенпв iз ЮЕГСК ретроверсiя зустрiчаеться в уражених суглобах у 20 % випадыв та в неуражених у 9 %. У разi диспла-зи — 11 та 0 % втповтно. За даними лиератури [2, 10], частота безсимптомних (у клшчно здорових пацiентiв) ретроверсiй западини сягае меж 6—7 %. Такий розподт частот свтчить на користь переважно набутого характеру ретроверси у дней та тдлп'юв. Найбтьш очевидно це тдтверджуеться аналiзом групи пацiентiв iз хворобою ЛКП (рис. 4).
Таблиця 1. Розподл результат!в виявлення симптомiв ретроверсИ внаслдок рентгенолопчного обстеження 49 па^ентв (98 суглоб'1в), п = 98
Рентге-нолопч-на се-мютика ретро-версГГ Оцшка результату
1стин-но-по-зитив-ний (а) Хибно-пози-тивний (в) Хибно-нега-тивний (с) 1стин-но-не-гатив-ний (d)
Пере-хрест 25 12 12 50
Задня стшка 21 10 8 60
Сiднична ость 31 5 5 58
Таблиця 2. Д1агностичн1 характеристики валДност рентгенолопчноi семотики ретроверсИ кульшовоi западини
Тест Чутли-в1сть, % Специ- ф1чн1сть, % Загальна точнють, %
Перехрест 68 81 76
Задня стшка 72 86 82
Сщнична ость 86 92 90
Рисунок 3. «Хибн'1» симптоми ретроверсп правоI кульшовоI западини на рентген-зображенн таза та кульшовихсуглоб'в (а; б — збльшення) пац!ента В., 14 ро^в, з аномал!ею крижового в!дд!лухребта
Таблиця 3. Частота симптом'!в ретроверсп за рiзних нозологй на рентген-зображеннях уражених та неуражених суглоб'1в, п = 548
Кшькють пащенлв, уражених та неуражених су-глобiв за нозологiями Рентгенолопчш симптоми ретроверсп западини
Перехресту ЗадньоТ стшки СщничноТ ост
Нозологiя К-ть па-цieнтiв Хар-ка суглоба К-сть суглобiв - + - + - +
Хвороба ЛКП 125 Уражеы 133 88 45 84 49 77 56
Неураженi 117 111 6 111 6 109 8
ЮЕСК 51 Уражеы 69 56 13 69 0 55 14
Неураженi 33 30 3 33 0 30 3
Дисплазiя КС 98 Ураженi 174 156 18 156 18 155 19
Неураженi 22 21 1 22 0 22 0
Всього 274 - 548 462 86 475 73 448 100
Примака: символи «-», «+» означають негативний та позитивний симптом.
Рисунок 4. Д'аграма розпод'шу симптом1в ретроверсИ западини у 125 па^ен^в 1з хворобою ЛКП (250 суглоб'в, 8 двоб'/чних уражень)
У груш пащентав iз хворобою ЛКП встановлено сильний кореляцшний зв'язок м1ж виявленням симп-томiв перехресту та задньо! станки (г = 0,93, р < 0,05), перехресту та сщнично! оста (г = 0,83, р < 0,05) i задньо! стшки та сщнично'! оста (г = 0,89, р < 0,05). Це дозволило нам орiентуватись на симптом сщнично! оста як про-вщну рентгенолопчну ознаку ретроверсп в разi хвороби ЛКП. Задня ость стае рентген-контрастною при ске-летнш зртоста в 15 батв (це вщповщае Зычному вку). Такий пщхщ дозволяе рентгенолопчно дiагностувати ретроверсш кульшово! западини в пащентав iз неосифь кованим заднiм та передшм краем кульшово! западини. Таким чином, рентгенолопчш симптоми ретроверсп в уражених суглобах у пацiентiв iз хворобою ЛКП зустрь чаються в 42 %, у неуражених — лише в 7 %. Отримаш нами результати дослщжень та даш лггератури [11, 12] суттево рiзняться. У табл. 4 наведено !х порiвняння.
Значнi розбiжностi отриманих нами результатав проти даних лiтератури ми можемо пояснити насам-перед рiзнорiдними групами за критерiем обсягу ура-
ження, а отже, i фшальною асферичнiстю головки стегново!' кiстки. Меншу поширенiсть рентгеноло-пчних ознак ретроверсй' у дослiдженнi W.N. Sankar та J.M. Flynn (2008) ми пояснюемо тим, що автори не ви-користовували симптом задньо! шднично!' остi, який, за нашими даними, е найбтьш чутливим. «Завищеш» вiдсотки випадив ретроверсй' кульшово! западини у дослщженш A.N. Larson (2011), на нашу думку, зумов-леш неврахуванням при аналiзi рентгенограм нахилу таза. Для простеження причинно-наслiдкових зв'языв мiж ретроверсiею та перебiгом захворювання важли-вим е аналiз ктькосл ретроверсiй кульшово! западини на неураженш сторонi. При високих вiдсотках лопчно припустити, що ретроверсiя е фактором ризику ви-никнення хвороби ЛКП, що i зробили W.N. Sankar iз спiвавторами. Ми не подтяемо цих поглядiв, оск1льки
Таблиця 4. Поширешсть рентгенолопчних симптом!в ретроверсй при хвороб.i ЛКП за результатами наших досл/джень та даними л/тератури
Досл^ дження PiK Кшьюсть пащенлв Вщсоток ретроверсш
Уражеш Неура-жеш
Sankar W.N., Flynn J.M. 2008 39 2 0
Larson A.N., Stans A.A., Sierra R.J. 2011 53 90 68
Наше до-отдження 2014 125 42 7
Рисунок 5. Д/аграма розпод/лу груп з ретроверс/ею та без ретроверсй кульшовоi западини за ндексом асферичностi
лише в 7 % випадыв отримали ознаки ретроверсй кульшово! западини на неураженш сторош, що вщповщае середньому розподту в безсимптомних ошб у популя-цй. Вищезазначене спонукало нас простежити залеж-ностi мiж асферичнiстю та наявнютю ретроверсй кульшово! западини при хворобi ЛКП. У програмi Statistica вiзуально оцiнено нормальнiсть розподту шдексу асферичностi (1нАс) [13]. Було ощнено вiдмiнностi (t-тест для незалежних вибiрок) мiж групами з ретро-вершею (n = 56) та без ретроверсй западини (n = 77). У груш пащенпв iз ретроверсiею западини середне зна-чення шдексу асферичносп (± ст) втповтало 67 ± 11, у груш без ознак ретроверсй — 51 ± 8 при p = 0,019. Графiчно t-критерiй Стьюдента для вибiрок iз ретро-версiею та без не! наведено на рис. 5.
Таким чином, показник 1нАс вiрогiдно нижчий у груш пащенпв iз ретроверсiею кульшово! западини. Отримаш результати доводять, що ретровершя кульшово! западини е не причиною чи фактором ризику хвороби ЛКП, а, нав-паки, наслщком: перебiг захворювання з формуванням iнконгруентних обрисiв суглобових поверхонь спричи-нюе формування ретроверсй кульшово! западини.
Висновки
Пiдсумовуючи результати дослщження, необхiдно зазначити, що рентгенолопчна семiотика ретроверсй кульшово! западини в пащенпв дитячого, пiдлiткового та юнацького вшу Грунтуеться на валтних симптомах «перехресту», «задньо! стшки» та «випинання задньо! осп сiднично'l' кустки», при цьому загальна точнiсть перебувае в межах 76—90 %. Отримаш нами результати вказують, що на вщмшу вщ дорослих у пащенпв дитячого, шдлггкового та юнацького вшу рентгеноло-гiчнi симптоми ретроверсй кульшово! западини менш чутливi за досить високих показниыв специфiчностi. Найбiльш частими рентгенолопчш симптоми ретроверсй западини е в разi хвороби ЛКП. Ретровершя кульшового суглоба у пащенпв дитячого, пiдлiткового та юнацького вшу здебтьшого е результатом, а не чин-ником синдрому фемороацетабулярного конфлшту.
Список л1тератури
1. Acetabular morphology: implications for joint-preserving surgery / [W. Kohnlein, R. Ganz, F.M. Impellizzeri, M. Leunig] // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2009. — V. 467. — P. 682-691.
2. The relevance of the radiological signs of acetabular retroversion among patients with femoroacetabular impingement / [C. Diaz-Ledezma, T. Novack, O. Marin-Pena, J. Parvizi] // Bone Joint J. — 2013. — V. 95, B (7). — P. 893-899.
3. Pearce M.S. Radiation exposure from CT scans in childhood and subsequent risk of leukaemia and brain tumours: a retrospective cohort study / M.S. Pearce, J.A. Salotti, M.P. Little//Lancet. — 2012. — V. 380. — P. 499-505.
4. Siebenrock K.A. Effect of pelvic inclination on determination of acetabular retroversion: a study on cadaver pelvis / K.A. Siebenrock, D.F. Kalbermatten, R. Ganz //Clin. Orthop. Relat. Res. — 2003. — V. 407. — P. 241-248.
5. A systematic approach to the plain radiographic evaluation of the young adult hip / J.C. Clohisy, J.C. Carlisle, P.E. Beaule [et al.]// J. Bone Joint Surg. Am. — 2008. — V 90(suppl 4). — P. 47-66.
6. Kim Y.J. Diagnosis and treatment of femoroacetabular impingement in Legg- Calvé -Perthes disease / Y.J. Kim, E.N. Novais// J. Pediatr. Orthop. — 2011. — 32(2. Sup-pl). — P. 235-240.
7. Ischial spine projection into the pelvis: a new sign for acetabular retroversion/F. Kalberer, R.J. Sierra, S.S. Madan [etal]//Clin. Orthop. Relat. Res. — 2008. — V. 466(3). — P. 677-683.
8. HedocmoeipHicmb одноплощинних розрахуншв при реконструкции проксимального eiddúy стегновог шстки / Фшпчук В.В., Хархун М.1., Мороз Д.М., Гайко Г.В // Всник ортопеди, травматологи та протезування. — 2001. — № 4 (31). — С. 12-16.
9. Фшпчук В. В. Стереометрична термiнологiя корек-цшних остеотомш проксимального вiддiлу стегновог
Филипчук В.В.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев
РЕТРОВЕРСИЯ ВЕРТЛУЖНОЙ ВПАДИНЫ У ПАЦИЕНТОВ ДЕТСКОГО, ПОДРОСТКОВОГО И ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА ПРИ СИНДРОМЕ ФЕМОРОАЦЕТАБУЛЯРНОГО КОНФЛИКТА
Резюме. Работа основывается на изучении данных 274 пациентов детского, подросткового и юношеского возраста с различными заболеваниями тазобедренного сустава, осложняющимися синдромом фемороацетабулярного конфликта: болезнь Легга — Кальве — Пертеса, юношеский эпифизеолиз головки бедренной кости, дисплазия тазобедренного сустава. Установлена диагностическая валидность рентгенологической семиотики ретроверсии вертлужной впадины. Определена частота симптомов ретроверсии при различных нозологиях. Результаты исследования указывают, что у пациентов детского, подросткового и юношеского возраста ретроверсия ацетабу-лярной впадины в основном является результатом, а не фактором синдрома фемороацетабулярного конфликта.
Ключевые слова: тазобедренный сустав, ретроверсия вертлужной впадины, болезнь Легга — Кальве — Пертеса, юношеский эпифизеолиз головки бедренной кости, дисплазия тазобедренного сустава, фемороацетабулярный конфликт.
шстки // Лтопис травматологи та ортопеди. — 2003. — № 1-2. — С. 34-36.
10. Three-dimensional CT analysis to determine acetabular retroversion and the implications for the management of femoroacetabular impingement / W. Dandachli, S.Ul. Islam, M. Liu [et al.]// J. Bone Joint Surg. [Br]. — 2009. — V. 91. — P. 1031-1036.
11. Sankar W.N. The development ofacetabular retroversion in children with Legg-Calve-Perthes disease/ W.N. Sankar, J.M. Fly-nn //J. Pediatr. Orthop. — 2008. — V. 28. — P. 440-443.
12. Larson A.N. Ischial spine sign reveals acetabular retroversion /A.N. Larson, A.A. Stans, R.J. Sierra //Clin. Orthop. Relat. Res. — 2011. — V. 469. — P. 2012-2018.
13. Фшпчук В.В. Фактори ризику виникнення синдрому фемороацетабулярного конфлжту в дтей та тдлт-кв при хворобi Легга — Кальве — Пертеса / В.В. Фi-лтчук, 6.Л. Голюк, I.I. Быа // Травма. — 2013. — № 5 (14). — С. 100-104.
Отримано 22.01.14 □
Filipchuk V.V.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ACETABULAR RETROVERSION IN PEDIATRIC, ADOLESCENT AND JUVENILE PATIENTS WITH FEMOROACETABULAR IMPINGEMENT
Summary. The work is based on a study data of 274 pediatric, adolescent and juvenile patients with various diseases of the hip joint complicated with femoroacetabular impingement: Legg — Calve — Perthes disease, slipped capital femoral epiphysis, hip dysplasia. We established the diagnostic validity of acetabular retroversion X-ray semiotics. We determined the incidence of retroversion symptoms at different nosology. Results of the study indicate that in pediatric, adolescent and juvenile patients acetabular retroversion is mainly the result and not the cause of femoroacetabular impingement.
Key words: hip joint, acetabular retroversion, Legg — Calve — Perthes disease, slipped capital femoral epiphysis, hip dysplasia, femoroacetabular impingement.
