CC BY
18
16. Epple P, Apel K, and Bohlmann H. ESTs reveal a multi-gene family for plant defen-sins in Arabidopsis thaliana// FEBS Lett. - 1997. - 400. - P. 168-172.
17. Thevissen K, Ghazi A, DeSamblanx GW, Brownlee C, Osborn RW, Broekaert WF. Fungal membrane responses induced by plant defensins and thionins// J. Biol. Chem. - 1996. -271. - P. 15018-15025.
18. Thevissen K, Ferket KKA, Franqois IEJA, Cammue BPA. Interaction of antifungal plant defensins with fungal membrane components// Peptides. - 2003. - 24. - P. 705-712.
19. Zhang XH, Guo DJ, Zhang LM, Li WB, Sun VR. The research on the expression of rabbit defensin (NP-1) gene in transgenic tomato// Yi. Chuan. Xue. Bao. - 2000. - 27. - P. 953-958.
20. Wong JH, Ng TB. Gymnin, a potent defensin-like antifungal peptide from the Yunnan bean (Gymnocladus chinensis Baill)// Peptides. - 2003. - 24. - P. 963-968.
УДК 630*89 Асист. А.Я. Андруав - УкрДЛТУ; Г.В. Стрямець,
канд. с.-г. наук -Природний заповiдник "Розточчя"
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ Л1СОВИХ МЕДОНОС1В У БОРОВИХ ТА СУБОРОВИХ УМОВАХ РОЗТОЧЧЯ
Подано оцшку ресурсного потенщалу люових медоноав у борових та суборо-вих умовах Розточчя. З'ясовано, що найвищих показниюв - 150 кг/га сягае у перюд цвтння Vaccinium myrtillus L., Calluna vulgaris (L) Hull.
Assist. A.Y. Andrusiv- USUFWT; G.V. Stryamets-Rezervat "Roztochchya"
The resource potential of forestry honey ginners in gritty soils conditions of Roztochchya
An estimate of forestry honey ginners resource potential in Roztochchya gritty soils conditions has been done. The highest data (150 kg/ha) are reached during Vaccinium myrtillus L., Calluna vulgaris (L) Hull. flowering.
Одним з найважливших завдань люового господарства в сучасних умовах е комплексне використання багатств люу. Недеревш ресурси люу (техшчна та лжарська сировина, кормов1, харчов1 та шш1 продукти) вщграють важливу роль у житдояльносп людини. Особливо цшними е продукти люового бджшь-ництва: мед, пилок, прополю, маточне молоко та бджолина отрута. У заруб1ж-нш та вггчизнянш л1тератур1 е чимало вщомостей про нектаропродуктивнють окремих вид1в рослин, рослинних угруповань, (А.М. Ковальов, А.С. Нуждш, В.1. Полтев та ш. (1970), А. Малаю (1979), В.П. Рябчук (1956), В.П. Полщук (1989), В.П. Пол1щук, В.А. Гайдар, М.1. Черчик та ш. (1990), А.1. Черкасова, 1.К. Давиденко, П. А. Губа та ш. (1991)), проте ресурсний потенщал люових ме-додш'в у р1зних люорослинних умовах вивчений ще недостатньо. Медопродук-тивнють хвойних насаджень Чершвецько! област вивчав С. Павлик (1983), вь домостей про шш1 райони Захщно! Укра1ни в лггератур1 ми не знайшли. Польо-в1 досл1дження проводилися на територи природного заповщника "Розточчя", Страдч1вського НВЛК протягом 2000-2003 рр. Цукропродуктивнють рослин визначали, користуючись методом змивання нектару водою. Х1м1чний анал1з на вмют цукру в нектар1 проводили за методикою П. 1ванова.
Бори займають незначну частину р1внинно! Льв1вщини: на Розточч1 -0,3 %, у Малому Полюс - трохи бшьше 3 % люового фонду, на Опшл1 - вщ-сутш [1]. У борах зростають чист соснов1 насадження або з невеликою до-
мiшкою берези. Чагарниюв тут, як правило, немае, зрiдка трапляеться горо-бина звичайна, у сирих i мокрих едатопах - верба вушката. З натвчагарниюв зрiдка ростуть зiновать руська, држ красильний, верес, якi е добрими медоносами. Суцшьт заростi зрщка утворюе верес, iншi медоноси зростають куртинами, або спорадично. Трав'яне вкриття розвинуте слабо, хоча, залежно вiд вологи, бувае рiзноманiтним. У надгрунтовому вкриттi часто переважають зе-ленi мохи: плевроцiй Шребера, дикран зморшкуватий, якi, зрозумiло, нiякого штересу для бджiл не мають. На фош мохiв зростають рiзнi трав'янист рос-лини: цмин пiщаний; нечуйв^ер волохатенький; очиток 1дкий; котячi лапки дводомнц бiльшiсть з яких дае шдтримуючий медозбiр.
У табл. 1 наведено медопродуктившсть борових видiв рослин, як займають рiзну частку у проективному покритть
Табл. 1. Медопродуктившсть борiв з рiзною часткою участi медоноыв
у певному ярус'1, кг/га
Назва виду Термши цвтння Проективне покриття, %
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Rhodococcum vitisidaea L. 25/0520/06 2.5 5.0 7.5
Vaccinium uliginosum L. 10/0510/06 3.0 6.0 9.0 12.0 15.0 18.0 21.0 24.0 27.0 30.0
Calluna vulgaris (L.) Hull 15/0825/09 15.0 30.0 45.0 60.0 75.0 90.0 105 120 135 150
Genista tinctoria L. 01/0625/07 2.5 5.0 7.5
Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. Woloszcz.) Klaskova 01/0501/07 8.0 16.0 24.0
Hieracium pilosella L. 01/0530/06 3.0 6.0 9.0
Helichrysum arenarium (L.) Moench 01/0701/09 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0
Thymus serpyllum L.s. 15/0615/08 12 24 36 48 60 72 84 96 108 120
Vaccinium myrtillus L. 03/0525/05 8.0 16.0 24.0 32.0 40.0 48.0 56.0 64.0 72.0 80.0
Частка в чагарниковому яруш, %
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Sorbus aucuparia L. 10/0530/05 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0
Frangula alnus Mill. 25/0525/06 5.0 10.0 15.0 20.0 25.0
Salix caprea L. 15/0320/04 12.0 24.0 36.0 48.0 60.0
Примггка: "-" означае, що у дослщжуваних умовах таку частку проективного покриття не спостер1гався.
За даними табл. 1 можна розрахувати медозбiр певного видшу у вщ-повщних умовах. Оскiльки, у борах зростають чист сосновi насадження, то деревний ярус не продукуе нектару, якщо у складi е береза, ранньою весною
56
Стан 1 тенденци розвитку л1с1вничоТ осв1ти, науки та лкового господарства в УкраТш
вона може забезпечити бджш пилком. У трав'яному вкриттi сухих та свiжих борiв зростають дрiк красильний, зшовать руська, декiлька видiв чебрецiв, залежно вiд процентного проективного покриття видiв, медопродуктивнiсть насаджень змшюеться вiд 10 до 120 кг/га. Один гектар сосняка вересового (А1-А2) може дати до 150 кг меду. У вологих борах домшують чорнищ, часом з домшкою брусницi або лохини, 1 га такого насадження може забезпечити взяток до 90 кг. Зарост верби вушкато! у сирих та мокрих борах забезпечать бджш пилком i нектаром ранньою весною.
Табл. 2. Медопродуктившсть борових тимв л'1су
№ Тип л1су Склад дерево-стану Чагарнико-вий ярус Трав'яне вкриття* Перюд цвтння Медопродуктившсть насадження, кг/га
1. Сухий сосно-вий б1р (А1) 10С Ввдсутнш Чебрець (10%), др1к красильний 1 зшовать руська (до 3 %) липень 15.5
2. Св1жий сос-новий б1р (А2) 10С Горобина -рщко Верес (70 %), серпень-вересень 105
3. Вологий сос-новий б1р (А3) 10С Крушина -рвдко Чорниця (60 %), буяхи (10 %), верес (20 %) травень 51
4. Мокрий сос-новий б1р (А4) 10С Верба вуш-ката - рвдко Буяхи (20 %), чорниця (20 %), верес (20 %) травень 22
Примггка: * - у склад1 трав'яного вкриття беруться до уваги тшьки медоност види
Цукропродуктившсть хвойних насаджень Чершвецько! областi, за да-ними С. Павлика (1983), становить, в середньому, 6.51 кг/га. Проте, при виз-наченш можливого взятку в кожному конкретному випадку необхщно враху-вати термiни цвтння медоносiв: у сосняку вересовому склад чагарникового ярусу не впливатиме на кшьюсть основного медозбору, тому що всi чагарни-ки цвiтуть весною, а верес восени. За результатами табл. 1 i 2, найвищою ме-допродуктивнiстю вiдзначаються сосняки iз суцiльним трав'яним вкриттям, що складаеться з вересу, чорницi, чебрецю, залежно вщ гiдрологiчних умов.
Субори - бшьш розповсюджений тип умов зростання на рiвниннiй те-ритори Львiвщини: на територи Малого Полiсся вони займають 3 %, на територи Розточчя-Опiлля - 7.5 % територй. Субори зростають на вiдносно бiдних грунтах легкого механiчного складу: на дерново-тдзолистих глинисто-пща-них або сушщаних. Насадження у суборах двоярусш: в першому ярусi ростуть сосна, iнодi береза, у другому - дуб, осика, а у вологих мюцях - вшьха. Чагар-никовий ярус розвинутий слабо, складаеться з поодиноких кушдв горобини звичайно!, бруслини бородавчасто! та европейсько!, крушини ламко! та iнших. Трав'яниста рослиннiсть розвинута добре. Поряд зi злаками, такими як тонко-нiг вузьколистий, костриця овеча, куничник наземний, перлiвка поникла, осока пальчаста, якi не вид^ють нектару, трапляються i добрi медоноси. Це такi як верес, брусниця, буквиця лiкарська, суницi люов^ медунка темна, купина багатоквiткова. У вологих суборах переважають чорницi, як мiсцями утворю-ють суцiльнi заросп, зрiдка трапляеться багно болотне (табл. 3).
Табл. 3. Медопродуктившсть cy6opie з рiзною часткою y4acmi медоноыв у _трав 'яному та чагарниковому яруЫ, кг/га_
Назва виду Термши цвтння Проективне покриття, %
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Anemone nemorosa L. 10/0410/05 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0 24.0 28.0 32.0 36.0 40.0
Betónica officinalis L.s. 20/0610/08 8.0 16.0 24.0 32.0 40.0 48.0 56.0 64.0 72.0 80.0
Vaccinium uliginosum L. 10/0510/06 3.0 6.0 9.0 12.0 15.0 18.0 21.0 24.0 27.0 30.0
Calluna vulgaris (L) Hull 15/0825/09 15.0 30.0 45.0 60.0 75.0 90.0 105 120 135 150
Polygonatum mul-tiflorum (L.) All. 01/0501/06 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0 - - - - -
Pulmonaria obscura Dumort. 01/0401/05 10.0 20.0 30.0 40.0 50.0 60.0 70.0 - - -
Rubus hirtus Waldst et Kitt 10/0610/10 12.0 24.0 36.0 48.0 60.0 72.0 84.0 96.0 108.0 120.0
Fragaria vesca L. 15/0505/06 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0 24.0 28.0 32.0 36.0 40.0
Thymus serpyllum L.s 15/0615/08 12.0 24.0 36.0 48.0 60.0 72.0 84.0 96.0 108.0 120.0
Vaccinium myrtillus L. 03/0525/05 8.0 16.0 24.0 32.0 40.0 48.0 56.0 64.0 72.0 80.0
Частка в чагарниковому яруш, %
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Sorbus aucuparia L. 10/0530/05 4.0 8.0 12.0 16.0 20.0 - - - - -
Frangula alnus Mill. 25/0525/06 5.0 10.0 15.0 20.0 25.0 - - - - -
Salix caprea L. 15/0320/04 12.0 24.0 36.0 48.0 60.0
Примггка: "-" означав, що у дослщжуваних умовах таку частку проективного покриття не спостер^ався.
Як i у борах, у суборах у складi деревостану не трапляються медоно-си, тому медопродуктивнiсть насадження залежить вiд видового складу над-Грунтового вкриття, i незначною мiрою вiд складу рiдкого пiдлiску. У табл. 4 розглянуто декшька варiантiв визначення медопродуктивностi суборових ти-тв лiсу.
Головними медоносами суборових тишв лiсу, як i борових, е чебрець, верес, чорниця, окрiм них тут зростають суницi лiсовi, ожина шорстка, бук-виця лiкарська, як забезпечують пiдтримуючий взяток. Найбiльшою некта-ропродуктивнiстю субори вiдзначаються в кшщ лiта - восени, пiд час цвтн-ня вересу: медопродуктивнiсть сягае 150 кг/га. Весною, тд час цвтння чор-ницi максимальна медопродуктившсть суборiв сягае 80 кг/га, цвтння анемо-ни дае пiдтримуючий взяток. Верби козяча i вушката в умовах Розточчя на невеликих дшянках (переважно в долинах рiчок) утворюють суцiльнi заростi, розсiяно трапляються у шдлюку у борах i суборах. Вадграють важливу роль у весняному медозбор^ 1х медопродуктивнiсть сягае 150 кг/га [2].
58
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
Табл. 4. Медопродуктившсть суборових munie nicy
Тип л1су Склад деревостану Чагарнико-вий ярус Трав'яне вкриття Перюд цвтння Медопродук-тивн1сть на-садження, кг/га
Сухий сосновий суб1р (Bi) I ярус-10С; II ярус-10Д В1дсутн1й Чебрець (10 %), цр1к красильний i зшовать русь-ка до3 % липень 15.5
Св1жий сосновий суб1р (В2) I ярус-10С; II ярус-7Д3Бк Горобина, крушина -рщко Верес (80 %), чорниця (20 %) серпень-вересень травень 120 16
Вологий дубово-буко-зий суб1р (В3) I ярус-10С; II ярус-7Бк3Д Крушина, горобина -рщко Чорниця (60 %) ожина (10 %) травень червень-липень 48 12
Продуктивними медоносами е види медунки (до 100 кг/га), але на Роз-точчi цi рослини зростають розсiяно, тому не забезпечують головного медоз-бору. Ресурсний потенцiал люових медоносiв у борових та суборових умовах теоретично не перевищуе 150 кг/га i е найвищим в перюд цвiтiння чорницi звичайно! та вересу.
Лггература
1. Дебринюк Ю.М., М'якуш 1.1. Л1сов1 культури р1внинно'1 частини захщного реп-ону Украши. - Льв1в: Св1т, 1993. - 296 с.
2. Слш Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.1., Шабарова С.1. Дари лшв. - 4-е вид. - К.: Урожай, 1987. - 304 с. _
УДК 630*812:674.032.475.4 Acnip. С.В. Жмурко1 - УкрДЛТУ
Ф1ЗИКО-МЕХАН1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ PINUS BANKSIANA LAMB
Наведено основш фiзико-механiчнi властивосп деревини сосни Банкса. Аналь зуються особливостi та закономiрностi ix змiн залежно вiд висоти ввдбору зразка.
DoctorateS.V. Zhmurko- USUFWT Physical and mechanical properties of Jack pine
It is presented results on main physical and mechanical properties of Jack pine wood. Peculiarities and trends of their changes are analyzed according to the height of sample extraction.
Використання деревини в р1зних галузях нацiональноi економжи, особливо в iнженерно-будiвельних конструкщях, неможливе без знань ii бу-дови та фiзико-механiчних властивостей. Тому важливим е дослiдити особ-ливостi будови деревини сосни Банкса i встановити основш показники, що характеризують ii мщшсть. Високу мiцнiсть деревини сосни Банкса вщзнача-ють В.1. Бiрюков [1], Г.1. Воробйов [5], В.Г. Каппер [6].
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
