Решение учебно-педагогических задач как условие формирования педагогической позиции у студентов вузов физкультурного профиля Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

32012

07

Вирішення учбово-педагогічних задач як умова формування

• •• ••• • і • _______________________________________ і •

педагогічної позиції у студентів внз фізкультурного профілю

Степанченко Н.І., Матвійчук Т.Ф.

Львівський державний університет фізичної культури

Анотації:

В статті розглядається одна з умов формування педагогічної позиції у студентів фізкультурних вузів - розв'язання ними учбово-педагогічних ситуацій (УПС). Проведений моніторинг успішності з педагогічних дисциплін співставлений з результатами експерименту по визначенню рівнів вирішення УПС студентами. Більшість студентів продемонстрували середній і низький рівні сформова-ності вмінь вирішувати УПС.

Встановлено, що традиційна модель навчання забезпечує високий рівень оволодіння студентами теоретичними знаннями, але суттєво не впливає на формування їх педагогічної позиції. Виявлені основні труднощі при розв'язанні студентами УПС, що дозволяють окреслити основні підходи до розробки методичного супроводу УПС, який повинен включати: навчальний матеріал, що ґрунтується на інтеграції педагогічної та спортивної підготовки з опорою на контекстний підхід; алгоритм вирішення завдань; запитання пізнавального характеру.

Ключові слова:

педагогічна, позиція, формування, студент, дисципліни, задача, ситуація, рівень.

Степанченко Ш., Матвийчук Т.Ф. Решение учебно-педагогических задач как условие формирования педагогической позиции у студентов ВУЗов физкультурного профиля. В статье рассматривается одно из условий формирования педагогической позиции у студентов физкультурных вузов - решения ними учебно-педагогических ситуаций (УПС). Проведенный мониторинг успеваемости по педагогическим дисциплинам сопоставленный с результатами эксперимента по определению уровней решения УПС студентами. Установлено, что традиционная модель обучения обеспечивает высокий уровень овладения студентами теоретическими знаниями, но существенно не влияет на формирование их педагогической позиции. Большинство студентов продемонстрировали средний и низкий уровни сформированности умений решать УПС. Установлено, что традиционная модель обучения обеспечивает высокий уровень овладения студентами теоретическими знаниями, но существенно не влияет на формирование их педагогической позиции. Определены основные трудности при решении студентами УПС, которые позволяют определить основные подходы к разработке методического сопровождения УПС, которое должно включать: учебный материал, который основывается на интеграции педагогической и спортивной подготовки с опорой на контекстный подход; алгоритм решения заданий; вопросы познавательного характера.

педагогическая, позиция, формирование, студент, дисциплины, задача, ситуация, уровень.

Stepanchenko N.I., Matvijchuk T.F. Decision of pedagogical tasks as mean of forming of pedagogical position of students of higher education physical establishments. In the article one of terms of forming of pedagogical position for the students of higher education physical establishments - decision of educational-pedagogical situations (EPS) is examined. Monitoring of progress from pedagogical disciplines confronted with the results of experiment on determination of levels of decision of EPS by students is conducted. It is set that the traditional model of studies provides the high level of capture students theoretical knowledge, but does not influence on forming of them pedagogical position. Most students were shown by the medium-and-low levels of formed of abilities to decide EPS. It is set that the traditional model of teaching provides the high level of capture students theoretical knowledge's, but substantially does not influence on forming of their pedagogical position. Basic difficulties are certain at a decision the students of EPS, which allow to define the basic going near development of methodical accompaniment of EPS, which must include: educational material which is based on integration of pedagogical and sporting preparation with support on context approach; algorithm of decision of tasks; questions of cognitive character.

pedagogical, position, forming, student, disciplines, task, situation, level.

Вступ. 1

Підвищення ефективності підготовки спеціалістів з вищою освітою, котрі володіють високим рівнем професійної кваліфікації та здатні займати активну позицію у своїй професійній діяльності - є основним завданням фізкультурних вузів. Модернізація професійної підготовки педагогів з фізичної культури на сучасному етапі є однією з загальних стратегій освітньої політики України, важливим завданням котрої є досягнення високої якості освіти. Важливе місце в системі підготовки спеціалістів цього напряму посідають психолого-педагогічні дисципліни, які є базовими у забезпеченні професійно-педагогічної підготовленості студентів. Саме при вивченні психолого-педагогічних дисциплін відбувається формування педагогічної позиції, від якої залежить готовність випускників здійснювати майбутню професійну діяльність. Однією з умов формування педагогічної позиції, як підкреслюють дослідники цієї проблеми, є використання в навчальному процесі інтерактивних методів навчання [7, 10, 11].

Разом з тим, як доводить аналіз наукової літератури, формування професійної позиції майбутнього спортивного педагога за допомогою методів активного навчання досі не стало предметом спеціального вивчення. Процес професійної підготовки студента

© Степанченко Н.І., Матвійчук Т.Ф., 2012

ВНЗ фізкультурного профілю не повинен здійснюватись без виконання студентами практичних завдань з проектуванням дій на основі педагогічної теорії, самостійного вирішення педагогічних задач та ситуацій. Розв’язання педагогічних задач, аналіз педагогічних ситуацій описані в працях В.П. Беспалько, Л.С. Нече-поренко, Ф.М. Рахматулліної, В.Н. Фролова.

Досвід вирішення професійно-педагогічних задач в процесі вивчення педагогічних дисциплін, на нашу думку, допоможе збагатити сучасного студента навиками професійної діяльності ще на етапі вузівської підготовки, сформувати стійку педагогічну позицію, як основу професіоналізму вчителя.

Концепції та теорії активних методів навчання апробовані педагогічним досвідом, але в освітній практиці підготовки педагогів з фізичної культури їх застосування є доволі обмеженим. В контексті формування педагогічної позиції майбутнього спортивного педагога педагогічні ситуації та особливості їх застосування в навчальному процесі вивчено недостатньо. Це в свою чергу призвело до виникнення ряду протиріч між:

• значущими можливостями активних методів навчання та неадекватними підходами до їх використання в процесі професійної підготовки майбутнього спортивного педагога;

• необхідністю освітньої практики по використанню активних методів навчання, а саме вирішення

І ПЕДАГОГІКА I

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

учбово-професійних ситуацій, та недостатньо розробленим застосуванням їх у фізкультурний освіті, як умови формування педагогічної позиції у майбутніх спортивних педагогів .

Необхідність вирішення вищевказаних протиріч визначає актуальність проблеми дослідження - забезпечення формування педагогічної позиції майбутнього спортивного педагога шляхом використання в навчальному процесі при вивченні педагогічних дисциплін учбово-педагогічних ситуацій і задач.

В процесі формування педагогічної позиції майбутнього спеціаліста в галузі фізичного виховання та спорту пріоритетну роль відіграють педагогічні технології такі як інтерактивне, евристичне, контекстне, активне навчання. Серед них особливої уваги заслуговують ті технології, що стимулюють активну пізнавальну діяльність студентів, їх творче мислення. Такими, на думку багатьох дослідників, є професійно-педагогічні задачі та ситуації [1, 2, 4]. Творча діяльність спортивного педагога неможлива без гнучкості мислення, можливості прогнозування, генерування ідей, рефлексії, прагнення до вдосконалення.

Практична діяльність викладача кожного дня пов’язана з вирішенням педагогічних задач та розв’язанням ситуацій. Професійно-педагогічна задача має містити в собі інформацію, яка наповнена педагогічним змістом. Рядом досліджень доведено, що педагогічна позиція формується ефективно лише при умові, коли зміст і проблема педагогічних ситуацій та задач доповнюються алгоритмами їх вирішення, а сам процес вирішення вимагає від студента інтелектуального напруження [2, 8]. Специфікою професійно-педагогічних задач є їх спрямованість на відображення педагогічної реальності, що може бути представлена в змісті задачі як проблемна ситуація, вирішення якої створює “умови для становлення професіоналізму і індивідуальності майбутнього фахівця» [6,8].

Під педагогічною позицією ми розуміємо ставлення педагога до наступних складових: ставлення до сенсу, цінностей і цілей навчання, педагогічної науки; ставлення до викладання і змісту процесу навчання; ставлення до учня як суб'єкта його власного життя, як мети і цінності освіти; ставлення до себе як до творчої індивідуальності, здатної до діалогу в педагогічному колективі [9, 11]. Головними джерелами формування професійної позиції в психолого-педагогічній літературі є: світогляд особистості, професійна мотивація, система життєвих цінностей, життєвий і професійний досвід, набуті знання, уміння і навички [1, 12].

Формування професійно-педагогічної позиції це процес, в ході якого відбувається поступове накопичення і перебудова її змістовних характеристик. Характеристикою сформованої педагогічної позиції фахівця в галузі фізичного виховання та спорту, на наш погляд, буде поєднання соціокультурних форм спортивно-педагогічної діяльності та індивідуальних механізмів входження особистості в професію, що відображає взаємозв’язок індивідуально значущого із соціально значущим.

Ряд дослідників в своїх роботах доводять, що студенти недостатньо підготовлені до вирішення про-

фесійних задач [5]. Це має прояв в тому, що вони не уявляють свою майбутню педагогічну діяльність як безперервний процес вирішення професійних задач, здійснюють аналіз ситуацій в більшості випадків на емпіричному рівні, не вміють логічно обґрунтовано визначити педагогічну задачу та проводити вибір методів та засобів її вирішення, що в свою чергу, приводить до помилок. Тому застосування педагогічних задач як умови формування у студентів педагогічної позиції в процесі підготовки спеціалістів для сфери «Фізична культура і спорт» є актуальною проблемою.

Робота виконується згідно теми 1.5. - «Методологічні та нормативно-правові засади організації фізкультурної освіти та кадрового забезпечення у сфері фізичної культури і спорту» Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 рр.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою роботи є визначення рівнів вирішення учбово-педагогічних ситуацій (УПС) студентами ВНЗ фізкультурного профілю як умови формування в них педагогічної позиції та визначення основних труднощів, з якими стикаються студенти при вирішенні УПС в процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Для досягнення мети дослідження нами були використані наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури; методика ціннісних орієнтацій М. Рокіча; запитальник для визначення труднощів в процесі вирішення УПС студентами; констатуючий педагогічний експеримент; моніторинг успішності студентів з психолого-педагогічних дисциплін.

Дослідження проводилося на базі Львівського державного університету фізичної культури протягом 2009-2011 навчальних років. В ньому взяли участь 262 студенти II і III курсів (134 і 128 студентів відповідно) факультету фізичного виховання та факультету спорту.

На час проведення дослідження студенти II курсу обох факультетів згідно навчального плану пройшли навчання з дисциплін «Педагогіка» (144 год.) та «Психологія» (144 год.). Студенти III курсу після вивчення професійно-орієнтованої дисципліни «Основи педагогічної майстерності» (в обсязі 72 год.) та педагогічної практики в школі (обсягом для студентів ФФВ- 378 год., і для ФС - 270 год.) Моніторинг успішності студентів здійснювався за допомогою контрольних зрізів (КЗ).

Результати дослідження.

З метою актуалізації теоретичних знань майбутнього спортивного педагога в процесі вирішення учбово-педагогічних задач, ми запропонували студентам II і III курсу опис учбово-педагогічної ситуації (УПС), яку вони повинні були проаналізувати, виявити і вирішити поставлену педагогічну задачу на основі запропонованих даних без опори на схему або алгоритм дій.

Аналіз отриманих результатів показав, що більшість студентів весь аналіз УПС зводить до можливих способів виходу із запропонованих обставин. Не здійснюючи співвідношення всіх умов УПС, студенти акцентували свою увагу тільки на окремих фразах тексту, пропонували варіанти зміни ситуації, в процесі

1QQ

32012

07

визначення основної суперечності закладеної в ситуації, більшою мірою спиралися не на логіку виведення основних положень, а на власні емоції та почуття. Постановка ними педагогічних задач зводилась до переліку дій вчителя. А це свідчить про те, що студенти не розділяють саму задачу та її вирішення.

Студенти II і III курсів показали, що вони можуть визначити основні компоненти УПС, показати взаємозв'язок між ними, але чітко виділити суть проблеми, а саме предмет вивчення, який повинен лягти в основу постановки педагогічної задачі, здатні тільки студенти ІІІ курсу. В процесі оцінювання робіт нами враховувалося не стільки уміння формулювати педагогічні задачі, але й уміння вирішувати їх в конкретних умовах, спираючись на домінуючі у студентів ціннісні орієнтації педагогічної діяльності, а саме ієрархію мотивів студентів ІІ курсу (134 особи), які були визначені нами за допомогою модифікованої методики М. Рокіча [3]. Ієрархія цінностей розташувалася в наступному порядку: 1. пріоритет професії обрали 32 студента - 23,90 % від загальної кількості; 2. сімейне життя обрали 25 студентів - 18,65 %; 3. інші пріоритети - 27 студентів - 20,15 %; 4. освіта як життєва цінність -22 студенти - 16,42%; 5. фізичне і духовне вдосконалення - 18 студентів - 13,43%; 6. пріоритет творчої діяльності - 10 студентів - 7,46%.

Як вказано в організації дослідження загальна вибірка обстежуваних складала 262 особи. Отримані результати та їх аналіз дозволили нам визначити високий, середній і низький рівні вирішення студентами учбово-педагогічних ситуацій:

• Високий рівень характеризується правильним, повним та логічним розв’язанням УПС з баченням зв’язків між знаннями педагогіки та практичною діяльністю, демонстрацією узагальнень і розумінь основ теорій навчання і виховання, самостійністю і творчим вирішенням завдань з обґрунтованим наведенням прикладів. Даного рівня досягли 17,56 % студентів;

• Середній рівень характеризується самостійністю у вирішенні завдань, але без визначення загальних принципів і способів дії, що розповсюджуються на певну групу явищ, вмінням вирішувати УПС в контексті проведення тренувань з виду спорту з опорою на власний емпіричний досвід. Цього рівня досягли 33,96% обстежуваних, які взяли участь в експерименті;

• Низький рівень, якого досягли 48,48 % студентів, характеризується розумінням сутності завдання, але без теоретичного його обґрунтування, намаганням адаптувати програмний матеріал до ситуативних завдань, вмінням вирішувати педагогічні задачі в процесі моделювання фрагментів спортивно-педагогічної діяльності.

Проведений моніторинг успішності студентів з педагогічних дисциплін, який визначався за допомогою контрольних зрізів показав, що студенти ІІ і ІІІ курсів продемонстрували достатньо високий середній бал успішності з педагогічних дисциплін (від 3,8 до 4,0), що свідчить про високий рівень оволодіння ними теоретичними знаннями.

Разом з тим, не зважаючи на високий рівень оволодіння теоретичними знаннями, більшість студен-

тів - 82,83 % продемонстрували середній і низький рівні сформованості вмінь вирішувати УПС. В цілому, кращі результати у вирішенні ситуативних завдань продемонстрували студенти ІІІ курсу. Даний факт ми пояснюємо тим, що вивчення дисципліни «Основи педагогічної майстерності», а також проходження педагогічної практики в школі, носять більш професійно-орієнтований характер, при оволодіння якими студентам доводиться стикатися з такими поняттями, як мета, завдання, об'єкт, суб'єкт, спосіб, але їх значення і сенс в процесі аналізу педагогічних ситуацій і вирішення професійних задач, під час навчання не розглядаються.

З метою виявлення основних труднощів, з якими довелося зустрітися студентам в процесі вирішення УПС ми запропонували їм відповісти на питання розробленого нами запитальника та отримали наступні результати.

На питання «Ваша думка про те, що собою являє педагогічна діяльність вчителя?» тільки 14,92 % студентів ІІ курсу з загальної кількості 134 особи і 16,4 % студентів III курсу з загальної кількості 128 осіб погодилися з тим, що це - безперервний процес виявлення і вирішення вчителем педагогічних задач в конкретних умовах діяльності. Решта - 84,35 % - 221 опитаний - обрали інші варіанти відповіді, а саме:

• 70,14% студентів ІІ курсу та 67,96 % студентів ІІІ курсу вважали, що «педагогічна діяльність вчителя - це процес спілкування вчителя з учнями, в ході якого реалізуються задачі навчання і виховання»;

• 12,68 % студентів ІІ та 11,74% опитаних ІІІ курсу вказали, що «педагогічна діяльність вчителя - це взаємопов'язані між собою процеси навчання і виховання учнів»;

• 2,23 % опитаних студентів ІІ курсу та 3,9% студентів ІІІ курсу зазначили, що «педагогічна діяльність вчителя - це вплив вчителя на учнів в процесі їх спільної діяльності і спілкування».

Отримані нами результати опитування свідчать, що повнота сформованості уявлень про педагогічну діяльність у студентів від ІІ до ІІІ курсу практично не змінюється. Цей факт можна пояснити обмеженістю бачення студентами своєї майбутньої професійної діяльності, спрямованої не тільки на виявлення, але й на вирішення педагогічних задач в процесі спілкування педагога з учнями; недостатньою сформованістю системно-діяльнісного підходу в освітньому процесі, що і створює одну з найголовніших проблем ефективного оволодіння студентами логікою виявлення і вирішення професійних задач в процесі вивчення педагогічних дисциплін.

У запитанні «Чим необхідно керуватися спортивному педагогу при вирішенні педагогічних задач?» одним з варіантів відповідей була - «власною логікою мислення з орієнтацією на конкретні цілі навчання і виховання». Таку відповідь обрали на II курсі - 29,1 % студентів і на III курсі - 53,12 % студентів.

Викликає занепокоєння той факт, що 10,93 % обстежуваних студентів ІІІ курсу стверджують, що їм важко застосовувати психолого-педагогічні знання, а 31,25 % студентів не завжди можуть співставити між

І ПЕДАГОГІКА I

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

собою мету, об’єкт, предмет, умови і способи педагогічної діяльності у вирішенні професійних задач.

Відповіді студентів ІІ та ІІІ курсів на запитання: «Чи можете Ви у запропонованій Вам УПС чітко визначити всі елементи діяльності?» розподілились у такому порядку: «так, завжди» - 4,47 % студентів ІІ курсу, і 9,38 % студентів ІІІ курсу; «не завжди» - 62,7 % опитаних студентів ІІ курсу, і 60,93 % студентів ІІІ курсу; «лише деякі з них» - 26,12 % студентів на ІІ курсі, і 21,09 % студентів на ІІІ курсі; «майже ніколи» - 1,49 % студентів на ІІ курсі, і 5,47 % студентів на ІІІ курсі; «не знаю» - 5,22 % студентів ІІ курсу, і 3,13 % студентів ІІІ курсу.

Висновки.

Аналіз педагогічних досліджень в галузі професійної та професійно-педагогічної освіти показав, що з проблеми формування педагогічної позиції за допомогою методів активного навчання накопичений багатий досвід, але питання формування педагогічної позиції у студентів ВНЗ фізкультурного профілю залишається досі недостатньо розробленим.

Формування педагогічної позиції залежить від напряму вирішення студентами учбово-педагогічних ситуацій. На основі аналізу результатів констатуючого експерименту визначено високий, середній та низький рівні вирішення студентами учбово-педагогічних

ситуацій. Більшість студентів (82,83%) продемонстрували середній і низький рівні сформованості вмінь вирішувати УПС. Проте моніторинг успішності студентів свідчить про високий рівень оволодіння ними теоретичними знаннями з педагогічних дисциплін. Ці факти дозволяють стверджувати, що традиційна модель навчання в основному відображає установку фізкультурної освіти на формування у студентів теоретичної компетентності.

Виявлені основні труднощі, з якими стикаються студенти при вирішенні УПС в процесі вивчення педагогічних дисциплін, дозволяють нам окреслити основні підходи до розробки методичного супроводу учбово-педагогічних ситуацій, який повинен в себе включати: навчальний матеріал, що сприяє формуванню у студентів спрямованості на оволодіння професією спортивного педагога, що ґрунтується на інтеграції педагогічної і спортивної складових підготовки з опорою на контекстний підхід; алгоритм вирішення завдань; запитання пізнавального характеру, які тісно пов’язані з основними формами мислення.

Подальші дослідження у даному напрямку поля-гатимуть в розробці методичного супроводу учбово-педагогічних ситуацій на інтеграції педагогічної та спортивної складових змісту підготовки.

Література:

1. Бесєдіна Л. М., Сторубльов О. І. Педагогічна майстерність, активні методи навчання та методична робота у навчальних закладах: метод. посіб. К. : Логос, 2009. 204 с.

2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. М. : Педагогика, 1989. 190 с.

3. Бодалев А. А., Столин В. В. Общая психодиагностика. СПб. : Речь, 2000. 438 с.

4. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход : метод. пособие М.: Высшая школа, 1991. 207 с.

5. Ємець О. Метод ситуації в підготовці вчителя фізичної культури. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Луцьк : Медіа, 1999. С. 158-161.

6. Ємець О. Й. Збірник професійних ситуацій вчителя фізкультури : методичні розробки Луцьк : 1992. 22 с.

7. Катрич Е. В. Педагогическая позиция преподавателя по физической культуре в учебных заведениях нового типа : Автореф. канд. дис. СПб, 1993. - 24 с.

8. Кулюткин Ю. Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя. Вопросы психологии. 1986. № 2. С. 21-30.

9. Машарова Т. В., Ходырева Е. А. Моделирование учебных ситуаций в личностно-ориентированной образовательной среде: на примере учреждений среднего профессионального образования. Екатеринбург, 2002. 98 с.

10. Неверкович С. Д. Игровые методы подготовки кадров : учеб. пособие. М., 2006. 205 с.

11. Печко О. М. Способи розв’язання професійних ситуацій майбутніми фахівцями фізичного виховання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : Зб. наук. пр. за ред. С. С. Єрмакова. Х. : 2011. -№ 12. С. 78-81.

12. Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. М. : Педагогическое общество России, 2002. 224 с.

Информация об авторах: Степанченко Наталия Ивановна

pp@ldufk.edu.ua

Львовский государственный университет физической культуры ул. Костюшко, 11, г. Львов, 79000, Украина Матвийчук Татьяна Фартовна pp@ldufk.edu.ua

Львовский государственный университет физической культуры ул. Костюшко, 11, г. Львов, 79000, Украина

Поступила в редакцию 24.05.2012г.

References:

1. Besiedina L. M., Storubl’ov O. I. Pedagogichna majsternist’, aktivni metodi navchannia ta metodichna robota u navchal'nikh zakladakh [Pedagogical trade, active methods of studies and methodical work, in educational establishments], Kiev, Logos, 2009, 204 p.

2. Bespal’ko V. P Slagaemye pedagogicheskoj tekhnologii [Elements of pedagogical technology], Moscow, Pedagogy, 1989, 190 p.

3. Bodalev A. A., Stolin V. V. Obshchaia psikhodiagnostika [General psychodiagnosis], Saint Petersburg, Speech, 2000, 438 p.

4. Verbickij A. A. Aktivnoe obuchenie v vysshej shkole [The active teaching at higher school], Moscow, High school, 1991, 207 p.

5. Iemec’ O. Metod situaciyi v pidgotovci vchitelia fizichnoyi kul’turi [A method of situation in preparation of teacher of physical culture]. Fizichne vikhovannia, sport i kul’tura zdorov’ia u suchasnomu suspil’stvi [Physical education, sport and culture of health, is in modern society], Lutsk, Medias, 1999, pp. 158-161.

6. Iemec’ O. J. Zbirnikprofesijnikhsituacijvchiteliafizkul’turi [Collection of professional situations of teacher of physical education], Lutsk, 1992, 22 p.

7. Katrich E. V. Pedagogicheskaia poziciia prepodavatelia pofizicheskoj kul ’ture v uchebnykh zavedeniiakh novogo tipa [Pedagogical position of teacher on a physical culture in educational establishments of new type], Cand. Diss., Saint Petersburg, 1993, 24 p.

8. Kuliutkin Iu. N. Voprosy psikhologii [Questions of psychology], 1986, vol.2, pp. 21-30.

9. Masharova T. V, Khodyreva E. A. Modelirovanie uchebnykh situacij v lichnostno-orientirovannoj obrazovatel’noj brede [Design of educational situations in to personality-oriented to the educational environment], Ekaterinburg, 2002, 98 p.

10. Neverkovich S. D. Igrovye metody podgotovki kadrov [Playing methods of training of personnels], Moscow, 2006, 205 p.

11. Pechko O. M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.12, pp. 78-81.

12. Shchurkova N. E. Praktikum po pedagogicheskoj tekhnologii [Practical work on pedagogical technology], Moscow, Pedagogical society of Russia, 2002, 224 p.

Information about the authors: Stepanchenko N. I.

pp@ldufk.edu.ua Lvov State University of Physical Culture Kostyushko str. 11, Lvov, 79000, Ukraine.

Matviychuk T. F.

pp@ldufk.edu.ua Lvov State University of Physical Culture Kostyushko str. 11, Lvov, 79000, Ukraine.

Came to edition 24.05.2012.

1Q2