CC BY
57
УДК 612.6-055.1:614.8.026.1-07-084:711.454
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ЧОЛОВ1К1В ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОР1Й: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ДОНОЗОЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА, ПРОФ1ЛАКТИКА
ДУ «1нститут ггггени та медично'1 екологи ¡м. О.М. Марзеева НАМН Укра'ти»
вул. Попудренка, 50, Kuïe, 02094, Украша
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украти»
вул. Дзержинського, 9, Днтропетровськ, 49044, Укра'та
SI «Institute of Hygiene and Medical Ecology name OM Marzeev NAMS Ukraine»
Popudrenkа st., 50, Kyiv, 02094, Ukraine
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: dsma@dsma.dp.ua
A.М. Сердюк, E.M. Бтецька ,
B.П. Стусь , H.M. Онул *
Ключовi слова: репродуктивне здоров'я, чоловжи, фертилътстъ, ризик, низькодозовий вплив, xiMiHHe забруднення, важк метали, профшактика
Key words: reproductive health, men, fertility, risk, low dose influence, chemical pollution, heavy metals, prevention
Реферат. Репродуктивное здоровье мужчин промышленных территорий: факторы риска, донозологическая диагностика, профилактика. Сердюк А.М., Белецкая Э.Н., Стусь В.П., Онул Н.М.
Ухудшение состояния окружающей среды в XX-XXI веке под влиянием химических, физических, радиационных и ряда других факторов является не только и не столько экологической катастрофой современности, сколько непосредственной угрозой здоровью и жизни человеческого общества в целом. В ряду наиболее значимых для здоровья населения факторов лидирующее место занимают химические, поскольку, начиная с 1957 г. в мире синтезировано более 50 млн химических веществ, но только 15% из них имеют токсикологическую оценку, а 30% заболеваний населения в Европе связано с химическим фактором (ECHA-EXA). Химический «прессинг» обуславливает существенное снижение воспроизводимости населения стран Европы, а для условий Украины позволяет утверждать о масштабной депопуляции, среди возможных причин которой значительная роль принадлежит ухудшению репродуктивного потенциала населения, в частности мужчин, чему и посвящена данная работа. Нами, на основании глубокого анализа литературы, комплексных эколого-гигиенических, эпидемиологических и натурных клинико-гигиенических исследований осуществлена идентификация маркеров экспозиции, прогностически значимых маркеров влияния для ранней диагностики расстройств генеративной системы мужчин в условиях низкодозового влияния ксенобиотиков, получены убедительные доказательства экологической детерминированности болезней мочеполовой системы и снижения фертильности, разработаны научно обоснованные принципы управления риском развития экологически детерминированной репродуктивной патологии мужчин.
Abstract. Reproductive health of men of industrial areas: risk factors, donosological diagnostics, prevention. Serdyuk A.M., Biletska E.M., Stus V.P., Onul N.M. Deterioration of the environment in the XX-XXI century under the influence of chemical, physical, radiological and other factors is not only and not just an ecological catastrophe of modern times, but a direct threat to the health and life of human society as a whole. Among the most important factors influencing people's health occupy chemical the leading place, because since 1957 more than 50 million chemical substances were synthesized, but only 15% of them have a toxicological evaluation, and 30% of the diseases in Europe are associated with chemical factor (ECHA-EXA). Chemical "pressing" determines a significant reduction in the reproduction of the population of Europe, and for Ukraine it means a large-scale depopulation, among possible reasons of which a significant role belongs to the deterioration of the reproductive capacity of population, men in particular, and this work is devoted to this problem. On the basis of profound analysis of literature data, complex ecologic-hygienic researches we identified markers of exposure, prognosticaly significant markers of impact for the early diagnostics of disorders of male generative system in conditions of low-dose impact of xenobiotics. We achieved convincing evidence of ecologically determined character of unogenital diseases and fertility decrease, we developed scientifically-justified principles of management of risk of development of ecologically-determined reproductive pathology in men.
Стрiмкий розвиток людства протягом XX-XXI столптя створив ноосферу i техносферу планети, сформувавши, на жаль, низку рiзно-маштних виклиюв для здоров'я людини, яке
виявилось слабкою його ланкою, тюно пов'яза-ною i3 загальнобюлопчним законом конверген-ци, тобто невщповщносп обмеженоï адаптаци оргашзму потужному техногенному тиску.
1б/ Том XXI/1
109
А вщтак, здоров'я людини стало «бранцем» негативного впливу ним же спотворенного довкшля. Серед строкатого спектру чинниюв впливу саме xiMi4m мають найвищу небезпеку, оскшьки вони, з одного боку, найменш вивченi, а з iншого - являють собою найбiльш суттеву та рiзко зростаючу екологiчну загрозу [7, 10, 16].
Так, з 1957 р., за даними системи CAS ООН, у свт синтезовано понад 50 млн хiмiчних ре-човин, але лише 15% з них мають токсиколопч-ну оцiнку, 30% захворювань населення в Gвропi пов'язано з хiмiчним чинником (ECHA-EXA).
Саме щ обставини визначили на Мiжнародному Саммiтi «РНО+20» стурбованiсть науково1 спшь-ноти щодо загроз неiнфекцiйних захворювань людства як головно1 проблеми стабшьного роз-витку у XXI столттп та необхiднiсть сформувати Мiжнародну концепщю факторно1 профiлактики неiнфекцiйних захворювань, яко1 дотримуеться i наша крана.
Суттеве гальмування вiдтворюваностi населення краш Свропи для умов Украши дозволяе стверджувати про масштабну депопуляцiю в державi як ключовий показник якост здоров'я i життя людини [4].
Серед ушх можливих причин цього процесу левова частка належить попршенню репродуктивного потенцiалу населення внаслщок впливу негативних чинникiв еколопчно спотвореного довкiлля у багатьох крашах Свропи, а тому на Мiжнароднiй конференцiï у 1994 р. в Ка1р пiд егiдою ООН було прийнято акт про репродук-тивне здоров'я людини як головного прюритету для нацюнальних програм охорони здоров'я, що вiддзеркалюе рiвень екологiчного, сощального та економiчного благополуччя краïн. Попри високу жорстюсть репродуктивноï функцiï людини, вона виявляеться високочутливою до дп хiмiчних чин-ниюв та активно вивчаеться фах1вцями клiнiчноï i профiлактичноï медицини [1, 3, 8, 15, 16, 20, 22].
Прюритетний напрямок у цш галузi доне-давна належав вивченню переважно жшочого репродуктивного здоров'я [1, 3, 5]. Проте експер-ти ВООЗ, провщш вчеш iнiцiюють широке вивчення проблеми попршення репродуктивного потенцiалу не лише жшок, але й чоловiкiв [10, 17, 24, 26, 28, 30]. Адже на сьогодшшнш день частота безплщного шлюбу становить 10-15% у рiзних популяцiях i в 40-50% випадюв причина безплiддя пов'язана з порушенням фертильностi чоловiкiв [23, 32]. Пщтвердженням останньому е динамiка змiн показниюв норми еякуляту в чоло-вшв за останнi 70 рокiв [13]: зниження об'ему еякуляту на 62,5%, концентрацп сперматозоïдiв та 1'х рухливост - на 75% та 60% вщповщно.
Тому метою нашо! роботи була щентифшащя маркерiв експозицп, прогностично значущих маркерiв впливу для ранньо! дiагностики розла-дiв генеративно! системи в умовах низько-дозового впливу ксенобютиюв з наступною роз-робкою науково-обгрунтованих принципiв уп-равлiння ризиком розвитку еколопчно детер-мшовано! репродуктивно! патологи у чоловiкiв.
Для досягнення мети роботи проведено комплексш еколого-ппешчш, епiдемiологiчнi, натурнi клiнiко-гiгieнiчнi дослiдження, яю стали основою подальшого наукового обгрунтування розробки, впровадження профiлактичних заходiв та ощнки 1х ефективностi.
Несприятлива еколопчна ситуацiя в кра!ш i, особливо, промислових регiонах, створюе висо-кий рiвень техногенного навантаження його мешканщв, а тому привертае всебiчну увагу вчених. Нашими багаторiчними дослiдженнями встановлено, що тривале й потужне промислове забруднення довкшля сельбищних територiй сформувало високий рiвень та гетерогеннiсть хiмiчного навантаження в ушх життезабезпе-чуючих i депонуючих середовищах як у кшь-кiсному, так i в яюсному вiдношеннях, яке, проте, здебiльш знаходиться в межах вщпо-вiдних ппешчних нормативiв, хоча в 1,2-30,0 разiв перевищуе фоновi рiвнi.
Внаслiдок складного i багатоетапного процесу м^рацп абсолютнi концентрацп ВМ в рiзних середовищах змiнюються по-рiзному. При цьому несприятлива еколого-ппешчна ситуацiя атмосфери, пдро- та лiтосфери формуе тд-вищений вмiст техногенних забруднювачiв у харчовш сировинi та харчових продуктах, який в 1,4-23,0 рази перевищуе фоновi рiвнi. При цьому вiдзначаеться дефщит есенцiальних мшроеле-ментiв - цинку та мда - на 10,4-84,4 % вщ !х бiологiчних норм у харчових продуктах [9].
Виходячи з виявлених нами особливостей кумуляцп металiв на усiх ланках м^ацшних ланцюгiв, абсолютно природною е та обставина, що оргашзм людини рано чи тзно включаеться в цей процес i з загальнобюлопчних позицiй стае найбiльш значущою ланкою кругооб^у ВМ у навколишньому середовищ^ Виявленi нами особливостi забруднення об'екпв довкiлля про-мислового регiону токсичними ВМ зумовлюють специфшу !х надходження до органiзму. Так, харчовий ращон чоловiчого населення про-мислового регюну характеризуеться пiдвищеним вмiстом свинцю та кадмда, що хоч i вщповщае рiвням ДДН, проте в 4,4-8,4 разу перевищуе аналопчш данi для незабруднених територш. На фонi контамшацп усiх життезабезпечуючих
середовищ токсичними ВМ спостертаеться дефiцит есенщальних мшроелемеипв, зокрема цинку, який сягае 14,6-20,9%.
Важливою складовою доказовостi еколопчно! детермшованосп стану здоров'я населення е до-нозологiчна дiагностика за показниками вмюту та/чи активностi рiзних бiомаркерiв впливу [19, 25, 29, 31]. У цш площинi нами виявлено не-безпечну особливiсть - на rai несприятливо! еко-логiчноï ситуаци, особливо у промислових мiстах, деформащя харчування населення зу-мовлюе високу питому вагу поширеносп полiмiкроелементозiв, яка спостертаеться у 2847,5% чоловтв.
Так, концентрацiï найбiльш поширених полютаипв - свинцю та кадмiю у бюсубстратах чоловiкiв промислових мiст в 1,2-8,5 разiв перевищують результати дослщжень контроль-ноï територiï та нормативы рiвнi [14, 29]. Концентрацiя абютичних металiв у кровi фертильних чоловтв виявилась в 1,2-1,3 разу вищою порiвняно з ïx вмiстом у еякулят^ а рiвень металiв у спермi безплiдних чоловiкiв - в 1,3-2,2 разу вищим порiвняно з показниками фертильноï групи. Така ситуащя, на нашу думку, спричинена як кумулятивними властивостями металiв, так i недосконалютю методiв ïx виз-начення та гiгiенiчноï регламентацiï у об'ектах довкшля. При цьому, вмют токсиканпв у бiосубстратаx мешканцiв iндустрiально роз-винутих мiст не тшьки перевищуе допустимий рiвень, а вщповщае такому, що формуе по-тенцшну загрозу репродуктивному здоров'ю сучасних та майбутшх поколiнь [19, 30].
Одночасно в органiзмi спостерiгаеться дефь цит ключового для репродуктивноï системи чоловтв мiкроелементу - цинку, рiвень якого в бюсубстратах чоловтв в 1,2-3,0 рази нижчий порiвняно з фiзiологiчним рiвнем, даними лгте-ратури [18, 25, 29, 31] та результатами до-слщжень у контрольному мюи, що, ймовiрно, зумовлено як низьким рiвнем добового його надходження, так i доведеним у наших дослщ-женнях iснуванням бiологiчного антагонiзму з токсичними металами - Pb, Cd. При цьому вмют цинку в еякулят фертильних чоловтв у 30,2 разу вищий порiвняно з його рiвнем у кровi та в 9,3 разу - шж у спермi безплiдниx чоловiкiв i доводить виключно важливу роль цинку в процесах сперматогенезу [18, 27].
Наше концептуальне припущення вибiрко-востi впливу ВМ на генеративну систему людини тдтвердилося результатами ешдемюлопчних, натурних клiнiко-гiгiенiчниx дослщжень та математичного аналiзу.
Одним з найбшьш iнформативниx маркерiв соцiально-екологiчного благополуччя населення е показники первинноï захворюваносп [23]. Нами виявлено статево-вiковi вщмшносп та закономiрностi розвитку хвороб репродуктивно1' системи людини за умов низькодозового впливу ксенобiотикiв, частота яких у промислових мютах в 1,2-3,4 разу перевищуе загальнодержав-ний рiвень та характеризуеться поступовим зрос-танням у динамщ дослiдження в 1,1-2,6 разу.
Вщомо, що найбiльш раннiми ознаками по-рушення функцiï репродуктивно1' функцiï чоловтв тд впливом рiзноманiтниx чинниюв довкiлля е дестабiлiзацiя рiзниx ланок ïï регуляцiï, зокрема, розлади секреци i синтезу статевих гормонiв та гонадотрошшв гiпоталамо-гiпофiзарною системою та порушення сперматогенезу. Нами встановлено розвиток гормонального дисбалансу у фертильних чоловтв тд впливом еколопчних факторiв довкiлля мало1' iнтенсивностi, який, проте, певною мiрою ком-пенсуеться активащею гiпоталамо-гiпофiзарноï системи для забезпечення надiйного та сталого функцiонування репродуктивно1' системи.
У той же час у шфертильних чоловiкiв промислового регюну спостерiгаються вираженi порушення секрецiï тестостерону, що супровод-жуються псиxологiчними, соматичними i сексуальними проблемами, питома вага яких у промисловому мiстi в 1,5-2,4 рази вища по-рiвняно з контрольним мютом i поглиблюеться з вшом в 1,1-3,0 рази [21].
При цому у чоловтв промислового мюта показники якосп еякуляту були пршими по-рiвняно з чоловшами контрольного мiста, особливо за в'язкютю, концентрацiею спермато-зоïдiв та кшькютю живих форм - на 6,0-32,4%.
Важливим етапом гiгiенiчноï дiагностики е визначення прiоритетниx маркерiв експозицiï, факторiв ризику внутрiшньоï компоненти со-щально1' складово1', iндикаторiв репродуктивного здоров'я населення (маркерiв впливу), силу причинно-наслiдкового зв'язку еколопчно1' i соцiальноï складово1' та визначення ступеня ризику розвитку репродуктивно1' патологи у населення внаслщок впливу ксенобютиюв дов-кiлля. На пiдставi отриманих результатiв, з використанням кореляцшного, регресiйного аналiзiв та оцiнки ризику нами доведено де-термiнованiсть патологи репродуктивно1' системи чоловiкiв промислового регюну техногенним забрудненням навколишнього середовища xiмiч-но1' етiологiï, характер i стушнь впливу якого за-лежить вщ виду забруднюючо1' речовини, шляху ïï надходження та нозологiчноï форми патологи.
16/ Том XXI/1
ill
Встановлено, що тдвищення вмюту свинцю, кадмiю та мiдi в кровi зумовлюють зниження рiвня тестостерону у кровi за одночасно! ак-тиваци секреци гонадотропiнiв. У той же час концентращя цинку в еякулят характеризуеться зворотнiми закономiрностями впливу. Зростання концентраци свинцю i кадмда у кровi пов'язано зi збшьшенням лише патологiчних форм сперматозоадв в еякуляп, у той час як тдвищення !х вмiсту в еякулят зумовлюе зростання в'язкостi сперми та кшькосп патологiчних форм сперматозоидов, зниження загально! кiлькостi сперматозо]дов, !х концентраци та рухливостi. Вмiст цинку в еякуляп, навпаки, покращуе ус вищезазначенi параметри, знижуючи в'язкiсть сперми за одночасного збшьшення рiвня сперматозоидов у еякулятi, !х концентраци i рухливостi.
На нашу думку, така ситуащя зумовлена, перш за все, напруженням внутрiшнiх компен-саторних механiзмiв пiд впливом агресивних факторiв зовнiшнього середовища - ксено-бютики здiйснюють безпосереднiй вплив на гонади з пошкодженням статевих клiтин та активащею процесiв вiльнорадикального окис-нення - глибоке пригнiчення функцюнально1 активност тестикулярно1 тканини та пiдвищення рiвня ентропи у морфофункцiональнiй системi см'яниюв за сукупно1 ди внутрiшньосудинних (сповшьнення кровотоку, змiна реологи кровi), внутршньостшкових (ушкодження епiтелiю та серицитiв, порушення цiлiсностi базально1 мембрани внаслiдок прямого впливу юшв важ-ких металiв) та позасудинних факторiв (пери-васкулярний фiброз). Крiм того, спостерiгаеться опосередкований вплив через центральну нерво-ву систему, що проявляеться порушенням нейроендокринно1 регуляци функцiонування статевих оргашв. При цьому порушуеться енерге-тика клгшни, виникають явища гшоксп, що зумовлюють формування в органiзмi «дезадап-тацiйного синдрому», в якому головне регуля-торне навантаження покладаеться на метало-ферментну систему, активною складовою яко! е бiомiкроелементи, зокрема цинк [2, 8, 19, 25, 31].
Маркерами еколопчно зумовленого зниження фертильносп чоловшв е розлади регуляци в системi «riпоталамус-riпофiз» та заплщнюючих властивостей еякуляту (загальна кiлькiсть сперматозоидов, !х концентрацiя, рухливiсть, кшьюсть патологiчних форм та в'язкiсть сперми). При цьому фiзiологiчно значущими е концентраци свинцю i кадмiю у кровi на рiвнi 0,025 i 0,001 мг/л, цинку, свинцю i кадмiю в еякулятi -на рiвнi 29,97, 0,003 i 0,001 мг/л вщповщно.
Таким чином, результати проведених нами комплексних дослiджень стали доказовою базою визначення екологiчно залежних змiн мшроеле-ментного статусу, гормонального фону оргашзму чоловтв та заплщнюючих властивостей еякуляту, характер i ступiнь вираженостi яких тiсно корелюють iз рiвнем техногенного забруднення довкшля та органiзму. Проте отриманi результати набувають лопчно1 науково1 завершеносп й практичного значення лише за умов розробки i впровадження системи заходiв задля збереження i змщнення репродуктивного здоров'я населення екологiчно несприятливих регiонiв. Останне знайшло свое вщображення у розробцi ком-плексно1 системи здоров'язбер^аючих заходiв -концептуально1 моделi управлiння ризиком розвитку екологiчно зумовлено1 репродуктивно1 патологи у населення.
Методолопчний пiдхiд до розробки про-фшактичних заходiв грунтуеться на гармо-ншному i послiдовному поеднаннi чотирьох основних напрямюв загально1 та шдивщуально1 профшактики: законодавчо-правовому, техшч-ному i технолопчному, санiтарно-гiгiенiчному, медико-бiологiчному, застосування яких у комплекс дозволить знизити ризик еколопчно зумовлено1 репродуктивно1 патологи у населення еколопчно несприятливо1 територи [7]. Надаючи безсумнiвну прiоритетнiсть першим трьом заходам профшактики, ефективне управлшня ризиком розвитку еколопчно зумовлених змiн репродуктивного здоров'я населення неможливе без застосування шдивщуально1 профiлактики як важливо1 складово1 заходiв медико-бiологiчного напрямку [5, 6, 16]. При цьому, комплексний шдхщ щодо реалiзацil медико-бюлопчно1 профшактики повинен передбачати поетапну систему заходiв, яка спрямована на виявлення донозолопчних змiн у генеративнiй системi людини та порушення балансу мшроелемеш!в, з наступною корекщею мiкроелементного статусу залежно вiд виду та ступеня виявлених порушень.
При невиражених мiкроелементозах дiевими е заходи загальнозмiцнюючого характеру з норма-лiзацiею харчування iз додатковим збагаченням рацюну продуктами з високим вмютом бю-тичних мiкроелементiв [11].
Бшьш вираженi порушення мiкроелементного статусу, гшермшроелементози та полтпомшро-елементози вимагають, ^м вищезазначеного, вживання ентеросорбентiв та елемеипв-анта-гонiстiв, дiя яких спрямована на зв'язування ксенобютиюв у шлунково-кишковому трактi та активацiю !х елiмiнацil. Препаратами вибору
можуть слугувати пектинвмюш сполуки, ефек-тивнють яких доведена у наших натурних клшко-гшешчних дослiдженняx [5, 10, 16].
У р^ глибокого дефiциту мшроелемеш!в в органiзмi можливе використання куршв полi- та моноелементних препаратiв, провщним аспектом ефективностi яких е диференцшований пiдxiд з урахуванням територiальниx, статево-вшових, фiзiологiчниx чи патологiчниx особливостей оргашзму, вид та ступiнь порушення мшроеле-ментного статусу.
Звичайно, розумiючи мультифакторнiсть вищезазначених репродуктивних розлащв, досить важко виокремити етюпатогенетичний чинник, проте вивчення еколого-гiгiенiчниx аспектов репродуктивно1' патологiï населення сприятиме, певною мiрою, упровадженню ефек-тивних профшактичних заxодiв, i, як наслiдок -збшьшенню адаптацiйниx резервiв органiзму, попередженню розвитку екологозалежно1' пато-логiï та змщненню здоров'я населення в цшому i репродуктивного потенцiалу зокрема.
Узагальнюючи нашi результати з проблеми чоловiчого здоров'я, слiд пiдкреслити, що xiмiчнi чинники його погiршення широко роз-повсюдженi в життезабезпечуючих середовищах бюсфери i, незважаючи на низькодозовi рiвнi ïx впливу, внаслiдок здатностi до кумуляцп, накопичуються в органiзмi та статевих органах, зумовлюючи таким чином й пряму, i опосеред-ковану дда на генеративну систему людини.
На пiдставi епiдемiологiчного моделювання отриманi переконливi докази, що хвороби сечостатевоï системи чоловшв е екологiчно за-лежними не тшьки вщ виду та концентраци чинника, але й вiд шляxiв його надходження до органiзму, в ранжуванш впливу яких перше мюце посiдае алiментарниx шлях (36,4%), друге - аерогенний (30,9%), трете - водний (19,14%).
Слщ наголосити, що в патогенезi зниження фертильностi чоловшв значну роль вiдiграе бю-лопчний антагонiзм репротоксикантiв (свинцю, кадмiю, ртуто, миш'яку) з мiкроелементами, а широка розповсюдженють - до 50% мшроеле-ментозiв у населення потенцiюе виникнення порушень у статевш сферi.
Отже, резюмуючи вищевикладене, необxiдно пiдкреслити, що при вщсутносто належноï уваги саме ппенютов до проблеми збереження репродуктивного потенщалу чоловiкiв нашi результати спрямовують вектор науковоï активностi профшактичного напрямку медицини на ïï вивчення та усшшне вирiшення.
Разом з тим, шшою стрiмко зростаючою загрозою репродуктивному здоров'ю е суттева штенсифшащя в середовищi iснування людини рiзноманiтниx фiзичниx чинникiв - «електро-магштного смогу», побутовоï та комунiкативноï техшки, шуму, вiбрацiï та особливо радiацiйного фактору. Про актуальнiсть останнього доречно сьогодш наголосити та нагадати з урахуванням сумноï для Украïни i свтоу 30-ï рiчницi аварiï на ЧАЕС. Адже ще в 2003р. S.E. Cardinale Ersilio Tonini попереджав: «Якщо Свропа не зрозумiе, що Чорнобиль - це явище свтоового масштабу, через 30-40 роюв у Свропи виникнуть новi ризики».
ВИСНОВКИ
1. Незважаючи на вщносно низький вмют ВМ в об'ектах довкшля промислових мют, таю за-бруднювачi е реальною загрозою здоров'ю чоло-вiчого населення, особливо репродуктивноï системи, яка е одшею з найменш захищених i найбiльш вразливих в оргашзмг
2. Головна сутнiсть потенцiйноï небезпеки токсичних ВМ - ïx здатнють до накопичення в органiзмi при постiйному систематичному над-ходженш, що потенцiюеться бiоантагонiзмом та дефщитом есенцiальниx мiкроелементiв в органiзмi первинного та вторинного походження.
3. Важливою складовою заxодiв з управлшня ризиком розвитку еколопчно детермшованих репродуктивних розладiв у чоловiчого населення е рання дiагностика та прогнозування порушень мшроелементного статусу, фертильного потен-цiалу, репродуктивних розладiв у чоловiчого населення iз використанням прогностичних моделей та розрахункових критерiальниx значень маркерiв експозицп, а також гiгiенiчниx детер-мшант репродуктивного здоров'я - високочут-ливих маркерiв екологiчно зумовленого впливу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Балтер Р.Б. Репродуктивное здоровье женщин и состояние новорожденных в Поволжском регионе в условиях различной экологической нагрузки проживания / Р.Б. Балтер, Т.В. Иванова, А.С. Пинкина // Ам-булаторно-поликлиническая помощь - платформа женского здоровья: сб. науч. ст., посвященных 70-
летию основания акушерско-гинекологического отделения ММУ ГП №9. - Самара, 2010. - С. 29-30.
2. Бшецька Е.М. Вплив фактор1в навколишнього середовища на чолов1чу статеву систему / Е.М. Бь лецька, Н.М. Онул // Довкшля та здоров'я. - 2011. -№ 4 (59). - С. 15-19.
16/ Том XXI/1
113
3. Венцшвський Б.М. Корекцш стану фетопла-центарного комплексу у ваптних з плацентарною недостатнiстю, зумовленою надлишковою кiлькiстю важких металiв в бюсубстратах / Б.М. Венцшвський, С.В. Осадчук, 1.Б. Венцкiвська // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. - 2011. - №1. - С. 63-66.
4. Змша чисельносп населення обласних цен^в, Киева i Севастополя (1989-2014рр.). - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://upload.wi-kimedia.org/wikipedia/commons/b/ba/OblastCenterChang eUa1989-2011.png
5. Индивидуальная биокоррекция экологозави-симых состояний у критических групп населения / Э.Н. Белецкая, Н.М. Онул, В.И. Главацкая [и др.] // Гигиена и санитария. - 2014. - №2. - С. 34-37.
6. Использование биологически активных веществ в профилактике токсического действия некоторых тяжелых металлов / Т.Д. Дегтярева, Б.А. Кацнельсон, Л.И. Привалова [и др.] // Гигиена и санитария. - 2001. - № 6. - С. 71-73.
7. Качинський А.Б. Еколопчна безпека Укра!ни: системний аналiз перспектив покращення / А.Б. Качинський. - Ки!в: Н1СД, 2001. - 312 с.
8. Ревич Б.А. Экологическая эпидемиология / Б.А. Ревич, С.Л. Авалиани, Г.И. Тихонова. - Москва: Издат. дом «Академия», 2004. - 384 с.
9. Роль контамшованосп алiментарного чинника у формуванш репродуктивно! патологи у чоловтв / Е.М. Бшецька, Н.М. Онул, Л.А. Михайлова, Н.В. Салькова // Вестник гигиены и эпидемиологии. -2012. - Т.16, № 1. - С. 21-25.
10. Сердюк А.М. Еколопя довшлля та безпека життедiяльностi населення у промислових репонах Укра!ни / А.М. Сердюк, В.П.Стусь, В.1. Ляшенко // Дншропетровськ: Пороги, 2011. - 486 с.
11. Спиричев В.Б. Обогащение пищевых продуктов витаминами и минеральными веществами / В.Б. Спиричев, Л.Н. Шатнюк, В.М. Позняковский. -Новосибирск, 2004. - 547 с.
12. Стусь В.П. Вмют важких металiв у тканинах сечостатевих оргашв мешканщв штенсивного про-мислового регiону / В.П. Стусь // Уролопя. - 2006. -Т.10, №4. - С. 30-37
13. Сухих Г.Т. Репродукция и сексуальность / Г.Т. Сухих, Н.Н. Стеняева // Акушерство и гинекология. - 2014. - №7. - С. 4-8.
14. Трахтенберг И.М. Основные показатели физиологической нормы у человека / И.М. Трахтенберг. - Киев: Авиценна, 2001. - 372 с.
15. Трахтенберг 1.М. Профшактична токсиколопя та медична еколопя / 1.М. Трахтенберг. - Ки!в: Авь цена, 2011. - 120 с.
16. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белицкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. -Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. - 148 с.
17. Abarikwu S.O. Causes and risk factors for malefactor infertility in Nigeria: a review / S.O. Abarikwu // Afr. J. Reprod. Health. - 2013. - Vol. 17, N 4. - Р. 150-66.
18. Assessment of the level of trace element zinc in seminal plasma of males and evaluation of its role in male
infertility / M.S. Khan, S. Zaman, M. Sajjad [et al.] // Int. J. App. Basic Med. Res. - 2011. - N1. - P. 93-99.
19. Association of Blood and Semen Lead and Zinc Level with Semen Parameter in the Male Partner of Infertile Couple / P. Fatima, M.M. Hossain, D. Rahman, M.W. Rahman [et al.] // Mymensingh Med. J. - 2015. -Vol. 24, N 3. - P. 537-41.
20. Benoff S. Male infertility and environmental exposure to lead and cadmium / S. Benoff, A. Jacob, I.R. Hurley // Hum. Reprod. Update. - 2000. - N 6. - P. 107-121.
21. Biletska E.M. The expressivness of androgen-deficiency manifestations in infertile men of ecologically contrasting territories / E.M. Biletska, N.M. Onul, V.L. Onul // News Science Education. - 2015. - Vol. 7, N 31. - P. 15-20.
22. Cadmium, lead, and other metals in relation to semen quality: human evidence for molybdenum as a male reproductive toxicant / J.D. Meeker, M.G. Rossano, B. Protas, M.P. Diamond [et al.] // Environ. Health Perspect. 2008. - Vol. 116. - P. 1473-1479.
23. Frequency and epidemiologic aspects of male infertility / F. Sohrabvand, M. Jafari, M. Shariat, F. Haghollahi [et al.] // Acta Med. Iran. 2015. - Vol. 53, N 4. - P. 231-235.
24. Ghassan T. Alani. Analysis of DNA damage and oxidative stress in human spermatozoa and some biochemical changes in seminal plasma and their correlation with semen quality of infertile men / Ghassan T. Alani, Sermed S. Khonda, Hedef D. El Yaseen // Iraqi Postgraduate Medical J. - 2011. - Vol. 10, N 1. - P. 81-88.
25. Impact of seminal trace element and glutathione levels on semen quality of Tunisian infertile men / Fatma Atig, Monia Raffa, Ben-Ali Habib, Abdelhamid Kerkeni [et al.] // BMC Urology. - 2012. - Vol. 12, N 6.
26. Krausz C. Genetics of male infertility: from research to clinic / C. Krausz, A.R.Escamilla, C.Chianese // Reproduction. - 2015. - Vol. 150, N 5. - P. 159-74. doi: 10.1530/REP-15-0261.
27. Male infertility: decreased levels of selenium, zinc and antioxidants / S1. Türk, R.Mändar, R. Mahlapuu, A. Viitak [et al.] // J. Trace Elem. Med. Biol. - 2014. -Vol. 28, N 2. - P. 179-85.
28. Red Palm Oil Attenuates Lead Acetate Induced Testicular Damage in Adult Male Sprague-Dawley Rats / A.I. Jegede, U. Offor, O.O. Azu, O. Akinloye // Evid Based Complement Alternat Med. - 2015;2015:130261. doi: 10.1155/2015/130261. Epub 2015 Sep 21.
29. Relationships between heavy metal concentrations in three different body fluids and male reproductive parameters: a pilot study / J. Mendiola, M.J. Moreno, M. Roca, N.Vergara-Juarez [et al.] // Environmental Health. - 2011. - Vol. 10, N 6.
30. Reproductive toxicity of low-level lead exposure in men / S. Telisman, B. Colak, A.Pizent, J.Jurasovic [et al.] // Environ. Res. - 2007. - Vol. 105. - P. 256-266.
31. The impact of seminal zinc and fructose concentration on human sperm characteristic / N. Amidu, W.K.B.A. Owiredu, M.A.T. Bekoe, L. Quaye // J. Med. Biomedical Sciences. 2012. - Vol. 1, N 1. - P. 14-20.
32. WHO Laboratory Manual for the Examination and Processing of Human Semen. - 5th edition. - Geneva: WHO Press, 2010. - 287 p.
REFERENCES
1. Baiter RB, Ivanova TV, Pinkina AS. [Reproductive health status of women and newborns in the Volga region under different environmental load of residence]. Ambulatorno-poliklinicheskaya pomoshch' -platforma zhenskogo zdorov'ya: sb. nauch. st., po-svyashchennykh 70-letiyu osnovaniya akushersko-ginekologicheskogo otdeleniya MMU GP N 9. Samara. 2010;29-30. Russian.
2. Bilets'ka EM, Onul NM. [The impact of environmental factors on the male reproductive system]. Dovkillya ta zdorov'ya. 2011;4(59):15-19. Ukrainian.
3. Ventskivs'kiy BM, Osadchuk SV, Ventskivs'ka IB. [Correction of placenta in pregnant women with placental insufficiency derived from the number of excess heavy metals in biological substrates]. Pediatriya, akusherstvo ta ginekologiya. 2011;1:63-66. Ukrainian.
4. Population change regional centers, Kyiv and Sevastopol (1989-2014). Available from: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/ba/Obl astCenterChangeUa1989-2011 .png
5. Beletskaya EN, Onul NM, Glavatskaya VI. [Individual correction dependent ecological conditions in the critical groups of the population]. Gigiena i sanitariya. 2014;2:34-37. Russian.
6. Degtyareva TD, Katsnel'son BA, Privalova LI. [The use of biologically active substances in the prevention of the toxic effect of some heavy metals]. Gigiena i sanitariya. 2001;6:71-73. Russian.
7. Kachins'kiy AB. [Environmental safety Ukraine: a systematic analysis of prospects for improvement]. Kyiv: NISD. 2001;312. Ukrainian.
8. Revich BA, Avaliani SL, Tikhonova GI. [Environmental epidemiology]. Moskva: Izdat. dom «Aka-demiya». 2004;384. Russian.
9. Bilets'ka EM, Onul NM, Mikhaylova LA, Sal'ko-va NV. [Kontaminovanosti role of nutritional factors in the formation of reproductive pathology in men]. Vestnik gigieny i epidemiologic 2012;16(1):21-25. Ukrainian.
10. Serdyuk AM, Stus' VP, Lyashenko VI. [Ecology environmental and human safety in industrial regions of Ukraine]. Dnipropetrovs'k: Porogi. 2011;486. Ukrainian.
11. Spirichev VB, Shatnyuk LN, Poznyakovskiy VM. [Enriched with vitamins and minerals, food products]. Novosibirsk. 2004;547. Russian.
12. Stus' VP. [The content of heavy metals in the tissues of the urinary tract inhabitants intensive industrial region]. Urologiya. 2006;10(4):30-37. Ukrainian.
13. Sukhikh GT, Stenyaeva NN. [Reproduction and Sexuality]. Akusherstvo i ginekologiya. 2014;7:4-8. Russian.
14. Trakhtenberg IM. [Key indicators of physiological norm in humans]. Kyev: Avitsenna. 2001 ;372. Russian.
15. Trakhtenberg IM. [Preventive medical toxicology and ecology]. Kyiv: Avitsena. 2011;120. Ukrainian.
16. Serdyuk AM, Belitskaya EN, Paran'ko NM, Shmatkov GG. [Heavy metals of the environment and
their impact on women's reproductive function]. Dnepropetrovsk: ART-PRESS. 2004;148. Russian.
17. Abarikwu SO. Causes and risk factors for malefactor infertility in Nigeria: a review. Afr J Reprod Health. 2013;17(4):150-66.
18. Khan MS, Zaman S, Sajjad M. Assessment of the level of trace element zinc in seminal plasma of males and evaluation of its role in male infertility. Int. J. App. Basic Med. Res. 2011;1:93-99.
19. Fatima P, Hossain MM, Rahman D, Rahman MW, Mugni CR, Sumon GM, Hossain HB, Hossain HN.Association of Blood and Semen Lead and Zinc Level with Semen Parameter in the Male Partner of Infertile Couple. Mymensingh Med J. 2015;24(3):537-41.
20. Benoff S, Jacob A, Hurley IR. Male infertility and environmental exposure to lead and cadmium. Hum. Reprod. Update. 2000;6:107-21.
21. Biletska EM, Onul NM, Onul VL. The expres-sivness of androgen-deficiency manifestations in infertile men of ecologically contrasting territories. News of science and education. 2015;7(31):15-20.
22. Meeker JD, Rossano MG, Protas B, Diamond MP, Puscheck E, Daly D. Cadmium, lead, and other metals in relation to semen quality: human evidence for molybdenum as a male reproductive toxicant. Environ. Health Perspect. 2008;116:1473-9.
23. Sohrabvand F, Jafari M, Shariat M, Haghollahi F, Lotfi M. Frequency and epidemiologic aspects of male infertility. Acta Med Iran. 2015;53(4):231-5.
24. Ghassan T. Alani, Sermed S. Khonda, Hedef D. El Yaseen. Analysis of DNA damage and oxidative stress in human spermatozoa and some biochemical changes in seminal plasma and their correlation with semen quality of infertile men. The Iraqi Postgraduate Medical Journal. 2011;10(1):81-88.
25. Fatma Atig, Monia Raffa, Ben-Ali Habib, Abdelhamid Kerkeni, Ali Saad, Mounir Ajina. Impact of seminal trace element and glutathione levels on semen quality of Tunisian infertile men. BMC Urology. 2012;12(6).
26. Krausz C, Escamilla AR, Chianese C. Genetics of male infertility: from research to clinic. Reproduction. 2015;150(5):159-74. doi: 10.1530/REP-15-0261.
27. Türk S1, Mändar R, Mahlapuu R, Viitak A, Pu-nab M, Kullisaar T. Male infertility: decreased levels of selenium, zinc and antioxidants. J Trace Elem Med Biol. 2014;28(2):179-85.
28. Jegede AI, Offor U, Azu OO, Akinloye O. Red Palm Oil Attenuates Lead Acetate Induced Testicular Damage in Adult Male Sprague-Dawley Rats. Evid Based Complement Alternat Med. - 2015;2015:130261. doi: 10.1155/2015/130261. Epub 2015 Sep 21.
29. Mendiola J, Moreno MJ, Roca M, Vergara-Juárez N. Relationships between heavy metal concentrations in three different body fluids and male reproductive parameters: a pilot study. Environmental Health. 2011;10(6).
16/ TOM XXI/1
115
30. Telisman S, Colak B, Pizent A, Jurasovic J., Cvitkovic P. Reproductive toxicity of low-level lead exposure in men. Environ. Res. 2007;105:256-66.
31. Amidu N, Owiredu WKBA, Bekoe MAT, Quaye L. The impact of seminal zinc and fructose concentration
on human sperm characteristic. Journal of Medical and Biomedical Sciences. 2012;1(1):14-20.
32. WHO Laboratory Manual for the Examination and Processing of Human Semen. - 5th edition. -Geneva: WHO Press. 2010;287p.
Crana Haginm^a go pega^ii' 27.11.2015
♦
УДК 632.952:614.76:556.388
С.В. Бтоус, С. Т. Омельчук, О.П. Вавртевич, А.М. Антоненко
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА СТ1ЙКОСТ1 ФУНГЩИД1В КЛАС1В ТРИАЗОЛП1РИМ1ДИН1В, ТРИАЗОЛ1В, П1РИМ1ДИН1В I МОРФОЛ1Н1В У ГРУНТ1 ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАБРУДНЕННЯ НИМИ ГРУНТОВИХ ВОД
1нститут гшени та екологи
Нацюнального медичного yHieepcumemy iM. О. О. Богомольця (дир. - д. мед. н., проф. С. Т. Омельчук) пр. Перемоги, 34, Кигв, 03057, Украна Institute of Hygiene and Ecology
of the National Medical University named after O.O. Bohomoltsia Peremogy Av., 34, Kyiv, 03057, Ukraine e-mail: san-gig@yandex.ua
Ключовi слова: фунгщиди, триазолпiримiдини, триазоли, nipuMÎdunu, морфолти, Грунт, tpynmoei води Key words: fungicides, triazolopyrimidines, triazoles, pyrimidines, morpholines, soil, groundwater
Реферат. Сравнительная оценка стойкости фунгицидов классов триазолпиримидинов, триазолов, пи-римидинов и морфолинов в почве и прогнозирование загрязнения ими грунтовых вод. Билоус С.В., Омельчук С.Т., Вавриневич Е.П., Антоненко А.Н. Целью исследования было прогнозирование загрязнения грунтовых вод фунгицидами разных химических классов в почвенно-климатических условиях Украины и других Европейских стран, а также оценка их неблагоприятного воздействия на организм человека. В материалах приведены результаты натурных исследований и данные литературы. Было установлено, что по стабильности в почве вещество нового химического класса триазолпиримидинов - аметоктрадин относится к 4 классу опасности (малоопасные вещества), триазолы же относятся ко 2 классу (опасные вещества), а пиримидины и морфолины - к 3 классу (умеренно опасные). Также было установлено, что наименее опасным при попадании в питьевую воду является аметоктрадин, который отнесен к 4 классу опасности по интегральному показателю опасности при попадании в воду.
