CC BY
12УДК 631.44.477 Мороз Г.Б.
Рельеф як основний фактор контрастност/ фунтового покриву середньо-сухостепового педоекотону П1вн1чно-Зах1дного Причорномор'я
Одеський державний аграрний уыверситет, г.Одесса е-таН: [email protected]
Анотац'т. Охарактеризовано контрастнсть фунт/'в мкрокатен середньо-сухостепового педоекотону П/'вн/'чно-Зах/'дного Причорномор'я. На основ/ показникв контрастност/ математично ¡дентиф/'ковано об'ективно ¡снуюч/' в природ/ групи фунт/'в педоекотональних м1крокатен / визначено ступнь ¡х схожост/ та в/дм/нност/' як мж собою, так / в/'д сумжних з педоекотоном п/'дтип/'в фунт/'в - чорноземам/'в п1вденних / темно-каштанових фунт/'в. За ступенем контрастност/ проведено оцнку класиф1кац1йно-таксоном1чно1 значущост/ показникв окремих властивостей фунт/'в педоекотону.
КлючовI слова: степ, педоекотон, мкрокатена, чорноземи п1вденн1, темно-каштанов1 фунти, контрастнсть.
Вступ
Безперервна мшливють Грунт1в в простор! вимагае розглядати Грунтовий покрив як одну генеральну сукупнють - континуум, варшвання властивостей всередин якого визначаеться змшою фактор1в Грунтоутворення. Найбтьш уыверсальним з цих фактор1в е рельеф, як основний ретранслятор та перерозподтювач речовини I енергп. Чим штенсившше рельеф перерозпод1ляе г1дротерм1чн1 показники, тим вищою е контрастн1сть Грунтового покриву, що особливо пом1тно в перехщних зонах.
Рельеф мае суттевий вплив I на формування та перерозподт Грунт1в перех1дно'| зони в1д середнього до сухого Степу (середньо-сухостепового педоекотону) в П1вшчно-Захщному Причорномор''. Так, на дтянках з яскраво вираженим мезорельефом, який на територп досл1джень мае здебтьшого ероз1йне походження, утворюються м1крокатени ероз1йно-делюв1ального типу [6, с. 105-106]. 1х формування, насамперед, пов'язане з перерозподтом вологи по р1зних елементах рельефу поверхневими I латеральними потоками, а також з ерозшно-дефляцшними процесами, штенсиф|кац1я яких зумовлена антропогенною д1яльнютю.
В межах одн1е' м1крокатени Грунтовий покрив являе собою безперервно протяжне тто природи. Але тут неперервнють Грунтового покриву поеднуеться 1з наявнютю ч1тко в1дм1нних м1ж собою груп Грунт1в. Таким чином неперервн1сть поеднуеться з дискретнютю, не залежно вщ того р1зкий чи поступовий перехщ спостер1гаеться м1ж катеноформуючими Грунтами.
Дв1 основн1 причини викликають м1нлив1сть Грунт1в м1крокатен - зм1на умов Грунтоутворення I в1к Грунту. Так, р1зниця в зволоженн1 може привести до формування в межах одного геоморфолопчного елементу р1зних по в1дносному в1ку стад1й Грунт1в [3, с.16]. 1ншими словами, оск1льки Грунт нерозривно зв'язаний з елементами рельефу, його розвиток також тюно пов'язаний з еволюц1ею рельефу. Тому, на територп середньо-сухостепового педоектону елементарна структура Грунтового покриву набувае своерщного характеру. Контрастнють компонент1в м1крокатен зростае I в сум1жних компонентах зм1ни морфолог1чних та анал1тичних властивостей Грунт1в наст1льки значн1, що подекуди, фактично, призводять до роздтення 'х на р1вн1 типу.
Таким чином, на вщносно невелик1й територп в умовах одые''' Грунтово' м1крокатени можуть зустр1чатися висококонтрастн1 Грунти. Тому не можна оч1кувати однор1дност1 Грунту в границях одыеТ форми рельефу, а для виявлення ступеня неоднорщносп необхщно встановити контрастн1сть Грунтового покриву в межах м1крокатен I зв'язок ц1еТ контрастност! з факторами Грунтоутворення.
Об'ектом вивчення е Грунти середньо-сухостепового педоекотону П1вн1чно-Зах1дного Причорномор'я - перехщноТ Грунтово-географчноТ одиниц1 м1ж темно-каштановими Грунтами I чорноземами швденними. Предметом дослщження е контрастн1сть окремих груп Грунт1в педоекотону, як м1ж собою, так I м1ж сум1жними типами Грунт1в - чорноземами п1вденними I темно-каштановими Грунтами.
Матерiали i методи
Контрастн1сть - це одна 1з к1льк1сних характеристик будови Грунтового покриву, в основ! якоТ' лежить виявлення ступеня схожосп та в1дм1нност1 Грунт1в за 'х властивостями. Визначення контрастност! Грунт1в проводили за методикою В.П. Белоброва [1], яка базуеться на виявлены вщмшностей (суттевих та несуттевих) м1ж двома виб1рками окремих показник1в властивостей Грунт1в. Якщо в1дм1нност1 м1ж виб1рками
показникГв одних i тих же властивостей порiвнюваних мiж собою попарно ГрунтГв cyTTSBi, то вважаеться, що дан Грунти в тiй чи шшш Mipi контрастнi. Прийняття нульово' ппотези - вiдсyтнiсть вiдмiнностей (вiдмiнностi несуттевГ), або ''' неприйняття (суттева вщмшнють) проводили за критерiем t Стюдента, з використанням непараметричних критерГ'в u i v, що виправдано невеликою ктькютю вихiдних даних [2, с.173].
Для виявлення контрастностi використовували три групи властивостей ГрунтГв - морфолопчш параметри (потужнГсть гумусово-акумулятивного горизонту Н, см; потужнють гумусового горизонту Н+Нр, см; потужнГсть гумусованого проФГлю, см; глибина закипаня вщ 10% НС1, см), показники гумусового стану та гумусонакопичення (вмГст гумусу, %; вщношення Сгк : Сфк; коефГцГент вщносно' акумуляцГ' гумусу -КВАГ; коефоент профГльного накопичення гумусу - КПНГ) та показники оптичних властивостей гумшових кислот (Е4,00 - коефщГент оптично' щГльностГ при довжин хвилГ 464 нм i концентрацГ' розчину 1 мг/100 мл, при довжин кювети 1 см; Е4/Е6 - вщношення коефщГетчв оптично' щГльностГ при довжинах хвиль 485 i 690 нм вщповщно; Кст - показник якост i стабГльностГ гумусу). Визначення контрастносп проводилося по випадкових вибГрках окремо по кожному показнику для кожно' групи ГрунтГв. ЧисельнГсть вибГрок варГювала вГд 5 до 20 значень в залежност вГд зустрГчання тих чи Гнших груп чорноземГв [6]. ВГдмГнностГ ГрунтГв по властивостях вважали суттевими при Р < 0,05.
Результати визначення контрастносп ГрунтГв за трьома групами властивостей окремо за кожним Гз показникГв по кожнш з груп ГрунтГв наведенГ в матрицях. Одиниця в матрицГ означае, що мГж даними групами ГрунтГв за проаналГзованим показником вщмшнють суттева, а нуль - несуттева.
Результати i обговорення
Серед рГзномашття факторГв диференцГацГ' Грунтового покриву середньо-сухостепового педоекотону основними слщ визнати рельеф як перерозподтювач вологи, розчинних речовин та тепла, а також процеси рельефоутворення, що е одночасно процесами формування ГрунтГв. А так як територГя дослщження вГдзначаеться значним розчленуванням рельефу, наявнютю балок та ярГв, то це призводить до утворення спрямовано-ашзотропних одиниць структури Грунтового покриву, що називаються мГкрокатенами.
Завдяки парагенетичним взаемозв'язкам всередиш мГкрокатен на схилах територГ' дослГджень утворилися просторово сумГжнГ парагенетичнГ ландшафтнГ мГкрозони, що характеризуются взаемопов'язаними умовами Грунтоутворення [4, с. 80-83; 5]. Тому, нами на територГ' дослГджень згщно Ф.М. Мтькову [5] видтено 4 ландшафтнГ мГкрозони, кожнш з яких характерна певна група ГрунтГв, що утворюють мюцевГ мГкрокатени [6, с. 136]:
• Привододтьш мГкрозони знаходяться на рГвних плакорних дГлянках, що межують Гз схилами (Грунти - чорноземи пГвденн залишково- i слабосолонцюватГ - Чпзсплк).
• ПрибровочнГ (верхньосхиловГ) мГкрозони займають привершинш та верхнГ частини схилГв. Вони характеризуються пГдвищеним рГвнем ксероморфносп, бГльш активною площинною та лшшною ерозГею, а також протГканням дефляцшних процесГв (Грунти - слабоеродованГ слабоксероморфнГ чорноземи пГвденнГ залишково- i слабосолонцюватГ - Чпзсвчс).
• НижньосхиловГ (пщшжш) мГкрозони поширенГ на нижнГх частинах схилГв. 1м притаманне тимчасове перевщкладення делювГального матерГалу, а також краще забезпечення вологою та сповтьнення темпГв ерозП (Грунти - чорноземи твденш залишково- i слабосолонцюватГ - Чпзснчс).
• БалковГ мГкрозони розташованГ в тальвегах лощин та днищах ярГв i балок. Для них характерне накопичення делювГальних вГдкладГв, а також часткове перезволоження i вГдсутнГсть ерозшно-дефляцГйних процесГв (Грунти - лучнувато-чорноземш залишково- i слабосолонцюватГ - Лчзс).
Визначення контрастносп вищезазначених груп ГрунтГв мГж собою та у порГвняннГ Гз чорноземами пГвденними i темно-каштановими Грунтами представлено в таблицях 1-4. Також, виходячи Гз ступеня контрастносп дослщжуваних ГрунтГв за певними властивостями, на нашу думку, можна роздтити показники цих властивостей на таю, що роздтяють Грунти на рГвш типу та пГдтипу, i на таю, що розрГзняють Грунти на нижчих таксономГчних рГвнях - роду та виду.
За нашими даними, Гз морфолопчних показникГв, потужнГсть гумусово-акумулятивного горизонту не являеться н ознакою типу, ан дГагностичною ознакою для нижчих таксономГчних рГвнГв. Це вказуе на те, що основну роль у диференцГацГ' потужностей окремих горизонтГв вГдГграють умови зволоження, а не ерозГя. Глибина закипання вГд HCl занадто коливаеться в залежностГ вщ мГсцевих умов Грунтоутворення i, тому, може бути дГагностичною ознакою ттьки на рГвнГ роду, а також критерГем видГлення типу лучно-чорноземних ГрунтГв. Як бачимо, дГагностичними на рГвш типу е тГльки потужнГсть гумусового горизонту (Н+Нр) i потужнГсть гумусованого профтю (табл. 1).
За морфолопчними показниками найбГльш контрастними i, одночасно, найбтьш схожими мГж собою е Грунти верхшх частин схилГв та темно-каштановГ Грунти, як такГ, що суттево вщрГзняються вГд Гнших груп ГрунтГв. Середньоконтрастними е лучнувато-чорноземш Грунти та чорноземи швденш, якГ морфолопчно ГдентичнГ та слабо вГдрГзняються вщ ГрунтГв плакорГв i нижнГх частин схилГв, а 'х найбГльшГ вщмшносл спостерГгаються у порГвняннГ з Грунтами верхшх частин схилГв та темно-каштановими Грунтами. Слабоконтрастними виявилися Грунти плакорГв та нижнГх частин схилГв, як
слабко в^зняються вщ iнших груп Грутчв i займають своeрiдне промiжне положення. Проте, чорноземи нижшх частин схилiв дещо бiльше наближенi до темно-каштанових Грунпв, а Грунти привододiльних мiкрозон - до чорноземiв пiвденних (табл. 1).
Таблиця 1.
Матриця контрастност фунлв за морфологiчними показниками_
1ндекс грунту Чп Чпзсплк Чпзсвчс Чпзснчс Лчзс Тк I вщмшностей по кожнш з властивостей I вщмшностей по вс1х властивостях
Чп х 0000 0111 0010 0000 0110 0231 6(5)
Чпзсплк 0 х 0101 0000 0001 0100 0202 4(2)
Чпзсвчс 3(2) 2(1) х 0011 0111 0001 0335 11(6)
Чпзснчс 1(1) 0 2(1) х 0001 0010 0032 5(3)
Лчзс 0 1(0) 3(2) 1(0) х 0111 0224 8(4)
Тк 2(2) 1(1) 1(0) 1(1) 3(2) х 0332 8(6)
I в1дм1нностей по вс1х групах Грунтв 0 12 14 16 42(26)
Прим1тки: Л1ва частина матриц! - сума суттевих в1дм1нностей (в дужках - ктькють в1дм1нностей по ознаках на р1вн1 типу); Права частина матриц! - вщмшносп по кожнш ¡з властивостей в порядку, що вказаний в методиц1
(жирним шрифтом в1дм1чен1 в1дм1нност1 за ознаками на р1вн1 типу); Чп - чорноземи твдены; Тк - темно-каштанов1 Грунти.
Варто зазначити ч^ку диференцiацiю Грунпв за основними морфологiчними показниками, як у широтному простяганш, так i по схилу, що вказуе на визначальну роль зволоження в Генезi профтю дослiджуваних Грунтiв.
1з показниш гумусового стану найбiльш чiткою ознакою на рiвнi типу виявилося вщношення Сгк : Сфк, а також, не зважаючи на нiвелювання вщмшностей мiж Грунтами за останне стол^тя, вмiст гумусу. Показник КПНГ, який позицюнуеться як критерiй видiлення титв Грунтiв, показуе бiльшу наближенiсть Грунпв мiсцевих мiкрокатен до темно-каштанових Грунпв (хоча навiть вони за величиною цього показника належать до чорноземiв твденних [6, с. 154-155]), але висока варiативнiсть викликае сумнiви у його дiагностичнiй цiнностi. В свою чергу, показник КВАГ, як i зазначено його авторами, коливаеться в залежносп вщ ступеня зволоження i е дiагностичним на рiвнi виду. Враховуючи те, що вмiст гумусу входить у визначення КПНГ, нами за показники, як роздтяють дослщжуваш Грунти на рiвнi типу, було прийнято вщношення Сгк : Сфк i КПНГ (табл. 2).
Найбтьш контрастними за показниками гумусового стану е чорноземи швденш, що показуе Тх чiтку вiдмiннiсть вiд Грунтiв середньо-сухостепового педоекотону. Середньоконтрастними виявилися Грунти верхшх частин схилiв, темно-каштановi та лучнувато-чорноземш Грунти. При цьому, темно-каштановi Грунти i Грунти верхнiх частин схилiв е iдентичними за показниками гумусового стану, а лучнувато-чорноземш Грунти наближеш до чорноземiв швденних. В свою чергу, найменш контрастними е Грунти плакорiв та нижшх частин схилiв, якi, проте, дещо бтьше близькi до темно-каштанових Грутчв анiж до чорноземiв пiвденних (табл. 2).
Таблиця 2.
Матриця контрастной фунлв за показниками гумусового стану_
шдекс грунту Чп Чпзсплк Чпзсвчс Чпзснчс Лчзс Тк I вщмшностей по кожнш з властивостей I вщмшностей по вс1х властивостях
Чп х 0001 1011 0001 0001 1111 2125 10(6)
Чпзсплк 1(1) х 0011 0000 0000 0010 0022 4(2)
Чпзсвчс 3(1) 2(1) х 0001 0011 0000 1034 8(4)
Чпзснчс 1(1) 0 1(1) х 0000 0010 0012 3(2)
Лчзс 1(1) 0 2(1) 0 х 0011 0023 5(3)
Тк 4(2) 1(0) 0 1(0) 2(1) х 1142 8(3)
I вщмшностей по вс1х г рупах Грунтв 4 2 14 18 38(20)
Прим1тки: див. прим1тки до табл. 1.
Як бачимо, вс Грунти педоекотональних мiкрокатен, окрiм лучнувато-чорноземних Грунпв, бiльш наближенi до темно-каштанових Грунпв за показниками гумусового стану, ашж до чорноземiв пiвденних. lмовiрною причиною цього е агрогенна дегумiфiкацiя дослiджуваних Грунтiв, яка нiвелюе зональш неоднорiдностi гумусового стану. Характерно, що вщмшнють мiж темно-каштановими Грунтами та Грунтами плакорiв i нижнiх частин схилiв менша, нiж мiж останшми i Грунтами верхнiх частин схилiв. Це вказуе на те, що рельеф на територп середньо-сухостепового педоекотону бтьше впливае на рiзницю Грутчв в гумусовому станi, анiж зональна змша факторiв Грунтоутворення. Тобто, змша параметрiв гумусового стану Грунтiв по елементах рельефу е бтьш рiзкою нiж у зональному простяганнi, очевидно, внаслщок рiзницi у величинах гiдротермiчних показникiв рiзних рiвнiв мiсцевих мiкрокатен.
1з показниш оптичноТ щiльностi гумiнових кислот вщмшносп на рiвнi типу характеризуют Е40,001 та Кст. Вiдношення Е4/Е6 характеризуе таксономiчнi одиницi на рiвнi виду i залежить вiд локальних умов Грунтоутворення, проте, в нашому випадку, нiяких вiдмiнностей мiж Грунтами за цим показником не виявлено. lмовiрним поясненням даного факту е, можливо, недостатне коливання гiдротермiчних показниш на територп дослiджень для суттевоТ змiни молекул гумiнових кислот. Також, важливим е те, що уа вiдмiнностi мiж Грунтами за параметрами оптичноТ щшьносп е дiагностичними на рiвнi типу, що пiдтверджуе цшнють цих показникiв для дiагностики Грун^в (табл. 3).
Таблиця 3.
Матриця контрастностi фунлв за показниками оптично! щiльностi гумiнових кислот
¡ндекс грунту Чп Чпзсплк Чпзсвчс Чпзснчс Лчзс Тк I вщмшностей по кожнш з властивостей I вщмшностей по вс1х властивостях
Чп х 000 101 000 000 101 202 4(4)
Чпзсплк 0 х 000 000 000 000 000 0
Чпзсвчс 2(2) 0 х 000 100 000 201 3(3)
Чпзснчс 0 0 0 х 000 000 000 0
Лчзс 0 0 1(1) 0 х 100 200 2(2)
Тк 2(2) 0 0 0 1(1) х 201 3(3)
I вщмшностей по вс1х групах Грунт1в 8 0 4 12(12)
Прим1тки: див. примлтки до табл. 1.
За показниками оптичноТ щшьносп найбiльш контрастними е чорноземи пiвденнi, темно-каштановi Грунти та Грунти верхшх частини схилiв, при чому останнi утворюють статистичну пару. Середньоконтрастними являються лучнувато-чорноземнi Грунти, як вiдрiзняються тiльки вiд ксероморфних слабоеродованих i темно-каштанових Грунтiв. Зовам неконтрастними виявилися Грунти плакорiв та нижшх частин схилiв, що вказуе на Тх перехiдний статус мiж чорноземами пiвденними та темно-каштановим Грунтами. Вщмшносл на рiвнi типу за оптичними властивостями спостер^аються тiльки мiж чорноземами пiвденними та Грунтами верхшх частин схилiв i темно-каштановими Грунтами, а також мiж останшми та лучнувато-чорноземними Грунтами (табл. 3). Даний факт пщтверджуе залежнiсть вку та ступеня конденсованостi гумiнових кислот вщ гiдротермiчних умов як в зональному, так i схиловому аспектах.
Як бачимо iз матрицi сумарноТ контрастностi (табл. 4), найбiльш контрастними е чорноземи швденш, Грунти верхшх частин схилiв, та темно-каштановi Грунти, що характеризуе Тх вщмшнють вщ iнших груп Грунтiв i пщтверджуе перехщний статус педоекотоноформуючих Грунтiв. Середньоконтрастними е лучнувато-чорноземш Грунти, якi, фактично, в^зняються тiльки вiд темно-каштанових Грун^в i Грунтiв верхнiх частин схилiв, що засвiдчуе Тх чорноземнють, але викликае сумнiви щодо видтення на рiвнi типу. Слабоконтрастними виявилися Грунти плакорiв та нижнiх частин схилiв, що пiдтверджуе Тх перехщний статус, при чому першi дещо бтьш наближенi до чорноземiв швденних, а другi - до темно-каштанових Грутчв (табл. 4).
Таблиця 4.
Матриця сумарно! контрастностi фунлв за вама показниками_
шдекс грунту Чп Чпзсплк Чпзсвчс Чпзснчс Лчзс Тк I вщмшностей
Чп х 1 8 2 1 8 20(15)
Чпзсплк 1(1) х 4 0 1 2 8(4)
Чпзсвчс 8(5) 4(2) х 3 6 1 22(13)
Чпзснчс 2(2) 0 3(2) х 1 2 8(5)
Лчзс 1(1) 1(0) 6(4) 1(0) х 6 15(9)
Тк 8(6) 2(1) 1(0) 2(1) 6(4) х 19(12)
Прим1тки: Л1ва частина матриц! - сума суттевих в1дм1нностей (в дужках - юлькють в1дм1нностей по типових ознаках); Права частина матриц! - сума суттевих вщмшностей.
Отже, за морфолопчними показниками Грунти середньо-сухостепового педоекотону бтьш наближеш до чорноземiв пiвденних, а за параметрами гумусового стану - до темно-каштанових Грун^в. В свою чергу, за показниками оптичноТ щтьносл Грунти перехщноТ зони займають промiжне положення. Таким чином, сума вщмшностей для кожноТ групи Грун^в по вах властивостях дозволяе видiлити наступний генетичний ряд Грун^в по наростанню "чорноземностГ: Тк - Чпзсвчс - Чпзснчс -Чпзсплк - Лчзс - Чп (табл. 4).
Таким чином, основну роль в еволюцп Грунтового покриву середньо-сухостепового педоекотну в^фграе волога як лiмiтуючий фактор, а також ерозшш процеси i антропогенний вплив. В свою чергу, низька вщмшнють нашвгщроморфних лучнувато-чорноземних Грутчв вiд чорноземiв пiвденних i, навпаки, висока контрастнють слабоксероморфних слабоеродованих чорноземiв верхнiх частин схилiв та близька спорiдненiсть iз темно каштановими Грунтами, вимагають перегляду Тх класифiкацiйно-таксономiчноТ приналежностi. Так, на нашу думку, видтення лучнувато-чорноземних
фунпв на piBHi пiдтипу лучно-чорноземних е TaKCOHOMi4HMM перебiльшенням, а дiагностика слабоксероморфних слабоеродованих чорноземiв пiвденних на piBrn пiдрозряду - применшенням. Логiчним буде Тх видтення, на прикладi генетичноТ еколого-субстантивноТ класифiкацiT [7], на рiвнi виду, як пiдвищено зволоженi i слабоксероморфнi вiдповiдно.
Отже, на територп середньо-сухостепового педоекотону ^вшчно-Захщного Причорномор'я виявлеш елементи наближенi за властивостями до кожного i3 сумiжних типiв фун^в. Так, чорноземи верхнiх частин схилiв майже не вiдрiзняються вiд темно-каштанових фун^в, а чорноземи залишково- i слабосолонцюватi плакорних дiлянок та лучнувато-чорноземш Грунти, фактично, щентичш зональним чорноземам швденним. Даний факт вказуе на еволюцшну неоднорiднiсть компонентiв Грунтових мiкрокатен середньо-сухостепового педоекотону Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я.
Очевидно, що неоднорщнють Грунтового покриву середньо-сухостепового педоекотону викликана двома основними причинами - розчленованютю рельефу та накладанням процеав силового Грунтоутворення на зональний педогенез. Для кожноТ з дослщжених мiкрокатен характерна схилова еволюцiя Грунтового покриву, яка проходить в напрямку посилення еродованосл та ксероморфносп на верхшх частинах схилiв i збшьшення гiдроморфностi на нижнiх рiвнях. У свою чергу, в зональному аспекту територiя дослiджень е смугою переходу вщ темно-каштанових Грунтiв до чорноземiв пiвденних, швидкiсть еволюцiT Грунтiв всередиш якоТ врiвноважена схиловими процесами в межах мюцевих мiкрокатен. Зокрема, Грунти верхньосхиловоТ мiкрозони зберiгають релiктовi ознаки зонального Грунтоутворення завдяки прогресуючому тренду схилового педогенезу. У свою чергу, сучасна направленють зонального Грунтотворного процесу в балковш мiкрозонi сприяе прогресуючому розвитку характерних для неТ Грун^в в контекстi схилового Грунтоутворення. Також сучасш схиловi процеси в Грунтах нижньосхиловоТ мiкрозони пiдтримують прогресуючi темпи Тх зональноТ еволюцiT. Таким чином, на територп середньо-сухостепового педоекотону ^вшчно-Захщного Причорномор'я розвиток Грунтового покриву варто розглядати в синхронно-еволюцшному взаемозв'язку зонального та схилового Грунтоутворення.
Висновки
1. Структура Грунтового покриву мiкрокатен середньо-сухостепового педоекотону Пвшчно-Захiдного Причорномор'я формуеться пщ впливом синхронно-еволюцiйного взаемозв'язку процеав зонального та схилового педогенезу в умовах посиленого агрогенного впливу.
2. Рiзниця в зволоженш на рiзних рiвнях мiсцевих мiкрокатен призвела до наближення за морфолопчними параметрами Грун^в бiльш гiдроморфних мiкрозон до чорноземiв пiвденних, а ксероморфних - до темно-каштанових Грун^в. 1нтенсивна дегумiфiкацiя спричинила нiвелювання вiдмiнностей мiж Грунтами педоекотону за показниками гумусового стану i зумовила Тх наближення до темно-каштанових Грун^в. За параметрами оптичноТ щшьносп гумшових кислот дослiджуванi Грунти займають перехiдне положення мiж чорноземами швденними та темно-каштановими Грунтами.
3. Виходячи iз ступеня контрастностi, як мiри класифiкацiйно-таксономiчноT значущостi показникiв окремих властивостей дослщжуваних Грунтiв, встановлено, що на територп середньо-сухостепового педоекотону на рiвнi типу та пщтипу дiагностичними показниками е потужнiсть гумусового горизонту та гумусованого профтю, вiдношення Сгк : Сфк, КПНГ, а також параметри оптичноТ щшьносп гумiнових кислот - Е40,001 та Кст. На рiвнi роду та виду дiагностичними являються глибина закипання вiд НС1, вмiст гумусу та КВАГ.
4. ОбГрунтовано логiчнiсть видiлення Грунтiв верхшх частин схилiв педоекотональних мiкрокатен в окремий вид слабоксероморфних чорноземiв швденних. Поставлено пiд сумнiв видiлення лучнувато-чорноземних Грутчв в якостi пiдтипу лучно-чорноземних i запропоновано позицiонувати Тх як пщвищено зволожений вид фонових чорноземiв.
Лтература
1. Белобров В. П. Об определении контрастности почв и почвенного покрова / В.П. Белобров // Структура почвенного покрова и методы ее изучения. - М., 1973. - С. 89-95.
2. Дмитриев Е. А. Математическая статистика в почвоведении / Е .А. Дмитриев. - М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. - 328 с.
3. Карпачевский Л.О. Пестрота почвенного покрова в лесном биогеоценозе / Л. О.Карпачевский. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1977. - 312 с.
4. Корсунов В. М. Пространственная организация почвенного покрова / В. М. Корсунов, Е.Н. Красеха. -Новосибирск : Наука,1990. - 200 с.
5. Мильков Ф. Н. Склоновая микрозональность ландшафтов / Ф.Н. Мильков // Научные записки Воронежского отдела Географического общества СССР. - Воронеж, 1974. - С. 3-9.
6. Мороз Г. Б. Грунти середньо-сухостепового педоекотону П1вн1чно-Зах1дного Причорномор'я / Г.Б. Мороз, В.1. Михайлюк. - Льв1в : ЗУКЦ, 2011. - 184 с.
7. Полупан М. I. Класиф1кац1я Грунт1в УкраТни / М.1. Полупан, В.Б. Соловей, В.А. Величко. - К. : Аграрна наука, 2005. - 300 с.
Анотация. Г. Б. Мороз Рельеф как основной фактор контрастности почвенного покрова средне-сухостепного педоэкотона Северо-Западного Причерноморья. Охарактеризована контрастность почв микрокатен средне-сухостепного педоэкотона Северо-Западного Причерноморья. На основе показателей контрастности математически идентифицировано объективно существующие в природе группы почв педоэкотональних микрокатен и определена степень их сходства и различия как между собой, так и от смежных с педоэкотоном подтипов почв - чорноземов южных и темно-каштановых почв. По степени контрастности проведена оценка классификационно-таксономической значимости показателей отдельных свойств почв педоэкотона.
Ключевые слова: степь, педоэкотон, микрокатена, черноземы южные, темно-каштановые почвы, контрастность.
Abstract. G. B. Moroz Relief as a main faktor of kontrast of soil cover of medium-dry steppe pedoekoton of North-Western Prichornomorya. Kontrast of soils of mikrokaten of mediunm-dry steppe pedoekoton of Northwestern Prichernomorya has been characterized. Based on indicators of kontrast mathematically identified objectively existing in nature soil groups of pedoekotons mikrokatens and determined the extent of their similarities and differences, both among themselves and from the adjacent soil pedoekoton subtypes - south chornozems and dark chestnut soils. By contrast ratio evaluated classification and taxonomic significance of individual indicators of pedoekotons soil properties.
Keywords: steppe, pedoekoton, mikrokatena, south chornozems, dark chestnut soils, contrast.
Поступила в редакцию 01.02.2014 г.
