CC BY
16
УДК 336.2.026 JEL: H24
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ПРИНЦИПУ СОЦ1АЛЬНО1 СПРАВЕДЛИВОСТ1 ПРИ ОПОДАТКУВАНН1 ДОХОД1В
Ф1ЗИЧНИХ ОС1Б В УКРА1Н1
®2019 КОСТЯНА О. В.
УДК 336.2.026 JEL: H24
Костяна О. В. Реалiзацiя принципу сощальноТ справедливостi при оподаткуванш AoxoAiB фiзичних oci6 в УкраТш
У статт'1 проанал'аовано iсторичнi аспекти та визначено основт тенденцп сучасного розвитку оподаткування doxodiB ф1зичних oci6 в УкраМ. Розглянуто свтовий досв'д прибуткового оподаткування громадян у кранах з р'вним ступенем економмного розвитку та пор'вняно з основними тенденфми розвитку укртнського оподаткування доxодiв громадян. Охарактеризовано основт елементи оподаткування доxодiв фiзичниx оаб з позицИпринципу софльноi справедливостi оподаткування, внатдок чого визначено, що нараз прибуткове оподаткування громадян в УкраМ повною мiрою не вiдповiдаe даному принципу. Проанал'вовано мехатзм застосування податковоi сощально! тльги в УкраМ, внатдок чого визначено основт проблемы аспекти ii застосування та наведено шляхи виршення таких проблем. Розглянуто основт напрями реформування оподаткування доxодiв фiзичниx осбв УкраМ, впровадження яких сприятиме посиленню сощально!справедливостi оподаткування в держав'!. Ключов'! слова: податок на доходи фiзичниx осб, податкова со^альна тльга, принцип сощально! справедливост'> оподаткування, прогресивна шкала оподаткування.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-335-341 Рис.: 1. Табл.: 3. Ббл.: 9.
Костяна Оксана BiKmopiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри митноI справи та оподаткування, Хармвський нацональний еконо-
мiчний утверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна)
E-mail: kostianaya@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2185-1990
Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-3198-2017
УДК 336.2.026 JEL: H24
Костяна О. В. Реализация принципа социальной справедливости при налогообложении доходов физических лиц в Украине
В статье проанализированы исторические аспекты и определены основные тенденции современного развития налогообложения доходов физических лиц в Украине. Рассмотрен мировой опыт подоходного налогообложения граждан в странах с разным уровнем экономического развития, проведено его сравнение с основными тенденциями развития украинского налогообложения доходов граждан. Охарактеризованы основные элементы налогообложения доходов физических лиц с позиции принципа социальной справедливости налогообложения, вследствие чего определено, что сейчас подоходное налогообложение граждан в Украине в полной мере не соответствует данному принципу. Проанализирован механизм применения налоговой социальной льготы в Украине, в результате чего определены основные проблемные аспекты её применения и приведены пути решения таких проблем. Рассмотрены основные направления реформирования налогообложения доходов физических лиц в Украине, внедрение которых будет способствовать усилению социальной справедливости налогообложения в государстве.
Ключевые слова: налог на доходы физических лиц, налоговая социальная льгота, принцип социальной справедливости налогообложения, прогрессивная шкала налогообложения. Рис.: 1. Табл.: 3. Библ.: 9.
Костяна Оксана Викторовна - кандидат экономических наук, доцент кафедры таможенного дела и налогообложения, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kostianaya@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2185-1990 Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-3198-2017
UDC 336.2.026 JEL: H24
Kostiana O. V. Implementing the Principle of Social Justice in the Taxation of Incomes of Individuals in Ukraine
The article analyzes historical aspects and defines the main tendencies of the modern development of taxation of incomes of individuals in Ukraine. The world experience of income taxation of citizens in the countries with different level of economic development is considered, its comparison with the basic tendencies of development of the Ukrainian taxation of incomes of citizens is carried out. The basic elements of taxation of incomes of physical persons from the position of the principle of social justice of taxation are characterized, thus it is determined that nowadays the income taxation of citizens in Ukraine does not fully correspond with this principle. The mechanism of application of tax social benefit in Ukraine is analyzed, as a result of which the main problematic aspects of its application are defined and ways of solving such problems are suggested. The basic directions of reforming of taxation of incomes of physical persons in Ukraine are considered, implementation of which will facilitate strengthening of social justice of taxation in the State. Keywords: tax on income of individuals, tax social benefit, principle of social justice of taxation, progressive scale of taxation. Fig.: 1. Tabl.: 3. Bibl.: 9.
Kostiana Oksana V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Customs and Taxation, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: kostianaya@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2185-1990 Researcher ID: http://www.researcherid.com/V-3198-2017
Оподаткування доходiв фiзичних oci6, з одного боку, забезпечуе штотну частку надходжень у бюджет краши, а, з шшого боку, впливае на piBern реальних доходiв населення, отже, i на до-бробут громадян, тому оподаткування фiзичних оаб
здшснюе штотнии вплив як на eкономiчнi, так i на сощальш процеси в державь У багатьох крашах свиу саме шляхом застосування мeханiзмiв прибуткового оподаткування громадян забезпечуеться дотримання принципу сощально'1 справедливость
Питання оподаткування доходiв фiзичних осiб в Укра'М розглянуто в роботах учених I. В. Алексеева, В. Л. Андрущенка, О. I. Барановського, З. С. Варналiя, О. Д. Василика, В. П. Вишневського, О. Д. Данилова, Ю. Б. 1ванова, П. В. Мельника, А. М. Соколовсько! та ш. Однак деякi питання, пов'язаш з реалiзацiею принципу сощально! справедливостi при справляннi подат-ку з доходiв громадян, е недостатньо висвиленими.
Метою статтi е аналiз розвитку прибуткового оподаткування громадян в УкраШ та встановлення в^пов^дност основних характеристик такого оподаткування принципу сощально! справедливости висвiтлення основних проблемних аспекпв оподаткування доходiв фiзичних осiб в Украiнi з позицй со-цiальноi справедливостi.
В^дпов^дно до норм Податкового кодексу Укра!-ни податкове законодавство повинне в^дпо-вiдати принципу соцiальноi справедливостi, що полягае в установленнi податкiв та зборiв в^дпо-вiдно до платоспроможност платникiв податкiв [1]. А отже, оподаткування вама податками, у тому чи^ й податком на доходи фiзичних осiб, повинне в^дпо-в^ати даному принципу.
У незалежнiй УкраМ оподаткування доходiв фiзичних осiб було встановлено майже одночасно зi створенням держави (табл. 1).
Так, Закон «Про прибутковий податок з громадян Укра!ни, шоземних громадян та оаб без грома-дянства» [2] було ухвалено у 1991 р. В^пов^дно до да-ного акта було встановлено прибутковий податок, що стягувався за прогресивною шкалою ставок. До доходу у виглядi заробито! плати застосовувалися ставки 12%, 15%, 20% i 30%. Також шнував мШмальний обсяг доходу, що не оподатковувався. У 1991 р. вш становив 186 крб i дорiвнював мШмальнш заробiтнiй платi. Та-кий розмiр неоподаткованого прибутковим податком мiнiмального доходу залишався незмiнним до кiнця 1992 р., хоча розмiр мiнiмальноi заробито! плати за цей перiод внасл^док впливу iнфляцiйних процесiв дуже ктотно зрiс - до 2300 крб.
Наприкшщ 1992 р. вищезазначений Закон було скасовано, а замкть нього набув чинносп Декрет Ка-бшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про прибутковий податок з громадян» [3], яким неоподаткованим мШмумом вважалася мШмальна заробiтна плата. Змша шд-ходу до визначення неоподаткованих мiнiмумiв не в абсолютних сумах, а в розмiрi мШмально! зароби-но! плати була на той перюд позитивним зрушенням, осккьки захищало можливiсть застосування такого тльгового механiзму оподаткування вiд впливу ш-фляцiйних процесiв, якi на початку 1990-х роив на-були надвисоких темшв. Ставки податку залишалися прогресивними, однак ступеш шкали ставок перестали залежати в^д абсолютних сум, замкть цього була встановлена залежшсть вiд розмiру мiнiмальноi за-робпно! плати.
У 2004 р. оподаткування доходiв громадян в Украiнi було докоршно реформовано [4], здшсне-но переход, вiд прогресивно! шкали ставок до едино! пропорцшно! ставки, а також замшено застосування неоподаткованих мiнiмумiв на мехашзм податково! соцiальноi знижки.
Якщо розглядати таку реформу з точки зору принципу сощально! справедливост оподаткування, то необх^дно вiдмiтити послаблення дотримання даного принципу внасл^ок Г! iмплементацГí. Так, до 2003 р. дiапазон ставок прибуткового податку iз за-робiтноí плати залежно в^д, рiвня доходу становив в^д 10% до 50%, при цьому розмiр доходу, що дорiвнював мШмальнш заробiтнiй платi, не оподатковувався. У 2003 р. мШмальна заробiтна плата становила 237 грн [5], а середня заробина плата дорiвнювала 462 грн. З доходу громадянина, що отримував се-редню заробину плату, у 2003 р. було б сплачено (462-185) • 0,1 = 27,7 грн податку, ставка податку 10% застосовувалася би ильки до суми перевищення отримано! заробито! плати над мiнiмальною.
Внасл^док реформи було впроваджено механiзм податково! соцiальноi пiльги, який передбачав зни-ження розмiру вiдрахування з оподаткованого доходу з усього розмiру мШмально! заробито! плати до 30% у 2004 р. (з 2005 р. - 50%). Якщо особа належала до певно! сощально'! категори, така знижка збкьшувала-ся в 1,5 або 2 рази. Також було встановлено гранич-ний розмiр заробито! плати, до яко! застосовувалася шльга (прожитковий мiнiмум для працездатно! особи на початок року • 1,4). У результат реформи переач-ний громадянин, який у 2004 р. отримував середню заробину плату, що на той час складала 590 грн, не мав права на податкову сощальну знижку (пори1 !г застосування у 2004 р. становив 540 грн). Сума податку в такому разi становила би 590 • 0,13 = 76,7 грн.
Отже, незважаючи на задеклароване зниження податково! ставки, яка на той час формально була одшею з найнижчих в бврош, в^дбуло-ся штотне зростання податкового навантаження на середнш клас i верстви населення, що отримували низьк доходи. Так, при збмьшенш середнього заро-бiтку на 17% у 2004 р., порiвняно з попередшм роком, сума податку, який необх^дно було сплатити з такого доходу, зросла на 176%. Реформа 2004 р. була випд-на для громадян, що отримували надвисою заробиш плати, адже внасл^док змши законодавства податок вони сплачували за пропорцшною ставкою 13%.
Таким чином, у 2004 р. в УкраШ в^буваеться перерозпод1л податкового навантаження мiж рiзни-ми, вiдносно обсягу отриманого доходу, групами населення. Посилюеться податкове навантаження на оаб, що отримують низьк та середш доходи у вигля-дi заробпно! плати, та знижуеться податкове навантаження на оаб, що отримують висок та надвисою заробiтки. Отже, переход до пропорцшно! ставки по-
Етапи становлення оподаткування доход!в фiзичних oci6 в У^аУт
Етапи розвитку оподаткування фiзичних oci6 та законодавчi акти, що його регулювали Ставки податку з доходiв у виглядi зароб^но! плати та розмiри неоподаткованого мЫмуму
1 етап (1991-1992 pp.) Закон Укра'шсько! Радянсько! Со^алктично! Республiки «Про прибутковий податок з громадян Укра'шсько! РСР, шоземних громадян та осiб без громадянства» [2] Неоподаткований мiнiмум 186 крб. Прогресивна шкала ставок податку: 12% - для доходу вщ 186 до 1500 крб. 15% - для доходу вщ 1501 до 2000 крб. 20% - для доходу вщ 2001 до 3000 крб. 30% - для доходу вщ 3001 крб
2 етап (1992-2003 pp.) Декрет Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про прибутковий податок з громадян» [3] Неоподаткований м^мум дорiвнював м^мальшй заро-платК Прогресивна шкала ставок податку: 10% - для доходу вщ 1 до 10 м^мальних заробйних плат. 20% - для доходу вщ 10 до 20 м^мальних заробiтних плат. 35% - для доходу вщ 20 до 30 м^мальних заробiтних плат. 50% - для доходу, що перевищуе 30 м^мальних заробiт-них плат
3 етап (2004-2010 pp.) Закон Украши «Про податок з доходiв фiзичних оаб» [4] Пропорцiйна ставка податку: 13% з 1 ачня 2004 р. i до 31 грудня 2006 р. 15% з 1 ачня 2007 р. Мехашзм неоподатковуваного м^муму не застосовував-ся, впроваджено мехашзм податково! сощально! пiльги
4 етап (2011-2014 pp.) Податковий кодекс Украши [1] Прогресивна ставка податку: 15% - для доходу, що не перевищуе 10 м^мальних заро-бтих плат. 17% - для доходу, що перевищуе 10 м^мальних заробй-них плат. Застосування мехашзму податково! сощально! тльги
5 етап (2015 p.) Податковий кодекс Украши [1] Прогресивна ставка податку: 15% - для доходу, що не перевищуе 10 м^мальних заро-бтих плат. 20% - для доходу, що перевищуе 10 м^мальних заробй-них плат. Застосування мехашзму податково! сощально! тльги
6 етап (2016 p. - тепеpiшнiй час) Податковий кодекс Украши [1] Пропорцмна ставка 18%. Застосування мехашзму податково! сощально! пiльги
датку замiсть прогресивно1 шкали ставок призвш до зниження податкового тиску на бкьш заможних i по-силення тиску на б^днших украiнцiв, що суперечить принципу сощально! справедливостi оподаткування
Позитивним аспектом реформи 2004 р. з пози-ци соцiальноi справедливой можна вважати б1льш iстотне врахування сощального статусу громадянина при оподаткуванш його заробино! плати внасл^док застосування механiзму податково! соцiальноi тльги. Однак механiзм застосування тако! шльги, який до теперiшнього часу майже не змшився, мае ряд проблемних аспекпв.
У 2011 р. разом iз набранням чинностi Податкового кодексу Укра!ни [1] вiдбулося повернення до прогресивно! шкали оподаткування. У цей перюд за-стосовувалися ставки податку 15% та 17%. За ставкою 17% оподатковувався дох^, що перевищував 10 мШ-мальних заробиних плат. Сл^д зазначити, що запро-
ваджена прогресивна шкала ставок мала пльки двi ступеня та була досить близька до плоско!, а И застосування не вело до ютотного посилення податкового навантаження на групи населення з високими заро-битами.
У 2015 р. правила оподаткування доходiв фiзич-них оаб знову змiнилися [6]. Ставка, що застосову-валася до доходiв, що перевищують 10 мiнiмальних заробиних плат, була збiльшена iз 17% до 20%. Олд зазначити, що таке тдвищення ставок вiдбулося в перюд глибокого економiчного спаду в краШ, вна-слiдок чого штотно знизилися реальнi доходи грома-дян, тому воно не призвело до штатного зростання бюджетних надходжень.
У 2016 р. в^булося повернення до плоско! шкали ставок податку з доходiв фiзичних оаб, ставка податку була встановлена на рiвнi 18%. У цей перюд в^д-булося скасування в^рахування единого сощального внеску iз заробиних плат, тому зростання основно!
ставки ПДФО з 15% до 18% не так ктотно вплинуло на обсяг реальних доходiв населення.
Отже, протягом шнування Украшсько! держа-ви пiдходи до оподаткування доходiв фiзич-них осiб часто змiнювалися. Було деюлька переходiв вiд прогресивно! до плоско! шкали оподаткування доходiв населення в виглядi заробiтноi плати. Сл1д зазначити, що застосування прогресивно! шкали дозволяе б1льш справедливо перерозпо-д1лити податкове навантаження мiж багатими та бiдними, внаслiдок чого заможш громадяни сплачу-ють бiльшi податки. Також позитивним аспектом за-стосування прогресивних ставок е виконання ними ролi вбудованих стабiлiзаторiв економiчноi системи, що дозволяе деякою мiрою зменшити негативнi прояви циклiчностi економiчного розвитку, особливо в перiоди економiчних спадiв, а також запобiгати «пе-регрiвам» економiки пiд час надстрiмкого економiч-ного зростання. Так, при зниженш загального рiвня доходiв населення внасл^док зниження економiчноi активностi зростае частка громадян, що отримують невисок доходи i, вiдповiдно, сплачують податок за нижчою ставкою. У перюди, коли економiка держави перебувае на стад1ях пожвавлення та пiднесення, на-впаки - зростае загальний рiвень доходiв населення, а отже, при !х оподаткуваннi буде використовуватися вищi ставки податку.
Зауважимо, що у свтовому досвiдi застосування прогресивних ставок податку з доходiв громадян розповсюджено майже в уск розвинутих кра!нах з потужними економiчними системами (табл. 2).
Сл1д зазначити, що в бкьшост кра!н з прогре-сивним прибутковим оподаткуванням шкали подат-ку побудовано, спираючись не на в1дносш показники, таи як мМмальна заробггна плата або прожитковий мМмум, а на абсолютнi показники, виражеш в еквь валентi нацiональноi одинищ. Такий пiдхiд е виправ-даним для кра!н, що характеризуються помiрним що-рiчним рiвнем iнфляцii. Однак, як демонструе досв1д, у таких крашах також граничш значення шкал часто переглядаються в бш збкьшення. Також поширеним пiдходом у розвинутих крашах е застосування досить високих ставок податку (45% у Франци та Шмеччиш) для надвисоких доходiв [7].
Позитивним з позици сощально! справедли-востi аспектом оподаткування доходiв фiзичних осiб у бiльшостi кра!н з розвинутою економiкою е враху-вання сiмейного статусу громадян. Так, наприклад, у США е можлившть застосування окремо! шкали податку зi збiльшеними граничними значеннями для амейних пар, а у Великобритани встановлено до-датковi обсяги вiдрахувань з оподаткованого доходу для подружжiв, незалежно в1д того, зареестровано шлюб офщшно чи нi. У Франци на розмiри таких в^д-рахувань також впливае наявшсть дiтей у родиш та !х кiлькiсть: чим больше дiтей в родинi, тим меншу суму податку треба сплачувати.
Ставки прибуткового податку з доходiв громадян у деяких кражах, де застосовусться прогресивна шкала оподаткування
Держава Ставка та рiчний обсяг доходу в нацюнальнш валютi держави
США 10% (0 - $9,525) 12% ($9,526 - $38,700) 22 % ($38,701 - $82,500) 24% ($82,501 - $157,500) 32% ($157,501 - $200,000) 35% ($200,001 - $500,000) 37% ($500,001 -/+)
Канада 15% (0 - $47630) 20,5% ($46,605 - $93,208) 26% ($93,208 - $144,489) 29% ($144,489 - $205,842) 33% ($205,842 +)
Великобриташя (окрiм Шотланд||) 20% (£0 - £34,500) 40 % (£34,501 - £150,000) 45 % (£150,000 +)
Франтя 0% (0 - €9,9640) 14 % (€9,964 - €27,519) 30% (€27,519 - €73,779) 41% (€73,779 - €156,224) 45% (€156,224 +)
Нiмеччина 0% (0 - € 9,169) 14% (€9,170 - €55,960) 42% €55,961 - €265,326) 45% (€265,327 +)
Щ
ських край
одо пропорцiйноl ставки податку на доходи фiзичних осiб, то такi види ставок . здебкьшого е популярними в пострадян-. кра!нах i кра!нах колишнього так званого «со-цiалiстичного табору», тобто державах, де показники економiчного розвитку е невисоким (табл. 3). Пере-х^ до пропорцiйноi шкали оподаткування ПДФО в УкраМ у 2004 р. був часткового обумовлений ко-шюванням досвiду Росiйськоi Федераци в цьому пи-таннi, де перехiд вiд прогресивноi шкали до плоско! ставки 13% в^дбувся у 2001 р.
Порiвняння ставки ПДФО в УкраМ та в шших крашах з плоскою шкалою демонструе, що в УкраМ ставка ПДФО знаходиться на достатньо високому рiвнi. А якщо при цьому врахувати, що починаючи з 2014 р. доходи украшщв, о^м 18% ПДФО, оподат-ковуються ще й вiйськовий збором за ставкою 1,5%, тобто загалом iз заробiтноi плати сплачуеться 19,5% податку, то можна говорити, що прибутковi податки в УкраМ - одш з найвищих серед краш з пропорцш-ною ставкою ПДФО.
Протягом останшх роив в УкраМ загострилися проблемш аспекти застосування громадянами по-датково! соцiальноi пiльги. Можливiсть широкого застосування цього мехашзму фiзичними особами перебувае у високш залежностi вк рiвня встановлених
Основна ставка прибуткового податку з доходiв громадян у деяких кражах, де застосовусться плоска шкала оподаткування
Держава Ставка, %
Румушя 10
Болгарiя 10
Казахстан 10
Киргизстан 10
Росiйська Федерацiя 13
Республ^а Бiлорусь 13
Литва 15
Грузiя 20
Естонiя 20
у державi мШмально! заробино! плати та прожитко-вого мШмуму для працездатних осiб на початок року. В^д рiвня останнього залежить, чи буде застосовува-тися податкова сощальна п1льга громадянами взагалi та Г! розмiр. Такi показники зазвичай встановлюються у законi про Державний бюджет на в^дпов^ний рiк.
В^пов^дно до Закону [8] прожитковий мШмум -вартiсна величина достатнього для забезпечення нормального функщонування органiзму людини, збе-реження його здоров'я набору продукив харчування, а також мШмального набору непродовольчих товарiв та мШмального набору послуг, необхiдних для задо-волення основних соцiальних i культурних потреб особистоси. Даний показник встановлюеться для визначення основних соцiальних стандарив у держа-вi та повинен об'ективно в^дпов^дати поточнiй еконо-мiчнiй ситуаци.
У перiод до 2010 р. традищйною для УкраГни була ситуащя встановлення прожиткового мШму-му, вищого за мiнiмальну заробiтну плату (рис. 1)
Грн
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000
[5; 9]. Протягом 2010-2016 рр. рiвнi цих показнишв майже зрiвнялися. Однак починаючи iз 2017 р. прожитковий мШмум встановлюеться на рiвнi, майже вдвiчi нижчим за мШмальну заробiтну плату. Тоб-то, розмiр прожиткового мiнiмуму для працездатно! особи в цей перюд не вiдповiдае реальнiй економiч-нш ситуаци в державi та реальним потребам громадян, а встановлюеться на значно заниженому рiвнi.
Застосування такого неадекватно низького розмь ру прожиткового мШмуму призводить до того, що реально користуватися податковою сощаль-ною пiльгою (ПСП) може ткьки незначна частка громадян. Адже граничний розмiр доходу, що дозволяе застосовувати ПСП, е нижчим за мШмальну заробп-ну плату. Таким чином, на практищ протягом 20162019 рр. податковою соцiальною шльгою могли корис-туватися або особи, що працюють на частину ставки, а отже, в^дпов^дно до законодавства можуть отриму-вати заробину плату, нижчу за мШмальну, або особи, що мають двох i бмьше дiтей, бо для них граничний розмiр доходу, що дае право на застосування ПСП, збкьшуеться пропорщйно кiлькостi дiтей.
Щодо розмiру податково! соцiальноГ пкьги, то до 2011 р. вона розраховувалася виходячи з розмiру мШмально! заробино! плати (залежно в1д категори, до яко! була вiднесена особа, розмiр пiльги мiг скла-дати в^д 50% до 100% мiнiмально'! заробино! плати), однак починаючи з 2011 р. розмiр ПСП знаходиться в пропорщйнш залежносп вiд розмiру прожиткового мШмуму. У 2004 р. при встановленш механiзму податково! сощально'! пiльги було заплановано по-ступове зростання и базового розмiру для вах громадян, що отримують заробину плату, меншу за вста-новлений граничний розмiр, до розмiру мiнiмально! заробiтно! плати. Реалiзацiя цього заходу сприяла би зниженню податкового тиску на сощально незахище-ш групи населення. Однак на практищ таю плани так i не було реалiзовано.
500 0
^ Ш \m\W\
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Р1к Граничний розмф доходу, що дае право на застосування ПСП ^^^ Мш1мальна зароб1тна плата на початок року — Прожитковий мш1мум для працездатних оаб на початок року
Рис. 1. Розмiри прожиткового мiнiмуму, мМмально! заробино! плати та граничного розмiру доходу, що дас право на застосування податково! сощально! пiльги у 2004-2018 рр.
Категорй платникiв, якi мають право викорис-товувати податкову соцiальну п1льгу, було сформовано ще у 2004 р., вщ^ щ категорй майже не пере-глядалися. Отже, вкповкно до Податкового кодексу, податковою сощальною пiльгою, розмiр яко! дорiв-нюе 200% базово!, мають право скористатися учас-ники бойових дiй шд час Друго! свiтовоi вiйни або особи, як у той час працювали в тилу; колишнi в'язш концтаборiв, гетто та iнших мкць примусового утри-мання пiд час Друго! свiтовоi вiйни; особи, як були насильно вивезенi з територй колишнього СРСР пiд час Друго! свиово! вiйни; особи, якi перебували на блокаднш територй колишнього Леншграда. Якщо врахувати, що пiсля закшчення Друго! свiтово! вiйни минуло 74 роки, то вiрогiднiсть того, що представни-ки наведених вище категорй оаб все ще працюють, отримують заробину платню та можуть скористатися податковою сощальною шльгою, е вкрай малою. Протягом останшх роив в Укра'М внаслiдок вшсько-вого конфлкту з'явилися групи осiб, яю вiд нього по-страждали, однак законодавчо при застосуванш по-датково! соцiально! пiльги такi особи не були внесет до окремих категорш застосування ПСП.
Таким чином, протягом останшх трьох роив застосування мехашзму податково! сощально! п1льги е майже неможливим у бкьшост випадкiв через неадекватно низький рiвень встановлених у державi со-цiальних стандарпв. Така ситуацiя суперечить принципу сощально! справедливой оподаткування, адже навггь представники соцiально незахищених верств населення (швалки, особи, постраждалi внаслiдок аварй на ЧАЕС, студенти та М), якi працюють, отри-муючи мiнiмальну заробiтну плату, повиннi сплачу-вати податок на доходи фiзичних оаб на загальних засадах без будь-яких пкьг або послаблень.
ВИСНОВКИ
Отже, оподаткування доходiв фiзичних осiб у державi не вiдповiдае принципу сощально! справедливость Адже наразi в Укра'М майже ва громадяни сплачують ПДФО на загальних пiдставах, без ураху-вання рiвня доходiв та сощального статусу. Цьому сприяе встановлення пропорцшно! ставки податку та неможлившть застосування механiзму податково! соцiальноi шльги для бiльшостi платникiв протягом 2017-2018 рр.
Аналiз свiтового досвiду продемонстрував, що застосування плоско! шкали оподаткування доходiв громадян е характерним для пострадянських кра!н, а в державах з високим рiвнем економiчного розвитку розповсюдженим е застосування прогресивно! шкали податку зi значно! кiлькiстю щаблiв (три i бiльше), при цьому ставка для найвищого рiвня доходiв традицш-но встановлюеться на досить високому рiвнi.
Для вiтчизняноi податково! системи характерним було здшснення деккькох переходiв вiд прогресивно! до пропорцшно! ставки податку та навпаки.
Повернення до багатоступенево! прогресивно! шкали ставок у майбутньому сприятиме перерозподку податкового тягаря м1ж р1зними верстами населення. Зб1льшиться податковий тиск на громадян, що отримують висою та надвисок1 доходи, та знизиться - на оаб, що отримують невисоку зароб1тну плату. Така си-туащя е характерною для бкьшост розвинутих кра!н.
Також необх1дним е реформування механ1зму податково! сощально! пкьги, оск1льки нара-3i такий механ1зм мае скор1ш декларативний характер, шж е реальною шльгою. Встановлення граничного р1вня доходу, до якого може бути засто-сована пкьга, мае бути пропорц1йним мМмальнш зароб1тн1й плат1, що дозволить розширити коло ос1б, що може !! застосовувати. Рекомендуеться також розм1р само! податково! сощально! шльги визнача-ти пропорцшно р1вня м1н1мально! зароб1тно! плати, як це здшснювалося до 2011 р. Доцкьним нараз1 е i перегляд груп ос1б, що можуть бути в1днесеш до р1з-них категорш одержувач1в тако! п1льги, особливо це стосуеться категорй, для яко! пкьга встановлена на р1вш 200% базово!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Податковий кодекс Украши вiд 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /2755-17
2. Закон УРСР «Про прибутковий податок з громадян Украшсько! РСР, шоземних громадян та оаб без громадян-ства» вщ 5 липня 1991 р. № 1306-XII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1306-12/ed19910705
3. Декрет Кабшету Мiнiстрiв «Про прибутковий податок з громадян» вщ 26 грудня 1992 р. № 13-92. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/13-92
4. Закон Украши «Про податок з доходiв фiзичних осiб» вiд 22 травня 2003 р. № 889-IV. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/889-15
5. М^мальна зарплата в Укра!ш з 2000 по 2019 рр. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/min/
6. Соколовська А. М. Концеп^я лiберальноl податково! реформи: доцтьшсть i можливiсть реалiзацi! в Укра!ш. Фнанси Украни. 2015. № 12. С. 12-31.
7. Paying Taxes 2018. URL: https://www.pwc.com/gx/en/ paying-taxes/pdf/pwc_paying_taxes_2018_full_report.pdf
8. Закон Укра!ни «Про прожитковий м^мум» вщ 15 липня 1999 р. № 966-14. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/966-14
9. Прожитковий м^мум в УкраМ URL: https://index. minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/
REFERENCES
[Legal Act of Ukraine] (1991). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1306-12/ed19910705
[Legal Act of Ukraine] (1992). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/13-92
[Legal Act of Ukraine] (1999). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/966-14
[Legal Act of Ukraine] (2003). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/889-15
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17
"Minimalna zarplata v Ukraini z 2000 po 2019 rr." [Minimum wage in Ukraine from 2000 to 2019]. https://index.minfin. com.ua/ua/labour/salary/min/
"Prozhytkovyi minimum v Ukraini" [Living wage in Ukraine]. https://index.minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/
Paying Taxes 2018. https://www.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc_paying_taxes_2018_full_report.pdf
Sokolovska, A. M. "Kontseptsiia liberalnoi podatkovoi reformy: dotsilnist i mozhlyvist realizatsii v Ukraini" [Concept of liberal tax reform: feasibility and possibility of realization in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 12 (2015): 12-31.
УДК 336.717.061:004.78 JEL: G20; G21; G23
1НФОРМАЦ1ЙНА СИСТЕМА КРЕДИТНОГО СКОРИНГУ
®2019 АНДРЕНКО О. А., МОРДОВЦЕВ С. М., МОРДОВЦЕВ О. С.
УДК 336.717.061:004.78 JEL: G20; G21; G23
Андренко О. А., Мордовцев С. М., Мордовцев О. С. 1нформацшна система кредитного скорингу
Мета cmammi полягае в удосконаленн науково-методичного nidxody до формування втчизняно! системи кредитного скорингу, яка, базуючись на зарубжному досвiдi, враховувала бособливостi дяльностi банювськихустанов Украши. Узагальнення доМжень дозволило виявити певн недол'жи пiдxодiв до визначення кредитного скорингу. Запропоновано розглядати кредитний скоринг бантвсьж установи як нформацйну систему пов'язаних мiж собою елементв (оргаюзацшна структура, функцюнальнi компоненти, нформацшна база даних та iнформацiйнi технологиj та процеав, по-чинаючи вiд поетапного анал'ву та штегральноi оценки потенцшного позичальника до прийняття ршення щодо надання (або вiдмовиj кредиту, формування пакета в'дпов'дних документ'¡в з подальшим супроводом i прогнозуванням ризитв невиконання кредитнихзобов'язань. Взаемозв'язокмiж елементами ^формац^но! системи кредитного скорингу дозволяе забезпечити продуктивнсть i яюсть прац персоналу банку, тдвищити ефектив-нсть прийняття yправлiнськиx ршень з кредитування, що сприяе оптимiзацiiобсягу кредитного портфеля при зниженнi витрат. Ключов'! слова: банювська установа, кредитний скоринг, iнформацiйна система, позичальник, анал'в, оцнка, кредитоспроможности DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-4-341-347 Рис.: 1. Шл.: 11.
Андренко Олена АнатолИвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри фiнансово-економiчноi безпеки, облку i аудиту, Харювський нацональний ушверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харюв, 61002, Укранаj E-mail: Olena.Andrenko@kname.edu.ua
Мордовцев Сергй Михайлович - кандидат техн'мних наук, доцент, доцент кафедри вищоi математики, Харювський нацональний унверситет мського господарства iм. О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харюв, 61002, Укранаj E-mail: Sergey.Mordovcev@gmail.com
Мордовцев Олександр Сергiйович - кандидат техн'мних наук, старший викладач кафедри менеджменту зовн'1шньоеконом'1чно1 д'тльностi та фiнансiв, Нацональний техн'мний ушверситет «Харювський полтехн'тий i'нститут»(вул. Кирпичова, 2, Харюв, 61002, Укранаj E-mail: acmordov@gmail.com
УДК 336.717.061:004.78 1Е1: Б20; Б21; Б23
Андренко Е. А., Мордовцев С. М., Мордовцев А. С. Информационная система кредитного скоринга
Цель статьи заключается в совершенствовании научно-методического подхода к формированию отечественной системы кредитного скоринга, которая, основываясь на зарубежном опыте, учитывала бы особенности деятельности банковских учреждений Украины. Обобщение исследований позволило выявить определенные недостатки подходов к определению кредитного скоринга. Предложено рассматривать кредитный скоринг банковского учреждения как информационную систему связанных между собой элементов (организационная структура, функциональные компоненты, информационная база данных и информационные технологии) и процессов, начиная от поэтапного анализа и интегральной оценки потенциального заемщика до принятия решения относительно предоставления (или отказа) кредита, формирования пакета соответствующих документов с последующим сопровождением и прогнозированием рисков невыполнения кредитных обязательств. Взаимосвязь между элементами информационной системы кредитного скоринга позволяет обеспечить производительность и качество труда персонала банка, повысить эффективность принятия управленческих решений по кредитованию, что позволит оптимизировать объем кредитного портфеля при снижении расходов.
Ключевые слова: банковское учреждение, кредитный скоринг, информационная система, заемщик, анализ, оценка, кредит. Рис.: 1. Библ.: 11.
UDC 336.717.061:004.78 JEL: G20; G21; G23 Andrenko O. A., Mordovtsev S. M., Mordovtsev O. S. The Information System of Credit Scoring
The article is aimed at improving the scientific-methodical approach to the formation of the national credit scoring system, which, based on foreign experience, would take into view the features of activities of banking institutions in Ukraine. A generalization of researches has allowed to identify certain lacks of the available approaches to definition of credit scoring. It is proposed to consider credit scoring of a banking institution as an information system of interrelated elements (organizational structure, functional components, information database, and information technologies) and processes, from the phased analysis and integral assessment of the potential borrower to the decision as to provision (or rejection) of credit, formation of a package of relevant documents with subsequent support and forecasting the risks incluiding the failure to comply with credit obligations. The interrelationship between the elements of the information system of credit scoring allows to ensure the productivity and quality of work of the bank's staff, improve the efficiency of managerial decisions on crediting, which will then optimize the volume of the credit portfolio while reducing costs. Keywords: banking institution, credit scoring, information system, borrower, analysis, evaluation, credit. Fig.: 1. Bibl.: 11.
