CC BY
77
3. Туниця Ю.Ю. Екологiчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. Львiв: Видавничий центр Львiвського нацiонального унiверситету iMeHi 1вана Франка, 2002. - 298 с.
4. Bishop, R. Romano, D. Environmental Resource Valuation: Applications of the Contingent Valuation Method in Italy. - Kluwer Academic Publishers, 1998. - 286 p.
5. Callan, S. and Thomas, J. Environmental Economics and Management. Theory, Policy and Applications. - Chicago: Irwin, 1996.
6. Freeman, A.M. The Measurement of Environmental and Resource Values: Theory and Methods. - Resources for the Future, 1994. - 516 p.
7. Garrod, G. Kenneth, G.W. Economic Valuation of the Environment - Edward Elgar, 1999. - 384 p.
8. Report of the NOAA Panel on Contingent Valuation. January 11, 1993.
УДК 657.052 Ст. викл. Т.Ю. Пономарьова1 - 1нститут ШСТ
ПОДАТОК З ДОХОД1В Ф1ЗИЧНИХ ОС1Б: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛ1КИ
Розглянуто питання оподаткування доходiв фiзичних oci6 в Укршш. Зменшен-ня податково! ставки дасть змогу збшьшити надходження до бюджету, тдвищити зароб^ну плату та покращити податкову дисциплшу.
Senior teacher T.Y. Ponomaiova - Institute of enterprise
and modern technologies
Tax from profits of physical persons: advantages and failing
Author of the article deals with question of taxation of physical persons' income. The reduction of tax rate will allow to increase the receipt to the budget, raise the salary end improve the tax discipline.
Податки e невщ'емною частиною фшансового господарства держави. Вони e найважлившим джерелом формування доход1в держави та невдово-лення шдприемств. Встановлення, розподш, справляння i використання податюв становлять одну i3 основних функцш держави. Протягом вЫе! ютори людства держава прагне обкласти податками вЫх громадян кра!ни. При цьому платники податюв використовують рiзнi шляхи для того щоб уникну-ти податюв або, принаймш, мiнiмiзувати сво! податковi платежь Суть опору обумовлюеться таким фактором як податковий тиск. Висою податки завжди викликають таку реакщю. Висока податкова ставка податку убивае сам пода-ток, тобто виникае реакщя щодо обходу закошв, ем^раци та контрабанди. В Укра!ш податкова система - це найважливший економiчний чинник державного регулювання економжи. Саме вiд не! залежить ефективне функцюну-вання господарського комплексу в цшому.
З 1 шчня 2004 року набрав чинност Закон Укра!ни "Про податок з до-ходiв фiзичних оЫб". Мехашзм оподаткування фiзичних осi6 у прийнятому закош iстотно вiдрiзняeться вiд рашше ддачо! системи оподаткування. Заметь дiючих ранiше п'яти ставок оподаткування - 10, 15, 20, 30, 40 % законом передбачено впровадження одше! ставки - 15 %, а на перехщний перюд
1 Тетяна Юривна ПОНОМАРЬОВА - 1нститут шдприемництва та сучасних технологш, старший викладач кафедри економ1чно! теорп. М. Житомир вул. Космонавпв 56 кв. 43. Тел 33-70-13
з 1 Ычня 2004 року до 1 Ычня 20007 року в УкраАт дiятиме ставка 13 %. При-бутковий податок тепер називаеться - податком з доходiв фiзичних осiб. Аналiзуючи зазначений Закон можна зробити висновок, що оподаткування доходiв фiзичних осiб залежить вiд цшого ряду умов i роботодавцiв, яких зпдно з новим законодавством, називають податковими агентами. Саме на них покладено обов'язок з утримання податку з заробггно1 плати найманих пращвниюв. Резиденти сплачують податки з уЫх видiв доходiв, якi отриму-ються на територи Украши, так iз iноземних доходiв. Нерезиденти сплачують податок iз доходiв, отриманих на територи Украши. Об'ектом оподаткування резидента е - загальний мiсячний оподатковуваний дохщ та чистий рiчний оподатковуваний дохщ, що визначаеться як рiзниця загального рiчного опо-даткованого доходу та суми податкового кредиту званого року, доходи, яю отримуються в Укрш'ш, що пiдлягають оподаткуванню при !х виплатi, а та-кож iноземнi доходи. Об'ектом оподаткування нерезидента е загальний мюяч-ний i рiчний доходи з джерелом його походження з Украши та доходи, яю шд-лягають кiнцевому оподаткуванню при !х виплатi з джерелом !х походження з Украши [1, с. 9].
Законом передбачено системи надання сощальних пшьг. Розмiр пшь-ги встановлено у вщсотках (100, 150, 200 %) розмiру мтмально1 заробггно! плати у розрахунку на мюяць. Величину вiдсоткiв встановлено для таких платниюв, що матимуть право на отримання пiльг. Передбачено процедуру самостшного вибору платником податку мiсця отримання або застосування податково! сощально1 пшьги. Для цього платник податку зобов'язаний подати своему працедавцю заяву про застосування пшьги, а також надати документа, що шдтверджують право платника на пшьгу. Закон складаеться з 22 статей. Вш визначае методику нарахування та сплати податку, а також пе-рерахування його до бюджету.
Метою впровадження нового законодавства е створення рiвних умов оподаткування для вЫх платниюв податку на доходи з фiзичних оЫб. Тому скасовано деяю пшьги та привше!. З 1 Ычня 2004 р. податок з доходiв фiзич-них оЫб сплачують вшськовослужбовщ, пращвники сiльськогосподарських пiдприемств та атомно! енергетики, суддi та iн. Суми податюв, що утримува-тимуться iз заробггно1 плати, грошових винагород та шших виплат вшсько-вослужбовцiв та пращвниюв оргашв внутрiшнiх справ, спрямовуються тшь-ки на виплату рiвноцiнноl компенсаци втрат доходiв цих громадян. Розшири-лась база оподаткування. Зниження податково1 ставки призвело до того, що багато доходiв якi не шдлягали оподаткуванню почали оподатковуватись. При нарахуванш заробггно1 плати нарахована сума зменшуеться на суму збо-ру до Пенсшного фонду Украши чи внесюв до фондiв загальнообов'язкового державного сощального страхування, якi справляються за рахунок доходу пращвника. Дана трактова Закону збивае з пантелику платниюв податку та бухгалтерiв. 1з закону незрозумшо, що ж буде об'ектом для оподаткування -нарахована сума заробггно1 плати, що зменшуеться, на збiр до Пенсшного фонду, чи на внески до Фондiв сощального страхування? Ми вважаемо, об'ектом для оподаткування буде нарахована сума заробггно1 плати, яка змен-
шуеться на збiр до Пенсiйного фонду та до Фондiв соцiального страхування. Тому що до внескiв фонду загальнообов'язкового соцiального страхування належать також внески на пенсшне страхування. Згiдно зi Законом Укра!ни "Про загальнообов'язкове державне страхування", прийнятого дев'ятого лип-ня 2003 р., пенсшш внески з 1 Ычня 2004 вiдносять до внесюв до соцiального страхування, так як i внески до фондiв "вiд тимчасово! непрацездатностi", "вiд безробпгя" та "вiд нещасного випадку".
Тому, необхщно оподатковувати суму нараховано! зароб^но! плати за мiнусом вiдрахувань пенсшних внескiв та всiх iнших внесюв до фонду сощ-ального страхування, ^м внескiв вiд нещасних випадюв, якi нараховуються на заробiтну плату, але не утримуються. З 1 шчня 2004 року пенсiйнi внески не е податковими платежами, тому термши подання звгтност та термши !х сплати визначае Пенсiйний фонд. Ставки пенсшних внесюв залишились нез-мiнними. Пенсiйнi внески необхiдно сплачувати одночасно з виплатою заро-бггно! плати. Навiть, якщо виплата заробггно! плати затримуеться, пенсiйнi внески повинш сплачуватись не пiзнiше 20 календарних днiв по закiнченню мiсяця, за який нарахована заробггна плата. Якщо заробггна плата за жовтень виплачуеться 7 листопада, то пенсшш внески сплачуються при виплат заро-бгтно! плати, а ось коли зарплата виплачуеться 23 листопада, то пенсшш внески повинш бути сплачеш не шзшше 20 листопада. Тому ми дшшли вис-новку, що у випадку затримки заробгтно! плати або !! невиплати, пенсiйнi внески необхщно сплачувати у визначений час. Справляння податку з дохо-дiв фiзичних осiб, що нарахованi у виглядi заробiтно! плати, можна подати у виглядi таких формул:
• 1з застосуванням сощально! тльги (якщо розм1р зарплати не перевищуе суму прожиткового мшмуму, встановленого з 1 с1чня зв1тного року, що помножена на 1,4 та округлена до найближчих 10 грн.):
ПД = ((Д - ПФ - Зсоц - Збезр) - Соцп)-СП%,
• без застосування сощально! тльги:
ПД = (Д - ПФ - Зсоц - Збезр)-СП%, де: ПД - податок на доходи; Д - дохщ, нарахований у виглядi заробггно! плати; ПФ - внесок до пенсшного фонду, який вщповщно до закону справ-ляеться за рахунок доходу наймано! особи; Зсох - збiр до фонду сощального страхування з тимчасово! втрати працездатност^ який вiдповiдно до закону справляеться за рахунок доходу наймано! особи; Збезр - збiр до фонду сощального страхування на випадок безробпгя; СоцП - податкова сощальна пiльга; СП% - ставка податку на доходи.
Якщо нараховуються не грошовi доходи, то об'ектом оподаткування е вартють нарахування, що помножена на коефщент, який розраховуеться за формулою
К = 100:(100 - Сп),
де: К - коефщент; Сп - ставка податку, що встановлена для не грошових до-ходiв з моменту !х нарахування [1, с. 9].
Вартють такого нарахування визначаеться збiльшенням на суму: податку на додану вартють, якщо особа е платником податку на додану вартють та акцизного збору, якщо мае мюце тдакцизний товар. Що ж таке коефщент? Коефiцiент дае змогу збшьшити податок на не грошовi доходи i саме з цiеï суми справляти податок. Проте це необхщно робити тод^ коли доход нарахо-вуеться в не грошовш формi. Коли ж йдеться про погашення боргiв по заробгг-нш платi, то застосування коефiцiента не потрiбне, адже це призведе до под-вiйного оподаткування, тому що iз заробiтноï плати податок вже отримано.
Порядок надання податковоï соцiальноï пiльги визначаеться статтею 6 Закону Украши "Про податок з доходiв фiзичних осiб. Податкова соцiальна пшьга застосовуеться до доходу, який отримуе платник податку протягом мь сяця. При цьому розмiр доходу не мае перевищувати суми мiнiмального про-житкового рiвня для працiвника, за мюяць помноженоï на 1,4 та округленоï до найближчих 10 гривень. Ниш ця сума дорiвнюе 510 гривням (365 • 1,4 = 510). Зпдно з новим законодавством встановлено податкову сощальну пшьгу у трьох розмiрах: звичайний розмiр (у 2004 рощ - 30 % мшмально1' заробггно1' плати, тобто 61,50 грн.), 150 % вiд звичайного розмiру (у 2004 роцi: 1,5-61,50 = 92,25 грн.), 200 0% вщ звичайного розмiру (у 2004 рощ: 2-61,50 = 123,0 грн.). Розмiр сощально1" пiльги мае збшьшуватись поступово. З 2007 року розмiр со-цiальноï пiльги досягне 100 %. Постае питання надання пшьг громадянам, що мають право на сощальну пшьгу у розмiрi 150, 200 %. Зпдно з законодавством, у 2004 рощ сощальна пшьга застосовуеться в розмiрi 30 % вщ розмiру мiнiмальноï заробггно1" плати. Тому розмiр соцiальноï пшьги для пращвниюв, що мають трьох дггей, буде розраховуватись так: (205-30 % -150 %)-3 = 276,75 грн. Розглянемо наслщки впровадження сощальних пшьг. З 1 Ычня 2004 року пращвники, що отримували високу заробiтну плату, втратили мож-ливють не сплачувати податок iз 17 грн. Але для пращвниюв, яю отримують заробiтну плату в межах 140 % прожиткового мммуму, сощальна пшьга мае ютотне значення. Що стосуеться приватних шдприемщв, то вони не мають права на сощальну пшьгу не залежно вщ отримуваного доходу. Роботодавцям необхiдно проводити перерахунки, тому що заробггна плата може змшюватись протягом року, що може призвести до змши у застосуванш соцiальноï пiльги. Згiдно з чинним законодавством, перший перерахунок необхщно проводити за юнцевими показниками 2004 року.
Аналiзуючи Закон, ми звернули увагу на статтю 5, що мае назву "По-датковий кредит". Статтею 5 передбачено, що платник податку мае право на податковий кредит. Шдставою для нарахування податкового кредиту е рiчна податкова декларащя iз зазначенням у нш конкретних сум. Податковий кредит включае безлiч виплат, що здiйснюють громадяни протягом року, таких як витрати на навчання, лжування, благодiйнiсть, сплату вщсотюв за шотеч-ним кредитуванням. Тому платник може зменшити свiй рiчний оподатковуваний доход у деклараци про доходи на суму податкового кредиту. Чинне за-конодавство суворо обмежуе формування податкового кредиту. Кожне но-вовведення мае позитивш та негативш сторони. До позитивного можна вщ-нести те, що громадяни зможуть зменшити суму податку за рахунок податко-
вого кредиту. До негативного можна вщнести ускладнення розрахунку податку та декларування. Платник податку буде змушений ретельно вести облж видаткiв та постшно збирати розрахунковi документи. Що стосуеться обме-жень податкового кредиту, то необхщно видiлити декiлька положень: подат-ковий кредит нараховуеться тiльки резидентам, що отримали iдентифiкацiйнi коди, сума податкового кредиту не може бути бшьшою вщ заробiтно! плати, якщо платник не використав податковий кредит у звпному податковому рощ, то ця сума податкового кредиту на наступний податковий рж не переноситься. Зпдно з Законом "Про податок на доходи з фiзичних ошб", встановлено опо-даткування доходiв вщ надання в оренду нерухомостi, вщ операцiй з швести-цiйними активами, проценпв, дивiдендiв, роялтi, а також доходiв, вiд довго-термiнового страхування життя та недержавного пенсiйного страхування, до-ходiв вiд iпотечного житлового кредитування, тощо. Законом чгтко визначеш умови оподаткування вiдсоткiв. Банк, який нараховуе вщсотки, повинен подати податкову декларащю з податку на прибуток шдприемств, де зазначено розрахунок суми нарахованих вщсотюв i суми отриманих з них податюв.
Платники податку мають право звернутись до податкового органу з проханням заповнити рiчну податкову декларащю. Податковий орган не мае права вщмовити платнику податюв у його запит та зобов'язаний надати йому безоплатш послуги щодо заповнення деклараци.
Сьогоднi можна прогнозувати наслщки впровадження Закону Укра!ни "Про податок на доходи з фiзичних осiб". У короткотермiновому перiодi ю-тотно збiльшаться надходження до бюджету вщ пiдприемств. Проте суми надходжень вщ пiдприемств не виправдають сподiвань урядовцiв, тому що декларована заробiтна плата, що виплачуеться на багатьох шдприемствах, навряд чи збшьшиться. Деякi пiдприемства спецiально зменшують заробггау плату працiвникам шляхом подання податковим органам невiрно! iнформацi!. Вони оформлюють сво!х працiвникiв на неповний робочий день, не зважа-ючи на те, що пращвники працюють повний робочий день, а це, у свою черту, автоматично зменшуе офщшно декларовану заробiтну плату. У довготер-мiновому перiодi пiдприемницька дiяльнiсть повинна активiзуватись, а отже, збшьшаться i податковi надходження. Меншi податки сприятимуть тдви-щенню рiвня заробггао! плати. Найманi робiтники будуть защкавлеш у вис-вiтленнi правдиво! шформащ! щодо заробiтно! плати, тому що вони отрима-ють можливiсть користуватися правами, яю надае трудове законодавство. Зменшення податкового тиску необхiдно втшювати у життя якомога швид-ше. Адже iснуе ряд пiдприемств, яю ще перебувають у державнiй власносл та пiдлягають приватизацi!^ Саме вони можуть стати тим резервом, який можна використати для проведення податково! i пенсшно! реформи.
В Укра!ш iснуе безлiч проблем, але одшею з них е проблема нерiвнос-тi розподiлу доходiв серед населення Крiм того, акцi! багатьох шдприемств поки що е багатством тшьки на паперь А як вщомо з теорi!, для бiдного шди-вiдуума гранична кориснiсть грошово! одинищ бiльша, нiж для багатого. Тому основною метою реформування е забезпечення сплати податюв у повному обсязь Нововведення призвели до зменшення податково! ставки, спрощення нарахування податку, збшьшення доходiв громадян. Необхщно зосередити
особливу увагу Закону Украши "Про податок з доходiв фiзичних осiб" як по-датковим органам, так i платникам податку. Адже Закон Украши "Про податок з доходiв фiзичних осiб" вступае у дда з 1 сiчня 2004 року. Проте окремi його норми будуть впроваджеш з 1 сiчня 2005 року. Наберуть чинност такi норми - це П.п. 5.3.1. ст. 5, який зазначае правила включення вщсотюв за шо-течним кредитом до складу податкового кредиту, П.п. 5.3.5. ст. 5., що визна-чае методику включення видатюв на страхування та недержавне пенсшне за-безпечення до податкового кредиту, П.п. 5.3.4. ст. 5, який визначае порядок включення видатюв на медичне обслуговування до податкового кредиту, П.п. 9.2.1. - 9.2.2. ст. 9 оподаткування вщсотюв; статл 11, 13, 14, що визначають порядок оподаткування операцш з продажу нерухомого майна, спадщини, подарунюв.
З 1 Ычня 2007 р. буде застосовуватись 15 % ставка податку на доходи з фiзичних оЫб, що передбачена п. 7.1 чинного законодавства. Ниш дiе ставка - 13 %. Сощальна пшьга буде запроваджуватись поступово. У 2004 р. - це 30 % вщ мшмально1' заробггно1' плати, у 2005 р. - 50 у 2006 р. - 80 у 2007 р. - 100 %. Щ заходи повинш компенсувати втрати мюцевим бюджетам вщ зменшення податково1' ставки. Досить незвичне ршення прийняли зако-нодавщ щодо неоподаткованого мшмуму доходiв громадян. Це поняття не-оподаткованого мiнiмуму абсолютно не мае вщношення до оподаткування доходiв громадян.
Якщо спиратись на досвщ Роси, яка у 2001 роцi запровадила едину ставку податку з доходiв громадян у розмiрi 13 %, то результати виявились негативними. Збшьшення бюджетних надходжень справдi вiдбулось. У 2002 р. номшальш доходи вщ податку на доходи збiльшились на 40 %. Це сталось не тому, що власники шдприемств вщмовились вщ оплати працi у "конвертах", а через те, що громадяни почали сплачувати бшьшу суму податку. Зпдно зi старим законодавством, ставка податку на дохщ змшювалась вщ 12 до 35 %. При цьому ставка податку, яку сплачували громадяни iз сво1'х ле-гальних прибуткiв, становила приблизно 6 %. Шсля встановлення податково1' ставки у розмiрi 13 % у Роси вага податку у прибутках громадян становила 10 %. Посилила податковий прес i пенсшна реформа, що почала впроваджу-ватись паралельно. Подiбна ситуацiя вiдбуваеться в Украшь Виникае питан-ня, чи погодяться роботодавцi виплачувати заробiтну плату легально. Якщо роботодавець i погодиться легалiзувати заробггну плату, то найманому пра-цiвниковi така ситуацiя може не сподобатись, осюльки автоматично збiль-шиться сума податку. При iснуючiй нерiвностi у доходах не можна порiвню-вати доходи багатих i бщних громадян. У цiй ситуацiï однакова податкова ставка е вкрай несправедливою. Це спонукае тих, хто не платив податки, ле-галiзувати сво1' доходи i заплатити мтмальну ставку податку. Деяю еконо-мiсти пропонують встановити мшмальну ставку для громадян, що мають не-високi доходи i 20 % ставку - для громадян з високими доходами. При цьому вони рекомендують надалi шдвищувати максимальну ставку. Пiсля того як заможш громадяни легалiзують сво1' доходи, вони потраплять пiд контроль податкових органiв. I якщо з часом 1'х доходи iстотно знизяться, податковi органи
вiдразу ж будуть з'ясовувати причини зменшення податкових надходжень. Прогнози росшських економiстiв справдились i у 2003 р. подавати податковi декларацi! прийшло набагато менше громадян, шж очiкувалось.
В Укра!ш запровадження едино! податково! ставки ще не вичерпало свiй позитивний ефект. Проте ситуащя потребуе суворого контролю з боку законодавчо! влади, адже просте зниження податкових ставок без супутшх реформ в шших секторах може призвести до державного дефщиту. Необхщ-но зайнятись iншими чинниками економiчного зростання, такими як удоско-налення пенсiйно! реформи, прискорення реформ житлово-комунального комплексу, забезпеченням конкурентних умов ведення бiзнесу.
Л1тература
1. Методичний поабник "Податок з доход1в ф1зичних оаб" серп "Баланс ■ Ыблюте-ка бухгалтера". Шевченко I., Хом'як С., Артем'ева Л. - Дншропетровськ: ТОВ "Баланс Клуб", 2004. - 144 с.
УДК336.221.24:346.62:330.15 Доц. О.Я. Савчук, канд. екон. наук - УкрДЛТУ;
асист. Н.В. Савчук - Львiвська державна фтансова академiя
СПЕЦИФ1КА ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ФАКТОРА У Ф1НАНСОВОМУ АНАЛ1З1
Обгрунтовано необхiднiсть врахування еколопчних факторiв в аналiтичному процесь Розроблено елементи методики для оцшки економiчних napaMeTpiB дiяль-носп виробництва на еколого-економiчних засадах. На n^CTaBi визначених конкрет-них фiнaнсово-економiчних показниюв доводиться можливiсть ix оцiнки та прогно-зування з врахуванням еколопчних фaкторiв.
Ключов1 слова: екологiзaцiя шдприемств; еколопчш витрати; фiнaнсовий ана-лiз; фiнaнсовi результати; екологiчнi швестицп; еколопчш податки.
Doc. O.Ya. Savchuk - USUFWT; assist. N.V. Savchuk - State financial academy of Lviv
Specific of consideration of ecological factor in financial analysis
A necessity is led to take into account ecological factors in the analytical process. The paper works out the elements of estimate system for activity of manufacturing firms on an ecological and economic footing. On the ground of defining concrete financial and economic indexes and taking into consideration of ecological charges, the paper proves the possibilities of its estimation and forecasting.
Keywords: ecological work of enterprise; ecological charges; financial analysis; financial results; ecological investments; ecological taxes.
Модель побудови сучaсноi украшсь^' економжи мае враховувати потреби майбутнього розвитку сусшльства i визначити нов1 ефективш структуры та регулюючi мехашзми як на рiвнi держави, так i на рiвнi регюну. Еко-номiчнa самостшшсть регюну полягае в задоволенш його внутршшх потреб i забезпеченш стшкого розвитку народного господарства без дотацш, субвен-цш, субсидш та шших пшьг. Самостшшсть регюшв багато в чому визна-чаеться мiрою ix aвтономii вiд джерел сировини та рiзних мaтерiaлiв. Тому ре-гiони, що мають велию промисловi пiдприемствa, родовища корисних копа-
