CC BY
23
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 811.161 2'373.611
М. В. П1ГУР
РЕАЛ13АЦ1Я ПРИНЦИПУ М1ЖР1ВНЕВИХ ЗВ'ЯЗКШ МОВНОГО МАТЕР1АЛУ 31 СЛОВОТВОРУ В П1ДРУЧНИКАХ ДЛЯ СТУДЕНТ1В-Ф1ЛОЛОГ1В
З'ясовано зшст г обсяг словотвгрних в1домостей, з якими ознайомлюються студенты фиюлог1чних факультете ВИЗ. Особливу увагу звернено на шжрявневу презентацию словотвгрного мовного матерюлу в тдручниках для студенгтв-словеснитв. Анажз навчалъноХ мтератури показав, що семантичний аспект, г врахування взаемодй одиницъ рЬзних мовних р1вн1в с визна'чалъними чинниками у трактуванш мовних явищ. У збгрниках вправ основною одиницею презентацй шнгв1стичного матер1алу е текст, який ¡нтегрусв собг уа ргеш, структурно-семантичноТ оргашзаци моей.
Кпючоьг слова: словотв!р г дериващя, лажртнев! зе'язки, мовне явище, тдручяик
М. В. ПИГУР
РЕАЛИЗАЦИЯ ПРИНЦИПА МЕЖУРОВНЕВЫХ СВЯЗЕЙ ЯЗЫКОВОГО МАТЕРИАЛА ИЗ СЛОВООБРАЗОВАНИЯ В УЧЕБНИКАХ ДЛЯ СТУДЕНТОВ-ФИЛОЛОГОВ
Выяснено содержание и объем словообразовательных сведений, с которыми знакомятся студенты филологических факультетов вузов. Особое внимание обращено на жждууровневою презентацию словообразовательного языкового материала, в учебниках для студентов-словесников. Анализ научной литературы показал, что семантический аспект и учет взаимодействия единиц различных языковых уровней являются определяющими факторами в трактовке языковых явлений. В сборниках упражнений основной единицей презентации лингвистического материала является текст, который интегрирует в себе все уровни структурно-семантической организации языка
Ключевые слова: словообразование и деривация, междууровневые связи, языковое явление, учебник.
M. Y. PIHUR
REALIZATION OF INTERLEVEL CONNECTIONS' PRINCIPLE DUE TO THE WORD-FORMATION IN TEXTBOOKS FOR PHILOLOGICAL DEPARTMENT STUDENTS
This article deals with the content and object of the information about word-formation that philological department students of higher educational establishment get acquainted with. The particular attention has been paid to the word-formation linguisäc interlevel connections material presentation in textbooks for the students of philology of a higher educational establishment.
Keywords: word-formation and derivation, interlevel connections, linguisäc phenomenon, textbook
Розширення сффи використання мови як засобу газнання \ засобу комушкаци вимагае нового гадходу до и вивчення. Системно-описове вивчення одиниць мови не забезпечуе функщонування модел1 - «знания мови чи знания про мову» (за Г. Золотовою). Вщповщно до ще1 модс.111 знания про мову необхщш. Вивчення теоретичних положень пфедбачено профамами з рщно! мови 1 засвоення тих положень е обов'язковим. Але формальне трактування мовного мятер1ялу не е самощллю у навчанш мови. Вивчення уах мовних явищ пщпоряд кован е поглибленню знания рщно! мови, ефективному користуванню нею, досягненню результат спшкування.
Реал1заци зазначеноГ мети сприятиме застосування нових шдход1в до розумшня мовних явищ ¡, вщповщно, до 1х вивчення. Концепщею розвитку вищоГ педагопчно1 освгги Укра1ни в XXI ст. окреслено нов1 шляхи иобудови системи освгги, в тому чисш мовно!: 1) иоглиблення шжпредметинх зв'язюв; 2) створення ¡нтефованих курав; 3) усунення дублювання навчального матф1алу [3, с. 76]. Окреслеш наирямки в оргашзаци мовноГ освпл забезиечуватиме функщ о нал ьн о- комуш катив н ий тдх1д у трактуванш мовних явищ та IX вивченш. Функщ онал ь н о-комуш катив ни й анал13 лшгастичних явищ передбачае пфедуам, використання тексту, який ¡нтефуе в соб! в а р1вш структурно-системно! оргашзаци мови. Тому мета ща статт1 полягае у з'ясування принципу м1жр1внево1 презентацн мовного матф1алу у гадручниках I по а б никах для студенев-фшолопв.
На фшолопчному факультет! мова \ мовлення е предметом фахового вивчення. Як показуе практика, одним «¡з найскладшших роздшв сучасноГ украшсько! л1тфатурно! мови (СУЛМ) для сприймання й усвщомлення студентами е «Словошр». Його вивчення на основ1 взаемозв'язюв з ¡ншими роздшами й р1внями мови забезпечуе бшып ефективш результата. Простежимо, як зреал1зоваш таю взаемозв'язки в пщручниках I пойбниках з укра1'нсько1 мови, призначених для студент фшолопчних факультепв.
Той обсяг знань, який опреснено чинною профамою з курсу СУЛМ 1 яким повинен оволодт1 сгудент-фшолог, мае теоретичне забезпечення у багатьох пщручниках, що мають статус навчальних тдручниив для студенпв фшолопчних специальностей ВНЗ.
Теоретичний матер1ал з1 словотвору репрезентовано у таких нових пщручниках, як «Сучасна украшська лггфатурна мова» за ред. М. Плющ [б], «Сучасна украшська мова» заред. О. Пономарева [8], «Сучасна украшська лпературна мова» за ред. А. Грищенка [7]. Вони призначеш для студент фшолопчних спещальностей вищо! школи I стореш на единих наукових засадах. Ц1 пщручники презентують весь навчальний матер ¡ал, ифедбачений чинною профамою з СУЛМ для студент спещальносп 2102.
Профама з СУЛМ для вищо1 школи пропонуе словошр ¡менниив, прикметниив, д1еоив, приаивншав вивчати у роздш «Морфолопя». Автори пщручниив з СУЛМ за ред. М. Плющ [ А. Грищенка до цього питания пщйшли бшын рацюнально: теля загальнотеоретичних питань словотвору реирезентуютъ теоретичний матер 1 ал з таких проблем, як слонотрлр ¡менниив, словсгттнр прикметниив, словотворення д1есл1в, слов OTP.jp приопвниив у роздш «Словотв1р», а не вщносять його до роздшу «Морфолопя». Цей навчальний матер1ал у гадручникуз СУЛМ за ред. М. Плющ представлено в §§ 85—100 (с. 160-186), а в пщручнику за ред. А. Грищенка-в §§ 85-107 (с. 275-304).
Значним недолжом, на нашу думку, у в ах трьох пщручниках е трактування термша «слов отар». Автори джфел вважають ионяття «словотв1р» I «дфиващя» цшком ¡дентичними, повними синошмами. Така характфистика не вщиовщае сучасним науковим дослщженням з цього питания. Зпдно з широким розумшням, дериващя не зводиться до словотворення, а об'еднуе процеси «творения в мов1 будь-яких вторинних знаив, у т. ч. речень.... яю можуть бути иояснеш за доиомогою одиниць, прийнятих за вихщш, або внведен1 з них шляхом застосування певних правил, опфацш» [11, с. 129]. Л. Невщомська подае таке тлумачення дфивацп: «Сукупшсть рпдм1 нних, проте взаемопов'язаних 1 нфщко взаемозумовлених психол! нгвальних процеав, спрямованих на пфетворення мовно1 семантики та плану й формально-структурного вираження з метою породження у мовленневш д1яльносп на баз1 одних (вихщних) .1ингвовеличин ¡нших (иохщних) номшативних \ предикативно-комун1кативних л1нгвоодиниць» [4, с. 27]. Отже, мовознавець пщ термшом «дериващя» роз\ъие диналпчний (породжувальний) аспект мовно! системи загалом.
Лише в пщручнику за ред О. Пономарева сказано про зв'язки слов атвору з ¡ншими posaiлами MOBHOÏ снстеми. Бшьш детально це питания представлено в поабнику В. Горпинича [8]. Автор вказуе на зв'язок словотворення з такими р1внями mobhoï системи, як лексичним, морфолопчним, морфонолопчним, i вщповщно з фонетикою i фонолой ею, морфонолопею, семасшлопею, лексиколопею, морфолопею. Зв'язок словотворення з синтаксисом В.Горпинич вбачае в таких проявах: 1) синтаксична одиниия словосполучення становить для деривацп один ¡з р1зновид1в aioBOTBÎpHOÏ бази, на якш формулюються похщш: народне господарство - народногосподарсьтй, не пий еоди - Непийеода (прязеище), съого дня - съогодт; 2) частина ctiíe ушорюються за принципом актуального подшу речень на тему i рему: темою слова (тобто за раш вщомою спшьною частиною TBipHoro i похщного слова е TEipHa основа, а ремою - дериватор, тобто TEipHa морфема (ённич-ани. земл-яки, перелюж-цО: 3) при словотворенш, подобно до синтаксису, mí ж тшриими компонентами ¡снують зв'язки сурядносп або шдрядносп (Петропа&ёека землекоп, добротеорецъ) [2, с. 80-81].
Багато питань 3Í словотвору у гадручниках за ред. М. Плющ i за ред. А. Грищенка подано щлком щентично. Але е деяю bíamíhhoctí, на яких варто зупинитися конкретшше. Зокрема, варто зауважити, що, зважаючи на семантико-синтаксичне розумшня сттор.отрпрних пр onecí в, пфевагу надаемо тому виду презентацн мятер1ялу 3Í словотвору, який представлено у пщручнику за ред. А. Грищенка. В ньому автори (А. Грищенко, М. Мацько, М. Плющ, Н. Тоцька, I. Уздиган) пояснюють багато словсгтрних явищ, беручи за вихщний елемент семантику (значения). Пщтвердженням цього е визначення предмета словотвору, який .lÍHrBÍCTii вбачають у р1знопланових аспектах творения ctiíe вщиовщно до тих чи шших вщношень мотиващй mí ж вихщними i похщними одинииями, класиф1кащ1 похщних c.híe за ознаками дфиващйно1 структури i словотв1рними значениями в межах вщповщних лекспко-граматичних loiaciB chíb [7, с. 254]. Ihuií пщручники дають загалом формальне визначення предмета словотвору: «Роздш мовознавства, який вивчае лексичш одинищ за структурою i способом ÏX творения» [6, с. 150].
Семантичний аспект i врахування взаемодн одиниць р1зних мовних piBHÍB е наявним i в характфистищ словстворчих 3aco6ÍB. Щодо цьому найбшьш придатним для демонстрацй' цих факт1в е суф1кси. М. Плющ вважае, що суфжс чугливо реагуе на Eii6ip TBÍpHoi основи i свое значения реал1зуе у зв'язку з кореневою морфемою, а також виявляе здатшсть пфеводити основу слова з одного розряду в ¡нший: зима - зим-ут-ти.
Префпсси, на в1д\пну вщ суф1кав, не виливають на морфолопчне оформления слова, не визначають належносп слова до певноГ частини мови, не можуть пфеводити основу слова з одша частини мови в шшу.
Семантико-синтаксичш ознаки лягли в основу трактування поняття «тв1рна основа», бо у пщручнику за редакщею А. Грищенка зазначено, що тв1рною основою для ctiíe. утворених неморфолопчним способом, е з'ясування мотиващйних вщношень mí ж словами i у випадку пфеходу ctiíb з од Hid частини мови в ¡ншу, i при зрощенш двох orí в в одне, i при розщепленш багатозначного слова в omohímh [7, с. 266].
Поняття cioBOTEipHoro значения також розкриваеться через взаемод1ю семантики iBÍpHoro слова i словотворчого форманта: «Це узагальнене, спшьне для певного лексико-семантичного розряду ctiíe значения, яке виявляеться в одному словотв1рному типobí на ochobí взаемодп mí ж значениями TEÎpHOÏ основи i словотворчого форманта» [7, с. 267].
Значною прогалиною у теоретичному матерííltií ycix трьох анал1зованих ищручниив (за ред. М.Плющ за ред. А. Грищенка i за ред. О. Пономарева) е те, що жоден ¡з них не подае визначення тфмшосиолучення «cnoci6 словотворення».
Ж вщомо, семантико-мотиващйш вщношення mí ж тв1рним i похщним е базовими у вивченш словотворення. Зауважимо, що до цих вщношень автори шдручниыв звфнулися лише при характфистищ пох1дних композитов: «Юкстапозити угворюються на ochobí словосполучень прикладкового типу, але, на Р,1ДМ1 ну вщ синтаксичного словосполучення, що складаеться з головного слова Í прикладки (типу дгечина - красуня, memo - гггант), яка виражае другу назву, слова-юксталозити виражають одне поняття» [6, с. 158].
Визначальним у характфистищ похщних, утворених морфолого-синтаксичним способом, автори и1дручниив вважають сионтаншсть [7, с. 273; 6, с. 150]. У гадручнику за ред.
О. Пономарева для розумшия цього мовного явища (транспозицп), як приклади, наводять obpeMi лексеми: еартоеий, набережна, правда тоир. [7, с. 109]. Таи приклади шяк не будугь сприяти розумшню та усвщомленню студентами цього мовного явигца, бо «нас.щдки транспозищйних семантико-дфивацшних пфетворень виражаюгься не безпосфедньо у формальн о-звуковi й структур! транспоноважн одинищ, а в контексп и функцшнування, тобто е прихованими» [4, с. 32]. У такому випадку i мотивацшт вщношення \мж транспонованою i похщною одиницями е ¡мгшцитними, а не спонтанними.
C.uoBOTBipHe значения иохщних, угворених лексико-семантичним способом, автори пщручниив вбачають у «вираженш в контексп чфез сшввщношення омошмп» [6, с. 160]. Для прикладу, на жаль, автори контексту не наводять.
Детальшший семангико-словотшрний анал1з похщних у тдручниках представлено у роддшах «Творения ¡менниив», «Словотв1р ирикметниив», «Словотшр дконв», «Словотшр пришвниив». Як зазначалось вище, цей матфмал профамою з СУЛМ пропонусться вивчати у морфологи. Презентащя цього теоретичного матф1алу авторами пщручниив уроздш «Словотар» е бшып дощльно оправданою, бо представлено його компактно, нема дублювання мовних ведомостей у р1зних роддшах мовознавсгва i вщчугна системшсть у вивчент сповотворення.
Характфистика иохщних у роздшах про творения частин мови представлена за словотв1рними типами. В изначальною ознакою при характфистищ кожного типу автори вважають семантику, наприклад: «вщдкиивш ¡менники на иозначення oci6 виражають значения «Hocirt ироцесуально1 ознаки», «ирикметникова основа, ускладнена ¡менниковим суфжсом, семантично видозмшюеться», «своерщшсть вщд1ешвних ¡менниив у поеднанш деяких елемент flieaiiBHOÏ семантики з категор1альним значениям ¡менника» [6, с. 160-186].
3 метою практичного закр1плення теоретичних мовних знань створюються pi3Hi зб1рники вправ. Вони затвфджуються MimcrepcTBOM освгги i науки Украши як навчальш поабники для студен™ Еузт, яю вивчають СУЛМ.
Сучасш sOipHinai вправ вщр1зняютъся вщ зб1рниив, виданих у 60-80 роках XX ст. гадходом до подання практичного мовного матер! алу його структуруванням i розосфедженням за мовними р1внями та роздшами.
Так, у зб1рнику вправ з сучасноГ украшсько1 мови Н. Тоцько! практичний матер1ал з морфемжи словотвору i морфологи представлено в одному роздип «Морфолопя». У цьому роздш е 143 завдання р1зного характфу, власне питаниям словотвору присвячено 25 завдань. Це pi3Hi види po6iT як 3i i зв'язним текстом, так i з окремими лексичними одиницями: вказати на cnoci6 утворення авторських новотвор1в (№№ 112, 113); спостфеження над семантикою ¡менникових, прикметникових та ¡нших утвореиь (№№ 123, 150, 152, 154, 160); спостфеження над р1зними видами субстантивацп, ад'ективаци, прономшал1зацп (№№ 168, 170, 171, 184. 190, 224, 230, 233). Цшний цей поаОник тим, що в ньому е творч1 завдання словотв1рного характфу: замшити иевш лшгвоодинищ ¡ншими словоформами (наприклад, ¡менники прикметниками - № 168), а також тим, що матер! ал, за допомогою якого вивчаються випадки субстантиваци, ад'ективаци тощо, мае текстовий характф (№№ 170, 171, 190, 224). У таких завданнях простежуються сисгемш М1жр!внев1 зв'язки м>ж одиницями р1зних мовних р1вшв. Так у вправах, що демонструють pi3Hi транспозицшш ироцеси, е таш завдання: «У наведених речениях знайдггь субстантивоваш прикметники; поясшть, яи семантичш, морфолопчш та синтаксичш змши вщбуваються в прикметниках у зв'язку з ïx субстантиващею» (№№ 170, 171); «Знайдт д1еприкметники, вжип в значенш ирикметниив та ¡менниив. З'ясуйте семантичш, морфолопчш та f сиитаксичш ознаки такого переходу» (№№ 224 та ¡н.). Вказаний зб1рник вправ невтратив CBoeï актуальносп й сьогодш.
Зб1рник вправ для практичних i лабораторних занять з СУЛМ I. Чфедниченка взагал1 не MicTiiTb практичного матф1алу для роздклу «Словотв1р» [10]. У ньому е лише илька вправ si словотвору, репрезентованих у .роздш «Морфолопя». Але ця кшьюсть вправ незначна (майже 10). Пфеважно - це вправи, матф1ал яких демонструе транспозищйш ироцеси в лексико-фаматичних фупах сшв (частинах мови) (№№> 200, 202, 218, 220, 226, 228, 258,193).
У названому зСнрнику е илька, вправ стшистично-функцшнального сирямування, наприклад, вправи № 197: «Проанал1зуйте стшистичну роль суфжйв здр1бншосп в основах яисних прикметниюв i з'ясуйте зв'язок ще! суфжсаци под1бною суфжсащею ¡менниив,
вживаних в одному контексп з прикметникам». «Аиаизуючи мову художшх твор1в, збфггь фактичний матф1ал для ДОПОВ1Д1 на тему про суфжсашю ¡менниив та и художньо-зображувальну функщю в мов1 твор1в одного з письменниив» [10, с. 101].
Завдання стшистичного характеру в поабнику загалом не мають цшсно-системного спрямування \ так само, як 1 завдання с.повотрпрного характфу, представлеш безсистемно, непосп!дор,но. Якщо е илька завдань, яи демонструють угворення прикметниюв, то угворення ¡менниив стосуеться лише одна в прав а - № 174 [10, с. 100].
ЗСнрник вправ О. Брицино1 складений згщно з навчальною профамою з курсу СУЛМ [1]. Спочатку практичний матф1ал, який демонструе загальнотеоретичш словошрш поняття, представлено у роздш «Словотворення». MaTepia.ii охоплено 18 вправами (№№ 237-254). Завдання цього роздшу переважно на визначення способу словотворення (№№ 245, 246, 248), на встановлення мотивацшно-иохщних вщношень ли ж словами (№№ 238, 239, 240, 241, 242, 246 та ¡н.), на визначення продуктивносп/непродуктивносп словотв1рних тагов [ фупування став за словотв1рними типами (№№ 242, 247, 248, 249). Також е вправи на проведения повного словотворчого анал1зу (№ 254), на з1ставлення словотворчого, етимолопчного I морфемного анал1зу лексем (№ 243) [1, с. 116].
Невдалими, на нашу думку, е вправи, яи сво1м завданням мають продемонструвати випадки морфолого-синтаксичного, лексико-синтаксичного. словотворення, бо лшгвкттмним матф1алом у таких вправах (наприклад, Ж№ 244, 238) О. Брицина пропонуе окрем1 лексичш одинищ. Вщомо, що морфолого-синтаксичне словотворення - це насампфед трансиозищйш процеси, яи вщбуваються на синтаксичному р1вш, а лексико-семантичне словотворення - це семантико-мотиващйш вщношення м1ж тв1рними й похщними словами [ щ вщношення виявляюгь себе у контекстному оточенш.
Мовний матф1ал ¡з творения ¡менниив, д1еслщ, ирикметниив, приаивниюв у зб1рнику О. БрициноГ представлено у роздш «Морфолопя») [1, с. 12-232].
Найкраще цей матф1ал подано у цих частинах, де ажинзуеться творения ¡менниив I прикметниив, тому що у багатьох вправах враховано семантичний (значенневий) 1 синтаксичний (роль) компоненти виучуваного явища. Цим принципам пщпорядковаш таи вправи: зфупувати слова за значениям тв1рних морфем (№№ 269, 270, 271, 290, 291, 292, 293 й ш.); вправи творчого характфу - описов1 ¡менников1 словосполучення зам нити прикметниковочменниковимн (№ 354); з наведеними прикметниками, що мають епшьний коршь, але р1зш суфжси, скласти словосполучення чи речения, поясните, як суфкси формують семантику слова (№№ 572, 376).
е завдання, яи демонструють транспозищйш процеси м1ж окремими частинами мови (№№ 278 (I, П), 387, 388, 389, 421, 422, 424, 446, 509, 510). Представлен! вправи на спосгфеження над утворенням 1 правописом складних с.шв. При цьому автор поабника вказуе на обов'язкове визначення ТЕфно! бази складного слова. Такий пщхщ е доцшьним, бо вщ виду тв1рно[ бази (пщрядне словосполучення чи сполучення ств ¡з сурядним зв'язком) залежить правопис складного слова (№№ 385, 342).
Вивчення кожноГ частини мови заннчуеться завданням: Зробпь повний анал1з ¡менника, прикметника, займенника, д1еслова тощо. Аншнз кожно! частини мови включае характеристику фаматичних категорш, морфолопчних, синтаксичних, слое отв1р них ознак.
Аналопчне з попфедшм зб1р ником розташування [ структурування мовного матер ¡ал у мае найновший навчальний иойбник для студент-фшолопв - «Сучасна украшська, .тературна мова. Зб1рник вправ» авторами якого е М. Плющ О. Леуга, Н. Гальоиа [5].
Матер1ал. необхщний для з'ясування, I оианування законом1рностей, способш та засоб1в словотвору, метиться у роздш «Словотв1р» (дфиващя) [5, с. 62-68] 1 нараховуе 32 вправи (№№ 157 - Д88).
Названий зб1р ни к, навщмшувщ попфедшх, щнний там, що завдання, яи представлен! у ньому, грунтуються пфеважно уявлення про мову як пшену структуру, в а знаков! одинищ яко1 пфебувають у складних системних зв'язках \ вщношеннях. Автори пойбника намагаються сформулювати завдання до анал1зу мовного матер 1 ал у так, щоб студента насампфед враховували семантику (значения), а поттм уже фаматичну форму, структуру. Стосовно словотворення - це врахування мотавацшних вщношень мж похщним I тв1рною базою. Цьому
сприяють таи завдання: з'ясуйте мотив ашо поданих опв (JM« 163, 167, 179); запигшть прикметники мотивоваш прикметниково-вщмшковими формами ¡менниив. У яких пох1дних можлива подвшна мотиващя? Який cnociô словотвору у другому випадку мотиваци? (№ 162), з'ясуйте сиособи творения складних ел ¡в, визначте ïx TBipm основи i поясшть написания (№ 179, 180, 181, 182, 184).
Заслуговуе на увагу те, що транспозищйш ироцеси в рпних частинах мови автори поабника демонструють за допомогою текепв зв'язного характеру (№№ 185, 188 (I, II), 191). У таких вправах ставлять ще завдання иояснити семантико-морфолопчш особливосп анал1зованих лексем.
Осильки анал1зований иойбник за структурою вщиовщае повшстю чиншй профам1 з СУЛМ, то матер ¡ал для теоретичного i методичного забезпечення ¡з сповотворення м1сгитъся i в роздш «Морфолопя»: тут е словотшрний матф1ал ¡з творения ¡менниыв, ирикметниив, займенниыв, дксив, приснвшшв.
Словотвору ¡менниив стосуютъся лише 3 вправи (№№ 189 (I, II), 190, 191) [5, с. 68-69]. ïx завдання, звичайно, не охоплюють уах сторш словотв1рних процесш в ¡менниках, але вони шнш тим, що мовш явиша представлен у них nj.nicHO з погляду функщонування ицх явищ у мовнш систем! : поряд ¡з пропозищею з'ясувати cnoBOTBipHi особливосп того чи ¡ншого явища noTpiöHO визначити морфолопчш шнаки, морфемну будову, сиитаксичш ознаки поданих л1нгвоодиниць.
Дня характеристики сновo iBÎpних явищ у ирикметникових утвореннях в зб1рнику е pi3Hi види робота з текстом: виписати з тексту вщносш, яиси, присв1йш фикметники (N°№ 225, 227, 228 (I, II), 229), з'ясувати ïx семангико-фаматичш, словошрш та сингаксичш особливосп; завдання criffliCTiFшо-творчого характеру - виписати ¡менниково-ирикметников1 словосполучення, з'ясувати, ям експресивно-спшсгичш значения виражають прикметники з суфжсами емощйно1 оцшки (№ 233) [5, с. 86]. G вправи завдання яких грунтуюгъся на з'ясуванш словотв1рних, семантичних i правописних особливостей (№№ 235, 236, 237, 238) [5, с. 87].
Займенники i д1еприкметники в аналгзованому зб1рнику представлен! лише двома видами вправ: угвфення i правопис займенниив (№№ 278, 279, 280) та вправи, яи демонструють транспозищю узайменниках та д1еприкметниках (№№ 285, 286,337, 348) [5, с. 106-107,128,134].
Комплексшй характфистищ (угворення i функщонування) приапвшшв сприяють завдання типу «У поданих речениях шдкресипъ приставники та похщш вщ приспвниик прийменники разом з ¡менниками. Поясштъ вщмшшсть Mi ж ними у синтаксичних зв'язках та функщях» (№ 355); «До поданих у дужках приаивниив доберпь синошм1чш зала ни -фразеолопчш одинищ. З'ясуйте семантичш особливосп» (№ 354) [5, с. 136-137].
Отже, враховуючи, що словотворення е тим роздшом мови, в я кому Tien о ифешнтаються фаматичш, сиитаксичш i лексичн1 зв'язки, у практищ викладання мови враховуюгься i вщображеш в презентаци мовного матер i алу вщношення Mi ж словотворенням i морфолопею, словотворенням i синтаксисом, словотворенням i лексико-семантичними ознаками мовних явищ словотворенням i епшегичним функщонуванням утворених лшгвоодиниць.
Основною одиницею презентаци мовного матф1алу, враховуючи i словотв1рний, у гадручниках та по ci б никах з СУЛМ для вищо! школи е текст (контекст), бо саме в тексп виявляються закономрносп функщонування мовних одиниць i ïx MxpiBHeBi зв'язки. Томупщ час ïx анал1зу створюеться можлив1сть вивчати ту чи ¡ншу мовну категор1ю вщ функщй чфез ïï значения до форми i фаматичних ознак, тобто з'ясовувати правила використання ïï у мовленш загалом, a noriM вживати й у власному мовленш. Тод1 вивчення мови стае не абстрактною, а евщомою практичною д1ею.
Л1ТЕРАТУРА
1. БрицинаО. L Сучаснаукршнськалтерагурнамова: зб1рник вправ / О. I Брицина - К : Вшцашкола, 1977.-361 е.
2. Горпинич В. 3. Украшська словатв1рна дериваголопя / В. 3. Горпинич. - Дшпропетровськ: ДДУ, 1998. - 189 с.
3. Любар О. Розвиток вшцо! педагопчно! ocbîth Украши в XXI cio.nirii: концепци / О. Любар. Д. Федоренко // Рщна школа - 1994. - № 8. - 245 е.
4. Невщомська Л М. Дериващя та ïï основш види / ДМ, Невщомська // Украшознавч1 студп: Науково-теоретичний журнал 1нсгитуту украшознавства при Прикарпатському ун1верситет1 ¡м. В. Стефаника - 1999. - № 1 - С. 26-39.
5. Плющ М. Я. Сучасна украшська лггературна мова: зо1рник вправ / М. Я Плющ, О. I. Леута, Н. П Гальона - К.: Вшца школа, 1995. - 281 с.
6. Сучасна украшська лпературна мова: шдручник/ М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко Н. Я. Грипас та ш.; заред. М. Я. Плющ. - К.: Вищашкола, 1994.-413 с.
7. Сучасна украшська штсратурна мова; шдручник / А. Я. Гршценко, Л I. Мацько, М. Я. Плющ та ш.; заред. А. П Гршценка -К.: Вищашкола, 1997. -493 с.
8. Сучасна украшська лпературна мова; шдручник / О. Д Пономар1в, В. В. Рцун, Л Ю. Шевченко та 1 н.: заред. О. Д. Пономарева - К.: Либщь, 1997. -400 с.
9. Тоцька Н. I. Зб1рник вправ з сучасно! укршнсько'1 мови / Н I. Тоцька - К.: Вид-во Ки'ш. держ. ун-ту ¡м. Т. Г. Шевченка, 1958. - 201 с.
Ю.Чередниченко I Г. Зо1рник вправ: Для практичннх 1 лабораторннх занять з сучасно! украшсько'1 .штера1урно1 мови /1 Г. Чередниченко. - К: Рад. школа, 1963. - 214 с.
11. Языкознание: Большой Энциклопедический словарь / гл ред. В. Н Ярцева - 2-е изд. -М., 1998. - 685 с
УДК: 372.881.111.1
Д. Г. ТЕРЕЩУК
МОДЕАЮВАННЯ К0МУН1КАТИВН01 ПОВЕД1НКИ ЯК ЗАС1Б РОЗВИТКУ 1НШОМОВНИХ МОВАЕНН6ВИХ СТРАТЕГ1Й СТУДЕНТ1В Ф1АОАОГ1ЧНИХ
СПЕЦ1ААЬН ОСТЕЙ
Обтрунтовано дидактичный потенщал комушштивних симуляцш в розвитку стратег1чноХ компоненты ЬншомовноХ комумкативноХ компетенци у контекст вищоХ професшноХ лХнгв1стичноХ осв1ти. Розкрито поняття комушкативноХ симулящХ, визначено и основш, характеристики та аргументовано, що моделювання комушкативноХ реальности у ходг симулящХ забезпечить можшв1стъ ефективного розвитку шиюмовних мовленневих стратегш студенте фглологгчного профглю.
Ключоьг слова: комушкативна симулящя, шиюмоена мовленнева стратегш, моделювання, драматизацы, рольова гра
Д. Г. ТЕРЕЩУК
МОДЕЛИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ КАК СРЕДСТВО РАЗВИТИЯ ИНОЯЗЫЧНЫХ РЕЧЕВЫХ СТРАТЕГИЙ СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
Обосновано дидактический потенциал коммуникативных симуляций в развитии стратегической компоненты иноязычной коммуникативной компетенции в контексте высшего профессионального лингвистического образования. Раскрыто понятие коммуникативной симуляции, определено ее основные характеристики и аргументировано, 'что моделирование коммуникативной реальности в ходе симуляции обеспечит возможность эффективного развития иноязычных речевых стратегий студентов филологического профиля.
Ключевые слот: коммуникативная симуляция, иноязычная речевая стратегия, моделирование, драматизация, ролевая игра.
D. G. TERESHCHUK
COMMUNICATIVE BEHAVIOR MODELING: MEANS OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE STRATEGIES DEVELOPMENT FOR STUDENTS SPECIALIZING IN LANGUAGE-RELATED DISCIPLINES
The article explores the didactic potential of communicative simulations in the development of the strategic component ofstudents' communicative competence in foreign language. The author analyses the notion
