CC BY
117
мической оценки туристической привлекательности территории, предусматривающая определение уровня информированности и экономической эффективности функционирования туристических предприятий региона после проведения надлежащего рекламирования.
Ключевые слова: Львовский регион, туристический рынок, туристические ресурсы, привлекательность территории, территориальный маркетинг, сегментация рынка.
Belukha O.M., Pavlish L.V. Development of tourist industry of Lviv area in context of realization of regional tourist politicians
The modern state of tourist industry of Lvov is in-process considered, basic socioeconomic problems which restrain development of tourism are analysed, and the possible ways of their decision are exposed. Certainly, the method of economic evaluation of tourist attractiveness of territory, which foresees an object and task of marketing management a tourist region determination of level of knowledge and economic efficiency of functioning of tourist enterprises of region after realization of the proper advertising, is offered.
Keywords: The Lviv region, tourist market, tourist resources, attractiveness of territory, territorial marketing, market segmentation.
УДК504.53.062.4 Доц. Н.М. Гринчишин, канд. с.-г. наук;
доц. О. Ф. Бабаджанова, канд. техн. наук - Львiвський ДУ
безпеки життедшльностг
РЕАБ1Л1ТАЦ1Я ГРУНТ1В, ЗАБРУДНЕНИХ АВАР1ЙНИМИ ВИЛИВАМИ НАФТОПРОДУКТ1В
Представлено коротку шформащю про сучасш методи i технологи очищення та вщновлення Грунпв, забруднених аваршними виливами нафти i нафтопродук™ у рiзних кра!нах св^у, проаналiзовано !х переваги та недолжи. Очевидно, що методи i технологи, створеш у цих крашах, не вщповщатимуть умовам шших територш. Тому актуальним е розроблення спещальних метсдав i технологш реабттаци Грунпв вщ нафтопродук^в для рiзних репошв Укра!ни.
Ключовг слова: забруднення, Грунт, нафта, нафтопродукти, реабттащя.
Постановка проблеми. Господарська д1яльнють людини практично не можлива без використання нафти 1 нафтопродукпв, яю займають одне з перших мюць за ступенем забруднення навколишнього середовища. Основ-ними джерелами таких забруднень е нафтопереробш тдприемства, нафтос-ховища, нафтопроводи 1 транспорт, а основними шляхами забруднення - ава-ршш виливи нафтопродукпв тд час 1х транспортування до мюця призначен-ня та аварп на тдприемствах. Тому для сучасно! цивЫзацп стали законом1р-ними еколопчш катастрофи, пов'язаш з наземними виливами нафтопродук-т1в. Таю забруднення негативно впливають на Грунтовий покрив, поверхнев1 та тдземш води [1-3].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Нафта - еколопчно небез-печна речовина, яка, потрапивши в компоненти навколишнього середовища (Грунт, воду), ютотно впливае на ва життев1 процеси, що проходять у них. Так потрапивши в Грунтове середовище, нафта 1 нафтопродукти знижують дихальну активнють 1 процеси мжробного самоочищення, змшюють стввщ-ношення м1ж окремими групами природних мжрооргашзм1в та напрямки ме-
таболiзму, пригшчують процеси азотфшсаци, штрифшаци, руйнування целю-лози, зумовлюють нагромадження важкоокислювальних продукпв [4-6].
Розклад нафти i нафтопродук™ у природних умовах вщбуваеться протягом багатьох рокiв. Продукти 1х первинного розкладу е набагато силь-нiшими екотоксикантами вiд нафтопродуктiв. Вщомо, що стiчнi води шд-приемств нафтохiмп зберiгають токсичнiсть навiть шсля шести мiсяцiв вщ-стоювання, а в мюцях розливiв нафти i нафтопродуктiв на грунт трав'яний покрив не з'являеться протягом багатьох роюв [7].
Постановка завдання. Дослщжено, що природна трансформацiя наф-топродук^в у грунтi внаслiдок аварiйних виливiв - досить тривалий процес i становить приблизно 45 рокiв i бiльше [8]. Отже, реабiлiтацiя грунлв, забруд-нених аварiйними виливами нафтових вуглеводшв, потребуе прийняття не-вщкладних рiшень, що дасть змогу оптимально здшснити процес рекультива-ци природних об'ек^в без втрати 1х властивостей.
Виклад основного матерiалу. У свгговш практицi для реабштаци грунтiв, забруднених аваршними виливами нафтопродуктiв, використовують три групи методiв (рис. 1).
1. ЛОКАЛ13АЦ1Я НАФТОВИХ ЗАБРУДНЕНЬ
Мехашчш методи Обвалування забруднень Ф1зико-х1м1чш методи Пшо-, шпвко-, геле-, структуроутворювач1, сорбента
2. ЗБ1Р НАФТОПРОДУКТУ 3 ГРУНТУ
Мехашчш методи Зб1р в рщкому сташ спещальним обладнанням (насоси) Ф1зико-х1м1чш методи Зб1р у зв'язаному сташ сорбуючими матер1алами (сорбщйний метод)
3. ЗНИЖЕННЯ ВМ1СТУ НАФТОПРОДУКТУ В ГРУНТ1 ДО ЗАЛИШКОВОГО Р1ВНЯ
Захоронена забрудненого грунту Тер1шчш методи Ф1зико-х1м1чш методи Х1м1чний Екстракщйний (очисш комплекси) Дренування грунту Пневматичне фракцюнування Бюлопчш методи 1нтенсиф1кащя природно'1 бюдеградацп нафтопродуьспв Агротехшчш заходи Бюпрепарати (на основ1 бактерш або ПАР) Гумшов1 кислота «Гнтомелюрашя
Рис. 1. Класифтащя методiв локалЬаци та лiквiдацu нафтових забруднень
у tрунтi [7]
Мехашчш методи локалiзацil аваршних нафтових розливiв, у бшьшос-т випадкiв, полягають у зведеннi земляних насишв iз застосуванням важко! бульдозерно! та вантажно1 технiки. Суть локалiзацil нафтовуглеводневого забруднення з використанням фiзико-хiмiчних методiв полягае в екрануваннi поверхш розлитого нафтопродукту; перетвореннi його на гелеподiбний або твердий стан, що необхщно для забезпечення запобiгання його випаровуван-ню i загоранню. Для перетворення нафтопродукту на гелеподiбний, загущений або твердий стани розроблено спещальш структуроутворювачi та iншi хiмiчнi речовини. Iнтенсивнiсть випаровування можна зменшити або майже
повшстю виключити, покриваючи поверхню забруднювача шаром шни з по-верхнево-активних речовин. Для цього створеш спецiальнi пiноутворювачi. Збiр розлитого рiдкого нафтопродукту з поверхш грунту механiчним методом, у бшьшосл випадкiв, проводять за допомогою спецiальних насосiв - му-лозбiрникiв [3, 7, 9].
Використання сорбенпв для збирання нафтопродуктiв iз поверхш грунту давно стало загальновизнаною мiжнародною практикою. Варто зазначити, що цей метод ефективний тiльки при зборi невеликих кiлькостей нафтопродукту з грунту, а тому у разi великих виливiв його можна використовувати на етат "дозбирання" палива пiсля застосування збирального устаткування [3, 7, 9-11]. Сьогодш у свт для лжвщаци розливiв нафти використовують близько двох сотень рiзних сорбенпв, класифiкацiю яких подано на рис. 2.
ЦЕЛЮЛОЗОВМ1СН1
1. Вщходи целюлозного виробництва
2. Вщходи деревини
3. Целюлозовмюш матер1али
Рис. 2. Схема класифшацИ cop6eHmie [11]
Перевагами використання сорбенлв е 1'х щна, а недолiками - pi3Ha поглинальна здатнiсть [11]. Варто також зазначити, що використання сорбен-TiB потребуе детальних дослiджень для кожно!' окремо!' територп. Вiдомо, що грунти мають рiзну будову та бiохiмiчний склад, i вiдповiдно, по-рiзному бу-дуть реагувати на забруднення. Так, торф'яш грунти вiдразу вбирають нафту i нафтопродукти (кiлограм торфу може утримувати вiд 100 до 500 грамiв нафтопродуктiв), пiщанi та глинистi грунти утримують приблизно в 100 разiв менше, i у разi розливу нафтова пляма майже повшстю залишаеться на поверхш [3].
Шд час проведення модельного експерименту, що полягав у аваршно-му виливi на поверхню шрого лiсового грунту нафти i нафтопродуктiв досль джували поглинальну здатнiсть вщбшювально!' глини та перлггового порошку як сорбент1в. Встановлено 1'х рiзну сорбцiйну здатшсть до рiзних нафтоп-родуктiв на цьому тит грунту [12].
Зниження концентрацп нафтопродукту в грунтi до залишкового рiвня забруднення може проводитьсь шляхом видалення забрудненого грунтового шару з подальшим його транспортуванням до мюця поховання. Цей метод призводить до нагромадження токсичних вiдходiв i можливого 1'х надходжен-ня в грунтовi води. Окрiм цього, для поховання потрiбне вiдчуження велико! кшькосл земель. Тому дедалi частiше на практищ зниження концентрацп нафтопродукту в грунт до залишкового рiвня проводять фiзико-хiмiчними та бiологiчними методами (рис. 1).
Термiчний метод припускае випалення забрудненого нафтопродуктом Грунту на мющ або пiсля його зшмання в спецiальних печах. Середньозаб-руднений Грунт обробляеться за температури 700-800°С, а сильнозабрудне-ний - за 900 °С. Такi установки устшно використовують в крашах Захiдноl Сврот. У Канадi проводять очищення гравiю вiд нафтопродуктiв шляхом об-палення його в псевдозрiдженому шар^ що дае змогу повнiстю видалити з нього забруднення. До основних переваг методу спалювання належать висо-ка iнтенсивнiсть процесу, можливiсть застосування за високих рiвнiв забруднення, а основними недолшами е використання спещального та дорогого об-ладнання [3, 7].
Хiмiчний метод заснований на перетворент токсичних вуглеводнiв на нетоксичт з'еднання або на твердi речовини. Так, у США використовують оброблення забруднених дшянок пероксидом водню [9]. Екстракцшний метод заснований на витягувант нафтових вуглеводнiв iз Грунту за допомогою певних розчинниюв (екстрагентiв). Як екстрагенти використовують легю фракцп нафтопродуктiв, гарячу воду, водяну пару, миючi засоби тощо [3].
Останшм часом широкого застосування набули бюлопчш методи, якi полягають у збшьшент мжро6но! активностi в зон забруднення, що забезпе-чуе повну бiодеградацiю вуглеводнiв до дiоксиду вуглецю i води. Це дося-гаеться достатньою кшьюстю певних видiв мiкроорганiзмiв у Грунтi та ство-ренням оптимальних умов для 1х росту i життедiяльностi. Агротехнiчнi заходи зумовлюють пришвидшення процесу самоочищення Грунпв, забруднених нафтопродуктами, створюючи оптимальнi умови для мiкроорганiзмiв. До важливих чинниюв, що визначають iнтенсивнiсть деструкцп нафтопродукпв мiкроорганiзмами, належить вологiсть Грунту, наявшсть мiкроелементiв, азоту i фосфору, вшьного кисню, рН i буффершсть середовища, температура. Тому очищення Грунту вщ нафтопродуктiв за допомогою мiкроорганiзмiв проводять в комплексi з агротехшчними заходами [13].
Дедалi бiльшого значення набувае новий спошб природного пришвидшення розкладання нафтопродуктiв у Груш! - iнтродукцiя (внесення спецiаль-них бiодеструкторiв). Останнiми роками цей спошб оцiнюеться як найбiльш перспективний через ефективнють, невисоку вартiсть та еколопчну чистоту. На основi цього розвинулась галузь екологiчноl бiотехнологil, яка Грунтуеться на видiленнi i селекцil активних штамiв нафтоокислюючих мiкроорганiзмiв, вивченнi !х фiзико-бiохiмiчних властивостей, розробленнi технологiй вироб-ництва i застосування бiопрепаратiв на !х основi. Внаслiдок дослiджень сфор-мований фонд екологiчно корисних мiкроорганiзмiв, призначених для вироб-ництва бюпрепарапв з метою очищення вiд нафтових забруднень Грунлв. Критерiями для тдбору ефективних мiкроорганiзмiв е здатнiсть руйнувати широкий набiр вуглеводнiв, стабiльнiсть генетичного апарату мiкроорганiз-мiв, збереження життездатносп в процесi зберiгання, швидке зростання тсля зберiгання, висока ферментативна активнють. Мiкроорганiзми не повиннi бути патогенними i iнвазивними, що важливе для саштарно-гтешчних вимог виробництва бюпрепарапв; вони не повиннi нагромаджувати як кiнцевi i про-мiжнi продукти токсичнi i iншi шкiдливi для людини, тварин, рослин.
Бшьшють вщомих на цей час бюпрепарапв мають в своïй ochobî наф-тоокислюкт бактерiï певних штамiв. Проте доведено, що внесення чужорщ-них бактерш пригнiчуe мiсцевий бiоценоз, що, своею чергою, змiнюe середо-вище, хоча i сприяе нейтр^зацп токсичних з'еднань. Тому сучасн бюпрепа-рати пропонуеться виробляти на основi видiлених i3 забрудненого нафтопро-дуктами Грунту мiкроорганiзмiв i культивувати ïх для подальшого застосу-вання пiд час очищення цього типу Грунту [3].
Суть iншоï бiотехнологiï полягае не у внесенш до природного середо-вища специфiчних бактерiй або культивуваннi бактерш мюцевого бiоценозу, а в шщацп останнiх за допомогою певних сполук. Так, одним i3 методiв, що забезпечуе полiпшення контакту мiкробноï клггани з вуглецевим субстратом, киснем, поживними речовинами е диспергування нафтопродуктiв у грунт за допомогою рiзних поверхнево-активних речовин [3, 7]. У США розроблено бюлопчний стимулятор дiяльностi мюцевого бiоценозу (бiопрепарат "UNI-REM"), який сприяе шдвищенню доступностi гiдрофобних вуглеводневих молекул для природних мiкроорганiзмiв [7].
Фггомелюращя завершуе процес реабiлiтацiï забруднених Трунив i полягае у видаленш залишкiв нафтопродуктiв шляхом вишву нафтостостiйких трав, що активiзують Грунтову мiкрофлору. Для фiторекультивацiï нафтозаб-руднених Грунтав використовують найбiльш доступне насшня однорiчних i багаторiчних трав, що мають розвинену кореневу систему, шдвищену стiйкiсть до нафтового забруднення Грунпв, адаптованi до мiсцевих умов. Рослини-фпомелюранти завдяки потужному розвитку кореневоï системи сприяють полiпшенню газоповiтряного режиму забрудненого Грунту, збага-чують його азотом i бюлопчно активними речовинами [14].
У багатьох крашах, територiï забруднення яких нафтою i нафтопро-дуктами можуть сягати великих масштабiв, техшчш технологiï рекультивацiï класифiкують за категс^ями ex situ i in situ [3, 7, 9].
Технологи ex situ використовують для оброблення забрудненого Грунту, заздалепдь видаленого з поверхш видiленоï дшянки землi. Ъолящя i оброблення забрудненого Грунту поза дшянкою дають змогу застосовувати особливо складш прийоми очищення, як можуть бути ефективнiшими i швидкодтчими, а також безпечнiшими для Грунтових вод, тваринного i рос-линного свпу та мiсцевих жителiв. Технолопя ex situ передбачае оброблення привезених з дшянки розливу Грунпв на спещально обладнаних майданчи-ках. Вивезення забрудненого Грунту дае змогу швидко лжвщовувати забруднення. Зпдно з цими технолопями, до механiчних методiв вiдносять: меха-нiчне роздiлення, екскаващя i подальший вивiз забруднення; до фiзико-меха-нiчних - спалювання вiдходiв, термiчну десорбцiю, екстракцiю Грунту парою, промивання Грунту i екстракщю розчинником; до хiмiчних - дегалоге-нування i хiмiчне вiдновлення-окислення; до бюлопчних - сшьськогоспо-дарський обробггок Грунту i використання бiодеструкторiв. Грунт, очищений вщ нафти такими методами, зазвичай, повертаеться на початковi дшянки. Проте ця технолопя мае ютотш недолжи: вартiсть робiт з очищення може бути досить високою та не вщбуваеться природного вщновлення Грунтового
шару. Технологи ex situ устшно використовують у крашах Австрп, Бельгп, Бразилп, США, у B'erHaMi, Канадi, Кувейтi i Аравп [15].
Технологи in situ мають перевагу внаслiдок безпосереднього застосування 1х на мiсцi забруднення. Вибiр i застосування технологiй in situ можуть бути зробленi тшьки на пiдставi отриманих даних про яюсть забруднено1 по-верхнi Грунту. О^м цього, необхiдно провести додатково спещатзоване очищення забруднено1 зони. За несприятливих навколишшх умов можуть та-кож виникнути труднощi з стшкими забруднювальними речовинами. Технологи in situ використовують бюлопчш, механiчнi i фiзико-хiмiчнi методи. Найбiльш перспективними вважають бiологiчнi методи.
Висновки. Вiдомо, що кожна територiя мае сво1 специфiчнi природ-но-клiматичнi умови, типи Грунлв, рослинний i тваринний свiт, мжролан-дшафт, водну мережу, а тому методи i технологи, створенi у зазначених крашах, не вщповщають умовам шших територiй i не будуть практично ефек-тивними.
На виршення завдання з реабЫтаци територи вщ аварiйних виливiв нафтопродуктiв iстотно впливае вибiр методу, який повинен базуватися на обстеженш територп i повинен включати: визначення площi та глибини забруднення; визначення кшьюсного вмюту нафтопродукту в Грунтi; аналiз аг-рохiмiчного стану Грунту, рН, вологють, вмiст азоту, калiю, фосфору; мжро-бiологiчний контроль. Тому, виходячи з наших умов, варто розробити спещ-альш методи i технологи реабЫтаци Грунтiв вiд нафтопродуктiв i рекоменду-вати 1х для практичного використання.
Л1тература
1. Абрамов Ю.О. Мониторинг надзвичайних ситуацш / Ю.О. Абрамов, С.М. Гршченко, О.Ю. Юрочкш та ш. - Харгав : Вид-во АЦЗУ, 2005. - 530 с.
2. Исаева Л .К. Основы экологической безопасности при техногенных катастрофах / Л .К. Исаева. - М. : Академия ГПС МЧС России, 2003. - 156 с.
3. Воробьев Ю.А. Предупреждение и ликвидация аварийных разливов нефти и нефтепродуктов / Ю.А. Воробьев, В.А. Скимов, Ю.И. Соколов. - М. : Изд-во "Ин-октаво", 2005. -368 с.
4. Шаркова С.Ю. Агрохимические свойства серых лесных почв при загрязнении их нефтью / С.Ю. Шаркова, Е.В. Надеждина // Плодородие. - 2008. - № 4. - С. 45-51 с.
5. Трофимов С.Я. Влияние нефти на почвенный покров и проблема создания нормативной базы по влиянию нефтезагрязнения на почвы / С.Я. Трофимов, Я.М. Аммосова, Д.С. Орлов // Вестник МГУ. - Сер.: Почвоведение. - 2000. - № 2. - С. 30-34.
6. Колесников С.И. Влияние загрязнения нефтью и нефтепродуктами на биологическое состояние чернозема обыкновенного / С.И. Колесников, К.Ш. Казеев, М.Л. Татосян // Почвоведение, 2006. - № 5. - С. 6-16 с.
7. Исакова В.И. Экология. Военная экология / В.И. Исакова - Смоленск : ИД "Камертон - Маджента", 2006. - 724 с.
8. Солнцева Н. Добыча нефти и геохимия природных ландшафтов / Н. Солнцева. - М. : Изд-во МТУ, 1998. - 405 с.
9. Вылкован А.И. Современные методы и средства борьбы с разливами нефти / А.И. Вылкован, Л.С. Венцюлис, В.М. Зайцев, В.Д. Филатов. - СПб. : Изд-во "Центр-Техинформ", 2000. - 287 с.
10. Пономарева И.Б. Порошкообразные сорбенты из отходов производства для очистки от нефти / И.Б. Пономарева, Л.Г. Шаранина, А.Б. Ермаченко, Н.В. Двигало // Еколопчш дос-лщження у промислових регюнах Укра1ни : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Дншропет-ровськ : Вид-во ДНУ, 2005. - С. 78-81.
11. Глазкова Е.А. Применение минеральных адсорбентов для очистки водных сред от нефтепродуктов / Е.А. Глазкова, Е.Б. Стрельникова // Химия нефти и газа : матер. V Между-нар. конф. - Томск, 2003. - С. 585-587.
12. Бабаджанова О.Ф. Роль сорбенпв у лшвщацл аваршних розливiв нафтопродуюгв i3 поверхш Грунту / О.Ф. Бабаджанова, Н.М. Гринчишин // Вюник Львiвського державного уш-верситету безпеки життeдiяльностi : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во Львiвського ДУ БЖД. -2010. - № 4. - С. 75-81.
13. Киреева Н.А. Деструкция нефти в почве культурами углеводородокисляющих микроорганизмов / Н.А. Киреева // Биотехнология. - 1996. - № 1. - С. 51-54.
14. Терещенко Н.Н. К вопросу о рациональном применении минеральных удобрений для ушвидшения микробиологической деструкции нефтяных углеводородов в почве / Н.Н. Терещенко, С.В. Лушников // Контроль и реабилитация окружающей среды : матер. IV Меж-дунар. симпозиума. - Томск, 2004. - С. 117-119].
15. Технологии восстановления почв, загрязненных нефтью и нефтепродуктами : справочник. - М. : РЭФИА НИА-Природа, 2001.
Гринчишин Н.Н., Бабаджанова О. Ф. Реабилитация почв, загрязненных аварийными утечками нефтепродуктов
Представлена краткая информация о современных методах и технологиях очистки и возобновления почв, загрязненных аварийными утечками нефти и нефтепродуктов в разных странах мира, проанализированы их преимущества и недостатки. Очевидно, что методы и технологии, разработанные в этих странах, не отвечают условиям других территорий. Поэтому актуальна разработка специальных методов и технологий реабилитации почв от нефтепродуктов для разных регионов Украины.
Ключевые слова: загрязнение, почва, нефть, нефтепродукты, реабилитация.
Grynchyshyn N.N., Babadzhanova O.F. Rehabilitation of soils polluted by emergency petroleum products spills
In this clause the brief information of modern methods and technologies of clearing and restoration of soil polluted by mineral oil and petroleum products of the grounds worldwide is given, their advantages and failings are analysed.
Obviously, that methods and technologies, developed in these countries, doеs not meet the conditions of other territories. Therefore development of the special methods and technologies of rehabilitation of soils from petroleum products for the different regions of Ukraine is relevant.
Keywords: pollution, soil, mineral oil, petroleum products, rehabilitation.
УДК 504.064.4+628.4.032 Викл. В.В. Попович, канд. с.-г. наук -
Львiвський ДУ безпеки життедшльностг
СИСТЕМА РОЗД1ЛЬНОГО ЗБИРАННЯ СМ1ТТЯ ТА Н ВПЛИВ НА ПРОЦЕСИ ДЕСТРУКЦН НА ПОЛ1ГОНАХ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ В1ДХОД1В
Проаналiзовано системи роздшьного збирання смтя европейських краш та Украши. Доведено необхщшсть впровадження у крашах з перехщною економжою роздшьного збирання твердих побутових вiдходiв. Проаналiзовано переваги роздшьного збирання смтя. Запропоновано схему роздшьного збирання смтя, яка врахо-вуе компостування та вторинну переробку. Розглянуто процеси деструкци смптя на пол^онах та вплив компосту на рослиншсть. Виявлено, що сукцеси дштерофауни позитивно впливають на розкладання твердих побутових вiдходiв.
Ключовг слова: твердi побутсш вщходи, пол^он, контейнери для смггтя, роз-дшьний зб!р смптя, деструкщя смтя.
