CC BY
58І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
ПСИХОЛОГІЯ
Розвиток професійно значущих рухових умінь та навичок майбутніх вчителів
Колумбет О.М.
Київський університет імені Бориса Грінченка
Анотації:
Приведений аналіз концепції координації і координаційних здібностей у сфері теорії фізичного виховання. Розглянуто дані сучасної наукової літератури з розвитку та вдосконаленню координаційних здібностей. Визначені подальші шляхи розвитку рухових координацій молоді. Наведений аналіз 131 публікації вітчизняних та закордонних вчених та дослідників. Визначені напрями розвитку координаційних здібностей з метою професійної підготовки студентів. Отримані дані дозволяють констатувати, що на даний час накопичено достатньо матеріалу, який дозволяє по-новому поглянути на традиційні аспекти педагогічного процесу фізичного виховання майбутніх вчителів. Встановлений комплекс координаційних здібностей майбутніх вчителів, до яких відносяться просторова орієнтація, спритність та точність.
Ключові слова:
координація, здібності, фізичне, виховання, професійний, прикладна, підготовка, вчителі.
Колумбет А.Н. Развитие профессионально важных двигательных умений и навыков будущих учителей. Приведен анализ концепции координации и координационных способностей в сфере теории физического воспитания. Рассмотрены данные современной научной литературы по развитию и совершенствованию координационных способностей. Определены дальнейшие пути развития двигательных координаций молодежи. Проведен анализ 131 публикации отечественных и зарубежных ученых и исследователей. Определены направления развития координационных способностей в целях профессиональной подготовки студентов. Полученные данные позволяют констатировать, что на данное время накоплено достаточно материала, который позволяет по-новому взглянуть на традиционные аспекты педагогического процесса физического воспитания будущих учителей. Установлен комплекс координационных способностей будущих учителей, к которым относятся пространственная ориентация, ловкость и точность.
координация, способности, физическое, воспитание, профессиональная, прикладная, подготовка, учителя.
Kolumbet A.N. Development of professionally of important motive abilities and skills of future teachers.
An analysis over of conception of coordination and coordinating capabilities is brought in the field of theory of physical education. Data of modern scientific literature are considered on development and perfection of coordinating capabilities. The further ways of development of motive coordinations of young people are certain. The analysis of a 131 publication of domestic and foreign scientists and researchers is conducted. Directions of development of coordinating capabilities are certain for professional training of students. Finding allow to establish that on this time enough material which allows newly to give a glance on the traditional aspects of pedagogical process of physical education of future teachers is accumulated. The complex of coordinating capabilities of future teachers, which a spatial orientation, adroitness and exactness, behave to, is set.
coordination, capabilities, physical,
education, professionally, applied,
training, teachers.
Вступ.
Професійна діяльність є сферою, в якій людина реалізує свої найважливіші інтереси і потреби. Багато сучасних професій вимагають від фахівців хорошої загальної фізичної форми, а також певного рівня розвитку координаційних здібностей, які є професійно значущими для конкретних професій. Без оволодіння ними фахівець не може почувати собі професійно повноцінним, а це означає, що навряд чи можна говорити про наявність у нього конкурентних переваг, таких необхідних в нинішніх умовах розвитку ринку праці в Україні.
Питання значущості прикладного фізичного виховання, його зв'язку із трудовою діяльністю людини давно є предметом уваги вчених. Зокрема, в радянський період цей напрям системи фізичного виховання вивчався досить широко і отримав своє визначення як професійно-прикладна фізична підготовка [2, 11 та ін.].
Особливий акцент робився на таких напрямах досліджень, як питання професійно-прикладної фізичної підготовки різних категорій учнів і студентів, але особливо повно ці питання розглядалися при побудові системи фізичного виховання учнів професійних технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів різного профілю.
Численними дослідженнями було доведено, що в основі механізму впливу занять фізичними вправами на успішність професійної діяльності лежить явище перенесення навичок і умінь, сформованих в одній області людської діяльності, на результати оволодіння навичками і уміннями в нових сферах [1, 3, 17 та ін.]. Це перенесення може здійснюватися як в близьких за © Колумбет О.М., 2012
структурою діями, наприклад, між різними фізичними вправами, так і в досить далеких. В цілому ж теорія перенесення була досить широко розроблена в радянській психології і педагогіці [5], і на ній було побудовано багато прийомів шкільного і професійного навчання.
Зазвичай розділяють перенесення двох видів:
• перенесення при навчанні, тобто вплив вже наявних навичок і умінь в одній діяльності на оволодіння навичками в іншій діяльності;
• перенесення при функціонуванні, тобто вплив знову набутих навичок на результати виконання іншої діяльності, раніше добре освоєної [3].
У разі полегшення або поліпшення однієї діяльності під впливом змін в іншій говорять про позитивне перенесення, а у разі ускладнень або погіршення
- про негативне. Мірою ж перенесення зазвичай є величина змін кількісних і якісних показників. При обґрунтуванні значення професійно-прикладної фізичної підготовки зіставляються зміни у рівні фізичної підготовленості, розвитку рухових навичок випробовуваних з показниками кількості помилок, що допускаються, швидкості професійних дій та інших параметрів роботи фахівців при виконанні стандартних виробничих завдань.
Фізіологічний механізм перенесення рухових навичок багато в чому заснований на положеннях, розроблених послідовниками школи І.М.Сеченова і І.П.Павлова, згідно з якими, професійні навички будуються як комплексна система тимчасових умовнорефлекторних зв'язків. Формування рухових навичок завжди відбувається на базі раніше придбаних організмом координацій.
32012
ш
І.П.Павлов висунув положення про формування динамічних стереотипів або функціональної системності при становленні рухової навички, що складається з окремих елементів. Термін «динамічний» тут підкреслює функціональний характер цього стереотипу, що припускає його формування і зміцнення тільки після відповідних вправ, погіршення при стомленні, сильних емоціях, захворюваннях і згасання при тривалих перервах в тренуванні. Цими положеннями фахівці рекомендують керуватися при плануванні професійно-прикладної фізичної підготовки [2].
Говорячи про динамічний стереотип, слід враховувати, що він характерний для таких навичок, в яких послідовність фаз руху за тимчасовими і просторовими характеристиками досить стандартна. Елементарним прикладом такої послідовності може служити порядок дій водія при перемиканні швидкості. Проте чим складніші за своєю структурою динамічні стереотипи, що виробляються, і чим більше їх жорсткість за тимчасовими і просторовими характеристиками, тим важче здійснити перенесення наявних навичок на нові види діяльності. Ці положення також необхідно враховувати при підборі фізичних вправ в інтересах здійснення професійної фізичної підготовки студентів. При цьому слід зазначити, що навичка, яка виробляється в ході фізичних вправ, не має бути жорстко закріпленою, і це дозволити використовувати її в комбінаціях з іншими професійними і спортивними діями.
Важливим моментом є і визначення необхідного заходу схожості рухових навичок, що виробляються в ході професійної фізичної підготовки і потрібних у професійній діяльності. Звичайно, перенесення можна вважати успішнішим, якщо у фізичних вправах містяться елементи, тотожні за своєю структурою елементам виробничих операцій.
Для пояснення явища перенесення в професійній фізичній підготовці В.С.Гурфінкель і Л.М.Шик [13], виходячи з теорії М.О.Бернштейна, висунули принципи матричного способу управління рухом. Згідно з ним, вищестоящі структури мозку, що управляють, посилають в низові спінальні інстанції не конкретні і деталізовані команди м'язам, а сигнали про включення тих або інших матриць управління - систем правил, вироблених раніше і локалізованих в сегментарних апаратах спинного мозку. Тому наявність таких матриць дозволяє швидше опанувати виконання широкого круга рухових завдань.
У той же час, вказане положення підкреслює важливість багатого рухового досвіду виконання різноманітних фізичних вправ для перенесення на професійне навчання. Є наукові дані про досить тісний зв'язок між кількістю спортивних навичок (плавання, їзда на велосипеді, спортивні ігри тощо), якими володіє випробовуваний, і швидкістю його просування у професійному навчанні. У зв'язку з цим для професійно-прикладної фізичної підготовки студентів будь-яких спеціальностей обов'язковою умовою має бути наявність широкого арсеналу фізичних вправ та не дуже складних за своєю координаційною структурою [2, 10, 12, 16, 18].
При цьому у багатьох випадках явище перенесення пов'язане із спільністю морфологічних, біохімічних і функціональних змін в організмі студентів під впливом вправ в розвитку тих або інших фізичних якостей. На цьому, зокрема, засновані фізіологічні критерії професійної придатності підлітків до різних професій, сформульовані І.Д.Карцевим із співавторами [15]. Що стосується найкращого часу для формування професійно значущих координаційних здібностей студентів у поєднанні з їх фізичною підготовкою, то час навчання у вищій школі, безумовно, таким є.
Дослідники стверджують, що в будь-якій області діяльності у міру професійного становлення у кожної людини складається своє специфічне поєднання компонентів навички, і це ускладнює реалізацію явищ перенесення цієї навички в інші сфери. На нижніх же східцях професійного становлення, коли специфіка навички ще не закріпилася, є більше можливостей для досягнення успіху за рахунок «запуску» схожих механізмів забезпечення інших спортивних і професійних дій. Облік цих положень дуже важливий при здійсненні планування професійно-прикладної фізичної підготовки студентів [1, 2, 3, 16, 17], і їх використовують у своїх роботах багато сучасних авторів [7, 8, 16, 20].
Тема роботи відповідає Зведеному плану
науково-дослідних робіт Київського університету імені Бориса Грінченка за темою «Філософські, освітологічні та методичні засади компетентнісної особистісно-професійної багатопрофільної університетської освіти» (реєстраційний номер 0110и006274).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - аналіз даних сучасної наукової літератури з розвитку і вдосконаленню координаційних здібностей, виявлення підходів до розвитку рухових координацій майбутніх учителів.
Результати дослідження.
В період первинного навчання майбутнього фахівця можна чекати, що великий руховий досвід, набутий їм на заняттях фізичними вправами, зробить значний позитивний вплив на процес оволодіння професійними навичками. Але при цьому потрібний певний і оптимальний рівень розвитку фізичних якостей і навичок.
Ці теоретичні положення не втратили своєї новизни і сьогодні, особливо враховуючи ту обставину, що упродовж досить тривалого періоду, пов'язаного із складнощами розвитку вітчизняної науки в умовах становлення ринкових стосунків, теорія професійно-прикладної фізичної підготовки студентів фактично не отримала належного розвитку.
Говорячи про професійно-прикладну фізичну підготовку студентів-педагогів, необхідно спочатку визначити ті координаційні здібності, які є для цієї діяльності професійно значущим. Відповідно, йдеться:
а) про виявлення специфічних умов трудової діяльності педагогів і особливостей розвитку у них професійних фізичних якостей;
б) про визначення комплексу ефективних засобів професійно-прикладної фізичної культури студентів-педагогів, які забезпечують успішне
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
оволодіння ними професійно значущими руховими уміннями та навичками.
Професійна праця вчителів як працівників творчої професії вимагає від них цілком конкретних умінь і навичок, що дозволяють застосовувати певні технічні прийоми. Від рівня розвитку певних якостей істотно залежить і майстерність вчителя. Крім того, на нашу думку, для вчителів велику професійну значущість має координаційна витривалість організму.
Між тим, як вказано раніше, на сьогодні фактично відсутні роботи, які освітлювали б відповідні питання в розвитку професійно значущих координаційних здібностей в процесі фізичної підготовки студентів в умовах педагогічного ВНЗ. При цьому є деякі публікації, в яких відзначається роль психомоторних якостей у забезпеченні швидкого і точного засвоєння нових професійних навичок, значення спеціалізованих занять з фізичного виховання для професійного розвитку студентів [16].
Тому, ґрунтуючись на теорії М.О.Бернштейна, а також явищі перенесення, при плануванні професійно-прикладної фізичної підготовки студентів, майбутніх вчителів слід виходити, передусім, з наявності у студентів базових координаційних здібностей. При цьому за основу повинна бути взята класифікація координаційних здібностей, запропонована М.О.Бернштейном [9], в яку включені спритність, точність, рівновага, гнучкість, рухливість, стрибучість, влучність, ритмічність, пластичність. Необхідність такого вибору пов'язана з тим, що різні автори називають руховими координаціями, або координаційними здібностями, одні і ті ж якості, часто вкладаючи в них різний зміст.
При дослідженні координаційних здібностей студентів-педагогів слід враховувати, що ключовими компонентами усіх координаційних здібностей є: синхронізація рухових і вегетативних функцій, перерозподіл м'язових зусиль у просторі і у часі, міра взаємодії сенсорних систем, рівень міжм'язової і внутрішньом'язової координації [19].
При цьому латентний період рухової реакції і швидкість моторного компонента великою мірою властиві спритності, точності, рухливості і стрибучості. Лабільність нервових процесів знаходить віддзеркалення переважно в спритності, точності, рухливості, стрибучості, влучності, ритмічності і пластичності. Стан збудливості і розтяжності м'язів більшою мірою характерно для спритності, точності, рівноваги, гнучкості, рухливості, стрибучості і ритмічності. Нарешті, рівень пропріорецептивної чутливості властивий спритності, точності, рівновазі, гнучкості, рухливості, стрибучості, влучності і так далі [19].
Необхідно також враховувати, що координаційні здібності розвиваються і удосконалюються під впливом ряду загальних і спеціальних чинників.
Так, психофункціональний стан, рівень фізичної підготовленості, стан функціональних систем, вік, добові коливання, впливають на формування усіх досліджених координаційних здібностей. Здатність до екстраполяції і типологічні особливості центральної нервової системи впливають більшою мірою на при-
ріст показників спритності, точності, рухливості; особливості будови суглобово-зв'язкового апарату визначають темпи приросту показників спритності, рівноваги, гнучкості, рухливості і стрибучості. Генетичні особливості більшою мірою позначаються на розвитку спритності, гнучкості, рухливості, ритмічності, пластичності. Загальною ознакою для усіх координаційних здібностей є необхідність використання якісних критеріїв оцінки приросту їх показників, тоді як кількісні критерії використовуються для визначення темпів приросту спритності, точності, гнучкості, стрибучості, влучності [19].
Професійно значущі для студентів-педагогів координаційні здібності, які формуються під впливом вказаних чинників пропонується класифікувати таким чином [4]:
а) здібності точно порівнювати і регулювати просторові, тимчасові і динамічні параметри рухів;
б) здібності підтримувати статичну і динамічну рівновагу;
в) здібності виконувати рухові дії без зайвої м'язової напруженості.
Висновки.
Відповідно до викладених вище і прийнятими за основу у рамках цього дослідження теоретичними положеннями, а також на основі фактичного визначення рівня розвитку координаційних здібностей в цілях професійно-прикладної фізичної підготовки студентів необхідно вирішити наступні питання:
1) яким чином різний, вже наявний у студентів рівень розвитку фізичних якостей і володіння руховими навичками здатний вплинути на результати їх професійного навчання і майбутньої діяльності;
2) в якому напрямі і в якій мірі підвищення рівня розвитку фізичних якостей і вдосконалення рухових навичок в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки студентів впливає на оволодіння ними професійними уміннями і навичками;
3) в якому напрямі і в якій мірі підвищення рівня розвитку фізичних якостей і вдосконалення рухових навичок студентів в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки впливають на виконання ними навчальних завдань і дій [4].
Серед комплексу координаційних здібностей, на наш погляд, найбільш значущими для майбутніх вчителів є просторова орієнтація, спритність і точність, хоча при цьому, приміром, місце точності в структурі фізичних якостей особи досі однозначно не визначено. Показовим є і різноманіття думок з цього питання
- від категоричного невизнання точності як здатності і тим більше - фізичної якості людини [6] до визначення особливостей прояву точності як загальновизнаної рухово-координаційної якості [14, 19, 20].
Це ускладнює, на додаток до вищесказаного, актуалізує і робить досить широким поле наукових досліджень у сфері спеціалізованого фізичного виховання студентів.
Передбачається, що на підставі експериментальних даних будуть запропоновані нові шляхи розвитку координації і координаційних здібностей у сфері фізичного виховання студентів ВНЗ.
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Вейднер-Дубровин Л.А. Перенос физических и двигательных навыков - теоретическая основа использования средств физической подготовки с целью повышения боеспособности военнослужащих. Труды Военного факультета физической культуры и спорта при ГДОИФК им. П.Ф.Лесгафта. 1963. Вып. 32. С. 3-10.
2. Демьяненко Ю.К. Теоретическое обоснование системы профессионально- прикладной физической подготовки. Проблемы теории и практики профессионально-прикладной физической подготовки учащихся профтехучилищ: Сборник научных трудов. Под ред. В.Г.Канович. Ленинград: ВНИИ профтехобразования, 1982. С. 78-86.
3. Кабанова^еллер Е.Н. Роль обобщения в переносе. Вопросы психологии. 1972. vol. 2. С. 33-66.
4. Колумбет О^. Теоретико-методичні підходи до розвитку координаційних здібностей молоді. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2012. vol.4. С. 62-63.
3. Лисина M.M. Некоторые проблемы переноса в работах зарубежных авторов. Вопросы психологии. 1960. vol. 3. С. 133-161.
6. Лукьяненко В.П. Точность движений: проблемные аспекты теории и их прикладное значение. Теория и практика физической культуры. 1991. vol. 4. С. 2-9.
7. Наскалов В^. Профессиограммный анализ уровня физической подготовленности студентов в соответствии с требованиями избранной специальности. Вестник Полоцкого государственного университета. Серия: Педагогические науки. 2004. vol. 3. С. 76-83.
8. Порубова И.Н. Содержание профессионально-прикладной физической подготовки студенток экономического факультета на основе применения средств аэробики. Совершенствование системы подготовки специалистов для сферы сервиса: Mатериалы региональной научно-практической юбилейной конференции, 23-24 октября 2002 года. Омск: ОГИС, 2002. Ч. 2. С. 112-113.
9. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. M: Mедицина, 1966. 349 с.
10. Бойченко С.Л., Вельский И.В. Классическая теория физической культуры. Mnn^: Вирт, 2002. 212 с.
11. Виленский M^., Сафин Р.С. Основы профессиональной направленности физического воспитания студентов педагогических институтов. M.: MTO^ 1980. 331 с.
12. Войнар Ю.А. Профессионализм в сфере физической культуры и его формирование в современных условиях. СПб.: ГАФК им. П.Ф.Лесгафта, 2002. 423 с.
13. Гурфинкель B.C., Шик Л^. Об одном механизме супраспиналь-ного управления движениями. Mеханизмы нисходящего контроля спинного мозга. Л.: ЛГУ, 1971. С. 128-139.
14. Ильин Е.П. Психомоторная организация человека. СПб.: Питер, 2003. 316 с.
13. Карцев И.Д., Халдеева А.Ф., Павлович К.Э. Физиологические критерии профессиональной пригодности подростков к различным профессиям. M.: Просвещение, 1968. 228 с.
16. Колумбет О^., Mаксимович Н.Ю. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів. K.:KMПУ, 2009. 96 с.
17. Mарищyк В.Л. Психодиагностика в спорте. M.: Просвещение, 2003. 312 с.
18. Mатвеев Л.П. Теория и методика физической культуры (общие основы теории и методики физического воспитания; теоретикометодологические аспекты спорта и профессиональноприкладных форм физической культур. M.: ФиС, 1991. 343 с.
19. Назаренко Л.Д. Средства и методы развития двигательных координаций. M.: Теория и практика физической культуры, 2003. 238 с.
20. Озеров В.П. Психомоторные способности человека M.: Дубна, 2003. 402 с.
Информация об авторе: Колумбет Александр Николаевич
re_play @3g.ua
Киевский университет имени Бориса Гринченка ул. Воровского 18/2, г. Киев, 04033, Украина.
Поступила в редакцию 20.06.2012г.
32012
H
References:
1. Vejdner-Dubrovin L.A. Trudy Voennogo fakul'tetafizicheskoj kul'tury i sporta [Labours of the Military faculty of physical culture and sport], 1963, vol.32, pp. 3-10.
2. Dem’ianenko Iu.K. Teoreticheskoe obosnovanie sistemy professional’no- prikladnoj fizicheskoj podgotovki [Theoretical ground of the system of professional of the applied physical preparation]. Problemy teorii i praktiki professional’no-prikladnoj fizicheskoj podgotovki uchashchikhsia proftekhuchilishch [Problems of theory and practice professionally-applied physical preparation of student schools], Leningrad, SSI, 1982, pp. 78-86.
3. Kabanova-Meller E.N. Voprosy psikhologii [Questions of psychology], 1972, vol.2, pp. 55-66.
4. Kolumbet O.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2012, vol.4, pp. 62-65.
5. Lisina M.M. Voprosy psikhologii [Questions of psychology], 1960, vol.5, pp. 153-161.
6. Luk’ianenko V.P. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 1991, vol.4, pp. 2-9.
7. Naskalov V.M. Vestnik Polockogo gosudarstvennogo universiteta [Announcer of the Polotsk State University], 2004, vol.5, pp. 76-83.
8. Porubova I.N. Sovershenstvovanie sistemy podgotovki specialistov dlia sfery servisa [Perfection of the system of preparation of specialists for the sphere of service], 2002, vol.2, pp. 112-115.
9. Bernshtejn N.A. Ocherki po fiziologii dvizhenij i fiziologii aktivnosti [Essays on physiology of motions and physiology of activity], Moscow, Medicine, 1966, 349 p.
10. Bojchenko S.L., Vel’skij I.V. Klassicheskaia teoriia fizicheskoj kul’tury [Classic theory of physical culture], Minsk, Virt, 2002, 212 p.
11. Vilenskij M.IA., Safin R.S. Osnovy professional’noj napravlennosti fizicheskogo vospitaniia studentov pedagogicheskikh institutov [Bases of professional orientation of physical education of students of pedagogical colleges], Moscow, MSPU, 1980, 331 p.
12. Vojnar Iu.A. Professionalizm v sfere fizicheskoj kul’tury i ego formirovanie v sovremennykh usloviiakh [Professionalism in the field of physical culture and his forming is in modern terms], Saint Petersburg, SAPC, 2002, 423 p.
13. Gurfinkel’ B.C., Shik L.M. Ob odnom mekhanizme supraspinal’nogo upravleniia dvizheniiami [About onemechanism ofcynpacnHHa^bHoro management motions], Leningrad, LSU, 1971, pp. 128-139.
14. Il’in E.P. Psikhomotornaia organizaciia cheloveka [Psychomotor organization of man], Saint Petersburg, Peter, 2003, 516 p.
15. Karcev I.D., Khaldeeva A.F., Pavlovich K.E. Fiziologicheskie kriterii professional’noj prigodnosti podrostkov k razlichnym professiiam [Physiological criteria of professional fitness of teenagers to the different professions], Moscow, Education, 1968, 228 p.
16. Kolumbet O.M., Maksimovich N.Iu. Profesijno-prikladna fizichna pidgotovka studentiv [Professionally applied physical preparation of students], Kiev, KTPU, 2009, 96 p.
17. Marishchuk V.L. Psikhodiagnostika v sporte [Psychodiagnosis is in sport], Moscow, Education, 2005, 512 p.
18. Matveev L.P. Teoriia i metodika fizicheskoj kul’tury [Theory and method of physical culture], Moscow, Physical Culture and Sport, 1991, 543 p.
19. Nazarenko L.D. Sredstva i metody razvitiia dvigatel’nykh koordinacij [Facilities and methods of development of motive coordinations], Moscow, TPPC Publ., 2003, 258 p.
20. Ozerov V.P. Psikhomotornye sposobnosti cheloveka [Psychomotor capabilities of man], Moscow, Dubna, 2003, 402 p.
Information about the author: Kolumbet A.N.
re_play @3g.ua Grinchenko Kiev University Vorovskogo str. 18/2, Kiev, 04053, Ukraine.
Came to edition 20.06.2012.
