CC BY
49ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ДИНАМІКИ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ У ВИЗНАЧЕННІ ТЕМПІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
Осіпцов А.В.
Слов’янський державний педагогічний університет
Анотація. У статті подано дані, що характеризують ступін розвитку провідних фізичних якостей студентів Отримані результати дозволяють визначати реальні темпи ефективності професійного навчання і передбачати їх динаміку у формуванні рухового динамічного стереотипу на конкретному етапі підготовки.
Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка студенти ВНЗ, фізичні якості, ефективність навчання.
Аннотация. Осипцов А.В. Значение показателей динамики физических качеств в определении темпов профессионального обучения студентов В статье представлены данные, которые характеризуют уровень развития основных физических качеств студентов Полученные результаты позволяют определять реальные темпы эффективности профессионального обучения и предполагать их динамику в формировании двигательного динамического стереотипа на конкретном этапе подготовки
Ключевые слова: профессионально-прикладная физическая подготовка студенты ВУЗ, физические качества. эффективность обучения.
Annotation. Osiptsov A.V. Value of parameters of dynamics of physical qualities in definition of rates of vocational training of students. This article shows us the importance of growth of dynamics of physical qualities in determination of skills in the vocational training of students. The information given in this article shows the level of development of basic physical qualities of students. The given results allow to determine the real level of efficiency of the vocational training and ways of forming dynamic stereotype on the concrete stage of training.
Key words: professionally-applied physical training, students of higher schools physical qualities, teaching efficiency.
Вступ.
Сучасний фахівець будь-якої сфери професійної діяльності - це особа, рівень якої відповідає стандартам надійності та конкурентоспроможності на світовому ринку праці. У зв'язку з цим, одним із пріоритетних напрямів зростання освітнього простору У країни слід вважати необхідність створення умов для підвищення якості професійної підготовки насамперед у вдосконаленні функціонування системи ланок багатоступеневої неперервної освіти. Важливе місце у формуванні особистості фахівця та його професійних здібностей посідають фізична культура і спорт, а саме професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП), яка повинна сприяти оволодінню і досягненню оптимального рівня дієздатності та готовності до високопродуктивної трудової діяльності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду підтверджують наші роздуми і сподівання на те, що ефективність ППФП зростатиме, якщо процес її організації буде відбуватися за умов використання науково обґрунтованої системи заходів, які прискорювали б накопичування і використання світового і вітчизняного досвіду. Насамперед це стосується розуміння механізмів розвитку трудових навичок і вмінь та заходів запобігання передчасного порушення функціонування рефлекторної системи саморегуляції, що й слід вважати основою високоефективної трудової навички [1, 2, З, 14].
Слід зазначити актуальність думок про те, що ППФП відбувається, як правило, на типологізованому рівні, а тому її слід розглядати не як фізичну підготовку до конкретної виробничої діяльності, а в більшій мірі, як професійну орієнтацію з урахуванням специфіки і реальних матеріально-технічних можливостей у конкретному професійно-технічному навчальному закладі. Дане положення набуває особливої значущості в умовах подальшого реформування системи освіти, яка передбачає профільованість навчання на всіх ступенях в системі неперервної професійної підготовки [4, 5, б].
Аналіз результатів педагогічних спостережень також свідчать, що для раціонального виконання технічного типу виробничих дій потрібно володіти точними і швидкими рухами (головним чином руками). У зв’язку з цим до важливих моторно-педагогічних функцій слід насамперед включати функції формування швидких рухових реакцій та диференціювання м’язових зусиль, точності рухів, дій ситуативної діяльності [7, В,
9].
Дані результатів спостережень ряду авторів свідчать про те, що робітники технічного профілю в процесі виконання виробничих дій здійснюють функції планування і контролю, оцінюють результати своєї роботи, аналізуючи її за допомогою математичних обчислень. Такі виробничі процеси відбуваються у постійно варіативних умовах дій, які пов’язані з чередою визначених технологічних процесів, потребують активного сприйняття й осмислення. Тому до череди актуальних слід також віднести функцію сприйняття і переробки (аналізу) інформації завдяки логічному мисленню [10, 11, 12, 13].
Важливими при виконанні виробничих актів, на наш погляд, являються дії, які пояснюються процесом концентрації нервового збудження і м’язових зусиль за короткий інтервал часу і можуть вважатися задатком ефективного формування майбутніх професійних здібностей.
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає у визначенні динаміки фізичних якостей студентів та експериментальній перевірці ефективності їх впливу на формування рухового динамічного стереотипу в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки
Завдання:
1. Проаналізувати та узагальнити дані літературних джерел, передовий педагогічний та виробничий досвід щодо оптимізації процесу ППФП студентів
2. Визначити динаміку формування провідних фізичних якостей, які обумовлюють успішність в оволодінні професійними діями.
Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес з фізичного виховання студентів технічного і гуманітарного університетів.
Предмет дослідження - інноваційні педагогічні технології професійно-прикладної фізичної підготовки сту дентівуніверситету.
Результати дослідження.
Дослідження проводилось відповідно до реалізації "Державної програми розвитку фізичної культуриі спорту в У країні" та комплексної теми "Психолого-педагогічні основи оптимізації професійної підготовки школярів і студентів' науково-дослідної роботи кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Слов'янського державного педагогічного університету Експериментальний розділ дослідження виконувався на базі кафедр фізичного виховання Маріупольського державного гуманітарного університету (МДГУ) та Приазовського державного технічного університету (ПДТУ).
В дослідженні взяли участь 45 студентів МДГУ (експериментальна і контрольна групи) та 27 студентів ПДТУ (контрольна група) віком 18-19 років.
Для дослідження функціонального стану нервово-м’язової системи використовувалась оцінка реакції організму на фізичне навантаження при виконанні моторних тестів:
- спринтерський біг на 100 м. Досліджувані пробігали дистанцію 100 м. Показники фіксували секундоміром з точністю до десятих секунди у одній спробі. При цьому слідкували за тим, щоб темп бігу перед фінішем не знижувався;
- метання тенісного м’яча на дальність (м). Із трьох спроб фіксувався кращий результат з точністю до 0,5
м;
- біг на 2000 м. Досліджувані пробігали 2000 м. Показники фіксували секундоміром (хв/сек) у одній спробі.
Попередні педагогічні спостереження та аналіз даних поточного контролю дали можливість відмітити, що студенти університетів мають приблизно однаковий рівень розвитку стану рухових здібностей, які визначають успішність у формуванні професійно-прикладних навиків та умінь (табл. 1).
Таблиця 1.
Показники рівня розвитку основних фізичних якостей на етапі попереднього дослідження.
Дані вимірювань
Показники Сту дентиМДГУ Сту дентиПДТУ
ЕГ КГ1 КГ2
X ±т X ±т X ±т
Витривалість (біг 2000м; хв., с) 9,15 ± 0,90 9,13 ± 0,80 9, 10 ± 0,90
Швидкість (біг 100м; с) 14,29 ± 0,01 14,31 ± 0,02 14,34 ± 0,02
Швидкісно-силові здібності (метання на дальність; м) 38,90 ± 1,01 38,45 ± 1,00 38,74 ± 1,02
ЕГ - експериментальна група КГі, КГ2 - контрольні групи
Р > 0, 05 у всіх вимірюваннях
Однією з найбільш важливих здібностей вважається витривалість, так як вона визначає загальну працездатність особливо тих, хто виконує протягом робочого дня інтенсивні напружені виробничі процеси, тобто це здатність людини до ефективного тривалого виконання фізичної роботи. Актуальними у комплексі професійно-прикладних рухових здібностей є проявлення також швидкості і швидкісно-силових здібностей. Вони дають змогу виконувати адекватні рухові дії у короткий період часу, потребують високого рівня проявлення реакції у поєднанні з силовим проявленням дій.
Дані результатів моторних тестів на етапі попереднього дослідження свідчать, що рівень розвитку загальної витривалості у студентів МДГУ становить в середньому 9 хв. 13 с - 9 хв. 15 с; швидкісних здібностей
- 14,29 - 14,31 с; швидкісно-силових здібностей - 38,45 - 38,90 м. У студентів ПДТУ дані показники склали відповідно 9 хв. 10 с; 13,34 с та 38,74 м. Наведені дані про стан розвитку фізичних якостей свідчать, що студенти МДГУ та ПДТУ в середньому мають приблизно однаковий і достатньо низький рівень їх проявлення.
З іншого боку, ступінь розвитку фізичних якостей, буде визначати динаміку формування психофізіологічних здібностей, які обумовлюютьуспішність в оволодінні майбутнім фахом.
Поряд з цим слід зазначити, що проявлення витривалості у 64%, швидкості та швидкісно-силових здібностей у 58% відіграють важливу роль в успішності оволодіння більшості професій. У зв’язку з цим, процес фізичного виховання, спортивної підготовки, ППФП студентів університетів був цілеспрямовано направлений на розвиток фізичних якостей, які при певних психолого-педагогічних умовах повинні трансформуватись в актуальні моторно-педагогічні функції і професійно-прикладні рухові здібності.
Результати досліджень підтвердили той факт, що механізм „позитивного переносу’ ступеню розвитку фізичних якостей при формуванні робочого динамічного стереотипу найбільш яскраво проявляється на початкових етапах навчання, а на подальших етапах - зменшується, що і визначило необхідність більш спрямованого добору підготовчих вправ. Підбір навчального матеріалу здійснювався так, щоб уникнути одночасного формування протилежно впливаючих навиків, що слід враховувати при умовах постійного розвитку сучасного виробництва Для формування рухових умінь і навичок добирались спеціальні вправи за ступенем їх надійності у відношенні досягнення мети по засвоєнню професійно-прикладних дій.
Таким чином, акцентований розвиток окремих рухових якостей в процесі ППФП студентам експериментальної групи відбувався на фоні розвитку всіх основних моторно-педагогічних функцій. Виховання мотиваційної сфери відбувалось в процесі обов’язкового формування знань про характер динаміки рухових здібностей при їх удосконаленніабо у випадку закінчення систематичних занять (канікули хвороба тощо). При цьому підкреслювалась важливість знання про те, що раніше за все знижуються показники швидкості і швидкісно-силових здібностей; помірніше - силові та витривалість. Такі знання дозволяли студентам активно усвідомлювати необхідність і доцільність самостійних занять для підтримки досягнутого рівня.
Особливої актуальності в програмі занять з експериментальною групою набувало те, що після 17 років істотне підвищення прояву швидкісних якостей стає повільніше і потребується більш тривала спрямованість і систематичне тренування для їх подальшого вдосконалення. У зв’язку з цим ми використовували цілеспрямований підбір різноманітних засобів, які сприяли б швидкості в діях за рахунок проявлення різних її компонентів
З метою підвищення ефективності навчання руховим професійно-прикладним діям, а також для активізації розвитку спеціальних фізичних якостей в процесі ППФП студентів експериментальної групи нами були широко застосовані технічні засоби управління рухами у суглобах, що забезпечило цілісне виконання вправ із запрограмованою структурою дій (показниками) за рахунок визначеного утримання або зміни пози (взаємного розташування ланок тіла). Технічні засоби управління рухами у суглобах багато в чому подібні активним екзоскелетонам з антропомографними механізмами, що використовуються також в медицині при відновленні або заміні втрачених функцій тих, чи інших органів руху. Технічні засоби управління рухами у суглобах дали змогу більш успішно реалізувати функції так званого механізму „зовнішнього керуючого середовища”. Це дозволило в достатньо повному обсязі виконувати структурузаданого кінематичного малюнку вправи, оптимізувати механізми формування ритмо-швидкісної основи навички, яка формується не тільки при відсутності так званого «внутрішнього управління», але й при помилкових спробах здійснювати керування, що особливо актуально в процесі реалізації розділу ППФП.
Особливої практичної значущості набуває впровадження подібного типу тренажерного обладнання при виконанні складнокоординаційнихвидів професійної діяльності зі штучними формами рухів. Насамперед такий підхід найбільш ефективний на етапі становлення «технічної майстерності», коли у студентів ще недостатній руховий досвід та рівень розвитку спеціальних фізичних здібностей. При цьому, нами було встановлено, що у зв’язку з особливими умовами виконання вправ (наявність спеціального знаряддя, умови стилю тощо), доцільно використовувати найбільш прості конструкції таких засобів. Побудова програми виконання вправ здійснювалась за даними аналізу техніки кращих виконавців вправ. Для цього ми проводили детальний аналіз біомеханічної характеристики рухів для виявлення загальних ознак раціонального виконання вправи з метою виключення впливу другорядних факторів, які обумовлені індивідуальними особливостями та специфікою конкретного профілю виробничих дій.
Інша група засобів, які сприяли ефективній підготовці, були вправи, що здійснювали вплив переважно на досягнення високого рівня швидкості у циклічних рухах. До цієї групи ми включили вправи з видів легкоатлетичного бігу, плавання, велосипедного спорту Головним акцентом впливу була спрямованість на досягнення високої швидкості у пересуванні При цьому ми акцентували увагу студентів експериментальних груп на те, що швидкість пересування залежатиме не тільки від удосконаленнясамої техніки рухів, але й від здібності долати втому.
В ході формуючого експерименту було встановлено, що визначення оптимального терміну розвитку і величини запасу кінетичної енергії складає одне з актуальних завдань програмування рухів, локальний вплив на розвиток яких досягався використанням багатофункціональних тренажерів, що слід вважати інноваційним в технології організації процесу ППФП.
Інноваційність такого підходу визначається слідуючими положеннями про те, що тренажери і технічні засоби управління рухами у суглобах мають:
- високий рівень диференціально-інтегрального впливу з широким використанням методів лікарняно-педагогічного контролю;
- високу ступінь ефективності при розвитку міжм’язової координації і внутрішньо-м’язової інтеграції;
- високу ефективність при формуванні рухової сфери людини (фізичний розвиток - рухові здібності -м’язова працездатність - фонд життєво важливих рухових навичок і умінь - професійно актуальні рухові дії);
- високий розвиваючий ефект у формуванні спеціальних знань; естетичних якостей; позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою забезпечуючи оцінку особистого стандарту; позитивну орієнтацію на майбутню продуктивну діяльність та диспозицію студентів по відношенню до фізичної культури і здорового способу життя;
- високий ефект у корекції і компенсації менш виражених параметрів рухової сфери людини, а також при формуванні і удосконаленні професійно актуальних рухових дій, відображаючи при цьому рівень співвідношення її структурнихкомпонентів за ступенем зусиль, у часі і просторі.
Дані, отримані в процесі проведеного дослідження, свідчать про те, що реалізація на кожному практичному та секційних заняттях в експериментальній групі цілеспрямованого комплексу впливу традиційних засобів і методів фізичного виховання у поєднанні з використанням багатофункціональних тренажерів і технічних засобів управління рухами у суглобах забезпечили суттєве підвищення кількісних і якісних показників моторно-педагогічних функцій, професійно-прикладних навичок і вмінь особливо на етапах поглибленої підготовки та удосконаленняпараметрів професійно-прикладної підготовленості
Статистично достовірне підвищення більшості показників, які характеризують функціональний стан організму студентів ЕГ зумовило позитивну динаміку розвитку системи основних рухових (фізичних) здібностей в процесі формуючогоексперименту (рис. 1). Так, темпи зростання показників, які характеризують загальну витривалість у студентів ЕГ були більш високими і складали наприкінці експерименту в середньому 8 хв. 45 с, а у студентів КГ 9хв. 00 с, що на 11,3% нижче.
у.0.
50і
45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
(р<0,05)
/ И >
Р
В
24,8%
(р<0.001)
13,4%
11.3% (р<0,01)
І
Ш
□ КГ
□ ЕГ
ШСз Система основних фізичних якостей
Рис. 1. Показники динаміки розвитку основних фізичних якостей на етапі формуючого експерименту (В -витривалість (хв.,с); Ш- швидкість (с); ШСЗ - швидкісно-силові здібності (м)
Аналіз результатів тестів, які надавали нам інформацію про рівень розвитку швидкості також свідчить про більш високу динаміку темпів їх зростання у студентів ЕГ (X =13,40 с) у порівнянні з показниками результатів тесту для студентів КГ (X =14,02 с), що становить 13,4 % (р<0,01) покращення Подібна тенденція нами спостерігалась і при визначенні ступеню розвитку швидкісно-силових якостей, про що свідчать результати тестів для студентівЕГ (X =52,5 м) у порівнянні з результатами студентів КГ (X =39,5 м), що склало у середньому підвищення майже на 25% (р<0,001).
Отже, аналіз даних результатів тестування переконливо свідчить про наявність вираженої позитивної динаміки у темпах зростання системи основним фізичних якостей, що складають рівень стану опорно-рухового апарату студентів експериментальної групи. Вони знаходяться у межах на рівні, або дещо вище оцінки рівня фізичної підготовленості комплексного тесту за програмою ВНЗ і відповідають достатньому рівню компетентності У зв’язку з цим, на наш погляд, вважається важливим розуміння положення про те, що цілеспрямований розвиток актуальних моторно-педагогічних функцій та рівня рухової підготовленості студентів сприяє більш високому проявленню їх активності у формуванні професійно-прикладного динамічного стереотипу майбутнього фахівця.
Висновки.
Результати проведеного дослідження дозволяють зазначити, що ефективність організації професійно-прикладного фізичного виховання студентів ВНЗ визначається необхідністю детального вивчення і розуміння науково-практичних основ ППФП, яка сприяла б професійному становленню та вихованню особистості майбутнього фахівця.
Наявність даних про ступінь розвитку провідних фізичних здібностей дозволяє визначати реальні темпи ефективності професійного навчання і передбачати їх динаміку у формуванні рухового динамічного стереотипу в подальшій професійній підготовці
Як свідчать результати дослідження, процес професійного навчання відбувається достатньо ефективно, якщо він функціонує на засадах етапної структури з широким застосуванням інноваційних технологій (етап мотивованої базової підготовки, етап мотивованої поглибленої підготовки, етап мотивованого вдосконалення параметрів рухової виробничої діяльності).
Результати дослідження підтвердили наші сподівання про те, що успішність навчання складним за координаційною структурою рухам підвищуватиметься якщо в серію занять з професійно-прикладною спрямованістю включати тренувальні засоби, які одночасно діяли б на декілька параметрів моторно-педагогічної функції, а значить і спрямовано впливали на формування системи робочого динамічного стереотипу.
Перспективами подальших розвідок у даному напрямі слід вважати подальший пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу фізичного виховання студентів який передбачає використання рекомендацій, що розроблені на засадах психофізіологічних та педагогічних факторів формування інтегрального образу виробничих рухових дій з урахуванням прояву здібностей при концентрації м’язової сили, механізмів ВНД, точності рухів, самоконтролю, розвитку позитивної професійної мотивації та потреби до систематичних занять фізичною культурою.
Література
1. Бакатанова В.Б. Психолого-педагогічні умови професійного відбору майбутніх інженерів-педагогів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 /В.Б. Бакатанова. - К., 1996. - 189 с.
2. Волков В.Л. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентської молоді - К.: Знання України, 2004. - 82 с.
3. Григоренко В.Г., Пристинський В.М. Системний підхід в організації професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів //Науковий вісник ПУДГІУ (м. Одеса) ім.К.Д. Ушинського Зб. наук пр. Вип. 8
- 9. Одеса: ІІУДПУ, 2002. - С. 126 - 132.
4. Григоренко В.Г. Теория дифференциально-интегральных оптимумов педагогических факторов в физической и социальной реабилитации человека - М.: ФСИ России, 1993. - 167 с.
5. Деминский А.Ц., Макаров А.Н. Автоматизированные диагностические комплексы и коррекция профессионально важных качеств. - М.: МНАПЧАК, 2001. - 214 с.
6. Єрмаков С.С. Тренажерні пристрої для підтримки і вдосконалення стану здоров’я студентів спеціальних медичних груп, груп лікувальної фізичної культурита інвалідів //Наука Здоров’я. Реабілітація: Матеріали ІІ Міжн. наук-метод конф. - Вип. ІІ. - Луганськ: Знання, 2004. - С. 175 - 182.
7. Круцевич Т.Ю., Подлесный А.И. Профессионально-прикладная направленность процесса физического воспитания студентовсудоводителей //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Вип. 35. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - С. 100 - 104.
8. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров'я, працездатність. - Львів, 1993. - 132 с.
9. Методичні основи використання тренажерних систем у фізичному вихованні з учнями загальноосвітніх шкіл /В.Г. Григоренко В.М. Пристинський, Б.В. Сермєєв, Т.М. Пристинська - Слов’янськ: УДЦ «Біт». -1996. - 27 с.
10. Осіпцов А.В., Пристинський В.М., Пристинська Т.М. Шляхи удосконаленняпсихолого-педагогічних умов організації професійно-прикладного фізичного виховання учнів і студентів в системі неперервної освіти //Теорія та методика фізичного виховання: науково-методичний журнал. - 2006. - № 3 (23). - С. 9 - 12.
11. Осіпцов А.В., Пристинський В.М., Пристинська Т.М. Формування знань про значущість впливу занять професійно-прикладної спрямованості в процесі фізичного виховання студентів ВНЗ //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 5. - С. 23 - 26.
12. Пристинский В.Н., Григоренко В.Г. Дифференциально-интегральный подход в профилактике физического и психического утомления: Учебно-метод пособие. - Донецк, 1992. - 150 с.
13. Рибковський А.Г., Канішевський С.М. Системна організація рухової активності людини. - Донецьк: Дон НУ, 2003. - 436 с.
14. Ро^ієкі А. 8иЬкиИша “szalikowcyw” w щесіи psychologow і socjologow /Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи: монографія /За заг. ред. М. Лук’янченка, А. Матвєєва, А. Подольски, Ю. Шкребтія. - Дрогобич: КОЛО, 2007. - С. 580 - 598.
Надійшла до редакції 10.02.2008 р.
