CC BY
37——
ДИНАМІКА ПАРАМЕТРІВ МОТОРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ У РОЗВИТКУ РОБОЧОГО ДИНАМІЧНОГО СТЕРЕОТИПУ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО -ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
Осіпцов А.В.
Маріупольський державний гуманітарний університет
Анотація. Визначено основні параметри моторно-педагогічних функцій, розвиток яких сприяє підвищенню темпів і якості формування робочого динамічного стереотипу в процесі занять фізичним вихованням студентів професійно-прикладної спрямованості Ефективність організації фізичного виховання професійно-прикладної спрямованості визначається необхідністю детального вивчення і розуміння науково-практичних основ професійно-прикладної фізичної підготовки студентів Це сприяє професійному становленню та вихованню особистості майбутнього фахівця.
Ключові слова: студенти професійно-прикладна фізична підготовка моторно-педагогічні функції, розвиток, робочий динамічний стереотип
Аннотация. Осипцов А.В. Динамика параметров моторно-педагогических функций в развитии рабочего динамического стереотипа в процессе профессионально-прикладной физической подготовки студентов
Определены основные параметры моторно-педагогических функций, развитие которых способствует повышению темпов и качества формирования рабочего динамического стереотипа в процессе занятий физическим воспитанием студентов профессионально-прикладной направленности. Эффективность организации физического воспитания профессионально-прикладной направленности определяется необходимостью детального изучения и понимание научно-практических основ профессионально-прикладной физической подготовки студентов Это оказывает содействие профессиональному становлению и воспитанию личности будущегоспециалиста.
Ключевые слова: студенты профессионально-прикладная физическая подготовка моторно-педагогические функции, развитие, рабочий динамический стереотип.
Annotation. Osiptsov A.V. The dynamics of the parameters of motive training functions in the development of the working dynamic stereotype in the process of the professional - applied physical training of students. The
main parameters of the motive training functions are defined and their development promotes the improvement of the quality in forming the working - dynamic stereotype in teaching students professionally-applied physical training. Efficacy of architecture of physical training of a professional - applied orientation is defined by necessity of detailed study and comprehension of scientific - practical bases of professional - applied physical preparation of students. It assists a professional becoming and education of the person of the future specialist.
Key words: students, professional-applied physical training, motive-pedagogical functions, development, working dynamic stereotype.
Вступ.
Психолого-педагогічна наука створила достатньо дієву систему теоретичних і практичних знань із питань організації та управління професійною підготовкою фахівців. Але, аналізуючи сучасний стан організації процесу фізичного виховання у вищих навчальних закладах, слід констатувати, що він реалізується, на жаль, ще за традиційними підходами без використання інноваційних технологій у професійно-прикладній фізичній підготовці (ППФП), що не сприяє якості навчання у сенсі формування рухового досвіду в майбутній виробничій діяльності та вихованню у студентів стійкої мотивації до систематичних занять і здорового способу життя.
У зв’язку з цим, залишається достатньо актуальною проблема подальшого вдосконалення засобів, методів і форм організації фізичного виховання студентів професійно-прикладної спрямованості
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчать, що понад 50% випускників вищих навчальних закладів України сьогодні фізично не готові працювати в тому темпі та з тією інтенсивністю, які пред’являються сучасним виробництвом [4, 7, 9, 13]. У зв’язку з цим, на наш погляд, вважається досить аргументованою думка про необхідність більш конструктивноговивчення структури психофізичних якостей та розробки вимог щодо їх впливу на формування особистості фахівця сучасного виробництва [1, 6, 8, 12].
Стан організації процесу професійно-прикладної фізичної підготовки в вищих навчальних закладах України різних типів і рівнів акредитації ще не відповідає світовим і європейським стандартам та потребує подальшого осмислення з метою підвищення якості її реалізації насамперед з позицій системного підходу [2, 3,
5, 10, 11].
Викликає певну зацікавленість точка зору фахівців про те, що в У країні з’явилась тенденція щодо більш глибокого осмислення сутності та призначення професійно-прикладної фізичної підготовки в навчально-виховному процесі з фізичного виховання сту дентів Її вважають не тільки дієвим засобом розвитку професійно актуальних здібностей в структурі фахової освіти, але все частіше наголошують про набуття професійно-прикладною фізичною культуроюстатусу загально людської культурияк компоненту духовного світу людини при інтеграції її до професійної діяльності [7, 9, 11, 12].
До недостатньо вирішених, раніше частин даної проблеми, на наш погляд, слід віднести необхідність більш широкого застосування інноваційних технологій, які б трансформували зовнішні чинники навчання в
цілісну сукупність психофізіологічних педагогічних, медико-біологічних умов гармонійного розвитку особистості кожного студента
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичного виховання Маріупольського державного гуманітарного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у визначенні темпів розвитку параметрів основних моторно-педагогічних функцій та їх вплив на формування робочого динамічного стереотипу в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки
Завдання дослідження:
1. Узагальнення даних літературних джерел та інноваційного педагогічного і виробничого досвіду щодо організації ППФП студентів вищих навчальних закладів.
2. Визначення інформативних методів оцінки стану розвитку основних параметрів моторно-педагогічних функцій та динаміки їх формування
3. Осмислення й узагальнення даних результатів дослідження та формулювання висновків і рекомендацій щодо підвищення якості організації ППФП студентів
Для оцінки кількісного показника стану психофізіологічних параметрів була використана наступна методика:
- максимальна м’язова сила і витривалість визначались показниками динаморефлексометра конструкції С.А. Косілова та Г.Г. Санояна [4, 8]. Вимірювалась максимальна сила (МС) стискання динамометра кистю руки (кг) та витривалість м’язів (ВМ) - час утримання зусилля, яке дорівнювало 50% від максимального стискання динамометру (с);
- функцію зороміру (ФЗ) оцінювали за допомогою пристрою - закріпленої на спеціальній підставці лінійки довжиною 1 м. Враховувалося у трьох спробах точність зороміру при розподіленні шкали лінійки на дві, три або чотири рівні частини (см);
- точність кінестезії (ТК) досліджувалась кінестезіоскопом С.А. Косілова [8]. Досліджуваний повинен був після спеціального тренування виконати рух кистю без контролю зору за вказаними параметрами амплітуди у двох варіантах: а) без словесної інформації про точність виконуваного руху (ТК1); б) із словесною інформацією про точність виконуваногоруху (ТК2). Враховувалась середня помилку у п’яти спробах (у. о. шкали прибору);
- здібність диференціювати м’язові зусилля (ДМЗ) визначалась з використанням динаморефлексометра коли досліджуваний при червоному світловому сигналі стискав динамометр із зусиллям 80% від максимальної сили (ТЗ-80%), а при білому кольорі сигналу - із зусиллям 20% від максимальної сили (ТЗ-20%). Демонструємий рівень зусиль відтворювався («тренувався») раніше. Враховувалась середня помилка у п’яти спробах на задане зусилля (% від заданого зусилля). Одночасно з цим визначали латентний час умовної рухової реакції (ЛЧР), за яким можливо було визначати силу подразникового процесу у мілісекундах (мс).
Результати дослідження.
Рухова і вегетативна системи організму людини знаходяться під регулюючим впливом центральної нервової системи (ЦНС) і вищої нервової діяльності (ВНД), що і визначає психофізіологічний та моторно-педагогічний настрій людини на високопродуктивну рухову і виробничу діяльність. Дане положення відноситься до будь-якої галузі праці або нервово-м’язової діяльності. Саме регуляція діяльності людини в процесі виробничих дій, підготовки до професійної діяльності виражається наступною функціональною системою ланцюжкового рефлексу (екстероцептори^-ЦНС ВНД^м’язи^пропріоцептори^ЦНС,
ВНД^вегетативні органи). Таке принципове положення що характеризує механізм закону формування робочого динамічного стереотипу, знайшло підтвердження в результатах проведеного дослідження, яке було спрямоване на пошук і обґрунтування найбільш ефективних засобів, методів і форм в організації процесу професійно-прикладної фізичної підготовки студентів
Дані, отримані в процесі проведеного дослідження, свідчать про те, що реалізація на кожному практичному та секційних заняттях у експериментальній групі цілеспрямованого комплексу впливу традиційних засобів і методів фізичного виховання студентів вузу у поєднанні з використанням багатофункціональних тренажерів і технічних засобів управління рухами у суглобах забезпечили суттєве підвищення кількісних і якісних показників моторно-педагогічних функцій, професійно-прикладних навичок і вмінь особливо на етапі поглибленої підготовки та удосконалення параметрів професійно-прикладної підготовленості.
Цілеспрямований розвиток моторно-педагогічних функцій дозволив удосконалюватисистеми організму, які здійснюють процеси саморегуляції на основі зворотніх зв’язків в межах однієї системи та міжсистемну регуляцію (екстероцептивно-моторні, пропріоцептивно-моторні, моторно-сенсорні, моторно-вісцеральні, вісцеро-моторні рефлекси). Міжсистемну регуляцію слід вважати основою у формуванні динамічного стереотипу рухових та професійних навичок і умінь. У зв’язку з цим положенням реалізація комплексу інноваційних засобів та індивідуально дозованих фізичних навантажень, які були адекватні моторно-педагогічній структурі професійних навичок і вмінь студентів вузу, були отримані результати статистично достовірного підвищення показників у більшості досліджуваних параметрів.
Так, в процесі систематичних занять за авторською методикою в організмі студентів експериментальної групи більш високими темпами відбувалась перебудова функціонального стану центрів регуляції функціональних систем, їх адаптація до різноманітних психолого-педагогічних факторів і умов формування
професійних навичок і вмінь. І як результат формування названих механізмів, позитивна динаміка показників основних моторно-педагогічних функцій та стану нервово-м’язової системи студентів експериментальної групи, яка була встановлена під час проведення формуючогоексперименту.
Спрямоване використання технічних засобів управління рухами у суглобах багатофункціональних тренажерів, методик індивідуалізованого розвитку сили, швидкісно-силових здібностей, статичних та ізометричних форм динамічної структури рухових та професійних навичок і умінь, спритності, витривалості, моторно-педагогічних функцій забезпечили більш високий приріст у розвитку пропріоцептивної афферентації, що суттєвим чином сприяло удосконаленню функціональних систем організму студентів експериментальної групи (ЦНС і ВНД; нервово-м’язова система опорно-рухового апарату, вегетативна система) у порівнянні з показниками в контрольній групі (рис. 1 - 4).
Аналізуючи показники максимальної м’язової сили було встановлено, що у контрольній групі в середньому : МС - 36.81 кг; а у експериментальній групі: ВМ - 38.29 кг Витривалість м’язів визначалась часом утримання зусиль, що дорівнювало 50% від максимального стиснення динамометру сильнішою рукою і склала контрольній групі в середньому: ВМ - 21.55 кг. у експериментальній групі: ВМ - 26.11 кг. (рис. 1).
Рис. 1. Темпи розвитку максимальної м ’язової сили та витривалості м ’язів на заключному етапі дослідження
Аналіз динаміки показників функції зороміру (рис. 2) свідчать про наявність статистично достовірної різниці між результатами досліджуваних груп при визначенні відображення розподілу у трьох позиціях і становили в середньому в контрольній групі 1,33 см, 2,20 см і 2,54 см та відповідно в експериментальній - 1,22 см, 2,12 см і 2,50 см (р<0,01; 0,05).
контрольна група експериментальна група
0 ФЗ-2 (см) □ ФЗ-З (см) В ФЗ-4 (см)
Рис. 2. Темпи розвитку функцій зороміру на заключному етапі дослідження
Аналізуючи рівень зрушень показників, що характеризують точність кінестезії та час рухової реакції на подразник світлом, слід відмітити більш високі темпи зростання функціонального стану рухового аналізатору студентів експериментальної групи, що дає обґрунтовані підстави сподіватися на подальший розвиток рівня нервово-м‘язової чутливості, а значить і здібності успішної адаптації майбутніх спеціалістів до різноманітних факторів виробничої діяльності (рис. 3).
2.5
2
1,5
0,5
0
Рис. 3. Темпи розвитку точності кінестезії на заключному етапі дослідження
Показники точності кінестетичного аналізу без додаткової інформації про відображення заданої амплітуди руху у студентів контрольної групи становили в середньому 7,77 у.о.; у студентів експериментальної групи - 7,20 (покращення - 5,9%). Ще більш помітне зростання темпів розвитку точності кінестетичного аналізу було встановлено при визначенні даної функції в умовах наявності інформації про необхідні корективи
4853232323232323232323232323232323232323232323232323
в результатах руху, які становили 2,83 у.о. у студентів контрольної групи та 2,00 у.о. - у студентів експериментальної групи (покращення - 12,0%). Отриманні дані узгоджуються з результатами досліджень і думкою ряду авторів [7, 9, 10, 11], а також свідчать про ефективність застосування заходів, які сприяли закономірному підвищенню рівня показників збуджуваностікоркових нервових процесів у формі проявлення точності кінестезії руки і можливостей самоконтролю за характером рухів.
Аналіз педагогічного досвіду та умов реалізації завдань професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів з профільованістю підготовки дозволили, на нашу думку, вважати головним стимуляторами цього процесу систему різноманітних рухів, рухових дій, фізичні вправи та відповідно дозовані навантаження. У зв‘язку з цим, в залежності від умов професійно-прикладної фізичної підготовки, а також характеру майбутньої виробничої діяльності, головним слід вважати проявлення механізмів екстерорецепції (тобто зір, слух, нервово-м‘язова диференціація, контроль).
При оцінці точності диференціювання м‘язових зусиль (рис. 4), що дорівнювали 80% від максимальної сили середня помилка у студентів контрольної та експериментальної групи були в межах 14,09 - 14,99%, а при оцінці точності диференціювання зусилля у 20% - відповідно у межах 80,02 - 85,44%, що характеризують недостатньо високі темпи у зростанні цих показників.
500
450
400
350
300
250
200
150
100
50
0
Рис. 4. Темпи розвитку диференціювання м’язових зусиль на заключному етапі дослідження
При оцінюванні ж темпів зростання сили подразникових процесів було встановлено статистично достовірне покращення показників латентного часу рухової реакції у студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною на 8,1 та 6,5% (р<0,05). Недостатньо високі темпи зростання першого показника у диференціюванні м‘язових зусиль, на наш погляд, слід пояснювати достатньо складними і тривалими процесами, які відбуваються в організмі студентів при розвитку специфічного рухового аналізатора. Крім того, слід зазначити, що моторно-педагогічні функції (руховий аналізатор) є, так би мовити, універсальним механізмом, що дозволяє виконувати точні, координовані дії без проявлення пропріоцепції, яка здійснює як зворотні пропріоцептивно-моторні зв‘язки так і міжсистемні моторно-вісцеральні рефлекси
Таким чином, слід зазначити, що набуває особливої актуальності подальше розуміння того, що в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів формується так би мовити комплексний професійно-прикладний аналізатор, який функціонує на засадах механізмів аферентної системи. Але визначення пріоритетів тої, чи іншої системи повинно відбуватися в залежності від особливостей рухової професійно-прикладної, а в майбутньому- професійної діяльності.
Характер структури експериментальної методики в процесі дослідження, визначався необхідністю тісного її взаємозв’язку з топографією моторно-педагогічних функцій, особливостями прояву соматотипщ умовами формування динамічного рухового стереотипу, що достатньо ефективно надавало розвиваючого впливу на змінення функціональних показників рухової сфери студентів.
Висновки.
Результати проведеного дослідження дозволяють зазначити, що ефективність організації фізичного виховання професійно-прикладної спрямованості визначається необхідністю детального вивчення і розуміння науково-практичних основ ППФП студентів яка б сприяла професійному становленню та вихованню особистості майбутнього фахівця.
Диференціювання м’язових зусиль
445,4 450,51
412,2 422,8
- :
= =
85,44
80.02
14,99 V////// 14,09 V//////
контрольна група експериментальна група
ПТЗ-80% ЕТЗ-20% В ЧР червоний (мс) ШЧР білий (мс)
Наявність даних про стан розвитку провідних психофізіологічних здібностей і моторно-педагогічних функцій дозволяє визначати реальні темпи професійного навчання і передбачати їх динаміку у формуванні рухового динамічного стереотипу в подальшій професійній підготовці та виробничій діяльності.
Як свідчать результати дослідження, процес професійного навчання відбувається достатньо ефективно, якщо він функціонує на засадах етапної структури з широким застосуванням інноваційних технологій (етап мотивованої базової підготовки, етап мотивованої поглибленої підготовки, етап мотивованого удосконалення параметрів рухової виробничої діяльності). Відповідно до умов формування рухового динамічного стереотипу відбуваються суттєві зміни психофізіологічних та моторно-педагогічних функцій в організмі студентів
Педагогічні спостереження, аналіз педагогічного досвіду та думок провідних вчених в галузі професійної освіти, ППФП свідчать, про те, що формування та удосконаленнявиробничих рухів і навиків є довготривалим процесом, а різноманітні засоби фізичного виховання шляхом органічного поєднання встановлених закономірностей сприяють достатньо високій активізації у формуванні професійно-прикладних умінь і навиків майбутнього фахівця технічного профілю. Оптимізація цього процесу відбувається насамперед при умові науково обґрунтованого застосування комплексу розвиваючого тренувального впливу дієвих психолого-педагогічних факторів (використання багатофункціонального обладнання і тренажерів, технічних засобів управління рухами у суглобах методик психорегуляціїі психофізичного тренування).
Педагогічні спостереження підтвердили наші сподівання про те, що успішність навчання складним за координаційною структурою рухам підвищуватиметься, якщо в серію занять з фізичної культури включати тренувальні засоби, які одночасно діяли б на декілька параметрів моторно-педагогічної функції, а значить і спрямовано впливали на формування системи робочого динамічного стереотипу.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямку вважаємо доцільність організації цілеспрямованих занять з ППФП, які передбачали б використання рекомендацій, що розроблені на засадах психофізіологічних та педагогічних факторів формування інтегрального образу виробничих рухових дій з урахуванням прояву здібностей при концентрації м’язової сили, механізмів ВНД, точності рухів, самоконтролю, розвитку позитивної професійної мотивації та потреби до систематичних занять фізичною культурою.
Література
1. Анохин, П.К. Биология и электрофизиологияусловного рефлекса /П.К. Анохин - М.: Наука, 1968. - С. 260
- 262.
2. Бернштейн, Н.А. Биомеханика и физиология движений /Н.А. Бернштейн - М.; Воронеж, 1997. - 300 с.
3. Булич, Э.Г. Здоровье человека: биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции /Э.Г. Булич, И.В. Муравов. - К.: Олимпийская литература, 2003 - 424 с.
4. Верещагин, Н.К. О физиологическом значении условного раздражителя связанного с чувством утомления при статическом напряжении /под ред. Г.Ф. Фольборта - К.,1991. - С. 33 - 45.
5. Галайтатий, Г. Теоретико-методичні основи корегуючих впливів фізичною вправою на психофізіологічні
якості людини /Г. Галайтатий //Молода спортивна наука України: зб. наук пр. /ЛДІФК. - Л.: НВФ
Українські технології, 2005. - Вип. 9. - Т. 2. - С. 185 - 189.
6. Григоренко В.Г. Системний підхід в організації професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів /В.Г. Григоренко В.М. Пристинський //Науковий вісник ПУДПУ (м. Одеса) ім. К.Д. Ушинського зб. наук пр. - Одеса: ПУДПУ, 2002. - Вип. 8-9. - С. 126 - 132.
7. Деминский, А.Ц. Автоматизированные диагностические комплексы и коррекция профессионально важных качеств /А.Ц. Деминский, А.Н. Макаров. - М.: МНАПЧАК, 2001. - 214 с.
8. Косилов, С. А.Влияние специальных тренировок на функциональную подвижность нервных процессов и эффективность освоения ими трудовых действий /С.А. Косилов, Л.А. Леонова, Л.С. Филина //Новые исследования по возрастной физиологии: зб. науч тр. - М.: Педагогика, 1974. - С. 2 - 20.
9. Круцевич, Т.Ю. Профессионально-прикладная направленность процесса физического воспитания студентовсудоводителей /Т.Ю. Круцевич, А.И. Подлесный //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. - Вип. 35. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - С. 100 - 104.
10. Матвеев, Л.П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты /Л.П. Матвеев. - М.: Известия, 2001. - 334 с.
11. Осіпцов, А.В. Шляхи удосконалення психолого-педагогічних умов організації професійно-прикладного фізичного виховання учнів і студентів в системі неперервної освіти /А.В. Осіпцов, В.М. Пристинський, Т.М. Пристинська //Теорія та методика фізичного виховання: наук-метод, журнал. - 2006. - № 3 (23). - С. 9 - 12.
12. Раевский, Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических ВУЗов /Р.Т. Раевский. - М.: Высш. шк., 1985. -118с.
13. Физическая культурастудента учеб. /под ред. В.И. Ильинича. - М.: Гардарики, 2002. - 448 с.
Надійшла до редакції 03.10.2008 р.
