CC BY
13
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Микитюк Игорь Сергеевич, к.э.н., доцент кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Mykytyuk Igor, PhD in Economics, Associate Professor of Finance Kyiv National University of Trade and Economics e-mail: [email protected]
Подано до редакци 07.03.2019 Прийнято до друку 04.04.2019
УДК 336.77.01 https://d0i.0rg/1 0.31470/2306-546Х-2019-42-217-223
РОЗВИТОК БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В НАДДН1ПРЯНСЬК1Й УКРА1Н1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТ.
Орлик М. В.
Предметом досл'дження е процес формування банк'тсько'Т системи РосйськоТ ¡мперп' в пореформений перод та його тогочасна теоретична база.
Мета роботи полягае у досл'дженш проблеми банк'тського кредитування в Наддн1прянсьюй Укран у друг1й половин/ XIX - на початку XX ст. та зд1йсненн1 анализу науково)' думки тогочасних економ'ст'т щодо банк'тського кредитування.
Методолог'чною основою статт'1 для виршення поставлених у статт/ завдань застосовано загальнонауков методи (анализу, синтезу, систематизацп, узагальнення) та спец1альн1 методи наукового досл'дження (д'ахронний (перодизацп), пор1вняльний, ретроспективний, ¡сторико-типолог1чний та економ1чного аналзу).
Результати роботи. У статт'1 дослджено та проаналзовано погляди економют1в XIX ст. на актуальн/ проблеми кредитування, звернено увагу на Тхн'1 рекомендацп щодо пол1пшення кредитной системи. Досл'джено основн економ1чн1, ¡сторичн!' та суспльн умови розвитку ¡потечного кредитування та його роль у кредитнш систем/ Росшсько)'¡мперп. Визначено та проанал'зовано основн проблемн1 аспекти тогочасно)' ¡потеки.
Галузь застосування результат'^. Теоретичн1 висновки та результати дослдження можуть бути використан1 при викладанн курсв ¡сторТТ економ1ки та економ'чно'Т думки, а також ¡нших економ'чних дисципл/'н в унверситетах при п1дготовц фах1вц1в з економ'чно'Т теорн та банк'всько'Т справи.
Висновки. Проведене дослдження пореформено)' банк'всько'Т системи РосйськоТ ¡мперп дозволяе зробити висновки про те, що реформа була вимушеним кроком уряду у процес реан'шацИ банк'всько'Т системи. Мастерство фнанав, враховуючи попереднй невдалий досвд створення банюв, стимулювало до об'еднання потенцйних споживачв кредитних продукт'в земських банюв на умовах кругово'Т поруки. Проте незважаючи на прогресивнють таких нових пдходв до кредитування, залишалися активними й пережитки дореформених п'дход'в, що знайшло свое в'дображення у пльговому кредитуванн1 дворянства.
Значне мсце серед учених та практик'т, як займалися реформуванням банк'всько'Т системи РосйськоТ ¡мперп, належить представнику КиТвськоТ економ'чно'Т школи Микол1 Бунге. Окр1м цього саме недержавн банки Наддн'трянсько'Т УкраТни, зокрема Херсонський Земський Банк та Харк'тський Земельний Банк, стали прикладом для формування аналогчних банк'тських установ по вс/'й ¡мперп. Проведене дослдження також дае змогу зробити висновок про те, що значних усп'к'т реформа зазнала завдяки технократичному пдходу в урядових призначеннях та залучення науковцв до управлння державою, що особливо актуально / для сучасно'Т УкраТни.
Ключов'1 слова: акцюнерн1 банки, грош1, кредитна система, кредит, ¡потечний кредит, земський банк, позичальник, кредитор.
РАЗВИТИЕ БАНКОВСКОГО КРЕДИТОВАНИЯ В ПОДНЕПРОВСКОЙ УКРАИНЕ
ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX - НАЧАЛЕ XX В.
Орлик М. В.
Предметом исследования является процесс формирования банковской системы Российской империи в пореформенный период и его тогдашняя теоретическая база.
Цель работы заключается в исследовании проблемы банковского кредитования в Поднепровской Украине во второй половине XIX - начале XX в. и осуществлении анализа научной мысли тогдашних экономистов по банковскому кредитованию.
Методологической основой статьи для решения поставленных в статье задач применены общенаучные методы (анализа, синтеза, систематизации, обобщения) и специальные методы
научного исследования (диахронный (периодизации), сравнительный, ретроспективный, историко-типологический и экономического анализа).
Результаты работы. В статье исследованы и проанализированы взгляды экономистов XIX в. на актуальные проблемы кредитования, обращено внимание на их рекомендации по улучшению кредитной системы. Исследованы основные экономические, исторические и общественные условия развития ипотечного кредитования и его роль в кредитной системе Российской империи. Определены и проанализированы основные проблемные аспекты тогдашней ипотеки.
Область применения результатов. Теоретические выводы и результаты исследования могут быть использованы при преподавании курсов истории экономики и экономической мысли, а также других экономических дисциплин в университетах при подготовке специалистов по экономической теории и банковского дела.
Выводы. Проведенное исследование пореформенной банковской системы Российской империи позволяет сделать выводы о том, что реформа была вынужденным шагом правительства в процессе реанимации банковской системы. Министерство финансов, учитывая предыдущий неудачный опыт создания банков, стимулировало к объединению потенциальных потребителей кредитных продуктов земских банков на условиях круговой поруки. Однако, несмотря на прогрессивность таких новых подходов к кредитованию, оставались активными и пережитки дореформенных подходов, что нашло свое отражение в льготном кредитовании дворянства.
Значительное место среди ученых и практиков, занимались реформированием банковской системы Российской империи, принадлежит представителю Киевской экономической школы Николаю Бунге. Кроме этого именно негосударственные банки Поднепровской Украине, в частности Херсонский Земский Банк и Харьковский Земельный Банк, стали примером для формирования аналогичных банковских учреждений по всей империи. Проведенное исследование также позволяет сделать вывод о том, что значительных успехов реформа потерпела благодаря технократическому подхода в правительственных назначениях и привлечения ученых к управлению государством, что особенно актуально и для современной Украины.
Ключевые слова: акционерные банки, деньги, кредитная система, кредит, ипотечный кредит, земский банк, заемщик, кредитор.
DEVELOPMENT OF BANK LENDING IN DNIEPER UKRAINE IN THE SECOND HALF OF THE XIX - AT THE BEGINNING OF XX CENTURY
Orlik M. V.
The subject of the study is the formation process of the banking system of the Russian Empire in the postreform period, and its then-theoretical basis.
The purpose of the work consists in studying the problem of bank lending in the Dnieper Ukraine and conducting an analysis of the scholarly opinion of economists on bank lending in the second half of the XIX-early XX century.
The methodological basis of the article for solving the problems set in the article is applied general scientific methods (analysis, synthesis, systematization, generalization) and special methods of scientific research (diachronic (periodization), comparative, retrospective, historical-typological and economic analysis).
Results of work. The views of economists of the XIX century on actual problems of lending has been studied and analyzed in the article, attention was paid to their recommendations for improving the credit system. The main economic, historical and social conditions of the development of mortgage lending and its role in the credit system of the Russian Empire have been investigated. The main problem aspects of that time mortgage are determined and analyzed.
The field of application of results. Theoretical conclusions and research results can be used in teaching economics and economic thought courses, as well as other economic disciplines in the training of specialists in economics and banking at universities.
Conclusions. The study of the post-reform banking system of the Russian Empire allows us to conclude that reform was a forced step by the government in the process of resuscitation of the banking system. The Ministry of Finance, taking into account the previous unsuccessful experience in creating banks, has stimulated the consolidation of potential consumers of loan products of Zemstvo banks under the terms of mutual responsibility. Nevertheless, despite the progressiveness of such new approaches to lending, the existence of vestiges of pre-reform approaches continued, this was reflected in preferential lending to the nobility. The personality of the representative of the Kyiv School of Economics, Mykola Bunge has a significant place among scientists and practitioners involved in reforming the banking system of the Russian Empire. In addition, the non-state banks of the Dnieper Ukraine, in particular, Kherson Zemsky Bank and Kharkiv Land Bank have become the examples for the formation of similar banking institutions throughout the empire. The study also allows us to conclude that reform has been a significant success due to the technocratic approach in government appointments and the involvement of academics in administration of the State, which is especially relevant for modern Ukraine.
Key words: joint-stock banks, money, credit system, credit, mortgage loan, zemstvo bank, borrower, creditor.
JEL Classification: B19, E42, E52, G21
Постановка проблеми. Баншське кредитування займае важливе мюце в соцiально-економiчному розвитку бiльшостi краТн. Актуальнiсть питань кредитування зростае з кожним роком, що пояснюеться прагненням бiзнесу до залучення додаткових фшансових ресурсiв, а фiзичних осiб - до пщвищення рiвня життя. Водночас активiзацiя кредитування економiчно важлива i вигiдна не лише для позичальнимв та банкiвських установ, а й для стабтьного розвитку економiки держави загалом.
Аналiз основних дослiджень i публiкацiй. Важливi теоретичнi аспекти питання теори кредитування представленi в наукових працях таких вщомих дослiдникiв фшанав та кредиту: А. Смiт «Добробут нацiй. Дослiдження про природу добробуту нацш» [21]. М. Бунге «Основания политической экономии» [1], «Теорiя кредиту» [2], О. 1саев «Начала политической экономии» [13] та ш.
Першими дослщниками проблеми формування та еволюци кредитування в Росiйськiй iмперп були сучасники ^еТ епохи, зокрема П. М^улш «Наша банковая политика (1828 - 1903)» [14], О. Гур'ев «Очерки развития кредитных учреждений в России» [11], I. Гиндин «Русские коммерческие банки: из истории финансового капитала в России» [12] та ш.
Постановка завдання. Мета статт - дослщження проблеми розвитку кредитування (у тому чи^ тотечного) у Надднтрянськш УкраТн в XIX - XIX ст. у контекст економiчноТ науковоТ думки сучасниш дослiджуваноТ епохи.
Виклад основного матерiалу. Один iз фундаторiв економiчноТ теори А. См^ у своТй працi «Добробут нацш. Дослiдження про природу добробуту нацш» заклав фундамент для розвитку теори кредитних вщносин. Учений розглядае грош^ наданi в ренту, як особливий каштал, котрий, з одного боку, дае прибуток кредитору, а з шшого, - дае необхiднi фiнансовi ресурси позичальнику для розвитку або стаб^заци роботи його пiдприемства. А. См^ видiляе в окрему групу споживчi кредити та визначае Тх як прояв марнотратства. Цю позицш вiдомий економiст обфунтовуе тим, що грош^ витраченi на задоволення споживчих потреб, не принесуть дивiдендiв, тому дат зобов'язання або зменшуватимуть доходи в майбутньому, або спонукатимуть до зменшення кiлькостi нерухомого майна у позичальника. Також в окрему категорш учений вщносить землевласникiв та зазначае, що «едина категорiя людей, котрим зазвичай позичають грошi, не очкуючи, що вони дадуть Тм якесь прибуткове використання, - це землевласники, що позичають пщ заставу своТх маеткiв» [21, с. 215]. Основною причиною такого явища було те, що землевласники зазвичай робили позики для сплати зобов'язань за попередшми боргами перед лихварями.
Подальшого розвитку теорiя кредиту набувае у науковому середовищi ушверситетв НадднтрянськоТ УкраТни у другш половинi XIX ст. У першу чергу кредиты вщносини розглядались як важливий елемент ринкових вщносин, а лiбералiзацiя даного аспекту з боку держави в XIX ст. була наслщком розумЫня значноТ ролi розвитку кредитних вiдносин для стабтьного росту економки iмперiТ. Важко переоцшити внесок проф. М. X. Бунге в розвиток украТнськоТ економiчноТ науки XIX ст. Значне мюце серед його роб^ займають дослiдження теори кредиту та кредитних вщносин. У своТй прац «Теорiя кредиту» [2] вш зазначав, що розвиток кредитних вщносин, в першу чергу був вигщний державу оскiльки саме вони пожвавлювали економiку. Водночас кредитнi вщносини, на переконання вченого, не повинн бути без винагороди кредитору. Умовно цю винагороду М. Бунге роздтяе на три складов^ 1) реалiзацiя кредиту; 2) сплата за страхування можливих ризиш, пов'язаних iз виданим кредитом; 3) винагорода за користування грошовим капиталом [2, с. 11].
Цими складовими винагороди учений пояснював, що «смешивание процентов с премией застрахования объясняется тем, что премия редко является чем-то отдельным и выражается обыкновенно подобно плате за пользование капиталом в своих долях. Ростовщик, который отдает свой капитал за 10, 15, 20 и 24 процента, выручает в этих процентах и премию застрахования, которая должна вознаграждать ему все потери по кредитным операциям» [1, с. 20]. У свою чергу, низьк проценты ставки в банках М. Бунге пояснював тим, що основний каштал, виданий банком, сам по собi йому не належить. Банк, у даному випадку виступае у ролi надшного посередника, котрий отримуе грошi на збер^ання пщ 1% рiчних та може надавати позики пщ 4% рiчних, ризикуючи лише коштами iнвесторiв [1, с. 38].
Важливий доробок у розвитку економiчноТ теори XIX - поч. XX ст. належить О. 1саеву, котрий звернув увагу на те, що основна роль баншськоТ пол^ики полягае у наданн надшних посередницьких послуг мiж кредиторами (особами, що розмщують депозиты вклади) та позичальниками. Учений вказував, що банк цтком може надавати кредити, нав^ь за рахунок поточних вкладiв, осктьки у разi необхщносл депозит може бути повернений за рахунок шших вкладниш [13, с.534]. Подiбний пщхщ до використання поточних вкладiв широко використовуеться великими банками i сьогодш, проте до таких короткострокових активiв банки включають i залишки за картковими рахунками фiзичних оаб. Проте О. 1саев зазначав, що каштал, отриманий вщ короткострокових депозилв, слщ направляти лише на короткострокове кредитування, стосовно ж довгострокових вкладiв подiбних обмежень не мае бути.
Для РосшськоТ iмперiТ 60ч роки XIX ст. вщзначилися низкою реформ, як не оминули й баншську систему. Перехiд вщ феодально! економiки до ринковоТ хоч i спiткав Росiйську iмперiю дещо iз запiзненням, порiвняно з краТнами бвропи, проте ставив новi виклики у баншському секторi. Так, указом №35847 вщ 31 травня 1860 р. було створено Державний банк РосшськоТ iмперiТ [23] та лквщовано Державний позиковий банк i Державний комерцiйний банк. Активи та пасиви останшх були переданi новоствореному банку. За Держаним банком вперше було закртлено функцш банкiвського регулятора над уама комерцiйними банками та кредитними товариствами, одночасно залишаючи йому й функци комерцшного банку (щодо кредитування
- п.14; депозитних вкладiв - п.15; приймання платежiв - п.16 вищезгаданого указу тощо). Надання банк такого широкого спектру можливостей пояснювався пересторогами росшського уряду щодо можливого виникнення дефщиту кредитних послуг на банкiвському ринку на етап реформування фшансовоТ та баншськоТ системи iмперil. Слiд вщзначити, що надання послуг, притаманних комерцшним банкам, лишалося навiть у 1897 р., коли Державний банк отримав функцп ем^ента в ходi грошовоТ реформи С. Ю. Вiтте [15, с. 84 - 85]. Це ставило пщ сумшв неупередженiсть даного банку як баншського регулятора.
Разом iз створенням Державного банку баншська система РосшськоТ' iмперiТ взяла курс на лiбералiзацiю банкiвського законодавства, що призвело до лквщацп старих банш, якi знаходилися у власностi держави. З провадженням баншськоТ' реформи Олександра II таю функцп, як кредитування, збереження депозитних вкладiв тощо, були передан товариствам взаемного кредиту, земським та приватним акцюнерним банкам (таб.1). Першим iз таких банш у Надднтрянськш УкраТ'ш став Херсонський земський банк (травень 1864 р.), для створення якого Мшютерством фшанав, було видтено 100 тис. руб., як надавалися цьому банку у виглядi позики. При цьому головною метою створення даного банку було посередництво у видачi креди^в пiд заставу нерухомого майна мiж Мiнiстерством Фшанав та кредитними товариствами помщиш [4, с 432]. Окрiм того, цим указом було регламентовано дiяльнiсть та вимоги кредитних товариств. Там особливост у пщходах кредитування землевласникiв були викликан бажанням уряду мiнiмiзувати ризики стосовно неповернення позик шляхом зобов'язання члеыв товариств взаемного кредиту нести сшльну вщповщальнють за повернення позик (п. 3 указу) [4].
Таблиця 1. Першi недержавш банки Надцшпрянщини, 1864 - 1872 рр.
Засновано (piK) Micro Назва банку Статутний каштал (руб.)
1864 Херсон Херсонський земський Банк 100 000
1868 Кив КиТвський приватний комерцiйний банк 1 000 000
1868 Харкiв Харшський торговий банк 100 000
1871 Харкiв Харкiвський земельний банк 1 000 000
1871 Днiпро Катеринославський Громадський банк 50 000
1871 КиТв КиТвський промисловий банк 1 500 000
1872 Полтава Полтавський земельнш банк 1 000 000
1872 Днтро Катеринославський комерцшний банк 500 000
Таблицю складено автором на основу. [6], [18], [6], [5], [21], [7], [4], [9], [10], [19].
Слщ вщзначити, що у Волинськш губернп' щеТ' створення товариств взаемного кредиту з'являлися ще за 20 рош до створення необхщноТ' законодавчоТ' бази для Т'хньоТ дiяльностi. Це було продиктовано гострою потребою помiщикiв у додаткових фшансових ресурсах та кволютю тогочасноТ' баншськоТ' системи. У результат такий попит серед аграрГГв на шотечы та iншi кредитнi продукти сприяв самооргашзацп' землевласникiв у кооперативы товариства. Так у 1840-х рр. мюцевим графом Г. Ржевуським планувалося створити таке товариство та надавати позики за ставкою 6% рiчних. Проте дiяльнiсть товариств такого роду не передбачалася тогочасним законодавством, тому ця У^атива так i не набула практично!' реалiзацiï [24, с.45].
Пюнером у питаны створення кредитного кооперативу в Росшськш iмперiï стало у 1866 р. Всеросшське товариство взаемного кредиту [14, с.103]. Дана установа надавала позики на довгостроковий перюд у розмiрi, який не перевищував 50% вщ закладного майна, пщ 5% рiчних. Проте, створення абсолютно нового типу кредитноТ' установи не викликало особливого штересу у заможних iмперських iнвесторiв. Саме тому, як зазначае П. М^улш, було прийнято ршення про гарантування кредитних бте^в золотим та срiбним рублем. 1нвесторами стали фiрми Роджельда (Париж) та Блейхредера (Берлш). З приходом нових потужних iнвесторiв було встановлено й новi номiнали закладних лиспв, так 100 руб. = 400 франмв = 16 ф. стерл. = 188,80 гульдешв = 107,5 талерiв [14, с.187]. Проте, незважаючи на очевидну кориснiсть товариства для розвитку тотечного кредитування, особливо вдалим його назвати важко. Головним викликом для товариства стала росшсько-турецька вшна 1877-1878рр., яка супроводжувалася високим рiвнем iнфляцiйних процесiв, що вiдобразилося на вщсоткових кредитних ставках. Уже в 1877 р. вщсоткова ставка за платежами стала 8 %, що було викликано тим, що розрахунки з швесторами велись iз розрахунку на золотий руб., натомють самi платеж1 за кредитами учасники товариства продовжували сплачувати кредитними (паперовими) рублями, курс яких був значно нижчим.
Окрiм кредитних кооперативiв в 1870-х почали активно формуватись першi акцюнерш банки на ринку аграрного кредитування, що призвело до зменшення вщсотковоТ' ставки по кредиту до 6 % рiчних [14, с.103]. Проте кредитними продуктами, ям пропонувалися товариствами взаемного кредиту або комерцшними акцюнерними банками, могли здебiльшого користуватися шдивщуальш власники землi, до яких в росшськш iмперiï належали лише 2% селянства [14, с.128]. Для вир^ення цiеï проблеми у 1882 р. було створено Селянський поземельний банк, а вже в 1895 р. було вщкрито 41 вщдтення цього банку по всш iмперiï. Цей банк надавав позики на птьгових умовах пщ 5,5 % рiчних, у разi ж виникнення прострочки накладався додатковий штраф у розмiрi 0,5 % вiд вартостi закладного майна [14, с.130-131]. Селянський поземельний банк попри свою со^альну спрямованють приносив значнi прибутки державi, про що свщчить не лише динамiчне збiльшення кiлькостi позичальникiв у перюд його юнування, а й те, що единою перепоною, яка
змогла зруйнувати цей банк, став бтьшовицький переворот 1917 р. Серед основних причин усшшносп даного банку можна вщзначити таке: 1) кредит надавався у формi тотеки; 2) висока вмотивованють селянства, спрямована на одержання власноТ, iндивiдуальноТ землi; 3) природна прибутковють аграрноТ справи.
Для забезпечення попиту на додатковi фiнансовi ресурси серед привтейованого населення урядом у 1895 р. було засновано Дворянський земельний банк [3], основна мета якого полягала у наданш довгострокових позик спадковим дворянам пщ заставу нерухомого майна та земельних угщь. Загальна сума позики не повинна була перевищувати 60% вартост заставного нерухомого майна. Даш позики надавались на термш вщ 36 рош i 7 мюя^в до 48 рош i 8 мiсяцiв, на вибiр позичальника. Усi цi позики, не залежно вщ термiну, надавалися пщ 5% рiчних у виглядi закладних лиспв номiналами 100, 300, 500, 1000, 5000 i 10 000 руб. Проте невдовзi процентну ставку за кредитом було знижено до 3,5% рiчних [16]. Але шльговють цих кредитв не мала особливого усшху, оскiльки дворянство часто використовувало додатковi фiнансовi ресурси не для полтшення ефективностi основних засобiв, а для отримання короткочасного задоволення своТх особистих потреб [13 с. 556].
Першим комерцшним банком Наддшпрянщини можна вважати КиТвський Приватний Комерцiйний Банк [5]. Цей банк було засновано у 1868 р. 30-а акцюнерами, як володiли iменними акцiями, кожна з яких коштувала 10 тис. руб. Загальний статутний капiтал на момент створення банку складав 1 млн. руб., з можливютю його розширення до 2,5 млн. руб. КиТвський Приватний Комерцшний банк надавав позики переважно промисловим пщприемствам за умови, якщо позика не перевищувала 50 % оцшочноТ вартост закладного майна.
Зi зростанням пропозици на ринку баншських послуг зростала й бюрократиза^я та регламентацiя дiяльностi кредитних установ. Рекоменда^ями ДержавноТ Думи вщ 17 травня 1871 р. було регламентовано основш види дiяльностi земських кредитних установ та прийнято типову форму Тхнього статуту [17]. За зразок типового статуту для земських банш пропонувалося брати статут Херсонського Земського Банку (вщ 20 травня 1864 р.) [4], а для земельних банш - Харшського Земельного банку (вщ 4 травня 1871 р.) [17]. А вже 31 травня 1972 р. було видано указ, яким остаточно сформовано шаблони можливих статупв для рiзного роду кредитних установ та встановлено: обмеження на придбання нерухомого майна (п. 7), вартють цшних паперiв банку (п. 9), максимальну частку кожного учасника товариства взаемного кредиту (п. 10), заборону на членство одшеТ особи в ктькох кредитних установах [18]. Цим же указом уа кредитш оргашзацп зобов'язувалися подавати рiчний баланс з вщображенням рiчних фшансових результат.
Висновки. Проведене дослщження пореформеноТ баншськоТ системи РосшськоТ iмперiТ дозволяе зробити висновки про те, що реформа була вимушеним кроком уряду у процеа реашмаци баншськоТ системи. Мшютерство фшанав, враховуючи попереднш невдалий досвщ створення банкiв, стимулювало до об'еднання потенцшних споживачiв кредитних продуктв земських банкiв на умовах круговоТ поруки. Проте незважаючи на прогресивнють таких нових пiдходiв до кредитування, залишалися активними й пережитки дореформених пiдходiв, що знайшло свое вщображення у шльговому кредитуваннi дворянства.
Значне мюце серед учених та практиюв, якi займалися реформуванням банювськоТ системи РосiйськоТ iмперiТ, належить представнику КиТвськоТ економiчноТ школи Миколi Бунге. Окрiм цього саме недержавнi банки НаддшпрянськоТ УкраТни, зокрема Херсонський Земський Банк та Харшський Земельний Банк, стали прикладом для формування аналопчних баншських установ по всш iмперiТ. Проведене дослiдження також дае змогу зробити висновок про те, що значних усшжв реформа зазнала завдяки технократичному пщходу в урядових призначеннях та залучення науков^в до управлшня державою, що особливо актуально i для сучасноТ УкраТни.
Список використаних джерел
1. Бунге Н. Х. Основания политической экономии. Киев: Унив. тип., 1870. 136 с.
2. Бунге Н. Х. Теория кредита. Киев: Унив. тип., 1852. 312 с.
3. Высочайше утвержденное положение о Государственном Дворянском Земельном Банке: Закон Российской империи от 3 июня 1895 г. № 3016. Полное собрание законов Российской Империи (далее - ПСЗ РИ). Санкт-Петербург, 1881. Т. 5. Отд. I. Собр. III. С. 263-269.
4. Высочайше утвержденный устав земского банка Херсонской губернии: Закон Российской империи от 20 мая 1864 г. № 40898. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1867. Т. 39. Отд. I. Собр. II. С. 432-444
5. Высочайше утвержденный устав Киевского Частного Комерческого Банка: Закон Российской империи от 18 июня 1868 г. № 45999. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1873. Т. 43. Отд. I. Собр. II. С. 830-839
6. Высочайше утвержденный устав Полтавского земельного банка: Закон Российской империи от 8 апреля 1871 г. № 50708. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1875. Т. 47. Отд. I. Собр. II. С. 446-455
7. Высочайше утвержденный устав Харьковского торгового Банка: Закон Российской империи от 8 мая 1868 г. № 45822 ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1873. Т. 43. Отд. I. Собр. II. С. 551-557.
8. Высочайше утвержденный Устав Земского Банка Херсонской губернии: Закон Российской империи от 20 мая 1864 г. № 40898 ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1867. Т. 39. Отд. I. Собр. II. С. 432-444.
9. Высочайше утвержденный Устав Харьковского земельного банка: Закон Российской империи от 4 мая 1871 г. № 49556. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1874. Т. 46. Отд. I. Собр. II. С. 421-431.
10. Высочайше утвержденный Устав Киевского промышленного банка: Закон Российской империи от 12 июня 1871 г. № 49730 ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1874. Т. 46. Отд. I. Собр. II. С. 845-855.
11. Гурьев А. Н. Очерк развития кредитных учреждений в России. Москва, 2012. 258 с.
12. Гиндин И. Ф. Русские коммерческие банки: из истории финансового капитала в России : монограф'я. Москва: Госфиниздат, 1948. 453 с.
13.Исаев А. А. Начала политической экономии. С.-Петербург, 1908. 842 с.
14.Мигулин П. П. Наша банковская политика 1729-1903. Харьков: Печатное дело, 1904. 439 с.
15. Ольденбургъ С. С. Царствование Императора Николая II. Белград, 1939. Т. 1. 389 с.
16. О конверсии 4,5% залогового листа Государственного Дворянского Земельного Банка и о втором выпуске 3,1% залогового листа того же: Закон Российской империи от 16 января 1898 г. № 14895. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург,1901. Т. 18. Отд. I. Собр. III. С. 34.
17. О главных основаниях устройств земских кредитных учреждений: Закон Российской империи от 17 мая 1871 г. № 49609. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1881. Т. 46. Отд. I. Собр. II. С. 583-584.
18.Об учреждении частных кредитных установ: Закон Российской империи от 31 мая 1871 г. № 50913 ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1881. Т. 47. Отд. I. Собр. II. С. 757-759.
19. Об уставе Екатеринославского Коммерческого Банка: Закон Российской империи от 17 августа 1872 г. № 51226. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1881. Т. 47. Отд. II. Собр. II. С. 441-450.
20. Об учреждении Общественного Банка в городе Екатеринославе: Закон Российской империи от 31 мая 1871 г. № 49683. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1874. Т. 46. Отд. I. Собр. II. С. 744-745.
21. Смт А. Добробут нац1й. Досл'дження про природу добробуту на^й: Ки/в: Port-Royl, 2001. 596 с.
22. Ткаченко А. О., Ткаченко I. В. Створення i д'яльн'ють банювських установ на територ/ Укра/ни: економко-правовий аспект (XVIII столття - початок 30-х роюв XX столття). Суми: Ярославна, 2014. 254 с.
23. Устав государственного банка, именной указ данный сенату: Закон Российской империи от 31 мая 1860 г. № 35847. ПСЗ РИ. Санкт-Петербург, 1881. Т. 35. Отд. I. Собр. II. С. 644-659.
24. Фаренiй I. А. Кооперативний рух у Надднiпрянськiй Укра/н в Другiй половинi XIX - на початку XX ст.: монограф'я. Черкаси: В'длуння-Плюс, 2008. 432 с.
References
1. Bunhe, N. Kh. (1870). Osnovaniya politicheskoy ekonomii [The foundations of political economy]. Kyiv: Unyv. typ. [in Ukr.].
2. Bunhe, N. Kh. (1852). Teoryia Kredyta: Sochynenye [Credit Theory: Writing]. Kyiv: Unyv. typ. [in Ukr.].
3. Vysochajshe utverzhdennoe polozhenie o Gosudarstvennom Dvoryanskom Zemel'nom Banke: Zakon Rossijskoj imperii ot 3 iyunya 1895 g. № 3016 [The highest approved regulation on the State Noble LandBank: Law of the Russian Empire dated June 3, 1895, No. 3016]. Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii (dale - PSZ RI) [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1881. 5 (1, III), 263-269 [in Rus.].
4. Vyisochayshe utverjdennyiy ustav zemskogo banka Hersonskoy gubernii: Zakon Rossiyskoy imperii ot 20 maya 1864 g. № 40898 [The highest approved charter of the Zemstvo Bank of the Kherson Province: The Law of the Russian Empire dated May 20, 1864 No. 40898]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1867. 39 (1, II), 432-444 [in Rus.].
5. Vyisochayshe utverjdennyiy ustav Kievskogo CHasnogo Komercheskogo Banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 18 iyunya 1868 g. № 45999 [Highest approved charter of Kiev Private Commercial Bank: The law of the Russian Empire dated June 18, 1868 No. 45999]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1873. 43 (1, II), 830-839 [in Rus.].
6. Vyisochayshe utverjdennyiy ustav Poltavskogo zemelnogo banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 8 aprelya 1871 g. № 50708 [The highest approved charter of the Poltava Land Bank: Law of the Russian Empire of April 8, 1871 No. 50708]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1875. 47 (1, II), 446-455 [in Rus.].
7. Vyisochayshe utverjdennyiy ustav Harkovskogo torgovogo Banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 8 maya 1868 g. № 45822[Highest approved charter of Kharkov Trade Bank: Law of the Russian Empire dated May 8, 1868 No. 45822]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1873. 43 (1, II), 551-557 [in Rus.].
8. Vyisochayshe utverjdennyiy Ustav Zemskogo Banka Hersonskoy gubernii: Zakon Rossiyskoy imperii ot 20 maya 1864 g. № 40898[The Highest Approved Charter of the Zemsky Bank of the Kherson Province: Law of the Russian Empire dated May 20, 1864 No. 40898]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1867. 39 (1, II), 432-444 [in Rus.].
9. Vyisochayshe utverjdennyiy Ustav Harkovskogo zemelnogo banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 4 maya 1871 g. № 49556[The Highest Approved Charter of the Kharkov Land Bank: Law of the Russian Empire dated May 4, 1871 No. 49556]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1874. 46 (1, II), 421-431 [in Rus.].
10. Vyisochayshe utverjdennyiy Ustav Kievskogo promyishlennogo banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 12 iyunya 1871 g. № 49730[The Highest Approved Charter of the Kiev Industrial Bank: Law of the Russian Empire of June 12, 1871 No. 49730]. PSZ RI [The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1874. 46 (1, II), 845-855 [in Rus.].
11.Gurev, A. N. (2012) Ocherk razvitiya kreditnyih uchrejdeniy v Rossii [Sketch of the development of credit institutions in Russia]. Moscow: Kniga po Trebovaniyu [in Rus.].
12.Gindin, I. F. (1948). Russkie kommercheskie banki: iz istorii finansovogo kapitala v Rossii [Russian commercial banks: from the history of financial capital in Russia]. Moscow: Gosfinizdat [in Rus.].
13. Isaev, A.A. (1908). Nachala politicheskoy ekonomii [The beginnings of political economy]. St. Petersburg [in Rus.].
14. Migulin, P. P. (1904) Nasha bankovskaya politika 1729-1903. [Our banking policy is 1729-1903.]. Kharkiv: Pechatnoe delo [in Rus.].
15.Oldenburgy, S. S. (1939) TSarstvovanie Imperatora Nikolaya II. [The reign of Emperor Nicholas II.] (Vols. 1- 3) Belgrade [in Rus.].
16. О konversii 4,5% zalogovogo lista Gosudarstvennogo Dvoryanskogo Zemelnogo Banka i o vtorom vyipuske 3,1% zalogovogo lista togo je: Zakon Rossiyskoy imperii ot 16 yanvarya 1898 g. № 14895. [On the conversion of 4.5% of the pledge list of the State Noble Land Bank and on the second issue 3.1% of the pledge sheet of the same: Law of the Russian Empire dated January 16, 1898 No. 14895.]. PSZ RI [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1901. 18 (1, Ill), 34 [in Rus.].
17. О glavnyih osnovaniyah ustroystv zemskih kreditnyih uchrejdeniy: Zakon Rossiyskoy imperii ot 17 maya 1871 g. № 49609. [On the main foundations of devices of the Zemstvo credit institutions: Law of the Russian Empire dated May 17, 1871 No. 49609.]. PSZ RI [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1874. 46 (1, Ill), 583-584 [in Rus.].
18. Ob uchrejdenii chastnyih kreditnyih ustanov: Zakon Rossiyskoy imperii ot 31 maya 1871 g. № 50913. [On the establishment of private credit establishments: Law of the Russian Empire of May 31, 1871 No. 50913]. Sankt-Peterburg, 1875. 47 (1, Ill), 757-759 [in Rus.].
19. Ob ustave Ekaterinoslavskogo Kommercheskogo Banka: Zakon Rossiyskoy imperii ot 17 avgusta 1872 g. № 51226.[ On the Charter of Ekaterinoslav Commercial Bank: Law of the Russian Empire of August 17, 1872 No. 51226.]. PSZ RI [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1875. 47 (2, II), 441-450 [in Rus'].
20.0b uchrejdenii Obschestvennogo Banka v gorode Ekaterinoslave: Zakon Rossiyskoy imperii ot 31 maya 1871 g. № 49683. [On the establishment of the Public Bank in the city of Yekaterinoslav: Law of the Russian Empire of May 31, 1871 No. 49683.]. PSZ RI [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1874. 46 (1, II), 744-445 [in Rus.].
21.Smit, A. (2001). Dobrobut natsii. Doslidzhennia pro pryrodu dobrobutu natsii [The welfare of nations. Research on the nature of the welfare of nations]. Kyiv: Port-Royal [in Ukr.].
22.Tkachenko, A. O., Tkachenko, I. V. (2014). Stvorennia i diialnist bankivskykh ustanovna terytorii Ukrainy: ekonomiko-pravovyi aspekt (XVIII stolittia - pochatok 30-kh rokiv XX stolittia) [Creation and activity of banking institutions in Ukraine: the economic and legal aspect (XVIII century - the beginning of 30-ies of XX century)]. Sumy: Yaroslavna [in Ukr.].
23. Ustav gosudarstvennogo banka, imennoy ukaz dannyiy senatu: Zakon Rossiyskoy imperii ot 31 maya 1860 g. № 35847.[ The charter of the state bank, personal decree given to the senate: Law of the Russian Empire of May 31, 1860 No. 35847.]. PSZ RI [ The complete collection of the laws of the Russian Empire]. Sankt-Peterburg, 1862. 35 (1, II), 644-659 [in Rus.].
24.Farenii, I.A. (2008) Kooperatyvnyi rukh u Naddniprianskii Ukraini v Druhii polovyni XIX - na pochatku XX st. [Cooperative house at Naddnipryanskiy Ukraine in the Other half of XIX - on the cob of XX cent.]. Cherkasy: Vidlunnia-Plius [in Ukr.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Орлик Михайло Васильович, асшрант кафедри економки, менеджменту та комерцшно'Т дiяльностi ЦентральноукраТнський нацюнальний техшчний ушверситет, м. Кропивницький Адреса: просп. Ушверситетський, 8, Кропивницький, Юровоградська область, 25000, УкраТна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Орлик Михаил Васильевич, аспирант кафедры экономики, менеджмента и коммерческой деятельности Центральноукраинский национальный технический университет, г. Кропивницкий Адрес: просп. Университетский, 8, Кропивницкий, Кировоградская область, 25000, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Orlik Mikhail, postgraduate student of the Department of Economics, Management and Business Central Ukrainian National Technical University, Kropivnitsky city Address: Prospekt University, 8, Kropivnitsky, Kirovograd region, 25000, Ukraine e-mail: [email protected]
Подано до редакци 15.05.2019 Прийнято до друку 06.06.2019
