CC BY
79
феліцитарність як амбівалентну категорію, тобто психологічну й лінгвістичну.
Список використаної літератури
1. Бреслав Г. Психология эмоций: учеб. пособ. / Г. Бреслав. - 2-е изд., стереотип. - М. :
Смысл, 2006. - 544 с. - (Психология для студента).
2. Лавренова О.А. Русское лексико-семантическое поле „Атмосферные осадки“ /
О.А. Лавренова // Вестник ВГУ. Сер.: Филология. Журналистика. - 2010. - № 1. - С. 52-54
3. Ларин Б.А. Из истории славяно-балтийских лексикологических сопоставлений (стыд-срам) / Б.А. Ларин // История русского языка и общее языкознание (Избранные работы). - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.
4. Мартина Р. Искусство эмоционального баланса / Р. Мартина; пер. с англ. Г. Воскречан. - СПб.: Будущее Земли, 2004. - 320 с.
5. Никифорова Е.Б. Семантическая эволюция лексической системы русского языка: тенденции, векторы, механизмы : автореф. дис. на соискание учён. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык“ / Е. Б. Никифорова. - Волгоград, 2008. -48 с.
6. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - М.: Изд-во
„Восток-Запад“, „АСТ“, 2007. - 320 с.
7. Савельєва Л.С. Значення статусу когнітивної ознаки для встановлення меж і структури семантичного поля / Л.С. Савельєва // Наукові праці. Сер.: Філологія. Мовознавство. - 2010. - Т. 138, Вип. 125. - С. 67-72
8. Степанова М.Д. Словообразование современного немецкого языка / М.Д. Степанова.
- М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1953. - 376 с.
9. Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache / Hsg. D. Götz, G. Haensch, H.
Wellmann. - Berlin, München, Wien, Zürich, N. Y.: Langenscheidt, 2008. - 1307, [5] S.
10. Schützeichel R. Althochdeutsches Wörterbuch / R. Schützeichel. - 2-e Aufl., durchgesehene u. erg.. - Tübingen : Max Niemeyer Verl., 1974. - 250, [2] S.
Стаття надійшла до редакції 28 червня 2011 р.
N. V. Romanova
SEMANTIC FIELD OF HAPPINESS IN THE OLD GERMAN LANGUAGE
The article deals with the semantics field of happiness in the Old German language in terms of field approach as a method of analysis of linguistic phenomenon. Limits and structure of research semantic field are studied; the role of cognitive feature, with can take within the semantic field of differential and integral to motivational, is outlined.
УДК 81'1
В. М. Швець
РІЗНОВИДИ АРГО СОЦІАЛЬНИХ ГРУП СУЧАСНОЇ ГРЕЦІЇ ТА ДЕЯКІ ЇХ
ОСОБЛИВОСТІ
Стаття є спробою дослідити різновиди арго серед різних соціальних груп Греції. Робиться семантико-морфологічний, а також етимологічний аналіз різних лексем, проводяться паралелі з новогрецькою та давньогрецькою мовами, розглядається лексичний склад. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім вивченням даного явища.
Ключові слова: арго, xaAiapvrä, сленг, класифікація, словотворчі засоби, етимологія.
Актуальність даної теми зумовлена, з одного боку, великим інтересом до феноменів сленгу і жаргону в сучасній науці, з іншого боку, недостатньою її опрацьованістю. Проблема взаємодії мови і суспільства не може бути осмислена без вивчення функціонування словникового складу мови у різних верствах суспільства і професійних групах, без ретельного аналізу її соціально-діалектальної стратифікації і функціонально-стилістичного варіювання.
Метою цієї статті є спроба на конкретному матеріалі проілюструвати деякі особливості слів і висловів жаргону певних соціальних груп.
Згідно мети дослідження були висунуті наступні завдання: зробити семантико-морфологічний, а також етимологічний аналіз різних лексем, провести паралелі з новогрецькою та давньогрецькою мовами.
Матеріалом для дослідження стали лексичні одиниці, відібрані методом суцільної вибірки зі словників новогрецького сленгу.
Мова того чи іншого етносу, як правило, представлена рядом варіантних форм. Кожна з них характеризується своїм інвентарем лексичних засобів. Будь-яке слово або фразеологізм належить мові в цілому або є обмежений у своєму вживанні в одній з варіантних форм мови. [1, с. 17]
Наддіалектною, кодифікуючою формою є літературна мова. Їй протистоїть безліч територіальних діалектів, які не кодифікуються. Некодифікуючою формою мови є також просторіччя і жаргони (арго, сленг). [1, с.17]
Арго - одне з найбільш суперечливих явищ мовної культури. Воно настільки сильно схильне до стрімких змін, що його вивчення і особливо фіксація стають проблематичними. Вичленувати його як замкнуту систему, як об'єкт спостереження можна тільки умовно. Тому філологам дуже складно встановити строгі термінологічні межі з чітким визначенням складових предмету дослідження. Не можна не погодитися з С. Федяєвим, який зауважує, що «з приводу арго, жаргонів і сленгу лінгвісти створили свій жаргон, причому на відміну від, наприклад, від носіїв «блатної музики», самі лінгвісти розуміють один одного не завжди». [2, с.16]
Таким чином, видається необхідним дати короткий огляд думок сучасних дослідників з цього питання, зокрема, оцінку термінів «жаргон», «арго» і «сленг».
Терміни «жаргон» і «арго» прийшли в російську лінгвістику з французької мови, а «сленг» - з англійської. У французькій лінгвістиці зустрічаються діаметрально протилежні тлумачення цих слів. Наприклад, тлумачний словник Робер [3] дає загальновживане значення терміну «арго» - «мова криміналу» і лінгвістичне -«нетехнічна лексика, що використовується певною соціальною групою». Етимологічно арго - «corporation des gueux» - співтовариство зловмисників. Жаргон в Робері пояснюється як неправильна, спотворена або штучно створена мова, зрозуміла тільки членам даного угрупування. Проте укладачі словника з Бібліотеки Ларус вважають, що саме термін арго (а не жаргон) позначає «сукупність слів і висловів, що використовуються людьми однієї соціальної і професійної групи з метою виділитися на фоні інших соціальних об'єднань». Термін «сленг» у Ларусі відсутній, а в Робері і Ашетт пояснюється як «англійське арго». В словнику Уебстерс і в Оксфордському тлумачному словнику значення «таємна, засекречена мова» належить терміну «арго», а професійна лексика входить в семантичне поле «жаргон».
Вітчізняна жарґонологія розвивалася в річищі європейських пошуків у галузі вивчення соціальних мов і мала свої особливості. Проблеми української жаргонології досліджували такі видатні науковці як В. Іванов, В. Боржковський, В. Щепотьєв,
С. Пиркало, Л. Ставицька та ін. За визначенням Ставицької, «арго - це таємна мова, якою користуються члени закритої групи, низи суспільства, а жаргон - атрибут
негерметичної групи; це соціальний діалект певної вікової спільноти чи професійної корпорації». [4, с.24] Сленг вона визначає як «різновид розмовної мови, яка оцінюється суспільством як підкреслено неофіційна». [4, с.40]
Проте деякі лінгвісти таємницю арго виключають. На думку А.Т. Липатова, створення штучної мови - непомірно велика праця навіть для фахівця, тому зловмисники спілкуються на звичайному вульгарному діалекті, позбавленому схильності до мовної гри. [5, с.34 - 36]
У сучасній лінгвістиці термін «арго» використовується переважно у значенні «злодійська мова». Існує уявлення про арго як про таємну мову малої групи. Але, у будь-якому випадку, для багатьох науковців значення терміна пов'язано з герметизацією словесного спілкування. [6, с. 15]
Причинами виникнення арго переважна більшість дослідників вважає:
1. Потреба спілкуватися один з одним у присутності чужих, не бажаючи, щоб їх зрозуміли.
2. Бажання приховати секрети свого ремесла і торгівлі.
3. Необхідність в ізоляції від ворожих сил.
4. Прагнення до мовної виразності.
Основними функціями арго є:
1. Конспіративна. Арго виробляється стихійно, його лексичні одиниці можуть перейти з арго в звичайну розмовну мову (існують такі слова, які перейшли в російську мову з арго розбійників XVII в.), більш того, у наш час в мову проникають все більше слів «декласованих» (свідчення їх зростаючої активності). Проте, арго незрозуміле для невтаємничених, і цей факт злочинний світ використовує у своїх цілях.
2. Пізнавальна. Арго - пароль, за допомогою якого впізнають один одного декласовані елементи (Жирмунський В.М.)
3. Номінативна. В арго існує велика кількість слів і фразеологізмів, які використовуються на позначення тих або інших предметів і явищ, для яких немає еквівалента в літературній мові.
4. Світоглядна. Зниженість і вульгаризм злодійської мови - особливість нашого сприйняття, а в сприйнятті самого злодія вона носить героїчний характер. [5, с. 39 - 40]
Арго декласованих елементів існувало ще в глибокій старовині. Деякі дослідники вважають його штучною і таємною мовою, але це питання досить спірне. Так, академік Д.С. Лихачов визначає такий підхід як «донауковий». Ще в 1938 р. він писав: «Донауковий погляд тлумачив арго як результат якогось «contrat social», що укладається арготуючою групою з метою приховування своїх задумів і дій від тих, що можуть їх підслуховувати - представників чужих верств населення.
Це уявлення, що не завжди було фактом спостереження, а швидше було деякою абстрактною спробою тлумачення арго, мало незаперечні переваги і дожило в тій або іншій формі до наших днів.
Проте пояснення це не може бути прийнято в даний час навіть у компромісних формах, оскільки, будучи логічно і послідовно застосовано, воно спричиняє цілий ряд наслідків, що призводять до абсурду посилу» [7, с. 42]
У новогрецькій лінгвістиці питання жаргонології досліджували такі науковці як Капетанакі В., Папазахаріу Е., Петропулос І., Катсикіс І., Спіропулос Д. Слід зауважити, що жоден з них не займався питаннями класифікації жаргонізмів, окрім Папазахаріу Е., який розподілив їх таким чином:
1) оі GUV0n^aTtK8Ç Xé^stç - умовні (кодові) лексеми, значення яких розуміють тільки люди, що належать до певного кола;
2) оі nxo^é^siÇ або пхоціцптікв? ^é^siç - звуколексеми або звукоімітуючі лексеми,
що згодом набувають певного значення;
3) оі Xé^siç sniôst^nç - лексеми-демонстраціїї, що вживаються для того, щоб продемонструвати знання мови тієї чи іншої соціальної групи;
4) оі siKovoXé^siç - лексеми-образи, що спираються на певні образи якоїсь ситуації.
Різновидом арго є сленг сексуальних меншин Греції, іменований Kaliapvrá від фр. gaillard - сміливий, зухвалий), що має в новогрецькій мові такі синоніми, що відображають його незрозумілість для невтаємничених: XanviKá (латинська) єтроюака (етруська). Єдиним на даний момент вченим, що досліджував це явище, був грецький лінгвіст І. Петропулос, який визначає Kaliapvrá як штучну мову, що створювалася досить тривалий час і що перетворила прихильників одностатевого кохання в закриту касту. Kaliapvrá має власну лексику, особливості вимови, і, крім того, велику швидкість мовлення. В даний час Kaliapvrá виступає як єдине ціле на двох рівнях: власне Kaliapvrá і hápvcrn (vtobpa hapvra) На першому різновиді говорять, більш менш, практично всі гомосексуалісти. Другим же володіють тільки найдосвідченіші, меншина, втаємничені. Подібний поділ стався завдяки тенденції лексичного складу Kaliapvrá набувати нових прихованих змін семантики слів. Aiápvrw (vtobpa Áiapvra) є творінням останніх років ХХ століття. Незважаючи на досить толерантне відношення грецького народу до гомосексуалістів, останні, очевидно, мають достатньо причин для приховування свого соціального статусу.
Kaliapvrá - це (за термінологією І. Петропулоса) умовний діалект, керований особливими правилами, характерними для всіх умовних діалектів. Природно, даний феноменвідповідає всім граматичним і синтаксичним правилам новогрецької мови, що в жодному разі не заважає першому бути винятково гнучкою і пластичною мовою. У Kaliapvrá є одна відмінна риса: він змушує співбесідника мимовільно посміхатися. І це є метою гомосексуалістів, що розмовляють на ньому: вони прагнуть максимально привернути до себе співбесідника. З погляду досліджень літературознавчих і лінгвістичних Kaliapvrá є абсолютно недослідженою сферою. Приблизно в такому ж стані знаходиться блатний жаргон KomoaftáKiKa дослідження в галузі якого не пішли далі блатних пісень.
На думку І. Петропулоса, люди нижчих соціальних верств суспільства, “нижчий світ”, є основними носіями грецьких традицій, і, крім того, продовжують створювати нові. Гомосексуалісти, хоча і в обмеженій кількості, також мають відношення до “нижнього світу”, проте останній в більшості випадків їх відкидає. Новогрецька культура страждає численними упередженнями, що не дозволяють грекам сприймати гомосексуалістів і чути їх мову. Проте, всупереч всьому, і незалежно від суспільних настроїв, представники сексуальних меншин і їх мова продовжують існувати. До того
ж, історії відомі факти існування штучних мов і діалектів, що об'єднують різні суспільні класи. Так, наприклад, в XVII-XIX століттях в Греції знахарі-шарлатани, будівельники говорили на особливих професійних жаргонах. На даний момент існує жаргон злочинців, що містить зразки лексики наркоманів, злодіїв та інших представників злочинного світу.
Kaliapvrá - усна мова, словник якої складає тисячі слів (в книзі «Kaliapvrá»
І. Петропулос описав більше трьох тисяч лексичних одиниць). Історія його розвитку збігається з розвитком великих міст нової Греції, що можна прослідкувати, порівнюючи значення різних слів Kaliapvrá. Яскравим прикладом подібного хронологічного аналізу є ряд таких слів: fiXaKoyaÀiôob - «цензура» (від fiXaKrnônç yaÀiôa - «дурні ножиці»), KpvoraÀXooivov - «телевізор» (від KpvaraÀÀo - «кристал, кришталь» + oivob (фр. cine - кінематограф)), oxtápnc, - «депутат» (від oxtœ - «вісім»; декілька десятиріч тому грецькі депутати одержували вісім тисяч драхм на місяць).
Письмових зразків цієї мови не спостерігається. Гомосексуалісти в більшості своїй використовують не більше трьох-чотирьох сотень слів, проте зустрічаються і такі, які володіють KaÀiapvrâ досконало. Окрім лексичних зразків, наданих новогрецькою мовою, KaÀiapvrâ містить велику кількість запозичень з турецької, італійської, французької і англійської мов. Німецька ж і російська мови в KaÀiapvrâ, представлені мало. Що ж до взаємовідношень між блатним жаргоном KomaaftâKiKa і мовою сексуальних меншин KaÀiapvrâ, то вони виражені дуже слабо. І. Петропулос зазначає, що ці різновиди арго запозичили один у одного не більше ніж по десятку слів. [8, с. 63] В той же час, словник блатного жаргону більше тяжіє до лексики робітничого класу. До складу KaÀiapvrâ, окрім запозичених слів, входить безліч лексичних одиниць, що є видозміненими словами новогрецької мови: vrovjâ від vrovjâvi - «густий дим» (можл. від російськ. туман), arayovâKqç - «двійник» (від arayôva - «крапля»; пор. aav ôvo arayôveç vepô - «як дві краплі води»). Велика кількість слів KaÀiapvrâ - лексеми новогрецької мови, які набули нових значень шляхом асоціативного переосмислення (rayi - «деко» - rayi - «дзеркало»). Характерною особливістю цього різновиду арго є наявність так званих слів-ключів, семантичні компоненти яких відрізняються великою різноманітністю й іноді можуть бути діаметрально протилежними: afléÀm - «давати, брати, класти, виймати, мати, хотіти» (ті ж значення має інше багатозначне дієслово fiovéÀœ). У поєднанні з іншими словами вони утворюють безліч висловів з найрізноманітнішими значеннями (aftéÀe anoKaré - «йди сюди», afteXei yKovropehâ -«дме вітер», afiéXrn axaÀiâ - «бути на дієті»; fiovéXrn yÀaaôvia - «носити окуляри», fiovéXrn KâvÇspo - «йти», fiovéXrn цжкошроЬ - «хотіти пити» et cetera) До речі, подібна розпливчатість семантики арготичних лексем наголошується і іншими грецькими лінгвістами, що займалися вивченням явища арго [10].
Більшість іменників і прикметників KaÀiapvrâ жіночого роду, і їм часто додаються або псевдонародні (Kapajapjapob - «Афінський стадіон», roüPaéÀœ - «хустка, шаль»), або псевдоіноземні закінчення (poaohjavré - «лизання»). Запозичені ж слова, навпаки, набувають закінчення, характерні для новогрецької мови (cloche - KÀoaôvi «дзвоник»).
Що ж до лексичного складу Kaliapvrâ, там є окремі слова на позначення назв тварин (novnpovrôjKa - «лисиця», від novqpôç - «хитрий» + англ. dog - «собака»), деяких рослин (xpvaoanvpoé - «помаранчеве дерево», від jpuaô - «золото» + опюрі -«зернятко»), кольорів (pnÀâKnç - «чорний», від англ. black), металів, певних хвороб і лікарів (vrûâç - «стоматолог», можл. від фр. dent - «зуб»), найближчих родичів (Kps^aÀôrsKvo - «кум», від Kps^âÀa -«шибениця»; в KaÀiapvrâ - «шлюб» + rsxvo -«немовля»). Велика кількість лексичних одиниць служить для вираження краси або потворності людини, його фізичних вад (jâoüç-annhâ - «той, що не має зубів», від англ. house - «домівка»; в KaÀiapvrâ - «рот» + апцХт - «печера»). Характерним є досить грубе відношення гомосексуалістів до людей похилого віку, що відображене значною кількістю відповідних синонімів: ^ovxÀoaKe^néç - «старий» (від ¡job^Àa - «плісень», aKSjunéç - від тур. iskembe - «шлунок жвачної тварини»). Окрему групу складають назви страв (досить різноманітні і численні), якими користуються носії KaÀiapvrâ в своїх ресторанах і тавернах, наприклад ajneÀojnojniraeç - «долма» (від ajnéÀi - «виноград» + jinojniraa - «бомбочка»), arnÀ^vsç - «макарони», (від aœÀqvaç - «трубка»). З топонімів в KaÀiapvrâ спостерігаються назви декількох європейських країн і міст; грецька топонімія представлена більш повно. Звичайно кожний топонім в KaÀiapvrâ є влучною дотепною характеристикою: TovpiarôpaKa - «Акрополь», букв. «пастка для туристів» (від rovpiaraç - «турист» + paKâ - «пастка»).
Словотвір KaÀiapvrâ підлягає тим самим законам, що й новогрецька мова; роблячи морфологічний аналіз лексики KaÀiapvrâ, можна виділити префіксацію (aKiôp^ç -«глухий», ajnevapœrôç - «німий», OeoKâÀiapvroç - «потворний», npo^âÀeja - «легкий
сніданок, закуска»), афіксацію (xpenvôxnç - «ідіот», охапоАтрцд - «голодранець»), основоскладання або композицію (SopxaxoftiSrn^evoq - «постійний рогоносець» (від ôopxàxnç - «рогоносець» + fhôrn^évoç - «пригвинчений»), словоскладання або юкстапозицію (rÇivafîoomûvrnç - «учений» (від TÇivàfîœ - «розуміти, впізнавати» + англ. student - «студент») та семантичний, або внутрішній словотвір, який полягає в семантичних змінах лексем (xoüxoüfiáyia - «сова»; в xaXiapvrá - «таємний агент поліції», npeofieía rœv Hvœ^évœv noXireírnv - «посольство Сполучених Штатів»; в xaXiapvrá - «туалети на площі Омонія в Афінах»). Відзначається також факт, що композиція та юкстапозиція в xaXiapvrá зустрічаються значно частіше, ніж у новогрецькій мові, зближуючись у цьому плані з мовою давньогрецькою, яка ще в дуже давні часи мала здатність до складання слів та основ. Розглядаючи гомерівські «Іліаду» та «Одіссею», що є найдавнішими зразками грецької писемності, можна помітити, наскільки багата була на складні слова мова тих часів. Так, наприклад, для того, щоб описати рожеві промені світанку, Гомер використовує прикметник poóoóáxmXog «рожевоперсний»; характеризуючи швидкість бігу Ахіллеса, поєднує прикметник œxvç «швидкий» та іменник поюд «нога» в композит œxvnovç «прудконогий». У своїх творах Гомер використовує велику кількість композитів - традиція, яку продовжили у своїх творах автори наступних епох; великий трагік Есхіл збагатив грецьку мову такими словами, як Xenroyá^^aOog (Xenróg «крихітний») + yá¡u¡uog «пісок» = «з дрібним піском»), r^XenXayxrog (r^Xe «далеко, на краю світу» + nXá^o^ai «блукати» = «той, що блукає на краю світу»), xipxqXaroç (xipxoç «яструб» + eXavvrn «полювати, гнати» = «той, кого гонять яструби») и т.п. Подібні лексеми широко представлені і в xaXiapvrá: Xaroovra^novpxovapio^évoç (Xaraóg «гарний» + vrajunovpxovápa «виправдовувати» - від фр. pourquoi - «чому»; nXexrpononiXó¡unovao (nXexrpixôç «електричний» + nónoXo (від італ. popolo - «народ») + цжоЬаі (від англ. bus - «автобус») - «тролейбус», ÇvjuapoaœXqvaç (Zv^ápi «тісто» + oœXqvaç «трубка») - «італієць», «макаронник», ¡unaxoXoveXaováxng (pnáxoXo «пароплав» + veXoováxqg (от англ. Nelson)) - «капітан корабля», namô^naxaç (naraág (від тур. paca - «холодець» + лnáxa «черево», від тур. baka - «жаба») - «черевань», aoXvraro^novXovxóaniro (ooXvràrnç (від італ. soldato -«солдат») + ¡unovXovxi (від тур. boluk - «рота») + aníri - «домівка»), rÇaÇ^nepvrenovpôç (tÇôZ - «втеча» + ¡unepvré - «гроші» + novpoç - «старий») - «благодійник, спонсор», Xopmjuniyág (xópro - «гашиш, «травка») + ¡jníya) - «той, хто вживає гашиш».
Найбільшою групою синонімів є слова із значенням «гомосексуаліст» - їх в xaXiapvrá біля сорока п'яти одиниць.
Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що xaXiapvrá - різновид арго, в якому використовуються ті ж словотворчі засоби, що і в літературній новогрецькій мові з переважанням словоскладення і основоскладення. З погляду етимології, в xaXiapvrá значну кількість становлять запозичені слова (в основному, італійського, французького або турецького походження), переважаючи над словами споконвічно грецькими, що пояснюється бажанням носіїв мови якнайбільше ізолюватися від інших соціальних груп.
Той факт, що дане явище майже не розглядалось лінгвістами, відкриває широкі можливості для його подальшого дослідження.
Список використаної літератури
1. Сусов И.П. Введение в теоретическое языкознание. / И.П. Сусов. - М.: Наука,1989. -
341 с.
2. Федяев С.А. Арго - жаргон - сленг / С.А. Федяев // Гуманитарные науки на границе
тысячелетий. - Краснодар, 1997. - С. 15 - 31.
3. Хомяков В.А. Некоторые типологические особенности нестандартной лексики
английского, французского и русского языков / В.А. Хомяков // Вопросы
языкознания. - 1992. - №3. - С. 94 - 105.
4. Ставицька Л.Н. Арго, жаргон, сленг / Л.Н. Ставицька. - Київ, Критика, 2005. - 464 с.
5. Бабина А.Н. Терминологическое поле в исследованиях молодежного социолекта / А.Н. Бабина // Язык и речь как объекты комплексного филологического исследования: межвуз. темат. сб. - Уфа, 2000. - 128 с.
6. Сидоров А.П. Из истории русского уголовно-арестантского арго / А.П. Сидоров // Язык и речь как объекты комплексного филологического исследования: межвуз. темат. сб. - Уфа, 2000. - 378 с.
7. Лихачев Д.С. Арготические слова профессиональной речи / Д.С. Лихачев. - М.: Наука, 1938. - 268 с.
8. ПєтропоиХо^ Н. KaXtapvxa. / Н. ПєтропоиХо^. - A9^va, 1971. - 362 о.
9. KansrnvaKi В. Лє^іко тп^ niaxaa^. / В. KansmvaKi. - A9^va: AX9sio^, 1989. - 214 о. KaxaiKn^ I.,. To аХфаРптарі rn<; у^юооа^ tmv vsrov / I. Катокп^, А. ЕтсиропоиХо^ - A9^va:
AiauXo^, 1999. - 246 о.
10. Папа^ахарюи E. Лє^ко тп^ EX^nviK^ аруко / E. Папа^ахарюи. - A9^va: Както^, 1999. - 462 о.
11. Dictionnaire alphabetique et analogique de la langue francaise par Paul Robert. - Paris: Librarie Paul Robert, 1979. - 2173 p.
Стаття надійшла до редакції 27 жовтня 2011 р.
V. M. Shvets
DIFFERENT TYPES OF ARGOT OF SOCIAL GROUPS OF GREECE
The given article is an attempt of researching different types of argot in various social groups of Greece. The semantic and morphological as well as etymological analysis of different lexemes is made, parallels with Ancient Greek and Modern Greek are drawn, lexical structure is examined. Actuality of the research is caused by the fact that the present phenomenon is insufficiently explored.
