CC BY
39ни до європейського науково - освітнього простору та приєднання її вищої школи до Болонського процесу. Безперечно, формування єдиного відкритого простору вищої освіти, доступної для кожної людини, впровадження кредитних технологій навчання на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності студентів в межах європейського регіону, розвиток співпраці між вищими навчальними закладами європейських країн тощо, створюють сприятливі умови для курсантів і студентів, дають їм цікаву і доступну перспективу навчатись або продовжувати навчання в кращих навчальних закладах Європи чи працевлаштуватися в країнах Заходу.
У 2005-2006 навчальному році згідно з наказом Міністра освіти і науки, було впроваджено кредитно-модульну систему, і цей перший експеримент відбувається досить успішно. Важливо зазначити, що однією з переваг системи є стимулювання студентів, їх мотивації для досягнення високоякісної освіти. Суттєво піднявся інтерес молоді до пізнавальної діяльності, що сприяє можливості вибору навчальних курсів, формуванню індивідуальних навчальних планів, і це, звичайно, позитивно відбивається на якості навчання.
“Впровадження рейтингової системи є виправдане, - відзначає викладач Прикарпатського університету Ольга Максимович, - бо збільшує об'єктивність оцінки знань студентів, стимулює їх систематичну і самостійну роботу протягом семестру, сприяє розвитку творчих здібностей, налагодженню здорової конкуренції у навчанні, отже перетворює студента із об'єкта в суб ’ єкт навчального процесу” [10; 266].
Висновки.
Керівництво Львівського державного університету безпеки життєдіяльності крім всього надає великого значення виховним заходам, зокрема відзначенню пам’ятних дат з історії навчального закладу, вшануванню ветеранів, проведенню урочистостей з нагоди приведення до присяги курсантів та випуску з врученням офіцерських відзнак. Все це стимулює національну свідомість та значимість майбутньої професії. Позитивно впливає на мотивацію навчання щорічний відбір 16 кращих курсантів для стажування у Краківській школі аспірантів у Польщі. Комплекс виховних заходів, безперечно, позитивно впливає на результати навчального процесу, сприяє виконанню відповідальних завдань Президента і Уряду України щодо якісної підготовки кадрів для МНС.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем мотивації вивчення дисциплін у вищому технічному закладі.
Література:
1. Балан Л.О. Дидактична взаємодія викладача і студента як фактор оптимізації процесу навчання. Автореферат дис. канд. пед. наук. - Київ, 1994. - С.22.
2. 2.Березкіна І. Про роль педагогічної взаємодії // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.19. -Львів, 2005. - С. 32-37.
3. Бєлєнька Г Особливості організації навчальної взаємодії
викладача зі студентами І-го курсу бакалаврату // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.19. -Львів, 2005. - С. 75-82.
4. Богініч О. Організація взаємодії з магістрами в процесі вивчення валеології // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.19.- Львів, 2005. - С. 124 - 132.
5. Варій М., Козяр М., Коваль М. Військова психологія і педагогіка. Навчальний посібник. - Львів, 2003. -623с.
6. Гнатенко С. Виховання громадськості на заняттях з гуманітарних дисциплін // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.19. - Львів, 2005. - С. 216-222.
7. Ігнатова Р. Розвиток пізнавальної активності учнів як педагогічна проблема// Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.18. - Львів, 2004. - С. 73-80.
8. Ковальчук Л. Шляхи оптимізації та інтенсифікації процесу навчання під час вивчення педагогіки студентами хімічного факультету класичного університету// Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.17.-Львів, 2003.- С. 106- 116.
9. Козяр М. Освіта повинна бути випереджальною, а не підтримуючою // Пожежна безпека. - 2006. - №5. -С.12-14.
10. Максимович О. Модульно-рейтингова технологія навчання у вищій школі // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.19. - Львів, 2005. - С. 263-271.
11. Фіцула М.М. Педагогіка. Посібник. -Київ, 2002. - 527с.
12. Швед М. Виховання та освіта: нові світоглядні виміри// Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип.16. - Львів, 2002. - С. 3-11.
Надійшла до редакції 13.02.2007р.
РАЗДЕЛЕНИЕ СТУДЕНТОВ НА ГРУППЫ ПРИ ЗАНЯТИЯХ С ПРЕИМУЩЕСТВЕННЫМ ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СИЛОВЫХ УПРАЖНЕНИЙ
Глядя С. А.
Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»
Аннотация. Проведен срочный анализ показателей физического состояния студентов. Обоснована целесообразность распределения студентов на весовые группы для занятий по физическому воспитанию с использованием силовых упражнений. В качестве критериев для разделения студентов на группы использованы статистические показатели массы тела и индексов физического развития. Эти критерии зависят от особенностей конкретного контингента студентов. Рекомендуется разбивать контингент студентов на весовые группы примерно равные по числу студентов. Диапазоны массы тела отразят особенности контингента.
Ключевые слова: физическое развитие, физическая подготовленность, физическое воспитание, учебный процесс, студенты, контингент.
Анотація. Глядя С.О. Поділ студентів на групи при заняттях з переважним використанням силових вправ. Проведений терміновий аналіз показників фізичного стану студентів. Обґрунтовано доцільність розподілу студентів на вагові групи для занять з фізичного виховання з використанням силових вправ. Як критерії для поділу студентів на групи використані статистичні показники маси тіла й індексів фізичного розвитку Ці критерії залежать від особливостей конкретного контингенту студентів. Рекомендується розбивати контингент студентів на вагові групи приблизно рівні по числу студентів. Діапазони маси тіла відіб’ють особливості контингенту.
Ключові слова: фізичний розвиток, фізична підготовленість, фізичне виховання, учбовий процес, студенти, контингент.
Annotation. Glyadya S.A. Division of students into groups at employment with primary use of power exercises. The urgent analysis of indexes of bodily condition of students is conducted. Expedience of distributing of students is grounded on gravimetric groups for employments on physical education with the use of power exercises. As criteria for division of students into groups statistics of weight of a body and indexes of physical development are used. These criteria depend on features of a concrete contingent of students. It is recommended to break a contingent of students into weight groups about equal on number of students. Ranges of weight of a body will reflect features of a contingent
Keywords: physical development, physical fitness, physical education, educational process, students, contingent.
Введение.
Физическое воспитание студентов является неотъемлемой составляющей подготовки специалистов, средством сохранения и укрепления здоровья, совершенствования физического развития, осанки. Эти задания отражены в учебной программе по физическому воспитанию [1, с. 5-6]. Поэтому их необходимо реализовывать с учетом индивидуальных особенностей развития [2, с. 50]. Один из возможных подходов такого учета состоит в анализе показателей физического состояния студентов.
Проблемой изучения показателей физического состояния студентов занимались О. Ницеля (2000), В.С. Гуменный (2005), В.И. Капацила и М.П. -Питин (2005) [3, с. 24-27; 4, с. 76-78]. Авторы выделяют в физическом состоянии показатели физического развития и физической подготовленности. Между ними есть определенные взаимосвязи. Выявлены низкие показатели физического состояния студентов, снижение показателей отдельных тестовых упражнений. Отмечена также недостаточная эффективность применения различных методик проведения занятий по физическому воспитанию, не отвечающая современным требованиям высшей школы.
Накопленный опыт показывает, что при проведении занятий по физическому воспитанию студентов, в частности, недостаточно учитываются индивидуальные особенности студентов. Такой учет является актуальной проблемой и позволит, по нашему мнению, повысить эффективность учебного процесса.
Работа выполнена согласно плану научных работ НТУ «ХПИ».
Формулирование целей работы.
Цель работы - обосновать критерии для разделения студентов на группы при занятиях по физическому воспитанию с преимущественным использованием силовых упражнений.
Методы, организация исследования. Нами были проведены: анализ и обобщение данных научно-методической литературы, педагогические наблюдения, комплексное тестирование показателей физического развития и физической подготовленности студентов, статистическая обработка материалов исследования.
Результаты исследования и их обсужде-
ние.
Известно, что физическое развитие - это естественный процесс изменения возрастных, морфологичных и функциональных показателей организма человека. Информативными параметрами физического развития являются тотальные размеры тела:
- соотношение роста и массы тела;
- обхватные величины тела (окружность грудной клетки, шеи, плеча, талии, бедра);
- тип телосложения;
- пропорции тела и др. [5, с. 11].
В свою очередь, физическая подготовленность - это уровень развития физических качеств, двигательных навыков. Отражает содержание (средства и используемые методы) самого процесса физического воспитания [2, с. 65].
Нами были обследованы показатели физического развития и физической подготовленности студентов 1 курса основной медицинской группы. Эти студенты изъявили желание заниматься физическим воспитанием с преимущественным использованием силовых упражнений [6, с. 37 - 39]. Мы пытались обосновать критерии для того, что бы разделить студентов на группы по определенным показателям.
Учитывая силовую направленность учебного процесса, в качестве одного из критериев мы выбрали величину массы тела. Теоретически можно было бы воспользоваться делением студентов на весовые категории согласно правилам соревнований по силовым видам спорта (тяжелая атлетика [7, с. 3], пауэрлифтинг, борьба и др.). Но такой формальный подход не соответствует контингенту студентов, задачам учебного процесса. Более того, в зависимости от конкретных контингентов следует искать обоснованные показатели массы тела для разбиения студентов на группы. В основе такого подхода должен лежать статистический анализ массы тела.
Такой подход позволит учитывать индивидуальную массу тела студента, обосновать задачи и содержание учебных занятий.
Приводим в таблице 1 в качестве примера статистическое распределение массы тела 100 студентов первого курса НТУ «ХПИ» в осеннем семестре 2006 - 2007 учебного года. Перцентили определяют число студентов (в % от общего количества), имеющих определенную массу тела.
Таблица 1
Распределение массы тела студентов
Масса тела, кг 41 54 62 68 74 81 117
Перцентили,% Min 90 75 50 25 10 Max
Наиболее важными диапазонами являются 10 - 90 % и 25 - 75 %. В диапазоне 25 - 75 % - от 62 до 74 кг находятся 50 % студентов. А у 80 % студентов (от 10 % до 90 %) масса тела находится в диапазоне 54 - 81 кг.
На основании этого распределения целесообразно разделить данный контингент студентов на три (примерно одинаковые по числу занимающихся) весовые группы (Таблица 2).
Таблица 2
Распределение студентов по весовым группам
Весовая группа, кг До 65 65-70 Свыше 70
Число студентов 30 38 32
Второй широко используемый показатель физического развития - весоростовой индекс Кетле, который определяется по формуле:
ИК = Р / Ь,
где ИК - индекс Кетле, Р - масса тела, Ь - длина тела. Индекс Кетле показывает, сколько граммов массы тела приходится на 1 см длины тела. В.С. Гуменный, например, приводит диапазон индекса Кетле у мужчин 350 - 400 г/см для студентов [3, с. 26].
Мы определяли вариационные ряды индекса Кетле для каждой из выделенных нами весовых групп студентов. Среднее значение индекса Кетле для каждой весовой группы приведено в Таблице 3.
Таблица 3
Индекс Кетле для каждой весовой группы студен-
тов
Весовая группа, кг До 65 65-70 Свыше 70
Индекс Кетле, г/см 337 371 429
Каждый вариационный ряд индексов Кетле имеет широкие диапазоны, сдвинутые в сторону малой массы тела при данной длине. То есть, в целом, физическое развитие значительной части студентов может быть охарактеризовано как имеющее выраженные астенические компоненты. Это означает, что мера линейной зависимости между массой и длиной тела - коэффициент корреляции имеет значение менее 0,2. Тем самым подтверждается необходимость индивидуальных подходов к использованию силовых упражнений в учебном процессе со студентами основной медицинской группы.
Нами были определены показатели физической подготовленности по следующим силовым тестам: подтягивание, подъем ног в висе на перекладине, прыжок в длину с места и тяга штанги с помоста, равной собственному весу студента. Приведем полученные результаты в виде таблиц (4 - 7).
Таблица 4
Показатели студентов в подтягивании на перекладине
Подтягивание на перекладине, количество 0 6 8 11 16 18 31
Перцентили, % Мп 90 75 50 25 10 Мах
Диапазон от 10 до 90 перцентиля составляет 6 - 18 раз, а от 25 до 75 перцентиля - 8 - 16 раз.
Таблица 5
Показатели студентов в прыжке в длину с места
Прыжок в длину с места, см 170 190 200 215 222 236 250
Перцентили, % Мп 90 75 50 25 10 Мах
Диапазон от 10 до 90 перцентиля составляет 190-236 см, а от 25 до 75 перцентиля - 200 - 222 см.
Мы оцениваем диапазоны подтягивания и прыжка в длину с места как недостаточные для студентов первого курса, поскольку они соответствуют низким и средним оценкам по государственным тестам физической подготовленности населения [8, с. 16 - 17].
Таблица 6
Показатели студентов в подъеме ног в висе на
перекладине
Подъем ног в висе, раз 0 1 6 8 12 16 20
Перцентили, % Мп 90 75 50 25 10 Мах
Диапазон от 10 до 90 перцентиля составляет 1-16 раз, а от 25 до 75 перцентиля - 6 - 12 раз.
Таблица 7
Показатели студентов в тяге штанги с помоста, равной собственному весу
Тяга штанги, раз 4 6 9 16 21 30 50
Перцентили, % Міп 90 75 50 25 10 Мах
Диапазон от 10 до 90 перцентиля составляет 6-30 раз, а от 25 до 75 перцентиля - 9 - 25 раз.
Выводы:
1. В качестве критериев для разделения студентов на группы при занятиях по физическому воспитанию с преимущественным использованием силовых упражнений могут быть использованы статистические показатели массы тела и индексов физического развития. Эти критерии зависят от особенностей конкретного контингента студентов. Мы рекомендуем разбивать контингент студентов на весовые группы примерно равные по числу студентов. Диапазоны массы тела отразят особенности контингента.
2. В физическом развитии студентов заметное место занимают астенические типы телосложения. Второй особенностью является отсутствие заметной корреляции массы и длины тела.
3. Отдельные показатели физической подготовленности (прыжок в длину с места, подтягивание и др.) имеют значения, соответствующие низким и средним оценкам по государственным тестам физической подготовленности населения.
4. Полученные материалы позволят обосновать методику учебных занятий по физическому воспитанию и средства их индивидуализации при преимущественном использовании силовых упражнений.
Дальнейшие исследования связаны с разработкой и внедрением в учебный процесс по физическому воспитанию программы силовой подготовки для студентов, разделенных на весовые группы.
Литература:
1. Фізичне виховання: Навчальна програма для вищих на-
вчальних закладів України III-IV рівня акредитації. - Київ, 2003.- 30 с.
2. Кряж В. Н. Гуманизация физического воспитания. - Мн.: НИО, 2001 - 179 с.
3. Гуменний В.С. Дослідження ефективності традиційної методики фізичної підготовки студентів Кременчуцького державного політехнічного університету. //Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2005. - №8. - 330 с.
4. Капаціла В.І., Пітин М.П. Фізична підготовка студентів і курсу груп митної справи Львівського інституту економіки і туризму впродовж 1996 - 2003 роки. //Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2005. - №8. - 330 с.
5. Лабскир В.М., Любиев А.И. Движение и здоровье. -Харків: ХПІ, 1992. - 70с.
6. Глядя С.О. Змістовні аспекти фізичної культури з силовою спрямованістю. //Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2005. №8. - 330 с.
7. Важка атлетика. Правила змагань. - Київ: Вітал - Пресс, 2001. - 56 с.
8. Державні тести фізичної підготовленості населення України. - Київ, 1995.-48 с.
Поступила в редакцию 24.01.2007г.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МЕТОДІВ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ СПОРТСМЕНА ДО УМОВ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Деревінська В.В. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Анотація. Той факт, що змагальна діяльність для спортсмена являється стресом, напруженою ситуацією із своїм негативним впливом досліджувався і вивчався неодноразово. Але як саме регулювати свої негативні стани і які методи психорегуляції застосовувати для збереження психічної готовності безпосередньо до змагання - описано у даній публікації.
Ключові слова: психорегуляція, спортивна діяльність, спортсмен, стрес.
Аннотация. Деревинская В.В. Систематизиция методов регуляции эмоциональных состояний спортсмена к условиям соревновательной деятельности. Тот факт, что соревновательная деятельность для спортсмена является стрессом, напряженной ситуацией со своим отрицательным влиянием исследовался и изучался неоднократно. Но как именно регулировать свои отрицательные состояния и какие методы психорегуляции применять для сохранения психической готовности непосредственно к соревнованию - изложено в данной публикации. Ключевые слова: психорегуляция, спортивная деятельность, спортсмен, стресс.
Annotation. Derevinska V.V. Systematization regulation’s methods of the sportsman’s emotional states for the conditions activity. The fact that is the negative influence of stress in the competing environment can be observed in variety of situations. It is important to teach the athlete to gain control on his/her emotional state, by using the variety of the psychological regulation techniques in order to protect the athlete of such negative influences. The ways to achieve this of psychological immunity to stress described in the following publication.
Key words: psychoregulation, athletic activities, athletes, stress.
Вступ.
Кожен спортсмен в процесі тренувань вдосконалює не тільки свої фізичні якості, дякуючи чому психологічно більш підготовлений спортсмен завжди перемагає непідготовленого і, навіть, фізично
більш сильного суперника. Відомо, що перед змаганням у всіх спортсменів виникають стани, наближені до стресу, яким спеціалісти дали свої назви: передстартова лихоманка і апатія, емоційний стрес, психічне напруження і ін. Явища, які виникають внаслідок цих станів, виводять із оптимального функціонування органи і системи організму, дестабілізують їх функції, що понижує, а іноді і зводить нанівець спортивну результативність. Описані явища вивчали як в Близькому зарубіжжі (Пуні, 1973; Род-іонов, 1982, Чернігова, 1971) так і в Арменії (Мкрту-мян,19894; Лалаян, 1971; Аванесян,1998; Арутю-нян,1999 і ін.).
На основі вище сказаного випливає, наскільки важлива і актуальна проблема психорегуля-ційного впливу, оскільки пошук і опробування дієвих методів попередження чи послаблення впливу дестабілізуючих факторів до цих пір не завершенні.
Мета роботи полягає у теоретичному дослідженні методів психорегуляції емоційних станів спортсменів до умов змагальної діяльності.
Результати дослідження та обговорення:
Змагальна діяльність являється найбільшою стресовою ситуацією для спортсмена, адже її великий вплив пов’язаний з екстремальними руховими режимами (максимальна швидкість рухів та дій, прояв максимальної сили і витривалості, координаційна ускладненність дій з елементами ризику та ін.), з екстремальністю умов змагань (психічна напру-женність) та з нервово-емоційною напругою стресового впливу, пов’язаного з соціальним статусом змагань, їх престижем і т.д.
Спортсмену доводиться мати справу з великою кількістю інформації техніко-тактичного, психологічного та іншого характеру. Сприймання і переробка інформації ускладнюється змагальною конфліктністю, завжди характерною дефіцитом часу і простору, надмірним збудженням спортсмена тощо. При цьому, деякі дослідники підкреслюють багаторазову контрастність емоцій, пов’язану із стресовими, а іноді з екстремальним впливом на організм спортсмена, які часто відчувають емоційне напруження, сильне хвилювання, навіть, в тих випадках коли твердо знають, як потрібно діяти, щоб досягнути цілі. І, гімнаст, і штангіст і, стрілок і стрибун не відчувають перед спортивними діями дефіциту інформації, але емоційне збудження відчувають і немале. Проте, високе збудження не обов’язково впливає негативно на виступ спортсмена в змаганнях, це вже, звісно, залежить від типологічних особливостей нервової системи. В одних - високе збуд -ження викликає стан бойової готовності, у інших -стартову лихоманку, ще інших - стартову апатію і для подолання негативних станів індивідуально для кожного спортсмена являється оволодіння системою психічної регуляції, якій болгарські психологи С. Дмитрова та Б.Прванов надають надзвичайно великого значення [3].
До методів, які сприяють зниженню рівня збудженості, з метою заспокоєння, розслаблення
