CC BY
42
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 37.014.3(438)
А. В. ВАСИЛЮК
ПОШИРЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО ДОСВ1ДУ У ПРАКТИКУ РЕФОРМУВАННЯ В1ТЧИЗНЯНОГО ШК1ЛЬНИЦТВА
Висвтлено doceid реформування шмльно1 oceimu в Польщi. На ocHoei його aHani3y розроблено ттегративну (diагностико-прогностичну) модель реформування освти, в якт вiдoбрaженi загальн постулати проведення реформ, стратеги та алгоритм ii запровадження. Описано адаптацшну й критично-креативну (трансформа^йну) парадигми освти Пoльщi, визначено ix характерн ознаки. Виявлено перспективи реaлiзaцii позитивних iдей дocвiду реформування шкiльнoi освти Пoльщi в умовах Украши. Акцентовано увагу на етапах тдготовки, запровадження реформ та монторингу, що передбачае ix оцтювання.
Ключовi слова: реформування освти, шкыьна освта, ттегративна ^агностико-прогностична) модель, монторинг.
А. В. ВАСЫЛЮК
РАСПРОСТРАНЕНИЕ ПОЛЬСКОГО ОПЫТА В ПРАКТИКУ РЕФОРМИРОВАНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ШКОЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Отражен опыт реформирования школьного образования в Польше. На основе его анализа разработана интегративная (диагностико-прогностическая) модель реформирования образования, в которой отражены общие постулаты проведения реформ, стратегии и алгоритм ее внедрения. Описаны адаптационная и критически-креативная (трансформационная) парадигмы образования Польши, определены их характерные признаки. Выявлены перспективы реализации позитивных идей опыта реформирования школьного образования Польши в условиях Украины. Акцентировано внимание на этапах подготовки, проведения реформ и мониторинга, предусматривающего их оценивание.
Ключевые слова: реформирование образования, интегративная (диагностико-прогностическая) модель, школьное образование, мониторинг.
A. V. VASYLYUK
IMPLEMENTATION OF THE POLISH EXPERIENCE INTO THE PRACTICE OF REFORMATION OF THE UKRAINIAN EDUCATIONAL SYSTEM
The experience of reformation of school education in Poland has been presented in this article. Based on its analysis there has been developed an integrative (diagnostic and prognostic) model of educational reformation, in which the general postulates of the reforms realization, strategies and algorithms of its introduction are reflected. There have been described the adaptive, critical and creative (transformational) paradigms of education in Poland, and defined their characteristic features. Prospects for the realization of positive ideas of the reformation experience of Polish school education in the Ukrainian environment have been revealed. The attention has been focused on the stages of preparation, introduction of reforms and monitoring, which involves their evaluation.
Keywords: reformation of education, integrative (diagnostic and prognostic) model, school education, monitoring.
Ефективний розвиток розумового потенщалу народу стае виршальним у розвитку сустльства ери шформацп та шновацп. Наука i до^дження, виробництво та поширення знань
починають бути головними компонентами конкурентоспроможносл держави у св1товому сшвтовариств1. В1дтак генерування нових знань, !х засвоення та застосування вимагае ввд людей високого штелектуального й осв1тньо-квал1ф1кадшного ршня. Отже, на час в Укра1т проведения шк1льних реформ, як б забезпечили економ1чний поступ нашо! держави, сприяли подоланню глибоких кризових явищ в економщ, суспшьному та духовному житп.
Прагнення до евроштеградп спонукае до вивчення досв1ду розвитку осв1ти европейських держав. Такою е Польща, яка одшею з перших постсощалютичних кра!н (ввд 1989 р.) розпочала системш перетворення в ус1х головних галузях суспшьного життя, у тому числ1 осв1тнш, [ мае на сьогодш значний позитивний досввд. Зокрема, результати м1жнародних програм ощнювання осв1тшх досягнень учшв у сфер1 функадонально! грамотносп (PISA-2003, PISA-2006, Р^А-2009, PISA-2012) виявили позитивну динам1ку навчальних усшх1в польських школяр1в, що засввдчуе усшшшсть осв1тнього реформування в цш крш'ш. У трансформадшних умовах Украша I Польща вир1шують приблизно однаков1 стратепчш осв1тш завдання, зокрема формування багатовар1антно1 1нвестид1йно1 пол1тики в галуз1 осв1ти, пристосування надюнальних систем осв1ти до европейських стандарлв [ потреб ринку прад1, вдосконалення змюту школьно! осв1ти, ор1ентовано1 на яшсть [ ефектившсть. Проте Польща як член Свропейського Союзу (СС) пор1вняно з Украшою мае переваги в системних освишх перетвореннях. Отже, важливо вивчити продеси реформування у польському шкшьнидтш задля використання позитивних вдей в осв1тньо-виховному простор1 нашо! держави.
Проблеми реал1задп осв1ттх реформ е предметом численних досл1джень учених. Фшософсьш та вдеолопчш засади сучасних освишх реформ, напрям1в осв1тньо! пол1тики СС та окремих його кра!н вивчали Н. Абашк1на, А. Валидька, Т. Кошманова, В. Краведь, Н. Лавриченко, В. Мтна, I. Руснак, О. Сухомлинська та ш. Реформування школьно! осв1ти в Свропейському геопол1тичному регюш досл1джували Б. Вульфсон, Д. Дзевуляк, Ч. Котусевич, Р. Швоварський, В. Рабчук, Г. Тадеусевич, Х. Тедеско та шш1 науковдг Значний штерес становлять прад1 з анал1зу м1жнародних пор1вняльних досл1джень якосл осв1ти за рубежем (I. 1ванюк, К. Корсак, О. Локшина, Ю. Ляшенко, О. Овчарук), надюнальних осв1тшх систем окремих кра!н (Е. Днепров, Р. Новаковська-Сюта, С. Потулидька, А. Сбруева, М. Цильковська-Новак).
Окремий штерес становлять теоретичш тдходи до феномена реформи, зокрема, етюлопя та парадигми осв1тшх реформ (А. Тхожевський [1], Я. Гштедький [2], З. Кведшський [3], Й. Томас [4]), стратепя й постулати !х запровадження (В. Лексин, О. Шведов [5]), критерп ефективност реформ (О. Епштейн [6]). Проте в проанал1зованих наукових досл1дженнях не розглянуто можливосп реал1задп позитивних вдей польського досв1ду шкшьних реформ в шших европейських крашах, зокрема в Укра!ш, яка здшснюе суттев1 перетворення як в освинш, так [ в економ1чнш галузях.
Мета статтi: на основ1 вивчення досв1ду розвитку шшльнидтва Польщ1 у кшд1 ХХ - на початку XXI ст. розробити штегративну (д1агностико-прогностичну) модель реформування осв1ти та виявити перспективи реал1задп позитивних вдей в осв1тньо-виховному простор1 Укра1ни.
Система школьно! осв1ти Польщ1 е дшсним утворенням 1з багатом1рною структурою. I! реформування в кшд1 XX - на початку XXI ст. спрямовувалося на тдвищення якосл навчання й виховання, поступове розширення вищих осв1тшх р1вшв та пристосування !х до економ1чних [ господарських потреб кра!ни, усустльнення та дедентрал1задш системи управлшня осв1тою, збшьшення ефективносп системи шшльнидтва (оптишзадш видатк1в щодо результапв). Центральне м1сде займали гасла доступносп вс1х р1вшв осв1ти [ титв шил. Полиичш декларадп I проголошеш дш реформ передбачали формування д1л1сност1 шшльно! системи (загальност1, неперервност1 та прохщносп навчання), вир1внювання й забезпечення освишх шанс1в для молод1 з р1зних сод1альних верств. Проте спедиф1чн1 полиичш та економ1чн1 умови розвитку у попереднш 1сторичний пер1од, тривалий конфлшт м1ж демократичним та консервативним освишми п1дходами, в1дсутн1сть едино! осв1тньо! кондепдп [ стратег1чних проект1в реформ, часта змша 1н1д1атор1в [ кер1вник1в реформ не сприяли реал1зад11 дих декларадш. Тому ще й зараз у Польщ1, як [ в Укра1ш, 1снують явища функцiональноl
неграмотносп та диспропорцп у доступносп до як1сно1 освiти, подолання яких залишаеться однieю з головних освггшх проблем.
Узагальнення отриманих теоретичних знань з проблем освiтнiх реформ й досв^ реформування шк1льництва Польщi дало нам змогу побудувати штегративну ^агностико-прогностичну) модель реформування освии (рис. 1), яка може слугувати для здiйснення багатостороннього iнтерпретацiйно-оцiнювального аналiзу сучасних освiтнiх реформ, фокусувати увагу як на процесуальних, так i на результативних характеристиках освiтнiх змш. У розробленiй моделi вiдображено загальш постулати проведения реформ, стратеги та алгоритм 11 запровадження [7, с. 23].
Сучасна освиня полiтика Польщi та Укра1ни значною мiрою залежить вiд загальних зовнiшнiх чинник1в (кризи, евроштеграци, глобалiзацп, трансформацi1), а реформування шкшьництва спрямовуеться на реалiзацiю стратепчно! мети обома державами - штеграци з Свропейським освiтнiм простором [8]. Отже, у цих постсощалютичних кра1нах мае мiсце модель «навздопнно1 модершзаци» в освiтi (як полiтика спрямованого розвитку, яка базуеться на визнанш унiверсальностi та еталонносл захiдних шституцшних, економiчних та духовних цшностей, що спричинило усввдомлення нсобхиносп прискорення власного розвитку).
[СТОРИЧНИИ ТИП СУСП1ЛЬСТВА| 1
ПАРАДИГМА 0СВ1ТИ
РЕФОРМА 0СВ1ТИ ЯК СУСПШЬНЕ ЯВИЩЕ
Е
Етшош
30ВНШ1Ш чинники внутршпп ЧИННИК11
* криза * трансформацЬ • тобатзацш • еЕрошеграцш • економчш »¡сторико- : нацюнапЕШ • демограф1чн1 • сусгапвш • культура 1 педагопчт
Освпня полпика (пршрнтетн цш, загдання, штсресн та ш.)
3
РЕФОРМА 0СВ1ТИ ЯК ФЕНОМЕН
1
Постулати проведения реформи Структуры компоненти реформи
цш, засоби парадигмальний
стабйньшсть концептуальний
1
алыернативи ЗМКТОВИЙ
вщповщалыпсть процесуальний
РЕФОРМА 0СВ1ТИ ЯК 0РГАН13АЦ1НИЙ ПРОЦЕГ]
Стратеш запровадження
< експертне даагностуЕання осени
• концепцш проект реформи
• експер™ет:ап£напереЕ1рка
• оцшювашшкорещя
• шдготоЕкапедагопчнийкадр1Е
• фшансоветашфраструктурне забезпечення
» суспшЕнагадгримка
• реапиацш реформи
Типреформи
I
Г Л
легпимшсть
результативнии
Р1вш реформування
макро мезо мжро
Алгоритм запровадження
> хронологи
1 монлорингперебку й еБШЕаця 1 ¡нформацшшстЕ 1 Вра^аННЯНОВШЧИННИкЫяЕИЩ I зовншшя експертша
Рис. 1.1нтегративна дагностико-прогностична) модель реформування освти.
Для Укра1ни як постколонiально1 та ново1 незалежно1 держави особливо важливо виробити дiеву, науково обгрунтовану стратепю розвитку не лише освiти, а й суспшьства. На сьогоднi ввдсутшсть загально1 концепцi1 перетворень у рiзних сферах суспiльного життя е ютотним дестабiлiзуючим чинником.
На нашудумку, ушверсального рецепту щодо послiдовностi освiтнiх перетворень бути не може, осшльки виршальними чинниками модернiзацi1 освiти е сощокультурний, економiчний i полiтичний рiвнi розвитку сощуму кра1ни. Тож копiювания закордонного досв^ не е припустимим. Важливо визначити позитивш елементи досвiду польських шшльних реформ й
окреслити можливосп !х врахувания в умовах модершзадп шк1льнидтва в Укра!ш, що сприятиме розвитку в!тчизияно! осв1ти.
У сучасних умовах розвитку укра!нського суспшьства реформ! школьно! осв1ти заважае недосконалють мехашзму реформувания, тому додшьно акдентувати увагу на етапах тдготовки, запровадження реформи та мошторингу, що передбачае И од1нювання.
Важливою умовою усшшносп реформувания е не лише державне розумшня важливосп освптах змш, а й дотримання дившзованого шляху !х оргашзади. Реформаторськ1 до повинт тдпорядковуватися загальнш мет - продв1танню суспшьства. Щодо дшей освитх перетворень, то вони випливають ¿з загально! парадигми освии та в1дпов1дно1 щеологл.
Досввд реформування польсько! школьно! освии засвщчуе, що в умовах становления [ розвитку Друго! Реч1 Посполито! (1918-1939) та Польсько! Народно! Республши (1945-1989) дом1нувала адаптад1йна парадигма освии, що полягала у шдготовд! й пристосуванш тдростаючого поколшня до юнуючих суспшьно-полиичних та економ1чних умов певного державного устрою. Натомють у 1990-х роках, в умовах системно! трансформадп польського суспшьства й становлення президентсько-парламентсько! республ1ки (Третьо! Реч1 Посполито!), була визначена критично-креативна або трансформадшна освиия парадигма, характерними ознаками яко! е скеровашсть системи освии на прюритети особистосп, широку демократизадш I дедентрал!защю (необхвдш для побудови громадянського суспшьства). Основними рисами д1е! парадигми е ор!ентад1я на формувания вшьно! людини, здатно! до критичного анал1зу та креативного тдходу у виргшент р!зноманпних проблем [ перетворень, самостшно! д!яльносп у швидкозмшному демократичному суспшьств!. Виникли нов! вдеолопя, дш та модель системи освии [9; 10; 11].
Суттевим перетворенням тдлягали щт освии. Зокрема, традидшний ландюжок ¿ерархп дшей - знання - вмшня - навички були замшеш !ншим порядком. На перше мюде поставлено умови розвитку особистосп та пропозидп св1ту ушверсальних д!нностей. У наступит черговост! видшено вм!ния, [ вже в к1нщ - передания й засвоения знань. Отже, став визнаватися прюритетним не навчальний змют, а розвиток [ свп д!нностей людини. Вихования й навчання набули особистюно ор!ентованого характеру.
На нашу думку, як для Польщ1, так [ для Укра!ни загальними д1лями реформування освии е:
1) тдвищения р1вня осв!ченосп суспшьства й подолання !снуючо! функцiонально! неграмотности
2) вирiвнювания освитх шанс!в щодо гадготовленосп майбутшх учшв до шкшьного навчання та доступност! до яшсно! школьно! освии (особливо для сшьських дней);
3) пiдвищения якосп освии загалом;
4) пiдвищения ефективност! освишх видатк1в.
Збалансовашсть загальних дшей [ можливостей освиньо! реформи - де обов'язкова умова та гаранття !! устшност! Проте щоб вичизияш освиш реформатори могли визначити конкретн! дш освишх змш, законодавд! й полпики повинн! окреслити, куди спрямовуеться сучасна Укра!на, виробити прозору компактну [ дшсну програму сод!ально-економ!чно! ! полиично! трансформад!! суспшьства. Одночасно в умовах системно! трансформадп укра!нського суспшьства потр1бно визначити мюде освиньо! реформи (або модершзадп освии). Умовою !! устшност! е державне розумшия важливост! освишх змш, !х всеб1чна громадська тдтримка, задшавлешсть р1зних верст суспшьства в !х проведенш. Реформа шкшьнидтва е довготривалим продесом. Тому при розробленш !! дшей [ проекту належить враховувати дшсну [ майбутню демограф1чну ситуадш в кра!ш, а також бачения ¿мов!рного шляху дившзадшного та господарського розвитку укра!нського суспшьства.
кторичний досввд проведения реформ у Польщ1 св1дчить про необхвдшсть перюдично! новел!задп (перегляду й оновления) та удосконалення освиньо! законодавчо! бази, неприпустимють запровадження змш у шкшьнидтв! без правового шдгрунтя. Разом !з тим новел!зад1я закону не повинна ввдбуватися надто часто, оскшьки де св1дчить про недосконалють правового акту.
Продеси освишх змш довготривал! I в наш час !х проектувания е складною справою, оскшьки дуже швидко зм1нюються сусп!льно-пол!тичн1, економ1чн! та !нш1 умови. Отже,
npaBOBi регуляци мають бути настшьки загальними, щоб не блокувати можливостi здюснення 3MiH i внесения необхвдних коректив, оскiльки важко вiдразу передбачити Bei змiни. Правовi змши вимагають полiтичноï волi i часто важкого для досягнення полiтичного консенсусу, що в умовах Украши ускладнюе здiйснения змiн.
У проведеннi шильних реформ необхiдио закрiпити за окремими кершниками та рiвиями влади (центр, регюни) усю повноту вiдповiдальностi за реалiзацiю реформи. Основна вiдповiдальнiсть лежить на авторах реформ (мшстрах освии, керiвниках НАПН Украïни), що мае бути окреслено у проект! шкiльноï реформи. Польський досвiд свiдчить, що одшею з причин ïx поразок була часта змша мiнiстрiв освии та, ввдповвдно, неузгодженiсть програм реформування.
Важливо звернути увагу на функцiоиувания у Польщi громадських органiв контролю за дiяльнiстю авторiв-реформаторiв (мiиiстерством освiти) та реалiзаторiв-реформаторiв (кураторiïв, гмiн i окремих шил). Зокрема, на рiвиi мшстерства нацiональноï' освiти Польщi створена Загальнопольська освiтия рада (виборний орган, у який входять науковцi-експерти, представники воеводських освiтнix рад, профспiлок та освпньо1' громадськостi), що мае юридичне забезпечення. На рiвнi воеводства при куратори освiти (вiдповiдник обласного вiддiлу освии в Украш) створенi воеводськ1 освпш ради (iз представнишв профспшок, учителiв, батьк1в, учнiв) для визначення освишх потреб воеводства, шляxiв ïx забезпечення, розподалу бюджетних засобiв, вирiшения питань розвитку шк1льно1' мереж1. У школах дшть шкiльнi ради (з учителiв, батьк1в i учшв), завданнями яких е затвердження статуту школи, рiчного фiнансового плану i плану роботи школи, шновацшних проектгв.
Також заслуговуе на увагу польський досвiд щодо запровадження в мiнiстерствi освiти департаменту зi справ реформи шк1льно1' освии (основним завданням якого е ïï пiдготовка й запровадження).
Дослiджения реформування польського шк1льництва у кiнцi ХХ - на початку ХХ1 ст. свiдчить, що почасти освiтиi реформи забезпечувалися ïï науковим обгрунтуванням, дiагностуванням стану освiти, розробкою пропозицiй та сценарив освiтнix змiн. Для цiеï мети при мiнiстерствi освiти Польщi створювалися комiтети експертiв, а результати ïx дослiджень оприлюднювалися у звпах i вiдбивалися у проектах чергових реформ [2, с. 109].
Устшшсть освинього реформування в Украïнi можлива за умови забезпечення належного наукового забезпечення й пропозицш освiтнix змш впчизняними науковцями-експертами та ïx урахування освiтнiми полiтиками й авторами-реформаторами. 1накше поспiшнiсть у пiдготовцi до реформ та недостатня експериментальна перевiрка запланованих перетворень (або ïï ввдсутшсть) призведе до ризикованого експериментування на шшльнищш у масштабах усiеï краши (свiдчениям цього е прорахунки i помилки у переважиiй бiльшостi польських реформ).
Державна освпня полiтика повинна керуватися ретельно опрацьованою системою дiагнозiв i прогнозiв, пов'язаних з економiчним i суспшьним плануванням. Також необxiдно збiльшити участь науковщв i педагогiв-практиков й використання ix доробку в реформуваннi освии. Подiбне створення системи матерiального стимулювання вчител1в-новатор1в, методист1в, вчених, як1 беруть активну участь в освiтиix перетвореннях.
Важливою стратегiею реформ е значне збшьшення видаткйв на освiту (як ютотний спосiб пiдтримки програмних, методичних та органiзацiйниx реформ). В шшому разi зростае ймовiрнiсть поглиблення негативних тенденцiй. Отже, проект реформи мае мютити оцiнку коштiв витрат на ïï реалiзацiю, без чого виникають певнi сумнiви щодо рiвия тдготовки, фшансування та хронолог^' реформаторських дш (саме так сталося пiд час останньо].' польськоï системноï реформи 1999 р.). Важливою е й стратепя освiтньоï реформи, що передбачае модершзацш педагогiчноï освiти з акцентуванням формування професiйниx компетентностей учителiв. Польський досввд впровадження освiтиix реформ свiдчить, що ïx устх або невдача значною мiрою залежить вiд педагогiчниx кадрiв, ïx професiйниx компетентностей, мотивац^, активного включення до реформаторських починань. Вш також показуе, що реформу шкшьництва потрiбно розпочинати з удосконалення квалiфiкацiï вчителiв, пiдвищения заробiтноï плати та покращення умов ïx працi.
Заслуговуе на увагу польський досвiд з оргашзаци спецiально1 пiдготовки «лвдерш реформи» в закладах удосконалення вчителiв, завданням яких е проведения у школах рiзних типiв пiдготовки вчителiв до освитх змiн.
Серед важливих пiдходiв до стратегi1 впроваджения освiтньо1 реформи е здшснения спочатку програмно-методичних та оргашзацшних змiн, а пiзнiше - структурних. Поспiшнiсть змiни структури шк1льно1 освiти у Польщi (1999 р.) i в Укра1нi (2001 р.) призвела до багатьох труднощiв, зокрема, в обох кра1нах виявилися недостатньо забезпеченою програмно-методична та органiзацiйна тдготовка, не були своечасно пiдготовленi державш освiтнi стандарти, шкiльнi навчальнi програми та пiдручники. Побiчним ефектом структурно1 реформи виявилося закриття малокомплектних шил та обмеження доступностi до старшо1 школи i повно1 середньо1 освии в окремих регiонах обох кра1н (передусiм у вiддалених гiрських i сiльських районах, де дiти змушеш обмежуватися основною школою).
Проте зауважимо, що впроваджена в Укра1нi триступенева структура системи шк1льно1 освiти 4+5+2 (за умови юнувания шк1льних ступешв разом чи окремо) е бшьш доречною i виправданою, нiж польська 6+3+3 з 1х категоричною вимогою функщонувания кожного ступеия школи окремо. У польському випадку впроваджения пмназш як типу середньо1 школи I ступеня та впроваджениям 9-рiчного шильного обов'язку замють 8-рiчного виявилося одним iз найскладнiших завдань, що викликало багато непередбачених проблем (шфраструктурних, фшансових, органiзацiйних, кадрових, навчально-виховних тощо).
За необхвдносп треба активiзувати резервнi мехашзми змiни тактики проведения реформи, тимчасового ввдступу й перегрупування сил. Реформатори повинш краще знати i враховувати осв^ш реалi1, потреби та можливосп регiонiв, здiйснювати гнучку освiтню пол^ику й тактику проведения освiтнiх трансформацш.
Позитивна практика поляков щодо здшснення вирiвнювання освiтнiх шансiв через ширше охопления дiтей дошк1льною освiтою також заслуговуе на увагу. Проте важливо застерегти ввд можливого дублювания змюту освiти п'ятирiчних дошкшьият i шестирiчних першокласник1в.
У запроваджених польських програмних реформах 1990-х рок1в зазначена тенденщя до децентралiзацi1 вiдповiдальностi за навчальш програми. Центральна освiтия влада визначала лише програмш основи (державнi стандарти змюту освiти), натомiсть межi бшьш деталiзованого змiсту розробляли мiсцевi органи управлшия освiтою i школи. Вважалося, що кожна школа мае специфiчнi риси, як1 зумовлюють необхiднiсть пристосування навчальних програм до кожио1 школи й окреслено1 групи учнiв. Школи отримали можливiсть вибору пропозицiй програм i пiдручникiв на вiльному ринку, а також розробку власних навчальних програм. Домшантною стратегiею польських освишх змiн стае звiтнiсть освiтнього закладу на основi досягнутих стандартiв. На думку полиишв зi сфери осв^и, установления стислих i прозорих засад вимiру результатiв навчания (на основi розроблених теслв перевiрки знань i вмiнь) активiзуе як учнiв, так i вчителiв до бiльш результативно1 роботи. У цiй стратегi1 предметом ощнки е: стисло окреслений змют навчания; тести, якi вiдповiдають змюту навчальних програм; допiдготовка й удосконалення вчителiв з метою досягнения установлених стандарпв; докладне й зрозумiле представлення результатiв навчания; використання вiдзнак i нагород за отриманi результати.
Важливою стратегiею здiйснения реформ е поетапне й довготривале впроваджения освiтнiх змш, що пов'язано з постшним пошуком кращих програмних, методичних, органiзацiйних та шших рiшень. У Польщi ввдбуваеться перехiд до так званого шновацшного типу реформувания шк1льництва, який включае механiзми свого постiйного оновления, нововведения е проввдним чинником розвитку освии.
Для покращения освiти в Укра1ш найбiльш доцiльним можна вважати неперервне удосконалення освиньо1 системи, тобто впроваджения еволюцiйних, «дозованих» змiн (й ввдмовитися вiд «навздогiнно1» стратегi!). Оск1льки вичизияна освiтия полiтика спрямована на модершзащю освiти (або модернiзацiйну реформу), то концепщя модернiзацi1 повинна мати цшсний характер, охоплювати навчальнi програми, оргашзащю, методи й засоби навчально-виховного процесу, пов'язанi зi школьною структурою, а також варiативний та перспективний проекти освiтнiх змiн. Орiентацiя на такий шлях оновления та розвитку системи освии е одним iз найважливших завдань Укра1ни. При проведет змш у шшльнищш, навiть добре
тдготовлених, не можна уникнути помилок. Коли ввдбуваеться експеримент над цiлою освпньою системою, то помилки мультиплiкуються в цшй системi. Концепция реформи мшютерства нацiональноï освiти Польщi виразно нехтуе небезпекою експериментування цiлою системою. Для Украши (як i для Польщ^ значно безпечшшим е так званий «клиновий» метод, який полягае у стутнчатих освiтнix змiнаx, перевiрениx експериментами на меншому масштабi з наступною перевiркою досягнень.
Успix реформ суттево залежить ввд як1сного проведення мошторингу, забезпечення теxнологiею аналiзу й ощнювання ïï дiйсниx результатiв. Для ощнювання реформ корисним е обмiн експертами з краш одного геополiтичного регюну з подiбними або наближеними суспiльно-економiчними умовами, якi також беруть участь у мiжнароднiй освiтнiй спiвпрацi. 1стотним видаеться вiдповiдне стажування експерлв за кордоном, ïx участь в оргашзаци та сшвпращ зi спiльниx мiжнародниx проекпв. Усе це разом може дати вiдчутнi результати.
Для Украши бажаною е участь у мiжнародниx вимiрюванняx якостi знань учнiв. Огримаш порiвияльнi характеристики ïx результатiв можуть стати предметом нацiональниx полiтичниx дискусш i певною мiрою впливатимуть на освпню полiтику та практику, зокрема, дадуть змогу iдентифiкувати та об'ектившше оцiнити як1сть вiтчизияноï шкiльноï освпи, здiйснити певнi освiтнi корективи.
Досввд реформування польськоï шкiльноï освiти переконуе, що неможливо передбачити всi наслвдки освiтньоï реформи в ïï сощальному, культурному й географiчному контекст! Саме тому помпна тенденцiя пiдxодити до шституцшних реформ iз переходом до вищоï автономи закладiв (наданням 1м змоги самим розробляти концепцп й проекти розвитку шк1л, визначення ïx «мiсiï» тощо).
Аиалiз досвiду шшльних реформ у Польщi наприкiнцi ХХ - на початку ХХ1 ст. дае тдстави вважати, що перспективами реалiзацiï позитивних iдей в Украш е:
- на emani тдготовки: збалансовашсть цiлей та ïx ввдповвдтсть чинним засобам та умовам, необхвдшсть забезпечення легiтимностi та громадського контролю за авторами та реалiзаторами реформ, забезпечення освiтнix реформ рiзнобiчним науковим обгрунтуванням й експертизою стану освпи за аналiтичними, прогностичними, модельними та шформацшно-методологiчними напрямами;
- на emani впровадження: встановлення рацiональниx способiв реформування освiти, як1 мають грунтуватися на концепцiяx i програмах iз видiлениями цiлей, сфер змiн, методiв, форм i умов впровадження; збшьшення видатк1в; модернiзацiя педагогiчноï' освiти з акцентуванням на формування професiйниx компетентностей учителiв та вимогою ïx тдготовки на рiвнi повноï вищоï освпи (не нижче рiвия магiстра), у тому чи^ вчителiв початкових клаив i виxователiв дитячих садк1в;
- на emani оцтювання реформ: орiентацiя на стратепчш, оперативно-тактичнi та поточш змiни. Орiентацiю на стратегiчнi змши спрямовано на виявлення того, насшльки реформа може впливати на розвиток та на особливi комплекси сустльного життя. Орiентацiю на оперативно-тактичш змiни покликано спiввiднести задуманi перетворення з очiкуваними результатами, потенцiйними можливостями чи передбачуваним впливом суб'ектiв реформування. Зосередження на поточних змiнаx сприяе виявленню взаемозв'язкiв задуму та результату на конкретному етат здiйснения реформи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Tchorzewski A. M. Uwarunkowania i kreatorzy reform edukacyjnych / A. M. Tchorzewski // Edukacja w dialogu i reformie / pod red. A. Karpinskiej. - Bialystok: Trans Humana, 2002. - S. 88.-102.
2. Gnitecki J. Reformy w oswiacie - paradygmaty, strategie i uwarunkowania globalne / J. Gnitecki // Encyklopedia Pedagogiczna XXI wieku / red. naukowy T. Pilch. - Warszawa: Wyd. Akademickie "Zak", 2006. - T. V. - S. 104-111.
3. Kwiecinski Z. Paradygmaty reform szkolnictwa. Studium orientacji praktycznych i badawczych / Z. Kwiecinski // Rocznik Pedagogiczny. - Wroclaw-Warszawa-Gdansk: PAN, 1980. - T. 6. - S. 23-55.
4. Tomas J. Edukacyjne problemy wspolczesnego swiata / J. Tomas. - Warszawa, 1980.
5. Лексин В. Общая теория реформ. Контуры и система исследования / Лексин В., Швецов A. // Теория и практика организации проведения реформ. Сборник трудов Института системного анализа РАН. - М., 1995. - С. 6-51.
6. Эпштейн А. О критерии эффективности реформы образования в России / А. Эпштейн // Мир образования - образование в мире. - 2006. - № 2. - С. 38-43.
7. Василюк А. Науковi пгдходи до аналiзу освгтшх реформ / А. Василюк // Вища освгта Укра!ни. -2013. - № 2. - С. 20-25.
8. Василюк А. Реформи шкшьно! освгти в Польщi : iсторiя й сучаснгсть : монографгя / А. Василюк. -Нгжин: НДУ гм. М. Гоголя, 2007. - 340 с.
9. Василюк А. Польща: освгтш реформи i рух до европейських стандартiв якостi / А. Василюк // Вища освгга Укра1ни. - 2007. - Т. 1, № 2. - С. 145-149.
10. Василюк А. Реформування школьно! освгти в Польщг: досвгд для Украши / А. Василюк // Кримсько-польський збгрник наукових праць / ред. В. Казаргн. - Сгмферополь: ТНУ гм. В. Вернадського, 2012. - С. 261-267.
11. Reformy edukacyjne w Polsce: tradycje i wspolczesnosc / red. I. Michalska. - Skierniewice: Wyzsza Szkola Ekonomiczno-Humanistyczna, 2001. - 255 s.
УДК 378-053.8(438)
А. МУШИНСЬК1
СИСТЕМА ПРОФЕС1ЙНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПРОЦЕСУ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ ДОРОСЛИХ У ПОЛЬЩ1
Висвтлено оргатзацтно-npaeoei аспекти професшного консультування як фактора оргатзацп профестног освти дорослих в Польщi. Охарактеризовано основш юридичш акти щодо професшного консультування у мiнiстерствi освти, службах працевлаштування та соцiального захисту. Описано специфк функцш установ Польщi, ят оргатзацшно утворюють цтсну систему професшного консультування дорослих.
Ключовi слова: профестне консультування, професшна освта, школа, центр, юридичний акт.
А. МУШИНСКИ
СИСТЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО КОНСУЛЬТИРОВАНИЯ КАК ПРЕДПОСЫЛКА ПРОЦЕССА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙПОДГОТОВКИ
ВЗРОСЛЫХ В ПОЛЬШЕ
Раскрыты организационно-правовые аспекты профессионального консултирования как фактора организации профессионального образования взрослых в Польше. Дана характеристика основных юридических актов относительно профессионального консультирования в министерстве образования, службах трудоустройства и специальной защиты. Показана специфика функций учреждений Польши, которые организационно создают целостную систему профессионального консультирования взрослых.
Ключевые слова: профессиональное консультирование, профессиональное образование, школа, центр, юридический акт.
A. MUSHYNSKI
SYSTEM OF PROFESSIONAL CONSULTANCY AS A PRECONDITION FOR THE PROCESS OF ADULTS' VOCATIONAL TRAINING IN POLAND
Organization and legal aspects of professional consultancy as a factor in organization of vocational education of adults in Poland have been presented in this article. Major legal acts on professional consultancy in the Ministry of Education, employment services and those of social protection have been characterized. KOHcynbmyBaHHM y MimcmepcmBi ocBimu, cnywöax npa^BnawmyBaHrn ma соцiаnbного 3axucmy. There have been described the peculiarities of institutions in Poland, which in terms of organization constitute an integrated system ofprofessional consultancy of adults.
Keywords: professional consultancy, vocational training, a school, a centre, a legal act.
y nac CTpiMKoro HayKOBO-TexmnHoro, eKOHOMiHHoro nporpecy, 3MiH b opram3a^i' npa^ i co^a^bmö c^epi nrognHa noBHHHa npoTaroM ycboro ^HTxa öpara ynacTb y HenepepBHiö ocBhi.
