CC BY
20
РАДЮТЕХН1ЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ IЙОГО КАДРИ
ПРАВДА В. I., проф., декан рад!отехн1чного факультету
РАДЮТЕХНГЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ (коротка ¡сторична довщка)
Радаотехючний факультет створено на бaзi радюлаборатори електро-техшчного факультету Кшвського гоштехшчного шституту, засновано! В. В. Опевським в 1921 рощ. При лабораторп винюсла невелика майстерня, де монтувалася спещальна апаратура для лабораторп 1 за замовленнями для р1зних установ. Тут же була побудована перша в Укра'на короткохвильова станщя для мапстрального зв'язку швденно-заходю! замзнищ, виштовляли-ся хвилем1ри, катодю втирювальш прилади та ш.
Студента, що працювали в лабораторп шд кер1вництвом В. В. Опевського, брали участь в будавницта радаостанцш в Украли, шзнппе в лабораторп були розроблеш фшьтров1 конденсаторн велико! напруги.
В 1928 рощ випущено два перших шженера-електрика з радюспещаль-носп, в 1929 р. в КП1 була видшена спещашзащя транспортного зв'язку та радютехшки 1 радисйв.
В 1930 р. елекгротехшчний факультет було видшено та реоргаюзовано в Кшвський енергетичннй 1нститут (КЕ1), в якому було створено радютехшч-ний факультет 1 кафедру радаотехшки (зав. кафедрою та декан радюфакуль-тету - В. В. Опевський).
3 1931 р. почався регулярний випуск радаошженер1в. В 1934 р. КЕ1 було реоргашзовано у Кшвський ¡ндусгр1альний шститут (К11), куда радюфакуль-тет ввшшов ильки як спещалыпсть з лаборатор1ями: загально! радаотехшки та електровакуумних приладав, приймально-передавальних пристрою та акустики, радюпередавальних пристроив, телебачення та джерел живлення. В 1938 р. радюспещальгасть в КП1 перетворено в спещальний факультет 1 з кафедри радаотехшки видшено кафедру приймально-передавальних пристрой (зав. каф. - проф. С. I. Тетельбаум). Деканами спецфаку були послщо-вно Н. А. Правдолюбов, Ф. Ф. Шапошшков, Л. А. Радченко. В склада факультету було дю кафедри: радаотехшки (зав. каф. В. В. Опевський), приймально-передавальних пристрой (зав. каф. С. I. Тетельбаум).
В 1941 рощ КП був евакуйований в м. Ташкент 1 включений в склад Се-редньоаз1атського шдустр1ального шституту. Деканом радаотехшчного факультету 1 зав. каф. радаотехшки був С. I. Тетельбаум, а з 1943 р. кафедру
© Правда В. I.
3
радюприймальних пристроив очолив Н. П. Воллернер. В цей перюд факультет виконуе важлив1 оборонш нау ков о -д ос лщш робота.
В 1944 р. було поновлено назву КГП I колектив шсттуту повернувся до Киева. В шслявоенш роки радюфакультет (декан проф. Опевський В. В.) продовжуе розвиватись. Кафедру приймально-передавальних пристро1в роз-дшено на двi.• радюпередавальних пристро1в (зав. каф. проф. Тетельба-ум С. I.) i радюприймальних пристрою (зав. каф. доц. Н. П. Воллернер). Три спещальш кафедри факультету забезпечують щцготовку шженер!в по спещальносп «Радютехшка», а з 1956 р. також по спещальносп «Конструювання 1 виробництво радюапаратури».
В 1952 р. до складу радюфакультету ув1йшли спещальносп «Дклектри-ки та нашвпровщники» (зав. каф. М. М. Некрасов) та «Електронш прилади» (зав. каф. А. I. Вишневський) розформованого шженерно-ф1зичного факультету, але в 1962 р. на бш цих кафедр створюегься факультет радооелектрою-ки. В склад1 факультету залишаються три спещальш кафедри - теоретичних основ радютехшки (зав. каф. проф. В. В. Опевський), радюпередавальних пристро1в (зав. каф. проф. В. П. Тараненко), радюприймальних пристро!в (зав. каф. проф. Н. П. Воллернер) та кафедра математично! фЬики (зав. каф. проф. Н. С. Смогоржевсысий). В 1968 р. для покращання подготовки спеща-л1ст1в було створено кафедру конструювання та виробництва радюапаратури (зав. каф. доц. Ю. В. Михацький).
3 1960 р. на факультет працювало студентське конструкторське бюро (начальник А. В. Коваль, науков1 кер1вники доц. Ю. В. Михацький, гатм доцент Р. М. Домбругов).
Декани факультету та термш 1х перебування на посада в повоенш роки:
1944-1962 рр. - проф. В. В. Опевський, 1962-1963 рр. - проф. Я. К. Трохименко, 1964-1970 рр. - доц. Ю. В. Михацький, 1970-1973 рр. -доц. В. О. Гойжевський, 1974-1988 рр. - проф. В. П. Тараненко, з 1989 р. по теперпднш час - проф. В. I. Правда.
Зараз до складу факультету входягь чотири спещальш кафедри: радю-техшчних пристро1в та систем (завщукт кафедрою: 1945-1958 рр. - проф. С. I. Тетельбаум, з 1958 р. зав. каф. проф. В. П. Тараненко), радюконструю-вання та виробництва радюапаратури (завщукга кафедрою: 1968-1978 рр. -доц. Ю. В. Михацький, з 1978 рр. - проф. Ю. Ф. Зшьковський), теоретичних основ радютехшки (завщукта кафедрою: 1930-1973 рр. проф. В. В. Опевський, 1973-1989 рр. - проф. Я. К. Трохименко, 1989-1992 рр. - проф. М. Ю. 1льченко, з 1992 р. - доц. М. С. Юрченко), радюприйому та обробки радютехшчно! шформацп (завщукга кафедрою: 1944-1979 рр. -проф. Н. П. Воллернер, 1979-1989 рр. проф. К. Б. Круковський-Синевич, з 1989 р. - проф. е. А. Мачуський), яга забезпечують подготовку по напрямах:
1. «Радютехшка» з1 спещальностями: а) Рад1отехшка; б) Апаратура ра-дюзв'язку, радюмовлення 1 телебачення; в) Радаоелекгронш пристро!, систе-ми та комплекси (спещалтщя «Медичга радюелектронш прилади та систе-
ми»);
2. «Електронш апарати» з1 спещальностями: а) Виробництво елект-ронних засоб1в; б) Ыотехшчш та медичш апарати 1 системи ; в) Побутова електронна апаратура; г) Виробництво електронних засоб1в (спещал1зацн «Системи автоматизованого проектування електронних апарапв», «Електронш апарати банювських систем 1 засоби захисту шформацп»),
Учбовий процес на факультет! динагшчний 1 ор^ентуеться на перспекти-вш потреби тдприемств р1зних форм власносп.
За останш роки розроблено 1 впроваджено учбов1 плани по новим спещ-альностям 1 спещал1защям.
На РТФ проводиться велика методична робота, видаються подручники 1 навчальш поабники. Так, подручник «Телебачення» Р. М. Домбругова вод-значений Державною прем ¡сю Украши. На факультета працюе дв1 науково-методичю комки Миюсвгга Украши з напрямку «Радютехшка» (очолюе проф. В. I. Правда) 1 з напрямку «Електронш апарати» (очолюе проф. Ю. Ф. Зшьковський).
Добре водом1 своши здобутками науковщ радютехшчного факультету. Традицп поеднання наукового пошуку з практичною реатзащею сво1х доро-бок були закладеш ще в 20-30-п роки засновником радаоспещальносп в КП1 професором Опевським В. В. ГПд його кер1вницгвом студенти безпосередньо брали участь в створенш нових радювим1рювальних прилад1в, будавнищвд станщй радаомовлення в Украии. В 1928 р., коли споруджувалась Одеська радаостанщя, проф. Опевським В. В. були розроблеш високовольтю фшьт-ров1 конденсатори, яю були дешевил за ¡мпортш, мали меюш розм1ри 1 виго-товлялись з в!тчизняно1 сировини. Внаслщок цього в 1931 рощ фшьтров1 конденсатори перестали купувати за кордоном.
В 1949 рощ на кафедр1 радюпередавальних пристроГв член-кореспондент Академп наук Тетельбаум С. I. започаткував науковий напря-мок з електрошки надвисоких частот 1 вже в 1956 рощ вперше в крали було створено шш конструкцп потужних електронних приладав НВЧ.
Усшхи в наущ призвели до того, що в 1957 р. факультету було доручено ви-дання журналу «Известия вузов СССР - Радиотехника», а вщповщальним редактором був призначений С. I. Тетельбаум. 3 1971 р. вцщовщальним редактором призначено проф. Я. К. Трохименка, а його заступником доц. А. В. Кисляковського. На факультет! видастъся також «Вкник КП1. Радютехшка».
3 1958 року кафедру радаопередавальних пристро1в очолив проф. Тара-ненко В. П.
Кафедра розширила та поглибила роботи в облает! електрошки та пристрой НВЧ, зформувалась наукова школа, яка успшшо веде фундаментальш та прикладш досладження, створюе нов! прилади вакуумно!, твердотшьно! електрошки та радютехшчних пристрой НВЧ. В процеа роботи виросла значна ылыасть доктор1в та кандидатов техшчних наук. В 1975 р. група вик-ладач1в та науковщв кафедри - проф. Тараненко В. П., проф. Правда В. I., доц. .Шждвой К. Я., доц. Дяченко С. М., доц. Шевченко В. I., доц. Комар-чукО. Р., с.н.с. ДереновсысийМ. В., стали лауреатами Державно! премп Укра'ши за створення потужно! лам пи б1жучо! xвилi. Науков1 роботи кафедри в обласп мшрохвильово! техшки широко вщом! за рубежем.
Подалыний розвиток наукових доемджень привй до створення пристрой та систем в мшметровому доапазош хвиль. За щ роботи в 1991 р. проф. Тараненко В. П., проф. Правда В. I., проф. Мачуський е. А., доц. Тка-ченко Л. А., старший викладач Омельяненко М. Ю., ст. викладач Туре-сва О. В., с.н.с. Крилов В. М., н.с. Гщенко М. Г. були удостоеш Премц Ради Мшстрй СРСР.
В працях науковщв кафедри теоретичних основ радоотехшки гад керй-ництвом проф. Трохименка Я. К. достала розвиток теор1я радютехшчних юл ¿з зосередженими та розподшеними параметрами. При цьому створено мате-матичне забезпечення систем автоматизаци проекгування та дослщження радоотехшчних систем та пристрой. Щцготовлено та видано майже 20 учбо-вих поабнимв 1 монографш з цих питань, що сприяло полшшенню якосп схемотехшчно! подготовки фахйщв.
В склад1 кафедри теоретичних основ радоотехшки гад науковим керй-ницгвом доц. Бокринсько! О. Я. в 1971 р. була створена проблемна лабора-тор1я радютехшчних елеменпв I пристрой, в якш щодно розвивасться нау-ковий напрямок, що достав назву «Функщональна електрошка» 1 пов'язаний з використанням властивостей I фпичних явищ в твердому тт. Це дозволило здойснити ¿нженерну реал!защю високонадойних радютехшчних пристрой, яким властив! принципово нов1 функщональш якосп. За створення ново! апаратури в 1982 р. проф. Трохименко Я. К., доц. Бокринська О. А., доц. Кисляковський А. В., доц. Кущ С. М., с.н.с. Кудшов £ В. с.нс. Глясов В. П., с.н.с. Цимбал В. I., с.н.с. Шеламов Г. М. стали лауреатами Державно! преми Укра'ши. В 1991 р. сшвробтшки проблемно! лабораторп с.н.с. Цимбал В. I., доц. Бокринська О. Я. та с.н.с. Гололобов В. П. отримали премио Ради Мт-стр1в СРСР.
За високу ямсть та досягнення параметр1в св1тового рйня парабол1чних дводзеркальних антен М1жнародне жюр! присудило КБ «Промшь» (м. Тер-ношль) та антеннш лаборатори кафедри ТОР (кер1вник с.н.с. Дубровка Ф. Ф.) Свропейську арку «Золото! 31рки Першосп» (кветень 1995 р., м. Мад-
рад). Професшш дводзеркальш антени розроблею, опгишзоват вчсними кафедри ТОР та КБ «Пролннь», виготовлеш на завода «Сатурн» (м. Терно-галь) експортуються в Росте, 1талпо, Германпо та шип краши.
В 1976 рощ на факультеп було оргашзовано галузеву науково-доопдну лабораторию надвисокочасготно! твердотшьно! електрошки та радаовим1рю-вально! техюки. В лаборатори створено ряд нових твердотшьних пристро'1в, що булн впроваджеш в нове поколшня автоматизовано! радювим1рювально! апаратури мкрохвильового даапазону, яка сершно випускалась Кшвським виробничнм об'еднанням ¡м. С. П. Корольова. За створення основ теорп 1 впровадження радаоелектронно! апаратури з використанням новггньо! еле-мснтно1 бази, зокрема даелектричних резонатор1в, кер1вник лаборатори проф. 1льченко М. Ю. в 1989 р. удостоений Державно! премн СРСР в галуз! науки 1 техшки.
Кафедра радюприйому (ниш кафедра радюприйому та обробки ращоте-хшчно! шформащ!) традищйно займаеться науково-дослщними роботами з теорп та ¡нженержм реатзаци перешкодно-захисних радаоелектронних систем. 3 1945 року по 1979 рш кафедру очолював проф.. Воллернер Н. П. Були створеш прилади спектрального анашзу сигнатв 1 перешкод. Детали розви-тку цифров1 методи обробки сигнагав. На баз1 наукового сектора кафедри була створена проблемна лаборатор1я, що згодом перетворилася на констру-кторське бюро. Останш роки гад кер1вницгвом зав. кафедрою проф. Мачусь-кого С. А. набули розвитку дослщження з твердотшьно! техюки м1крохви-льового даапазону.
В 1968 р. на факультета було створено кафедру радаоконструювання та виробницгва радаоапаратури (зав. кафедрою доц. Михацький Ю. В.). Через десять роюв кафедру очолив лауреат Державно! преми СРСР, проф. Зшьков-ський Ю. Ф. Кафедра займасться розробкою методов проектування автомати-зованих м1кропроцесорних засоб1в контролю радюапаратури, створенням апаратури обробки 1 перетворення сигнатв на основ1 акустоелектронних при лад ¡в. Кафедрою розроблено апаратно-програмне забезпечення систем автоматизованого конструювання функщональних вузл1в м1кроелектронно! апаратури на баз1 мш1-ЕОМ. Щд кср1вництвом проф. Вунтесмер1 В. С. веду-ться дослщження та розробка перетворювач1в на баз1 феромагштних гшвок для вюшрювання потужноста надвисокочастотного д1апазону. Плщна науко-во-методична робота проф. Ю. Ф. Зшьковського вщзначена обранням його чл.-кор. Академп педагопчних наук Укра!ни.
Ряд наукових лабораторш кафедри було оргашзацшно об'еднано до складу науково-техшчного центру «Тезю» (директор с. и. с. Прокоф'евМ. I.), який займаеться розробкою та впровадженням техшчних засоб1в захисту шформаца.
Випускники факультету традищйно користуються попитом та авторитетом серед шдприемств р1зних форм власносп. Значна кшыасть стала керй-никами науково-дослщних та промислових шдприемств, генеральними конструкторами. Факультет шдгримуе широю зв'язки з заруб1жними ВУЗами, веде обмш студентами та асшрантами (Ангшя, Шмеччина, Чех1я, Словаюя, Польща та ш.).
Надшита до редколеги 10.04.98.
ТАРАНЕНКО В. П., проф.
КАФЕДРА РАДЮТЕХШЧНИХ ПРИСТРОЮ ТА СИСТЕМ
Кафедру створено в 1945 рощ шсля роздшу кафедри приймально-передавальних пристрой на двг радюприймальних та радюпередавальних пристрой у вцщовадносп до напрямку наукових дослщжень та зм1сту навчального процесу змшила свою назву на кафедру радютехшчних пристрой та систем (РТПС).
Спочатку кафедру очолював в!домий вчений, член-кореспондент Ака-демп наук УРСР, професор Семен 1саковнч Тетельбаум. Шсля його смерп в 1958 р. кафедру очолив його учень, професор Вадим Павлович Тараненко.
Кафедра е провщною по шдготовщ бакалаврй, спещал1ст!в та мапстр1в за напрямом «Радютехшка». Вона забезпечуе подготовку з таких дисциплш як радютехшчш пристро!, радютехшчш системи, обчислювальна техника, програмування та комп'ютерна граф1ка, пристро! генерування сигналш, САПР у радюелектрошщ, раддоматер1алн, радюкомпоненти та основи мжро-електрошки, електронш та квантов! прнладн НВЧ, основи телебачення, пристро! 1 системи телебачення та ш. На баз1 кафедри створено науково-методична комю1я Мшосвип Украши з напрямку «Радютехшка», яку очолюе декан радютехшчного факультету проф. Правда В. I.
Кафедра широко вщома своею науково-дослщною роботою в галуз1 електрошки надвисоких частот. Роботи були започатковаш в 50-х роках при виршенш задач з проблеми передач! електроенергп за допомогою радао-хвиль. Тод1 в сшвпращ з шститутом електротехшки АН УРСР почались роботи по створенню потужних мшрохвильових генераторй безперервно! да. Першим таким генератором був потужний дворезонаторний пролтшй кшс-
8
© Тараненко В. П.
