CC BY
18
Випускники факультету традищйно користуються попитом та авторитетом серед шдприемств р!зних форм власносп. Значна кшыасть стала кер1в-никами науково-дослщних та промислових шдприемств, генеральними конструкторами. Факультет пщгримуе широю зв'язки з заруб1жними ВУЗами, веде обмш студентами та асшрантами (Ангшя, Шмеччина, Чех1я, Словаюя, Польща та ш.).
Надшита до редколеги 10.04.98.
ТАРАНЕНКО В. П., проф.
КАФЕДРА РАДЮТЕХН1ЧНИХ ПРИСТРОЮ ТА СИСТЕМ
Кафедру створено в 1945 рощ теля роздшу кафедр и приймально-передавальних пристроив на двг радюприймальних та радюпередавальних пристро1в у вцщовадносп до напрямку наукових дослщжень та зм1сту навчального процесу змшила свою назву на кафедру радютехшчних пристрой та систем (РТПС).
Спочатку кафедру очолював вдамий вчений, член-кореспондент Ака-демп наук УРСР, професор Семен 1сакович Тетельбаум. Шсля його смерп в 1958 р. кафедру очолив його учень, професор Вадим Павлович Тараненко.
Кафедра с провщною по шдготовщ бакалавр1в, спещал1ст!в та мапстр1в за напрямом «Радютехшка». Бона забезпечуе подготовку з таких дисцишпн як радютехшчш пристро!, радштехшчт системи, обчислювальна техшка, програмування та комп'ютерна граф1ка, пристро1 генерування сигнал1в, САПР у радюелектрошщ, радаоматер1али, радюкомпоненти та основи мжро-електрошки, електронш та квантов! прилади НВЧ, основи телебачення, при-стро1 1 системи телебачення та ш. На баз! кафедри створено науково-методична ком1с1я М1носв1ти Украши з напрямку «Радютехшка», яку очолюе декан радютехшчного факультету проф. Правда В. I.
Кафедра широко в ¡дома своею науково-дослщною роботою в галуз1 еле-ктрошки надвисоких частот. Робота були започатковаш в 50-х роках при вщишенш задач з проблеми передач! електроенерги за допомогою радао-хвиль. Тод1 в сшвпращ з шетитутом електротехшки АН УРСР почались ро-боти по створенню потужних мшрохвильових генератор1в безперервно! до. Першим таким генератором був потужний дворезонаторний пролтшй кшс-
8
© Тараненко В. П.
трон, створений в 1949 рощ. Юпстрон мав потужшсть 1,5 кВт в безперерв-ному режим 11 працював на довжиш хват близько 10 см. Фактично вперше в евт був створений потужний юпетронний генератор з електростатичним фокусуванням пучка та рекуперащею енерги електрошв в обласп колекгора.
В 1953-1956 роках були створеш перыи потужш ¡зохронш генератори зворотно! хвгш потужшетю на 2-3 порядки бшьше кнуючих тода елект-ронних НВЧ приладав. Для шдвшцення ефективносп взаемодо електрошв з полем були зроблеш сповшьнюкга системи у вигляда ланцюжка резонатор1в з щшинами зв'язку 1 змшним уздовж руху електрошв коефццентом сповиь-нення хеши — ¿зохронш системи. Потужшсть генератор1в становила одинищ мловат1в в безперервному режим1 в короткохвилевш частиш сантиметрового даапазону.
В 1954-1957 рр. була розроблена теор1я та створеш експерименталып макети генератор1в НВЧ нового типу-фазохрошв, що правдоють за принципом тривало! взаемодо електрошв з несповшьненими електромагштними хвилями. В 1957 рощ був виготовлений перший в евт експериментальний фазохронний генератор зворотно! хвщп.
В 1959 рощ розпочались роботи по розробщ та створенню потужних ламп б1жучо1 хвшп в сантиметровому даапазош. Були виконаю фундамен-тальш роботи по теорп ЛБХ типу «О», а в 1962 рощ була створена перша в СРСР потужна ЛБХ безперервно! до. Лампа дозволяла отримати потужшсть в одинищ кшоваттв в короткохвилевш частиш сантиметрового д1апазону 1фи шириш смуги пщеилення 20%. На осшш ще! ЛБХ були створеш радюлока-цшш системи та системи радюпротидо.
За розробку та впровадження в сершне виробництво потужно! ЛБХ ке-р1вников1 роб1т Тараненку В. П. Та сшвробтшкам кафедри Правда В. I., Комарчуку О. Р., Дереновському М. В., Лйждвою К. Я., Дьяченку С. М., Ше-вченку В. I. Була присуджена Державна прем1я Укра1ни.
В щ роки на кафедр1 сформувалася наукова школа в галуз1 елекгронних приладав НВЧ. Як розвиток робгг по приладах на основ! взаемодп електрошв з несповшьненою хвилею в 1970 рощ був створений прокшетрон, який, пра-цюючи в мшметровому д1апазош, мав потужшсть в одинищ иловат при коефвденгп корисно! дп 40% з коефвдентом пщеилення не менше 30 дБ.
На баз1 кафедри було проведено три Всесоюзш конференци з електрош-ки НВЧ (остання в 1990 рощ), фактично при кафедр1 був створений журнал «Известия вузов. Радиоэлектроника», який мае високий евгговий рейтинг 1 перевидасться в США.
Маючи вагом1 здобутки в галуз! електронно'1 оптики, кафедра виконала сер1к> науково-досладних та конструкторських роб1т по створенню прецизш-них елекгронноопгичних систем для запису шформаци на ноаях, що дозво-
ляють подальшу й оптичну обробку. Лопчним завершениям цих робгг стали розробка та створення системи оптичноГ обробки шформаци багатоканаль-них лшшних пдроакустичних антен на основ1 просторово-часового модулятора з магютооптичним екраном та електронно-променевою адресащею.
В 1975 рощ кафедра усшшно розгортае робота в галуз1 твердотшьно! електрошки. Розроблено методики комп'ютерних розрахунюв генератор!в та шдсилювач!в м1лшетрового диапазону на лавинно-прол1тних да одах, вюпо-чаючи робота, пов'язаш з щдвшценням потужносп генератор1в, 1х ККД, стабшьносп, створено генератори на вщкритих резонаторах.
За розробку та створення твердотшьних генератор1в та шдсилювач1в мЬ Л1 метрового даапазону Тараненку В. П., Правда В. I., Омельяненку М. Ю., Ткаченку Л. А., Туреевш О. В., Мачуському С. А. в 1989 рощ присуджено прем1ю Ради Мн1стр1в СРСР. На основ! цих роб1т розроблено пpoмиcлoвi зразки радюрелейних станцш в мшметровому даапазош хвиль.
За роки свого ¡снування кафедра пщготувала 5 доктор!в та бщьше 50 кандидалв наук. Вихованець кафедри професор Правда В. I. шостий рнс усшшно очолюе радютехшчний факультет, професор Мачуський е. А. — кафедру радюприйому та обробки радютехшчнох шформаци, професор Тро-хименко Я. К — ведучий вчений в теорц ил — уже 40 рогав очолюе журнал «Известия вузов. Радиоэлектроника». Сшвробтшками кафедри написаш монограф!!, подручники, сотн! наукових статей. За щдручник «Основи теле-бачення» доценту Домбругову Р. М. була присуджена Державна прем!я Украши.
Надайшла до редколегп 05.03.98.
