CC BY
21
УДК 616.895.8: 159.9.07:343.6
психолог1чн1 особливост1
сенсожиттевих 0р1ентлц1й та
самов1дношення ос1б, як1 хвор1 на шизофрен1ю i вчинили сусп1льно небезпечн1 д1яння
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра психiатрii факультету псядипломно'1' освти (ФПДО)
(зав. - д. мед. н., проф. Л.М.Юр 'ева)
Укра'тська психiатрична лкарня з суворим наглядом (УПЛ сн) м. Днтропетровська
Центр консультацтно^агностично'1' та орган1зацшно - методичноiроботи (КДОМР) (зав. - лiкар-психiатр вищо'1' категорп В.М. ФШпов)
Л.М. Юр'ева*, В.М. ФШпов**, Н. О. Демура , Н.Г. Куштр , Н.€. Коломоець
Ключовi слова: ccmoceidoMicmb, життеве самовизначення, сенсож-ummeei орiентацii, сcмовiдношення, pieeHb домагань, порушення oco6ucmocmi хворих на шизофрешю, психiчнi розлади Key words: self-consciousness, vital self-determination, life sensual orientations, self-relation, level of claims, impairment of personality of schizophrenic patients, mental disorders
Резюме. В статье представлены материалы эмпирического исследования смысложизненных ориентации, самоотношения и уровня притязаний больных шизофренией, совершивших общественно опасные деяния, к которым временно применены принудительные меры медицинского характера. Исследование проведено с помощью теста смысложизненных ориентации (СЖО) Д.А.Леонтьева, методики исследования самоотношения (МИС) С.Р.Пантилеева-В.В.Столина и «Моторной пробы» Шварцландера. Использована статистическая обработка полученных результатов различий по показателям смысло-жизненных ориентаций, самоотношения и уровня притязаний между исследуемыми группами по взятым критериям (пол и психическое здоровье) с помощью t-критерия Стьюдента.
Summary. In the article there are presented materials of empirical research of life sensual orientations, self-concept and level of claims of schizophrenic patients, who have committed socially hazardous actions to whom coercive measures of medical character were temporarily applied. The research was carried out by means of Leontev's test of life-sensual orientations (LSO), Pantileev-Stolin's technique of research of self-attitude (TRSA) and Shwarzlander's "Motor test". There was used statistical processing of the received results of distinctions on indices of life sensual orientations, self-attitude and the level of claims between groups investigated by these criteria (a sex and mental health) by means of t-criterion student.
Змши особистост займають у загальнш кар-тиш порушень психiчноl дiяльностi хворих на шизофрешю не менш значне мюце, шж особли-вост мислення або сприйняття. Необхщнють звертання до бшьш-менш детального аналiзу мо-тивацшно! сфери хворих на шизофрешю й фун-кцш мотивiв 1хньо1 дiяльностi продиктована не тшьки важливютю ще! проблеми в теоретичному вщношенш, але й практичними мiркуваннями. Повсякденна ктшчна й патопсихолопчна практика вимагае ретельно! квалiфiкацil порушень особистост хворих на шизофрешю як для вста-новлення правильного дiагнозу, так i для ви-ршення питань прогнозу й працевлаштування хворих, 1хньо! сощально! реадаптацп [14]. Проблема "Я" повинна бути першочерговою при до-стдженш особистюних змш, тому що уявлення про себе, образ "Я" е шдсумковою характерис-
тикою роботи особистосп у шзнанш само! себе, у вщношенш до себе й свого мюця в житп на кожному етат розвитку особистосп.
При шизофренп провщним компонентом па-топсихолопчного синдрому е порушення потреб-носно-мотивацiйних характеристик регуляци психiчноl дiяльностi й поведiнки. Порушення цього провщного компонента виявляеться в зниженш сощально1 спрямованостi особистостi, що е основною, штегративною, сенсоутворю-вальною якiстю особистостi, 11 ядром [4]. Пси-хiчнi розлади з неминучютю не призводять до скоення злочишв. Але запобiгання злочинам iз боку ошб, яким властивi психiчнi розлади, мае велике значення не тшьки для тдсилення правопорядку й законность Не менш важливе воно для полшшення психiчного здоров'я людей.
Руйнуючи психiчну дiяльнiсть людини, хвороба за певних умов призводить до змши осо-бистiсного компонента. Вщбуваеться форму-вання нових мотивiв, змшюеться спiввiдношення потреб, мотивiв, 1хнш змют та ieрархiя, пере-живання. Звертаючись до вивчення i дослщ-ження порушень особистостi, що викликанi пси-хiчними захворюваннями, ми спирались на при-пущення Зейгарник Б.В. [2] та 11 учнiв про те, що загальш, принциповi закономiрностi псиично! дiяльностi i здорових, i хворих людей eдинi, що й створюе основу для порiвняння особливостей 1х особистостi та поведiнки.
Недостатня розроблешсть проблеми порушень особистiсного компонента та мотиваци, спонукально! та сенсоутворювально! функцiй мотиву, саморегуляци та критичносп хворих на шизофренiю, якi вчинили суспшьно небезпечнi дiяння, а також потреби практики зумовили вибiр теми нашого дослiдження.
Метою нашо! роботи стало дослщження сен-сожиттевих орiентацш, самовiдношення та рiвня домагань осб, яи хворi на шизофренiю i вчинили суспiльно небезпечнi дiяння.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Методолопчною основою дослiдження стали теоретичнi положення, що розкривають психо-логiчнi аспекти самосвщомост особистостi (структурна модель самост за 1.С.Коном [3]; самосвiдомiсть як психiчний процес згiдно з теорiею Ы.Чесноково! [13]; теорiя диспозицшно! регуляци поведiнки В.О. Ядова [15]; концепщя рiвневоl структури самосвiдомостi В.В.Столiна [9]; трирiвнева структура iндивiдуальностi Б.Г.Ананьева як цшюне утворення з певною оргашзащею властивостей [1]). Згiдно з цими щеями, ми дотримуемось думки про те, що самосвщомють - це насамперед процес, за допо-могою якого людина пiзнае себе й ставиться до само! себе. Але самосвщомють характеризуеться також сво!м продуктом - уявленням про себе -"Я-образом" або "Я-концепщею". Система цш-нiсних орiентацiй, що складаеться в процес соцiалiзацil, виступае в ролi центрально! ланки свiдомостi особистостi, як ставлення особистосп до свiту само! себе. Ця система е внутршшм фактором, який визначае спрямованiсть дiяль-ностi людини, визначае основу для вибору цшей та засобiв дiяльностi. Узагальнюючи погляди попереднiх дослiдникiв, ми з'ясували, що до структури самосвщомосп входять: самопiзнання (самосприйняття, самоаналiз, самоспостережен-ня, самоосмислення та самовiдношення); емо-цiйно-цiннiсне вщношення до себе, що виникае на основi переживань у рацюнальш моменти
самосвiдомостi; саморегуляцiя поведшки, необидною внутрiшньою умовою яко1 виступае са-мооцiнка [13].
Для досягнення мети ми провели емтричне дослщження, в якому взяли участь 120 ошб, що були об'еднаш в дослiджуванi групи за статевою ознакою та ознакою псиичного здоров'я. Тому дослщжуваш були об'еднанi в 2 групи (по 30 ошб) чоловшв та жiнок, якi хворi на шизофренiю i вчинили суспшьно небезпечш дiяння, та 2 контрольш групи (по 30 осiб) чоловшв та жiнок, психiчно здорових. Вш дослiджуваних становив вiд 20 до 55 роюв, освiта - 9 клаав, середня, середньо-спецiальна, вища. Тривалють захворю-вання становила вiд 2 до 15 роюв. Хворi на шизофрешю вчинили суспiльно небезпечнi дiян-ня: за ст.115 (умисне вбивство) - 28 жшок та 16 чоловшв; за ст. 121 (умисне тяжке тшесне уш-кодження) - 2 жшки та 9 чоловiкiв; за ст.122 (умисне середньо! тяжкостi тшесне ушкодження) - 3 чоловiкiв; за ст. 345 (погроза або насильство щодо пращвника правоохоронного органу) - 2 чоловтв.
Для дослiдження ми скористалися тестом сенсожиттевих орiентацiй (СЖО) Д.О.Леонтьева, методикою дослщження самовiдношення (МДС) С.Р.Пантшеева-В.В.Столша та методикою „Мо-торна спроба" Шварцландера.
Тест сенсожиттевих орiентацiй (СЖО) [7] е адаптованою вершею тесту „Мета в житп" (Purpose-in-Life Test, PIL) Дж.Крамбо та Л.Ма-холiка. Методика була розроблена авторами на основi теори прагнення до сенсу i логотерапи В.Франкла i переслiдувала мету емшрично! валь дизаци низки уявлень з ще! теори, зокрема, уявлень про екзистенцiйний вакуум та ноогеннi неврози. Оригiнальна методика в 11 кiнцевому варiантi являе собою набiр iз 20 шкал, кожна з яких е ствердженням iз закiнченням, що подво-юеться: два протилежнi варiанти закiнчення за-дають полюси ощночно! шкали, мiж якими мож-ливi 7 градацш переваг. Дослiджуваним пропо-нуеться вибрати найбшьш привабливу для них градащю i пiдкреслити або обвести вщповщну цифру. Обробка результатiв зводиться до сумаци числових значень для вшх 20 шкал та переводу сумарного балу у стандарты значення (проценти лi). Висхiдна послiдовнiсть градаци (вщ 1 до7) чергуеться випадково з низхщною (вiд 7 до1), причому максимальний бал (7) завжди вщповщае полюсу наявностi мети у житп, а мiнiмальний бал (1) - полюсу ll вiдсутностi. Росiйськомовна вершя тесту осмисленостi життя (ОЖ), розроблена та адаптована Д.О.Леонтьевим (факультет психологи МДУ) у 1986-1988 рр., е дещо змi-
08/ Том XIII/ 2
59
неною вершею К.Муздибаева. Тест осмисленосп життя був перетворений на тест сенсожиттевих орiентацiй, який включае поряд iз загальним показником осмисленосп життя також 5 субшкал, що вщображають 3 конкретнi сенсожит-тевi орiентацil (1 - цiлi в житп, 2 - процес життя, емоцшна насиченiсть, 3 - результатившсть життя, задоволенiсть самореалiзацil) та 2 аспекти локусу контролю (4 - локус контролю - Я, 5 -локус контролю - життя).
Методика дослщження самовщношення (МДС) [10] дозволяе оцшити особливосп вщ-ношення людини до само! себе, до свого „Я". Самовщношення, як емоцшно-оцшна пiдсистема самосвiдомостi, е важливим регулятором ба-гатьох аспектiв поведшки людини, включаючи прогнозування сощально! ефективносп, постановку та досягнення мети в професшнш д> яльностi, мiжособистiсних вiдносинах, а також очiкування вщношення до себе iнших суб'ектiв i суб'ективнi способи оцiнки та розв'язання рiзних життевих ситуацiй.
Методика була створена С.Р.Пантшеевим на основi 60 пунктов, що були включенi В.В.Сто-лiним в „Опитувальник самовiдношення" (1985). До цих пунктiв було додано близько двох де-сяткiв тверджень iз iнших опитувальникiв. Iншi пункти були сформульоваш С.Р.Пантiлеевим. У кшцевому варiантi МДС складаеться з 9 фак-торiв-шкал (1 - вщкритость, 2 - самовпевненiсть, 3 - самокерiвництво, 4 - вiдбите самовщношення, 5 - самоцшшсть, 6 - самосприйняття, 7 -самоприхильшсть, 8 - внутрiшня конфлiктнiсть, 9 - самозвинувачення) i 110 тверджень.
„Моторна спроба" Шварцландера визначае р> вень домагань на основi тдрахування середньо! величини цiльового вiдхилення (ЦВ) - рiзницi мiж кiлькiстю графiчних елементiв (хрестикiв), якi дослiджуваний намтоив поставити, i кiлькiстю реально розставлених елементов. Вони вщм> чаються на бланку. Рiвень домагань е важливим структуроутворюючим компонентом особис-тосто. Це досить стабiльна шдивщна якiсть людини, яка характеризуе: по-перше, рiвень склад-ностi завдань, що обираеться людиною, по-друге, вибiр суб'ектом мети чергово! дп залежно вiд переживання успiху чи невдач у попередшх дiях, по-трете, бажаний рiвень самооцiнки осо-бистостi. Дослщження дозволяе визначити рiвень i адекватшсть домагань. Рiвень домагань по-в'язаний з процесом цшепокладання i е ступенем локалiзацil мети i можливостей людини.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Поняття "життеве самовизначення" дослщжу-вали Д.О.Леонтьев [6], А.Маслоу [8], В.Франкл
[11] та ш.
Статистична обробка результат1в досл1дження СЖО псих1чно хворих та псих1чно здорових жшок та чолов1к1в за ^ критер1ем Стьюдента
Шкали 1-критерш Стьюдента
жшки чоловши
ЗПОЖ 6,429393 5,0881887
Шкала 1 5,126569 3,4455
Шкала 2 6,97086 5,367556
Шкала 3 4,248359 4,254875
Шкала 4 6,028643 3,531125
Шкала 5 5,489945 5,581663
Теоретичне обгрунтування та дослiдницьке вимiрювання самовiдношення серед вiтчизняних авторiв ми знаходимо в роботах Чесноково! 1.1. [13], Столша В.В. [9], Пантшеева С.Р. [9]. Вони iнтерпретують самовщношення як структурний компонент акту самосвщомосп (Чеснокова 1.1.), як переживання, вщносно стiйке почуття, що пронизуе самосприйняття та "Я - образ" (Столш В.В.), як узагальнене почуття суб'екта на адресу власного "Я" (Пантшеев С.Р.). Основою самовщношення стае потреба в самоактуалiзацil; власне "Я", власш риси i якост оцшюються у вiдношеннi до мотивiв, що виражають потребу в самореалiзацil, i розглядаються як И умова. Щц-тримка стабiльного самовiдношення забезпечуе можливють постiйноl стратегil у становленнi до самого себе, що виражаеться як у зовшшнш, соцiально-предметнiй дiяльностi, так i у вну-трiшньоособистiснiй активность
120 100 80 60 40 20 0
□ ЗПЖО - жжки норма
1
110,46
80,83
□ ЗПЖО - жiнки хвор1 на шизофрен1ю
Рис. 1. Пор1вняльна д1аграма ЗПЖО - ж1нки
Рiвень домагань дослiджували рiзнi автори. В дослщженнях Холмогорово! О.Б. (1983) [12] вив-чались особливостi рiвня домагань хворих на шизофрешю в залежносп вiд провiдного синдрому захворювання (неврозоподiбний, психопа-
топодiбний, паранощний). Динамiка рiвня дома-гань у хворих на шизофрешю була детально вивчена в дослщженш Курека Н.С. (1982). Автор розкривае зв'язок адинами рiвня домагань 3i зни-женням активностi у хворих та зростанням шизофреничного дефекту [5].
35 30 25 20 15 10 5 0
ы
It
ЗЕ
it
1 2 3 4 5
□ СЖО - жшки - норма 34,93 32,9 27,53 22,63 31,9
□ СЖО - жшки - хвopi 25,7 22,4 20,2 15,33 21,76
на шизофрежю
Рис. 2. По|)1вии. и>иа дiаграма СЖО - ж1мк'и
Проведене нами дослiдження показало, що: - за методикою сенсожиттевих орiентацiй (СЖО) як загальш показники осмисленостi жит-тя, так i результати за шкалами (1 - цш в житп; 2 - процес життя, емоцшна насиченiсть; 3 -результатившсть життя та задоволенiсть само-реалiзацiею; 4 - локус контролю "Я"; 5 - локус контролю - життя) при порiвняннi мiж собою двох груп обстежуваних жiнок (психiчно здоро-вих i хворих на шизофрешю) та чоловшв (пси-хiчно здорових i хворих на шизофрешю) виявили значущi розбiжностi за t-критерiем Стьюдента, якi наведенi в таблиц та рисунках 1 - 4.
120 100 80 60 40 20 0
□ ЗПЖО - чолов1ки -норма
□ ЗПЖО - чолов1ки XBopi на шизофреыю
1
107
83
Ц результати нашого дослщження сшвпа-дають з результатами дослщження Дж.Крамбо (1968), який з метою валщизаци тесту „Мета в житп" дослiджував 6 клiнiчних груп (невротики, психотики та госпiталiзованi хворi на шизофрешю). Результати дослщження Дж.Крамбо виявили в цшому високозначущi розбiжностi мiж „нормальними" та клшчними пiдвибiрками.
35 30 25 20 15 10 5 0
□ СЖО - чоловши -норма
□ СЖО - чoлoвiки -хвopi на шизoфpенiю
(Vi
It
1
33,66
26,8
ft
rt
t
2 3 4 5
32,2 26,6 21,9 31,26
23,73 20,53 17,43 22,33
Рис. 3. По|)1вии. ii>iia дiаграма ЗПЖО - чоловiки
Рис. 4. Пор1вмяльма дiaгрaмa СЖО - чоловши
Серед клiнiчних груп найбшьш високi результати виявилися у хворих на шизофрешю:
- результати, отримаш за методикою до-слщження самовiдношення (МДС), виявили, що:
- у жшок, психiчно здорових i хворих на шизофренiю, якi вчинили суспшьно небезпечнi дiяння, в груш психiчно здорових жiнок середнi показники вищi за шкалами 1 (вщкринсть), 2 (самовпевненiсть), 4 (вiдбите самовщношення), 5 (самоцiннiсть) та 6 (самоприйняття). За шкалами 8 (внутрiшня конфлштнють) та 9 (самозви-нувачення) середш показники значно вищi у жшок, хворих на шизофрешю. Показники за t-критерieм Стьюдента виявили наявшсть статис-тично значущих розбiжностей за шкалами 2 (самовпевнешсть) - 3,78740; 4 (вщбите само-вiдношення) - 4,81686; 5 (самоцшшсть) -2,55286; 8 (внутршня конфлiктнiсть) - 6,25859 та 9 (самозвинувачення) - 7,17640 (рис. 5);
- у чоловшв, психiчно здорових та хворих на шизофрешю, яю вчинили суспiльно небезпечш дiяння, в групi психiчно здорових чоловтв середнi показники вищi за шкалами 2 (самовпевненють), 4 (вщбите самовщношення) та 7 (самоприхильшсть). У чоловiкiв, хворих на шизофрешю, середш показники вищi за шкалами
08/ Том XIII/ 2
61
1 (вщкритють), 6 (самоприйняття), 8 (внутршня конфлiктнiсть) та 9 (самозвинувачення). Показ-ник за t-критерieм Стьюдента виявив наявнiсть статистично значущо! розбiжностi за шкалою 8 (внутршня конфлiктнiсть) - 3,84861 (рис. 6). (На
жаль, серед вивчено! нами лтоератури ми не знайшли шших дослiджень, в яких вивчалися б проблеми самопiзнання серед хворих на шизо-френiю, якi вчинили сустльно небезпечнi дiяння);
□ МДС - жшки - норма
гь
1
7,16
2
7,5
3 6,63
4
7,83
5
7,8
6 7,63
7
6,5
8 3,86
9
3,2
□ МДС - жшки - хворi на шизофрешю
6,5
6,03
6,7
6,26 6,66
7
6,8
6,66 6,46
Рис. 5. По|)1вии. и>иа дiаграма МДС - жiнки
-результати, отриманi за методикою "Мотор-на спроба" Шварцландера, виявили, що:
- у жшок, психiчно здорових та хворих на шизофрешю, яю вчинили сустльно небезпечш дiяння, середнiй показник цшьового вiдхилення в групi псих1чно здорових жiнок набагато вищий. Показник за t-критерieм Стьюдента виявив наяв-нiсть статистично значущих розбiжностей -4,09139. Помiрний рiвень домагань виявився у 13 психiчно здорових жшок та 1 хворо! на шизо-
фрешю; низький рiвень домагань - у 15 психiчно здорових жшок та 19 хворих на шизофрешю; нереально низький рiвень домагань - у 1 пси-х1чно здорово! жшки та 7 хворих на шизофрешю. Отже, отримаш результати свщчать про те, що рiвень домагань у психiчно здорових жшок пе-реважно помiрний та низький, а у жшок, хворих на шизофрешю, - переважно низький та нереально низький (рис.7);
Рис. 6. По|)1вмя. м>ма дiаграма МДС - чоловши
0,8 I
0,6 - I
0,4 - Ц
0,2 - I
0 -T"
-0,2 : ! : -0,4 : ! :
-0,6 ; : i -0,8 -
1
□ Моторна проба - 0,762 жшки - норма
□ Моторна проба - -0,69 жшки - хвopi на
шизофрешю
Рис. 7. Моторна проба - жшки - ЦВ
- у чоловшв, психiчно здорових та хворих на шизофрешю, яю вчинили суспшьно небезпечш
дiяння, середнш показник цшьового вiдхилення значно вищий у психiчно здорових чоловшв. Помiрний рiвень домагань виявився у 14 психiчно здорових та 3 хворих на шизофрешю; низький рiвень домагань виявився у 12 психiчно здорових та 17 хворих на шизофрешю; нереально низький рiвень домагань виявився у 4 психiчно здорових та 10 хворих на шизофрешю. Отже, отримаш результати свщчать про те, що у психiчно здорових чоловшв рiвень домагань переважно помiрний та низький, а у чоловшв, хворих на шизофренiю, рiвень домагань -переважно низький та нереально низький (рис.8). У хворих на шизофрешю не було виявлено залежност вибору завдання вщ усшшного чи неусшшного попереднього рiшення. Ц результати нашого дослiдження спiвпадають з результатами дослщження Бежанiшвiлi Б.1. (1967), який показав, що у ща категорн дослiджуваних рiвень домагань не формувався взагал^ не виявлялась i адекватна самооцiнка сво1х можливостей.
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
□ Моторна проба - чолов1ки - норма
ВМоторна проба - чолов1ки - хвор1 на шизофрешю
: :: :: :: :::::: :: :: :: :::|-
0,838
0,066
ВИСНОВКИ
1. Дослщження сенсожиттевих орieнтацiй осiб, якi хворi на шизофренiю i вчинили суспшьно небезпечш дiяння, показало загальний низький рiвень осмисленостi життя дано1 кате-горiï дослiджуваних та значне зниження у них мотивацн до пошуюв сенсожиттевих цiлей.
2. Дослщження самовiдношення осiб, якi хво-рi на шизофренiю i вчинили суспшьно небезпечш дiяння, показало значне порушення опо-середкованостi (саморегулювання) у хворих на шизофрешю та порушення критичност (як од-
Рис. 8. Моторная проба - чоловши - ЦВ
ного iз аспектiв самосвщомосп), про що свiдчать низькi показники за шкалами самовпевненосп, вiдбитого самовщношення, самощнносп, само-сприйняття, самоприхильностi. В той же час у даноï категорп дослiджуваних виявлено пiдви-щення показникiв за шкалами внутрiшньоï кон-флiктностi та самозвинувачення при порiвняннi з психiчно здоровими особами.
3. Дослщження рiвня домагань осiб, яю хворi на шизофренiю i вчинили суспшьно небезпечш дiяння, виявило у них значне зниження рiвня домагань (у психiчно хворих вiн переважно
08/ Том XIII/ 2
63
низький та нереально низький поршняно з пси-хiчно здоровими людьми).
4. Статистична обробка результатов дослщ-ження за t-критерieм Стьюдента свщчить про те, що показники сенсожиттевих орieнтацiй, само-вiдношення та рiвня домагань осiб, якi хворi на шизофренiю i вчинили суспшьно небезпечнi дiяння, в цiлому мають значно бiльшi розбiж-ностi у психiчно хворих жiнок порiвняно з пси-хiчно хворими чоловiками, що, на наш погляд, е щкавою тенденщею та потребуе подальшо! пере-вiрки.
5. Отриманi результати можуть бути засто-сованi для створення програм iндивiдуально! та групово! психокорекцшно! та психотерапевтич-но! роботи з хворими на шизофрешю, якi вчинили суспшьно небезпечш дiяння, в умовах примусово! iзоляцi! та дати шдгрунтя для про-гнозування процесу ресоцiалiзацi! цих хворих.
6. Виходячи з недостатньо! розробленостi дано! проблеми, подальшого дослiдження потре-бують, на наш погляд:
а) психолопчш особливостi сенсожиттевих ор> ентацш, самовiдношення та рiвня домагань хворих на шизофрешю та хворих iз реактивними станами, яю вчинили суспшьно небезпечш дiян-ня;
б) змши в самоаналiзi у хворих на шизофрешю, яю вчинили суспшьно небезпечш дiяння i тим-часово перебувають в умовах примусово! iзоляцi! через дослщження сенсожиттевих орiентацiй, са-мовiдношення та рiвня домагань в динамщ (при порiвняннi результатiв, отриманих на першому та четвертому етапах перебування хворих у лшарш (перший етап - адаптацшно^агностич-ний, четвертий етап - закршлення результатiв лiкування i пiдготовка хворого до виписки [14]).
список л1тератури
1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-х т. Т. 2. / Под ред. А.А.Бодалева, В.Ф.Ломова. - М.: Педагогика, 1980. - 285с.
2. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособие для вузов. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: МГУ, 1986. - 288с.
3. Кон И.С. В поисках себя: Личность и её самосознание. - М.: Политиздат, 1984. - 335с.
4. Критская В.П., Мелешко К., Поляков Ю.Ф. Патология психической деятельности при шизофрении: мотивация, общение, познание. - М.: Изд-во МГУ, 1991. - 256с.
5. Курек Н.С. Исследование снижения психической активности у больных шизофренией на материале процессов целеобразования и целедостижения: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1986. - 21с.
6. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. - М.: Смысл, 1999. - 487с.
7. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориен-таций (СЖО). - М.: Смысл, 2000. - 18с.
8. Маслоу А. Психология бытия. - М.: 1997. -186с.
9. Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бо-
далева, В.В.Столина. М.: Изд -во Моск. ун-та, 1987. -304с.
10. Пантилеев С.Р., Столин В.В. Методика исследования самоотношения // Практикум по психодиагностике. Конкретные психодиагностические методы. - М., 1989. - С.166 - 172.
11. Франкл В. Людина в пошуках граничного сенсу // Гумашстична психолопя. В 3-х т. Т.1. Гума-нютичш пвдходи в захвднш психологи 20 ст. - К., 2001. - С.121-123.
12. Холмогорова А.Б. Нарушение рефлексивной регуляции познавательной деятельности у больных шизофренией: Автореф. дис. . канд. мед. наук. - М., 1983.-23с.
13. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. - М.: Наука, 1987. - 144с.
14. Юрьева Л.Н. Реабилитация больных шизофренией, совершивших общественно опасные деяния. -К.: Укр. НД1 соц. та судово!' псих1атрп, 1996. - 146с.
15. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности // Социальная психология. Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. вузов / Сост. Е.П.Белинская, О.А.Тихомандрицкая. - М.: Аспект Пресс, 1999. - С.416-432.
♦
