CC BY
11
ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГИ МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ
ТА НАУКИ
УДК 37.012+378.147+616.31 Н.П. Махлинець
ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ В НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ФАКУЛЬТЕТ1В
Iвано-Франкiвський нацiональний медичний унiверситет
Навчальний процес у вищих навчальних закладах медичного профтю передбачае сформу-вати з1 студента практикуючого лкаря-стоматолога. Тому вдосконалення практичних на-вичок I вмшь 1з посл1довним анал1зуванням та вщ-творенням у практик - основне завдання викла-дача [1, 4, 6, 8, 9]. Залежно вщ теми конкретного практичного заняття викладач мае пщшти до ньо-го р1зносторонньо. Методика навчання мае висту-пати способом обмшу шформацй м1ж викладачем I студентом (словесний, наочний, практичний); бути способом управлшня шзнавальною д1яльн1стю студент1в (безпосереднього, опосередкованого та самоуправл1ння); характеризуватися способами сшлкування м1ж викладачами I студентами (фрон-тальне, групове, шдивщуальне); бути способом стимуляцй та мотивацй' вивчення предмета I део-нтолопчного виховання; виступати в рол1 способу контролю за ефективнютю навчального процесу [1, 8, 9 ].
У наш час актуальним питанням сучасного навчання студент1в стоматолопчного факультету е максимальна наближенють до пац1ент1в. Незва-жаючи на це, в студент1в часто-густо важко фор-муються практичн1 навички, необх1дн1 в майбутнш профес1йн1й д1яльност1 [1, 5, 6, 10, 12]. За викори-стання нишшньоТ системи п1дготовки студент1в досить часто бувае низька засвоюванють матерн алу студентами. На нашу думку, основна причина такоТ' ситуацй - це вщсутнють педагог1чно обфун-тованоТ методики, яка б дозволяла доводити фо-рмування окремих техн1чних прийом1в до автоматизму.
Мета: п1двищення ефективност засвоення практичних навичок студентами IV курсу стоматолопчного факультету.
Матерiали i методи дослiдження
В основу нашого експерименту покладена тео-р1я про поетапне формування «розумових дш та
уявлень» [3]. Гальперин П.Я. встановив, що формування розумових дш приводить до зародження думки, а думка - це подвшний утв1р: осмислення змюту дй та власне мислення про нет як про пси-х1чну д1ю, тобто суть останньот. Друга частина ц1еТ' д1Т' - це увага, I ця внутр1шня увага формуеться через контроль за предметним змютом дй' [3]. Автор наголошуе на тому, що думка - це не е увага. Думка е в кожнш людськш дй I складаеться з трьох частин: ор1ентовно''', виконуючо''' та контрольно''. Момент, коли д1я стае розумовою I дал1 змшюеть-ся в «розум1ння», виконуюча частина - в автома-тичне асоцшоване проходження об'ективного зм1-сту дй' в поле свщомосп, а контрольна - в акт зве-рнення «я» на змют дй, тод1 власна активн1сть суб'екта, внутр1шня увага, свщомють як акт зли-ваються в одне переживання [2]. Отже, виконання будь-яко''' дй складаеться з таких частин: ор1енто-вно' та виконуючо''', контрольно'. Перша частина вщповщае за осмислене виконання дй', правиль-н1сть I як1сть останньо'; друга - виконання власне дй' (брати в руку певний шструмент I виконувати конкретну мантуляцш); третя - самоконтроль за правильнютю виконання дй [2, 3].
Ми побудували повну схему проведення конкретно'' практично' мантуляцй: зняття зубних вщ-кладень за допомогою кюреток Грейс1. У нш ми видтили окрем1 елементи: мета дй, вих1дний ма-тер1ал I його характеристика, знаряддя дй' (шстру-менти), план та послщовнють д1й для досягнення мети, елементи контролю за правильнютю дй. Важливим моментом у побудов1 схеми дй е пояс-нення окремих етап1в ман1пуляцй малюнками (ви-б1р шструмент1в за номером чи марк1руванням залежно вщ зуба, з якого потр1бно зняти зубн1 в1д-кладення, положення шструмент1в, основн1 етапи мантуляцй, елементи контролю). Коли студент бачить перед собою конкретну схему проведення практичного навику, то з першого разу правильно виконуе ту чи шшу мантуляцш. Другим важливим
моментом нашого експерименту була оргашза^я умов для формування практично!' ди та доведення и до необхщно' якостi виконання: на початку практично' частини заняття викладач читав схему дш, а по™ повiльно виконував кожен крок. Згодом студенти самостшно читали схему i повiльно зш-мали зубш вiдкладення кюретками Грейсi на му-ляжi щелепи. Викладач не повинен забороняти студентам користуватися схемою проведення практично!' навички пщ час мантуляци, аж доки студент сам, запам'ятавши хщ мантуляци, вже без звернення до схеми виконае ". Завчена дiя перетвориться в стiйкий автоматизований навик, якщо з боку викладача не буде психолопчного ти-ску на студента.
Ми провели експеримент iз метою пщбору способу формування практичних навичок iз пародон-тологи та доведення 'х до автоматизму в студен-тiв IV курсу стоматолопчного факультету ДВНЗ «1вано-Франмвський нацiональний медичний уш-верситет». Було сформовано 2 групи студенев iз рiзних груп IV курсу, як вивчали курс пародонто-логи. I група студенев (35 осiб) навчалася згщно iз запропонованою нами методикою (експеримента-льна). II група студенев (34 особи) мала тради-цшне навчання зняття зубних вiдкладень за до-помогою кюреток Грейсi. Студентам I групи ви-кладач пояснював значення ручного способу зняття зубних вщкладень, переваги i необхiднiсть проведення ^еТ методики при гострих запальних процесах ясен, загостренн запально-дистрофiчних процесiв тканин пародонта i подавав конкретизовану схему мантуляци з вибором номера чи кольорового мармрування кюретки за-лежно вщ зуба, з якого потрiбно видалити твердi зубнi вiдкладення. Згодом вiн повтьно демон-стрував на муляжi щелепи кожен елемент дм. Далi студенти самостшно зшмали зубний камiнь кюретками Грейа, керуючись схемою. Студентам II групи викладач спочатку пояснював мету, з якою потрiбно зшмати зубш вщкладення, а далi повтьно продемонстрував процедуру на муляжi щелепи. Пiсля цього студенти самостшно виконували практичну навичку.
Ми визначали правильнють виконання практично' навички i кiлькiсть студентiв, як знiмали зу-бнi вiдкладення без помилок, а виконання мантуляци було доведено до автоматизму.
Результати дослщження
Результати нашого дослщження показали, що 97,1% студенев I групи (34 особи) з першого разу правильно провели зняття зубних вщкладень, а шсля проведення десяти щентичних мантуляцш у вах студентiв I групи виробився стшкий автоматизований навик. Пюля того, як кожен студент II групи виконав 10 аналопчних мантуляцш, лише в 44,1% студенев (15 оаб) виробився стшкий автоматизований навик. Потрiбно зазначити, що основы дм студенев у цiй групi супроводжувалися великою кiлькiстю помилок, студенти неправильно пщбирали iнструменти для зняття вщкладень, а
на виправлення помилок викладач затрачав бага-то часу. Пор1вняльн1 показники формування навичок зняття зубних вщкладень показують, що навчання студенев за експериментальною методикою вщбуваеться без помилок, автоматизац1я навички виробляеться п1сля виконання десяти щентичних мантуляцш.
Обговорення
Незважаючи на постшний контакт студент1в 1з пац1ентами, засвоення практичних навичок вима-гае значних зусиль викладача i студент1в [1, 4, 7, 8, 11, 12]. Експериментальне дослщження базу-валося на теори Гальперина П.Я. про поетапне формування «розумових дш та уявлень». Для дослщження було вибрано 69 студенев, яких под^ лили на 2 групи. Студентам I групи викладач пояснював цл як досягне лкар-стоматолог пiсля зняття зубних вщкладень за допомогою кюреток Грейсi, та подавав конкретизовану схему мантуляци з поетапним вибором кюреток залежно вщ зуба, з якого зшматимуть зубний камшь. Далi викладач демонстрував на муляжi щелепи кожен елемент ди i пропонував студентам провести самостшно аналопчний навик, керуючись схемою. Студентам II групи проводили традицшне навчання методики зняття зубних вщкладень, де особ-ливу увагу придтяли описовш частит навички. Отриман нами результати дослщження пщтвер-джуються працями iнших дослщникв [2, 3]. Украй важливо, щоб студенти стоматолопчного факультету не ттьки засвоювали теоретичн знання, а й формували автоматизован практичнi навички.
Висновки
1. Розроблена методика формування практичних навичок - це ефективний зааб направленого формування в студенев автоматизованих дш, як базуються на теоретичних знаннях.
2. Розроблення схем для кожно' практично'' навички спростить навчальний процес, скоротив-ши час для засвоення конкретно'' навички.
Перспективи подальших дослiджень: роз-робити навчальнi схеми для всiх практичних навичок iз практично'' пародонтологи для навчання студентiв IV курсу стоматолопчного факультету.
Лп-ература
1. Вороненко Ю. В. Проблеми охорони здоров'я та обГрунтування перспектив розвитку вищо' медич-ноТ осв1ти в УкраТн1 / Ю. В. Вороненко // Медична осв1та. - 1999. - №1. - С. 6-11.
2. Гальперин П. Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа [Electronic resource]: http: //: // www.psychology-online.net.
3. Гальперин П. Я. К проблеме внимания. [Electronic resource]: http: // www.psychology-online.net.
4. Костщька I. О. До питання етико-психолопчних норм навчального процесу на кгмычш кафедр1 / I. О. Костщька, В. I. Боцюрко // Арх1в клУчно' меди-цини. - 2009. - №2(15). - С. 66-69.
5. Мтерян В.С. Методичн основи подготовки та прове-дення навчальних занять в медичних вищих учбових закладах / В. G. М1лерян. - К., 2006. - С.23-41.
6. Птик О.М. Досвщ вироблення у студент1в-медик1в 8. Скрипшков М. С. Особливост1 та основы напрямки розумшня практичного значення знань та умлнь 1з розвитку вищо' стоматолопчно''' осв1ти в УкраУш / предмету «Основи психологи. Основи педагопки» М. С. Скрипн1ков //Стоматолог. - 2000. - № 1-2. -в майбутшй професмшй д1яльност1 / О. М. Птик, С. 9.11.
М. I. Птик // Арх1в клУчно! медицини. - 2009. - № 9. Цюра С.Б. Формування професшно''' концепци сту-1. - С. 82-84. дента: два пщходи до управлЫня самооргашзова-
7. Самодрин А. Г. Школотворення на злам1 стол1ть / ними студентами / С. Б. Цюра // Вюник вищо' ме-А. Г. Самодрин // Гостметодика. - 2001. - № 5-6. - дично' осв1ти. - 2010. - № 1. - С.28-34.
С. 30-35. Стаття надшшла
19.11.2015 р.
Резюме
Висв1тлен1 матер1али експериментального досл1дження, яке присвячене направленому формуванню практичних знань I навичок у студент1в. За використання класично'' системи подготовки студент1в для за-своення знань I навичок 1з пародонтологи викладач затрачае багато часу, однак простежуеться низька засвоюванють матер1алу через нерозум1ння студентами поставленого перед ними завдання.
Завданням експерименту було пщвищити ефективнють засвоення практичних навичок 1з пародонтологи.
Було сформовано 2 групи студент1в 1з р1зних груп IV курсу, як1 вивчали курс пародонтологи. I груш студенев (35 ос1б) викладач пояснював конкретну мету I переваги ручного зняття зубних вщкладень за до-помогою кюреток Грейс1 та подавав конкретизовану схему мантуляци. Викладач повтьно демонстрував на муляж1 щелепи кожен елемент дм: 1нструмент I конкретний зуб, для якого вш використовуеться. Дал1 студентам було запропоновано самостшно виконати зняття зубних вщкладень, керуючись схемою. II груш студент1в (34 особи) проводили традицшне навчання зняття зубних вщкладень за допомогою кюреток Грейс1. Викладач спочатку пояснював значення ц1е' мантуляци, а пот1м повтьно продемонстрував и на муляж1. Псля цього студенти самост1йно виконували цю мантуляцш.
Гроведене пор1вняння усшшносп засвоення практичних навичок студент1в I вироблення стшко''' авто-матизовано' навички. Результати дослщження показали, що 34 студенти I групи (97,1%) з першого разу правильно виконали зняття зубних вщкладень, а пюля проведення по 10 щентичних мантуляцш у вс1х студент1в I групи виробився стшкий автоматизований навик. Псля того, як кожен студент II групи виконав по 10 мантуляцш, лише в 44,1% студенев (15 ос1б) виробився стшкий автоматизований навик. Готр1бно зазначити, що основы дм студент1в у цш груп1 супроводжувалися великою ктькютю помилок, студенти неправильно пщбирали 1нструменти для зняття в1дкладень, а на виправлення помилок викладач затра-чав багато часу.
Запропонована авторська методика - ефективний зас1б направленого формування в студент1в комплексу мануальних дш. Створення схем дш для конкретно' мантуляци дае можливють спростити навча-льний процес, скоротивши час на утворення ст1йких автоматизованих навичок у студент1в.
Ключовi слова: навчальний процес, практичн навички, пародонтолопя, зняття зубних в1дкладень, студенти.
Резюме
Представлены материалы экспериментального исследования, посвященного направленному формированию практических знаний и навыков у студентов. При использовании классической системы подготовки студентов для усвоения знаний и навыков по пародонтологии преподаватель затрачивает много времени, однако прослеживается низкая усвояемость материала из-за непонимания студентами поставленной перед ними задачи.
Задачей эксперимента было повысить эффективность усвоения практических навыков по пародонтологии. Было сформировано 2 группы студентов из разных групп IV курса, которые изучали курс пародонтологии. I группе студентов (35 чел.) преподаватель объяснял конкретную цель и преимущества ручного снятия зубных отложений с помощью кюреток Грейси и подавал конкретизированную схему манипуляции. Преподаватель медленно демонстрировал на муляже челюсти каждый элемент действия, инструмент и конкретный зуб, для которого он используется. Далее студентам было предложено самостоятельно провести снятие зубных отложений, руководствуясь схемой. II группе студентов (34 чел.) проводили традиционное обучение снятия зубных отложений с помощью кюреток Грейси. Преподаватель сначала объяснял значение данной манипуляции, а затем медленно демонстрировал ее на муляже. После этого студенты самостоятельно выполняли эту манипуляцию.
Проведено сравнение успешности усвоения практических навыков студентов и выработки устойчивого автоматизированного навыка. Результаты исследования показали, что 34 студента I группы (97,1%) с первого раза правильно провели снятие зубных отложений, а после проведения по 10 идентичных манипуляций у всех студентов I группы выработался устойчивый автоматизированный навык. После того, как каждый студент II группы выполнил по 10 манипуляций, только в 44,1% студентов (15 чел.) выработался стойкий автоматизированный навык. Нужно отметить, что основные действия студентов в этой группе сопровождались большим количеством ошибок, студенты неправильно подбирали инструменты для снятия отложений, а на исправление ошибок преподаватель тратил много времени.
Предложенная авторская методика является эффективным средством направленного формирования у студентов комплекса мануальных действий. Создание схем действий для конкретной манипуляции дает возможность упростить учебный процесс, сократив время на образование устойчивых автоматизированных навыков у студентов.
Ключевые слова: учебный процесс, практические навыки, пародонтология, снятие зубных отложений, студенты.
UDC 37.012+378.147+616.31
PSYCHOPHYSIOLOGICAL APPROACHES IN TEACHING STUDENTS OF DENTAL FACULTIES
Makhlynets' N. P.
Ivano-Frankivsk National Medical University Department of Preventive Dentistry
Summary
The article contains materials of pilot study, which is devoted to the formation of directed practical knowledge and skills in students. When using the classic system of students' training for practical knowledge and skills in periodontology teacher spends a lot of time, but observes poor mastering the material through students' misunderstanding of what their tasks are.
The objective of our experiment was to increase the effectiveness of practical skills in periodontology. We have formed two groups of students from different groups of the 4th year, who studied the course of periodontology. The 1st group of students (35 persons) was explained the specific purpose and benefits of manual removal of dental plaque with Gracie curettes and shown a specified manipulation scheme. The teacher slowly demonstrated every element of action, specific tools and a tooth for which it is used in the jaw model. Then the students were asked to carry out the removal of dental plaque, following the scheme, on their own. The 2nd group of students (34 persons) was taught to remove dental plaque with Gracie curettes in a traditional way. The teacher first explained the significance of this manipulation and then slowly showed it on a jaw model. Then students independently performed this manipulation.
We were comparing the successfulness of the mastering practical skills and developing sustainable automation skills. The results have shown that 34 students of the 1st group (97.1%) from the first time removed dental plaque properly, and after 10 identical manipulations in all groups of students there have been developed sustainable automation skills. After each student of the 2nd group performed on 10 identical manipulations, only in 44.1% of students (15 persons) sustainable automation skills have been developed. It should be noted that the major manipulations of this group of students were accompanied by a lot of mistakes, the students picked the wrong tools for the removal of deposits. It takes teacher a lot of time to correct errors. The proposed method is an effective means of directed formation of a set of manual actions in students. Creating schemes of steps during a particular manipulation makes it possible to simplify the training process, reducing the time for the formation of sustainable automation skills in students.
Key words; educational process, practical skills, periodontology, removal of dental plaque, students.
