CC BY
10
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ И
ОБУЧЕНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНЫХ СТУДЕНТОВ
Тонкоглас А.А., Сивожелезов А.В., Тесленко С.Н., Сыкал Н.А.
Ключевые слова: кредитно-модульная система, хирургические дисциплины, студент, английский язык
Переход в европейскую систему образования и введение кредитно-модульной системы поставили перед хирургическими кафедрами ряд важных вопросов, ответ на которые должен повысить самостоятельность, творческую инициативу и активность будущих врачей. Данные независимых экспертиз, по основным причинами врачебных ошибок, позволяют определить векторы работы со студентами, разработку тестов по фундаментальным и клиническим дисциплинам. Преподавание англоязычным студентам на хирургических кафедрах требует особого внимания. Оптимальное количество студентов в англоязычной группе должно составлять 5-6 человек, а контроль знаний наиболее эффективен при письменных ответах и письменных контрольных тестах.
Summary
INSTRUCTION TO ENGLISH-SPEAKING STUDENTS IN SURGICAL DISCIPLINES UNDER ECTS Tonkoglas A.A. , Sivogelezov A.V., Teslenko S.N., Sykal N.A. Key words: ECTS, surgical disciplines, student, English language.
Integration into the European education system and ECTS introduction have raised a number of challenges for the surgical departments. Data obtained by independent expert investigations on the major causes of medical errors enable to determine the vectors for students' learning activity, to work out tests on fundamental and clinical disciplines. Instruction for English-speaking students in surgical disciplines needs special attention. An optimum number of English-speaking students in the group should make up 5-6 persons. Control concepts imply various tests and written final tests.
УДК 37.012+378.147+616.31
Пюрик В. П., Махлинець Н. П., Довганич О. В., Чубш I. З.
П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАСВОЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК У СТУДЕНТ1В СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО
ФАКУЛЬТЕТУ
ДВНЗ «1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет»
У статт{ представлен матер{али експериментального досл{дження, яке присвячене направле-ному формуванню практичних знань та навичок у студент{в. В основ{ досл{дження була теор{я Гальперина П.Я. про поетапне формування «розумових дш та уявлень», на основ{ яког розробле-но методику засвоення практичних знань. Досл{дження проводили з{ студентами IV курсу стоматолог{чного факультету. Отримат результати показують, що розроблена методика е ефективним засобом направленого формування у студент{в комплексу мануальних дш, а ство-рення схем дш при конкретнш мантуляцп дае можлив1сть спростити навчальний процес, ско-ротивши час на утворення стшких автоматизованих навичок у студент{в.
Ключов1 слова: навчальний процес, практичн навички, студенти.
Специфка новп~шх технологш навчання у вищих навчальних закладах медичного профтю передбачае насичення учбового процесу елеме-нтами розвитку лкарського мислення, вщточен-ня практичних навичок та вмшь з послщовним аналiзуванням та штерпретуванням отриманих результат, що в загальному обсязi базуеться на застосуванн рiзноманiтних методичних пщ-ходiв [4, 6, 7].
Удосконалення методики подготовки та про-ведення практичного заняття пов'язан iз знан-ням викладачем методiв навчання, Тх класифн кацш, функцш, можливостей та обмежень, та володшня методикою оптимального вибору методу навчання для кожного етапу практичного заняття [3, 9, 10].
Методи навчання е одним з компонент на-вчального процесу поряд з метою та завдання-ми, змютом заняття, оргашзацшними моментами та результатами.
Осмислення викладачем поняття «метод навчання» може визначатися характером того за-вдання, яке е ведучим при використанш. Так, методика навчання може:
• виступати певним способом обмшу ш-формаци мiж викладачем та студентом (словесний, наглядний, практичний);
• бути способом управлшня тзнавально'Т дiяльностi студенев (безпосереднього, опосередкованого та самоуправлшня);
• характеризуватися способами сптку-вання мiж викладачами та студентами (фронтальне, групове, шдивщуальне);
• е способом стимуляци та мотиваци ви-вчення предмету та деонтолопчного ви-ховання;
• виступати у ролi способу контролю за ефективнютю навчального процесу [ 1, 4, 8, 9, 12 ].
Незважаючи на те, що студенти максимально
наближенi до патента, у студентiв важко фор-муються практичнi навички з хiрурriчноT стома-тологй, якi необхiднi у майбутнш професiйнiй дн яльностi. На сьогодшшнш день це е актуальним питанням сучасного навчального процесу [1, 5, 6, 8, 10, 11]. При використанн юнуючот системи подготовки студенев для засвоення знань та на-вичок з хiрурriчноT стоматологи приходиться за-трачати багато часу. Досить часто вiдмiчаеться низька засвоюванють матерiалу студентами. Основною причиною даноТ ситуацiT е вiдсутнiсть педагогiчно обгрунтованоТ методики, яка б дозволяла доводити формування окремих техыч-них прийомiв до автоматизму.
Мета роботи
Пщвищити ефективнiсть засвоення практич-них навичок з хiрургiчноT стоматологiT студентами-стоматологами.
Матерiали i методи дослiдження
Дослщження були присвяченi розробцi спо-собiв направленого формування практичних знань та навичок з хiрургiчноT стоматологiT. В ос-новi експерименту була теорiя Гальперина П.Я. про поетапне формування «розумових дiй та уявлень» [3].
У результат дослiджень Гальперина П.Я. встановлено, що формування розумових дш призводить до зародження думки, а думка - це подвшне утворення: осмислення змюту дм i вла-сне мислення про неT, як про психiчну дiю, тобто суть останньо'!. Аналiз результатiв показав, що друга частина ^е! дй е увага i ця внутрiшня ува-га формуеться через контроль за предметним змютом дiT [3]. Це не означае, що думка е увага, а ттьки наступне: у кожнш людськiй дй е орiен-товна, виконуюча та контрольна частини. Коли дiя стае розумовою i дальше змiнюеться в «ро-зумшня», виконуюча частина - в автоматичне асоцшоване проходження об'ективного змiсту дм у поле свiдомостi, а контрольна - в акт звернен-ня «я» на змют дiT, тодi власна активнiсть суб'екта, внутрiшня увага, свщомють як акт зли-ваються в одне переживання [2]. Тобто, суть до-слiду Гальперина П.Я. полягае у тому, що вико-нання будь-якоT дiT складаеться з таких частин: орiентовноT та виконуючоT, контрольноT. Перша частина вiдповiдае за осмислене виконання дм, правильнiсть та якють останньоT. Друга частина - виконання самоT дй (брати в руку певний ш-струмент i виконувати конкретну манiпуляцiю). Третя частина - самоконтроль за правильнiстю виконання дм [2, 3].
Формування того чи шшого процесу передба-чае, перш за все, управлшня орiентовною части-ною. У свою чергу це досягаеться за рахунок по-будови схеми дш, вiд складу якоT залежить якiсть i, в кшцевому результатi, всi виконанi дм. У теорiT поетапного формування розумових дiй та уявлень будь-якого складу було видтено зага-льнi функцюнальы елементи схеми дiй: мета
(що потрiбно зробити), вихiдний матерiал та йо-го характеристика, знаряддя прац^ план та по-слiдовнiсть операцй по реалiзацiT мети, контроль ( критерш адекватно виконаноT дй).
Побудова повноГ схеми дозволяе студентам з першого разу правильно виконувати ту чи шшу манiпуляцiю. Другим важливим моментом е орга-нiзацiя умов для формування практичноT дiT та доведення останньоT до необхiдноT якост виконання. З цiею метою викладач на початку заняття читае схему дш, а тодi повтьно виконуе кожну з них. Згодом студенти самостiйно читають схему i повiльно виконують елементи завдання. Пюля того, як схему конкретноT манiпуляцiT перечитали та продемонстрували ктька разiв, студенти за-пам'ятовують хщ манiпуляцiT i вже без звернення до схеми проробляють п. Пщ час наступних тре-нувань студенти виконують елементи дй все швидше, перетворюючи останн на безперервний процес. Таким чином, завчена дiя перетворюеть-ся у стiйкий автоматизований навик.
Аналiз методiв формування практичних навичок при традицшних формах навчання пока-зуе, що при демонстрацп того чи iншого хiрургiч-ного прийому викладач бтьше акцентуе увагу студенев на виконаннi самоT дй (виконуюча частина дй), у той час, коли студенти слабо усвщо-млюють мету виконання дй, бо орiеновна частина дй на занятп висв^люеться частково або опускаеться. Нав^ь, якщо викладач i звертае увагу на орiентовну частину дй, розкривае схему мантуляцй, то в силу цтого ряду причин (новизна навчального матерiалу, великий об'ем пояс-нень, прихованiсть уваги студенев до виконання самоT мантуляцй, а не до конкретних окремо взятих еташв i т.д.) студент з першого разу не запам'ятовуе схему виконаноT мантуляцй. Саме тому, в процеа заняття появляеться цтий ряд помилок при спробi проробити певну манiпуля-цiю. Тiльки при тривалому повторены дй почи-нае формуватися необхщна навичка. При такому навчанш немае жодноT гарантй, що студент знайде необхщну схему виконання мантуляцй, тому не потрiбно надiятись, що сформована навичка у майбутньому буде виконуватись правильно i швидко.
Як об'ект дослщу ми обрали лiгатурне зв'язування щелеп за Айвк Для побудови методу формування практичних навичок з хiрургiчноT стоматологй було видiлено два основних аспек-ти: опис схеми мантуляцй та створення комфо-ртних умов для и перетворення у стiйку автома-тизовану навичку. Схема послщовних дiй дозволяе студенту з першого разу виконати певний хн рурпчний прийом.
На основi аналiзу структури виконання лiга-турного зв'язування щелеп за Айвi була складе-на схема дiй при данш манiпуляцiT. У нiй ми ви-дiлили окремi елементи: мета дй, вихщний ма-терiал i його характеристика, знаряддя дiT (iн-струменти), план та послiдовнiсть операцй для реалiзацiT мети, елементи контролю за правиль-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
нютю дм. Важливим моментом при побудовi схеми дм е пояснення окремих еташв мантуляцп малюнками (положення шструметчв, основнi етапи мантуляцп, елементи контролю).
Для перевiрки ефективностi запропонованоТ методики проведено дослiдження зi студентами IV курсу стоматолопчного факультету, як згiдно тематичного плану на перюд дослiдження почали вивчати травматичн переломи щелепно-лицевоТ дiлянки. 1з рiзних груп студентiв IV курсу навмання було вибрано 40 студенев, яких подн лили на 2 рiвноцiннi групи.
Студентам iз експериментальноТ групи (1-шоТ групи) викладач пояснював значення лiгатурного зв'язування щелеп за Айвi та подавав конкрети-зовану схему мантуляци. Згодом вiн повтьно демонстрував на муляж1 кожен елемент дм. Тодi студентам було запропоновано самостшно провести лiгатурне зв'язування щелеп за Айв^ ке-руючись схемою. Студентам 2-гоТ групи проводили традицшне навчання методики лiгатурного зв'язування щелеп за Айвк Викладач спочатку пояснював значення даноТ манiпуляцiТ, а тодi повiльно продемонстрував ТТ на муляж1. Пiсля цього студенти самостшно виконували л^атурне зв'язування щелеп за Айвк
Коли викладач пояснив зв'язування за Айв^ ми вiдмiряли промiжок часу, затрачений викла-дачем на вироблення у студенев стiйкоТ автома-тизованоТ навички, та вираховували ктькють помилок у кожного студента у ходi виконання манiпуляцiТ в процентному сшввщношенш, тодi знаходили середне значення серед студенев 1-шоТ та 2-гоТ групи. Таким чином проводили порн вняння успiшностi засвоення практичних навичок та промiжку часу, затраченого викладачем на вироблення у студенев стшкоТ автоматизованоТ навички.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Результати дослiдження показали, що уа студенти експериментальноТ групи з першого разу провели л^атурне зв'язування щелеп за Айвi без помилок, а пюля проведення по 10 ще-нтичних манiпуляцiй у вах студентiв 1-шоТ групи виробився доволi стiйкий автоматизований на-вик.
Пюля того, як кожен студент 2-гоТ групи вико-нав по 10 мантуляцш, лише в 1/3 виробився стшкий автоматизований навик. Потрiбно зазна-чити, що основнi дiТ студенев у цiй групi супро-воджувались великою кiлькiстю помилок, на ви-правлення яких викладач затрачав багато часу. Ттьки при тривалому повторены методики л^а-турного зв'язування щелеп за Айвi у студентiв починала формуватися необхщна навичка. Для того, щоб виробити стшку автоматизовану нави-чку у студентiв 2-гоТ групи викладач затрачав удвiчi бiльше часу, шж у 1-шiй групi. Пюля проведення експерименту ми попросили студенев контрольноТ групи пояснити, як вони проводили мантуляцш, але н один з них не пояснив пра-
вила контролю за послщовнютю дш. Найбтьша кiлькiсть помилок у студенев 2-гоТ групи була пов'язана з послщовнютю дш при виконаннi л^а-турного зв'язування щелеп за Айвк
Порiвняльнi показники по формуванню навичок л^атурного зв'язування щелеп за Айвi пока-зують, що навчання студенев по експеримента-льнiй методик проходить без помилок, а стш-кiсть результатiв зберiгаeться пiсля виконання 10-ти щентичних манiпуляцiй.
Дослiдження, проведене на кафедрi хiрурriч-ноТ стоматологи, пщтверджуе, що орieнтовна основа е визначаючим фактором при формуванн практичних навичок та знань. При неоргашзова-ному процесi навчання практичних навичок та вмшь, Тх стшке формування проходить дуже по-втьно у процесi проб та помилок.
Дана методика устшно використовуеться на кафедрi хiрургiчноТ стоматологи 1ФНМУ протягом навчального процесу та в ходi подготовки студентiв до iспитiв, допомагаючи студентам довести навички з хiрургiчноТ стоматологи до автоматизму.
Висновки
1. Розроблена методика е ефективним засо-бом направленого формування у студенев комплексу мануальних дш.
2. Створення схем дш при конкретнш манту-ляцiТ (лiгатури, вузли, шви, розрiзи i т.д.) дае можливють спростити навчальний процес, ско-ротивши час на утворення стшких автоматизо-ваних навичок у студенев.
Лiтература
1. Буряк В. Методолопчний процес побудови навчального процесу / В. Буряк // Вища школа. - 2007. - № 1. - С. 10-21.
2. Гальперин П.Я. Умственное действие как основа формирования мысли и образа. http: // www.psychology-online.net.
3. Гальперин П.Я. К проблеме внимания. http: // www.psychology-online.net.
4. Гершунский Б.С. Образовательно-педагогическая прогностика. Теорiя, методика, практика / Гершунский Б. С. - М. : Наука, 2003. - С. 368-405.
5. Гончарова Н.Г. Психофiзiологiчнi пщходи у технологи навчання студенпв-медиюв / Н. Г. Гончарова, О. В. Морозова, I. 6. Сухо-млшова // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - № 6. -С.162-163.
6. Мтерян В.6. Методичш основи пщготовки та проведення на-вчальних занять в медичних вищих учбових закладах / Мтерян
B. 6. - К., 2006. - С. 23-41.
7. Нейко 6. М. Навчально-методичне забезпечення самостшноТ роботи студенев / Нейко 6. М. - К. : Медична освта, 2004. -
C.1; 13-15.
8. ^тик О. М. Досвщ вироблення у студенпв-медиюв розумшня практичного значення знань та умшь iз предмету «Основи психологи. Основи педагопки» в майбутнш професшнш дiяльностi / О. М. ^тик, М. I. ^тик, I. I. Краснопольська // Архiв кшшчноТ ме-дицини. - 2006. - № 1. - С. 82-84.
9. Комп'ютерне моделювання як елемент навчання студенпв-стоматолопв III-У курЫв з предмету хiрургiчна стоматологiя. Новiтнi технологи пщготовки сфгав^в вищоТ школи в сучасних умовах : Матерiали II ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ кон-ференци. - Горлiвка, 2007. - С. 94-102.
10. Досвiд застосування сучасних технiчних засобiв в педагопчно-му процесi при пщготовц студентiв на кафедрi хiрургiчноТ стоматологи. Новiтнi технологи пiдготовки фахiвцiв вищоТ школи в сучасних умовах: Матерiали II ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференци. - Горлiвка, 2007. - С. 86-94.
11. Третяков П. И. Адаптивное управление педагогическими системами / П. И. Третяков, С. Н. Митин, Н. И. Бояринцева. - М., 2003. - С. 67-90.
12. Цюра С.Б. Формування професшноТ концепцп студента: два пщходи до управлшня самооргашзованими студентами / С. Б. Цюра // Вюник вищоТ медичноТ освiти. - 2007. - № 1. - С. 28-34.
Реферат
ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ УСВОЕНИЯ ПРАКТИЧЕСКИХ НАВЫКОВ У СТУДЕНТОВ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА
Пюрык В. П., Махлинец Н. П., Довганыч О. В., Чубий И. З. Ключевые слова: научный процесс, практические навыки, студенты.
В статье представленные материалы экспериментального исследования, которое посвящено на-правленому формированию практических знаний и навыков у студентов. Исследование базировалось на теории Гальперина П.Я. о поетапном формировании «умственных действий и представлений», на базе которых розроботано методику усвоения практических знаний. Исследования проводили со студентами IV курса стоматологического факультета. Результати исследования показывают, что разработанная методика есть эффективным средством направленного формирования у студентов комплекса мануальных действий, а построение схем действий при конкретной манипуляции дает возможность упростить обучальный процесс, сократив время на появление стойких автоматизированы^ навыков у студентов.
Summary
IMPROVEMENT IN TRAINING DENTAL STUDENTS FOR CLINICAL SKILLS Pyuryk V. P., Makhlynets N. P., Dovganych O. V., Chubiy I. Z. Keywords: training, practical skills, students.
This article presents the materials on experimental research which is devoted the directed forming of practical knowledge and skills for students. The research was based on the theory after Galperin P.Y. about the stage-by-stage development of «mental actions and presentations». The method of mastering clinical skills was built upon this theory. Researches were conducted on the IV year dental students. Results obtained have shown the worked out method is the effective mean for the directed formation of manipulations and following algorithms for a curtain manipulation enable to simplify training course by shortening time needed for the formation of the proof automatized skills for students.
УДК: 616-089.5:378ю147+0.06.85
Черний Т.В., Билошапка В.А., Краснопер Е.А. К ВОПРОСУ О СТАНДАРТИЗАЦИИ В ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТА-АНЕСТЕЗИОЛОГА
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького.
Образовательный стандарт профессиональной подготовки специалиста-анестезиолога строится на основе типовой программы министерства высшего образования. В работе изложена собственная методология и технология подготовки специалиста-анестезиолога, позволяющая повысить рейтинг кафедры анестезиологии, ИТ, МНС и лабораторной диагностики ФИПО ДонНМУ.
Ключевые слова: образовательный стандарт, интерны-анестезиологи, методология обучения.
Актуальность
Стандартизация в сфере образования врача является необходимостью, обусловленной объективными явлениями в образовательной сфере. Нередко высказываются соображения о том, что стандарт и педагогическое творчество несовместимы, что стандартизация в образовании приведет лишь к механической, формальной процедуре оценки результатов образования, породит очередную волну слегка, завуалированной «процентомании». Ситуация такова, что спор об идее и типе стандартов, о теоретико-концептуальных и методологических основаниях, о правом статусе, о процессе стандартизации набирает темп [1, 2].
Важным шагом к углублению процесса стандартизации стало принятие ЮНЕСКО Международной стандартной классификации (МСКО -ISCED), рассчитанной на то, чтобы служить инструментом, способствующим сбору, компиляции и изложению статистических данных об образовании как к отдельным странам, так и в международном масштабе[3].
Научная новизна исследования Определение соотношения понятий методики обучения, технологии обучения и стандарта.
Цель исследования
Разработка методологии обучения врачей-интернов-анестезиологов с определенной степенью унификации объема и уровня знаний -умений, которые должен получить врач по окончании интернатуры в соответствии с типовой программой министерства высшего образования.
Материал и методы
Ежегодно на кафедре анестезиологии, интенсивной терапии, МНС обучается 40 врачей-интернов. Подготовка врача-специалиста продолжается 12 месяцев в очной и 12 месяцев в заочной интернатуре по трем основным разделам:
1. Теоретические основы анестезиологии и ИТ;
2. Клинические основы анестезиологии и ИТ;
3. Практические навыки.
