CC BY
237Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (63). 2011. № 3-4. С. 204-210.
УДК 316.647.8
ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ I ФУНКЦЮНУВАННЯ СТЕРЕОТИПУ У СВ1ДОМОСТ1 людини
Лаелгнсъкий Р. О.
У статт1 у значент сощалъно-кулътурного яеища проанал1зований / розглянутий процес формування / функщонуеання стереотипу у св1домост1 людини. Автор досл1джуе мехатзм, за допомогою якого е людсъкт св1домост1 в1дбуваеться процес становления / змщнення стереотитв.
Клоча си слова: стереотип, сощалъний стереотип, стереотитзащя, стереотипна картина сету, стереотипна св1дом1стъ.
Об'ектом дослщження е процеси формування, збер1гання \ функцюнування стереотитв у свщомосп людини. Мета статт1 - проанагпзувати процеси формування, юнування \ збереження стереотитв у значент сощально-культурного явища.
Свщомють людини не лише вщбивае буття, але \ виступае вираженням потреб суспшьства. 1ндивщ живе в сусгпльствк яке забезпечуе його готовими моделями мислення 1 поведшки - стереотипами, вони формують його потреби. Дослщження стереотитв, 1х формування \ функцюнування у ев ¡домоет 1 людини стае все бшып \ бшып актуальним, оскшьки дае можливють анал1зувати ефективнють сощально! комуткацп м1ж людьми.
Поняття «стереотип» дослщжувалося в роботах вчених р1зних областей знания: фшософ1в, соцюлопв, етнограф1в, психолопв, лшгаспв, культуролопв та ш. Вивчаючи 1 анагпзуючи стереотип як феномен, фах1вщ кожно! галуз1 наукового знания прагнуть видшити в ньому т1 характеристики, яю вщбивають його роль в 1х сфер1 дослщження. Идеться про сощальт стереотипи, ментальт стереотипи, еттчт стереотипи, стереотипи епшкування, мовт стереотипи ¡. вщповщно, класифшащю цих тишв.
Першим, хто вв1в поняття «сощальний стереотип» був американський дослщник У. Лшман. На його думку, стереотип - це впорядковат, схемт, детерм1новат культурою «картинки евпу» в голов1 людини, яю економлять його зусилля при сприйнятп складних сощальних об'екпв \ захищають його цшшеш позицп 1 права.
Сказане вище дае можливють говорити про особливий вид свщомосп -стереотипну евщомють. Бона виникае з фактичного рацюнального 1 емоцшного сприйняття дшсносп шдивщами 1 трупами, яке формуеться шд впливом, як буденного доевщу, так 1 сощальних умов життя, а так само в процесс валяких дш. при яких може вщбуватися становления стереотипних схем мислення.
Одтею з ознак тако! свщомосп е недостатньо стшкий, аморфний характер, коли вщеутня завершена система сощальних уявлень, стереотитв, а багато з
юнуючих погляд1в значно суперечать один одному. Ц1 протир1ччя породжують ряд проблем пов'язаних п сприйняттям дшсносп, де стереотипи е елементом, що структуруе 1 закршлюе в буденнш свщомосп стереотипш уявлення.
Змша стереотишв в шдивщуальнш свщомост1, як 1 проблема стереотипизацп суспщьно! свщомосп, як правило, пов'язана ¡з зм1ною колективних переконань, яи, у свою чергу, е результатом колективних дш, що визначають яюсну змшу життя цшого сощуму.
Стереотипна картина свпу бувае неповною, але це картина можливого свпу, до яко1 людина пристосовуеться. Мехашзм стсрсотипизацп (тобто мехашзм утворення стереотипу) не е природженим швар1антом людсько! свщомосп. Стереотипизащя пов'язана з таким явищем як «установка» сприйняття - готовшсть людини сприймати явище або предмет певним чином, що означае, залежно вщ попередшх сприйнять. Бона складае психолопчну основу стереотипу.
В основу уявлень про стереотип полягае здатшсть мозку фиссувати однотипш змши середовища 1 вщповщно реагувати на щ змши, а саме штегрувати пщ впливом дом1нуючого параметра приватш структури, мехашзми, процеси в комплексну оргашзащю, ддачу цикгпчно 1 дина\пчно. Феномен динам1чного стереотипу е вщдзеркаленням провщного принципу роботи мозку - принципу системности згщно з яким на складш комплексш дп мозок реагуе, як на систему, а не як на ряд окремих ¿зольованих подразнит в. Стимулом, для активпацп усього комплексу, що утворюе стереотип, може стати будь-який компонент з групи подразниюв.
Важливою характеристикою стереотипу при цьому, являеться те, що вш починае д1яти до «включения» ев ¡домоет ¡. У людини без учасп уваги, що фокусуе, на «неевщомому р1вш» можна виробити тимчасов1 зв'язки, яю фокусуються в довгостроковш пам'ятк Визначальну роль в збереженш тимчасових зв'язюв грають емоцшний стан 1 мотиващя. При цьому в мисленш ¡снуе пряма мехашчна залежнють, оскшьки вона опосередкована самим розумовим процесом [4, с. 48].
В процеа стсрсотипизацп вщбуваеться узагальнення, схематизащя домшуючих в тому або ¡ншому сощум1 (груш) образ1в 1 ощнок, пов'язаних з деякими поняттями. Це може бути перцептивний образ, коли вщбуваеться узагальнення, стандартизащя певних ознак референта (предмета, явища, обличчя/категорн оаб. ситуацп).
Дослщники пщкреслюють асощативну природу стереотипу. Мозок людини не просто рееструе зовшшш впливи на нього, але анатзуе, синтезуе та узагальнюе 1х. Результата ще! розумово! д1яльносп закршлюються в слов1. Стереотип як одиницю мови, що викликае на паховербальному р1вш у свщомосп представниюв певно! епшьноти деякий мшмум под1бних асощативних реакцш за низкою семантичних ознак оцшного характеру.
Стереотипи можуть створюватися 1 збер1гатися внаслщок комушкативно! передач! вербальних «ярлиюв» з поколшня в поколшня, без фактично! взаемодн з людьми, яю е об'ектом стереотипу. Тут може бути використаний метод, який полягае в експлуатацй стереотишв населения через процес "наклеювання ярлшав", сутшсть якого криеться у визначенш, що якщо людьми визначають ситуацш як реальш, то щ ситуацп реальш за сво1ми наслщками.
Ощночш ознаки вплнаються в структуру образу 1 формують певне ставлення до референта. Вважаемо, що домшуюча ознака визначае I характер стереотипу (прескриптивний / ¡мперативний або предикативний) або, точшше, ступшь
вираженосп (стввщношення) даних параметр ¡в у структур! стереотипу, якщо виходити з того, що стереотип характеризуемся наявшетю обох параметр ¡в (приписуе референту наб1р ознак 1 наказуе норми поведшки та ставлення до нього).
Використання стереотишв вщбуваеться автоматично: людина, не титьки не замислюеться над мотивами сво!х дш, але навпъ не звертае уваги на те, що деяю еталонш властивосп суперечать емшричнш картиш евпу.
Сощальш групи, спшьносп не тшьки носи сощально! реальносп надають сво!м вчинкам 1 сенсам (за концепщею "ярликлв"). але й д1ячк яю вщтворюють в повсякденнш практищ т1 чи шип стереотипи, а так, же способи свшэсприйняття та поведшки. У феноменолопчний традицп прийнято вважати, що повсякденна практика людини, як правило, будуеться на баз1 повсякденних тишзацш, тобто стшких суб'ективних визначень ситуацш, явищ та спектру можливих дш. Тишзацп будуються суб'ектом у припущенш, що незнайом1 люди в типовш ситуацп поведуть себе очшуваним чином, осюльки природа та принципи наших штерпретативних схем однаков1 (стереотипш).
Стереотипи формуються так само засобами мас-мед1а. Думка, як зазначае А. Панченко, - «це сума комушкацш, що 1х вона сприймае. Комушкаци пропущен! через фшьтр стереотипу при подач 1 шформацп та/або при и прийомт [3, с. 323]. У процесс стереотишзацп мас-медшними комушкащями, складний диференцшований об'ект, редукуеться, в процесс спрощення подано! шформацп вщбуваеться здшенення передач! стереотипного знания. Причина його появи - наел ¡до к необхщносп розшзнавати р1зномаштш ситуацп як результат переходу вщ мови подш до мови ситуацш, а дал1 до мови клипе 1 сл1в. В умовах пештизаци суспшьства 1 приватизацп ЗМ1, стереотип! яю сформован! спрямовуються на використання 1х для впливу на масову евщомють людей [1, с. 186].
Таким чином, формуючи суспшьну (масову) суб'ективну евщомють, ЗМ1 роблять активне втручання в шдсвщом1 структури людини, використовуючи стереотипи, що мають опору в глибинах шдевщомого. Комбшуючи свщом1 1 шдсвщом1 взаемодп, вони створюють 1 активно поширюють сощальш стереотипи -культур ну форму опису 1 пояснения дшсносп, що отримала нове буття в XXI столгт.
Сукупнють стереотишв, що трансформують систему уявлень 1 мотивацш особи, виступае як тотальний заело модифшацп уявлень про життя у керованих людей. Так, створюеться способ управлшня життям через евщомють, яка наповнюеться смисловими матрицями, що оживають в потр1бних щеях 1 образах. Наповнення, структуризащя, оргашзащя свщомосп стае спещальним видом владних технологш: мшяючи одну матрицю на шшу. можна зам ¡нити змют «життя», що протшае в заданих матрицею рамках.
1нод1 стереотип виявляеться продуктом власного спостереження людини за будь-яким об'ектом. Характеристики спостережуваного людини щентифшуються, пот1м узагальнюються у ев ¡домоет ¡. ¡. як наслщок, актив1зуються у мов1 для опису вслх людей, що волод1ють щею ознакою.
Даш (тобто фактично спостер1гаеться поведшка), яю можуть ставити стереотип шд сумшв, будуть оброблятися до тако! \iipn. що 1х можна буде використовувати для шдтримки стереотипу. Даш. яю не можна тлумачити по-новому на користь стереотипу, будуть просто вщкинуп як випадковосп. Стереотипи, яю
використовуються таким чином, вкоршюються все бшыпе i бшыпе, осклльки весь наш досвщ служить пщкршленню цього стереотипу, незалежно вщ того, чи в1рний вш чи помилковий.
Саме стереотипи управляють процесом сприйняття. Вони маркують об'екти або як знайомк або як дивш i незвичайш. Вони наповнюють ев ¡же сприйняття старими образами i проектують на евп" те, що було приховано в пам'ятг У евт люди i предмета займають призначеш im vricujr i ддать очшуваним чином.
Люди дотримуються стереотишв не ильки власних, але й ¡нших груп людей i'x визначають як ауто-стереотипи i гетеростереотипи. Вщповщно ауто-стереотипами називаються стереотипи, пов'язаш з своею власною групою, а належать до ¿нших груп - гетеростереотшов. Фактично, часто мае мюце 3oir ауто-стереотишв з гетеростереотипами, яких дотримуються iHmi, стосовно uiei групи.
Наявнють як диференщюючого, так i штегруючого процесу в систем! видшення «свого» i «чужого» образу вказуе бшыпе не на частоту взаемних контакпв \пж представниками епшьнот, а на наявнють у свщомосп представниив груп потреби дата кожному явищу певний стереотип незалежно вщ р1вня i якосп безпосередньо! взаемодп з ним.
Стереотипи залишаються на piBHi прихованих суб'ективних умонастро1в, яю шдивщ i суспшьство, частппе за все, вщ «чужих» навмисно приховують. Стереотипи це pyxoMi, внутршньо мобшьш структури i е продуктом процсслв. яю природним i неминучим чином ведуть до i'x формування та збереження.
Щоб зрозу\пти. як стереотипи створюються i збер1гаються, необхщно уевщомити сутшсть пегоачних процеав. з яких вони формуються. U,i процеси \пстять у co6i BHoipKOBv увагу, пам'ять, оцшку, формування понять i категоризацпо. Bei щ процеси взаемод1ють один з одним, роблячи стереотипи неминучим аспектом людського життя. Мехашзм формування стереотишв включае також iHmi когштивш процеси, в тому числ1 казуальну дистрибущю, тобто пояснения людиною причин свое! та чужо! поведшки.
Фактично, будучи загальними катсгор1ями ментальних понять, стереотипи е феноменами, що допомагають людиш органповувати шформашю про CBiT.
Стереотип формуеться i збер1гаеться в сусшльнш свщомостг BiH пов'язаний з особиснсним сенсом (вщношення мотиву д11 i поведшки до його мети) i особиснсним зростанням. Оволодшня культурою передбачае знания пев но!' сукупносн уявлень про сви, i, як наслщок, засвоення певно!' системи opiemnpiB i вмшь, яю для будь-якого члена суспшьства або сощально!' групи е необхщними. Змши характеру сошальних вщносин веде до змши параметр!в стереотишв, аж до повного i'x руйнування або замши шшими.
У наущ нам ¡ти лас я тенденщя розумшня стсрсотитзацп як рацюнально!' форми ппнання. як окремого випадку биьш ушвсрсального процесу категоризацп'. Стереотипи - майже неминучий наслщок категоризацп'. Створюючи сошальш категорп, ми фокусуемося на характеристиках, завдяки яким люди, що належать до ще! категорп'. схожл один на одного i вщр1зняються вщ ¿нших людей.
Тим не менш, стереотишзащя не тотожна процесу категоризацп'. Ми можемо ¡дентифпч'увати шдивща на основi об'ективних властивостей - як члена категорп'. але не приписувати йому жодно! стереотипно! якосп. Слщ враховувати, що стереотишзащя е наслщком категоризацп' сошальних об'екпв, яка вщр1зняеться вщ
категоризацп об'екпв ф1зичного свпу, впливом на не! вщносин \пж трупами. Стереотипизащя свщомосп здшснюеться в межах "¡нтсрпрстативного поля", тобто поля, в рамках якого вщбуваеться осмислення та визначення явища свщомютю i його подальше сприйняття, яи мають складш i самостшш мехашзми саморегулювання та самоуправлшня нервово! д1яльносп i yciM оргашзмом в цшому.
Ступшь стшкосп стереотипу залежить не тшьки вщ зовшшшх умов, але й вщ конкретних носив (суспшьство, трупа, особиспсть) з i'x повсякденними уявленнями, емшричними настроями, що переломлюються через систему експлшацш, ¡нод1 збудованих в цЫсну наукову або пол1тичну картину свпу. У шй свн думок мае сво! особливосп i способи вираження, свщому (або несвщому) налаштовашсть, Bipy (pauioHa.ibhv або ¡ррац1ональну) в ri чи ¡Hmi cycninbHi ор1ентацп на практичн1 д11, наприклад, на розвиток масово! культури, на шдтримку висунуто! тим чи ¡ншим л ¡дером пол1тично! програми i т.п.
Висновки.
• Сощальний стереотип виявляеться як у фор Mi стереотипу мислення, так i стереотипу поведшки особистост1. Вш виникае на ochobI спонтанних почутпв та cviouiü i визначаеться, природними умовами розвитку людей, що закршлюються в колективнш свщомост1.
• Мехашзм створення i збереження стереотип1в безпосередньо пов'язаний з психоф1зюлопчно! сферою людини.
• Складна взаемод1я соц1альних фактор ¡в з власними культурними i психолопчними процесами роблять стереотипи актуальними для дослщження. Будь то позитивн1 чи негативш стереотипи, вони, як правило, обмежеш. Причина цього в тому, що стереотипи як ментальш категорп людей мають властив1сть ¡снувати i функц1онувати самост1йно, незалежно вщ ¿ндивщуально! св1домост1, формуючи - "стереотипне евщомють".
• Замють того, щоб використовувати стереотипи в якосп узагальнень, щодо якоюь групи людей, a noTivi уточнювати i'x на пщстав1 ¡нтсракц1й з конкретними ¿ндивщами, людина, найчаепше. використовуе стереотипи як Ha6ip жорстких припущень, що вщносяться до Bcix людей uiei групи, незалежно вщ ¿ндивщуальних вщмшностей або св1доцтв зворотного.
Список лггератури
1. Акопян Н.А.Средства массовой информации как способ формирования стереотипов массового сознания / Акопян H.A. // Вестник Ставропольского государственного университета. - 2008. -№5.-С. 158- 190.
2. Липпман Уолтер Общественное мнение // Липпман У. [пер. с англ. Т.В. Барчуновой; Редакторы перевода К. А. Левинсон, К.В. Петренко]. - М. : Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. - 384 с.
3. Панченко А. Стереотипи в громадський думщ: шляхи м1жсуб'ектно1 взаемоди / Панченко А. // Сощальш вим1ри суспшьства. - Вип. 11. - К. : 1С НАЛУ, 2009. - С. 319-326.
4. Ядов В.А. К вопросу о теории «стереотипизации» в социологии / Ядов В.А. // Философские науки. - 1960. - №2. - С. 47-53.
Лавлинский Р.А. Процессы формирования и функционирования стереотипа в сознании человека // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Философия. Культурология. Политология. Социология. - 2011. - Т.24 (63). - № 3-4. - С. 204-210.
В статье проанализирован и рассмотрен процесс формирования и функционирования стереотипа как социально-культурного явления в сознании человека. Автор исследует механизм, с помощью которого в человеческом сознании происходит процесс становления и укрепления стереотипов. Ключевые слова: стереотип, социальный стереотип, стереотипизация, стереотипная картина мира, стереотипное сознание.
Lavlinskyy R.A Processes of the stereotype in human consciousness formation and functioning //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. -2011. - Vol. 24 (63). -№ 3-4. - P. 204-210.
The article analyzed and examined the formation and functioning of the stereotype as a socio-cultural phenomenon in human consciousness. The author examines the mechanism by which in human consciousness the process of developing and strengthening of stereotypes is build.
Key words: stereotype, social stereotype, stereotyping, stereotypical picture of the world, stereotypical consciousness.
Статья поступила в редакцию 10.09.2011.
