CC BY
15
УДК 617.735-002-02:616.633.66+616.155.2]-076.5 DOI: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130558
Гудзь А.С.1, Максимов МЛ.1, Зяблцев С.В.2, Моглевський СЮ.3
1 Льв1вський нацюнальний медичний унверситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
2 Нац1ональний медичний университет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. Ки'в, Украна
3 Национальна медична академя п1слядипломноÏ освти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра!на
Протромбогенний фенотип тромбоципв у пащенпв i3 непро^феративною дiабетичною ретинопапею
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(2):143-147. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130558
Резюме. Актуальн'сть. У пац1ент1в ¡з цукровим д1абетом (ЦД) 2-го типу виявляють пДвищену реак-тивнсть тромбоцилв (Тц), причини яко)' не з'ясоваш. Перев1ряеться ппотеза залежност функцонально)' активност рецептор'ш Тц вд iндивДуально) реактивност орган1зму. Мета досл1дження: встановити, чи вДрiзняеться iндивДуальна реактивнсть Тц у па^енлв ¡з дiабетичною непролiферативною ретино-па^ею (ДНПР). Матер'шли та методи. ДослДження включало 19хворих (19 очей) ¡з ЦД 2-го типу, у яких за результатами клiнiко-iнструментального обстеження та вДповДно до класифiкацi)' ETDRS виявлена ДНПР. Офтальмолопчне обстеження проводилось до початку лiкування i включало збiр анамнезу, до-слДження гостроти зору з оптимальною оптичною корек^ею, тонометрiю, гошоскотю, бомкроскопт, офтальмоскопю, оптичну когерентну томографю (апарат Stratus OCT). Для активацп Тц використову-вали агонсти: аденозиндифосфат (АДФ; 2,5 мкМ), адреналiн (2,5 мкМ), анпотензин 2 (Ан-2; 1,0 мкМ), фактор активацп тромбоцилв (ФАТ; 75,0 мкМ) iколаген (2,0 мг/мл). О^нку агрегацП Тц проводили спек-трофотометричним методом на агрегометрi ChronoLog (США). Результати. Виявлена iндивДуальна ре-активнсть Тц у па^енлв iз ДНПР, що проявлялася особливостями '¡ндукцп тромбогенезу. Встановлена пперреактивнють Тц стосовно трьох агонюлв: адреналiну, колагену i Ан-2, яка характерна для про-тромбогенного фенотипу. Залежно вД функцонально)' активност дослджених рецепторiв виявили два основних кластери рецепторiв Тц, як збiгалися за активнстю a2-адренорецепторiв i анготензинових рецепторiв 1-го типу, але вДрiзнялися реак^ею Тц на колаген. Висновки. Визначення протромбоген-ного фенотипу i кластерiв функ^онально активних рецепторiв Тц вДкривае можливсть о^нки проаг-регантного впливу етолопчних i патогенетичних чинниюв ЦД 2-го типу з метою встановлення факторiв прогресування дiабетично)' ретинопатп.
Ключовi слова: цукровий дiабет2-го типу; функцональний стан тромбоцит'в; дiабетична ретинопаш
CD ■ Fl ® Орипнальш дослщження
/Original Researches/
International Journal of endocrinology
Вступ
Удосконалення профшактики i л1кування ускладнень цукрового д1абету (ЦД) потребуе но-вих знань, що стосуються причин порушення Mi-кроциркуляцИ оргашв. Останшми роками акцент дослщжень був перенесений на анал1з тромбоци-тарноï ланки гемостазу [1]. Це щлком лопчно з огляду на участь тромбоципв (Тц) у формуванш циркулюючих агрегапв i тромбогенез1, що обумов-люе оклюзш судин мжроциркуляторного русла,
геморагИ, набряк i лейкоцитарну шфшьтращю [2]. Наявшсть аналопчних морфолопчних змш в су-диннш оболонщ при ЦД 2-го типу [3] обГрунтовуе актуальшсть дослщження функщонального стану Тц при д1абетичнш ретинопатИ (ДР). Вщомо, що у хворих на ЦД часто рееструеться пперреактивнють Тц [4]. У зв'язку з цим залишаеться нез'ясованою низка питань: чи вщр1зняеться шдивщуальна реак-тившсть Тц у пащенпв 1з ДР; чи змшюеться сенси-тившсть рецептор1в Тц на тл1 керованоï глжемИ, чи
© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Гудзь Андрм Степанович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри офтальмологи ФДПО, Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: anhudz@gmail.com
For correspondence: Andrii Hudz, MD, PhD, Professor, Head of the Department ophthalmology, Faculty of Postgraduate Education, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: anhudz@gmail.com
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
вiдрiзняeться функцюнальна активнiсть рецепторiв Тц при прогресуванш ДР та пiсля проведено! ла-зерно! коагуляцп сiткiвки? 1нтерес до функщональ-ного стану рецепторiв пов'язаний Í3 можливiстю зростання проагрегантного стану Тц тд впливом гуморальних чинниюв [5, 6]. На увагу заслуговують раннi стадп розвитку ДР, оскшьки залишаеться без вiдповiдi питання: чому в одних пащентш вщбува-еться швидке, а в iнших — повшьне прогресування захворювання? Можна припустити, що реакцiя Тц на рiзнi агонiсти вiдрiзняеться, а отже, у пащенпв iз ЦД мають мюце рiзнi кластери функщонально! активностi рецепторiв. Така гiпотеза Грунтуеться на шдивщуальнш реактивностi органiзму, за якою iндукцiя програгентного статусу Тц у пащента буде залежати вщ конкретного спектра дшчих патогене-тичних факторiв ЦД.
Мета роботи — встановити, чи вг^зняеться ш-дивщуальна реактивнiсть тромбоципв у пацiентiв is непролiферативною дiабетичною ретинопатiею.
Матерiали та методи
Дослщження включало 19 хворих (19 очей) ¡з ЦД 2-го типу, у яких за результатами клшко-ш-струментального обстеження та вiдповiдно до кла-сифжацп ETDRS [7] виявлена непролiферативна ДР. Середнiй в1к пацiентiв становив 69,7 ± 2,1 року; найбшьша к1льк1сть хворих — 11 (57,9 %) перебу-вала у вжовому дiапазонi 70—80 рок1в, який роз-глядаеться як фактор ризику атеросклеротичного ураження великих судин голови. Глiкемiя досягала р1вня 8,51 ± 0,55 ммоль/л. Ус1 хвор1, включенi в до-слiдження, оглядалися ендокринологом i нефрологом. Офтальмолопчне обстеження проводилось до початку л!кування i мютило вiзометрiю за допомо-гою комп'ютеризованого фороптера (Refractor RT-5100, Nidek, Япон1я) та проектора оптичних знаюв (CP-770, Nidek, Япон1я), пневмотонометрiю (NT-530, Nidek, Япон1я, та тонометр Гольдмана), кера-торефрактометрiю (ARK-1000 OPD-Scan II, Nidek, Япон1я), 61ом1кроскоп1ю переднього в!др!зку (щ1-линна лампа Haag-Streit BQ 900, Швейцар!я), бю-мжроретиноскошю за допомогою ширококутно! л1нзи Super Pupil XL (Volk Optical, США), оптичну когерентну томографш (Optovue RTVue, Optovue, США). Група контролю включала 10 здорових оаб, як1 проходили д!агностичне обстеження i не мали клшко-лабораторних ознак цереброваскулярно!
_IEI
та кардiальноI патологи. Контрольна група була по-рiвнянна за вжом i3 хворими, у яких дiагностована непролiферативна ДР.
Тц видшяли шляхом центрифугування i3 ци-тратно! периферично! кровi пацieнтiв i викорис-товували для оцiнки функщонально! акгивностi рецепторiв. У дослiдженнi застосовували агонiсти: АДФ (2,5 мкМ); адреналiн (2,5 мкМ); анпотен-зин 2 (Ан-2, 1 мкМ); фактор активаци тромбоципв (ФАТ, 75 мкМ) i колаген (2,0 мг/мл). Агоню-ти (Sigma, США) використовували в ефективнiй концентрацп (ЕС50), що викликала у здорових оаб (10 донорiв) агрегацiю Тц (АТц) на рiвнi 50 ± 5 %. Оцiнку АТц проводили спектрофотометричним методом на агрегометрi ChronoLog (США). При про-веденш аналiзу використовували статистичний пакет Medstat. Точкова оцiнка величин, що тдлягали аналiзу, проводилася шляхом розрахунку медiани (Ме) та ll похибки (m). Для узагальнення отриманих результапв розраховувався 95% довiрчий iнтервал (95% Д1). При аналiзi м1жгрупових розб1жностей у випадку двох груп застосовували критерш Стьюден-та (у випадку нормального закону розподшу та кшь-кiсних характеристик), критерiй Вiлкоксона (у випадку вщмшносп закону розподшу вiд нормального й якiсних характеристик). У вах випадках вщмш-нють вважалася статистично значущою при рiвнi значущостi р < 0,05.
Результати
Проведене дослiдження показало, що порiвняно з контролем (здоровi iндивiди) вщзначалася гшер-реактивнiсть Тц стосовно трьох агонюпв: адреналь ну, колагену i Ан-2 (табл. 1), тобто визначався про-тромбогенний фенотип Тц.
При цьому реак^ Тц на адреналш перевищу-вала таку в контрольнш групi на 42,6 % (р < 0,001), Ан-2 - на 25,7 % i колагену - на 18,4 % (р < 0,001). Отже, у хворих iз непролiферативною ДР виявлеш особливосп реакцп Тц на агонiсти, якi вщбивають роль етiопатогенетичних чинникiв (активацiю сим-патоадреналово! i ренш-ангютензиново! систем та експозищю колагену базально! мембрани судин) в шдукцп тромбогенезу. Необхщно шдкреслити, що саме адреналiн е провщним iндуктором АТц, пiдтвердженням чого були значення агрегацп, яю увiйшли до першого i третього квартилiв, — вщпо-вiдно 69 i 74 %; ефект iнших агонiстiв був значно
Таблиця 1. Мiжгруповi розб'жност iндукованоi агрегацп Тц
1ндуктор агрегацп Контроль Легка стадiя непролiферативноl ДР
Ме ± m 95% Д1 Ме ± m 95% Д1
Колаген (1,0 мг/мл) 52,5 ± 1,0 49,0-55,0 61,0 ± 1,8* 58-67
Адреналш (2,5 мкМ) 47,0 ± 1,3 46,0-52,0 69,0 ± 2,0* 69-74
Ан-2 (1,0 мкМ) 50,0 ± 0,9 47,0-51,0 63,0 ± 1,6* 59-67
АДФ (2,5 мкМ) 51,0 ± 1,1 48,2-52,0 52,0 ± 1,7 50-55
ФАТ (75,0 мкМ) 49,5 ± 0,9 46,0-52,0 52,0 ± 0,9 50-54
Примтка: * — Bipor^HicTb мiжгрупових розбiжностей на piBHi p < 0,001.
iE!_
менший. Виявлений факт вщбивав гшерадреноре-активний стан оргашзму, тобто пщвищену реакцiю a2-aдренорецепторiв на клГтинах — мiшенях до кате-холамшв, i, що важливо, цей стан може бути вери-фiковaним в тесп in vitro на Тц.
До цього часу залишаеться нез'ясованим, чи можна клaсифiкyвaти кластери (об'еднання) функ-цiонaльно активних рецепторiв при ДР. Проведенг дослiдження показали, що у обстежених пащентгв i3 непролiферaтивною ДР iснyвaли два основних кластери рецепторiв Тц, що враховували функцюналь-ний стан дослГджених рецепторiв (а2-адренорецеп-торiв i пуринових рецепторiв, GPVI-рецепторiв до колагену, aнгiотензинових рецепторiв 1-го типу (АТ1-рецепторiв) i ФАТ-рецепторiв). Встановлено, що у 8 (42,1 %) пащенпв реaкцiя Тц на адреналш перевищувала таку на колаген i Ан-2 — на 7,5 i 22 % вГдповГдно (р < 0,05).
Функцюнальна aктивнiсть рецепторiв знижува-лася в ряду дослГджених aгонiстiв наступним чином: а2-адренорецептор > GPVI-рецептор > АТ1-рецептор > ФАТ-рецептор = пyриновi рецептори (рiзновид А кластера активносп рецепторiв; табл. 2).
У 11 (57,9 %) пaцiентiв також спостерГгалася ri-перaдренореaктивнiсть; реaкцiя Тц на адреналш перевищувала таку на Ан-2, колаген, ФАТ i АДФ — вгдповгдно на 23,5, 31,5, 32,7 i 37,9 % (р < 0,001). Кластер активносп рецепторiв змшювався i вигля-дав так: а2-адренорецептор > АТ1-рецептор > GPVI-рецептор = ФАТ-рецептор = пyриновi рецептори (рГзновид Б кластера фyнкцiонaльного стану рецеп-торiв).
Таким чином, кластери ствпадали за високою aктивнiстю a2-aдренорецепторiв i АТ1-рецепторiв,
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
але вiдрiзнялися реакцiею Тц на колаген. У рГзно-ввдд кластера А реaктивнiсть Тц стосовно колагену перевищувала таку в рiзновидi кластера Б на 24,1 % (р < 0,001), тодi як реaкцiя Тц на адреналш, Ан-2, ФАТ i АДФ статистично значуще не вГдрГзнялася (р > 0,05). Причому aктивнiсть пуринових (P2Yt i P2Y12) i ФАТ-рецепторiв вщповщала дiaпaзонy нор-мореaктивностi.
Обговорення
При aнaлiзi фyнкцiонaльного стану Тц, якi обумовлюють дисфункщю мжроциркуляторно-го русла, необхщно враховувати стaлiсть дГ! етю-лопчних фaкторiв ЦД на клiтини кровi i можли-вiсть взаемодГ! рiзних рецепторiв в шщГацп АТц [8]. У межах цих мiркyвaнь було визначено стан: а) a2-aдренорецепторiв, що дозволило контролюва-ти вплив активацп симпато-адреналово! системи на aгрегaцiю Тц [9]; б) GPVI-рецепторiв, оскГльки не-обхГдно було враховувати вплив сyбендотелiaльного колагену базально! мембрани судин на тромбогенез [10]; в) АТ1-рецепторiв, якГ вГдображають реактив-нiсть Тц стосовно Ан-2 за наявносп гшертензп [11]; г) пуринових P2Yj- и Р2^2-рецепторГв, сенситив-нiсть яких визначае ефективнють автокринно! стимуляций Тц [12]; ФАТ-рецепторiв, оскГльки необхщ-но контролювати вплив запалення на тромбогенез. ВГдомо, що ФАТ секретуеться активованими лейкоцитами i вважаеться паракринним стимулятором Тц при запаленш [13].
У пащенпв Гз непролiферaтивною ДР вперше виявлено протромбогенний фенотип Тц, який ха-рактеризуеться гГперреактивнГстю Тц до адрена-лГну, колагену i Ан-2. Причому домшуючий ефект
Таблиця 2. Кластери активност рецептор'в Тц у пащентш '¡з непрол'феративною ДР
Агошст Ме I квартиль III квартиль Помилка Ме Лiвий (95% Д1) Правий (95% Д1)
Рiзновид А кластера активност рецепторiв Тц
Адреналш (2,5 мкМ) 72 69 77 2,965 68 84
Колаген (2,0 мг/мл) 67 Р - 0 019 1 адренал|ну w'w 1 ^ 65 68 1,881 61 70
Ан-2 (1,0 мкМ) 59 Рколагену - 0,014 58 65 1,926 57 67
ФАТ (75,0 мкМ) 52 Ран-2 < 0,001 50 53 1,271 48 54
АДФ (2,5 мкМ) 50 48 51 1,002 48 52
Рiзновид Б кластера активност pe^n^piB Тц
Адреналш (2,5 мкМ) 71 69,5 73,5 2,81 69 74
Ан-2 (1,0 мкМ) 57,5 Радренал1ну < 0,001 54 61,5 1,784 53 63
ФАТ (75,0 мкМ) 53,5 51,5 58 1,861 51 59
Колаген (2,0 мг/мл) 54 51 55 1,109 50 55
АДФ (2,5 мкМ) 51,5 49,5 57,5 2,221 49 58
Примтка: Р — Bipor^HicTb розбiжностей агрегацП Тц стосовно ндукуючого впливу р'зних агошстт, в iнших випадках розб'жностi статистично не значущi.
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
адреналiну (стосовно ди iнших агонiстiв) дозволяе характеризувати даний фенотип Тц як гшерадрено-реактивний. Виявлений фенотип Тц демонстрував наявнiсть двох кластерiв функцiонального стану рецепторiв, якi вiдрiзнялися рiзним ступенем шду-куючого впливу колагену на АТц. Доказ вщмшнос-тi функцюнального стану рецепторiв Тц у хворих iз ДР пщводив до необхвдносп iдентифiкацГi кластерiв рецепторiв, що вщбивало спектр патогенетичних факторiв ЦД 2-го типу, здатних пiдвищувати реак-тившсть Тц. Така концепц1я вкладаеться в рамки вдивщуально! реактивностi органiзму. Так, якщо у пацiента з ЦД 2-го типу генетично детермшована шдвищена експресiя a2-адренорецепторiв Тц, то в розвитку ускладнень захворювання адреналiн вь дiграе iстотну роль. За цих умов вщмшносп в про-агрегантнш активацГi Тц у двох рiзних пацiентiв з ЦД можуть залежати вiд стимулюючо1 дИ колагену, якщо експрес1я GPVI-рецепторiв до колагену вiдрiзняеть-ся. Основою для формування кластерiв рецепторiв може бути !х взаемодiя при стимуляцГi Тц. Так, адре-налiн, Ан-2, АДФ i ФАТ зв'язуються з рецепторами, яю асоцшоваш iз Gi- i Gq-бiлками внутршньокль тинних сигнальних шляхiв, причому вс вони, вклю-чаючи рецептор GPVI до колагену, модулюють ак-тившсть фосфолiпази Сф). Отже, цi агошсти (вони ж фактори патогенезу ЦД 2-го типу) можуть взаемо-дiяти i тим самим посилювати тригерний сигнал, що активуе Тц [14]. У цьому контекст наслщком гшер-реактивностi Тц до адреналiну i колагену може бути iнiцiацiя тромбогенезу i порушення мжроциркуляцп судинно1 оболонки та сигавки ока.
Таким чином, визначення кластерiв функщ-онально активних рецепторiв Тц вiдкривае мож-ливють оцiнки проагрегантного впливу патогенетичних чинниюв ЦД з метою виявлення факторiв прогресування ДР.
Висновки
1. Зростання реактивностi тромбоцитiв до адреналшу, Ан-2 та ФАТ вiдбивало участь симпа-тоадреналово1 i ренш-анпотензиново1 систем, а також формування лейкоцитарно-тромбоцитарних агрегапв при реалiзацil запалення в патогенезi по-чатково! стади ДР.
2. У хворих з початковою стадiею непролiфера-тивно1 ДР виявився протромбогенний фенотип Тц, який характеризувався двома кластерами функщ-онального стану рецепторiв, що вiдрiзняються рiз-ним ступенем iндукуючого впливу колагену на АТц.
3. 1ндивщуальна реактившсть Тц до колагену може бути фактором ризику прогресування ДР, оскшьки розвиток при ЦД ендотелiальноl дисфунк-цй i пщвищена експозиц1я субендотелiального колагену базально1 мембрани судин можуть провокувати тромбогенез i геморагп у мiкроциркуляторному рус-лi сiткiвки ока.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi данох статп.
_i El
References
1. Rao AK, Freishtat RJ, Jalagadugula G, et al. Alterations in insulin-signaling and coagulation pathways in platelets during hyper-glycemia-hyperinsulinemia in healthy non-diabetic subject. Thromb Res. 2014Sep;134(3):704-10. doi: 10.1016/j.thromres.2014.06.029.
2. RodriguesSF, Almeida-PaulaLD, GrangerDN. Synergistic effects ofhigh bloodcholesterolandhypertension on leukocyte andplate-let recruitment in the cerebral microcirculation. Hypertension. 2014 Apr;63(4):747-52. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.113.02627.
3. Szigeti A, Schneider M, Ecsedy M, Nagy ZZ, Récsán Z. Optic disc morphology in unilateral branch retinal vein occlusion using spectral domain optical coherence tomography. BMC Ophthalmol. 2015 Dec 12;15:178. doi: 10.1186/s12886-015-0165-1.
4. Rollini F, Franchi F, Muñiz-Lozano A, Angiolillo DJ. Platelet function profiles in patients with diabetes mellitus. J Cardiovasc TranslRes. 2013 Jun;6(3):329-45. doi: 10.1007/s12265-013-9449-0.
5. Perez-Campos-Mayoral L, Pérez-Campos E, Zenteno E, et al. Better detection of platelet aggregation in patients with metabolic .syndrome using epinephrine and ADP. Diabetol Metab Syndr. 2014 Aug 29;6(1):93. doi: 10.1186/1758-5996-6-93.
6. Hayes C, Kitahara S, Tcherniantchouk O. Decreased Threshold of Aggregation to Low-Dose Epinephrine is Evidence of Platelet Hyperaggregability in Patients with Thrombosis. Hematol Rep. 2014 Aug 26;6(3):5326. doi: 10.4081/hr.2014.5326.
7. Grading diabetic retinopathy from stereoscopic color fundus photographs--an extension of the modified Airlie House classification. ETDRS report number 10. Early Treatment Diabetic Retinopathy Study Research Group. Ophthalmology. 1991 May;98(5 Sup-pl):786-806. PMID: 2062513.
8. Berger JS, BeckerRC, Kuhn C, Helms MJ, Ortel TL, Williams R. Hyperreactive platelet phenotypes: relationship to altered serotonin transporter number, transport kinetics and inrinsic response to adrenergic co-stimulation. Thromb Haemost. 2013 Jan;109(1):85-92. doi: 10.1160/TH12-03-0202.
9. Béres BJ, Tóth-Zsámboki E, Vargová K, et al. Analysis of platelet alpha2-adrenergic receptor activity in stable coronary artery disease patients on dual antiplatelet therapy. Thromb Haemost. 2008 Nov;100(5):829-38. PMID: 18989527.
10. Guidetti GF, ZaraM, Canobbio I, Visconte C, Di Nunzio G, Torti M. Novel pharmacological inhibitors demonstrate the role of the tyrosine kinase Pyk2 in adhesion and aggregation of human platelets. Thromb Haemost. 2016 Oct 28;116(5):904-917. doi: 10.1160/TH16-01-0067.
11. Eggers AE. A new theory of essential hypertension based on analysis of the association between a polymorphism of the a2-adrenoceptor at the 10q24-q26 locus and hypertension in African-Americans. Med Hypotheses. 2015Nov;85(5):603-6. doi: 10.1016/}. mehy. 2015.07.023.
12. Storey RF, Newby LJ, Heptinstall S. Effects of P2Y(1) and P2Y(12) receptor antagonists on platelet aggregation induced by different agonists in human whole blood. Platelets. 2001 Nov;12(7):443-7. doi: 10.1080/09537100120085450.
13. Kim YH, Bae JU, Kim IS, Chang CL, Oh SO, Kim CD. SIRT1 prevents pulmonary thrombus formation induced by arachidonic acid via downregulation of PAFreceptor expression in platelets. Platelets. 2016Dec;27(8):735-742. doi: 10.1080/09537104.2016.1190005.
14. BarinovEF, Mamedaliyeva S, Tverdokhleb TA. Interaction of the Humoral Agonist During the Platelets Activation in Patients with Chronic Cerebral Ischemia. Vestnik Rossiiskoi akademii meditsin-skikh nauk. 2015;70(3):328-333. doi: 10.15690/vramn.v70i3.1329. (in Russian).
OTpuMaHO 01.02.2018 ■
ÏFJ
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
Гудзь А.С.1, Максимцив М.Л.1, Зяблицев С.В.2, Могилевский С.Ю.3
1Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
3Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Протромбогенный фенотип тромбоцитов у пациентов с непролиферативной диабетической ретинопатией
Резюме. Актуальность. У пациентов с сахарным диабетом (СД) 2-го типа выявляют повышенную реактивность тромбоцитов (Тц), причины которой остаются не выясненными. Проверяется гипотеза зависимости функциональной активности рецепторов Тц от индивидуальной реактивности организма. Цель исследования: установить, отличается ли индивидуальная реактивность Тц у пациентов с диабетической непролиферативной ретинопатией (ДНПР). Материалы и методы. Исследование включало 19 больных (19 глаз) с СД 2-го типа, у которых по результатам клинико-инструментально-го обследования и в соответствии с классификацией ETDRS обнаружена легкая стадия ДНПР. Офтальмологическое обследование проводилось до начала лечения и включало сбор анамнеза, исследование остроты зрения с оптимальной оптической коррекцией, тонометрию, гониоскопию, биомикроскопию, офтальмоскопию, оптическую когерентную томографию (аппарат Stratus OCT). Тромбоциты выделяли путем центрифугирования из цитратной периферической крови пациентов. Для активации Тц использовали агонисты: аденозиндифосфат (АДФ, 2,5 мкМ), адреналин (2,5 мкМ), ангиотензин 2
(Ан-2; 1,0 мкМ), фактор активации тромбоцитов (ФАТ; 75,0 мкМ) и коллаген (2,0 мг/мл). Оценку агрегации Тц проводили спектрофотометрическим методом на агре-гометре ChronoLog (США). Результаты. Выявленная индивидуальная реактивность Тц у пациентов с легкой стадией ДНПР проявлялась особенностями индукции тромбогенеза. Обнаружена гиперреактивность Тц в отношении трех агонистов: адреналина, коллагена и Ан-2, которая была характерна для протромбогенного фенотипа. В зависимости от функциональной активности исследованных рецепторов выделили два основных кластера рецепторов Тц, которые совпадали по активности а2-адренорецепторов и ангиотензиновых рецепторов 1-типа, но отличались реакцией Тц на коллаген. Выводы. Определение протромбогенного фенотипа и кластеров функционально активных рецепторов Тц открывает возможность оценки проагрегантного влияния этиологических и патогенетических факторов СД 2-го типа с целью установления факторов прогрессирования ДР. Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа; функциональное состояние тромбоцитов; диабетическая ретинопатия
A.S. Gudz1, M.L. Maksimtsiv1, S.V. Ziablitsev2, S.Yu. Mogilevsky3
1Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
3Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Prothrombogenic thrombocytic phenotype in patients with nonproliferative diabetic retinopathy
Abstract. Background. Patients with type 2 diabetes melli-tus (DM) have increased reactivity of thrombocytes (Tc), the causes of which remain unclear. The hypothesis of the dependence of Tc receptors functional activity on the individual reactivity of the organism is tested. The purpose of the study was to establish whether the individual reactivity of Tc differs in patients with diabetic nonproliferative retinopathy (DNPR). Materials and methods. The study included 19 patients (19 eyes) with type 2 DM, who, according to the results of the clinical and instrumental examination and according to the Early Treatment of Diabetic Retinopathy Study classification, had mild DNPR. Ophthalmological examination was performed before the beginning of treatment and included the collection of anamnesis, visual acuity study with optimal optical correction, tonometry, gonioscopy, biomicroscopy, ophthalmoscopy, optical coherence tomography (Stratus OCT apparatus). Thrombocytes were isolated by centrifugation from citrated peripheral blood of patients. To activate Tc, agonists were used: adenosine diphosphate (2.5 ^M), adrenaline (2.5 ^M), an-
giotensin II (1.0 ^M), platelet activating factor (75.0 ^M) and collagen (1.0 mg/ml). The Tc aggregation was evaluated by a spectrophotometry method on the ChronoLog aggregometer (USA). Results. The revealed individual reactivity of Tc in patients with DNPR was manifested by the features of thrombo-genesis induction. A hyperreactivity of Tc to three agonists was detected: adrenaline, collagen and angiotensin II, which was characteristic of prothrombogenic phenotype. Depending on the functional activity of the investigated receptors, two main clusters of Tc receptors were identified, which were equal by the activity of a2-adrenoreceptors and angiotensin type 1 receptors, but differed by the response of Tc to collagen. conclusions. Determination of the prothrombogenic phenotype and clusters of functionally active Tc receptors opens the possibility for evaluating the proaggregant effect of etiological and pathogenetic factors of type 2 DM in order to establish the factors of diabetic retinopathy progression.
Keywords: type 2 diabetes mellitus; functional state of throm-bocytes; diabetic retinopathy
