Прототипна версія системи «Повітря» для розрахунку зон уражень внаслідок викидів небезпечних речовин в атмосферу на основі використання скринінгових моделей та web-технологій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

HOBI1НФОРМАЦ1ЙН11 ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГ!!

УДК 528.9

С.Я. МАЙСТРЕНКО*, 1.В. КОВАЛЕЦЬ*, В.П. БЕСПАЛОВ*, Т.О. ЗАГРЕБА*, К.В. ХУРЦИЛАВА*

ПРОТОТИПНА ВЕРС1Я СИСТЕМИ «ПОВ1ТРЯ» ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЗОН УРАЖЕНЬ ВНАСЛ1ДОК ВИКИД1В НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРУ НА ОСНОВ1 ВИКОРИСТАННЯ СКРИН1НГОВИХ МОДЕЛЕЙ ТА

web-технологхй

1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, Кшв, Украша

Анотаця. У представлены роботг було автоматизовано розрахунки зон уражень внаслгдок вики-die небезпечних речовин у повтряне середовище, що виконуються i3 використанням скритнгових моделей у тлоттй версп програмно-моделюючог системи оперативного прогнозу та аналiзу за-бруднення повтряного середовища Украгни. Програмна реалiзацiя системи здтснена з використанням сучасних web-технологт, що забезпечують таю важливi властивостi сучасних тформа-цтних систем, якрозподтетсть та мультиплатформетсть.

Ключовi слова: скринiнговi моделi, прогнозування, викиди небезпечних речовин, web-технологи.

Аннотация. В представленной работе автоматизированы расчеты зон поражений вследствие выбросов опасных веществ в воздушную среду, выполняемые с использованием скрининговых моделей в пилотной версии программно-моделирующей системы оперативного прогноза и анализа загрязнения воздушной среды Украины. Программная реализация системы осуществлена с использованием современных web-технологий, обеспечивающих такие важные свойства современных информационных систем, как распределенность и мультиплатформенность.

Ключевые слова: скрининговые модели, прогнозирование, выбросы опасных веществ, web-технологии.

Abstract. In the work the calculations of affected areas following the discharges of dangerous substances in air using screening models were automated in a pilot version of the software and simulation system of operational air pollution forecasting in Ukraine. Software implementation is performed using modern web-based technologies that provide such important features as distributivity and multiplatform operation.

Keywords: screening models, forecasting, hazardous emissions, web-technologies. 1. Вступ

EKOHOMi4Ha, суспшьно-пол^ична ситуащя в Укра'ш та BrncbKOBi дп у регюнах розташу-вання техногенно-небезпечних виробництв i транспортно'' шфраструктури пщвищуе небе-зпеку виникнення еколопчних катастроф техногенного характеру, результатом яких мо-жуть бути викиди небезпечних речовин у повггряне середовище Украши. Водночас, в Укра'ш практично не юнуе ефективно'' комплексно! мiжвiдомчоi оперативно! системи прогнозування наслщюв та реагування на таю катастрофи. Винятком е тшьки атомш електро-станцп, для яких в Укршш в рамках проекпв техшчно'' допомоги Евросоюзу впроваджена система у декшькох вщомствах Евросоюзу реагування на радiацiйнi аварп РОДОС [1, 2]. Методики [3, 4], рекомендован в Укра'ш для використання при аварiях на хiмiчних виро-бництвах, базуються на надзвичайно спрощених («скриншгових») моделях атмосферного перенесення гаусового типу. Але у Державнш служ^ з надзвичайних ситуацш навт скринiнговi методики не впроваджеш в автоматизованому програмному комплекса Отже, метою дано'' роботи е автоматизащя розрахунюв за скриншговими методиками у програм-

© Майстренко С.Я., Ковалець 1.В., Беспалов В.П., Загреба Т.О., Хурцилава К.В., 2016 ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2016, № 4

но-моделюючш системi оперативного прогнозу та аналiзу забруднення повiтряного сере-довища Украши (пiлотна версiя системи «Пов^ря»). Програмна реалiзацiя системи здшс-нюеться з використанням сучасних web-технологiй, що забезпечують такi важливi власти-востi сучасних шформацшних систем, як розподiленiсть та мультиплатформешсть [5]. Оскiльки у випадку довготривалих викидiв (кiлька годин) ощнка зон уражень вимагае ви-користання сучасних складних моделей атмосферного перенесення, що розраховують зони ураження iз урахуванням даних чисельного прогнозу погоди та нестащонарного, просто-рово-розподшеного характеру метеорологiчних полiв (як це зроблено у модулi атмосферного перенесення системи РОДОС [6]), у подальшому плануеться штегращя сучасних моделей атмосферного перенесення у системi «Пов^ря».

2. Функц1ональн1 можливост1 системи «Повггря»

Система «Повiтря» базуеться на реалiзащi двох методик:

- «Методика прогнозування наслщюв виливу (викиду) небезпечних хiмiчних речо-вин при аварiях на промислових об'ектах i транспорта (Методика МНС, зареестрована в Мшютерст юстицп Украши 10 квiтня 2001р. за № 326/5517);

- «Методика выявления и оценки химической обстановки при разрушении (аварии) объектов, содержащих сильнодействующие ядовитые вещества», М., 1989 (Методика МО, надана 1ПММС НАНУ Управлшням РХБЗ МО).

Даш методики мають певш розбiжностi як щодо виду прогнозування, вхщно'1' шфо-рмаци та базових табличних даних, необхщних для виконання розрахункiв, так i набору отриманих вихiдних результатiв.

Найбшьш вагомими опцiями вибору варiанта прогнозування можна назвати таю.

Вид прогнозування:

- аваршне (методики МНС та МО), що виконуеться безпосередньо тсля виникнен-ня аварп. Для методики МО передбачено два види розрахунюв: табличний, що базуеться на основi даних таблиць методики, та аналггичний, що виконуеться на основi анал^ичних формул;

- довгострокове прогнозування (методика МНС), що здшснюеться заздалегiдь для визначення можливих наслiдкiв аварп.

Вид х1м1чно небезпечног речовини (ХНР)

Так, методика МНС дозволяе виконувати розрахунки для 28 хiмiчно небезпечних речовин, серед яких 8 - основних: хлор, амiак, арчаний ангщрид, сiрководень, арковуглець, соляна кислота, хлорпiкрин, формальдегiд та 20 - додаткових: аншн, вшш хлористий, водень фтористий, водень щашстий, дивiнiл, диметиламiн, етилен, хлорангiдрид, етилмеркаптан, етилхлоранпдрид, метиламiн, метил хлористий, штрил акрилово'1' кислоти, нiтробензол, оксид етшену, окис азоту, олеум, стирол, тетраетилсвинець, фурфурол.

Методика МО розрахована на виконання розрахунюв для 18 ХНР: хлор, дюксин, амш, азотна кислота, гептш, гiдразин, амiак, дихлоретан, оксид вуглецю, оксид етшену, акрiлонiтрiл, арчаний ангiдрiд (двоокис сiрки), сiрковуглець, тетраетилсвинець, фосген, водень фтористий (плавшова кислота), хлорткрин, водень цiанiстий (синiльна кислота).

Слщ зауважити, що для таких речовин, як хлор, амiак, арчаний ангiдрид, арковуг-лець, хлорпiкрин, водень фтористий, водень щашстий, оксид етшену, тетраетилсвинець, фосген, можна застосовувати обидвi методики.

Крiм того, анал^ичний вид виконання розрахунюв методики МО дозволяе користу-вачу здiйснювати прогноз для хiмiчно небезпечних речовин, що вщсутш у наведеному ви-ще перелшу, якщо вiдомi необхiднi фiзико-хiмiчнi властивосп вiдповiдних ХНР.

Юльюсть певного виду ХНР на об 'ектг, що зазнав аварп

Для методики МНС максимальна кшькють ХНР в емностях - до 300 тон, для методики МО даний показник визначасться конкретним видом ХНР i може бути, наприклад, для хлора -до 16000 т (8 емностей по 2000 т), а для амiака - до 240 000 т (8 емностей по 30000 т).

Результати обчислень

Для методики МНС розраховуються глибина поширення хмари, площа зони можливого хiмiчного забруднення (ПЗХЗ), площа та ширина прогнозовано'1' зони хiмiчного забруднен-ня, час випаровування та час тдходу хмари ХНР до населеного пункту, прогноз площi забруднення населеного пункту, прогноз втрат населення за кшьюстю населення в ПЗХЗ, виконусться присвоення ступеня хiмiчноi небезпеки для адмiнiстративно-територiальних одиниць, що потрапили в ПЗХЗ.

Результатами розрахунюв за методикою МО е радiус зони аварп, глибина поширення та площа зони забруднення окремо для первинно'1' та вторинно'1' хмари ХНР, час випаровування ХНР, тривалють хiмiчного зараження, час тдходу хмари ХНР до населеного пункту, прогноз людських втрат на площi розповсюдження ХНР. Крiм того, як для первинно'1', так i для вторинно'1' хмари, розрiзняють чотири зони ураження: смертельну, середню, легку та порогову.

У системi «Пов^ря» виконуеться вiзуалiзацiя результатiв розрахункiв на картi та передбачено створення зв^у для кожного виду прогнозу. Стандартними засобами web-браузера сформован звiти, користувач може роздруковувати та збер^ати результати на web-клiентi.

Усi розрахунки зберiгаються в системi як для подальшого перегляду, так i для ви-конання повторних розрахункiв на основi попередшх даних з можливiстю змiни потрiбних показникiв. У тому числi, е можливють використовувати данi iнших видiв прогнозу для тих вхiдних параметрiв, якi присутнi в обох видах прогнозу: попередньому та поточному. Така функщя направлена на зменшення повторних дш користувача при пiдготовцi даних для прогнозування.

3. Середовище розробки та архггектура системи

Система «Пов^я» реалiзована на основi використання WEB-технологiй. Схематично структура системи представлена на рис. 1.

Браузери: Google Chrome/ Mozilla Firefox

r' Интернет \

Web Server

Рис. 1. Арх1тектура системи «Поворя»

PostgreSQL + PostGIS

службова + кaртогрaфiчгa БД

Систему розроблено з використанням вшьного [7] програмного забезпечення.

Для розробки системи використано таю мови apaграмyвання: JavaScript [8] - для створення штерфейсу Користувача i використання AJAX-тдходу до побудови web-застосунюв та PHP [9] - для встановлення зв'язку мiж web-S егуег'ом та БД.

Як СУБД вибрано PostgreSQL, що e вшьною об'ектно-реляцшною системою управ-лiння базами даних. PostGIS додае додаткову функщональшсть до СУБД PostgreSQL. А

саме: розширюе можливосп PostgreSQL з точки зору збер^ання просторових даних, запи-тiв до них i управлшня ними.

Для вiзуалiзацii результатiв розрахунюв та для отримання додатково'' шформацп в системi створено геоiнформацiйну компоненту, яка як основу картографiчних даних вико-ристовуе OpenStreetMap [10], що е вщкритим проектом зi створення загальнодоступних мап свiту. Використання OpenStreetMap дозволяе мати актуальш карти й ефективно з точки зору швидкодп вщображати вiдповiдну iнформацiю на web-клiентi завдяки тайловому пiдходу.

Однак для виконання додаткового аналiзу, такого, наприклад, як розрахунок часу тдходу хмари ХНР, площi забруднення та втрат населення населеного пункту, що потра-пив в ПЗХЗ, та шших показниюв, для визначення яких необхщна просторова iнформацiя, даних OpenStreetMap недостатньо. Для проведення таких розрахунюв за методиками МНС та МО необхщш пол^ональш шари областей, райошв, населених пунктiв з iнформацiею про кшьюсть населення та лiсових масивiв територп, для яко'' виконуеться прогнозування. Так, пол^ональний шар населених пунктсв OpenStreetMap мiстить iнформацiю лише для близько 13000 адмiнiстративно-територiальних одиниць i тiльки для деяких з них вказано кшьюсть населення в той час, як в Укршш нараховуеться бшьше 30000 населених пунктiв. Тому для виршення тако'' задачi в системi «Повiтря» використовуються (наявнi в розроб-никiв системи) вiдповiднi тематичш шари карти Украши масштабу 1:200000 в географiч-нiй системi координат GCS_Pulkovo_1942. Оскiльки в OpenStreetMap використовуеться Св^ова геодезична система 1984 (WGS-84), для сумюного використання додатковi тематичш шари було переведено до системи координат WGS-84. Слщ вщзначити, що для запо-бiгання суттевим спотворенням трансформацiя виконувалась за 7-ми параметричним пере-творенням [11].

Для використання в системi додатковi тематичш шари за допомогою додатку PostGIS розмiщено в картографiчну БД PostgreSQL. PostGIS дозволяе досить ефективно виконувати просторовi запити до БД навт для досить значних об'емiв просторових даних. Наприклад, для визначення населених пункпв, що потрапили в зону аварп, досить виконати запит:

'Vsql/postgis_geojson.php?geotable=o4city_r&geomfield=geom","sql=SELECT ST_AsGeoJSON(geom) As geojson, codekoatuu, title, populat FROM o4city_r WHERE ST_Overlaps(geom, ST_SetSRID(ST_GeomFromGeoJSON('"+current_zone+"'), 4326)) Or ST_Within(geom, ST_SetSRID(ST_GeomFromGeoJSON('"+current_zone+"'), 4326)) Or ST_Contains(geom, ST_SetSRID(ST_GeomFromGeoJSON('"+current_zone+"'), 4326)) ORDER BY title",

де codekoatuu - код адмiнiстративно-територiального устрою Украши, title - назва населеного пункту, populat - кшькють населення, current_zone - геометричний об'ект на кар™, що визначае конкретну зону аварп.

Для вщображення на карт геометричних об'ектв, що створюються на основi роз-рахункових даних за методиками МНС та МО, таких, як зона можливого хiмiчного забруднення, прогнозована зона хiмiчного забруднення, зона аварп, зони забруднення первинно'' i вторинно'' хмари ХНР та iн., використовуються JavaScript-бiблiотека Leaflet, а для виконання додаткових геометричних операцiй типу перетин геометрш - Turf.

4. Приклади розрахунку та в1зуал1зацн зон уражень

Наведемо приклади виконання розрахунюв за вказаними методиками для одного й того ж хiмiчно небезпечного об'екта, вибравши з перелiку ХНР, для яко'' можливе прогнозування за обома методиками. Нехай на об'екп збер^ання хлору з кiлькiстю 300 т, умовно назвемо його ХНО1, трапилась аварiя. Зарееструвавшись у систем^ вибравши вид прогнозування та ввiвши вiдповiднi необхiднi параметри, такi, як координати аварп, даш про ХНО (вид, кi-

льюсть, тощо), погоднi умови, характер мсцевосп та iн, користувач може отримати про-гнознi данi щодо наслщюв розповсюдження ХНР. Кiлькiсть речовини 300 т (максимальна кшьюсть для методики МНС) вибрано для шюстрацп проведення та надання можливосп порiвняння результат розрахункiв за обома методиками.

Користувач може задати вс необхiднi параметри спочатку (режим «створити но-вий») або скористатись параметрами попереднiх прогнозiв (режим «з журналу») та внести

необхщш змiни (рис. 2).

Рис. 2. Параметри для прогнозування Необхщно вказати коротку iнформацiю про авар^ та ХНР (рис. 3):

Рис. 3. 1нформащя про аварш та ХНР

Для методики МНС та МО (табличний варiант) ХНР вибираеться з вщповщного пе-релiку. Для методики МО (анал^ичний варiант) ХНР вибираеться зi стандартного перелiку або з перелшу ХНР, створеного безпосередньо користувачем (рис. 4).

□ведения даних про речовину

Речовина

Речовини з вщом

|~Фо

3

# Речовини, введен! Користувачем: Речовина1 1нша (вказати ФХВ):

Речовина!

ФПИКООШ.ЛЧН! властивост!

Агрегатний стан при нормальнихумовах: Рщина

Висококипляча

Низькокипляча

Молекулярна маса, г:

198.92

Температура к>1П1ння, г рад.С:

8 ,2 О ___

Тиск насичених пар!в, гПа при температур! 20град.С: 1559,00 Щты-псть. кг/м.куо:

[1376,00

Щшьшсть пару, при температур! 20 град.С, кг/м.куо:

1,43 |

Питона теплота випаровування, кДж/кг

При темпер.20град.С: 231,60 При темпер, кнтння: 239,40

Пи том л теплоемтсть, кДж и'грлд

При темпер.20град.С: 1,35

При темпер.китння: 1,01

Токсичшсть {токсодога), г'с/м.куо Порогова: ¡13,00 Серед ня': 0 ,□ □

Смертельна*: 0,00

В 36

ерегти дан! про речовину

Зоер1гання речовини М!стк1сть емносп:

100

НН Додати до загальноТ «¡лькосп

Загальна ыльмсть речовини:

Наповненйсть (%): 100

Очистити дат про емносп

Загальна к1льк1сть емностей(т):

Спосю 1бер!гання: Пщ

тиском

Рис. 4. !нформащя про ХНР (МО анал1тичний)

Також необхщна шформащя про погоднi умови та мюцевють (рис. 5).

Рис. 5. 1нформащя про метеоумови та характер мюцевост

За необхiдностi, користувач мае можливють змiнити параметри вщображення на карт!, встановлеш за замовчуванням (рис. 6).

Ф Зберегти | | У За замовчуванням 11 ВщмЫити

Рис. 6. Параметри вщображення

4.1. За методикою МНС

Результати розрахунюв за методикою МНС представлеш на рис. 7:

Рис. 7. Результати розрахунюв за методикою МНС

Додатково створюеться перелш населених пунктв, що потрапили до зони можливо-го хiмiчного ураження ЗМХЗ. Для кожного населеного пункту, вибраного Користувачем з

перелжу, будуеться прогнозована зона розповсюдження ХНР у межах даного пункту. Слщ зауважити, що вщповщно до методики МНС (аваршний вид прогнозу) прогнозування ви-конуеться з урахуванням можливих затримок розповсюдження, викликаних забудовою населених пункт1в та люовими масивами, що знаходяться м1ж зоною авари та конкретним населеним пунктом (рис. 8):

Рис. 8. Методика МНС (аваршне прогнозування)

Для довгострокового прогнозування вщсутня шформащя про погодш умови, зокре-ма, про напрямок та швидюсть виру, тому ЗМХЗ мае форму круга (рис. 9).

Рис. 9. Методика МНС (довгострокове прогнозування) 4.2. За методикою МО

Результати розрахунюв за методикою МО представлеш на рис. 10:

1нфорг>1ац1йне пошдогчлення

О

МО, табличний вар1ант Хлор - 300т.

Результати розрахунмв; Глибина зони аварИ' ■> 1км. Плота зони аварГ|' -> 3.14 кв.км. Глибина первинноТ хмари -> 36.00км. Плоша первинноТ хмари -> 456.33 кв.км.

- Рад1ус смеретельноТ зони -> 10.80км.

- Рад1ус свредньоТ зони ■> 18,00км,

- Рад1ус легко!' зони -> 25.20км.

- Рад1ус пороговоТ зони -> 36.00км. Глибина вторинноТ хмари 2,28км, Плоша вторинноТ хмари -> 12.55 кв.км,

- Рад1ус смеретельноТ зони ■> 0,68км.

- Рад1ус середньоТ зони - > 1,14км,

- Рад1ус легкоТ зони -> 1.60км.

• Рад1ус пороговоТ зони -> 2.28км . Роэрахунок викомано усшшмо!

Рис. 10. Результати розрахунюв за методикою МО

Аналопчно до методики МНС формуеться список населених пункпв, що потрапили до первинно!/вторинно! хмари та зон ураження (смертельно!, середньо!, легко! та порого-во! (рис. 11)).

Рис. 11. Методика МО (табличне прогнозування)

Аналггичний вид прогнозування, як правило, доцшьно використовувати для ХНР, вщсутшх у перелшу табличного виду прогнозування, якщо для них наявна в1ропдна шфо-рмащя про ф1зико-х1м1чш властивосл.

5. Висновки

У представленш робот було автоматизовано розрахунки зон уражень внаслщок викид1в небезпечних речовин у пов1тряне середовище, що виконуються 1з використанням скринш-гових методик у пшотнш версп програмно-моделюючо! системи оперативного прогнозу та анал1зу забруднення пов1тряного середовища Укра!ни (система «Пов1тря»).

nporpaMHa peani3a^a chctcmh 3giHCHeHa 3 BHKopucraHHaM cyqacHHx web-TexHonoriH, ^o 3a6e3neqyroTb TaKi Ba:®nHBi BnacTHBOcri cyqacHHx iH^opMa^HHHx chctcm, aK po3nogine-HiCTb Ta MynbTHnnaT^opMemcTb. BuKopucraHHa web-TexHonoriH npu peani3a^i npoTOTHnHoi Bepcii CHCTeMH «HoBiTpa» g03B0nae npoBoguTH po3paxyHKH 3oh ypa^eHb BHacnigoK BHKHgiB b aTMOc^epy He6e3neqHHx peqoBHH, ^o cnpuquHem TexHoreHHHMH aBapiaMH, 3apeecTpoBaHHMH BigganeHHM KopucryBaqaM. Po3po6Ka CHCTeMH 3 BHKopucTaHHaM BinbHoro nporpaMHoro 3a6e3-neqeHHa g03B0nae BigMOBHTHCb Big 3HaqHHx 3aTpaT Ha 3aKyniBnro gopororo n3. Bi3yani3a^a pe3ynbraTiB po3paxyHKiB 3a gonoMororo CyMiCHoro BHKopucraHHa OpenStreetMap Ta PostGIS 3a6e3neqye npuHHaTHe aK 3 tohkh 3opy BigKnHKy CHCTeMH, TaK i MO^nHBOCTi OTpuMaHHa goga-tkobhx gaHHx gna npoBegeHHa aHani3y, TaKHx, HanpuKnag, aK npo^HTH noTpannaHHa KOHKpe-THoro HaceneHoro nyHKTy y BignoBigHy 3oHy ypa^eHHa Ta MO^nHBHx BTpaT HaceneHHa. Peani-3a^a anropuTMiB po3paxyHKiB 3a gBoMa peKoMeHgoBaHHMH MeToguKaMH Hagae MO^nuBicrb Bu6opy BapiaHTa, ^0 HaH6inbm nigxogHTb gna po3B'a3Ky KOHKpeTHoi 3agaqi.

noganbmuH po3bhtok CHCTeMH «noBhpa» mo^^hbhh y gonoBHeHHi CTBopeHHx po3pa-xyHKoBHx MogyniB nigKnroqeHHaM cyqacHHx MogeneH aTM0C$epH0r0 po3noBcrog:®:eHHa gna BHKOHaHHa aBapiHHoro nporHO3yBaHHa Ha nepiog noHag geKinbKa rogHH 3 BHKopHCTaHHHM CHCTeMH nporHO3yBaHHa MeTeoponoriqHHx yMOB WRF-YKpaiHa [12].

CnHCOK .TITEPATYPH

1. Raskob W. European approach to nuclear and radiological emergency management and rehabilitation strategies (EURANOS) / W. Raskob // Kerntechnik. - 2007. - Vol. 72, N 4. - P. 172 - 175.

2. Y flCHC Big6ynaca npe3eHTa^a chctcmh «POflOC-YKpama» [EneKTpoHHHH peCypC] // YpagoBHH nopTan. - 2016. - 30 qepBHa. - Pe^HM gocTyny:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article7art id=249152554&cat id=244277212.

3. MiHicTepcTBO HC. MeTogHKa nporHO3yBaHHa HacnigKiB BunuBy (BHKHgy) He6e3neqHHx xiMiqHHx

penoBHH npu aBapiax Ha npoMucnoBux 06'eKTax i TpaHcnopTi. 3apeecTp0BaH0 b MiHicTepcTBi rocTH^i YKpaiHH 10 KBiTHa 2001p. 3a № 326/5517.

4. MO CCCP. YnpaBneHue xHMHqecKHx bohck. MeTogHKa BHaBneHua h оцeнкн xHMHqecKOH 06cTaH0B-kh npu pa3pymeHHH (aBapuu) 06teKT0B, cogep^a^ux CHnbHogeHCTByro^ue agoBHTHe Be^ecTBa. - M., 1989.

5. RODOS reengineering: aims and implementation details / Ie. Ievdin, D. Trybushnyi, M. Zheleznyak [et al.] // Radioprotection. - 2010. - Vol. 45, N 5. - P. 181 - 189.

6. RODOS meteorological pre-processor and atmospheric dispersion model DIPCOT: a model suite for radionuclides dispersion in complex terrain / S. Andronopoulos, E. Davakis, J.G. Bartzis [et al.] // Radioprotection. - 2010. - Vol. 45, N 5. - P. 77 - 84.

7. BinbHe nporpaMHe 3a6e3neqeHHa [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: https://uk.wikipedia.0rg/wiki/BinbHe_np0rpaMHe_3a6e3neqeHHa.

8. JavaScript [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: https://uk.wikipedia.org/wiki/JavaScript.

9. PHP [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: https://uk.wikipedia.org/wiki/PHP.

10. OpenStreetMap [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: https://uk.wikipedia.org/ wiki/OpenStreetMap.

11. nepexog ot ogHoH chctcmh KOopgHHar k gpyroH - Ha6opH napaMeTpoB eneKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM gocTyna: http://gis-lab.info/qa/datum-transform-sets.html.

12. XanqeHKOB A.B. Aganra^a MeTeoponoriqHoH Mogeni WRF gna np0rH03yBaHHa noniB BiTpy HaBKO-no PiBHeHCbKoi AEC / A.B. XanqeHKOB, I.B. KoBane^, O.M. P0MaHeHK0 // MareMaraqm MamuHH i CHCTeMH. - 2015. - № 1. - C. 130 - 138.

Cmammn nadiumna do pedaKU,ii 03.11.2016