CC BY
48
УДК 621.863.2
ОСНОВН1 ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ КРИТЕРПВ РИЗИКУ ДО ОЦ1НЮВАННЯ БЕЗПЕКИ ФУНКЦЮНУВАННЯ АДС
Н.В. Внукова, проф., д.т.н., Харкчвський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотаця. Система автомобть-дорога-середовище (АДС) е складним техногенним об 'ектом. У cmammi подано математичну модель визначення основних показниюв ризику аварт. Було встановлено, що запропонована модель дозволяе одержати кшьюсну оцтку екологiчного збит-ку, завданого вна^док аварИ'.
Ключов1 слова: екологiчна безпека, автомобыъ-дорога-середовище, ризики, навколишне сере-довище.
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КРИТЕРИЕВ РИСКОВ К ОЦЕНКЕ БЕЗОПАСНОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ АДС
Н.В. Внукова, проф., д.т.н., Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
Аннотация. Система автомобиль-дорога-среда (АДС) является сложным техногенным объектом. В статье представлена математическая модель определения основных показателей риска аварий. Было установлено, что предложенная модель позволяет получить количественную оценку экологического ущерба, полученного в следствие аварии.
Ключевые слова: экологическая безопасность, автомобиль-дорога-среда, риски, окружающая среда.
THE MAIN PRINCIPLES OF USING RISK CRITERIA FOR EVALUATION OF
RAE SYSTEM SAFE FUNCTIONING
N. Vnukova, Prof., Ph. D. (Eng.), Kharkiv National Automobile and Highway University
Abstract. The system automobile-road-environment (ARE) is a complex technological object. The article presents the mathematical model for identifying key risk indicators of accidents. It is established that the proposed model makes it possible to obtain a quantitative assessment of environmental damage as a result of accident occurance.
Key words: ecological safety, automobile-road-environment, risks, environment.
Вступ
Система автомобшь-дорога-середовище (АДС) е складним техногенним об'ектом. Ii шфраструктура включае в себе транспортш мапстрал^ прилем територи, тдприемства, що обслуговують транспортш потоки, i влас-не транспортш засоби, серед яких ютотний вщсоток складають автоцистерни 3i зрщже-ними газами, як е пожежовибухонебезпеч-ними i токсичними речовинами. У випадку
аваршних ситуацш з такими транспортними засобами виникае серйозна загроза для людей, матерiальних засобiв i прилеглих тери-торш. Еколопчну небезпеку становлять не тшьки самi токсичш речовини, але i наслщки 1х лшвщацп. Тому при комплекснш ощнщ техногенного впливу системи АДС на люди-ну i навколишне середовище слiд враховува-ти фактори ризику, що виникають у процес експлуатацп об'ектiв, що входять до шфра-структури системи АДС.
Аналiз публiкацiй
Основнi завдання етапу щентифшаци небез-пек - виявлення i чiткий опис усiх джерел небезпек i сценарпв !х реатзаци. Зазначимо, що при щентифшаци слiд провести ранжу-вання факторiв небезпеки i визначити, якi елементи системи, устаткування, техшчш пристро!, технологiчнi блоки або процеси вимагають бiльш детального аналiзу й якi становлять менший iнтерес з погляду безпе-ки. Також необхщно виконати аналiз статис-тичних даних, параметрiв i властивостей ток-сичних i вибухонебезпечних речовин [1-7].
Основними завданнями ощнки ризику при експлуатацп системи АДС е:
- визначення частот виникнення подш, що iнiцiюють аварп;
- ощнка наслiдкiв небажаних подiй;
- ощнка показниюв ризику (що резюмують етап аналiзу).
Для визначення частоти небажаних подш дощльно використовувати:
- статистичш данi щодо аварiйностi й надш-ностi елементiв системи АДС;
- лопчш методи аналiзу «дерев подш», «дерев вщмов», iмiтацiйнi моделi виникнення аварiй;
- експертнi ощнки.
Ощнка наслщюв включае аналiз можливих впливiв на людину, майно i навколишне при-родне середовище. Для ощнки наслщюв не-обхiдно ощнити фiзичнi ефекти-наслiдки небажаних подш (руйнування транспортних засобiв, устаткування i технiчних пристро!в, будiвель i споруд, що входять до складу АДС), а також встановити об'екти, на яких можуть виникати пожеж^ вибухи, викиди токсичних речовин i т. ш. Аналiз наслiдкiв аварiй базуеться на математичному моделю-ваннi аваршних процесiв, якi призводять до ураження, руйнування об'ектiв, що дослщжу-ються. Важливим етапом дослщження е вста-новлення зв'язку мiж кiлькiстю аварш i частотою !х виникнення (крива Фармера).
Кшьюсна оцiнка ризику аварш повинна вщ-бивати стан безпеки дослщжуваного об'екта з урахуванням показникiв ризику вiд усiх небажаних подш, що можуть статися в рамках системи АДС, i складатися з таких ощнок:
- потенцшного територiального ризику заги-белi людини;
- iндивiдуального ризику загибелi людини;
- сощального ризику загибелi людей (крива Фармера);
- колективного ризику загибелi людей;
- залежносп частоти негативних наслщюв вiд !х тяжкостi;
- очшуваного рiчного збитку з облшом еко-логiчних наслiдкiв;
- вщповщносп умов експлуатацп вимогам безпеки i критерiям прийнятного ризику.
Потенцiйним територiальним ризиком заги-белi людини заведено називати ймовiрнiсть або частоту реатазаци вражаючих факторiв у розглянутiй точщ територи, якою оперують тодi, коли даш про можливiсть виникнення аварп й И розвитку з формуванням деякого вражаючого впливу отримаш на основi ста-тистичних даних. Вважають, що ймовiрнiсть реалiзацil вражаючих факторiв в дослщжува-нiй точцi територи чисельно дорiвнюе часто-тi реалiзацil вражаючих факторiв в дослщжу-ванш точцi територи.
Потенцiйний територiальний ризик (ПТР) характеризуе просторовий розподш небезпеки за об'ектом i прилеглою територiею. ПТР не залежить вщ факту перебування людини в даному мющ простору. Потенцiйний ризик виражае собою рiвень максимально можли-во! небезпеки для конкретних об'ектiв впливу (рецитенпв), що знаходяться в данш точ-цi простору. Розподши потенцiйного ризику в дослiджуванiй зош дозволяють одержати кiлькiсну оцiнку колективного й шдивщуа-льного ризику загибелi людей як з числа персоналу, так i для тре^х осiб, а також ризику забруднення навколишнього середовища.
Оскшьки поняття ризику аварiй тiсно пов'язане з поняттям ризику загибелi людини внаслщок аварiй i збитку навколишньому середовищу, то останне дозволяе говорити про ризик як про стутнь можливостi аварiй, або, у термшах теори ймовiрностi, як про математичне очшування визначено1 величи-ни показниюв загибелi людини i майнового й еколопчного збиткiв.
Для дослщження можливостi визначення рь вня експлуатацшно1 безпеки на вибухо-пожежо- i токсонебезпечних об'ектах систе-ми АДС запишемо вираження для визначен-ня ризику аварш з урахуванням ймовiрностi аварп та збитюв (важкiсть наслiдкiв).
Розглядаючи всю сукупнiсть можливих ава-рiй в основних показниках - ймовiрностi аварп й важкостi И наслщюв, одержимо
вколишне природне середовище) визначаеть-ся функцiею Гауса [8]
R = £ Рг ■ • GI
(1)
1=1
де Р7 - ймовiрнiсть (або частота) виникнення И аварп; - ймовiрнiсть (або частота) роз-витку И аварп до деякого наслiдку, що хара-ктеризуеться формуванням вражаючого фактора, наприклад, ударний, токсичний або тепловий вплив; G7 - вага наслiдкiв (збиток), заподiяних 7-ю аварiею матерiальним ресурсам i навколишньому середовищу.
Частотою при визначенш Р7 оперують тодi, коли даш про можливiсть виникнення аварп й И розвитку з формуванням деякого вража-ючого впливу отримаш на пiдставi статисти-чних даних. У цьому випадку ймовiрнiсть реалiзацil негативних факторiв у розглянутiй точщ територи чисельно дорiвнюе частотi реалiзацil вражаючих факторiв. Ризик заподь яння збитку е середшм зваженим за один рш значенням збитку. Використання цих даних дозволяе проводити науково обгрунтоване планування видатково! частини фшансових ресурсiв на протиаварiйнi та природозахисш заходи.
У випадку географiчно локалiзованого небе-зпечного об'екта (наприклад, газо- або бен-зозаправна станцiя, авторемонтна майстерня, тдприемства сфери обслуговування) дослщ-ник мае у своему розпорядженш деякий ма-сив даних про можливi аварп як важкi, так i незначнi, кожна з яких може бути охарактеризована ймовiрнiстю й очшуваним збитком.
Ймовiрнiсть виникнення аварп, як правило, визначають методом графiв «дерево вщмов». Ймовiрнiсть розвитку аварп до досягнення деякого наслщку, що характеризуеться фор-муванням вражаючого фактора, заведено ви-значати методом побудови й аналiзу «дерева подш». Ймовiрнiсть заподiяння збитку деякого рiвня Ррог (рiвень враження визнача-
еться виходячи iз задач аналiзу. Наприклад, у разi проведення процедури оцiнювання безпеки системи АДС обов'язковому ощню-ванню пiдлягають такi рiвнi: смертельне враження людини, повне руйнування транспортних засобiв, техногенний вплив на на-
Ррог = / (Рг) =
1
Рг-5 С _ 2 ^
л/2 -я
I ехр
V 2 у
(2)
де Рг - пробгг-функщя, обумовлена як Рг = а + ь ■ Ыф), де а i Ь - коефiцiенти (константи) для кожно1 речовини або явища, що характеризують специфiку i мiру небез-пеки його впливу (наводяться в довщковш лiтературi); D - доза негативного впливу, визначаеться за вщповщною методикою.
Коефщенти пробгг-функцп слщ брати з ль тературних джерел або, у випадку !х вщсут-ностi, за допомогою побудови рiвняння ре-греси, використовуючи метод найменших квадратiв.
Важкiсть наслiдкiв вiд 7-1 аварп 07, $, або кшьюсть потерпших N, як було показано вище, е математичним очшуванням збитку, тому й ощнка важкостi наслiдкiв повинна проводитися з використанням методiв ймовь рностi.
Нехай Л = {Ц..^е множиною ушх можливих наслiдкiв розвитку 7-1 аварп з ймовь рнютю (або частотою) 'к7'; тодi G7 = у,..., G7 j,..., G7 п } е множиною вщпо-
вщних показникiв наслiдкiв аварп. Тодi задача управлiння ризиком зводиться, в загаль-ному випадку, до аналiзу трьох основних характеристик:
а) збитку при реатазаци у-го наслщку аварп з максимально важкими наслщками вщ аварп тах( 07);
б) величини очшуваного збитку (матерiаль-ного й екологiчного) для вшх можливих нас-лiдкiв аварп;
в) нормованих i ненормованих (майновий ризик) показниюв ризику аварш.
Очiкуванi наслщки вiд 7-1 аварп визначають-ся можливим у-м И наслiдком (аваршно1 си-туацп). Наслiдки розвитку одше1 7-1 аварп е неспiльними подiями, кожна з яких мае свою
п
частоту Х7у', тому ^ = 1 з визначення
]=1
повно1 групи подш. Важюсть наслiдкiв вiд 7-1
аварп Gj, $, або кшьюсть потерпiлих N ви-
значаемо як
G, = £ ■ G j • j=i
(3)
Якщо доповнити (3) значенням iMOBipHOcri виникнення аварп Pj, то одержимо виражен-ня для визначення ризику заподiяння збитку вщ j-! аварп, тобто математичне очшування збитку RGj
RG = P ■ Gj:
або
RGj = £ P ■ \J ■ Gj,j • (4)
j=i
Розглядаючи всю сукупнiсть можливих ава-рiй, одержимо основне рiвняння ризику за-подiяння збитку R внаслщок можливих ава-рiй за 1 рк
R = И P ■Kj ■ G
j=i j=i
j
(5)
Одиницi вимiру ризику R: гривень/рiк або кшьюсть потерпших/рш.
1снуюча практика проведення пробiт-аналiзу в задачах оцiнки безпеки на сьогодш обме-жуеться застосуванням пропонованих закор-донними дослiдниками пробгг-функцш [11, 12].
У теорп ймовiрностей i статистицi пiд функ-щею пробiта (далi - ФП) розумдать зворотну функцiю розподiлу, або функщю квантилiв, пов'язану з нормованим нормальним розпо-дiлом
Ф( X) =
1
(6)
Такий шдхщ е найбiльш прийнятним для за-стосування при розв'язаннi задач теорп ко-реляци з виконанням регресшного аналiзу•
1дея практичного застосування ФП була за-пропонована Честером Блiзом у 1934 р. i роз-винута в роботах Девiда Фшш починаючи з 1947 р. при розв'язанш задач типу «доза -ефект» для оцiнки ефективностi застосування пестицидiв проти шкiдникiв [10, 11].
Можливють використання нормального роз-подшу для оцiнки ймовiрностi влучення в заданий штервал випливае з центрально! гранично! теореми А.М. Ляпунова, у якш йдеться: «якщо випадкова величина Х являе собою суму дуже великого числа взаемно незалежних випадкових величин, вплив кож-но! з яких на всю суму мiзерно малий, то Х мае розподш, близький до нормального» [11].
Мета i постановка завдання
Основна мета роботи полягае у визначенш основних показниюв ризику аварш за допо-могою математично! моделi• Нехай е геогра-фiчно локалiзований об'ект iз кшьюстю m небезпечного устаткування, тодi A={1,...j',..m}
являе собою множину усiх можливих аварш, джерелом кожно! з яких е j-е устаткування з координатами на площиш х, у; Мj - маса небезпечно! речовини в 7-му уста-ткуванш;
K = {l,•••, - сукупнiсть можливих нас-
лiдкiв розвитку аварi! при розгерметизацп та сукупнiсть, яка формуе збиток Gj,/; MAij - маса небезпечно! речовини, що бере участь у створенш j-го вражаючого фактора аварп для j-го устаткування.
Одержимо масив, що цшком характеризуе розглянутий простр Q i небезпечний об'ект, що знаходиться в ньому, i описуе:
а) розташування j-го небезпечного устаткування на об'ект (координати х, y);
б) масу М, небезпечно! речовини в устатку-ваннi;
в) масу MAij, що бере участь у створенш вражаючого фактора;
г) ймовiрнiсть (або частоту) А,у наслiдку розвитку аварп;
д) iмовiрнiсть Р, виникнення аварп на i-му устаткуваннi;
е) небезпечний фактор аварп F, тобто вщпо-вщна йому математична модель, що описуе формування i поширення у просторi енергi! або речовини, яю справляють негативний вплив на людину, навколишне середовище i матерiальнi ресурси (надлишковий тиск та iмпульс ударно! хвилi вибуху, тепловий по-тш, токсична хвиля);
ж) ймовiрнiсть ушкоджень матерiальних об'ектiв i навколишнього середовища PSj
и) ймовiрнiсть смертельного (або будь-якого шшого виду) ураження людини PHjx, y);
t /2
e
к) вартють матерiальних i природних об'екпв у зонi ураження ^(х, у); л) вартiсть людського життя NH(x, у).
Точка простору О. з координатами (х, у) буде характеризуватися вектором S(x, у) як
S(х,у) =[(х,у) • Мг • М1А] ■Х1] • р • F• PSj • РЩ]. (7)
Тодi об'ект та мюцевють, яка до нього при-лягае, можна буде охарактеризувати ваею сукупнiстю розглянутих точок i описати вектором S(x, у). Звiвши за координатним принципом вектор S(x, у) в масив ОВ = розмь рнiстю тхп: номер стовпця дорiвнюе абсцисi координат точки в декартовш системi координат (вщстань по ОХ, м), а номер рядка -ординат (вщстань по ОГ, м), одержимо
ук S0,k S1,k Sl,k
у. S,.
у1 S0,1 SlД SlД
уо _S0,0
хо х1 х х1
Функщя збитку О/х, у) е щонайменше фун-кцiею вiд РSij i РН^
О(ху) = лтху) Щху>РЩ(х,у) Щху)! (9)
щ (х, у ) = л [ Щ;F; гг] (х у)],
рнг] (х, у ) = л [ Щ; Р ; гг] (х, у)],
де г/х, у), м - вщстань вщ епiцентру аварп (визначаемо координати розташування уста-ткування) до дослщжувано! точки площадки з координатами (х, у).
Враховуючи, що G, / (х, у) = л [РН, ,, NH\ одер-жуемо формулу для визначення потенцшно-го територiального ризику загибелi людини внаслiдок всiх можливих аварш за 1 рiк РЯ(х, у)
т п
РЯ(х,у) = ££Рг-Ли • РНи(х,у). (10)
г=1 /=1
Потенцiйний територiальний ризик загибелi людини е нормованим параметром, що вщь грае принципову роль при аналiзi потенцш-но! небезпеки об'екта. Розрахувавши значен-
ня потенцiйного ризику РЯ(х, у) для кожно! точки небезпечно! зони i територи навколо не!, одержимо розподш потенцiйного тери-торiального ризику по площадцi. Дана характеристика е по суп картою небезпеки територи.
При О,, / (х, у) = ЛК, • Ж \ одержуемо формулу для визначення потенцшного територi-ального ризику забруднення навколишнього середовища i руйнувань промислових споруд або цившьних будинкiв внаслiдок всiх можливих видiв аварiй за 1 рш РЯ(х, у)
т п
РЯ(х,у)=££Р • PSlJ(х,у). (11)
г=1 /=1
Для визначення шдивщуального ризику за-гибелi людини 1Я(х, у) внаслiдок усiх можливих аварш за 1 рш використаемо таку формулу:
т п
Ж(х,у) = ЕЁР .Х1} • РНЦ (х,у)• РК(х,у) .(12)
г=1 /=1
Також iндивiдуальний ризик 1Я розрахову-еться, вiдповiдно до визначення, як вщно-шення очiкуваного числа загиблих внаслщок всiх можливих аварш за 1 рш КР до кшькосп людей, що пiддаються ризиковi N
Ж = Ш / КР.
По сво!й сутi вираз 1Я = № / № являе собою штегральну оцiнку шдивщуального ризику, що може бути корисною при проведенш уза-гальнено! ощнки небезпеки об'екта.
Очiкувану кiлькiсть загиблих КР внаслiдок усiх можливих аварш за 1 рш одержимо за формулою
___т п
К1'=УУУ,7Р• Рни (х, у)^ рКх у)^ Кх, у), (13)
х у 1=1 ./=1
або
Ш = ж(х,у\ К(х,у). (14)
х у
Визначення основних показникчв ризику аварш
Вщстань вщ епiцентру аварп до точки пере-бування реципiента або вщстань будинку/
устаткування г(г, у, k) у випадку :-! аварп ви-значаемо як
г(г, у, k) = ^(хк - г)2 +{ук - у)2 , (15)
де / - номер стовпця масиву ^зичним аналогом буде абсциса вщносно! сiтки декарто-вих координат); у - номер рядка масиву (фь зичним аналогом буде ордината вщносно! сггки декартових координат); k - кiлькiсть ушх можливих негативних наслiдкiв, тобто тих, що вимагають розгляду, k= 1...К, Х: i у: - абсциса й ордината :-го епiцентру аварп.
Подi!, обумовленi як ураження людини небе-зпечними факторами аварi! (вибух, пожежа, токсоволна), е спiльними, iмовiрнiсть суми яких визначаеться як
Р + Р - Р
х у ху
Розподш потенцiйного територiального ри-зику загибелi людини внаслiдок усiх можливих аварш на промисловому об'ектi за 1 рш позначимо як PR(i, у).
Iндивiдуальний ризик загибелi людини вна-слiдок усiх можливих аварш на промисловому об'екп за 1 рш для локально! групи або категори персоналу Ш(г, у), рiк"1 задамо у виглядi
Ж(г, у) = R(/, у) • PN (г, у), (16)
де РЩг, у) - ймовiрнiсть перебування людини в точщ з координатами (г, у).
Вiдмiтимо, що хоча РЩг, у) i мае вигляд фун-кцi!, розподiлено! по розглянутш площадцi, за своею суттю РЩг, у) е дискретною, тобто мае свое значення тiльки для тих точок простору, де розташоваш люди.
Колективний ризик (очшувану кшьюсть за-гиблих за 1 рш) NF, чол./рiк, визначимо як
т = (^)•Що Ь у) + . (17)
(г, у )• Щр (г, у)).
г у
Оскiльки у загальному випадку координати точок розташування людей вщмшш вiд координат точок розташування устаткування, з
метою оптимiзацi! методики розрахункiв, яка дозволяе ютотно (на порядки) знизити час розрахунюв, при розрахунках кiлькостi заги-блих, показниюв соцiального i колективного ризиюв доцiльно перейти до використання шших змiнних, замiнивши координати (j, у) на (к, h). Вiдстань вщ к-го епiцентру до h-го мюця розмiщення людини може бути визна-чена за формулою
r (k, h) = 4{хк - Xh )2 +{ук - yh )2 . (18)
Визначення еколопчного ризику (ризику за-подiяння збитку навколишньому середови-щу) виконуеться аналопчно до визначення соцiального ризику.
При кшьюснш оцiнцi небезпеки виникнення каскадного ефекту розвитку аварп (тобто у випадку, коли аварiя на одному об'екп im-цiюе аварп на прилеглих об'ектах) вщстань вщ к-го епiцентру до ob -го устаткування ви-значаеться спiввiдношенням
Г (к, ob) = ^{хк - хоЪ )2 +(ук - Уоь )2 . (19)
Математична модель визначення потенцш-ного територiального ризику формуеться з урахуванням каскадних сценарпв розвитку аварiй у виглядi
KAS(j, j,к) = 1 - П(1 - (РрОоГъ (j, j,к) ■ Кы) (20)
оЪ
при ob е 1...оЪ max, Др(к, ob) > 20 кПа,
де Ар(к,ob), кПа - надлишковий тиск на фронтi ударно! хвилi вибуху; Pporob {(j, j, к)
- ймовiрнiсть смертельного ураження людини 1-м вражаючим фактором при розгермети-зацп ob -го устаткування унаслiдок впливу к-го вражаючого фактора; ХоЪ j - ймовiрнiсть
(частота) розвитку аварп на ob-му устатку-ваннi до наслщку з реалiзацiею 1-го вражаючого фактора (визначаеться на тдстав ста-тистичних даних або даних експертного аналiзу).
У ПЕОМ вводяться моделi визначення шди-вiдуального сощального, колективного, май-нового й еколопчного ризиюв.
Зпдно з численними даними про сценарп розвитку аварiй на об'ектах зi зрiдженими газами саме ударна хвиля вибуху, тепловий вплив опромiненням i прямим полум'ям при-зводить до каскадного ефекту, що багатокра-тно збшьшуе масштаби i негативнi наслiдки техногенних катастроф.
У цшому можна сказати, що виконання кшь-юсно1 ощнки ризику аварiй на ПЕОМ для транспортних установок i заправних станцш, з урахуванням декiлькох варiантiв, становить 2-4 години, що можна вважати досить при-йнятним показником.
Однак виконання розрахунюв показниюв ризику для системи АДС, небезпечного ще й можливими аваршними викидами сильно-дшчо1 отруйно1 речовин (СДОР), займае ютотно бiльший час. Наприклад, при розра-хунку показниюв ризику для 40 наслiдкiв (викидiв СДОР) розрахунок ПЕОМ може ви-конуватися до 24 годин безперервного часу. Ця обставина пов'язана з необхщнютю про-ведення розрахунку як самого розподшу концентрацiй токсичного газу в хмар^ так i врахування параметрiв дрейфу хмари за весь перюд И iснування з подальшим осадженням И на прилеглiй територи [16-18].
Висновки
Результати розрахунюв за запропонованою математичною моделлю дозволяють одержа-ти кiлькiсну оцiнку екологiчного збитку вна-слiдок аварп i розробити превентивш заходи, спрямованi на зниження негативних наслщ-кiв, шляхом правильного взаеморозмщення небезпечних об'ектiв, пiдготовки техшчних засобiв локалiзацil й усунення аваршно1 ситуаций а також спещально1 пiдготовки персоналу до дш в умовах техногенних катастроф, що супроводжуються значними негативними наслщками для навколишнього середовища.
Особливого значення виршення вказаних проблем набувае з огляду на стратепчну мету перетворення Украши на важливу транзи-тну ланку Gвро-азiйського напрямку.
Запропоноваш критери еколопчно1 безпеки при будiвництвi, ремонтi та утриманнi авто-дор^ та оцiнювання техногенних i еколопч-них ризикiв при автоперевезеннi токсичних i вибухонебезпечних речовин стали основою
методологiчного обгрунтування нормування
еколопчно1 безпеки системи АДС.
Лiтература
1. Бордовский А.М. Аналитический обзор. Предупреждение аварий на объектах магистрального транспорта (зарубежный опыт) / А.М. Бордовский. - К.: Основа, 2000. - 228 с.
2. Бордовский А.М. Тенденции в развитии комплексных требований к резервуарам для хранения нефти (зарубежный опыт) / А.М. Бордовский. - К.: Основа, 2000. -208 с.
3. Бурдаков Н.И. Аварии со сжиженными газами - анализ статистики / Н.И. Бурдаков, А.Н. Черноплеков // Проблемы в чрезвычайных ситуациях. - 1990. - №2.
- С. 15-19.
4. Доманський В.А. Державне управлшня пожежною безпекою Украши (оргашза-цшно-правовий аналiз за матерiалами дiяльностi Державного департаменту пожежно1 безпеки): дис...канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.А. Доманський. - Х.: НАВСУ, 2004. - 200 с.
5. Перхуткин В.П. Справочник инженера по охране окружающей среды: учеб. пособие / В.П. Перхуткин, З.И. Перхутки-на, Т.А. Овчарук и др. - М.: Инфра-Инженерия, 2005. - 864 с.
6. Лебедев В.С. Справочник инженера пожарной охраны: учеб. пособие / В.С. Лебедев, Д.Б. Самойлов, А.Н. Пе-сикин. - М.: Инфра-Инженерия, 2005. -768 с.
7. Пожежна безпека. Термши та визначен-ня основних понять: ДСТУ 2272:2006. -На замшу ДСТУ 2272-93; чинний з 09.06.2006. - К.: Держстандарт Украши, 2007.
8. Белов П.Г. Системный анализ и моделирование опасных процессов в техносфере // П.Г. Белов. - М.: Академия, 2003. -512 с.
9. Bliss C.I. The method of probits / C.I. Bliss // Science. - 1934. - Vol. 79. - P. 38-39.
10. Finney D.J. Probit Analysis / D.J. Finney // Cambridge University Press. - 1947. -P. 50-68.
11. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: учеб. пособие // В.Е. Гмурман. - 12-е изд., перераб.
- М.: Высшее образование, 2006. -480 с.
12. Внукова Н.В. Методолопя еколопчно! безпеки комплексу АДС (автомобшь-дорога-середовище): монографiя / Н.В. Внукова. - Х.: ХНАДУ, 2011. -196 с.
13. Внукова Н.В. Энерго-экологические аспекты утилизации метановоздушных смесей / Н.В. Внукова, В.В. Соловей, С.А. Коверсун // Вестник ХНАДУ: сб. науч. тр. - 2006. - Вып. 34-35. -С.172-174.
14. Гриценко А.В. Ризики техногенно-еколопчного характеру при експлуатацп об'екпв автотранспортно! шфраструк-тури / А.В. Гриценко, В.В. Соловей, Н.В. Внукова // Еколопя та промис-ловютъ. - 2011. - №3(28). - С. 73-80.
15. Гриценко А.В. Математичш методи конструювання комплексно! ощнки рiв-ня розвитку об'екта в еколого-географiчних дослiдженнях / А.В. Гриценко, Н.В. Внукова // Схщно-Свро-пейський журнал передових технологш. - 2011. - №6/4. - С. 4-8.
16. Внукова Н.В. Методика ексергетичного аналiзу технолопчних процешв забезпе-
чення автоперевезень при використанш рiзних видiв палива / Н.В. Внукова // Вюник НТУ «ХП1»: зб. наук. праць. Те-матичний випуск: Новi рiшення в су-часних технологiях. - 2011. - № 54. -С.60-67.
17. Grytsenko A. Scientific Bases Of Environmental Security Complex «Automobile-Road-Environment» / A. Grytsenko, N. Vnukiva, M. Barun // Sustainable Development. - 2014. - Vol. 17. - P. 10-14.
18. Внукова Н.В. Науково-методолопчш основи еколопчно! безпеки комплексу автомобшь-дорога-середовище: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня д.т.н.: спец. 21.06.01 «Еколопчна безпе-ка» / Внукова Наталiя Володимирiвна. -Х., 2015. - 36 с.
Рецензент: 1.С. Наглюк, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надiйшла до редакци 25 листопада 2015 р.
