ПРОТИСТОЯННЯ Й ДОСІ ТРИВАЄ... Реферативно – аналітичний огляд звіту Комісії з гендеру, нерівності та влади Лондонської школи економіки та політичних наук ( LSE ) Текст научной статьи по специальности «Политологические науки»

УДК: 316.733

Тетяна МАТУСЕВИЧ ПРОТИСТОЯННЯ Й ДОС1ТРИВА6...

Реферативно - аналтичний огляд зв|'ту Комки з гендеру, нертносп та влади ЛондонськоТ школи економши та полггичних наук (LSE)

Дана стаття присвячена огляду та анал1зу основних положень тарекомендацш, що мктять-ся у 3eimi «Протистоючи гендернш mpiemcmi» («Confronting gender inequality»), тдготовленому Комiсieю з гендеру, нерiвностi та влади Лондонськог школи економжи та по-лтичних наук (London School of Economics and Political Science). До^джуючи зазначений звт, авторка продовжуе дискуст, розпочату нею у випуску ча-сопису «Фiлософiя освти» №1 за 2014 рiк щодо гетерогенностi та неодноз-начностi основних наnрямiв концептуалiзацii та праксеологiчного втыення гендерного мейнстримнгу, активiзацii амбiвалентних характеристик даних процесiв. У даному контекстi в статтi виокремлено та проаналiзовано головы тенденцП, що е водночас визначальними для гендерного руху (зокрема, i в освтг) ВеликобританП та вiдрiзняють його вiд втчизняного мейнстримЫгу. Цими тенденщями е радикалiзм та активiзм, праксеологiчна спрямоватсть, вiдсутнiсть ЛГБТ-проблематики та домтування фемЫктичного дискурсу у дискуЫях та рекомендащях.

К^^^о^^ слова: гендер, гендерна нерiвнiсть, гендерний мейнстримЫг, фемi-тзм, Лондонська школа економжи та полтичних наук.

Такий атрибут нашого сьогодення як гендерна нергвшстъ, незважа-ючи на сорокар1чний досвщ ii подолання, все ще не втрачае свое!! актуальной в якост1 об'екту дослщження та полпичного регулювання. Багатор1чний досвщ боротьби з гендерним диспаритетом, повшьтсть та неоднозначтсть структурних змш, викликають нов1 хвил1 уваги до дано! проблеми в академ1чних та полпичних колах, насамперед, захщних краги.

Одним з впливових свгтових центрш гендерного мейнстримш-гу е Лондонська школа економжи та полгтичних наук (London School of Economics and Political Science), яка е частиною Лондонського уш-верситету (University of London). «Протистоючи гендернш нершностЬ» («Confronting gender inequality») таку назву мае звп; шдготовлений Ко-мтею з гендеру, нерiвностi та влади Лондонсько! школи економжи та

полгтичних наук (LSE), в публiчних дебатах з нагоди презентацп якого брала участь автор дано1 статп.

Метою створення Комiсii з тендеру, нер1вност1 та влади було залучен-ня науково-дослiдних кадрiв Лондонськоi школи економiки та полiтичних наук та зовн1шн1х експерт1в задля забезпечення теоретичного та емприч-ного п1дгрунтя 1нформування громадськост1 та п1дтримання пол1тичних дебат1в у Великобритании, спрямованих на розум1ння i пошуки шлях1в вир1-шення проблем нер1вност1 та нергвноправносл ж1нок i чолов1к1в, як1 мають складний i багатовимрний характер. Сп1вголовами комкп, що працювала протягом року, виступили професор Д1ана Перронс (Diane Perrons) - директор 1нституту гендерних досл1джень, професор економiчноi географп та гендерних дослщжень та професор Н1кола Лейс1 (Nicola Lacey) - професор Школи права, гендеру та соц1альноi политики Департаменту права та сощ-альноi поллики, професор 1нституту гендерних досл1джень.

Д1яльтсть комкп була головним чином сфокусована на вивчент кну-ючоi i пост1йно в1дтворюваноi нер1вност1 м1ж чолов1ками i ж1нками у Великобритании у таких галузях сусп1льного життя як: засоби масовоi 1нфор-маци, економ1чна сфера, полгтичне життя, i законодавча сфера. На до-даток до цих основних напрямк1в були досл1джен1 чотири наскр1зн1 теми: насильство, баланс робота/життя, права i влада. Як взаемопов'язат не-р1вност1 в цих сферах сусшльного життя? Як полпика жорст^ економи впливае на гендерну нергвтсть? Як1 заходи необх1дно зд1йснити для того, щоб пол1пшити становище ж1нок i д1вчат у Великобританп? Це основш питання, в1дпов1д1 на як1 намагались в1днайти автори звпу

Головним висновком комки е невтшне констатування факту про-цвгтання нер1вност1 м1ж чолов1ками i ж1нками та поширення гендерноi дискрим1нацц на вс1х р1внях сусп1льства, а також заклик до радикальних зм1н, як1 необх1дт для того, щоб сприяти зробити прогресу у скорочен-m кнуючого розриву. I хоча деяк1 з рекомендац1й, наприклад, квоти, е контраверс1йними, автори звгту переконаш, що без запровадження радикальних змш, гендерна нергвшсть буде кнувати протягом наступноi половини стор1ччя.

На перший погляд, даний звгт - чергове наукове п1дтвердження мар-г1нального становища ж1нок, обговорення проблем 1нтерсекц1йност1 та проблем балансу роботи та життя; засв1дчення кнуючого диспаритету, яких вистачае як на глобальному, так i локальному р1вш. Але б1льш де-тальний його анал1з засв1дчуе наявтсть продуктивного п1дГрунтя для майбутн1х наукових розв1док. З нашоi точки зору, найб1льш щкавими для подальшого досл1дження е т1 тенденцп, що репрезентуе даний зв1т.

Перш за все зауважимо, що при вивчент звгту та п1д час участ1 у дис-кусп з приводу його презентацп, нас найб1льше ц1кавили тенденцп, як1

мктять у co6i наступн атрибутивнi складов! детерм1нантну та дифе-ренц1йну. Детермшантною е та складова, яка визначае ocHOBHi вектори розвитку гендерного руху у Великобритании, а диференц1йна - та, яка вiдрiзняе гендерний рух Великобританii в1д гендерного руху в Украш.

Нами було вид1лено три головн тенденцп, що е водночас визна-чальними для гендерного руху Великобритани та в1др1зняють його в1д впчизняного мейнстримшгу. Цими пров1дними тенденц1ями е радикализм, вщсушкть ЛГБТ - проблематики у дискус1ях та фемшктична спрямовансть. Розглянемо кожну з них докладн1ше.

Отже, радикализм - одна з пров1дних тенденц1й гендерного мейн-стрим1нгу у Великобританii 1 головна вщмштсть його в1д украшсько-го «колеги». Мова тут йде про радикал1зм в його первинному значен-ш, як обстоювання необх1дност1 докоршних сусп1льних та полпичних зм1н. На противагу наш1й пом1ркованост1, обережност1, побоюванню зруйнувати, або навпъ трансформувати устален традицшш «нер1вно-стЬ>, британсью гендерн1 активкти обрали для себе р1шучу наступальну позиц1ю, що неодм1нно веде до позитивних зрушень. Визначивши для себе головною стратеичною лтею не декларування нам1р1в, а р1шуч1 дп (шляхом адвокацц, публ1чних дебат1в, протест1в та 1н.), британсью борщ з гендерною нер1вн1стю не збираються зупинятися не досягнутому, хоча це досягнуте, особливо у пор1внянш з впчизняними устхами, вражае.

Наприклад, показовою е змша к1лькост1 ж1нок - члешв Парламенту за останш сорок п'ять рок1в (тобто за роки гендерного мейнстримшгу) (Confronting Gender Inequality, р. 27). Даш представлен в таблиц нижче.

Р1к проведения вибор1в Загальна кшькють ж1нок-член1в Парламенту % до загальноi кшькост1 чле-н1в Парламенту

1970 26 4,1

1974 23 3,6

1974 27 4,3

1979 19 3,0

1983 23 3,5

1987 41 6,3

1992 60 9,2

1997 120 18,2

2001 118 17,9

2005 128 19,8

2010 143 22,8

2015 191 29,4

В той час, як впчизняш гендеристи радiютъ 11 - вщсотковому пред-ставництву жiиок в парламента 2015 року та прийняттю декшькох де-кларативних законiв, спрямованих на подолання гендерно! нерiвностi, британсъкi активюти стверджують, що «один з трьох - це замало» (one in three is too little), що таке недостатне представлення жiнок, та надлиш-кове представлення чоловтв у полпичнш сферi, змушуе жiиок почу-вати себе людьми другого сорту, яю е бiлъш придатними до приватного свпу родини та домогосподарства, нж до публiчноi сфери полпичного життя (Confronting Gender Inequality, р. 27). В той же час, жшки та чоло-вжи мають рiзний життевий досвiд, зумовлений як бюлоичними так i соцiалъно-економiчними факторами (практика материнства, догляд за дггьми та особами похилого вщу, рiзниця в оплатi працi, неоплачувана праця жiнок i т.д.), i переважання представникiв однiеi статi в органах влади, неодмшно веде до нехтування проблем iншоi (Confronting Gender Inequality, р. 28). Для змши юнуючого становища, Комiсiя закликае до докоршних перетворень, якi необхiдно здiйснити у вск сферах суспль-ного життя та рекомендуе:

• запровадити обов'язковi гендернi квоти для керiвних посад у вск ор-ганiзацiях державного та приватного сектору;

• запровадити обов'язковi гендерш квоти для депутатав вiд кожно! по-лгтично! партп задля забезпечення справедливого представництва у проце^ прийняття рiшенъ;

• створити Нащональну службу догляду для виршення проблеми «де-фiциту турботи» i забезпечення кращих умов для пращвниюв охоро-ни здоров'я;

• створити контролюючий орган в галузi медiа з гендерних питань для монп-орингу та звiтностi щодо проблем сексизму i нерiвного представництва стап в засобах масово! iиформацiI.

Бшьш конкретнi рекомендацiI включають у себе наступне. У сферi економiки (Confronting Gender Inequality, р. 20-21):

• необхщно запровадити гендерно-сензитивш макроекономiчнi поль тики;

• необхiдно запровадити гендерний мейнстршшг у всiх державних стратегiях, бюджетування з урахуванням гендерно! проблематики, гендерний аудит та аналгз впливу;

• обов'язковi гендернi квоти для керiвних посад у всiх органiзацiях державного та приватного сектору з опорою на законодавство;

• навчання та тренування, спрямоване на тдвищення обгзнаносп з гендерно! проблематики для уряду;

• нова система оцшки пращ, спрямована на подолання гендерного розриву в оплата пращ;

• створення Нацiональноi служби допомоги;

• гендерно - дружш робоч1 модел1, що передбачають наявн1сть опцп неповного робочого дня з пропорц1йною оплатою для вс1х робочих мкць;

У сфер1 полгтики (Confronting Gender Inequality, р. 32-33):

• запровадження квоти - максимум 70% представник1в бyдь-якоi стат1 в перших загальних виборах 1 до максимально 60% rai чи 1ишоi стат1 в наступних, введення мгшмальних квот для жшок для вс1х внутр1ш-н1х позиц1й у пол1тичних парт1ях;

• встановлення гендерного паритету в уряд1 - половина мшктргв по-винн1 бути ж1нками;

• досягнення балансу «робота-життя» в полгтичнш робот1 шляхом запровадження в1дпустки по догляду за дитиною в1дпов1дно до передо-воi практики в державному сектор1, а також перегляд робочих годин 1 механ1зм1в голосування;

• досягнення гендерного балансу представник1в полгтичних парт1й;

• гендерний аудит - уряду необх1дно провести серйозний гендерний аудит вс1х пропонованих стратег1й;

• квоти для жшок, обраних для балотування в парламент - законодав-че встановлення гендерних квот для депутатв в1д кожноi полiтичноi партп;

У сфер1 законотворчост1 та законодавчоi д1яльност1 (Confronting Gender Inequality, р. 42-43):

б1льш ефективно використовувати законодавство про р1вноправн1сть для того, щоб полшшити представлешсть жшок у полгтичнш сфер1;

• прозоркть та перегляд критерпв добору при працевлаштуванш;

• гендерний аудит усього законодавства;

• гендерний анал1з повинен бути включений в навчальш програми юридичних навчальних заклад1в та пов'язаних з правом спещальнос-тей академiчноi i професiйноi освгти;

• повнктю 1мплементувати Конвенц1ю про л1кв1дац1ю вс1х форм дис-кримшацп щодо жшок, ратиф1кувати Стамбульську конвенц1ю.

У сфер1 засоб1в масовоi шформаци та культури (Confronting Gender Inequality, р. 56-57):

• створити постшний комгтет для контролю репрезентаций статей у за-собах масовоi шформацп;

• розвивати критичн навички анал1зу контенту ЗМ1 в школах;

• навчання з гендерних питань повинно бути частиною профес1йноi квал1ф1кац1г журнал1ст1в.

Як бачимо р1шуч1сть, актив1зм та праксеолопчна спрямованкть е го-ловними ознаками представлених вище рекомендащй комiсii. Але ра-

дикальними настpоями 6ули пpонизанi також i пyблiчнi дебати (як на веpбальномy, так i невеpбальномy piвнi). «Ми вимагаeмо», «ми не буде-мо бiльше чекати», «слiд негайно ^илин^ти це свав1лля» - таю фpази стали часто вживаними мовними звоpотами даноï дискyсiï. Найбiльш яс^авим стягом бyла Шамi Чакpабаpтi (Shami Chakrabarti), яка e диpектоpом Liberty (адвокацшна оpганiзацiя з заxистy гpомадянськиx свобод) та однieю з найвпливовiшиx пpавозаxисниць Великобpитанiï. У своïй пpомовi та вiдповiдяx на запитання вона неодноpазово зазна-чала, що бpитанськi жiнки не мають намipy чекати ще лiвстолiття для того, щоб сусп1льне життя стало бiльш с^аведливим. Головний меседж ïï пpомови майже дослiвно звучав так: «Ми маeмо одне життя i не маe-мо часу чекати на позитивш пеpетвоpення, якi можуть вiдбyтися чеpез 40-50 pокiв. I тому ми повинш дiяти. Я не xочy бути тieю, що чекаe. Я e тею, що дie!»

Дpyгою помiтною тенденцieю pозвиткy гендеpного pyxy Великобpи-танп, що була ^едставлена у звiтi «Пpотистоючи гендеpнiй неpiвностi», слiд визнати вiдсyтнiсть пpоблематики ЛГБТ-сшльнот у дискyсiяx. Ця тенденц1я e найб1льш показовою у поpiвняннi з у^аш^Еими pеалiями гендеpного pyxy. Адже асоцiювання ^вд^ного мейнстpимiнгy лише з його pадикально-плюpалiстичним напpямком концептyалiзацiï, ^опа-гандою ЛГБТ - pyxiß e одним з мiфiв сучасного у^аш^кою суспшь-ства (Матусевич, 2014). I pозвиток на цьому пот^уни «антигендеpного» pyxy, заснованому на пpотиpiччяx м1ж тpадицiйними статево^ольови-ми уявленнями у^аш^кою сyсп1льства та уявленнями статi та ren^py як континууму, що ^шаманте pадикально-ллюpалiстичномy напpямy концелтyалiзацiï гендеpного мейнстpим1нгy, e сyттeвою пеpепоною на rnraxy подолання гендеpного диспаpитетy та в^ова^т™ гендеpниx пол1тик p1вностi у дшльшсть сyсп1льниx 1нститут1в (зокpема, в освпу).

Тpетьою тенденцieю, що безпосеpедньо пов'язана з попеpедньою, e тяжшня до фемшзму, ототожнення гендеpного pyxy з заxистом пpав та наданням можливостей виключно жшкам. Це в свою чеpгy надзвичайно звyжye коло ^облем, що pозглядаються в pамкаx ren^^ra дискypсy. Адже, з початку 1970-x, ^вд^т досл1дження знаxодились п1д впливом piзниx теоp1й i концепц1й, що шод1 сyлеpечать одна одн1й: емпipизм, маpксизм, псиxоаналiз, постстpyктypалiзм, кpитичнi досл1дження чоло-в1юв i мужност1, ^ю^чт pасовi теоp1ï, постколотальт теоp1ï, к^-до-сл1дження, ЛГБТ-досл1дження, кpитичнi досл1дження сексуальности концепци т1лесност1, великий спектp фемтстичню теоp1й. Пpедметна область Гендеpниx досл1джень значно зб1льшилася, окp1м глобальниx, з'явилися pегiональнi та нащональт науков1 тpадиц1ï. А, отже, «паpа-солька» rtn^py вм1щye великий спектp piзноманiтниx теоpiй та кон-

цепщй, об'ект1в досл1дження. Але автори звпу, напевне, надихаючись д1яльн1стю суфражисток, зосередились виключно на фемшктичнш про-блематищ, на перешкодах та умовах покращення життя жшок Велико-британii, не ошкуючись при цьому долями усунутих в1д влади чолов1к1в та представниками ЛГБТ-сп1льноти. Але, будемо спод1ватися, що таке ж Грунтовне, праксеолопчно спрямоване досл1дження емансипуючого потенц1алу гендерного мейнстрим1нгу для чолов1к1в ще попереду.

П1дсумовуючи все вищенаведене, сл1д зазначити, що участь у заходах такого р1вня - ц1нний досв1д, який е особливо продуктивним задля його екстраполяцп на украшсью реалп. Адже, незважаючи на потужний на-уковий потенщал, неперес1чш штелектуальн ресурси та наявнкть сус-п1льного запиту на демократичн1 перетворення, так1 заходи як публ1чн1 дебати в Украт, на жаль, проводяться вкрай р1дко. Але, шлях подолае той, хто йде... Тож будемо спод1ватися, що дана стаття стане ще одним кроком на шляху демократичних трансформац1й i усп1хи британських борц1в з гендерною нер1вн1стю надихнуть в1тчизняних досл1дник1в та пол1тичних функц1онер1в на нов1 звитяги.

Лггература:

1. Confronting Gender Inequality: findings from the LSE Commission on Gender, Inequality and Power. The London School of Economics and Political Science. London. 2015, - 63 p.

2. Тетяна Матусевич. «Нер1вна р1втсть» сучасно'1 гендерно ор1ентовано'1 осв1ти: основн1 напрями концептуал1заци та праксеолог1чного втшення. / Философ1я осв1ти. №1, 2014 - С.218-231

Татьяна Матусевич. Противостояние сих пор продолжается... Рефера-тивно-аналитический обзор отчета Комиссии по тендеру, неравенству и власти Лондонской школы экономики и политических наук (LSE)

Данная статья посвящена обзору и анализу основных положений и рекомендаций, содержащихся в отчете «Противодействуя тендерному неравенству» («Confronting gender inequality»), подготовленном Комиссией по гендеру, неравенству и власти Лондонской школы экономики и политических наук (LSE). Исследуя указанный отчет, автор продолжает дискуссию, начатую ею в выпуске журнала «Философия образования» №1 за 2014 год относительно гетерогенности и неоднозначности основных направлений концептуализации и праксеологического воплощения гендерного мейн-стриминга, активизации амбивалентных характеристик рассматриваемых процессов. В данном контексте в статье выделены и проанализированы основные тенденции, которые являются одновременно определяющими для гендерного движения Великобритании и отличают его от нашего отечественного мейистримиига. Этими тенденциями являются: радикализм и активизм, праксеологическая направленность, отсутствие ЛГБТ-

проблематики и доминирование феминистского дискурса в дискуссиях и рекомендациях.

Ключевые слова: гендер, гендерное неравенство, гендерный мейнстриминг, феминизм, Лондонская школа экономики и политических наук.

Tetiana Matusevych. The confrontation still continues... Summary and Analytic Review of the report of the Commission on Gender, Inequality and Power at the London School of Economics and Political Science (LSE)

This article provides an overview and analysis of the main provisions and recommendations contained in the report "Confronting gender inequality» prepared by the Commission on Gender, Inequality and Power at the London School of Economics and Political Science (LSE). Exploring the specified report, author continues the discussion started in the journal "Philosophy of Education» №1 for 2014 on heterogeneity and ambiguity ofthe main directions ofpraxeological conceptualization and implementation of gender mainstreaming, activation of ambivalent characteristics of these processes. In this context the article highlights and analyzes the major trends that are both crucial for gender movement at United Kingdom and distinguish it from national Ukrainian gender mainstreaming. These trends are as follows: radicalism, praxeological orientation, lack of LGBT issues in the discussions, and the dominance of feminist discourse. It is concluded that decisiveness, activism and praxeological orientation are the main features of the recommendations presented by the Commission on Gender, Inequality and Power. This experience is particularly productive in terms of its extrapolation to the Ukrainian realities.

Keywords: gender, gender inequality, gender mainstreaming, feminism, London School of Economics and Political Science.

Тетяна Матусевич — кандидат фшософських наук, викладач Нащональ-ного педагопчнога ушверситету iMeHi М.П. Драгоманова. E-mail: [email protected]

Tetiana Matusevych — PhD in Philosophy of Education, lecturer at National Pedagogical Dragomanov University. E-mail: [email protected]