CC BY
14
2. Renewables Global status report: 2014 (2014). Renewable Energy Policy Network for the 21st Century. Available at: http://www.ren21.net/Portals/0/documents/Resources/ GSR/2014/GSR2014_Ml%20report_low%20res.pdf
3. Kryzhanovskij, V. K., Kerber, M. L., Burlov, V. V. (2008). Proizvodstvo izdelij iz polimernyh materialov. First edition. SPb: Professija, 464.
4. Koshevoj, E. P. (2001). Tehnologicheskoe oborudovanie predprijatij proizvodstva rastitel'nyh masel. Spb: GIORD, 368.
5. Chebaevskij, V. F., Vishnevskij, K. P. et. al. (1989). Nasosy i nasosnye stancii. Moscow: Agropromizdat, 416.
6. Gerrman, H.; Fridman, L. M. (Ed.) (1975). Shne-kovye mashiny v tehnologii. FRG. Lviv: "Himija".
7. Skakun, V. A. (1970). Vintovye kompressory. Lviv: Mashinostroenie, 400.
8. Sokolov, M. V., Klinkov, A. S., Efremov, O. V., Bel-jaev, P. S., Odnol'ko, V. G. (2004). Avtomatizirovannoe proek-
tirovanie i raschet shnekovyh mashin. Moscow: Mashi-nostroenie-1, 248.
9. Mak-Kelvi, D. M. (1965). Pererabotka polimerov. Moscow: Himija, 444.
10. Gomonaj, M. V. (2006). Tehnologija izgotovlenija toplivnyh briketov (biotoplivo). Shpindel', 1.
11. Zavinskij, S. I. (2012). Vlijanie davlenija presso-vanija i temperatury na svojstva briketov iz drevesnoj stru-zhki. Vestnik Nacional'nogo tehnicheskogo universiteta "HPI", 10.
12. Troshin, A. G., Moiseev, V. F., Tel'nov, I. A., Zavinskij, S. I. (2010). Development of processes and equipment for manufacture of fuel briquettes from the biomass. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3/8 (45), 36-40. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/ article/ view/2874/2677
Рекомендовано до публгкацИ д-р техн. наук, профессор Цейтлгн М. А.
Дата надходження рукопису 20.05.2015
Трошин Алексей Георгиевич, кандидат технических наук, доцент, кафедра интегрированных технологий, процессов и аппаратов, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", ул. Фрунзе, 21, г. Харьков, Украина, 61002 E-mail: troshin@i.ua
Завинский Сергей Иванович, астрант, кафедра интегрированных технологий, процессов и аппаратов, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", ул. Фрунзе, 21, г. Харьков, Украина, 61002 E-mail: zowa333@mail.ru
Татарьянц Максим Сергеевич, кафедра химической техники и промышленной экологии, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт" , ул. Фрунзе, 21 , г. Харьков, Украина, 61002 E-mail: tatarjants.maxim@yandex.ru
УДК 504.75.06
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.44346
ПРОГНОЗ ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГ1Й ВИДОБУТКУ СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ НА ОЛЕСЬКШ ПЛОЩ1
© К. Ю. Терентьева
Охарактеризованi еколог1чн1 ризики та причини ix утворення на прикладi Олеськог дшянки. Зроблена спроба гармотзувати тдходи, ят вже кнують в практищ, для оцтки впливу видобування сланцевого газу на навколишне середовище. Представлен методологiчнi аспекти оцтки впливу, як базуються на ви-значенш трьох параметрiв : просторового, тимчасового та iнтенсивностi ди
Ключовi слова: екологiчнi ризики, сланцевий газ, навколишне середовище, комплексна оцтка, шкала оцi-нювання
Environmental risks and the reasons a for their formation are examined on example of Olesk shale area. The harmonization of the approaches that already exist in practice is attempted, to assess the impact of shale gas on the environment. Methodological aspects of impact assessment are presented based on the determination of three parameters: spatial, temporal and intensity of exposure
Keywords: environmental risks, shale gas, environment, integrated assessment, scale of assessments
1.Вступ
Украша в загальному залежить ввд iмпорту енергоресурав, в першу чергу природного газу. Питання пошуку нових джерел енергетичного за-безпечення стае все бшьше актуальним, зокрема видобування газу з нетрадицшних покладiв. Проте, незважаючи на вдалий досвщ деяких кра!н (зокрема США) у розробщ та видобутку "нетрадицшно-
го" газу, еколопчш аспекти залишаються недоста-тньо вивченими.
Олеська площа знаходиться на територп Льв1всько! (Буський, Жидач1вський, Жовшвський, Золоч1вський, Кам'янка-Бузький, Миколавський, Перемишлянський, Пустомипвський, Сокальський райони) та 1вано-Франк1всько! областей (майже пов-нютю охоплюе територш Тлумацького, Галицького,
Тисменицького, Рогатинського райошв, частково -Городеншвського, Калуського, Коломийського, Сня-тинського райошв) областей i займае близько 6,5 тис. км2. У межах 1вано-Франк1всько! областi за-гальна площа - 2,9 тис. км2 [3].
За попередшми оцiнками, в p&3i видобутку сланцевого газу к1льк1сть свердловин на дмнщ мо-же сягнути тисячi або i бiльше одиниць. Основними чинниками еколопчно! небезпеки у Захвдному регiонi Укра!ни, зокрема в межах Олесько! площi, е:
- велика щ№шсть населения та його рiвномi-рний розподiл в межах територп. Населення Олесько! площi - понад 2,3 млн осiб, а безпосередньо у зош видобування проживае - майже 750 тисяч оаб, середня щiльнiсть населення адмiнiстративних райошв складае близько 67 оаб на квадратний километр;
- юнування природоохоронних, екологiчно вразливих територiй, родовищ питних i мiнеральних пiдземних вод;
- складна структурно-тектошчна будова, роз-ломнi зони можуть бути потенцшними шляхами вер-тикальних перетiкань забруднювальних речовин ввд зон гiдророзривiв до водоносних горизонлв;
- не дослвджена проблема iз джерелами води для проведення гiдророзривiв i природними шляхами утилiзацi! технологiчних рвдин.
Таким чином, розвиток наукових принцишв аналiзу та мониторингу за формуванням еколопчно! небезпеки i створення комплексу техиiчних ршень з управлiння еколопчно! безпеки в репош е актуаль-ним напрямком наукових дослiджень.
2. Постановка проблеми
Метою ще! статтi е розгляд та аиалiз впливiв на навколишне середовище ввд видобутку сланцевого газу, враховуючи ва аспекти Олесько! площт Спроба гармонiзувати вже iснуючi методи для комплексно! оцшки екологiчного впливу вщ видобутку сланцевого газу. Аналiз отриманих результатiв та пропозици щодо !х використання та актуальности
3. Лiтературний огляд
Що стосуеться вивчення перспектив видобутку сланцевого газу на територп Укра!ни, то !х науко-ве дослвдження проводять укра!нськ1 вченi з к1нця ХХ ст. Серед них потрiбно назвати О. Ю. Лук1на, О. М. Адаменка, Я. Г. Лазарука, О. О. Орлова, Ю. З. Крупського, М. I. Павлюка, С. В. Гошовського, А. В. Локтева.
Найбiльш детальний огляд потенцшних ресу-рсiв сланцевого газу та перспектив його видобутку в Укра!ш виконано О. Ю. Лукiним [3-5]. Ним зробле-но висновок, що основш ресурси природного сланцевого газу на територп Укра!ни пов'язаш з рiзновi-ковими окремих райошв Схщного, Захiдного та ffi-вденного нафтогазоносних регюшв [4]. Проблема-тичносп додаеться тому, що умови знаходження та запаси сланцевого газу достатньо не визначеш. Дос-лiдження та вивченням екологiчних аспектiв видобування сланцевого газу займаються провiднi наф-тогазовi компанi!: ExxonMobil, Chevron, Shell [2], а також компетентш мiжиароднi органiзацi!. На сьо-
годш, практично в ycix кра!нах, де е потенщал для початку комерцiйного видобутку сланцевого газу (в тому чи^ i у США), створенi еколопчш комiсi! з розгляду можливих еколопчних наслiдкiв промис-лових розробок. Важливе значення для розвитку сланцевого газовидобутку мають висновки Environmental Protection Agency (EPA), яке займаеться вивченням впливу технологи видобутку сланцевого газу на навколишне середовище.
4. Сланцевий газ - комплексна ощнка тех-нологш видобутку на навколишне середовище
Сланцевий газ - це газ, який метиться в дрь бнозернистих осадових породах, яш характеризуются вiдносно високим вмiстом оргашчно! речови-ни, мають низьку пориспсть i дуже низьку проник-шсть. Сланцевi породи характеризуються шарува-тою будовою i пронизанi сiткою вертикальних i по-хилих трiщин, яш перетинають горизонтальне роз-мiщення прошаршв породи. [1] Сланцевий газ скла-даеться переважно з метану i його гомологiв (етан, пропан, бутан) iз домiшками сiрководню, дiоксидy вуглецю, азоту, водню i гелiю, iнодi спостерiгаеться пiдвищений вмiст радону. Як правило, це сухий газ. Потрiбно зауважити, що поклади сланцевого газу та газу щшьних порiд характеризуються низькою про-никнiстю. Тому для комерцшного видобування з них газу потрiбно застосовувати технологiю пдрав-лiчного розриву пласта (ГРП). Гiдравлiчний розрив пласта - метод штенсифжацп роботи нафтових i газових свердловин, який полягае у створенш трь щин у пластi для забезпечення припливу до вибою свердловини видобувного флю!ду (газ, вода, конденсат, нафта або !х сyмiш). Технологiя ГРП вклю-чае закачування у свердловину потужними насос-ними станцiями рiдини розриву - пропанту (сyмiш гелю, шску, води або кислоти, яка розчиняе стiнки трiщин у пластi). Робоча рщина, що закачуеться у свердловину, як правило, на 98 % складаеться з води й шску, на хiмiчнi реагенти припадае 2-3 % об'ему робочо! рщини. Окрiм того для видобування газу з нетрадицшних покладiв застосовуеться метод горизонтального направленого бyрiння (ГНБ) - ке-рований безтраншейний метод прокладання шдзем-них комyнiкацiй, що базуеться на використанш спе-цiальних бурових комплекав. Мiжнародне позна-чення даного методу HDD, або Horizontal Directional Drilling. Використання горизонтальних та похило-спрямованих свердловин при видобyваннi нетрадицшних вуглеводшв (зокрема сланцевого газу та газу ущшьнених колекторiв) обумовлено тим, що чимало природних трщин у пластах нетрадицiйного газу е вертикальними [2].
Досвщ розробки родовищ сланцiв в США показав наявшсть наступних негативних аспекпв видобутку нетрадицшного газу:
- технологiчна проблема нестачi великих запа-сiв води для проведення ГРП поеднуеться з проблемою утил1заци вiдпрацьовано! забруднено! води;
- особливють технологй' видобутку сланцевого газу полягае в безперервному буршш великого числа свердловин i частому проведенш процесу ГРП.
В цшому видобуток "нетрадицiйного" газу може мати негативний вплив на рiзнi компоненти навколишнього природного середовища (атмосферне повiтря, воднi об'екти, грунти, рослинний i тварин-ний свгг, мiкроклiмат, надра, ландшафти).
Перша небезпека полягае в тому, що поки що недостатньо вивчено вплив на стаб№шсть геолопч-них формацш подачi в геологiчнi шари велико! шль-костi розчинiв. Для видобутку сланцевого газу в све-рдловину закачують мiльйони лiтрiв рщини, яка в загальному обсязi мютить бiльше 500 рiзних хiмiчних сполук. Згодом частина хiмiчноl води виводиться на поверхню, але 11 третина залишаеться та проникае в пласти. Це призводить до забруднення поверхневих i грунтових вод. Деякi компоненти, як застосовують для досягнення необидно! в'язкостi рiдини розриву, мають канцерогенний характер, тому 1х потрапляння в пласти, що мiстять пiдземнi води, е смертельно не-безпечним. До того ж трщини ввд пдророзриву мо-жуть розповсюджуватися вгору, забруднюючи грун-товi води отруйними речовинами або сприяючи над-ходженню метану в шдземт води. Також юнуе ризик втрати iзоляцil вздовж стовбуру свердловини внасль док розвантаження порщ при бурiннi та неякiснiй цементацп простору бiля свердловини, що може також призвести до м^аци хiмiчних сполук техтчно! води в прют водоноснi горизонти.
Основним джерелом забруднення повiтря е викиди ввд двигунiв вантаж1вок та дизельних двигу-нiв, устаткування, яке працюе на бурильних майдан-чиках. В основному це пил, двоокис сiрки, оксиди азоту, свинець, неметановi летк1 оргашчт сполуки та чадний газ. Оргашчш сполуки - це в основному бензол, толуол, етилбензол i ксилоли. У США було тдт-верджено забруднення повиря внаслiдок буршня, зокрема шдвищеними дозами бензолу та шшими по
тенцшно токсичними нафтовими вуглеводнями, такими, як етилбензол, толуол i диметилбензол, яш викликають подразнення слизово! оболонки очей, головш болi, бiль у горлi, проблеми з диханням i ви-сокий ризик захворювання на рак, зокрема лейкемш [8]. Наразi в Украш не iснуe нормативного документу щодо оцiнки екологiчних ризик1в. Крiм того, ввд-сутнi загальнi тдходи до процедур еколопчного аудиту та експертизи, декларування безпеки об'екпв п1двищено1 небезпеки. Тому на сьогодш е актуаль-ним питаниям удосконалення на нацiональному рiвнi процедур визначення основних методичних принци-пiв оцшки екологiчних ризик1в та розробка економь чних пiдходiв до оцiнки еколопчних збитк1в.
Мною зроблена спроба гармотзувати тдходи, яш вже iснують в практищ, для оцiнки впливу видобування сланцевого газу на навколишне середовище. Представлен методолопчш аспекти оцшки впливу базуються на визначеннi трьох параметрiв[7] :
- просторового масштабу впливу;
- тимчасового масштабу впливу;
- штенсивносп дд.
Кожен з параметрiв оцiнюеться за певною шкалою, iз застосуванням вiдповiдних критерив, роз-роблених та поданих для кожно! градацй' шкали (також потрiбно розрiзняти впливи пiд час будiвництва та експлуатацiï).
Визначення просторового масштабу, проводиться на аналiзi техшчних рiшень, математичного моделювання, або на шдстаы експертних оцiнок i представлено в табл. 1.
Визначення тимчасового масштабного впливу на окремi компоненти природного середовища, ви-значаеться на шдстаи технiчного аналiзу, аналиич-них (модельних) оцiнок або експертних оцшок, i представлено в табл. 2.
Таблиця 1
Шкала оцшки просторового масштабу впливу
Градащя Просторовi межi впливу (км2 або км, га) Оцшка, бал
Локальний вплив (етап будшництва) Площа впливу до 1га Вплив на ввдсташ до 100 м вщ лшш-ного об'екту 1
Площа впливу навколо техшчного об'екту до 0.36 га Вплив на ввдсташ до 30 метрш вщ лшшного об'екту 1
Площа впливу навколо об'екту транспортування до 2 га Вплива на ввдсташ 100 м до лшшного об'екту (ширина 200 м) 1
Локальний вплив (етап експлуатацп) Площа впливу до 1га Вплив на ввдсташ до 100 м вщ лшшного об'екту 1
Обмежений вплив (етап будiв-ництва або експлуатацiï) Площа впливу до 1км2 Вплив на вщсташ до 1км вщ лшшного об'екту 2
Мтсцевий (територiальний) Вплив (етап будгвництва або експлуатацп) Площа впливу ввд 1 км2 до 100 км2 Вплив на ввдсташ вщ 1км до 10 км ввд лшшного об'екту 3
Регюнальний вплив (етап будшництва або експлуатацп) Площа впливу понад 100 км2 Вплив на вщсташ ввд 10 км лiнiйного об'екту 4
Таблиця 2
Шкала оцшки часового масштабу впливу_
Градащя Часовий масштаб впливу Оцшка, бал
Короткочасний вплив (етап будiвництва або експлуатацп) Вплив спостерижеться до 3 мiсяцiв 1
Вплив середныл тривалостi (етап будiвництва або експлуатацiï) Вплив спостерп,аеться вiд 3 мiсяцiв до 1 року 2
Тривалий вплив (етап будiвництва або експлуатацiï) Вплив спостерп,аеться вщ 1 до 3 рокiв 3
Багаторiчний (постшний ) вплив (етап будiвництва або експлуатацп) Вплив спостерп,аеться вiд 3 до 5 роюв i бшьше 4
Короткочасний вплив - вплив, що спостерша-еться обмежений перюд часу (наприклад, тд час процесу бyдiвництва, бyрiння або виведення з експлуатаци), але як правило припиняеться пiсля завершения робочо! операцп, тривал1сть не перевищуе один сезон (допускаеться 3 мiсяцi);
Вплив середньо'1 тривалостг - вплив, який проявляеться на протязi ввд одного сезону (3мюящ) до 1 року;
Тривалий вплив - вплив, що спостертаеться тривалий перiод часу (б№ше 1 року, але менше 3
рок1в) i зазвичай охоплюе перiод бyдiвництва запрое-ктованого об'екта;
Багаторгчний (посттний) вплив - вплив, що спостертаеться вщ 3 до 5 рошв i бiльше (наприклад, шум ввд експлуатаци), i який може бути скорше пе-рюдичним або повторюваним (наприклад, вплив вщ щорiчних робiт з технiчного обслуговування). В основному ввдноситься до перюду, коли досягаеться проектна потужшсть.
Шкала iнтенсивностi визначаеться на основi екологiчно - токсикологiчних досл1джень (табл. 3).
Таблиця 3
Шкала оцшки штенсивносп впливу_
Градащя Опис штенсивносп впливу Оцшка, бал
Незначнний вплив (етап 6уд!вни-цтва або експлуатаци) Змiни в навколишньому середовищi не перевищують iснyючi меж! природних зм1н 1
Слабкий вплив (етап бyдiвництва або експлуатаци) Змши в навколишньому середовищi перевищують межi природних змш,воно повшстю самовдаовлюеться 2
Помiрний вплив (етап 6уд!вницт-ва або експлуатаци) Змши в навколишньому середовищ перевищують межi природних змш, призводять до порушення окремих компоненпв, воно повшстю самовдаовлюеться 3
Сильний вплив (етап бyдiвництва або експлуатаци) Змши в навколишньому середовищ призводять до значних пору-шень компонент^ чи екосистем, окремi компоненти втрачають здатнiсть до самовщновлення 4
Комплексна (штегральна) оцiнка впливу на окремi компоненти навколишнього середовища ввд рiзних джерел впливiв[7].
Етап 1. Для визначення комплексного впливу на окремi компоненти природного середовища необхвдно, використовувати таблиц з категорiями впливiв.
Комплексна оцiнка визначаеться за формулою:
Qt <gr = Qi х QS x Qi, (1)
де QUegr - комплексна оцшка для заданого впливу; Ql - оцiнка часового впливу на i-й компонент навколишнього середовища; Qst - оцшка просторового впливу на i-й компонент навколишнього середовища; Q -оцшка штенсивносп впливу на i-й компонент навколи-шнього середовища.
Етап 2. Категорiя рiвнiв пливу визначаеться з шгервалу залежно вiд числового значення, отримано-го при розрахунку комплексно! оцшки (1), як показано в табл. 4.
Таблиця 4
Шкала категорш впливу
Категори впливу (епати будшництва або експлуатаци) 1нтегральна оцшка, бал Категори впливу
Просторовий масштаб, бал Часовий масштаб, бал 1нтенсившсть впливу, бал Бали Р!вш впливу
Локальний вплив 1 Короткочасний вплив 1 Незначнний вплив 1 1 1-8 Незначнний Вплив
Обмежений вплив 2 Вплив середньо! тривалостi 2 Слабкий вплив 2 8
Мюцевий (територiальний) вплив 3 Тривалий вплив 3 Пом!рний вплив 3 27
9-27 ПОМ!РНИЙ вплив
Регюнальний вплив 4 Багал^чний (постшний) вплив 4 Сильний вплив 4 64
28-64 Сильний вплив
Незначний вплив мае значення, коли наслвдки дiяльностi шдлягають досл1дженню але величина впливу досить низька (при пом'якшенш або без по-м'якшення), а також знаходиться в межах допусти-мих норм.
Помгрний вплив може мати широкий дiапа-зон, починаючи вщ порогового значення, нижче
якого вплив е низьким, до рiвня, який майже по-рушуе норми.
Сильний вплив - це коли перевищеш допyстимi меж1 або коли ввдзначаетсья вплив великого масштабу, особливо щодо цшних\чутливих ресyрсiв.
Категори впливу визначаються для наступних екологiчних компоненпв:
- вплив на грунти i надра;
- вплив на поверхневi i морськ1 води;
- вплив на шдземш води;
- вплив на яшсть атмосферного повiтря;
- вплив на бюлопчш ресурси моря i сушi;
А також для оцшки фiзичних факторiв впливу (шумовi й електромагнiтнi впливу, вiбрацiя та ш.).
5. Апробащя результа^в дослвджень
Приклад комплексно! оцiнки представлений у Таблиц 5. (Б-етап будiвництва, Е- етап експлуатацi! свердловини).
Ом е£т(будтнщт<ео) О/'(будшництво) Х
хОБ х О' ( )
(буцвнищво) (буцвництво) *
Таблиця 5
Приклад розрахунку комплексно! оцiнки___
Компонент навколишнього середовища Джерело i вид впливу Просторовий масштаб Q*, бал Часовий масштаб Q\, бал 1нтенсившсть впливу Q ,бал 1нтегральна ouiiik-a Qntegr, бал Категори впливу
Б Е Б Е Б Е Б Е Б Е
Атмосферне повпря Викиди кислого газу з установок амшного очи-щення 1 2 1 3 1 2 1 12 НВ ПВ
Приземний озон i небез-печнi забруднювачi повпря 4 1 3 2 3 1 36 2 СВ НВ
Метан i летючi органiчнi сполуки з органiзованих i неорганiзованих джерел викидiв - 1 1 1 1 1 0 1 - НВ
Викиди з камер згоряння 3 - 4 - 2 - 24 0 ПВ -
Викиди вiд глгколевих водовiдокремлювачiв - 1 - 1 - 1 0 1 - НВ
Водн1 ресурси Забруднення поверхневих вод 3 - 3 - 3 1 27 0 ПВ -
Забруднення пiдземних вод 2 1 2 2 2 1 8 2 НВ НВ
Використання небезпечних речовин 2 2 2 2 2 1 8 4 НВ НВ
Порушення природно! пдрологй 1 - 1 - 1 - 1 0 НВ -
Земельн1 ресурси Деградацiя земельних ресурсiв 1 1 1 1 1 1 1 1 НВ НВ
Користування дорогами 3 1 3 2 2 2 18 4 ПВ НВ
Примтка: *НВ - Незначний вплив;ПВ - Помiрний вплив;СВ - Сильний вплив.
Аналiзуючи отримаш даш, можна зробити висновки, що сконцентрувати увагу потрiбно саме на процес будiвництва свердловин, який несе за собою найбшьш негативний вплив. Шдвищена ак-тивнiстю утворення озону Оые& =36, щоб тримати
цей процес пiд контролем, потрiбно розробити i розмiстити спецiальну станцiю вимiрювання якостi повiтря. Важливим фактором е також збереження якосл поверхневих вод Оы = 27 i розробити ме-
тоди !х монiторингу та удосконалити системи !х контролю.
6. Висновки
Запропонована концепцiя комплексно! оцшки впливу еколопчних ризикiв пов'язаних iз видо-
бутком сланцевого газу дозволяе проаналiзувати вплив на навколишне середовище за складовими (атмосфера, гiдросфера, грунт) та визначити найбшьш не сприятливi напрями техногенного впливу. Даний аналiз довiв, що утворення приземного озону та забруднення поверхневих вод мають най-бшьш негативний вплив. Отриманий результат дае можлившть сконцентрувати увагу на показниках, яш будуть взяп за основу для подальших досль джень проблематики контролю за впливом ввд ви-добутку сланцевого газу.
Лггература
1. Калшшченко, А. В. Еколопчш ризики видобутку сланцевого газу на газоносних площах Укра!ни [Текст] /
А. В. Калшшченко, О. П. Копшинська, А. В. Копшинсь-кий // Вюник Полтавсько! державно! аграрно! академй. -2013. - № 2. - С. 127-131.
2. Внесок громадських оргашзацш до оцшки стану довкшля Юзшсько! лщензшно! д!лянки" [Текст] / К.: Вида-вничий д!м Дмитра Бураго, 2014.
3. Лукш, А. G. Перспективи сланцево! газоносностi Днiпровсько-Донецького авлакогена [Текст] / А. С. Лукш // Геол. журн. - 2011. - № 1. - С. 21-41.
4. Лукш, А. С. Сланцевий газ i перспективи його видобутку в Укршт. Стаття 1. Сучасний стан проблеми сланцевого газу (у свпш досввду освоення його ресурав у США) [Текст] / А. С. Лукш // Геол. журн. - 2010. - № 3. -С. 17-33.
5. Лукш, А. С. Сланцевий газ i перспективи його видобутку в Укршт. Стаття 2. черносланцевой комплекси Укра!ни та перспективи !х газоносност у Волино-Подшля та Пiвнiчно-Захiдномy Причорномор! [Текст] / А. Е. Лу-кн // Геол. журн. - 2010. - № 4. - С. 7-24.
6. РН9. Еколопчна i нормативно-правова оцшка ро-зроблення сланцевого газу в Украш. Том 1 [Текст] / Агентство США з мiжнародного розвитку, USAID / IEE. 2012.
7. Рудько, Г. I. Постшно джга рiзномасштабнi еко-лого-технологiчнi моделi нафтогазоносних надр [Текст]: зб. наук. пр. / Г. I. Рудько, О. В. Нецький, В. Г. Григшь // Гео-лого-економiчна оцшка родовищ корисних копалин Укра!-ни та проблеми надрокористування (20 роюв ДКЗ). - Ки!в, 2013. - С. 58-78.
8. Хомин, В. Р. Про перспективи вщкриття покладiв сланцевого газу на Прикарпатл [Текст] / В. Р. Хомин, А. Р. Клюка, Л. С. Мончак // Розвщка та розробка нафтових i газових родовищ. - 2013. - № 1(46). -С. 13-21.
9. Пузаченко, А. Ю. Просторово-часова мшливгсть еколопчно! yразливостi Баренцев, Бшого, Балтiйського, Чорного i Каспшського морш до аваргйних розливам нафти за штегральними 6!олог!чним характеристикам [Текст] / А. Ю. Пузаченко. - Казахстан, 2009. - С. 25-45.
10. Aldhous, P. Drilling into the unknown [Text] / P. Aldhous // New Scientist. - 2012. - Vol. 213, Issue 2849. -P. 8-10. doi: 10.1016/s0262-4079(12)60206-1
11. Colorado Oil and Gas Conservation Commission. Frequently Asked Questions about Hydraulic Fracturing [Electronic resource] / Available at: http://cogcc.state.co.us
12. Shale gas extraction in the UK: a review of hydraulic fracturing [Text] / The Royal Society and The Royal Academy of Engineering, 2012. - 76 p. - Available at: http://royalsociety.org/uploadedFiles/Royal_Society_Content/p olicy/projects/shale-gas/2012-06-28-Shale-gas.pdf
References
1. Kalnlinchenko, A., Kopishinska, O., Kopishinskiy, A. (2013). Ekologichni riziki vidobutku slantsevogo gazu na gazonosnih ploschah Ukrayini. Visnik Poltavskoyi derzhavnoYi agrarnoyi akademiyi, 2, 127-131.
2. Vnesok gromadskih organIzatsIy do otslnki stanu dovklllya Yuzivskoyi litsenziynoyi dilyanki (2014). Kiev: Vi-davnichiy dim Dmitra Burago.
3. Lukin, A. E. (2011). Perspektivi slantsevoYi gazo-nosnostl Dniprovsko-Donetskogo avlakogena. Geol. zhurn., 1, 21-41.
4. Lukin, A. E. (2010). Slantseviy gaz i perspektivi yogo vidobutku v Ukrayini. Stattya 1. Suchasniy stan problemi slantsevogo gazu (u svItlI dosvidu osvoennya yogo resursiv u SShA). Geol. zhurn., 3, 17-33.
5. Lukin, A. E. (2010). Slantseviy gaz iperspektivi yogo vidobutku v Ukrayini. Stattya 2. chernoslantsevoy kompleksi Ukrayini ta perspektivi yih gazonosnosti u Voli-no-Podillya ta Pivnichno-Zahidnomu Prichornomoryi. Geol. Zhurn 4, 7-24.
6. RN9. Ekologichna I normativno-pravova otsinka rozroblennya slantsevogo gazu v Ukrauinl. Vol 1 (2012). Agentstvo SShA z mizhnarodnogo rozvitku, USAID/IEE.
7. Rudko, G., Netskiy, O., Grigil, V. (2013). PostIyno diyuci riznomasshtabni ekologo-tehnologichnI modeli naftoga-zonosnih nadr. Geologo-ekonomIchna otsinka rodovisch korisnih kopalin Ukrayini ta problemi nadrokoristuvannya (20 rokiv DKZ). Kiyiv, 58-78.
8. Homin, V., Klyuka, A., Monchak, L. (2013). Pro perspektivi vIdkrittya pokladIv slantsevogo gazu na Prikar-patti // Rozvidka ta rozrobka naftovih I gazovih rodovisch, 1 (46), 13-21.
9. Puzachenko, A. (2009). Prostorovo-chasova mIn-livIst ekologIchnoYi urazlivostI Barentsev , BIlogo, Bal-tIyskogo, Chornogo i Kaspiyskogo moriv do avariynih ro-zlivam nafti za Integralnimi bIologichnim harakteristikam. Kazahstan, 25-45.
10. Aldhous, P. (2012). Drilling into the unknown. New Scientist, 213 (2849), 8-10. doi: 10.1016/s0262-4079 (12)60206-1
11. Colorado Oil and Gas Conservation Commission. Frequently Asked Questions about Hydraulic Fracturing. Available at: http://cogcc.state.co.us
12. Shale gas extraction in the UK: a review of hydraulic fracturing (2012). The Royal Society and The Royal Academy of Engineering, 76. Available at: http://royalsociety.org/ uploadedFiles/Royal_Society_Content/policy/projects/shale-gas/2012-06-28-Shale-gas.pdf
Рекомендовано до публгкацИ' д-р техн. наук проф. Столярчук П. Г.
Дата надходження рукопису 25.05.2015
Терентьева Ксешя Юрй'вна, астрант, кафедра метрологи, стандартизаци та сертифшаци, Нацюналь-ний ушверситет "Льв1вська полгтехшка", вул. С. Бандери, 12, м. Льв1в, Украша, 79013 E-mail:kseniawinchester@gmail.com
