CC BY
57
Початкова стад1я. На цiй стадп проводиться промислове освоення ро-довища, а саме розбурюються свердловини основного фонду та формуються ш-фраструктури. У районах масового буршня свердловин створюеться загроза екологiчного стресу, що призводить до порушення природно1 еколопчно! рiв-новаги, зниження ресурсно-бюгенного потенцiалу бiосфери, деградацн компо-нентiв природного середовища ^зке зменшення запасiв риби, забруднення Грунпв та водяних об'ектiв тощо).
Щд джерелом забруднення розумiються технологiчнi процеси, яю впли-вають на природне середовище при спорудженнi свердловин. Джерелом геоме-ханiчних порушень е таю процеси:
• зняття та складування робочого шару земл1 при тдготовщ територи тд свер-дловину;
• буд1вництво насипно! площадки тд бурову;
• буд1вництво земляних котлованш (шламових амбар1в) для збирання та збер1ган-ня виробничо-технолог1чних вщход1в буршня;
• спорудження технолопчних площадок тд бурове обладнання;
• засипання земляних шламових амбар1в при !х лшюдаци;
• техшчна рекультивац1я територи бурово!.
Найбшьшу небезпеку для об'ектiв природного середовища становлять вщ-ходи бурiння, яю накопичуються та зберiгаються безпосередньо на територи бурово!. Серед вiдходiв бурiння найбiльший об'ем мають буровi стiчнi води. Так, добове споживання води залежно вiд умов буршня та оргашзацн водопостачання сягае вщ 25-30 м3 до 100-120 м3. Пiд час бурiння свердловин у переважнш бшь-шостi використовуеться прямоточна система постачання води з озер та рiчок.
У прийнятiй на сьогодш практицi вплив вiдходiв на навколишне середовище оцшюеться за шюдливютю хiмiчних речовин i мiнералiв, що використо-вуються пiд час буршня свердловин. Переважно для цього використовуеться са-штарно-токсиколопчний показник, який дае уявлення про стутнь шюдливосп речовин i матерiалiв на об'екти бюсфери щодо токсикологи. Токсичнiсть речовин характеризуеться величиною гранично допустимо! концентрацн (ГДК). Для рiзних природних об'екпв величина ГДК одше! i пе! ж речовини е рiзною. Бага-то матерiалiв i хiмреагентiв не мають регламентованих величин ГДК, незважа-ючи на певний забруднюючий ефект, який вони проявляють. Так, багато дос-лщниюв вважають, що полiмернi реагенти, якi використовуються в буршш, зав-дяки високiй молекулярнiй мас е не шкiдливими, позаяк це заважае !х можли-востi руйнувати живу клiтину.
За даними ВО "Беларусьнефть" [7], при бурiннi свердловин соленасиче-ними буровими розчинами за рахунок м^ацн насичених солями вод площа за-солення територи досягае 4,5 га. Вмют солей у Грунп змiнюеться вiд 0,5 (на ме-жi ареалiв) до 20-30 г на 1 кг Грунту (бшя амбарiв). Мiнералiзацiя Грунтових вод на глибиш 2-4,5 м досягае 20-50 г/м3 (за !х природно! мiнералiзацil 0,5-3,0 г/м3). Проте розсолонення Трунив вiдбуваеться дуже повiльно.
Забезпечення нормативно! якосп природного середовища на початковш стади при бурiннi свердловин досягаються застосуванням:
• еколопчно чистих матер1ал1в [ х1м1чних реагента для бурових розчинш;
• техшко-технолопчних ршень для органiзованого збирання виробничих вщхо-дiв i 1х безпечного збершання на територп бурово! та у процесi спорудження свердловини;
• заходш з утгаизацп, вивезення, очищення та знешкодження вiдходiв буршня як у процесi спорудження свердловин, так i при лжввдаци шламових амбарiв;
• у повному обсязi технiчних засобiв i технологiй буршня, кршлення та освоения свердловини та технолопчних регламентiв на окремi види робiт;
• ефективних та вчасних заходш iз вiдновлення земель, порушених буршням, а також лжыдацп насладив забруднення природного середовища в районах про-ведення бурових робiт.
Комплекс природоохоронних робгт вибирають з урахуванням особли-востей природно-клiматичних та Грунтово-ландшафтних умов спорудження свердловин i проектно! технологи бурiння свердловин.
Середня стад1я. На середнiй стадп розробки тдтримуеться стабiльний рiвень видобутку нафти. У цьому випадку ступiнь забруднення довкшля визна-чаеться об'емами видобутку нафти i технологiею розробки родовища. На цш стадп вiдбуваеться зростання обводненосп свердловин та здiйснюегься !х пере-хiд вiд фонтанного видобутку на мехашзований, проектуеться система завод-нення. До кшця стадп видобуваеться 40-70 % запаив нафти [2].
Дуже важливе значення при охорош надр мае контроль за станом розробки родовищ, особливо за просуванням контурiв нафтогазоносносп, пласто-вим тиском, гiдродинамiчними зв'язками мiж пластами.
На цш стадil видобуваеться близько 40-70 % запаив нафти. Перекачу-ванням по трубопроводам значних об'емiв агресивних мiнералiзованих пласто-вих вод та обводнено1 продукцil призводить до корозп та частих вiдмов трубоп-роводiв. Стадiя характеризуеться забрудненням довкiлля такими компонентами, як нафтопродукти та токсичш солi.
Нафта рiзних родовищ мютить однi й тi ж хiмiчнi компоненти, але може рiзнитися спiввiдношенням парафiнiв, циклопарафiнiв, ароматичних та нафто-ароматичних вуглеводнiв [4]. У рщких вуглеводнях нафти розчиненi смолисто-асфальтеновi високомолекулярнi сполуки.
Легкi фракцп мають пiдвищену токсичнiсть для живих органiзмiв, але !х висока здатшсть до випаровування сприяе швидкому самоочищенню природного середовища. Навпаки, парафши, що не мають токсичного впливу на Грунтову бiоту, iстотно впливають на фiзичнi властивостi Грунтiв.
Нафтопродукти впливають на органолептичш властивостi води, а тому !х вмiст у водах господарсько-питного призначення обмежуеться значеннями 0,3 мг/дм3, а в рибному господарствi не повинно перевищувати 0,05 мг/дм3 [1].
Ареали забруднення на середнш стадil локалiзуються в основному, вздовж трас вихщних трубопроводiв i колекторiв, а також навколо таких технолопчних споруд, як установки комплексно: тдготовки нафти, компресорних станцш, групових вимiрювальних установок [1].
Особливу небезпеку для водних об'ектiв становлять випадки вщмов наф-тових колекторiв та вихiдних лiнiй у вщ'емних формах рельефу, в межах яких нафта та нафтопродукти безпосередньо можуть проникнути у поверхневi та тдземш води.
2. Екологiя та довкшля
193
К1нцева стад1я. Характеризуеться значним зниженням видобутку наф-ти. Спостерiгаегься прогресуюче обводнення продукци, переважаюча частина свердловин переводиться на механiзований спосiб експлуатацп.
Проблема забруднення довюлля пов'язана на цiй стадп з системою тд-тримки пластового тиску (ППТ) та захоронення попутних промислових вод (ППВ). Для вшх цих об'ектiв характерна наявнiсть штки водоводiв, чисельних нагнiтальних свердловин, насосних станцш, установок для пiдготовки води й шших споруд, якi е джерелом перюдичних та випадкових витоюв промислових вод та нафтопродуктiв.
Осюльки експлуатацiйнi, нагнiтальнi та iншi свердловини е каттальни-ми спорудами, яю розрахованi на довготривалий термiн експлуатацп, необхiдно вжити заходiв iз захисту вiд корозшно! дп середовища основного елемента свердловини - експлуатацшно! колони.
Зовшшня i внутрiшня корозiя при експлуатацп нафтових i газових родо-вищ е однiею iз головних причин передчасного виходу з ладу наземного наф-топромислового обладнання, тдземних комунiкацiй i трубопроводiв. Захист обладнання вщ корозп, забезпечення пластових термшв його служби, особливо в умовах його контакту з високоагресивними корозшно активними середовища-ми, е надзвичайно важливим i складним завданням. Для його виршення здiйснюють широкий комплекс заходiв технологiчного та спецiального плану.
До технолопчних методiв захисту обладнання i трубопроводiв вiд корозп вiдносять рiзнi заходи запобiжного характеру, яю спрямованi на збереження початкових низьких корозшних середовищ або створення таких умов експлуатацп, яю при однаковш агресивностi середовища забезпечували б 11 мшмаль-ну корозшну дiю на поверхню металу. Як свщчить досвiд, такi заходи захисту нафтопромислового обладнання i комунiкацiй найбшьш ефективнi. Основними завданнями цих методiв е такi:
• захист обсадно! колони при 11 всгановленнi у привибшнш зонi свердловини з пуском труб iз корозiйно сгiйких матерiалiв i труб iз захисним покриттям, а у випадку дiючоl колони - з пуском на НКТ хвостовика або труби з протекторни-ми матерiалами;
• герметизацiя рiзьбових з'еднань НКТ, якими закачують спчш води й iн. Дослiдженнями впчизняних i зарубiжних спецiалiстiв встановлено, що
основна причина втрати герметичносп обсадних колон свердловин е також електрохiмiчна корозiя зовнiшньоl поверхнi труб. Для запоб^ання корозiйному руйнуванню нинi використовують цементування колони до гирла свердловини i катодний захист.
Серед заходiв, яю спрямованi на вирiшення цього завдання, можна видiлити:
• виключення контакту води, яку закачують, з внутршнъо! поверхнi обсадних колон i використання для цього насосно-компресорних труб (НКТ);
• запобшання попаданию у видобувну нафту, нафтовий газ i стiчнi води кисню;
• запобшання змiшуванню сiрководневовмiсних нафт, вод i газiв з продуктами, якi !х не вмiщують;
• зниження корозшно! агресивносп середовища за допомогою дегазат^в;
• створення прогикорозiйних умов для надшно! експлуагацil дiючого обладнання (змша конструкцil, зниження механiчних навантажень).
Вщмшною рисою кшцево1 стадп розробки нафтових родовищ е значне збiльшення частки попутних вод при видобутку корисних копалин. У багатьох випадках корисний компонент становить менше 10 % вщ загального обсягу видобутку. Закачування попутних вод у поглинакт i продуктивш горизонти з часом супроводжуеться зношуванням свердловин, очисних споруд та комушка-цш, а тому, поряд з традицiйним видом забруднення тдземних вод нафтопро-дуктами, дедалi бшьшо1 актуальностi набувае забруднення 1х промисловими розсолами i навпъ деякими мiкрокомпонентами [6]. Масштаби та iнтенсивнiсть впливу мiнералiзованих вод на природний стан екосистем бшьш значш, нiж вплив нафти та нафтопродукпв [3, 5].
Отже, можна стверджувати, що ступiнь впливу нафтопроми^в на нав-колишне середовище залежить вщ стадп 1х розробки. На юнцевш стадп розробки нафтових родовищ зростае видобуток, у сум^ з нафтопродуктами, мшера-лiзованих пластових вод та розсолiв, якi потрапляючи у водоносний горизонт, створюють еколопчну небезпеку.
Л1тература
1. Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. - М. : Изд-во Моск. у-та, 1985. -
158 с.
2. Васильев А.Н., Журавель Н.Е. Организация гидрохимического мониторинга в условиях нефтегазоносного северо - восточной Украины - Харьков: Епограф, 2001 - ст.112.
3. Гаврилова 1.П. Ландшафтно-геохимическое картирование. - М. : Изд-во Из-во моск. У-т, 1985. - 149 с.
4. Пиковський Ю.1. Трасформация техногенных потоков нефти в почвенных экосистемах/Восстановление нефтезагрязненных почвенных экосистем. - М. : Изд-во "Наука", 1988. С 7-22.
5. Рудько Г.1., Депутат Б.Ю. 1нженерно-геоморфолопчш дослщження зсувонебезпечних до-лянок на трасах магютральних трубопровод1в в межах Украшських Карпат // Ф1зична географ1я геоморфолопя, Зб. - Вип. 44. - К. : Вид-во Обри, 2003. - С 203-209.
6. Семчук Я.М., Депутат Б.Ю. Вплив Швшчно-Долинського нафтоконденсатного родови-ща на докiлля // Державний м1жвщомчий наук.-техшчний зб. "Розвщка i розроблення нафтових i газових родовищ". - Вип. 4 том 17 - 1вано-Франювськ - 2005. - С. 40-44.
7. Яремшчук Р.С., Возний В.Р. Основи прничого виробництва: видобування нафти, газу та твердих корисних копалин : тдручник. - "Кондор", 2005-376 с.
Депутат Б.Ю. Исследование влияния нефтяных месторождений на окружающую среду на различных стадиях разработки
Рассмотрены и проанализированы пути и источники загрязнения окружающей среды пластовыми водами в районах добычи нефти и газа. Исследована проблема загрязнения гидросферы в районах добычи нефти на различных стадиях разработки нефтяных месторождений - начальной, средней и конечной. Приведен комплекс природоохранных работ, рекомендуемых для внедрения на нефтедобывающих предприятиях с целью обеспечения нормативного качества природной среды. Установлено, что степень влияния нефтепромыслов на окружающую среду зависит в основном от стадии их разработки.
Ключевые слова: стадия разработки, шлаконакопители, сточные воды, герметизация, солончаки, заводнение, пластовое давление, ареал.
Deputat B. Yu. The Investigation of the Effect of Oil Fields on the Environment at Different Stages of Development
Some ways and sources of environmental pollution by stratal water in the areas of oil and gas mining are considered and analysed. The problem of hydrosphere pollution in the areas of oil mining at different stages of development of oil fields - initial, middle and final, is investi-
2. Еколопя та довкшля
195
gated. Complex environmental activities that are recommended for implementation in the oil business in order to ensure the quality of the regulatory environment are offered. The degree of effect on oilfield environment is proved to depend largely on the stage of their development.
Key words: beta, sludge ponds, waste water, sealing, salt marshes, flooding, reservoir pressure, area.
УДК 504:33 Доц. 1.А. Дубовiч, канд. геогр. наук;
магктрант НА. Юзич - НЛТУ Украши, м. Львiв
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ТА ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ РЕАЛ1ЗАЦ11 ЕКОЛОПЗАЦИ ЕКОНОМ1КИ
Звернено увагу на сучасн проблеми охорони довкшля, використання природних ресуршв та еколопчно! безпеки. Розглянуто необхщшсть розробки теоретико-методично! основи, спрямовано! на практичну реалiзацiю еколопзаци економжи на нащональ-ному, региональному та глобальному рiвнях. Проаналiзовано поняття та сутнiсть еколопзаци економжи. ОбГрунтовано необхiднiсть реалiзацii' екологiзацii' економiки як важ-ливо! умови для формування концепцii' сталого розвитку. Запропоновано розробити та ввести в еколого-екоиомiчиий цикл наук такий науковий напрям дослiджеиь, як "глобальна еколопзащя екоиомiки".
Ключовг слова: еколопзащя економжи, глобальна еколопзащя економжи, сталий розвиток, охорона довкшля, еколопчна безпека.
Актуальн1сть досл1дження. Головними проблемами людства на початку XXI ст. е прогресуюча деградащя природного довкшля, виснаження природних ресурив та еколопчна небезпека. Загострення взаемозв'язюв мiж суспшь-ством i природою, а також аварiй техногенного характеру (на Чорнобильськш АЕС (26.04.1986 р.), Першш Фукусiмськiй АЕС (Япошя, 11.03.2011 р.), нафто-видобувному об'екп в Мексиканськiй затоцi (20.04.2010 р.) та шших об'ектах) призвели у багатьох кра!нах свiту до великомасштабних бiологiчних катастроф, до погiршення стану природного життевого довкшля та якост життя й здоров'я населення. Саме тому, в наш час необхщно розробити таку теоретико-методич-ну основу, яка забезпечувала б практичну реалiзацiю екологiзацil економiки на рiзних рiвнях (нацiональному, регiональному та глобальному).
Мета роботи - розроблення теоретико-методично! основи, спрямовано! на практичну реалiзацiю еколопзаци економжи на нацюнальному, регiонально-му та глобальному рiвнях.
Анал1з останшх публ1кац1й 1 досл1джень. Теоретико-методичнi розробки та практичш рекомендацi! щодо реалiзацi! екологiзацi! економiки висвiтлено в наукових працях укра!нських (Ю.Ю. Туниця [11], 1.М. Синякевич [10], Л.Г. Мельник [7], Л.С. Гришв [1] та ш.) i зарубiжних (Роберт Костанза [12], Герман Дейль [2], Джош Фарлей [13] та ш.) вчених. Проте дотепер немае роз-робленого наукового тдходу щодо впровадження еколопзаци економжи на рiз-них рiвнях (нацiональному, регiональному та глобальному), !! практично! реаль зацi!, вщповщно до сучасних об'ективних тенденцiй еколого-економiчно! ситу-ацi! на нашiй планеть
Виклад основного матер1алу. Науково доведено, що дiяльнiсть людини становить основну загрозу бiорiзноманiттю та знищення природного середови-
